Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра
У басейні верхнього Дністра внаслідок інтенсивних меліоративних робіт
 більшість природних водно-болотяних біотопів зазнала деґрадації та
 втратили своє значення для гніздування гідрофільних птахів.
 Найоптимальніші умови для перебування птахів водно-болотяного
 к...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74285 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра / А. Бокотей, Н. Дзюбенко, І. Кучинська // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2008. — Т. XXIII: Екологічний збірник. Дослідження біотичного й ландшафтного розмаїття та його збереження.— С. 196-207. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860065183213289472 |
|---|---|
| author | Бокотей, А. Дзюбенко, Н. Кучинська, І. |
| author_facet | Бокотей, А. Дзюбенко, Н. Кучинська, І. |
| citation_txt | Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра / А. Бокотей, Н. Дзюбенко, І. Кучинська // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2008. — Т. XXIII: Екологічний збірник. Дослідження біотичного й ландшафтного розмаїття та його збереження.— С. 196-207. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description | У басейні верхнього Дністра внаслідок інтенсивних меліоративних робіт
більшість природних водно-болотяних біотопів зазнала деґрадації та
втратили своє значення для гніздування гідрофільних птахів.
Найоптимальніші умови для перебування птахів водно-болотяного
комплексу склалися на риборозплідних ставах. Проаналізовано сучасний
видовий склад, поширення та чисельність водоплавних і навколоводних
птахів реґіону, а також основні чинники, що їх визначають.
As a result of intensive meliorative works in Upper Dnister river basin the majority of
natural wetlands have now no value for nesting waterfowl. Optimum conditions for
breeding waterfowl appeared in the fishponds. Present paper contains the detail
characteristic of current status, distribution and number of 34 bird species. The main
factors determining species diversity, population density and structure of waterfowl
breeding communities are discussed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:07:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
ÓÄÊ 598. (282.247.31)
Àíäð³é ÁÎÊÎÒÅÉ, Íàòàë³ÿ ÄÇÞÁÅÍÊÎ, ²ðèíà ÊÓ×ÈÍÑÜÊÀ
ÔÀÓÍÀ ÒÀ ÍÀÑÅËÅÍÍß ÃͲÇÄÎÂÈÕ ÂÎÄÎÏËÀÂÍÈÕ ²
ÍÀÂÊÎËÎÂÎÄÍÈÕ ÏÒÀղ ÐÈÁÎÐÎÇÏ˲ÄÍÈÕ ÑÒÀ²Â
ÁÀÑÅÉÍÓ ÂÅÐÕÍÜÎÃÎ ÄͲÑÒÐÀ
Ó áàñåéí³ âåðõíüîãî Äí³ñòðà âíàñë³äîê ³íòåíñèâíèõ ìåë³îðàòèâíèõ ðîá³ò
á³ëüø³ñòü ïðèðîäíèõ âîäíî-áîëîòÿíèõ á³îòîï³â çàçíàëà äå´ðàäàö³¿ òà
âòðàòèëè ñâîº çíà÷åííÿ äëÿ ãí³çäóâàííÿ ã³äðîô³ëüíèõ ïòàõ³â.
Íàéîïòèìàëüí³ø³ óìîâè äëÿ ïåðåáóâàííÿ ïòàõ³â âîäíî-áîëîòÿíîãî
êîìïëåêñó ñêëàëèñÿ íà ðèáîðîçïë³äíèõ ñòàâàõ. Ïðîàíàë³çîâàíî ñó÷àñíèé
âèäîâèé ñêëàä, ïîøèðåííÿ òà ÷èñåëüí³ñòü âîäîïëàâíèõ ³ íàâêîëîâîäíèõ
ïòàõ³â ðå´³îíó, à òàêîæ îñíîâí³ ÷èííèêè, ùî ¿õ âèçíà÷àþòü.
Äëÿ îðí³òîôàóíè áàñåéíó âåðõíüîãî Äí³ñòðà õàðàêòåðíå âèñîêå âèäîâå
ðîçìà¿òòÿ ïòàõ³â âîäíî-áîëîòÿíîãî êîìïëåêñó.  ìèíóëîìó ö³ âèäè
ãí³çäèëèñÿ ïåðåâàæíî íà ïðèðîäíèõ âîäîéìàõ. Óíàñë³äîê äâîõ õâèëü
ìåë³îðàòèâíèõ ðîá³ò, ÿê³ â³äáóëèñÿ íàïðèê³íö³ Õ²Õ òà ó äðóã³é ïîëîâèí³
ÕÕ ñò. á³ëüø³ñòü ïðèðîäíèõ âîäíî-áîëîòÿíèõ á³îòîï³â çàçíàëà äå´ðàäàö³¿
òà âòðàòèëà ñâîº çíà÷åííÿ äëÿ ãí³çäóâàííÿ ã³äðîô³ëüíèõ ïòàõ³â.
Ç äðóãî¿ ïîëîâèíè ÕÕ ñò. âíàñë³äîê ³íòåíñèâíîãî ã³äðîáóä³âíèöòâà é
îñâîºííÿ òîðôîâèõ ³ ñ³ðêîâèõ ðîäîâèù âèíèêëà çíà÷íà ê³ëüê³ñòü âîäîéì
àíòðîïîãåííîãî ïîõîäæåííÿ: â³äñò³éíèê³â, çàòîïëåíèõ êàð’ºð³â, ðèáîðîç-
ïë³äíèõ ñòàâ³â. Çàâäÿêè ñâî¿ì îñîáëèâîñòÿì íîâîóòâîðåí³ âîäîéìè äëÿ
á³ëüøîñòè âèä³â ïòàõ³â ñòàëè ïîâíîö³ííèìè çàì³ííèêàìè ïðèðîäíèõ
á³îòîï³â ³ íèí³ â³ä³ãðàþòü ïðîâ³äíó ðîëü ó ï³äòðèìàíí³ âèäîâîãî ðîçìà¿òòÿ
ã³äðîô³ëüíîãî êîìïëåêñó îðí³òîôàóíè [1]. Øòó÷í³ âîäîéìè â³äð³çíÿþòüñÿ
â³ä ïðèðîäíèõ çà ïëîùåþ, ðîçïîä³ëîì ãëèáèí, õàðàêòåðîì çàðîñòàííÿ, ùî
äຠäîäàòêîâ³ ïåðåâàãè ó âèãëÿä³ âåëèêî¿ ê³ëüêîñòè ïîòåíö³éíèõ
ãí³çäîâèõ ñòàö³é. Ó áàñåéí³ âåðõíüîãî Äí³ñòðà íàéîïòèìàëüí³ø³ óìîâè
äëÿ ïåðåáóâàííÿ ïòàõ³â âîäíî-áîëîòÿíîãî êîìïëåêñó ñêëàëèñÿ íà
ðèáîðîçïë³äíèõ ñòàâàõ. Îäí³ºþ ç íàéõàðàêòåðí³øèõ îçíàê ðèáîðîç-
ïë³äíèõ ñòàâ³â º âèñîêà á³îëîã³÷íà ïðîäóêòèâí³ñòü çà ðàõóíîê ïîñò³éíîãî
íàäõîäæåííÿ ³ççîâí³ îðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí (ó âèãëÿä³ êîðìó äëÿ ðèáè), ùî
ñòèìóëþº àêòèâíèé ðîçâèòîê ïëàíêòîíó ³ áåíòîñó, à òàêîæ âèùî¿ âîäíî¿
ðîñëèííîñòè. Íà òë³ çíà÷íèõ ðèáíèõ çàïàñ³â öå çàáåçïå÷óº íàÿâí³ñòü
áàãàòî¿ ³ ñòàá³ëüíî¿ êîðìîâî¿ áàçè äëÿ ð³çíèõ ãðóï ïòàõ³â.
ÔÀÓÍÀ ÒÀ ÍÀÑÅËÅÍÍß ÃͲÇÄÎÂÈÕ ÂÎÄÎÏËÀÂÍÈÕ ² ÍÀÂÊÎËÎÂÎÄÍÈÕ … 197
Äîñë³äæåííÿ ìຠíà ìåò³ âèâ÷åííÿ ñó÷àñíîãî âèäîâîãî ñêëàäó òà
÷èñåëüíîñòè íåãîðîáèíèõ âîäíî-áîëîòÿíèõ ïòàõ³â ðèáîðîçïë³äíèõ ñòàâ³â
ó áàñåéí³ âåðõíüîãî Äí³ñòðà òà ç’ÿñóâàííÿ îñíîâíèõ ÷èííèê³â, ùî ¿õ
âèçíà÷àþòü.
Õàðàêòåðèñòèêà ðàéîíó äîñë³äæåíü. Áàñåéíîì âåðõíüîãî Äí³ñòðà ìè
ââàæàëè òåðèòîð³þ âîäîçáîðó â³ä âèòîê³â äî âïàä³ííÿ ç ë³âîãî áåðåãà
ð. Êîðîïåöü íà Òåðíîï³ëüùèí³ ïëîùåþ ïîíàä 22 òèñ. êâ. êì (ðèñ. 1) [6]. Öÿ
òåðèòîð³ÿ îõîïëþº ÷àñòèíó Ëüâ³âñüêî¿, ²âàíî-Ôðàíê³âñüêî¿ òà Òåðíîï³ëü-
ñüêî¿ îáëàñòåé ³ ëåæèòü â ìåæàõ äâîõ ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íèõ êðà¿í:
Ðóñüêî¿ ð³âíèíè òà Êàðïàò. Ñâîºþ ÷åðãîþ, äî ñêëàäó Ðóñüêî¿ ð³âíèíè â
öüîìó áàñåéí³ âõîäÿòü Îï³ëëÿ òà ï³âäåíí³ ÷àñòèíè Ðîçòî÷÷ÿ ³ Ãîëîã³ð, à
äî ñêëàäó Êàðïàò — Ïåðåäêàðïàòòÿ é Óêðà¿íñüê³ Êàðïàòè [9].
Íàéá³ëüøå çíà÷åííÿ äëÿ ãí³çäóâàííÿ ã³äðîô³ëüíèõ ïòàõ³â ó áàñåéí³
âåðõíüîãî Äí³ñòðà ìàþòü ñòàâè. Âîíè ðîçì³ùåí³ â äîëèíàõ á³ëüøîñòè
ìàëèõ ð³÷îê (äðóãîðÿäíèõ i òðåòüîðÿäíèõ ïðèòîê).
Ñòàâè âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ïðîìèñëîâîãî ðîçâåäåííÿ ðèáè, íàé÷àñò³øå
— êîðîïà, ñåðåä ³íøèõ çóñòð³÷àþòüñÿ ñð³áëÿñòèé êàðàñü, á³ëèé i
ñòðîêàòèé òîâñòîëîáè, á³ëèé àìóð, ùóêà, îêóíü. Çà ïðèçíà÷åííÿì ðèáî-
ðîçïë³äí³ ñòàâè ïîä³ëÿþòü íà íàãóëüí³, âèðîùóâàëüí³, çèìóâàëüí³, íåðåñ-
òîâ³, ëiòíüî-ìàòî÷íi.
Îñíîâíîþ â³äì³íîþ ñòàâ³â â³ä ïðèðîäíèõ âîäîéì º ðîçïîä³ë ãëèáèí.
Ãëèáèíè çá³ëüøóþòüñÿ â ïðèãðåáëåâié ä³ëÿíö³, à íå äî öåíòðó âîäîéìè
(ÿê â îçåðàõ). Óíàñë³äîê òîãî ñïîñòåð³ãàºòüñÿ íåð³âíîì³ðíèé õàðàêòåð
çàðîñòàííÿ, áåç óòâîðåííÿ ïîÿñ³â ðîñëèííîñòè. Âíàñë³äîê òàêîãî
ðîçïîä³ëó ãëèáèí ðîñëèíí³ñòü ðîçâèâàºòüñÿ ïî âñ³é ïëîù³ âîäîéìè [2].
Êð³ì òîãî, ñòàâè ïåðåáóâàþòü ï³ä ïîñò³éíèì àíòðîïîãåííèì âïëèâîì. Òàì
ïðîâîäÿòü õåì³÷íó ìåë³îðàö³þ, âíîñÿòü îðãàí³÷í³ òà ì³íåðàëüí³ äîáðèâà.
Ïðîòÿãîì âåñíÿíî-ë³òíüîãî ñåçîíó ùîäíÿ çä³éñíþºòüñÿ ï³äãîä³âëÿ ðèáè.
Øê³äëèâèé âïëèâ íà åêñïëóàòàö³þ ñòàâ³â ìຠçàðîñòàííÿ, çàáîëî-
÷óâàííÿ, çàíåñåííÿ ´ðóíòîâèì äðiáíîçåìîì òà îðãàí³÷íèì íàìóëîì. Ùîá
óíèêíóòè íàäì³ðíîãî çàðîñòàííÿ, íà ñòàâàõ ïðîâîäÿòü âèêîøóâàííÿ
íàäâîäíî¿ ðîñëèííîñòè òà ÷èùåííÿ äíà íàïðèê³íö³ ÷åðâíÿ àáî âèïà-
ëþâàííÿ ñóõîãî î÷åðåòó ðàíî íàâåñí³. Âñ³ ö³ çãàäàí³ çàõîäè âïëèâàþòü íà
ãiäðîõåìi÷íèé ðåæèì ñòàâ³â, á³îëîã³÷íó ïðîäóêòèâí³ñòü, õàðàêòåð
çàðîñòàííÿ, à îòæå, i íà ñêëàä îðí³òîôàóíè.
Îñíîâó âèùî¿ âîäíî¿ ðîñëèííîñòè îáñòåæåíèõ ñòàâ³â ñêëàäàþòü ðîãîçè
âóçüêîëèñòèé (Typha angustifolia L.) ³ øèðîêîëèñòèé (T. latifolia L.), î÷åðåò
(Phragmites communis Trin.), ëåïåøíÿê âåëèêèé (Glyceria maxima Holmb.),
ð³äøå òðàïëÿþòüñÿ êóãà îçåðíà (Schoenoplectus lacustris L.), à¿ð (Acorus
calamus L.), îñîêè (Carex sp.), îìåã âîäÿíèé (Oenanthe aquatica L.) Ñåðåä
çàíóðåíèõ ³ ïëàâàþ÷èõ (ã³äðîô³òè) ðîñëèí ïåðåâàæàþòü ðäåñòè (Potamo-
geton sp.), ã³ð÷àê çåìíîâîäíèé (Polygonum amphibium L.) ³ âîäÿíèé
æîâòåöü (Ranunculus polyphyllus Waldst.). Ñêëàä ðîñëèííîñòè òà õàðàêòåð
çàðîñòàííÿ íà îêðåìèõ ñòàâàõ â³äð³çíÿþòüñÿ. Îñíîâó ãåëîô³ò³â íà âñ³õ
ñòàâàõ ñòàíîâëÿòü óãðóïîâàííÿ î÷åðåòó é ðîãîçó âóçüêîëèñòîãî, ÿê³
ñòâîðþþòü ïòàõàì äîäàòêîâ³ ïåðåâàãè ó âèãëÿä³ ïîòåíö³éíèõ ãí³çäîâèõ
ñòàö³é.
Îñíîâí³ õàðàêòåðèñòèêè ðèáîðîçïë³äíèõ ñòàâ³â áàñåéíó âåðõíüîãî
Äí³ñòðà, íà ÿêèõ ïðîâîäèëèñÿ äîñë³äæåííÿ, ïîäàí³ â òàáë. 1.
ÀÍÄÐ²É ÁÎÊÎÒÅÉ, ÍÀÒÀË²ß ÄÇÞÁÅÍÊÎ, ²ÐÈÍÀ ÊÓ×ÈÍÑÜÊÀ198
ÔÀÓÍÀ ÒÀ ÍÀÑÅËÅÍÍß ÃͲÇÄÎÂÈÕ ÂÎÄÎÏËÀÂÍÈÕ ² ÍÀÂÊÎËÎÂÎÄÍÈÕ … 199
Ïåðåë³ê îñíîâíèõ êîìïëåêñ³â ðèáîðîçïë³äíèõ ñòàâ³â,
íà ÿêèõ ïðîâîäèëèñÿ äîñë³äæåííÿ:
1 — ä³ëüíèö³ „ßí³â“ ³ „Ëåëåõ³âêà“ ðèáãîñïó „ßí³â“; 2 — ä³ëüíèöÿ
„Ãîðîäîê-Äðîçäîâè÷³“ ðèáãîñïó „Ãîðîäîê“; 3 — ä³ëüíèöÿ „Âåëèêèé
Ëþá³íü-×åðëÿíè“ ðèáãîñïó „Ãîðîäîê“; 4 — ä³ëüíèöÿ „Êàòåðèíèí³“
ðèáãîñïó „Êîìàðíî“; 5 — ä³ëüíèöÿ „Ìåäåíè÷³“ ðèáãîñïó „Ðóäíèêè“; 6 —
ä³ëüíèöÿ „Ðóäíèêè“ ðèáãîñïó „Ðóäíèêè“; 7 — ä³ëüíèöÿ „Îòèíåâè÷³“
ðèáãîñïó „Õîäîð³â“; 8 — ä³ëüíèöÿ „Êíÿãèíèí³” ðèáãîñïó „Êíÿãèíèí³”; 9
— ä³ëüíèöÿ „Áóðøòèí“ ðèáãîñïó „Áóðøòèí“; 10 — ä³ëüíèöÿ „Á³ëüøîâö³-
Ñëîá³äêà“ ðèáãîñïó „Á³ëüøîâö³“; 11 — ä³ëüíèöÿ „Á³ëüøîâö³“ ðèáãîñïó
„Á³ëüøîâö³“; 12 — ðèáãîñï „Ìåäóçà“; 13 — ðèáãîñï „Áàáèí Ñåðåäí³é“; 14
— ñòàâè ÓÒÌÐ „Ðîæíÿò³â“; 15 — ä³ëüíèöÿ „Õîì'ÿê³âêà“ ðèáãîñïó
„Òèñìåíèöÿ“; 16 — ä³ëüíèöÿ „Ìàðê³âö³“ ðèáãîñïó „Òèñìåíèöÿ“; 17 —
ä³ëüíèöÿ „Óðìàíü“ ðèáãîñïó „Áåðåæàíè“; 18 — ä³ëüíèöÿ „Áåðåæàíè“
ðèáãîñïó „Áåðåæàíè“.
Òàáëèöÿ 1
Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà äîñë³äæóâàíèõ ðèáîðîçïë³äíèõ êîìïëåêñ³â
ó áàñåéí³ âåðõíüîãî Äí³ñòðà
Íàçâà êîìïëåêñó Äîì³íàíò
Á³ëüø³âö³ 200 10 20 5 14 8,5 Aythya ferina
Á³ëüø³âö³-Ñëîá³äêà 140 5 28,0 8 11 7,9 Chlidonias hybrida
Êíÿãèíè÷³ 184 6 30,7 8 14 6,4 Larus ridibundus
Êóê³ëüíèêè-Ìåäóõà 230 18 12,8 8 20 10,0 Fulica atra
Ðóäíèêè 333,6 23 14,5 10 19 7,6 Podiceps cristatus
Áàáèí-Ñåðåäí³é 220 19 11,6 20 19 16,9 Larus ridibundus
Îòèíåâè÷³ 371,2 7 53,0 20 24 10,5 Podiceps cristatus
Ìàðê³âö³ 280 18 20,0 25 16 7,4 Ardea cinerea
Õîì'ÿê³âêà 320 7 45,7 25 18 3,4 Chlidonias hybrida
Ìåäåíè÷³ 202,4 5 40,5 30 15 105,3 Larus ridibundus
Ãîðîäîê-Äðîçäîâè÷³ 463 2 231,5 30 19 15,7 Larus ridibundus
ßí³â- Ëåëåõ³âêà 482 11 43,8 30 26 24,0 Larus ridibundus
Ëþá³íü Âåëèêèé-×åðëÿíè 275 5 55,0 35 17 21,3 Larus ridibundus
Êàòåðèíè÷³-Ïîð³÷÷ÿ 316 7 45,1 35 22 19,3 Larus ridibundus
Óðìàíü 77 1 77,0 40 9 10,8 Podiceps nigricollis
Áåðåæàíè 157 3 52,3 45 12 37,9 Larus ridibundus
Õîäîð³â 95 1 95 50 12 69,9 Larus ridibundus
Áóðøòèí 70 4 17,5 55 16 47,9 Larus ridibundus
Ìàòåð³ÿë ³ ìåòîäèêà. Äîñë³äæåííÿ ïðîâîäèëè ç 1992 ð. ïî 2001 ð. íà
18 íàéá³ëüøèõ ðèáîðîçïë³äíèõ êîìïëåêñàõ áàñåéíó âåðõíüîãî Äí³ñòðà
çàãàëüíîþ ïëîùåþ 46,7 êâ. êì (äèâ. ðèñ. 1). Äëÿ âèçíà÷åííÿ ñêëàäó òà
ÀÍÄÐ²É ÁÎÊÎÒÅÉ, ÍÀÒÀË²ß ÄÇÞÁÅÍÊÎ, ²ÐÈÍÀ ÊÓ×ÈÍÑÜÊÀ200
÷èñåëüíîñòè îðí³òîôàóíè âèêîðèñòîâóâàëè âèäîçì³íåíèé âàð³ÿíò ìåòîäó
äâîðàçîâîãî êîíòðîëþ [10]. Íà êîæíîìó ç äîñë³äæóâàíèõ ñòàâêîâèõ
êîìïëåêñ³â ïðîâåäåíî ïî äâà îáë³êè ïðîòÿãîì ñåçîíó (îð³ºíòîâíî ó äðóã³é
ïîëîâèí³ òðàâíÿ òà äðóã³é ïîëîâèí³ ÷åðâíÿ). Îö³íêó ÷èñåëüíîñòè
çä³éñíþâàëè íà ï³äñòàâ³ ï³äðàõóíêó äîðîñëèõ ïòàõ³â ³ç âèêîðèñòàííÿì
³íäèâ³äóàëüíèõ ï³äõîä³â ³ âðàõóâàííÿì îñîáëèâîñòåé ãí³çäîâî¿ á³îëî㳿
îêðåìèõ âèä³â [4]. Îñíîâíà â³äì³íí³ñòü â³ä îïèñàíîãî â ë³òåðàòóð³ ìåòîäó
ïîëÿãàëà â òîìó, ùî ï³ä ÷àñ îáë³êó íå âðàõîâóâàëàñü íåãí³çäîâà ÷àñòèíà
íàñåëåííÿ. Çà ê³íöåâèé ðåçóëüòàò äëÿ á³ëüøîñòè âèä³â ïðèéìàëè ñåðåäíº ç
äâîõ îòðèìàíèõ çíà÷åíü, à äëÿ ïòàõ³â ç âèñîêîþ òåðèòîð³ÿëüí³ñòþ ÷è òèõ,
ùî âåäóòü ïðèõîâàíèé ñïîñ³á æèòòÿ (ï³ðíèêîçà ìàëà Podiceps ruficollis
(Pall.), áóãàé Botaurus stellaris (L.), áóãàé÷èê Ixobryhus minutus (L.), ãóñêà
ñ³ðà Anser anser (L.), ëóíü î÷åðåòÿíèé Circus aeruginosus (L.), ïàñòóøêîâ³
Rallidae) — ìàêñèìàëüíå. Íà îêðåìèõ êîìïëåêñàõ (ßí³â, Ëåëåõ³âêà,
Êàòåðèíè÷³, Ìåäåíè÷³, Îòèíåâè÷³, Áàáèí-Ñåðåäí³é) äîäàòêîâî çä³éñíþâàëè
ïîøóê ãí³çä òà êàðòóâàííÿ ãí³çäîâèõ òåðèòîð³é äåÿêèõ âèä³â.
ϳä ÷àñ àíàë³çó ñòðóêòóðè îðí³òîêîìïëåêñ³â ðèáîðîçïë³äíèõ ñòàâ³â íå
áðàëè äî óâàãè ãîðîáèíèõ ïòàõ³â.
³äíîñíà ÷èñåëüí³ñòü ïòàõ³â íàâåäåíà çà Î. Êóçÿêèíèì [3]. Äîì³íóþ÷è-
ìè ââàæàºìî âèäè, ÷àñòêà ó÷àñòè ÿêèõ ó íàñåëåíí³ ñòàíîâèòü ïîíàä
10 â³äñîòê³â.
Ñèñòåìàòè÷íèé ïîðÿäîê ïòàõ³â íàâîäèìî çà Ë. Ñòåïàíÿíîì [7]; óêðà-
¿íñüê³ íàçâè ïòàõ³â — çà Ã. Ôåñåíêîì, À. Áîêîòåºì [8].
Õàðàêòåðèñòèêà ôàóíè òà íàñåëåííÿ ïòàõ³â ðèáîðîçïë³äíèõ ñòàâ³â.
Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü.
Çà ïåð³îä äîñë³äæåíü ó ðèáîðîçïë³äíèõ ãîñïîäàðñòâàõ áàñåéíó
âåðõíüîãî Äí³ñòðà âèÿâëåíî 34 ãí³çäîâ³ âèäè íåãîðîáèíèõ ã³äðîô³ëüíèõ
ïòàõ³â, ùî íàëåæàòü äî ðîäèí Podicipediformes (4), Ciconiiformes (6),
Anseriformes (9), Falconiformes (1), Gruiformes (3) òà Charadriiformes (11).
Çàãàëüíà ÷èñåëüí³ñòü 8—10 òèñ. ãí³çäîâèõ ïàð (òàáë. 2), ñåðåäíÿ ù³ëüí³ñòü
íàñåëåííÿ — 193,3 ïàðè/êâ. êì.
Ñåðåä óñ³õ íåãîðîáèíèõ âèä³â ïòàõ³â îäèí (ìàðòèí çâè÷àéíèé Larus
ridibundus) º äóæå ÷èñëåííèé, 7 âèä³â — ÷èñëåííèìè, 12 — çâè÷àéíèìè,
9 — ð³äê³ñíèìè ³ 5 — äóæå ð³äê³ñíèìè. Ñóïåðäîì³íàíòîì ó íàñåëåíí³ º
ìàðòèí çâè÷àéíèé, ÷àñòêà ó÷àñòè ÿêîãî ñòàíîâèòü 52,2 â³äñîòêà, íåçâà-
æàþ÷è íà òå, ùî ãí³çäèòüñÿ öåé âèä íå íà âñ³õ êîìïëåêñàõ. Ïîäàëüøèìè
çà ÷èñåëüí³ñòþ âèäàìè º ëèñêà Fulica atra (7,5 %) òà á³ëîùîêèé êðÿ÷îê
Chlidonias hybrida (7,2 %). Ðàçîì äî ñêëàäó íàñåëåííÿ âõîäÿòü 28 âèä³â.
Íà îêðåìèõ ñòàâêîâèõ êîìïëåêñàõ êàðòèíà ìîæå òðîõè â³äð³çíÿòèñÿ
(ðèñ. 2). Íàïðèêëàä, íà 11 êîìïëåêñàõ (61,1 %) äîì³íóº çâè÷àéíèé ìàðòèí,
íà 4 (22,2 %) — á³ëîùîêèé êðÿ÷îê. Ó ïîîäèíîêèõ âèïàäêàõ çà â³äñóòíîñòè
êîëîí³é Ìàðòèíîâèõ Laridae ÷è ¿õ íåâåëèêî¿ ÷èñåëüíîñòè ñïîñòåð³ãàºòüñÿ
äîì³íóâàííÿ ëèñêè, ï³ðíèê³ç ÷îðíîøèéî¿ Podiceps nigricollis òà
âåëèêî¿ P. cristatus, ñ³ðî¿ ÷àïë³ Ardea cinerea, ïîïåëþõà Aythya ferina.
Ñåðåä ñóáäîì³íàíò³â íàé÷àñò³øå îïèíÿºòüñÿ ëèñêà (52,4 %), á³ëîùîêèé
êðÿ÷îê (33,3 %), âåëèêà ï³ðíèêîçà (23,8 %), ÷îðíîøèÿ ï³ðíèêîçà òà
ïîïåëþõ (ïî 14,3 %), ñ³ðà ÷àïëÿ, êðèæåíü Anas platyrhynchos (ïî 9,5 %) ³
çâè÷àéíèé ìàðòèí (4,8 %).
ÔÀÓÍÀ ÒÀ ÍÀÑÅËÅÍÍß ÃͲÇÄÎÂÈÕ ÂÎÄÎÏËÀÂÍÈÕ ² ÍÀÂÊÎËÎÂÎÄÍÈÕ … 201
Íà âñ³õ ðèáîðîçïë³äíèõ êîìïëåêñàõ çóñòð³÷àþòüñÿ ñ³ì âèä³â ïòàõ³â:
ï³ðíèêîçà âåëèêà (9,0—12,2 ïàðè/ êâ. êì), áóãàé (0,9—1,4 ïàðè/ êâ. êì),
êðèæåíü (5,8—8,0 ïàð/ êâ. êì), ÷èðÿíêà âåëèêà Anas querquedula (1,7—
2,8 ïàðè/ êâ. êì), ïîïåëþõ (7,3—10,0 ïàð/êâ. êì), î÷åðåòÿíèé ëóíü (1,0—
1,8 ïàðè/ êâ. êì), ëèñêà (12,2—16,8 ïàðè/ êâ. êì), ÷àñòêà ó÷àñòè ÿêèõ ó
íàñåëåíí³ äîñë³äæóâàíèõ êîìïëåêñ³â ñòàíîâèòü 23,5 â³äñîòêà.
Òàáëèöÿ 2
Õàðàêòåðèñòèêà ãí³çäîâî¿ ôàóíè òà íàñåëåííÿ âîäíî-áîëîòÿíèõ ïòàõ³â
ðèáîðîçïë³äíèõ ñòàâ³â áàñåéíó âåðõíüîãî Äí³ñòðà â 1992—2001 ðîêàõ.
Âèä ×èñåëüí³ñòü, ïàð Ù³ëüí³ñòü, ïàð/êâ. êì ×àñòêà ó÷àñòè, %
Larus ridibundus 4240—5180 90,8—111,0 52,19
Fulica atra 570—785 12,2—16,8 7,51
Chlidonias hybrida 485—815 10,4—17,5 7,20
Podiceps nigricollis 395—645 8,4—13,8 5,75
Podiceps cristatus 420—570 9,0—12,2 5,48
Aythya ferina 340—465 7,3—10,0 4,47
Anas platyrhynchos 270—375 5,8—8,0 3,57
Ardea cinerea 280—330 6,0—7,0 3,38
Podiceps grisegena 135—210 2,9—4,5 1,90
Gallinula chloropus 95—140 2,0—3,1 1,31
Anas querquedula 80—130 1,7—2,8 1,16
Aythya fuligula 60—95 1,4—2,1 0,89
Circus aeruginosus 45—85 1,0—1,8 0,72
Vanellus vanellus 50—70 1,1—1,5 0,67
Nycticorax nycticorax 20—100 0,4—2,1 0,66
Podiceps ruficollis 45—65 0,9—1,4 0,61
Botaurus stellaris 45—65 0,9—1,4 0,61
Sterna hirundo 40—60 0,9—1,3 0,57
Cygnus olor 20—35 0,4—0,8 0,30
Tringa totanus 20—30 0,4—0,7 0,28
Anas clypeata 7—15 0,1—0,3 0,12
Charadrius dubius 7—14 0,1—0,3 0,12
Anas strepera 5—13 0,1—0,3 0,10
Limosa limosa 6—12 0,1—0,3 0,10
Ardea purpurea 5—7 0,10—0,15 0,07
Anser anser 3—7 0,06—0,15 0,06
Gallinago gallinago 4—6 0,09—0,13 0,06
Porzana parva 3—6 0,06—0,13 0,05
Ixobrychus minutus 1—5 0,02—0,11
Egretta alba 1—5 0,02—0,04
Aythya nyroca 0—3 0—0,06
Actitis hypoleucos 0—2 0—0,04
Himantopus himantopus 0—1 0—0,02
Larus cachinnans 0—1 0—0,02
0,1
Ðàçîì: 7698—10347 164,90—221,77 100
ÀÍÄÐ²É ÁÎÊÎÒÅÉ, ÍÀÒÀË²ß ÄÇÞÁÅÍÊÎ, ²ÐÈÍÀ ÊÓ×ÈÍÑÜÊÀ202
Ðèñ. 2. Ñòðóêòóðà ãí³çäîâîãî íàñåëåííÿ ïòàõ³â îêðåìèõ ñòàâêîâèõ êîìïëåêñ³â.
Îáãîâîðåííÿ ðåçóëüòàò³â. Íàéâèùèì ïîêàçíèêîì ðîçìà¿òòÿ îðí³òî-
ôàóíè íåãîðîáèíèõ ïòàõ³â õàðàêòåðèçóºòüñÿ êîìïëåêñ ñòàâ³â „ßí³â-
-
L.RID
A.CIN
-
L.RID
P.NIG
L.RID
P.NIG
CH.HYB
F.ATR
A.CIN
A.PLA
P.CRI
A.FER
F.ATR
L.RID
N.NYC
A.CIN
P.CRI
F.ATR
ÔÀÓÍÀ ÒÀ ÍÀÑÅËÅÍÍß ÃͲÇÄÎÂÈÕ ÂÎÄÎÏËÀÂÍÈÕ ² ÍÀÂÊÎËÎÂÎÄÍÈÕ … 203
Ëåëåõ³âêà“ — 26 âèä³â. Îá’ºêòèâíèìè ïðè÷èíàìè âèñîêîãî ðîçìà¿òòÿ
ïòàõ³â º íàñàìïåðåä çíà÷íå ðîçìà¿òòÿ íàâêîëèøí³õ á³îòîï³â. ˳ñ äàº
äîäàòêîâ³ ìîæëèâîñò³ äëÿ ãí³çäóâàííÿ êðèæíÿ; çàïëàâí³ ëóêè, ÿê³ ó
ãí³çäîâèé ïåð³îä íåäîñòóïí³ äëÿ ëþäèíè ³ á³ëüøîñò³ íàçåìíèõ õèæàê³â, —
ì³ñöÿ ãí³çäóâàííÿ äëÿ á³ëüøîñòè âèä³â ñèâêîïîä³áíèõ, øèðîêîí³ñêè òà
÷èðÿíêè âåëèêî¿. Ïëåñà ñòàâ³â ïîðÿä ³ç äâîìà îá’ºêòàìè ÏÇÔ íàéâèùîãî
ðàí´ó (çàïîâ³äíèê „Ðîçòî÷÷ÿ“ òà ßâîð³âñüêèé ÍÏÏ) ³ ÷àñòêîâà çàáîðîíà
ïîëþâàííÿ äî ïåâíî¿ ì³ðè çìåíøóþòü ñòóï³íü àíòðîïîãåííîãî íàâàí-
òàæåííÿ. Îïòèìàëüíèì âèÿâèëîñÿ ³ ñï³ââ³äíîøåííÿ ðîçì³ð³â âîäîéì
(âåëèêèé ßí³âñüêèé ñòàâ ïëîùåþ 207 ãà òà íèçêà ìåíøèõ ñòàâê³â),
ïîºäíàííÿ ð³çíèõ òèï³â çàðîñòàííÿ, íàÿâí³ñòü çåìëÿíèõ îñòð³âö³â ³
ï³âîñòð³âö³â òîùî. Ç ³íøîãî áîêó, ïðîòè ³íøèõ êîìïëåêñ³â ðèáãîñï „ßí³â-
Ëåëåõ³âêà“ º íàéá³ëüø âèâ÷åíèé ç îðí³òîëîã³÷íîãî ïîãëÿäó.
Âèñîêèì âèäîâèì ðîçìà¿òòÿì âèð³çíÿºòüñÿ ³ ä³ëüíèöÿ „Îòèíåâè÷³“ — 24
âèäè. Òóò îñíîâíèìè ïðè÷èíàìè º íàÿâí³ñòü ïîòóæíèõ çàðîñòåé ³ç çàëî-
ìàìè î÷åðåòó é ðîãîçó, ïðîíèçàíèõ ÷èñëåííèìè êàíàëàìè ³ ïðîòîêàìè, ùî
ñïðèÿëî âèíèêíåííþ çì³øàíî¿ êîëîí³¿ ê³ëüêîõ âèä³â ÷àïåëü. Òîé ôàêò, ùî
÷àñòèíà âîäîéì çàëèøàºòüñÿ ïîñò³éíî ñïóùåíîþ ³ çàðîñòຠòðàâ’ÿíîþ
ðîñëèíí³ñòþ, ñòâîðþº ñïðèÿòëèâ³ óìîâè äëÿ ãí³çäóâàííÿ ð³çíèõ âèä³â
êóëèê³â. Êð³ì òîãî, äî ñòàâ³â ïðèëÿãàþòü çàòîïëåí³ ä³ëÿíêè çàïëàâè ð³÷êè
Áîáåðêè ç ñóö³ëüíèìè çàðîñòÿìè î÷åðåò³â, à áëèçüê³ñòü Äí³ñòðà ñòâîðþº
äîäàòêîâó êîðìîâó áàçó äëÿ ÷àïåëü ³ ìàðòèí³â.
Íàéíèæ÷èì âèäîâèì ðîçìà¿òòÿì õàðàêòåðèçóþòüñÿ ä³ëüíèö³ „Óðìàíü“,
„Áåðåæàíè“, „Á³ëüø³âö³-Ñëîá³äêà“. Äâà ïåðø³ ãîñïîäàðñòâà ìàþòü ó
ñâîºìó ñêëàä³ ëèøå ïî îäíîìó âåëèêîìó ñòàâó, äå ìàéæå â³äñóòíÿ
íàäâîäíà ðîñëèíí³ñòü (çàðîñòàííÿ º ìåíøå, í³æ 5 %). Êîìïëåêñ „Á³ëü-
ø³âö³-Ñëîá³äêà“ ñêëàäàºòüñÿ ëèøå ç äð³áíèõ ñòàâê³â, â îòî÷åíí³ ÿêèõ
ïåðåâàæàþòü ïàñîâèùà ³ íàñåëåí³ ïóíêòè. Êð³ì òîãî, âîíè òåæ ìàþòü
íèçüêèé ñòóï³íü çàðîñòàííÿ.
Ñåðåä ïîòåíö³éíèõ ôàêòîð³â, ùî ìîæóòü âïëèâàòè íà âèäîâèé ñêëàä
îðí³òîôàóíè, ù³ëüí³ñòü òà ñòðóêòóðó ãí³çäîâîãî íàñåëåííÿ ïòàõ³â ðèáî-
ãîñïîäàðñüêèõ ñòàâ³â, ðîçãëÿäàëèñü: ïëîùà, ñòóï³íü çàðîñòàííÿ, õàðàêòåð
íàâêîëèøí³õ á³îòîï³â ³ ñòóï³íü àíòðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ.
Àíàë³ç îòðèìàíèõ ðåçóëüòàò³â äຠï³äñòàâè ñòâåðäæóâàòè, ùî ïðî-
â³äíó ðîëü ó ôîðìóâàíí³ âèäîâîãî ðîçìà¿òòÿ ïòàõ³â â³ä³ãðຠçàãàëüíà
ïëîùà ñòàâêîâîãî êîìïëåêñó (ðèñ. 3). Ç ¿¿ çá³ëüøåííÿì ê³ëüê³ñòü ãí³çäîâèõ
âèä³â ïîì³òíî çðîñòຠ(êîðåëÿö³ÿ ñèëüíà: r = 0,82). Âèÿâëåíà äîñòîâ³ðíà
ð³çíèöÿ ó ñåðåäí³é ê³ëüêîñò³ âèä³â äëÿ ä³ëüíèöü ïëîùåþ 100—200 ãà ³
200—300 ãà, à òàêîæ äëÿ ä³ëüíèöü ïëîùåþ 200—300 ãà òà 300—400 ãà.
Ïîä³áíà çàêîíîì³ðí³ñòü â³äîìà òàêîæ ³ç ë³òåðàòóðè ùîäî ðèáíèõ ñòàâ³â ó
Ïîëüù³ [11, 12]. Ù³ëüí³ñòü íàñåëåííÿ ïòàõ³â òðîõè çìåíøóºòüñÿ ³ç
çá³ëüøåííÿì ïëîù³ êîìïëåêñó (ðèñ. 3), îäíàê âïëèâ íåäîñòîâ³ðíèé (êîðå-
ëÿö³ÿ ñëàáêà: r = -0,32).
Ñòóï³íü çàðîñòàííÿ íàäâîäíîþ ðîñëèíí³ñòþ íå âïëèâຠäîñòîâ³ðíî íà
âèäîâå ðîçìà¿òòÿ (r = 0,26). Ìàêñèìàëüíà ê³ëüê³ñòü âèä³â çàô³êñîâàíà íà
ñòàâêîâèõ êîìïëåêñàõ ³ç ñåðåäí³ì ñòóïåíåì çàðîñòàííÿ 10—30 â³äñîòê³â.
Íàòîì³ñòü äëÿ ù³ëüíîñò³ íàñåëåííÿ ïòàõ³â öåé ïîêàçíèê äóæå âàæëèâèé,
ùî, î÷åâèäíî, ïîâ’ÿçàíî ³ç çá³ëüøåííÿì ê³ëüêîñòè ïîòåíö³éíèõ ãí³çäîâèõ
ñòàö³é. Ù³ëüí³ñòü âèÿâëÿº ç³ ñòóïåíåì çàðîñòàííÿ ñåðåäíþ ïîçèòèâíó
ÀÍÄÐ²É ÁÎÊÎÒÅÉ, ÍÀÒÀË²ß ÄÇÞÁÅÍÊÎ, ²ÐÈÍÀ ÊÓ×ÈÍÑÜÊÀ204
êîðåëÿö³þ (r = 0,51) ³ çðîñòຠâ³ä 8,1 ïàðè/10 ãà (<10 %) äî
34,5 ïàðè/10 ãà (30—55 %). гçíèöÿ â óñ³õ âèïàäêàõ äîñòîâ³ðíà (ðèñ. 3).
Âïëèâ íàâêîëèøí³õ á³îòîï³â íà âèäîâå ðîçìà¿òòÿ òà ù³ëüí³ñòü
íàñåëåííÿ ïòàõ³â ðèáíèõ ãîñïîäàðñòâ ñòàòèñòè÷íî íå ï³äòâåðäæåíèé,
õî÷à ïåâí³ çàëåæíîñò³ óñå æ ³ñíóþòü. Íàïðèêëàä, íàéìåíøà ê³ëüê³ñòü
âèä³â çàô³êñîâàíà íà ñòàâàõ, â îòî÷åíí³ ÿêèõ ïåðåâàæàþòü ïîëÿ òà
ïàñîâèùà, ìàëîïðèäàòí³ äëÿ ãí³çäóâàííÿ ã³äðîô³ëüíèõ ïòàõ³â. Íàòîì³ñòü
âîëîã³ ëóêè â îòî÷åíí³ ñòàâ³â â³ä³ãðàþòü á³ëüøó ðîëü ÿê ïîòåíö³éí³
ãí³çäîâ³ ñòàö³¿ äëÿ äåÿêèõ âèä³â êà÷îê ³ êóëèê³â, à òàêîæ ÿê äîäàòêîâà
òðîô³÷íà í³øà äëÿ ïòàõ³â, ùî ãí³çäÿòüñÿ íà âîäîéìàõ.
0
5
10
15
20
25
,
0,0
10,0
20,0
30,0
40,0
50,0
0
5
10
15
20
25
, %
0
10
20
30
40
50
60
à á
Ðèñ. 3. Âïëèâ îñíîâíèõ õàðàêòåðèñòèê ñòàâêîâèõ êîìïëåêñ³â íà âèäîâèé ñêëàä
îðí³òîôàóíè òà ù³ëüí³ñòü íàñåëåííÿ: à — ïëîùà êîìïëåêñó;
á — ñåðåäí³é ñòóï³íü çàðîñòàííÿ
Âèäîâèé ñêëàä ³ ñòðóêòóðà îðí³òîêîìïëåêñ³â êîæíîãî ðèáãîñïó çàëå-
æàòü â³ä áàãàòüîõ ÷èííèê³â, òàêèõ ÿê ðîçì³ðè îêðåìèõ ñòàâê³â, ñòóï³íü
ñóêöåñ³¿ ðîñëèííîñòè, õàðàêòåð çàðîñòàííÿ òîùî, ³ âèçíà÷àþòüñÿ á³îòîïè
ïðåôåðåíö³ÿìè îêðåìèõ âèä³â. Íàïðèêëàä, äëÿ ãí³çäóâàííÿ á³ëîùîêîãî
êðÿ÷êà òà ÷îðíîøèéî¿ ï³ðíèêîçè âàæëèâîþ óìîâîþ º íàÿâí³ñòü çàíóðåíî¿
òà ïëàâàþ÷î¿ âîäíî¿ ðîñëèííîñòè, äëÿ âåëèêî¿ ï³ðíèêîçè òà ïîïåëþõà —
äîñòàòíÿ ãëèáèíà ñòàâ³â ³ çíà÷íà ïëîùà â³äêðèòîãî ïëåñà, äëÿ ñ³ðîùîêî¿
ï³ðíèêîçè òà ëèñêè — íàÿâí³ñòü âíóòð³øí³õ ïëåñ ³ çàòîê. Çåìëÿí³ ÷è
ñïëàâèíí³ îñòð³âö³ ïîñåðåä ïëåñà äàþòü äîäàòêîâ³ ìîæëèâîñò³ äëÿ
ãí³çäóâàííÿ êðèæíÿ, ð³÷êîâîãî êðÿ÷êà, ïîïåëþõà òà ÷óáàòî¿ ÷åðí³, à
â³äñóòí³ñòü ãðåáë³ âçäîâæ îäíîãî ç áåðåã³â (áåðåã ïåðåõîäèòü ó ïîíèæåíó
âîëîãó ëóêó) àáî íàÿâí³ñòü ñïóùåíèõ ñòàâ³â, ÿê³ ïðîñòîþþòü óïðîäîâæ
ê³ëüêîõ ðîê³â — äëÿ ãí³çäóâàííÿ äåÿêèõ êà÷îê ³ êóëèê³â [5]. Âàæëèâó
ðîëü ó ôîðìóâàíí³ ñòðóêòóðè îðí³òîêîìïëåêñ³â â³ä³ãðຠïðèñóòí³ñòü
êîëîí³ÿëüíèõ âèä³â (çâè÷àéíîãî ìàðòèíà, á³ëîùîêîãî êðÿ÷êà, ñ³ðî¿ ÷àïë³,
êâàêà), ÿê³ çàçâè÷àé äîì³íóþòü àáî ñóáäîì³íóþòü ó íàñåëåíí³ ³ ñòâî-
ÔÀÓÍÀ ÒÀ ÍÀÑÅËÅÍÍß ÃͲÇÄÎÂÈÕ ÂÎÄÎÏËÀÂÍÈÕ ² ÍÀÂÊÎËÎÂÎÄÍÈÕ … 205
ðþþòü ñïðèÿòëèâ³ óìîâè äëÿ ãí³çäóâàííÿ ³íøèõ ïòàõ³â (ï³ðíèê³ç, ïîïå-
ëþõà, ëèñêè òîùî).
Âèçíà÷àëüíèé âïëèâ íà ôàóíó ³ íàñåëåííÿ íåãîðîáèíèõ ïòàõ³â øòó÷íèõ
âîäîéì áàñåéíó âåðõíüîãî Äí³ñòðà áåçïåðå÷íî ìຠàíòðîïîãåííèé ôàêòîð.
Ñåðåä îñíîâíèõ ÷èííèê³â àíòðîïîãåííîãî âïëèâó â ðèáíèõ ãîñïîäàðñòâàõ
ìîæíà âèä³ëèòè ñïóñê òà íàïîâíåííÿ ñòàâ³â, ñêîøóâàííÿ ÷è âèïàëþâàííÿ
çàðîñòåé, ïîëîõàííÿ ïòàõ³â, à òàêîæ ïîëþâàííÿ. Á³ëüø³ñòü ³ç íèõ ìàº
ëîêàëüíèé âïëèâ ³ íå ïîçíà÷àºòüñÿ íà çàãàëüí³é ÷èñåëüíîñò³ âîäíî-áî-
ëîòÿíèõ ïòàõ³â ó ðå´³îí³. Ìàøèííå âèêîøóâàííÿ çàðîñòåé, ÿêå º îñíîâíèì
ôàêòîðîì òóðáóâàííÿ ó ãí³çäîâèé ïåð³îä, ó á³ëüøîñò³ ðèáãîñï³â ñüîãîäí³ íå
ïðîâîäèòüñÿ. Ñïóñê òà íàïîâíåííÿ ñòàâ³â çä³éñíþºòüñÿ íåîäíî÷àñíî ³
ïåðåâàæíî â ïîçàãí³çäîâèé ïåð³îä, òîìó íå ìຠçíà÷íîãî âïëèâó í³ íà
ñòðîêè çàñåëåííÿ âîäîéì, í³ íà ñòóï³íü âèæèâàííÿ ìîëîä³. Íàòîì³ñòü ó
ïåð³îä âåñíÿíî¿ òà îñ³ííüî¿ ì³´ðàö³é íàÿâí³ñòü ñïóùåíèõ ³ íàï³âñïóùåíèõ
ñòàâ³â ñïðèÿº âèñîê³é êîíöåíòðàö³¿ ïðîë³òíèõ ïòàõ³â, îñîáëèâî Ñèâêî-
ïîä³áíèõ òà Ëåëåêîïîä³áíèõ. Çàâäÿêè ³ñíóâàííþ øëþç³â ³ ñèñòåì³ ñïóñêó-
íàïîâíåííÿ ð³âåíü âîäè ó ñòàâàõ ï³äòðèìóºòüñÿ íà á³ëüø-ìåíø ïîñò³éíîìó
ð³âí³, ùî çìåíøóº â³äñîòîê çàãèáåë³ êëàäîê â³ä çàòîïëåííÿ.
Îäíàê â îñòàíí³ ðîêè âíàñë³äîê çì³íè ôîðìè âëàñíîñòè â ðèáãîñïàõ
íàì³òèëàñÿ òåíäåíö³ÿ äî ³íòåíñèô³êàö³¿ âèðîáíè÷èõ ïðîöåñ³â, ÿêà ïåðåä-
áà÷ຠìàêñèìàëüíå âèêîðèñòàííÿ ïëîù³ âîäíîãî äçåðêàëà, ë³êâ³äàö³þ
çàðîñòåé ³ çàíóðåíî¿ ðîñëèííîñòè, ê³ëüêàðàçîâèé ñïóñê òà íàïîâíåííÿ
ñòàâ³â (ó òîìó é ó ë³òí³ ì³ñÿö³). Òàêå ÿâèùå ìîæå íå´àòèâíî ïîçíà÷èòèñÿ
íà ÷èñåëüíîñò³ ãí³çäîâî¿ îðí³òîôàóíè, ïðî ùî ÿñêðàâî ñâ³ä÷èòü ïðèêëàä
ä³ëüíèöü „ßí³â-Ëåëåõ³âêà“ â 2004—2005 ðîêàõ. Íà ÷àñ³ ïîøóê åôåêòèâíèõ
ìåõàí³çì³â âïëèâó íà âëàñíèê³â, ïðîâåäåííÿ ðîç’ÿñíþâàëüíî¿ ðîáîòè,
ïðîïà´óâàííÿ àêòèâíèõ ìåòîä³â îõîðîíè (çîêðåìà ìîçà¿÷íå âèêîøóâàííÿ
ðîñëèííîñòè, ñòâîðåííÿ øòó÷íèõ îñòð³âö³â ïîñåðåä ïëåñà òîùî).
Âèñíîâêè. Íà ñüîãîäí³ ðèáîðîçïë³äí³ ñòàâè â áàñåéí³ âåðõíüîãî
Äí³ñòðà â³ä³ãðàþòü ïðîâ³äíó ðîëü ó ï³äòðèìàíí³ âèäîâîãî ðîçìà¿òòÿ
ã³äðîô³ëüíîãî êîìïëåêñó îðí³òîôàóíè ³ äëÿ á³ëüøîñòè âèä³â âîäîïëàâíèõ
³ íàâêîëîâîäíèõ ïòàõ³â ñòàëè ïîâíîö³ííèì çàì³ííèêîì ïðèðîäíèõ
á³îòîï³â, äå´ðàäîâàíèõ óíàñë³äîê ìåë³îðàö³¿.
Íà ãí³çäóâàíí³ â îáñòåæåíèõ ñòàâêîâèõ ãîñïîäàðñòâàõ âèÿâëåíî 34
âèäè íåãîðîáèíèõ ã³äðîô³ëüíèõ ïòàõ³â, ç íèõ 28 âõîäÿòü äî ñêëàäó íàñå-
ëåííÿ. ×èñåëüí³ñòü ö³º¿ ãðóïè â 1992—2001 ðîêàõ êîëèâàëàñÿ ó ìåæàõ
8—10 òèñ. ãí³çäîâèõ ïàð, à ñåðåäíÿ ù³ëüí³ñòü íàñåëåííÿ ñòàíîâèëà
193,3 ïàðè/êâ. êì.
Íàé÷èñåëüí³øèì âèäîì º ìàðòèí çâè÷àéíèé (÷àñòêà ó÷àñòè â íàñå-
ëåíí³ — 52,2 %), äàë³ ç âåëèêèì â³äñòàâàííÿì ³äóòü ëèñêà (7,5 %) òà
á³ëîùîêèé êðÿ÷îê (7,2 %). Íà îêðåìèõ êîìïëåêñàõ íàé÷àñò³øå äîì³íóþòü
çâè÷àéíèé ìàðòèí, ð³äøå á³ëîùîêèé êðÿ÷îê, ëèñêà, âåëèêà òà ÷îðíîøèÿ
ï³ðíèêîçè, ñ³ðà ÷àïëÿ, ïîïåëþõ.
Âèäîâå ðîçìà¿òòÿ îðí³òîôàóíè ïîçèòèâíî êîðåëþº ç ïëîùåþ
ñòàâêîâîãî êîìïëåêñó, à ù³ëüí³ñòü ãí³çäîâîãî íàñåëåííÿ äîñòîâ³ðíî
çðîñòຠ³ç çá³ëüøåííÿì ñåðåäíüîãî ñòóïåíÿ çàðîñòàííÿ âîäîéì. Íå ìàþòü
äîñòîâ³ðíîãî âïëèâó íà çãàäàí³ ïîêàçíèêè ³ á³îòîïè, ùî îòî÷óþòü ñòàâêîâ³
êîìïëåêñè, õî÷à â³ä íèõ, ³ìîâ³ðíî, çàëåæèòü ïðèñóòí³ñòü â îðí³òîôàóí³
òèõ ÷è ³íøèõ âèä³â.
ÀÍÄÐ²É ÁÎÊÎÒÅÉ, ÍÀÒÀË²ß ÄÇÞÁÅÍÊÎ, ²ÐÈÍÀ ÊÓ×ÈÍÑÜÊÀ206
Çàãàëîì îïòèìàëüíèìè óìîâàìè äëÿ ãí³çäîâî¿ îðí³òîôàóíè ðèáíèõ
ãîñïîäàðñòâ ó áàñåéí³ âåðõíüîãî Äí³ñòðà ìîæíà ââàæàòè ñòàâêîâèé
êîìïëåêñ çàãàëüíîþ ïëîùåþ ïîíàä 200 ãà ³ç ñåðåäí³ì ðîçì³ðîì ñòàâó
ïîíàä 20 ãà, ñòóïåíåì çàðîñòàííÿ 10—30 % ³ îòî÷åíèé ð³çíèìè òèïàìè
á³îòîï³â (íàñàìïåðåä áàæàíèìè º âîëîã³ ëóêè é ë³ñè).
Âèäîâèé ñêëàä ³ ñòðóêòóðó îðí³òîêîìïëåêñ³â êîæíîãî ðèáãîñïó âèç-
íà÷àþòü á³îòîïí³ âèìîãè îêðåìèõ âèä³â, à çàëåæàòü âîíè â³ä áàãàòüîõ
÷èííèê³â, òàêèõ ÿê ðîçì³ðè îêðåìèõ ñòàâê³â, ñòóï³íü ñóêöåñ³¿ ðîñëèí-
íîñòè, õàðàêòåð çàðîñòàííÿ, îòî÷åííÿ òîùî.
Àíòðîïîãåíí³ ÷èííèêè ìàþòü ëîêàëüíèé âïëèâ ³ çàãàëîì íå ïîçíà-
÷àþòüñÿ íà çàãàëüí³é ÷èñåëüíîñò³ âîäíî-áîëîòÿíèõ ïòàõ³â ó ðå´³îí³.
Îäíàê òåíäåíö³ÿ äî ³íòåíñèô³êàö³¿ âèðîáíè÷èõ ïðîöåñ³â, ùî âèíèêëà çà
îñòàíí³ ðîêè âíàñë³äîê ïîë³ïøåííÿ åêîíîì³÷íî¿ ñèòóàö³¿ òà çì³íè ôîðìè
âëàñíîñòè, ìîæå ìàòè íå´àòèâí³ íàñë³äêè äëÿ ãí³çäîâî¿ îðí³òîôàóíè. Íà
÷àñ³ ðîçðîáëåííÿ åôåêòèâíîãî êîìïëåêñó á³îòåõí³÷íèõ çàõîä³â ³ ïðîâå-
äåííÿ àêòèâíî¿ ðîç’ÿñíþâàëüíî¿ ðîáîòè ñåðåä ïðàö³âíèê³â ðèáãîñï³â.
˲ÒÅÐÀÒÓÐÀ
1. Á î ê îò å é À. À., Ä ç þá å í ê î Í. Â., Ñ î ê î ë î â Í. Þ., Ê ó ÷ è í ñ ü ê à ². Â.
Çíà÷åííÿ ðèáîðîçïë³äíèõ ñòàâ³â äëÿ âèäîâîãî ð³çíîìàí³òòÿ âîäíî-áîëîòÿíèõ
îðí³òîêîìïëåêñ³â áàñåéíó âåðõíüîãî Äí³ñòðà // Ïð³îðèòåòè îðí³òîëîã³÷íèõ
äîñë³äæåíü: Ìàòåð. ³ òåçè äîï. VIII íàóê. êîíô. îðí³òîëîã³â çàõîäó Óêðà¿íè. —
Ëüâ³â, Êàì’ÿíåöü-Ïîä³ëüñüêèé, 2003, — Ñ. 101—103.
2. Ê î í å í ê î Ã. Ä., Ï ³ ä ã à é ê î Ì. Ë., Ð à ä ç è ì î â ñ ü ê è é Ä. Î. Ñòàâêè
ë³ñîñòåïîâèõ, ñòåïîâèõ òà ã³ðñüêèõ ðàéîí³â Óêðà¿íè. — Ê.: Íàóê. äóìêà, 1965. —
260 ñ.
3. Ê ó ç ÿ ê è í À. Ï. Çîîãåîãðàôèÿ ÑÑÑÐ // Ó÷. çàï. ÌÎÏÈ
èì. Í. Ê. Êðóïñêîé. Áèîãåîãðàôèÿ. 1962. — Âûï. 1. — Ò. 109. — Ñ. 3—182.
4. Ê ó ÷ è í ñ ü ê à ². Â. Îãëÿä äåÿêèõ ìåòîä³â îáë³êó ãí³çäîâèõ âîäîïëàâíèõ òà
êîëîâîäíèõ ïòàõ³â ðèáîãîñïîäàðñüêèõ ñòàâ³â. Áðàíòà: Ñáîðíèê íàó÷í. òðóäîâ
Àçîâî-×åðíîìîðñêîé îðíèòîëîãè÷åñêîé ñòàíöèè. 2005. — Âûï. 8. — Ñ. 176—192.
5. Ìèù å í ê î À. Ë., Ñ ó õ à í î â à Î. Â. Ðûáîðàçâîäíûå ïðóäû Ïîäìîñêîâüÿ
ïåðñïåêòèâíûå óãîäüÿ äëÿ âîäîïëàâàþùèõ ïòèö // Îõðàíà óãîäèé è
èñïîëüçîâàíèå îõîòíè÷üèõ ïòèö. — Ì., 1988. — Ñ. 22—36.
6. Ì ó õ à Á. Ï. Ô³çèêî-ãåîãðàô³÷í³ óìîâè òà ëàíäøàôòíà ñòðóêòóðà áàñåéíó
âåðõ³â’ÿ ð. Äí³ñòåð // Äîñë³äæåííÿ áàñåéíîâî¿ åêîñèñòåìè Âåðõíüîãî Äí³ñòðà. —
Ëüâ³â. 2000. — Ñ. 7—21.
7. Ñò å ï à í ÿ í Ë. Ñ. Êîíñïåêò îðíèòîëîãè÷åñêîé ôàóíû ÑÑÑÐ. — Ì., 1990.
— 726 ñ.
8. Ô å ñ å í ê î Ã. Â., Á î ê îò å é À. À. Àíîòîâàíèé ñïèñîê óêðà¿íñüêèõ
íàóêîâèõ íàçâ ïòàõ³â ôàóíè Óêðà¿íè. — Ê.—Ë. 2002. — 44 ñ.
9. Öè ñ ü Ï. Ì. Ãåîìîðôîëîã³ÿ ÓÐÑÐ. — Ëüâ³â, 1962. — 224 ñ.
10. B e j e k V., E x n e r o v A., F u c h s R., M u s i l P., I m e k L., T a t n K,
V a k P. Changes in the abundance of waterfowl on the fishponds in the region „T ebo sko“
(Southern Bohemia) // Bird Census and Atlas Studies. Proc. XI—th Int. Conf. on Bird Census and
Atlas Work.— Prague, 1990.— S. 437—439.
ÔÀÓÍÀ ÒÀ ÍÀÑÅËÅÍÍß ÃͲÇÄÎÂÈÕ ÂÎÄÎÏËÀÂÍÈÕ ² ÍÀÂÊÎËÎÂÎÄÍÈÕ … 207
11. B u k a c i s k a M., B u k a c i s k i D, C y g a n P., D o b r o w o l s k i K A.,
K a c z m a r e k W. Przyrodniczo-ekonomiczna waloryzacja staw w rybnych w
Polsce. Fundacja IUCN Poland, 1995. — 114 s.
12. B o c h e s k i Z. The effect of fishponds on the regional bird fauna. Acta
Hydrobiol., 37, suppl. 1. 1995. — S. 75—82.
13. M u s i l P . Accurancy of the two-check method for estimating water and
wetland bird abundance. Poster appendix Bird Numbers, 1992. — P. 93—95.
SUMMARY
Andriy BOKOTEY, Nataliya DZÓUBENKO, Iryna KUCHYNSKA
FAUNA AND POPULATION OF BREEDING WATERFOWL IN THE FISHPONDS OF
UPPER DNISTER RIVER BASIN
As a result of intensive meliorative works in Upper Dnister river basin the majority of
natural wetlands have now no value for nesting waterfowl. Optimum conditions for
breeding waterfowl appeared in the fishponds. Present paper contains the detail
characteristic of current status, distribution and number of 34 bird species. The main
factors determining species diversity, population density and structure of waterfowl
breeding communities are discussed.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-74285 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3569 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:07:05Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бокотей, А. Дзюбенко, Н. Кучинська, І. 2015-01-20T08:42:17Z 2015-01-20T08:42:17Z 2008 Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра / А. Бокотей, Н. Дзюбенко, І. Кучинська // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2008. — Т. XXIII: Екологічний збірник. Дослідження біотичного й ландшафтного розмаїття та його збереження.— С. 196-207. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1563-3569 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74285 598.(282.247.31) У басейні верхнього Дністра внаслідок інтенсивних меліоративних робіт
 більшість природних водно-болотяних біотопів зазнала деґрадації та
 втратили своє значення для гніздування гідрофільних птахів.
 Найоптимальніші умови для перебування птахів водно-болотяного
 комплексу склалися на риборозплідних ставах. Проаналізовано сучасний
 видовий склад, поширення та чисельність водоплавних і навколоводних
 птахів реґіону, а також основні чинники, що їх визначають. As a result of intensive meliorative works in Upper Dnister river basin the majority of
 natural wetlands have now no value for nesting waterfowl. Optimum conditions for
 breeding waterfowl appeared in the fishponds. Present paper contains the detail
 characteristic of current status, distribution and number of 34 bird species. The main
 factors determining species diversity, population density and structure of waterfowl
 breeding communities are discussed. uk Західний науковий центр НАН України і МОН України Праці наукового товариства ім. Шевченка Екологія тварин Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра Fauna and population of breeding waterfowl in the fishponds of upper Dnister River basin Article published earlier |
| spellingShingle | Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра Бокотей, А. Дзюбенко, Н. Кучинська, І. Екологія тварин |
| title | Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра |
| title_alt | Fauna and population of breeding waterfowl in the fishponds of upper Dnister River basin |
| title_full | Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра |
| title_fullStr | Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра |
| title_full_unstemmed | Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра |
| title_short | Фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього Дністра |
| title_sort | фауна та населення гніздових водоплавних і навколоводних птахів риборозплідних ставів басейну верхнього дністра |
| topic | Екологія тварин |
| topic_facet | Екологія тварин |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74285 |
| work_keys_str_mv | AT bokoteia faunatanaselennâgnízdovihvodoplavnihínavkolovodnihptahívriborozplídnihstavívbaseinuverhnʹogodnístra AT dzûbenkon faunatanaselennâgnízdovihvodoplavnihínavkolovodnihptahívriborozplídnihstavívbaseinuverhnʹogodnístra AT kučinsʹkaí faunatanaselennâgnízdovihvodoplavnihínavkolovodnihptahívriborozplídnihstavívbaseinuverhnʹogodnístra AT bokoteia faunaandpopulationofbreedingwaterfowlinthefishpondsofupperdnisterriverbasin AT dzûbenkon faunaandpopulationofbreedingwaterfowlinthefishpondsofupperdnisterriverbasin AT kučinsʹkaí faunaandpopulationofbreedingwaterfowlinthefishpondsofupperdnisterriverbasin |