Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування
Работа посвящена изучению ультраструктурных изменений в седалищном нерве крыс через 6 и 12 недель после его стандартной перерезки. Установлено, что через 6 недель после операции в дистальном отрезке седалищного нерва на фоне активних регенерационных процессов наблюдается значительное количество овои...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74549 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування / Т.Я. Рудюк, Л.О. Стеченко, Р.С. Довгань, С.М. Чухрай, Д.В. Раскалєй // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 212-216. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859724685744275456 |
|---|---|
| author | Рудюк, Т.Я. Стеченко, Л.О. Довгань, Р.С. Чухрай, С.М. Раскалєй, Д.В. |
| author_facet | Рудюк, Т.Я. Стеченко, Л.О. Довгань, Р.С. Чухрай, С.М. Раскалєй, Д.В. |
| citation_txt | Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування / Т.Я. Рудюк, Л.О. Стеченко, Р.С. Довгань, С.М. Чухрай, Д.В. Раскалєй // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 212-216. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Таврический медико-биологический вестник |
| description | Работа посвящена изучению ультраструктурных изменений в седалищном нерве крыс через 6 и 12 недель после его стандартной перерезки. Установлено, что через 6 недель после операции в дистальном отрезке седалищного нерва на фоне активних регенерационных процессов наблюдается значительное количество овоидов дегенерации. Это обусловлено всплеском фагоцитарной активности, которая направлена на удаление новообразованных неполноценных миелиновых волокон. Через 12 недель после повреждения нервный ствол равномерно заполнен хорошо сохраненными миелиновыми волокнами, плотность которых пока еще не достигает контрольних показателей. Повторная дегенерация в этом сроке,
хоть и затихает, но не исчезает. Овоиды дегенерации занимают, главным образом, центральную часть ствола. Это вероятно связано с тем, что в местах, где регенерационные процессы проходили с задержкой, позже активируется и повторная дегенерація.
This study deals with the ultrastructural changes in thes ciatic nerve in 6 and 12 weeks after injury. The processes of secondary degeneration were replaced by recurring degeneration in the distal stump ofthetransected sciaticnerve in 6 weeks after injury. The manifestations of recurring degeneration were formation of new degeneration ovoids. New defective myelin fibreswere forming in 6 weeks after injury. Shvann cells destroyed defective myelin fibres and formed ovoids of degeneration in 6 and 12 weeks after injury.
|
| first_indexed | 2025-12-01T11:03:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61)
УДК 616.833–003.93:57.012.4:616.441–008.64
© Колектив авторів, 2013
СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕГЕНЕРАцІЙНИХ ПРОцЕСІВ
В СІДНИЧОМУ НЕРВІ НА ПІЗНІХ ЕТАПАХ ПІСЛЯ
ТРАВМУВАННЯ
Т. Я. Рудюк, Л. О. Стеченко, Р. С. Довгань, С. м. чухрай, Д. В Раскалєй
Кафедра гістології та ембріології (зав. – член-кор. НАМН України, проф. Чайковський Ю. Б.) Національного медичного
університету імені О. О. Богомольця. 01069 Україна, м. Київ,бул. Шевченко 13. Е-mail: t_darmogray@ukr.net
pecUliariTies oF UlTrasTrUcTUral organisaTion oFinJUred sciaTic nerve in laTe sTages
since inJUry
T. ya. rudiuk, l. o. stechenko, r. s. dovgan, s. n. chuhray, d. v. raskaley
SUMMARy
This study deals with the ultrastructural changes in thes ciatic nerve in 6 and 12 weeks after injury. The
processes of secondary degeneration were replaced by recurring degeneration in the distal stump ofthetransected
sciaticnerve in 6 weeks after injury. The manifestations of recurring degeneration were formation of new degeneration
ovoids. New defective myelin fibreswere forming in 6 weeks after injury. Shvann cells destroyed defective myelin
fibres and formed ovoids of degeneration in 6 and 12 weeks after injury
СТРУКТУРНЫЕ ОСОбЕННОСТИ РЕГЕНЕРАЦИОННЫх пРОЦЕССОВ В СЕДАЛИщНОм НЕРВЕ
НА пОЗДНИх ЭТАпАх пОСЛЕ ТРАВмИРОВАНИЯ
Т. Я. Рудюк, Л. А. Стеченко, р. с. Довгань, С. Н. чухрай, Д. В. Раскалей
РЕЗюМЕ
Работа посвящена изучению ультраструктурных изменений в седалищном нерве крыс через
6 и 12 недель после его стандартной перерезки. Установлено, что через 6 недель после операции
в дистальном отрезке седалищного нерва на фоне активних регенерационных процессов наблюдается
значительное количество овоидов дегенерации. Это обусловлено всплеском фагоцитарной активности,
которая направлена на удаление новообразованных неполноценных миелиновых волокон. Через 12 недель
после повреждения нервный ствол равномерно заполнен хорошо сохраненными миелиновыми волокнами,
плотность которых пока еще не достигает контрольних показателей. Повторная дегенерация в этом сроке,
хоть и затихает, но не исчезает. Овоиды дегенерации занимают, главным образом, центральную часть
ствола. Это вероятно связано с тем, что в местах, где регенерационные процессы проходили с задержкой,
позже активируется и повторная дегенерація.
Ключові слова: регенерація, сідничий нерв, світлова та електронна мікроскопія.
Широке коло патологічних станів периферійної
нервової системи супроводжується дегенеративними
та регенераційними процесами в нервових клітинах
та нервових волокнах. [1, 2, 5, 6, 7]. Успіх відновлен-
ня порушених функцій багато в чому залежить від
строків, за які відбувається регенерація нервових
провідників. Для повного відновлення функції по-
шкодженого нерва аксони, які регенерують, повинні
відновити зв’язки із своїми первинними мішенями.
Функцію провідників для аксонів у стані росту
до місця розташування їх мішеней виконують не-
йролемоцити [11,12,13]. Плазмолема нейролемоцита
є структурною основою мієлінової оболонки – муль-
тиламелярної структури, яка функціонує як єдине
монолітне утворення, завдяки тонкому збалансуван-
ню біохімічних процесів, і надзвичайно мінлива та
чутлива до впливу зовнішніх і внутрішніх чинників
[2, 3, 4, 8. 9, 10].
Метою нашого дослідження було вивчити осо-
бливості будови сідничого нерву щурів на пізніх
етапах його регенерації.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Експериментальні спостереження були проведе-
ні на 15 білих щурах вагою 150–200 г. Всіх тварин, які
були використані в роботі, утримували у стандартних
умовах віварію (в одному приміщенні, на стандарт-
ному брикетованому харчуванні) [14].
Експериментальні тварини були розподілені
на 3 групи. Перша група (І) – „псевдооперовані”
тварини (5 щурів). Показники морфоогічної будови
їх сідничих нервів (контроль) були використані для
оцінки відновлення травмованих нервів. Тваринам ІІ
і ІІІ груп була відтворена експериментальна модель
стандартної травми сідничого нерва.
Матеріалом для дослідження були дистальні
відрізки (дистальніше післяопераційної невроми)
ушкодженого сідничого нерва через 6 і 12 тижнів після
відтворення моделі травми периферичного нерва.
Для світлооптичної мікроскопії препарати го-
тували згідно стандартної методики. Для аналізу
результатів світлооптичної мікроскопії за допомогою
морфометрії використовували комп’ютерну програ-
му UTHSCSA Image Tool for Windows (version 2.00) та
стандартну окулярну вставку. Був визначений такий
показник, як щільність розподілу нервових волокон
в дистальній ділянці відносно місця пошкодження.
212
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
Для аналізу результатів використовували також
напівтонкі поперечні та поздовжні зрізи нервів,
виготовлені на ультратомі LКB і забарвлені толуї-
диновим синім. Морфометричні дослідження [15],
проводили за допомогою напівавтоматичного при-
строю для обробки графічних зображень. У даному
дослідженні визначали такі величини: кількість ово-
їдів дегенерації нервових волокон в одиниці об’єму
нерва, об’єм овоїдів дегенерації нервових волокон
в одиниці об’єму нерва та розміри овоїдів дегенерації
нервових волокон.
Для електронномікроскопічного дослідження
препарати готували за загальноприйнятою методи-
кою [16]. Потім їх вивчали та фотографували в елек-
тронному мікроскопі ЭМВ 125 К.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА Їх ОбГОВОРЕННЯ
У дистальному відрізку сідничого нерва щурів
через 6 тижнів після його перетину мієлінові волок-
на досить упорядковано розташовуються уздовж
поздовжньої вісі нервового стовбура. Вони орієнто-
вані, в основному, паралельно одне до одного, але
подекуди мають вигинання. Це призводить до того,
що волокна утворюють кути, втрачаючи пряму ходу.
Мієлінові волокна розташовуються у вигляді пучків
переважно по периферії, а в центрі розрізняються
лише окремі їх представники (рис. 1а). Об’ємна
щільність нервових волокон дорівнює 13,35+ 0,24 %,
овоїдів дегенерації – 3,91+ 0,87 %.
Особливістю цього періоду є те, що фагоцитар-
на активність нейролемоцитів, в цитоплазмі яких
трапляються фрагменти зруйнованої мієлінової обо-
лонки, пов’язана в основному із повторною дегене-
рацією. Це є результатом руйнування новоутворених
мієлінових волокон, переважно великого калібру, які
були аберантними і тому викликали активацію фа-
гоцитарної активності нейролемоцитів з наступним
утворенням вторинних овоїдів дегенерації (рис. 1а).
Через 12 тижнів після ушкодження мієлінові
волокна більш рівномірно розподіляються по стов-
буру сідничого нерва, заповнюючи, на відміну від
попереднього терміну спостережень, і центральні ді-
лянки. Разом з тим, щільність розташування волокон
менша і, відповідно відстань між ними більша, ніж
у контролі. Вони займають 20,4+ 1,7 % об’єму нерва.
Більшість з мієлінових волокон мають пара-
лельну орієнтацію, але на своєму протязі вони
часто утворюють вигинання, що надає їх пучкам
хвилястого вигляду. Серед волокон переважають
структури приблизно однакового, середнього діа-
метру з електронно-прозорим вмістом.
Як і через 6 тижнів експерименту, спостеріга-
ються овоїди дегенерації, які займають 2,27+0,56 %
об’єму нерву, що значно менше від попереднього
терміну експерименту. Це може бути ознакою за-
тухання дегенераційних процесів. Розташовуються
овоїди дегенерації, головним чином, в центральній
частині (рис. 1б). Тобто, в ділянках, де регенераційні
процеси проходили пізніше, пізніше активізується і
повторна дегенерація.
На електронномікроскопічному рівні через
6 тижнів після пошкодження у дистальному відрізку
новоутворені мієлінові волокна дрібного калібру
мають досить збережену структуру мієлінової обо-
лонки і осьових циліндрів, без розходження пери-
аксонального простору. Аксоплазма просвітлена,
містить нейрофіламенти, секреторні пухирці, що
Рис. 1. Дистальний відрізок сідничого нерва щура після відтворення стандартної моделі травми
периферичного нерва. Овоїди дегенерації нервових волокон ( ): а – 6 тижнів після пошкодження;
б – 12 тижнів після пошкодження. мікрофотографія. Напівтонкі зрізи. Забарвлення толуїдиновим
синім. Збільшення: об. 20, ок. 10
а б
213
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61)
свідчить про функціональну спроможність нервово-
го волокна, гіпертрофовані видовжені мітохондрії
(рис. 2а).
Мієлінові волокна, які знаходяться на самих
початкових стадіях формування оболонки, розта-
шовуються здебільшого в центрі нервового ствбура.
Вони оточені нейролемоцитами з функціонально
активними ядрами, про що свідчать рівномірно
розподілений хроматин та великі ядерця. Досить
широкі за товщиною периферичні ділянки цих
клітин містять значну кількість канальців ендо-
плазматичної сітки, полісом (рис. 2б). Наявність
у цитоплазмі клітинних центрів є ознакою активних
проліферативних процесів.
Інтерстиційний простір розширений, заповнений
колагеновими волокнами.
Через 12 тижнів на електронно-мікроско-
пічному рівні мієлінові волокна оточені пучками
колагенових волокон, мають чітко структуровану
мієлінову оболонку, в якій розрізняються ме-
заксони. Осьові циліндри рівномірно заповнює
аксоплазма, де розміщуються гіпертрофовані
мітохондріі, вакуолі, нейрофіламенти (рис. 3а). Їх
оточують нейролемоцити, периферичні ділянки
яких стоншені. Основна частина добре збереже-
них мієлінових волокон з’єднується перехватими
Ранв’є без ознак патологічних відхилень. Це дає
підставу вважати, що більшість нейролемоцитів
функціонує без збоїв. Інші клітини Шванна, які
виступають як макрофаги, містять залишки фраг-
ментованих мієлінових волокон і мають типову
будову овоїдів дегенерації. Наявність певної, але
незначної кількості мієлінових волокон з ознаками
деструкції, а саме: локально розшарованою мієлі-
новою оболонкою, збільшеним периаксональним
простором, ущільненим осьовим циліндром,
інвагінаціями мієлінової оболонки у аксоплазму,
свідчить про те, що повторна дегенерація в цей
термін не зникає, хоча і затухає, у порівнянні з
6-ти тижневим терміном спостережень (рис. 3б).
Цікавим, з нашої точки зору, є наявність декіль-
кох (іноді до 3-х) мієлінових волокон із повноцінною
мієліновою оболонкою, занурених у цитоплазму
одного нейролемоцита (рис. 4). Така взаємодія не-
йролемоцита та мієлінових волокон відмічається
в період формування периферичних нервів у юве-
нільних тварин [17].
Безмієлінові волокна представлені у помірній
кількості і за ультраструктурою суттєво не відрізня-
ються від контролю.
Інтерстиційний простір містить значну кількість
волокон, переважно колагенових, надлишкове утво-
рення яких обумовлено поширеністю фібробластів
або їх відростків.
ВИСНОВКИ
Через 6 тижнів після операції в ушкодженому
сідничому нерві на фоні активних регенераційних
процесів спостерігається значна кількість овоїдів
дегенерації, внаслідок сплеску фагоцитарної актив-
ності, яка спрямована на видалення новоутворених
аберантних мієлінових волокон.
Через 12 тижнів після операції нервовий стовбур
рівномірно заповнений мієліновими волокнами,
щільність яких все ще не досягає контрольних по-
казників. Серед мієлінових волокон переважають
а б
Рис. 2. Дистальний відрізок сідничого нерва щура через 6 тижнів після відтворення стандартної
моделі травми периферичного нерва: а – новоутворене мієлінове волокно ( ) в цитоплазмі функ-
ціонально активного нейролемоцита із залишками зруйнованої мієлінової оболонки ( ); б – по-
вноцінне новоутворене мієлінове волокно без ознак руйнування мієлінової оболонки ( ). Елек-
тронна мікрофотографія. Збільшення: х16000
214
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
структури середнього та малого діаметру із добре
збереженою мієліновою оболонкою та осьовими
циліндрами. Повторна дегенерація в цей термін, хоча
і затухає, у порівнянні з 6-ти тижневим терміном
спостережень, але не зникає. Овоїди дегенерації
розташовуються, головним чином, в центральній
частині стовбура. Це може бути пов’язано з тим, що
в ділянках, де регенераційні процеси проходили піз-
ніше, пізніше активізується і вторинна дегенерація.
ЛІТЕРАТУРА
1. Tobler A. R. Three forms of myelin basic
protein.//J. Neurosci. – 1999.-№ 19. – Р. 2027–2036.
2. Neuman, R. The molecular building blocks for
myelin//J. Exp. Biol. – 1987. – № 132. Р.133–150.
3. Bleuel, A., Ultrastructural study of nerve
regeneration./J. Neurosci. – 1995. № 15. Р.- 759–761.
4. S m i t h , P . J . T h e t a r g e t - o r g a n -
specific immunotherapy of myelin-reactive T
cells/P. J. Smith, E. A. Howes, J. E. Treherne//J. Exp.
Biol. – 1987. – № 132. – Р. 59–78.
5. Рагинов И. С. Чувствительные нейроны
и шванновские клетки при фармакологической
стимуляции регенерации нерва/И. С. Рагинов,
Ю. А. Челышев//Морфология.- 2000.- т. 118.- 36–40 с.
6. Рагинов, И. С. Взаимодействие чувствительных
нейронов и клеток-сателлитов при стимуляции ре-
генерации нерва/И. С. Рагинов, Ю. А. Челышев,
Т. Ф. Шагидуллин//Морфология.- 2002.- т. 122,
№ 4.- 37–39 с.
7. Сокуренко Л. М. Регенерація периферійного
нерва в умовах нейропластики, проведеної в різні тер-
міни після пошкодження, та стимуляції мієліногенезу:
Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.03.09/НМУ ім.
О. О. Богомольця – К., 2003. – 175 с.
8. Умовист М. Н. Современные представления
о строении и функции оболочек нерва/М. Н. Умовист,
Ю. Б. Чайковский//Архив анатомии, 1987.- т. 92,
№ 1.- С. 89–96.
а б
Рис. 3 – Дистальний відрізок сідничого нерва щура через 12 тижнів після відтворення стандартної
моделі травми периферичного нерва: а – повноцінні новоутворені мієлінові волокна без ознак руй-
нування мієлінової оболонки м. функціональноактивний нейролемоцит Н; б – повноцінні новоутво-
рені мієлінові волокна без ознак руйнування мієлінової оболонки м і аберантні мієлінові волокна
А із ознаками руйнування. Електронна мікрофотографія. Збільшення: х16000
Н
м
м
А
Н
Рис. 4. Дистальний відрізок сідничого нерва
щура через 12 тижнів після відтворення стан-
дартної моделі травми периферичного нерва.
Новоутворені мієлінові волокна ( ) в цито-
плазмі спільного нейролемоцита Н. Електронна
мікрофотографія. Збільшення: х16000
215
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61)
9. Цимбалюк В. І. Результати хірургічного лі-
кування пошкоджень периферичних нервів нижніх
кінцівок в умовах, несприятливих для регенерації
нерва/В. І. Цимбалюк, О. О. Гончарук//Укр. нейро-
хірург. журн. – 2004. – № 4. – С. 59–64.
10. Чайковский Ю. Б. Гемомикроциркуляторное
русло травмированного седалищного нерва//Архив
анатомии. – 1982. – т. 83, вып. 10. – С. 42–45.
11. Ч а й к о в с к и й , Ю . Б . Н е к о т о р ы е
ультраструктурные особенности нервных клеток
спинальных ганнглиев/Ю. Б. Чайковский, Б. В. Втю-
рин//Архив анатомии. – 1973.- Т. 64, № 4.- С. 5–9.
12. Чайковский Ю. Б. Двухэтапная микрохирур-
гическая аутонейропластика в условиях фармаколо-
гического воздействия//Вопросы нейрохирургии. –
М.: Медицина, 1988. – № 5. – С. 18–21.
13. Чайковський Ю. Б. Вплив нейромедіато-
рів, ліпіну та лазеротерапії на регенераторні про-
цеси в нервовій системі в умовах демієлінізації та
травми/Ю. Б. Чайковський, Н. О. Мельник, Л. М. Со-
куренко, Н. Я. Моніна, О. М. Грабовий//Український
медичний альманах. – Івано–Франківськ, 2000. –
Т. 3. – № 3. – С. 175–177.
14. Западнюк И. П., Западнюк В. И., Заха-
рия Е. А. Лабораторные животные. Разведение, со-
держание, использование в эксперименте. – Киев:
Вища школа, 1974. – 304 с.
15. Мінцер О. П., Вороненко Ю. В., Власов В. В. Об-
роблення клінічних і експериментальних даних у медици-
ні: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2003. – 350 с.
16. Карупу В. Я. Электронная микроскопия. –
К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984. – 208 с.
17. Звіт про НДР (Закл.) Національний медич-
ний університет імені О. О. Богомольця МОЗ Украї-
ни; керівник П. І. Середа; виконавці Т. П. Куфтирева
[та ін.] – К., 2011.- 104 с. – Інв № 0211U009764.
216
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-74549 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2070-8092 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T11:03:23Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рудюк, Т.Я. Стеченко, Л.О. Довгань, Р.С. Чухрай, С.М. Раскалєй, Д.В. 2015-01-21T14:21:13Z 2015-01-21T14:21:13Z 2013 Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування / Т.Я. Рудюк, Л.О. Стеченко, Р.С. Довгань, С.М. Чухрай, Д.В. Раскалєй // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 212-216. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74549 616.833-003.93:57.012.4:616.441-008.64 Работа посвящена изучению ультраструктурных изменений в седалищном нерве крыс через 6 и 12 недель после его стандартной перерезки. Установлено, что через 6 недель после операции в дистальном отрезке седалищного нерва на фоне активних регенерационных процессов наблюдается значительное количество овоидов дегенерации. Это обусловлено всплеском фагоцитарной активности, которая направлена на удаление новообразованных неполноценных миелиновых волокон. Через 12 недель после повреждения нервный ствол равномерно заполнен хорошо сохраненными миелиновыми волокнами, плотность которых пока еще не достигает контрольних показателей. Повторная дегенерация в этом сроке, хоть и затихает, но не исчезает. Овоиды дегенерации занимают, главным образом, центральную часть ствола. Это вероятно связано с тем, что в местах, где регенерационные процессы проходили с задержкой, позже активируется и повторная дегенерація. This study deals with the ultrastructural changes in thes ciatic nerve in 6 and 12 weeks after injury. The processes of secondary degeneration were replaced by recurring degeneration in the distal stump ofthetransected sciaticnerve in 6 weeks after injury. The manifestations of recurring degeneration were formation of new degeneration ovoids. New defective myelin fibreswere forming in 6 weeks after injury. Shvann cells destroyed defective myelin fibres and formed ovoids of degeneration in 6 and 12 weeks after injury. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування Структурные особенности регенерационных процессов в седалищном нерве на поздних этапах после травмирования Peculiarities of ultrastructural organisation ofinjured sciatic nerve in late stages since injury Article published earlier |
| spellingShingle | Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування Рудюк, Т.Я. Стеченко, Л.О. Довгань, Р.С. Чухрай, С.М. Раскалєй, Д.В. Оригинальные статьи |
| title | Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування |
| title_alt | Структурные особенности регенерационных процессов в седалищном нерве на поздних этапах после травмирования Peculiarities of ultrastructural organisation ofinjured sciatic nerve in late stages since injury |
| title_full | Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування |
| title_fullStr | Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування |
| title_full_unstemmed | Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування |
| title_short | Структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування |
| title_sort | структурні особливості регенераційних процесів в сідничому нерві на пізніх етапах після травмування |
| topic | Оригинальные статьи |
| topic_facet | Оригинальные статьи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74549 |
| work_keys_str_mv | AT rudûktâ strukturníosoblivostíregeneracíinihprocesívvsídničomunervínapízníhetapahpíslâtravmuvannâ AT stečenkolo strukturníosoblivostíregeneracíinihprocesívvsídničomunervínapízníhetapahpíslâtravmuvannâ AT dovganʹrs strukturníosoblivostíregeneracíinihprocesívvsídničomunervínapízníhetapahpíslâtravmuvannâ AT čuhraism strukturníosoblivostíregeneracíinihprocesívvsídničomunervínapízníhetapahpíslâtravmuvannâ AT raskalêidv strukturníosoblivostíregeneracíinihprocesívvsídničomunervínapízníhetapahpíslâtravmuvannâ AT rudûktâ strukturnyeosobennostiregeneracionnyhprocessovvsedaliŝnomnervenapozdnihétapahposletravmirovaniâ AT stečenkolo strukturnyeosobennostiregeneracionnyhprocessovvsedaliŝnomnervenapozdnihétapahposletravmirovaniâ AT dovganʹrs strukturnyeosobennostiregeneracionnyhprocessovvsedaliŝnomnervenapozdnihétapahposletravmirovaniâ AT čuhraism strukturnyeosobennostiregeneracionnyhprocessovvsedaliŝnomnervenapozdnihétapahposletravmirovaniâ AT raskalêidv strukturnyeosobennostiregeneracionnyhprocessovvsedaliŝnomnervenapozdnihétapahposletravmirovaniâ AT rudûktâ peculiaritiesofultrastructuralorganisationofinjuredsciaticnerveinlatestagessinceinjury AT stečenkolo peculiaritiesofultrastructuralorganisationofinjuredsciaticnerveinlatestagessinceinjury AT dovganʹrs peculiaritiesofultrastructuralorganisationofinjuredsciaticnerveinlatestagessinceinjury AT čuhraism peculiaritiesofultrastructuralorganisationofinjuredsciaticnerveinlatestagessinceinjury AT raskalêidv peculiaritiesofultrastructuralorganisationofinjuredsciaticnerveinlatestagessinceinjury |