Розроблення науково-проектної документації по м. Суми
Стаття присвячена підсумкам розроблення науково-проектної документації по м. Суми у 2011 р. під керівництвом
 автора статті. Тоді було скориговано історико-архітектурний
 опорний план м. Суми як складову нового генерального плану
 цього міста. У складі цієї роботи заново визн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74772 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розроблення науково-проектної документації по м. Суми / В.В. Вечерський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 11-17. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860135595011997696 |
|---|---|
| author | Вечерський, В.В. |
| author_facet | Вечерський, В.В. |
| citation_txt | Розроблення науково-проектної документації по м. Суми / В.В. Вечерський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 11-17. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Стаття присвячена підсумкам розроблення науково-проектної документації по м. Суми у 2011 р. під керівництвом
автора статті. Тоді було скориговано історико-архітектурний
опорний план м. Суми як складову нового генерального плану
цього міста. У складі цієї роботи заново визначено межі й
режими використання територій пам’яток, зон охорони
пам’яток та вперше встановлено межі й режими використання
історичних ареалів м. Суми.
Статья посвящена итогам разработки научно-проектной
документации по г. Сумы в 2011 г. под руководством
автора статьи. Тогда были скорректированы историко-архитектурный опорный план г. Сумы как составляющая
нового генерального плана этого города. В составе этой
работы заново определены границы и режимы использования
территорий памятников, зон охраны памятников и впервые
установлены границы и режимы использования исторических
ареалов г. Сумы.
This article is devoted to the results of developing research
and project documentation for the city of Sumy in 2011 under
the guidance of the author. Then it was adjusted historical and
architectural baseline of Sumy as part of a new master plan for the
city. As part of this re-defi ned limits and modes of land use sites,
buffer zones and for the fi rst time set limits and modes of use of
historical areas of Sumy.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:47:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
11
списки надісланих матеріалів, звіти, біографічні дані про
Винагородського Ю.С. – 35 арк.
11. Советское законодательство о памятниках истории и
культуры: сборник документов и материалов (1917-1972 гг.). –
Минск, 1972. – С. 430.
12. ЦДАВО України, ф.166,оп. 1, спр. 2. Декрети і
постанови Тимчасового робітничо-селянського уряду України
і Наркомосу про відокремлення церкви від держави і школи
від церков, передачу всіх учбових закладів і театрів до відому
Наркомосу, організацію Центрального агентства по постачанню
і розповсюдженню друкованих творів, охорони пам’яток
старовини та з інших питань культурного будівництва на
Україні. Список повітів і волостей України. – 85 арк.
13. ЦДАВО України, ф. 166,оп. 5, спр. 725. Матеріали про
організацію на Україні справи охорони пам’яток культури та
природи. – 110 арк.
14. ЦДАВО України, ф.166, оп. 6, спр. 7660. Матеріали
про організацію і проведення науково-археологічних розкопок
на території України та охорону пам’ятників старовини /
протоколи, виписки з протоколів, звіти, акти, кошториси,
листування, відкриті листи /.– арк. 455.
15. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 7661. Протоколи
зборів археологічного відділу Всеукраїнського археологічного
комітету. Листування з Всеукраїнським і окружними комітетами
охорони пам’яток культури, окрвиконкомами та археологічними
музеями про проведення науково-археологічних розкопок,
видачу дозволів на археологічні розкопки та відкриті листи/
дозволи / на них. – 521 арк.
Горькова А.А. Охрана археологических памятников в
советском законодательстве (1926-1930 гг.)
Статья посвящена вопросам развития законодательной
системы по охране культурного наследия в советской
Украине. На основе архивного материала анализируется
роль законодательных актов в формировании охраны
археологических памятников.
Ключевые слова: законодательная система,
археологическое наследие, охрана памятников.
Horkovа A.О. The protection of archaeological monuments
in the Soviet legislation (1926-1930 years)
The article is concerned with the problems of the development
of the legal system of the protection of cultural heritage in the Soviet
Ukraine. On the basis of archival materials the role of legislation in
the formation of protection of archaeological heritage is analyzed.
Key words: legal system, archaeological heritage, the protection
of monuments.
15.03.2013 р.
УДК 719 (477)
В.В. Вечерський
РОЗРОБЛЕННЯ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ
ДОКУМЕНТАЦІЇ ПО М. СУМИ
Стаття присвячена підсумкам розроблення науково-
проектної документації по м. Суми у 2011 р. під керівництвом
автора статті. Тоді було скориговано історико-архітектурний
опорний план м. Суми як складову нового генерального плану
цього міста. У складі цієї роботи заново визначено межі й
режими використання територій пам’яток, зон охорони
пам’яток та вперше встановлено межі й режими використання
історичних ареалів м. Суми.
Ключові слова: пам’ятка, культурна спадщина, зони
охорони пам’яток, історичні ареали, науково-проектна
документація, генеральний план міста.
Дослідницька робота щодо розроблен-
ня науково-проектної документації «Історико-
архітектурний опорний план, межі й режими ви-
користання зон охорони пам’яток та історичних
ареалів м. Суми» (внесення змін до історико-
архітектурного опорного плану м. Суми) ви-
конана у 2011 р. на замовлення Управління
архітектури та містобудування Сумської міської
ради. Актуальність та необхідність розроблення
цієї науково-проектної документації випливає з
вимог Законів України «Про охорону культурної
спадщини», «Про регулювання містобудівної
діяльності», постанов Кабінету Міністрів України
від 26.07.2001 № 878 «Про затвердження Спи-
ску історичних населених місць України», від
03.07.2006 № 909 «Про затвердження Поряд-
ку визнання населеного місця історичним», від
13.03.2002 № 318 «Про затвердження Поряд-
ку визначення меж та режимів використання
історичних ареалів населених місць, обмеження
господарської діяльності на території історичних
ареалів населених місць» та інших нормативних
документів [1, 142-181, 551-567, 607-609].
Дана робота не є першим дослідженням на
цю тему. У 1991-1993 рр. колектив науковців
інституту НДІТІАМ за авторською участю та під
керівництвом В.В. Вечерського вивчив культурну
спадщину міста й опрацював пропозиції щодо
комплексного охоронного зонування території
м. Суми [2]. Було визначено території окремих
пам’яток, охоронні зони, зони регулювання
забудови, зони охоронюваного ландшафту,
зони археологічного культурного шару, а також
можливість створення локального заповідника
[3], яка, проте, не була реалізована.
Місту Суми присвячено численну бібліографію,
його розвиток відображено у великій кількості
архівних джерел. Проте джерельна база
неоднорідна, а бібліографія характеризується
певною однобічністю: у ній (до праць автора цієї
статті 2000-х рр.) було недостатньо відображено
Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013
12
етапи містобудівного й архітектурного розвитку
м. Суми, що свідчило про загальний низький ступінь
вивченості архітектурно-просторового середовища
міста на той час.
Найбільше значення для вивчення Сум як
архітектурно-містобудівного феномена мали
три книжки історико-архітектурного жанру. Це
історико-архітектурний нарис «Суми» В. Моісеєнка
та Н. Новаківської [4] та путівник А. Дейнеки
«Памятники архитектуры Сумщины» [5].
Книга В. Моісеєнка та Н. Новаківської
ґрунтується на доброму знанні архівних матеріалів
та історії архітектури взагалі, докладному вивченні
архітектурної спадщини міста. Більшість наукових
висновків цих авторів не втратили свого значення
і сьогодні, включно з проведеним вперше аналізом
архітектурно-просторової композиції міста. Проте
є в книзі тези, які не витримали випробування
часом: не можна погодитися з явною недооцінкою
архітектурної спадщини 2-ї пол. XIX – поч. XX ст.
та з некритичною оцінкою містобудівних заходів і
архітектурних рішень 1950-х – 1960-х років.
У книжці А. Дейнеки майже половина
обсягу присвячена власне Сумам. Попри значні
недоліки цієї книги, зумовлені тим, що автор не
є професійним істориком архітектури, вона у свій
час стала значним кроком уперед порівняно з
усіма попередніми працями про архітектуру Сум.
Жанрове визначення «путівник» не повністю
відповідає характеру і викладу матеріалу: тут
є ґрунтовний нарис містобудівного розвитку
як міста в цілому, так і окремих його районів,
історія забудови найвизначніших вулиць і
містобудівних вузлів, аналіз їх просторової
композиції тощо. Все це доповнює низка
нарисів про провідні архітектурні об’єкти міста
– і стародавні, і збудовані відносно нещодавно.
Характерною прикметою, що засвідчує новизну
і неупередженість підходу, є хронологічне і
стилістичне розмаїття представлених об’єктів. Це
перше видання, де повноцінно була представлена
архітектурна спадщина кін. XIX – поч. XX ст., а
також споруди так званого радянського періоду.
Цінність книги побільшує й та обставина, що
архітектурна спадщина міста розглядається разом
з архітектурними пам’ятками довкілля.
Ще важливішим джерелом є монументальний
ілюстрований двотомник історико-краєзнавчих
матеріалів, виданий протягом 2003-2009 рр.
місцевими краєзнавцями [6]. Він містить найповнішу
на сьогодні добірку іконографічних матеріалів
з історії забудови міста, а також низку історико-
архітектурних нарисів, у т. ч. й присвячених
містобудівному розвитку Сум.
Протягом останнього десятиліття Суми й
околиці є предметом уваги місцевих археологів,
котрі публікують результати своїх досліджень. Це
В. Приймак і М. Приймак, О. Коротя, Є. Осадчий,
Л. Бєлінська, В. Звагельський [7] та інші. Їм вдалося
дослідити характер освоєння сумських теренів та
урбанізаційних процесів на ранніх етапах [8], а також
перший етап будівництва фортеці, суть якого не
Вигляд історичного середмістя Сум з півдня, від Красної площі уздовж вулиці Соборної.
Фото 2002 р. Управління містобудування і архітектури Сумського міськвиконкому
ISSN 2218-4805
13
РДАДА та РДІА, у ЦДІАУ, ДАСО і ДАХО широко
відображено питання будівництва різноманітних
споруд, перепланування м. Суми, ремонту будівель
і споруд, міського упорядкування, будівництва
мостів, гребель, промислових підприємств тощо.
Хронологічно ці матеріали охоплюють період
з 1765 р. до наших днів. В архівних матеріалах
відображено також статистику по місту на різних
етапах його розвитку. Велику цінність мають
збережені в різних архівах кресленики проектів
різноманітних будівель ХІХ-ХХ ст.
Тож історико-архітектурний опорний план,
система охоронного зонування та визначення
історичних ареалів, запропоновані нами в цій роботі,
базуються як на сучасних дослідженнях нерухомої
культурної спадщини та традиційного характеру
середовища м. Суми, так і на переосмисленні
зазначених вище наукових напрацювань.
Мета цієї статті – оприлюднити результати про-
веденого дослідження, результатом якого стала
науково-проектна документація по м. Суми. Мета
дослідження м. Суми полягала в забезпеченні збе-
реження пам’яток та об’єктів культурної спадщини,
традиційного характеру середовища м. Суми. Для
досягнення цієї мети вирішені такі завдання:
здійснено історико-архітектурні та історико-
містобудівні дослідження м. Суми;
проведено аналіз археологічної спадщини
міста;
досліджено наявні на сьогодні розпланування і
забудову міста, етапи та принципи їх формування;
відобразилася у картографічних джерелах і з’ясована
лише завдяки археологічним дослідженням [9].
Загалом огляд бібліографії пересвідчує у тому,
що Суми, незважаючи на велику кількість і добрий
професійний рівень виданої літератури, до початку
ХХІ ст. не отримали належного поцінування як
історико-культурний феномен, бо місто не стало
об’єктом вичерпних і комплексних історико-
містобудівних досліджень.
Цю прогалину значною мірою заповнюють
праці автора цієї статті, видані протягом
останніх двох десятиліть. Це статті про окремі
проблеми фортифікаційного устрою [10, 89-
91] та містобудівного розвитку Сум [11, 10-
12], про окремі пам’ятки міста [12], а також у
співавторстві з А.А. Поліщук – про перспективи
використання нерухомої культурної спадщини
міста в якості туристичного ресурсу [13]. Значне
місце архітектурно-містобудівній спадщині м. Суми
відведено у низці наших наукових монографій [14].
Попри великий обсяг опрацьованих і
перелічених тут праць джерельна база дослідження
все-таки обмежена, а кількість і якість інформації,
що міститься в опублікованих джерелах, явно
недостатня для вирішення всіх основних завдань.
Тому широко залучалися архівні матеріали,
досить багаті і різноманітні. Вони зберігаються в
архівах Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Сум,
у фондах Сумського краєзнавчого музею. Нам
відомо близько 15 планів Сум 2-ї пол. XVIII –
поч. XX ст. У справах, які зберігаються в РДВІА,
Фрагмент історичного середмістя Сум з Воскресенською церквою, майданом Незалежності й готелем «Суми».
Фото 2002 р. Управління містобудування і архітектури Сумського міськвиконкому
Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013
14
визначено історико-культурну цінність
території міста;
вивчено джерельну базу;
визначено межі територій пам’яток та зон
охорони пам’яток;
визначено режими використання територій
пам’яток та зон охорони пам’яток;
визначено межі історичних ареалів міста;
визначено режими використання територій
історичних ареалів міста.
Об’єктом дослідження є територія міста Суми,
занесеного до Списку історичних населених
місць України. Предметом дослідження є
розпланувально-просторовий устрій міста,
ландшафт території міста, забудова, об’єкти і
пам’ятки культурної спадщини, а також пошук
оптимальних методів і заходів з охорони нерухомої
культурної спадщини міста та збереження
традиційного характеру його середовища.
Дослідницькі методи, які використані в цій
роботі, відповідають загальноприйнятій методології
історико-містобудівних памяткоохоронних
досліджень, яка найповніше висвітлена в низці
публікацій та науковій монографії автора [15].
Дослідження, проведені нами спільно з
А. Звірякою та Р. Черноволом у 2011 р., дозволяють
стверджувати ансамблевий характер забудови
історичного центру Сум і внаслідок цього розглядати
територію історичного центру стосовно решти
території міста як єдине, майже недиференційоване
ціле, де повинні зберігатися історично сформовані
ландшафт, розпланування, забудова і благоустрій.
Такі містобудівні утворення підлягають обліку,
охороні й використанню як єдині об’ємно-просторові
містобудівні системи в установлених межах.
За межами історичного центру розташовані
окремі ділянки з цінною забудовою і пам’ятками
архітектури й містобудування. Це Лука,
Баси, ансамбль Пантелеймонівської церкви,
Іллінська церква, Петропавлівське кладовище з
однойменною церквою.
Інші території з наявною історичною
забудовою, що оточують зазначені вище два райони
концентрації історичної забудови, мають значно
нижчу цінність і на них доцільно поширити режим
зони регулювання забудови.
Долини річок Псел і Сумка в межах їх
прилягання до території історичного центру та до
історичної садиби Линтварьових на Луці є цінними
ландшафтними територіями, безпосередньо
пов’язаними з видовим розкриттям пам’яток. Відтак
на цих природних територіях слід встановити зони
охоронюваного ландшафту.
Виходячи з проведеної вище класифікації
території міста за ступенем історико-культурної
цінності, визначена така номенклатура територій і
зон охорони пам’яток:
території пам’яток;
комплексні охоронні зони;
охоронні зони дискретно розташованих
пам’яток;
археологічні охоронні зони;
зони регулювання забудови;
зони охоронюваного ландшафту;
зони охорони археологічного культурного шару.
Згідно з чинним законодавством ці території
спеціально виділяються з метою захисту
традиційного характеру середовища окремих
пам’яток, їх комплексів (ансамблів).
Виходячи з цього, основні зміни, внесені
дослідженням 2011 р., порівняно з попереднім
історико-архітектурним опорним планом (1993 р.),
стосуються наступних принципових моментів.
1. Вперше визначено два історичні ареали м.
Суми – Центральний і Лучанський, встановлено їх
межі та режими використання територій.
2. Скасовується встановлена ще в 1985 р.
заповідна зона, яка була визначена в межах 9
кварталів історичного центру, оскільки вона не
відповідає вимогам сучасного законодавства з
охорони культурної спадщини. Замість неї визна-
чена комплексна охоронна зона, межі якої значно
розширені на південь.
3. Встановлено єдині комплексні охоронні зони
в районі вул. Троїцької та в районі Павлівського
цукро-рафінадного заводу.
Воскресенська церква. Фото автора
ISSN 2218-4805
15
4. На Луці замість колишньої єдиної, значної за
площею комплексної охоронної зони, визначено три
локальні охоронні зони – в межах Лучанського кла-
довища, навколо садиби Линтварьових та навколо
Іоано-Предтечинської церкви.
5. Значно скорочені номенклатура і площі зон
регулювання забудови за рахунок тих територій, які
не впливають безпосередньо на видове розкриття
пам’яток та їх комплексів.
6. Значно скорочені площі зон охоронюваного
ландшафту за рахунок тих природних територій, які
не пов’язані безпосередньо з пам’ятками, їх ком-
плексами та видовим їх розкриттям.
7. Вперше конкретно і диференційовано
визначені межі територій пам’яток археології, їх
охоронних зон, а також зон охорони археологічного
культурного шару.
8. Режими використання територій пам’яток та
зон охорони пам’яток визначено відповідно до ви-
мог нормативно-правових документів.
9. У загальному балансі міської території зони
охорони пам’яток, визначені в 1993 р., займали
1946,55 га або 23,27 % території м. Суми, сьогодні
– удвічі менше:
загальна площа охоронних зон 177,49 га
загальна площа охоронних зон пам’яток
археології 134,54 га
загальна площа зон охоронюваного ландшаф-
ту 198,25 га
загальна площа зон регулювання забудови 270 га
загальна площа зон охорони археологічного
культурного шару 21,6 га
усього: 802 га.
У складі історико-архітектурного опорного
плану відповідно до нормативно-правових актів,
що регулюють питання визначення і використання
територій історичних ареалів, визначено два
історичні ареали в межах м. Суми:
Центральний історичний ареал;
Лучанський історичний ареал.
Режими використання історичних ареалів у кож-
ному з них визначаються режимами використання
територій та зон охорони пам’яток, установленими
на територіях цих ареалів. У межах обох історичних
ареалів пріоритетним напрямом містобудівної
діяльності є збереження традиційного характеру се-
редовища історичних ареалів, охорона і раціональне
використання розташованих в їх межах пам’яток
і об’єктів культурної спадщини, збереження
містоформуючої ролі культурної спадщини. Опра-
цюванню проектної документації на будівництво,
реконструкцію будівель і споруд повинно переду-
вати розроблення історико-містобудівних обгрунту-
вань. Частина територій історичних ареалів, а саме
території пам’яток належать до земель історико-
культурного призначення.
Результатом цих досліджень стали внесення
змін до історико-архітектурного опорного плану
м. Суми, визначені межі й режими використання
територій пам’яток, зон охорони пам’яток, територій
історичних ареалів міста. Графічна частина роботи
представлена відповідними креслениками.
Практичне значення цього дослідження полягає у
призначенні його для використання при розробленні
Генерального плану м. Суми та уточнення зонування
міської території.
Соборна вулиця. Фото автора
Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013
16
Підсумовуючи зазначимо, що науково-проектна
документація «Історико-архітектурний опорний
план, межі і режими використання зон охорони
пам’яток та історичних ареалів м. Суми» (вне-
сення змін до історико-архітектурного опорного
плану м. Суми) ґрунтується на всіх нині доступ-
них бібліографічних, архівних, картографічних,
іконографічних і проектних матеріалах, враховує
результати археологічних розвідок, всі новітні
методичні напрацювання і досвід аналогічних
робіт. Вона заповнює певну прогалину як у
вивченні цього міста, його нерухомої культурної
спадщини, так і в дослідженнях архітектури
і містобудування Слобідської України. Ця ро-
бота може стати методичним орієнтиром при
розробленні такої науково-проектної документації
по інших історичних містах не лише Сумщини, а
й інших областей Лівобережжя.
Посилання
1. Збірник нормативно-правових актів сфери охорони
культурної спадщини. – Чернігів: ВАТ «РВК «Деснянська прав-
да», 2011. – 796 с.
2. Предварительные исследования к историко-
архитектурному опорному плану г. Сумы. – В 3-х Т. /
КиївВНДІТІАМ. – К., 1991. – Рукоп. – ДІФ НДІТІАМ. – Договір
№ 5/91. – 300 с., 112 арк. креслеників, 168 іл. (відповідальний ви-
конавець і керівник роботи Вечерський В.В.; у співавторстві з
Моісеєнком В.П., Скибицькою Т.В., Ставиською Н.І.); Історико-
архітектурний опорний план м. Суми. – В 2-х Т. / НДІТІАМ. –
К., 1992. – Рукоп. – ДІФ НДІТІАМ. – Договір № 1/92. – 169 с.,
5 арк. креслеників, 178 іл. (керівник і автор роботи Вечерський
В.В.; у співавторстві з Водзинським Є.Є., Скибицькою Т.В.);
Проект зон охорони пам’яток культури і природи м. Суми /
НДІТІАМ. – К., 1993. – Рукоп. – ДІФ НДІТІАМ. – Договір №
1/93. – 68 с., 2 арк. креслеників, 28 іл. (науковий керівник і ав-
тор роботи Вечерський В.В.).
3. Проект формування історико-культурного заповідника в
м. Суми на Луці. – В 2-х томах / НДІТІАМ. – К., 1993. – Рукоп.
– ДІФ НДІТІАМ. – Договір № 10/93. – 113 с., 4 арк. креслеників,
67 іл. (науковий керівник і автор роботи Вечерський В.В.).
4. Моісеєнко В., Новаковська Н. Суми. – К.: Будівельник,
1966.
5. Дейнека А. Памятники архитектуры Сумщины. – Х.:
Прапор, 1989. – 199 с.
6. Суми. Вулицями старого міста: Історико-архітектурний
альбом. – Суми: РВО «АС-Медіа», 2003. – 264 с.: Суми. Пам’ять
старих вулиць: Збірник історико-краєзнавчих матеріалів. – К.:
Вид. дім «Фолігрант», 2009. – 324 с.
7. Бєлінська Л.І., Черненко О.Є., Звагельський В.Б. Охоронні
археологічні дослідження в м. Суми в 2003 р. // Археологічні
відкриття в Україні 2002-2003 рр. – К., 2004. – С. 73-74.
8. Приймак В.М., Приймак В.В. Урбанізаційний процес в
середній течії Псла у VIII-XVII ст. (місто Суми і його поперед-
ники) //Археологія та історія Північно-Східного Лівобережжя.
– Частина II. – Суми, 2003. – С. 28-38.
9. Осадчий Є.М. Сумська фортеця середини XVII-XVIII ст.
(пам’яткознавчий аспект) // Сумський історико-архівний журнал.
– 2010. – № 10-11. – С. 191-196; Коротя О.В. Сумська фортеця
1655 р. (варіант реконструкції) // Середньовічні старожитності
Південної Русі-України. – Чернігів, 2005. – С. 78-79.
10. Вечерський В. Фортифікації Сумщини // Пам’ятки
України: історія та культура. – 2001. – № 4. – С. 89-91.
11. Вечерский В. Историко-градостроительные исследова-
ния региона. На примере Сумской области // Строительство и
архитектура. – 1990. – № 10. – С. 10-12.
12. Вечерський В. Воскресенська церква в Сумах // Ми-
стецтво України: Енциклопедія. – Т. 1. – К.: Укр. енциклопедія
ім. М. Бажана, 1995. – С. 388; Його ж. Павлівський цукро-
рафінадний завод // Типові статті для Зводу пам’яток історії та
культури України. – К.: Гол. редколегія Зводу пам’яток історії
та культури України, 1994. – С. 158-165; Його ж. Театр драми
і музичної комедії ім. М.Щепкіна // Типові статті для Зводу
пам’яток історії та культури України. – К.: Гол. редколегія Зводу
пам’яток історії та культури України, 1994. – С. 177-178.
13. Вечерський В., Поліщук А. Туристичні ресурси Сумщи-
ни: історико-культурний і природний аспекти // Туристичні ре-
сурси України. – К., 1996. – С. 216-236; Вечерський В., Поліщук
А. Національний Чеховський заповідник (м.Суми) у контексті
розвитку туризму в регіоні // Розвиток туризму в Україні:
проблеми і перспективи. Збірник наукових статей. – К.: ІВЦ
«Слов’янський діалог», 1995. – С. 113-121.
14. Вечерський В. Архітектурна й містобудівна спадщина
доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. – К.:
Головкиївархітектура, 2001. – 350 с.; Його ж. Втрачені об’єкти
Забудова Соборної вулиці. Фото автора
ISSN 2218-4805
17
архітектурної спадщини України. – К.: НДІТІАМ, 2002. – 592 с.;
Його ж. Архітектура 2-ї половини XVII – 70-х років XVIIІ ст. //
Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О.
Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. – К.: Техніка, 2003.
– 472 с.: іл. – С. 192-243; Його ж. Пам’ятки архітектури й
містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження,
фіксація. – К.: Видавничий дім А.С.С, 2005. – 588 с.; Його ж.
Фортеці й замки України. – К., 2011. – 664 с.
15. Вечерський В. Спадщина містобудування України:
Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних
досліджень населених місць. – К.: НДІТІАМ, 2003. – 560 с.; Його
ж. Актуальні проблеми містобудівної охорони архітектурної
спадщини // Українська академія мистецтва: Дослідницькі
та науково-методичні праці. – Вип. 10. – К., 2003. – С. 31-36;
Його ж. Актуальні проблеми нормативного й організаційного
забезпечення збереження архітектурної та містобудівної спад-
щини України // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та
збереження культурної спадщини: Зб. наук. пр. з мистецтвоз-
навства, архітектурознавства і культурології / Ін-т проблем су-
часного мистецтва Акад. мистецтв України. – К.: Муз. Україна,
2004. – Вип. 1. – С. 47-64; Його ж. Сучасні проблеми методики
містобудівної охорони нерухомої культурної спадщини // Теорія
та історія архітектури й містобудування: Збірник наукових
праць НДІТІАМ. – Вип. 6. – К.: НДІТІАМ, 2005. – С. 273-282;
Його ж. До історії формування методики пам’яткоохоронних
досліджень старовинних міст в Україні // Праці Науково-
дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. – Вип.
2. – К.: АртЕк, 2006. – С. 214-242; Вечерський В., Бобровсь-
кий Т. Порядок визначення та затвердження меж і режимів ви-
користання зон охорони пам’яток // Праці Науково-дослідного
інституту пам’яткоохоронних досліджень. – Вип. 5. – К.: Фенікс,
2010. – С. 275-284.
Вечерский В.В. Разработка научно-проектной
документации по г. Сумы
Статья посвящена итогам разработки научно-проектной
документации по г. Сумы в 2011 г. под руководством
автора статьи. Тогда были скорректированы историко-
архитектурный опорный план г. Сумы как составляющая
нового генерального плана этого города. В составе этой
работы заново определены границы и режимы использования
территорий памятников, зон охраны памятников и впервые
установлены границы и режимы использования исторических
ареалов г. Сумы.
Ключевые слова: памятник, культурное наследие, зоны
охраны памятников, исторические ареалы, научно-проектная
документация, генеральный план города.
Vecherskyi V.V. Developing research and project
documentation for the city of Sumy
This article is devoted to the results of developing research
and project documentation for the city of Sumy in 2011 under
the guidance of the author. Then it was adjusted historical and
architectural baseline of Sumy as part of a new master plan for the
city. As part of this re-defi ned limits and modes of land use sites,
buffer zones and for the fi rst time set limits and modes of use of
historical areas of Sumy.
Key words: monument, cultural heritage, buffer zones, historical
areas, historical and architectural baseline, master plan of the city.
13.02.2013 р.
УДК [712.253:069] (477)
О.В. Жукова
СТВОРЕННЯ АРХЕОПАРКІВ ЯК ЕЛЕМЕНТУ
МУЗЕЙНОГО ЛАНДШАФТУ В УКРАЇНІ (НА
ПРИКЛАДІ КУЛЬТУРНО-АРХЕОЛОГІЧНОГО
ЦЕНТРУ «ПЕРЕСОПНИЦЯ»)
Розглянуто перспективи збагачення музейного ландшафту
України за рахунок залучення археологічних пам’яток (городищ)
до музейної мережі. Проаналізовано особливості створення
та діяльності рідкісного для вітчизняного музейництва типу
музеїв – археопарків на прикладі культурно-археологічного
центру «Пересопниця».
Ключові слова: музейний ландшафт, археологічна
пам’ятка, музеєфікація, Пересопниця, археопарк, реконструкція
історичного середовища, тематико-експозиційний комплекс.
Сучасний музейний ландшафт України формується
не лише за допомогою колекційних музеїв, але й завдяки
залученню до музейної сфери нерухомих пам’яток
історії та культури, вагоме місце серед яких займають
археологічні об’єкти. Певний досвід різних варіантів
музеєфікації археологічної спадщини в Україні на
сьогодні вже напрацьований. На основі археологічних
пам’яток здебільшого створені заповідники, в яких
проводиться деяка робота з музеєфікації археологічних
об’єктів, що носить досить фрагментарний характер.
Одним з найбільш значущих видів археологічної
спадщини в Україні є городища, стан збереження та
рівень музеєфікації яких далекий від задовільного.
Стан археологічних залишків, обумовлений
комплексом причин, робить пам’ятку складною для
«прочитання» неспеціалістами. Тож одне з основних
завдань музеєфікації – адаптація і передача наукової
інформації відвідувачам різних рівнів підготовленості.
Нерозривно пов’язане з ним завдання забезпечення
збереженості як законсервованих об’єктів, так і
тих, що перебувають у складі культурного шару. На
городищах практично повністю відсутня можливість
експонування справжніх історичних об’єктів (крім
самого майданчику городища, валу й рову). Але й ці
залишки становлять інтерес переважно для вузького
кола фахівців і абсолютно неінформативні (та й не
презентабельні) для простого відвідувача.
Тож при музеєфікації такого роду пам’яток
науковці стикаються з багатьма труднощами,
зумовленими низькими можливостями для їх
музеєфікації. Наслідуючи досвід закордонних
колег, музейно-пам’яткоохоронна справа поступово
звертається до такого методу музеєфікації
археологічної спадщини, як створення археологічних
скансенів всіх типів. В сучасній європейській
пам’яткоохоронній практиці презентація багатьох
археологічних об’єктів відбувається шляхом
створення різноманітних музейних парків.
Моделювання історії та культури музейними
засобами сприяє розробці нових типів музеїв, які
здатні збагатити вітчизняний музейний ландшафт.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-74772 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:47:14Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Вечерський, В.В. 2015-01-23T21:00:37Z 2015-01-23T21:00:37Z 2013 Розроблення науково-проектної документації по м. Суми / В.В. Вечерський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 11-17. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74772 719 (477) Стаття присвячена підсумкам розроблення науково-проектної документації по м. Суми у 2011 р. під керівництвом
 автора статті. Тоді було скориговано історико-архітектурний
 опорний план м. Суми як складову нового генерального плану
 цього міста. У складі цієї роботи заново визначено межі й
 режими використання територій пам’яток, зон охорони
 пам’яток та вперше встановлено межі й режими використання
 історичних ареалів м. Суми. Статья посвящена итогам разработки научно-проектной
 документации по г. Сумы в 2011 г. под руководством
 автора статьи. Тогда были скорректированы историко-архитектурный опорный план г. Сумы как составляющая
 нового генерального плана этого города. В составе этой
 работы заново определены границы и режимы использования
 территорий памятников, зон охраны памятников и впервые
 установлены границы и режимы использования исторических
 ареалов г. Сумы. This article is devoted to the results of developing research
 and project documentation for the city of Sumy in 2011 under
 the guidance of the author. Then it was adjusted historical and
 architectural baseline of Sumy as part of a new master plan for the
 city. As part of this re-defi ned limits and modes of land use sites,
 buffer zones and for the fi rst time set limits and modes of use of
 historical areas of Sumy. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Розроблення науково-проектної документації по м. Суми Разработка научно-проектной документации по г. Сумы Developing research and project documentation for the city of Sumy Article published earlier |
| spellingShingle | Розроблення науково-проектної документації по м. Суми Вечерський, В.В. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title | Розроблення науково-проектної документації по м. Суми |
| title_alt | Разработка научно-проектной документации по г. Сумы Developing research and project documentation for the city of Sumy |
| title_full | Розроблення науково-проектної документації по м. Суми |
| title_fullStr | Розроблення науково-проектної документації по м. Суми |
| title_full_unstemmed | Розроблення науково-проектної документації по м. Суми |
| title_short | Розроблення науково-проектної документації по м. Суми |
| title_sort | розроблення науково-проектної документації по м. суми |
| topic | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74772 |
| work_keys_str_mv | AT večersʹkiivv rozroblennânaukovoproektnoídokumentacíípomsumi AT večersʹkiivv razrabotkanaučnoproektnoidokumentaciipogsumy AT večersʹkiivv developingresearchandprojectdocumentationforthecityofsumy |