Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози
Проаналізовано результати застосування селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ) (за розробленою в Донецькому обласному протипухлинному центрі лікувальною технологією у неоад’ювантному та паліативному режимах) у хворих на рак молочної залози (РМЗ). Показано, що таке лікування одна...
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7478 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози / Г.В. Бондар, І.Є. Сєдаков, В.Г. Шлопов, В.М. Смірнов, Д.В. Трухін, А.В. Хоменко, Д.А. Хілько // Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 116-120. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860186752852951040 |
|---|---|
| author | Бондар, Г.В. Сєдаков, І.Є. Шлопов, В.Г. Смірнов, В.М. Трухін, Д.В. Хоменко, А.В. Хілько, Д.А. |
| author_facet | Бондар, Г.В. Сєдаков, І.Є. Шлопов, В.Г. Смірнов, В.М. Трухін, Д.В. Хоменко, А.В. Хілько, Д.А. |
| citation_txt | Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози / Г.В. Бондар, І.Є. Сєдаков, В.Г. Шлопов, В.М. Смірнов, Д.В. Трухін, А.В. Хоменко, Д.А. Хілько // Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 116-120. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Проаналізовано результати застосування селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ) (за розробленою в Донецькому обласному протипухлинному центрі лікувальною технологією у неоад’ювантному та паліативному режимах) у хворих на рак молочної залози (РМЗ). Показано, що таке лікування однаково ефективне як у хворих з первинно-неоперабельним РМЗ, так і у пацієнток з локо-регіонарними рецидивами та метастазами. Найкращі безпосередні і віддалені клінічні результати СВАПХТ одержані при використанні басейну внутрішньої грудної артерії. При суворому дотриманні протоколу лікування, тривале (до 6 міс), перебування катетера в артеріальному руслі не приводить до розвитку тяжких ускладнень. Застосування СВАПХТ у неоад’ювантному режимі дозволяє перевести більшість пацієнток із розповсюдженим РМЗ в операбельний стан; у паліативному режимі — розширює показання до комплексного лікування рецидивного і метастатичного РМЗ у радикальному обсязі.
Outcomes are analyzed of the application of selective intra-arterial polychemotherapy (SIAPCT) (using neoadjuvant and palliative schedules of a treatment technology developed in the Donetsk Oblast Anti-tumor Centre) in breast cancer (BC) patients. It is shown that this treatment is equally efficient in both patients with primary non-operable BC and patients with local/regional relapses and metastases. Immediate and remote clinical results of SIAPCT were the best in cases where the internal thoracic artery system was applied. To the extent that the treatment protocol is strictly observed, the long-term (6 month) presence of the catheter in the arterial bed does not lead to serious complications. Application of the neoadjuvant schedule of SIAPCT allows to include most patients with disseminated BC into the group of operable. Application of the palliative schedule makes it possible to prescribe radical combined treatment of recurrent and metastasizing BC to a wider population of patients.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:04:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОБМЕН ОПЫТОМ
116 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6
ВСТУП
Актуальність проблеми лікування хворих на рак
молочної залози (РМЗ) важко переоцінити, тому
що протягом багатьох років РМЗ лідирує у струк-
турі онкологічної захворюваності жіночого населен-
ня в усьому світі і є причиною десятків і сотень ти-
сяч смертей щорічно [2, 9]. Статистичні дані свід-
чать про неухильний ріст захворюваності на РМЗ
за останні 20 років без тенденції до стабілізації по-
казників [1, 8]. Щорічно у світі реєструється більше
1 млн нових випадків цього захворювання. У країнах
СНД РМЗ займає перше місце в структурі смертності
від онкологічних захворювань у жінок працездатно-
го віку [4]. В Україні з 1992 по 2004 рр. показник
захворюваності на РМЗ мав щорічний приріст на
1–2% і досягнув 60,9 випадків на 100 000 жіночого
населення. У структурі захворюваності на злоякісні
новоутворення жіночого населення України
захворюваність на РМЗ в 2004 р. займала 1-ше місце
і становила 18,8%. Смертність від злоякісних
новоутворень молочної залози у світі становить 17,9,
в Україні — 30,6 на 100 тис. жіночого населення [7].
Особливо актуальна проблема РМЗ у промислово
розвинених регіонах України [1, 2, 4]. Дані популя-
ційного канцер-реєстру Донецького обласного про-
типухлинного центру свідчать про погіршення епі-
деміологічної ситуації у регіоні щодо РМЗ. Тільки
за останні 10 років захворюваність зросла з 51,3 до
67,6 на 100 тис. жіночого населення. Впроваджен-
ня сучасних методів діагностики суттєво не вплину-
ло на кількість пацієнток із вперше виявленими за-
недбаними формами захворювання: 44,9% у 1993 р.
і 35,9% у 2004 р. Як і раніше, високими залиша-
ються показники однорічної летальності (15,7%) і
смертності (36,4 пацієнток на 100 тис. жіночого на-
селення).
Ріст захворюваності на РМЗ, висока питома вага
пацієнток з місцево-розповсюдженим пухлинним
процесом [4, 6, 8, 9, 10], дані про високу ефектив-
ність внутрішньоартеріальних інфузій хіміопре-
паратів обґрунтовують необхідність і доцільність
розробки і впровадження селективних малоінвазив-
них, безпечних, малозатратних програм внутрішньо-
артеріальної поліхіміотерапії (ВАПХТ) у комплекс-
ному лікуванні хворих на РМЗ [1, 3, 5].
З 1981 року до теперішнього часу на базі Донець-
кого обласного протипухлинного центру (ДОПЦ),
здійснено 1648 внутрішньоартеріальних катетеріза-
цій, у т. ч. з приводу РМЗ 1520; розроблено і вперше
застосовано методики лікування у неоад’ювантному
та паліативному режимах, а також при органозбері-
гаючих операціях у ад’ювантному режимі.
Накопичено достатній досвід ВАПХТ за кож-
ною з цих методик: в ад’ювантному режимі прове-
дено 696 (45,7%) введень хіміопрепаратів, у нео-
ад’ювантному — 599 (39,4%), у паліативно-
му — 131 (8,6 %); комбінація неоад’ювантного та
ад’ювантного режимів — у 94 (6,4%) випадках.
Мета даної роботи — аналіз результатів проведен-
ня ВАПХТ у пацієнтів з первинно-неоперабельним
РМЗ (неоад’ювантний режим) та з віддаленими ме-
тастазами і локорегіонарними рецидивами (паліа-
тивний режим).
ОБ`ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Основу дослідження склали дані з історій хворо-
би, амбулаторних карт диспансерного спостережен-
ня 410 хворих, які одержували лікування в ДОПЦ
з 1989 по 2001 р. У 260 пацієнток діагностовано пер-
винно-неоперабельні форми РМЗ (Т4a-dN0-2M0),
такі як дифузно-інфільтративна, вторинно-інфільт-
ративна, запальна, набрякла, пухлина з розпа-
дом і проростанням в анатомічні структури перед-
ВНУТРІШНЬОАРТЕРІАЛЬНА
ПОЛІХІМІОТЕРАПІЯ У ХВОРИХ
НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Резюме. Проаналізовано результати застосування селективної внутрішньо-
артеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ) (за розробленою в Донецькому облас-
ному протипухлинному центрі лікувальною технологією у неоад’ювантному
та паліативному режимах) у хворих на рак молочної залози (РМЗ). Пока-
зано, що таке лікування однаково ефективне як у хворих з первинно-неопе-
рабельним РМЗ, так і у пацієнток з локо-регіонарними рецидивами та ме-
тастазами. Найкращі безпосередні і віддалені клінічні результати СВАПХТ
одержані при використанні басейну внутрішньої грудної артерії. При суворо-
му дотриманні протоколу лікування, тривале (до 6 міс), перебування кате-
тера в артеріальному руслі не приводить до розвитку тяжких ускладнень.
Застосування СВАПХТ у неоад’ювантному режимі дозволяє перевести біль-
шість пацієнток із розповсюдженим РМЗ в операбельний стан; у паліатив-
ному режимі — розширює показання до комплексного лікування рецидивного
і метастатичного РМЗ у радикальному обсязі.
Г.В. Бондар
І.Є. Сєдаков
В.Г. Шлопов
В.М. Смірнов
Д.В. Трухін
А.В. Хоменко
Д.А. Хілько
Донецький державний
медичний університет
Донецький обласний
протипухлинний центр,
Донецьк, Україна
Ключові слова: рак
молочної залози, селективна
внутрішньоартеріальна
поліхіміотерапія, неоад’ювантний,
паліативний режими.
ОБМЕН ОПЫТОМ
117О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6
ньої грудної стінки. У дослідження також включені
98 жінок з IV стадією захворювання, у яких вияви-
ли на момент первинного огляду віддалені метастази
(Т1-4N0-2M1) і 52 жінки, які одержали паліативну
ВАПХТ із приводу виявлених у різний термін після
закінчення спеціального лікування локорегіонар-
них рецидивів і віддалених метастазів. Селектив-
на ВАПХТ застосовувалась нами у двох режимах —
неоад’ювантному та паліативному.
Неоад’ювантна ВАПХТ проведена у 260 (63,4%)
пацієнток віком від 27 до 72 років із первинно-
неоперабельним РМЗ. Середній вік хворих даної
групи становив 50,99 ± 2,3 року. Основну питому
вагу 76,9% (інтервальна оцінка 71,6 ≤ D ≤ 81,8%)
у цій групі становили жінки працездатного віку —
від 30 до 55 років. Найменшими були групи хво-
рих у віці до 29 років і більше 70 років. Попри роз-
повсюдженість злоякісного процесу в жінок даної
групи, переважна їх більшість (71,9%) була під спо-
стереженям протягом 12 міс з моменту виявлення
перших симптомів захворювання. Давність захво-
рювання від одного до 2 років визначена у 33 жінок
(12,7%). У терміни розвитку захворювання більше
5 років за наданням спеціалізованої медичної до-
помоги звернулися лише 3,1% жінок. В усіх 260 жі-
нок діагностована IIIБ стадія захворювання. У пе-
реважної кількості пацієнток (54,6%) пухлинний
ріст супроводжувався наявністю вторинного набря-
ку молочної залози, проростанням у шкіру або са-
телітними метастатичними вузлами на шкірі в зоні
пухлини. У 25,4% жінок пухлинний процес поши-
рювався на анатомічні структури передньої грудної
стінки. У 11,9% випадків вказані симптоми пухлин-
ного росту були поєднані, а у 8,1% — діагностовано
запальну форму раку.
Паліативну ВАПХТ одержували 150 (36,6%) па-
цієнток віком від 27 до 72 років; середній вік стано-
вив 48,7 ± 1,8 року. У дану групу включені 98 (65,3%)
хворих, у яких при первинній верифікації діагно-
зу були виявлені віддалені метастази (М1) у ший-
но-надключичні лімфатичні вузли, легені, печін-
ку, а також метастатичне ураження плевральних
порожнин (1-ша підгрупа), і 52 (34,7%) пацієнтки,
які одержували селективну ВАПХТ із приводу ви-
явлених у різний термін після закінчення комплекс-
ного лікування локорегіонарних рецидивів і відда-
лених метастазів (2-га підгрупа). Як і в попередній
групі, найбільшу кількість становили хворі у пра-
цездатному віці — 78,6%. Даний вид лікування ми
застосовували переважно у пацієнток віком від 40
до 59 років. Давність захворювання до 12 міс та від
2 до 5 років була приблизно однаковою у 33,7 та
в 36,7% випадків відповідно; анамнез захворюван-
ня від 1 до 2 років — у 35 (23,5%), більше 5 років —
у 10 (6,1%) хворих. У всіх пацієнток 1-ї підгрупи на
момент первинного звертання у клініку були вияв-
лені віддалені метастази (М1). Усі пацієнтки 2-ї під-
групи раніше одержали комплексне лікування з при-
воду різних стадій захворювання. При первинній
верифікації діагнозу ІІІА стадія зареєстрована у 18
з них, ІІІБ — у 10, IIА — у 13; I і IIБ — лише в 6 та
5 випадках відповідно.
Вибір хірургічних доступів для катетеризації ар-
теріального русла здійснювали у залежності від віку
пацієнток, конституціонального типу будови тіла,
локалізації і розмірів первинного осередку, його ме-
тастазів, наявності або відсутності післяоперацій-
них чи посттравматичних рубцевих змін або інших
утворень в анатомічних зонах передбачуваної кате-
теризації, характеру і вираженості супутньої сома-
тичної патології, стану системи згортання крові. Усі
пацієнтки, включені до протоколу даного дослід-
ження, дали письмову інформовану згоду на пла-
нований вид лікування.
Курси ВАПХТ проводили за схемою CMF. Кіль-
кість курсів визначали виходячи з оцінки ефектив-
ності лікування, загального стану пацієнток, наяв-
ності і ступеня місцевих і системних ускладнень.
Відповідно до протоколу даного дослідження у схе-
ми комплексного лікування всіх пацієнток була
включена променева терапія (ПТ) у статичному ре-
жимі класичного фракціонування дози опромінення
(РВД — 2 Гр, СВД — 38–40 Гр). Опромінення пер-
винного осередку і регіонарних зон проводили на
гамма-терапевтичних установках «Рокус» і «Агат»
у крупнофракційному режимі або у режимі класич-
ного фракціонування дози. Гормональне лікування
проводили відповідно до сучасних поглядів і підходів
до цієї проблеми. Хірургічну кастрацію виконували
пацієнткам із збереженою менструальною функцією
за наявності у них рецепторів стероїдних гормонів.
Цим пацієнткам після виконання втручання реко-
мендували прийом антиестрогенних препаратів (та-
моксифен, тореміфен та ін.) або інгібіторів аромата-
зи (летрозол, ексеместан, анастрозол та ін.) протя-
гом 5 років. Антиестрогенні препарати призначали
також усім пацієнткам у постменопаузі.
Відповідно до першого варіанта — ВАПХТ здійс-
нюють у басейні підключичної артерії, після її ка-
тетеризації через одну з м’язових гілок плечової
артерії. Основна перевага способу — менша трав-
матичність, оскільки доступ до м’язової гілки пле-
чової артерії не вимагає розкриття судинно-нерво-
вого пучка пахви, тобто додаткової інтраопераційної
травми, а також дозволяє зберегти основний колла-
теральний кровоток у басейні глибокої артерії плеча.
За даною методикою зроблено більше 80 катетеріза-
цій. За другим варіантом — катетеризацію підклю-
чичної артерії виконують через грудо-акроміальну
артерію. Основними недоліками згаданих способів
є те, що при їхньому використанні відсутня візуалі-
зація місця відходження від підключичної артерії
внутрішньої грудної артерії, у зв’язку з чим довжи-
на катетера, що знаходиться в артерії, підбираєть-
ся інтуїтивно з високим ступенем ризику влучення
дистального кінця катетера у плечоголовний стов-
бур із можливим розвитком енцефалопатії при про-
веденні ВАПХТ. Дотримання адекватного дозового
ОБМЕН ОПЫТОМ
118 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6
режиму при проведенні ВАПХТ у більшості випад-
ків призводить до розвитку хімічного ендартериїту
та ангіоспазма, до тромбозу підключичної або пле-
чової артерії, що вимагають проведення додатко-
вих медикаментозних впливів, необхідності витя-
гання катетера, переривання хіміотерапії, а в рідких
випадках — і виконання хірургічних ендоваскуляр-
них втручань. Середні терміни перебування кате-
тера у судинному руслі становлять 9 діб, що дозво-
ляє провести не більш 1 курсу ВАПХТ. За вказани-
ми способами прооперовано 62 хворих.
З 1996 р. у ДОПЦ розроблено і впроваджено
у клінічну практику спосіб лікування місцевороз-
повсюдженого РМЗ, що полягає у проведенні селек-
тивної ВАПХТ у басейні внутрішньої грудної артерії
у режимі безперервної тривалої інфузії препаратів
(третій варіант). Катетеризація внутрішньої груд-
ної артерії здійснюють через верхню надчеревну ар-
терію, ретроградно, поза зоною пухлинного росту і
регіонарного метастазування. Дистальна частина ка-
тетера знаходиться на рівні 2-го міжребер’я. Пере-
вагою даного способу катетеризації, що забезпечує
максимальну терапевтичну концентрацію хіміопре-
парату в органі-мішені й у зонах регіонарного ме-
тастазування, парастернального і середостінного
лімфатичних колекторів, є можливість проведен-
ня повторних курсів ВАПХТ при відсутності тром-
ботичних ускладнень. За останні 10 років методика
застосована більш ніж у 1200 хворих. В усіх випад-
ках катетеризації судин інтраопераційно проводив-
ся хроматоангіоскопічний контроль розташуван-
ня катетера.
Курс ВАПХТ розпочинали з 2-го дня після ка-
тетеризації за модифікованою нами схемою CMF
[4, 5, 6]. Комплексне лікування хворих припуска-
ло проведення до 4 послідовних курсів селективної
ВАПХТ. За нашими даними, оптимальним є вве-
дення хіміопрепаратів за принципом: «один день —
один препарат». Щодня у режимі безперервної три-
валої інфузії з використанням дозаторів лікарських
речовин вводили 1/3 курсової дози кожного препара-
ту. При цьому тривалість кожного курсу становила
9 діб. Інтервали між курсами ВАПХТ — 3 тижні.
Параметри, що враховувались нами при розроб-
ці даного режиму введення хіміопрепаратів, були
загальновідомими: величина дози, інтенсивність
дози, курсова і сумарна дози. Курсова доза відпові-
дала розрахункової і для кожного з хіміопрепаратів
не перевищувала таку, що рекомендується у віт-
чизняній практиці. При розвитку побічних ефек-
тів або проявів місцевої і системної токсичності
3–4 ступеня дози зменшували або тимчасово пере-
ривали лікування.
Надалі при проведенні менш ніж 3 курсів ВАПХТ
хворим проводили системну терапію за стандартною
програмою. При виявленні віддалених метастатич-
них осередків проводили паліативне або симптома-
тичне лікування.
Хірургічний етап лікування використовували
у пацієнток із первинно-неоперабельним або реци-
дивуючим раком тільки після досягнення повної або
часткової регресії (ПР, ЧР) первинного, рецидив-
ного або метастатичного осередків. Об’єктивну від-
повідь спостерігали у 93,0% пацієнток (ПР у 72,2%
випадків, ЧР — у 20,8%), частота повних морфо-
логічних регресій становила 24,4 ± 2,9%. Загаль-
ний відсоток радикально прооперованих хворих —
83,5%; близько 10% хворих відмовились від опера-
тивного етапу лікування через задовільні результати
консервативної терапії. Перевагу віддавали функ-
ціонально зберігаючим, модифікованим нами ра-
дикальним мастектоміям за Маденом-Очиклосом,
Пейті і квадрантектоміям із регіонарною лімфатич-
ною диссекцією; рідше виконували мастектомії за
Холстедом.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Результати лікування хворих, які одержували се-
лективну ВАПХТ у неоад’ювантному режимі. Як по-
казало проведене дослідження, первинно-неопе-
рабельний місцеворозповсюджений РМЗ харак-
теризується найбільш несприятливим перебігом.
Пацієнтки з таким діагнозом вимагали для досяг-
нення очікуваного ефекту складної курації як за три-
валістю проведення комплексного лікування (від 9 до
12 міс), так і за багатогранністю використовуваних
методик. Продовження хвороби зареєстровано у 69
(26,9%) хворих цієї групи. Найчастіше (у 53 випад-
ках) несприятливий перебіг у різні строки після за-
кінчення комплексного лікування відзначений за
наявності запальних, дифузних та інфільтративних
форм пухлинного процесу. Локорегіонарні рециди-
ви у зоні післяопераційного рубця розвинулись у 12
(4,6%) хворих; лімфогенне та гематогенне метаста-
зування — у 12 (4,6%), причому метастази в надклю-
чичні гомо- і контрлатеральні лімфатичні вузли — у 6
(2,3%), у контрлательні пахвові — у 2 (0,8%), у ший-
ні — у 2 (0,8%) і у лімфатичні вузли середостіння —
у 2 (0,8%). Метастатичне ураження кісток скелета
діагностовано у 19 (7,3%), легень — у 7 (2,7%) хво-
рих. Метастатичні плеврити на гомолатеральному
боці діагностовані у 7 (2,7%), на контрлатерально-
му — у 5 (1,9%) хворих. Ураження обох часток пе-
чінки з реєстрованими множинними вузлами від
1 до 4 см у діаметрі зафіксовано у 5 (1,9%) випад-
ках. Частота метастазів у яєчники, також як і мета-
стазів у головний мозок — лише в 0,4%. В аналізо-
ваній групі несприятливий перебіг залежав не тільки
від поширеності пухлинного процесу. Отримані ре-
зультати показали статистично достовірний зв’язок
між частотою розвитку рецидивів і метастазів пух-
лини і застосованим хірургічним доступом до кате-
теризованої артерії.
Цікавою, на наш погляд, була динаміка по-
казників кумулятивної виживаності у 188 (72,3%;
66,7% ≤ D ≤ 77,6%) пацієнток із досягнутим
ПР і 54 (20,8%; 16,1% ≤ D ≤ 25,9%) з ЧР піс-
ОБМЕН ОПЫТОМ
119О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6
ля проведення неоад’ювантної ВАПХТ. Так,
3-річна виживаність хворих з ПР становила
63,2 (56,3% ≤ D ≤ 70,0%), а 5-річна — 53,4%
(46,1% ≤ D ≤ 60,3%). У хворих з ЧР показники 3- і
5-річної виживаності були трохи нижчими і стано-
вили відповідно 55,5 (42,3% ≤ D ≤ 68,5%) і 44,6%
(31,5% ≤ D ≤ 57,7%). Аналогічна динаміка просте-
жується й у пацієнток з досягнутим повним лікуваль-
ним патоморфозом пухлини. 3-річна виживаність
у цій групі хворих становила 62,0 (48,1% ≤ D ≤ 74,2%),
5-річна — 55,3% (42,2% ≤ D ≤ 68,3%). Показники
кумулятивної виживаності не залежали від гіс-
тологічної структури РМЗ. При високодиферен-
ційованих (G1) і помірнодиференційованих (G2)
пухлинах 5-річна виживаність становила 44,0
(32,9% ≤ D ≤ 54,1%), при низькодиференційованих
(G3) — 43,5% (31,7% ≤ D ≤ 55,2%); відмінність ста-
тистично незначуща (p = 0,88).
Інший розподіл відзначений нами при розрахун-
ку показників 5-річної кумулятивної виживаності
залежно від критерію N. У групі хворих з відсутніс-
тю регіонарних метастазів (N0) 3-річна виживаність
було найвищою — 79,0% (64,6% ≤ D ≤ 88,6%);
у хворих з ураженням одиничних зміщуваних пах-
вових лімфатичних вузлів цей показник був знач-
но нижчим — 59,3% (45,1% ≤ D ≤ 71,3%; p = 0,03).
Показники 5-річної кумулятивної виживанос-
ті у пацієнток з відсутністю метастазів у лімфа-
тичні вузли не відрізнялися від таких для пацієн-
ток із одиничним ураженням лімфатичних вуз-
лів і становили 55,1 (41,0% ≤ D ≤ 69,6%) і 54,9%
(41,3% ≤ D ≤ 67,8%) відповідно. Показники 5-річ-
ної виживаності у жінок з наявністю конгломератів
фіксованих між собою пахвових і підключичних лім-
фатичних вузлів (N2) мали тенденцію до виражено-
го зниження. 3-річна виживаність у цій групі хво-
рих становила 54,5 (46,0% ≤ D ≤ 61,3%), 5-річна —
36,7% (29,2% ≤ D ≤ 44,0%).
Аналогічна закономірність відмічена нами і при
оцінці показників 5-річної кумулятивної вижива-
ності залежно від рівнів метастатичного ураження
лімфатичних вузлів. Якщо при метастатичному ура-
женні лімфатичних вузлів 1-го чи 2-го рівнів показ-
ники 3- і 5-річної виживаності становили відповідно
68,1 (54,1% ≤ D ≤ 79,3%) і 47,5% (34,7% ≤ D ≤ 61,6%),
то при сполученому метастатичному ураженні лім-
фатичних вузлів 1-го, 2-го і 3-го рівнів — лише 38,7
(31,3% ≤ D ≤ 46,9%) і 22,4% (15,9% ≤ D ≤ 29,1%) (від-
мінності статистично значущі, p < 0,001). Особливої
уваги, на наш погляд, заслуговує динаміка 5-річної
кумулятивної виживаності у пацієнток з «інкура-
бельним» ускладненим РМЗ — Т4a-d, які одержу-
вали неоад’ювантну ВАПХТ у басейні внутрішньої
грудної артерії після її катетеризації через верхню
надчеревну артерію. Показники 3- і 5-річної вижи-
ваності в цій групі хворих мали тенденцію до стабілі-
зації і становили 63,3 (59,1% ≤ D ≤ 75,9%) і 58,1%
(45,2% ≤ D ≤ 63,9%) відповідно.
Результати лікування хворих, які одержували се-
лективну ВАПХТ у паліативному режимі. Продов-
ження хвороби, що виражалося у переважному ме-
тастатичному ураженні кісток скелета, лімфатич-
них вузлів, печінки, органів грудної порожнини і
розвитку місцевих рецидивів відзначено приблиз-
но однаково часто у пацієнток обох підгруп. Локалі-
зація віддалених метастазів також була приблизно
однаковою у порівнюваних підгрупах: найчастіше
уражалися кістки скелета — у 24 (16,0%) випадках.
Наступними за частотою були шийно-надключич-
ні та іпсилолатеральні пахвові лімфатичні вузли —
10,7% (16 пацієнток). Метастатичне ураження ле-
гень і плеври зафіксоване у 4,1% хворих 1-ї підгрупи
й у 9,6% — 2-ї; у 2,7% віддалені метастази локалізува-
лися в печінці. Відносно часто (у 8,7%, 13 пацієнток)
виявлені локорегіонарні рецидиви захворювання.
Середня тривалість життя хворих 1-ї підгрупи після
реєстрації генералізації хвороби становила 6,3 міс;
у 2-й підгрупі цей показник дорівнював 4,7 міс.
Протягом п’ятирічного періоду спосте-
реження від генералізації хвороби загинуло 47
(31,3%, 24,2% ≤ D ≤ 39,0%) з 150 хворих. Велику
частину летальних випадків відмічали у перші 12 міс
спостереження. Результати порівняльного аналізу
строків настання летальних випадків у досліджува-
них підгрупах пацієнток показали, що у ранній пе-
ріод спостереження найбільшу питому вагу серед по-
мерлих становлять хворі 1-ї підгрупи, у яких паліа-
тивне комплексне лікування застосовували у зв’язку
з наявністю віддалених метастазів при первинному
звертанні.
Оскільки усі пацієнтки даної групи вже до по-
чатку паліативної ВАПХТ фактично мали інкура-
бельні форми захворювання, динаміка показників
п’ятирічного кумулятивного виживання мала ви-
ражену тенденцію до зниження. Якщо показник
однорічного виживання утримувався на високому
рівні — 78,8% (71,8% ≤ D ≤ 84,8%), то на 3-му році
спостереження його значення знизилося до 45,6%
(37,5% ≤ D ≤ 53,3%); 5-річна виживаність станови-
ла усього 30,4% (23,6% ≤ D ≤ 38,3%). Середня три-
валість життя — 2,8 ± 0,2 року. У пацієнток 1-ї під-
групи в усі строки спостереження значення аналізо-
ваних статистичних показників були трохи вищими.
Так, 5-річна виживаність у цих хворих становила
30,6% (21,9% ≤ D ≤ 40,1%) з середньою тривалістю
життя — 2,8 ± 0,4 років. 5-річна виживаність пацієн-
ток 2-ї підгрупи — 30,3% (19,1% ≤ D ≤ 43,9%) із се-
редньою тривалістю життя 2,78 ± 0,5 року.
ВИСНОВКИ
1. Селективна неоад’ювантна ВАПХТ у басей-
ні внутрішньої грудної артерії у сполученні з ПТ
і гормональним лікуванням дозволяє в 93% до-
сягнути об’єктивної відповіді на лікування. 83,5%
(78,7% ≤ D ≤ 87,7%) пацієнток з первинно-неопе-
рабельним РМЗ були прооперовані в радикаль-
ному обсязі, причому в 24,4% (19,0%≤D≤30,3%)
ОБМЕН ОПЫТОМ
120 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6
зареєстровано досягнення повного і часткового лі-
кувального патоморфозу пухлин, а питома вага ра-
дикальних мастектомій за Холстедом зменшилася
з 92,2 до 38,2% через розширення показань до ви-
конання функціонально зберігаючих операцій за
Мадденом.
2. Селективна ВАПХТ у поєднані з ПТ та гормо-
нальним лікуванням у паліативному режимі забез-
печує отримування повної і часткової регресії пер-
винної пухлини та осередків метастазування у 61,2%
(51,4% ≤ D ≤ 70,6%) за наявності віддалених метаста-
зів і у 73,1% (60,3% ≤ D ≤ 84,1%) за наявності локоре-
гіонарних рецидивів, досягнення ПР метастатичних
плевритів у 84,6% (73,1% ≤ D ≤ 93,6%) і дозволяє ви-
конати паліативні хірургічні втручання у радикаль-
ному обсязі, що здійснено у 51,3% випадків.
Практичні рекомендації. Розроблена технологія
однаково ефективна при лікуванні хворих як з пер-
винно-неоперабельним РМЗ, так і з локорегіонар-
ними рецидивами і метастазами. Клінічна ефектив-
ність застосування даної технології не залежить від
віку пацієнток, стану їх репродуктивної функції,
давності і форм перебігу захворювання, гістологіч-
ної структури пухлини, стану регіонарних лімфатич-
них вузлів, наявності віддалених метастазів.
Найкращі безпосередні та віддалені клінічні ре-
зультати селективної ВАПХТ одержані при вико-
ристанні басейну внутрішньої грудної артерії. Опти-
мальним з погляду технічної реалізації і мінімізації
побічних ефектів є запропонований спосіб катете-
ризації внутрішньої грудної артерії через верхню
надчеревну з одночасною перев’язкою останньої
дистальніше місця катетеризації. Даний прийом
забезпечує максимальну селективність доставки
хіміопрепаратів до первинного осередку і зон регіо-
нарного метастазування.
Розроблена технологія проведення неоад’ю-
вантної і паліативної поліхіміотерапії забезпечує
багаторазовість внутрішньоартеріальних інфузій
хіміопрепаратів без вилучення катетера. Накопи-
чений досвід свідчить, що при суворому дотриман-
ні протоколу лікування тривале (до 6 міс), перебу-
вання катетера в артеріальному руслі не приводить
до розвитку тяжких ускладнень.
Застосування селективної ВАПХТ у неоад’ю-
вантному режимі лікування хворих із розповсюдже-
ним РМЗ дозволяє перевести більшість пацієнток
в операбельний стан і виконати їм функціонально-
зберігаючі радикальні мастектомії за Мадденом.
Застосування селективної ВАПХТ в паліативно-
му режимі розширює показання до комплексного лі-
кування рецидивного і метастатичного РМЗ в ради-
кальному обсязі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондар ГВ, Думанський ЮВ, Седаков ІЕ та ін. Поєд-
нання променевої терапії і внутріартеріальної поліхіміотера-
пії в комплексному лікуванні раку грудної залози. Укр радіол
журн 2003; (2): 147–9.
2. Бондарь ГВ, Седаков ІЕ, Смирнов ВН, Алиева СО. Эво-
люция методов лечения рака молочной железы. Международ
мед журн 2003; 9 (4): 94–8.
3. Бондарь ГВ, Седаков ИЕ. Вариантная анатомия внут-
ренней грудной артерии. Травма 2004; 5 (2): 180–8.
4. Седаков ІЕ. Місцево-поширений, первинно-неопе-
рабельний рак молочної залози: патоморфологічна оцінка
ефективності комбінованого лікування. Медико-соціальні
проблеми сім’ї 2003; 8 (4): 55–61.
5. Седаков ИЕ, Смирнов ВН, Тюменцев ВП, Кузнецова ЛН.
Оптимизация комплексного лечения местно-распространен-
ного рака молочной железы. Сб. трудов I съезда онкологов
стран СНГ. Москва, 1996: 514.
6. Семикоз НГ, Седаков ІЕ, Трухин ДВ и др. Тактика лече-
ния больных с местно-распространенным раком молочной
железы. Запорож мед журн 2004; (3): 115–7.
7. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Горох ЄЛ та ін. Рак в Україні,
2003–2004. Захворюваність, смертність, виживання, показ-
ники діяльності онкологічної служби. Бюлетень Національ-
ного канцер-реєстру України. Київ, 2005; (6): 97.
8 Rodriguez N, Sanz X, Algara M, et al. Conservative treatment
in noninvasive breast cancer. Tumori 2004; 90 (1):17–21.
9. Meric-Bernstam F. Breast conservation in breast cancer:
surgical and adjuvant considerations. Curr Opin Obstet Gynecol
2004; 16 (1): 31–6.
10. Leong C, Boyages J, Jayasinghe UW, et al. Effect of mar-
gins on ipsilateral breast tumor recurrence after breast conserva-
tion therapy for lymph node-negative breast carcinoma. Cancer.
2004; 100 (9): 1823–32.
INTRA-ARTERIAL POLYCHEMOTHERAPY
OF BREAST CANCER
G.V. Bondar, I.Y. Syadakov,
V.G. Shlopov, V.M. Smirnov, D.V. Trukhin,
A.V. Khomenko, D.A. Khilko
Summary. Outcomes are analyzed of the application
of selective intra-arterial polychemotherapy (SIAPCT)
(using neoadjuvant and palliative schedules of a treatment
technology developed in the Donetsk Oblast Anti-tumor
Centre) in breast cancer (BC) patients. It is shown that
this treatment is equally efficient in both patients with
primary non-operable BC and patients with local/
regional relapses and metastases. Immediate and remote
clinical results of SIAPCT were the best in cases where the
internal thoracic artery system was applied. To the extent
that the treatment protocol is strictly observed, the long-
term (6 month) presence of the catheter in the arterial bed
does not lead to serious complications. Application of the
neoadjuvant schedule of SIAPCT allows to include most
patients with disseminated BC into the group of operable.
Application of the palliative schedule makes it possible to
prescribe radical combined treatment of recurrent and
metastasizing BC to a wider population of patients.
Key Words: breast cancer, selective intra-arterial
polychemotherapy, neoadjuvant, palliative
schedules.
Адреса для листування:
Сєдаков І.Є.
83092, Донецьк, вул. Полоцька, 2А,
Донецький противопухлинний центр
E-mail: sedakov@interdon.net
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7478 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774,0204-3564 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:04:42Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | Бондар, Г.В. Сєдаков, І.Є. Шлопов, В.Г. Смірнов, В.М. Трухін, Д.В. Хоменко, А.В. Хілько, Д.А. 2010-03-31T15:17:24Z 2010-03-31T15:17:24Z 2006 Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози / Г.В. Бондар, І.Є. Сєдаков, В.Г. Шлопов, В.М. Смірнов, Д.В. Трухін, А.В. Хоменко, Д.А. Хілько // Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 116-120. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7478 Проаналізовано результати застосування селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ) (за розробленою в Донецькому обласному протипухлинному центрі лікувальною технологією у неоад’ювантному та паліативному режимах) у хворих на рак молочної залози (РМЗ). Показано, що таке лікування однаково ефективне як у хворих з первинно-неоперабельним РМЗ, так і у пацієнток з локо-регіонарними рецидивами та метастазами. Найкращі безпосередні і віддалені клінічні результати СВАПХТ одержані при використанні басейну внутрішньої грудної артерії. При суворому дотриманні протоколу лікування, тривале (до 6 міс), перебування катетера в артеріальному руслі не приводить до розвитку тяжких ускладнень. Застосування СВАПХТ у неоад’ювантному режимі дозволяє перевести більшість пацієнток із розповсюдженим РМЗ в операбельний стан; у паліативному режимі — розширює показання до комплексного лікування рецидивного і метастатичного РМЗ у радикальному обсязі. Outcomes are analyzed of the application of selective intra-arterial polychemotherapy (SIAPCT) (using neoadjuvant and palliative schedules of a treatment technology developed in the Donetsk Oblast Anti-tumor Centre) in breast cancer (BC) patients. It is shown that this treatment is equally efficient in both patients with primary non-operable BC and patients with local/regional relapses and metastases. Immediate and remote clinical results of SIAPCT were the best in cases where the internal thoracic artery system was applied. To the extent that the treatment protocol is strictly observed, the long-term (6 month) presence of the catheter in the arterial bed does not lead to serious complications. Application of the neoadjuvant schedule of SIAPCT allows to include most patients with disseminated BC into the group of operable. Application of the palliative schedule makes it possible to prescribe radical combined treatment of recurrent and metastasizing BC to a wider population of patients. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Обмен опытом Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози Intra-arterial polychemotherapy of breast cancer Article published earlier |
| spellingShingle | Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози Бондар, Г.В. Сєдаков, І.Є. Шлопов, В.Г. Смірнов, В.М. Трухін, Д.В. Хоменко, А.В. Хілько, Д.А. Обмен опытом |
| title | Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози |
| title_alt | Intra-arterial polychemotherapy of breast cancer |
| title_full | Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози |
| title_fullStr | Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози |
| title_full_unstemmed | Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози |
| title_short | Внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози |
| title_sort | внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія у хворих на рак молочної залози |
| topic | Обмен опытом |
| topic_facet | Обмен опытом |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7478 |
| work_keys_str_mv | AT bondargv vnutríšnʹoarteríalʹnapolíhímíoterapíâuhvorihnarakmoločnoízalozi AT sêdakovíê vnutríšnʹoarteríalʹnapolíhímíoterapíâuhvorihnarakmoločnoízalozi AT šlopovvg vnutríšnʹoarteríalʹnapolíhímíoterapíâuhvorihnarakmoločnoízalozi AT smírnovvm vnutríšnʹoarteríalʹnapolíhímíoterapíâuhvorihnarakmoločnoízalozi AT truhíndv vnutríšnʹoarteríalʹnapolíhímíoterapíâuhvorihnarakmoločnoízalozi AT homenkoav vnutríšnʹoarteríalʹnapolíhímíoterapíâuhvorihnarakmoločnoízalozi AT hílʹkoda vnutríšnʹoarteríalʹnapolíhímíoterapíâuhvorihnarakmoločnoízalozi AT bondargv intraarterialpolychemotherapyofbreastcancer AT sêdakovíê intraarterialpolychemotherapyofbreastcancer AT šlopovvg intraarterialpolychemotherapyofbreastcancer AT smírnovvm intraarterialpolychemotherapyofbreastcancer AT truhíndv intraarterialpolychemotherapyofbreastcancer AT homenkoav intraarterialpolychemotherapyofbreastcancer AT hílʹkoda intraarterialpolychemotherapyofbreastcancer |