Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович
Стаття містить публікацію духівниці Меланії Софонович, удови глухівського протопопа Максима Софоновича. Статья содержит публикацию завещания Меланьи Софонович, вдовы глуховского протопопа Максима Софоновича. The aim of the paper is published non released yet testament resident of Melaniia Sofonov...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74837 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович / А.В. Попружна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 265-267. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-74837 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Попружна, А.В. 2015-01-24T12:48:30Z 2015-01-24T12:48:30Z 2013 Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович / А.В. Попружна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 265-267. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74837 [94(477.52)(093.4):347.67]«17» Стаття містить публікацію духівниці Меланії Софонович, удови глухівського протопопа Максима Софоновича. Статья содержит публикацию завещания Меланьи Софонович, вдовы глуховского протопопа Максима Софоновича. The aim of the paper is published non released yet testament resident of Melaniia Sofonovych, from Hlukhiv, widow of Archpriest Maksym Sofonovych. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Польсько-литовська доба та Гетьманщина Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович Духовница глуховской протопопихи Меланьи Софонович Testament of Hlukhiv Archpriest wife Melaniia Sofonovych Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович |
| spellingShingle |
Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович Попружна, А.В. Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| title_short |
Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович |
| title_full |
Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович |
| title_fullStr |
Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович |
| title_full_unstemmed |
Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович |
| title_sort |
неопублікована духівниця глухівської протопопихи меланії софонович |
| author |
Попружна, А.В. |
| author_facet |
Попружна, А.В. |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Духовница глуховской протопопихи Меланьи Софонович Testament of Hlukhiv Archpriest wife Melaniia Sofonovych |
| description |
Стаття містить публікацію духівниці Меланії Софонович,
удови глухівського протопопа Максима Софоновича.
Статья содержит публикацию завещания Меланьи
Софонович, вдовы глуховского протопопа Максима Софоновича.
The aim of the paper is published non released yet testament
resident of Melaniia Sofonovych, from Hlukhiv, widow of Archpriest
Maksym Sofonovych.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74837 |
| citation_txt |
Неопублікована духівниця глухівської протопопихи Меланії Софонович / А.В. Попружна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 265-267. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT popružnaav neopublíkovanaduhívnicâgluhívsʹkoíprotopopihimelaníísofonovič AT popružnaav duhovnicagluhovskoiprotopopihimelanʹisofonovič AT popružnaav testamentofhlukhivarchpriestwifemelaniiasofonovych |
| first_indexed |
2025-11-26T22:38:37Z |
| last_indexed |
2025-11-26T22:38:37Z |
| _version_ |
1850775179827871744 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
265
духівниця Меланії Софонович – удови глухівського
протопопа Максима Софоновича, датована 1725 р.
Меланія заповідає майно сину Олексію,
який також став священиком, заміжнім дочкам
Анастасії та Февронії, дружині померлого сина
Параскеві з онуками.
Духівниця Меланії Софонович є цінним джерелом
з історії Глухівщини першої половини ХVІІІ ст. У ній
згадуються храми міста, а також навколишні села.
Ці відомості збагачують уявлення про Глухів та його
передмістя у першій половині XVIII ст.
Документ опрацьований на підставі правил
передачі тексту кириличних документів XVI –
XVIII ст. популярним методом. Нерозпізнані місця в
тексті духівниці позначені трикрапкою в квадратних
дужках, а місця, у прочитанні яких бракує певності,
позначені знаком питання.
Духівниця глухівської протопопихи Меланії
Софонович. 1725 р.
Року тисяча семсот двадцать пятого месяца
февруаріа второго дня.
Я, Меланіа Максимова Софоновичева [1],
протопопиха глуховская, будучи нине при старости
лет посещена от Всемогущого Бога слабостію
здоров’я и надеючися еже день настае смертного
(которій яко тать приходит) часа такую остатной моей
воли в собсвенних моих, чрез працу мою и мужа моего
набытих, добрах на детей моих же: сына Алексея
священника Святониколского [2] и на позосталую
другого моего сына Федора жону Параскевію з трема
детмы, и на дочерей Анастасію и Февронію ни с чіего
примусу и понужденія, але з власной воли моей чиню
лекгацію, желаючы того, дабы впредь по смерти
моей между нимы, детмы моимы, за позосталіи
именіа не было трудности и турбацій, и мне б за тое,
если оніе дети мои беспорядочны в расположеніи
отческых именій остануться, пред общим Судіею не
ответствоват, и того ради все недвижиміе добра, якіе
я з мужем моим совокупно власним коштом и працею
нажили, з рассмотренія моего материнського, на
оных всех вишеозначенных детей моих лекгую ниже
следующим порядком.
Первіе сину моему, отцу Алексію, футор
Ловранский[3] з млином, о двух колах будучим, в
котором одно коло от отца купленное, а другое им
самим, отцем Алексеем, у Гридякы за тисячу семсот
дванадцять золотих набытое з двома сеножатми
к тому хутору приналежащими, именно одна на
санном, а другая на […] сенокосніе найдучіеся под
Турановкою[4] и Хотменовкою[5], огороди з садом з
[…] за путивлскою брамою […] половину.
Двор в Глухове[6] будучый зо всем хоромним
строеніем, в котором нине он жителство имеет,
в пахотних полях також коло Глухова, яко и коло
Хотменовкы найдуючих вся ему, отцу Алексею,
третая часть.
152. ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 8892, арк. 12-15.
153. ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 6049, арк. 18-20, 25 зв.
Шишкина Ю.А. История Глухова периода Гетманщи-
ны (по материалам Центрального государственного
исторического архива Украины в Киеве)
В статье автором проанализированы и систематизированы
материалы Центрального государственного исторического
архива Украины в Киеве, которые касаются застройки города
Глухова и исторических событий, которые происходили в нем в
период Гетманщины.
Ключевые слова: Гетманщина, Глухов, архив, фонды,
пожары, перепланирование, отстройка
Shyshkina Yu.A. Hlukhiv history in Hetmanate period.
(based on Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv)
In this paper the author analyzed and systematized materials of
the Central State Historical Archives of Ukraine in Kiev concerning
development of Hlukhiv and historical events that took place in it
during Hetmanate period
Key words: Hetmanate, Hlukhiv, archive, founds, fi re,
replanning, reconstruction
05.04.2013
УДК [94(477.52)(093.4):347.67]«17»
А.В. Попружна
НЕОПУБЛІКОВАНА ДУХІВНИЦЯ
ГЛУХІВСЬКОЇ ПРОТОПОПИХИ
МЕЛАНІЇ СОФОНОВИЧ
Стаття містить публікацію духівниці Меланії Софонович,
удови глухівського протопопа Максима Софоновича.
Ключові слова: Глухів, М. Софонович, духівниця.
Укладати тестамент у ХVII – ХVIII ст. мали
можливість представники різних соціальних верств –
козацької старшин, міщанства і духівництва. Це дало
змогу сучасним дослідникам використовувати заповіти
як джерело з історії певних соціальних спільнот.
Зокрема, Н.Білоус розглядає тестаменти як джерело
історії київських міщан середини XVI – першої
половини XVII століття [1], А. Гедьо за допомогою
духівниць відновлює повсякденне життя Ніжинської
грецької громади XVIII – першої половини ХІХ ст.
[2], Л. Демченко аналізує духівниці представників
князівських родів Волині у ХVІ ст. [3], О. Кривошея
досліджує заповіти представників знатних козацьких
родів Гетьманщини XVII – XVIIІ ст. [4].
У цілому духівниці – це важливе історичне
джерело для дослідження світогляду, родинних
взаємовідносин, побуту, матеріального становища
людини, представника певної соціальної спільноти.
У колекції тестаментів О. Лазаревського [5] в
Інституті рукопису Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського зберігається неопублікована
Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013
266
права чинительство не надлежало: понеже оніе
кгрунта, власной працею и коштом чрез мене и
небіжчика мужа моего все суть набытіе. И того
рады, я, не будучи оним декретом Суду Енералного
доволна, которій неправедним порядком, без воли
и ведома моего лекговано, сію остатной воли
моей в роспораженю всих означенних добр, чиню
легацію, которая яко з доброго произволенія моего
и сочинена так, абы […] права в книзи порядку под
словом тестамент на листах 229 и 223 описанного,
абы была крепка впред будущіе часи и от детей
моих и не от кого инного не нарушима […]. И
именем всемогучого Бога запрещаю. Писано в
Глухове року и дня вишей писаних.
Інститут рукопису НБУ імені В. І.
Вернадського, ф. 1, спр. 57544.
1. Меланія Софонович – удова глухівського
протопопа Максима Софоновича.
2. Миколаївська церква – найдавніша мурована
споруда Глухова. Збудована на місці однойменної
дерев’яної у 1683-1695 рр. архітектором
М. Єфимовим на замовлення глухівського сотника
Василя Ялоцького.
3. Хутір Ловранський – згодом село Глухівського
повіту Чернігівської губернії.
4. Туранівка – нині село Ямпільського району
Сумської області.
5. Хотминівка – нині село Глухівського району
Сумської області. Відомо, що за це село вели тяжбу
нащадки глухівського протопопа М. Софоновича.
6. Глухів – столиця Гетьманської України після
зруйнування Батурина.
7. Хутір Кремленій – сучасну назву села не
встановлено.
8. Ямпіль – нині селище міського типу, район-
ний центр Сумської області.
9. Кремля – права притока Івотки.
10. Івотка – ліва притока Десни.
11. Йдеться про так звану Путивльську браму
Глухівської фортеці.
12. Ловра – ліва притока Івотки.
13. Єсмань – ліва притока Десни.
14. Вороніж – нині селище міського типу Шост-
кинського району, Сумської області.
15. Некрасове – нині село Глухівського району
Сумської області.
16. Василь Якович Жураковський – генераль-
ний осавул (1710-1724) в уряді гетьмана Івана Ско-
ропадського, у 1723-1724 рр. – один з керівників
Генеральної військової канцелярії.
Посилання
1. Білоус Н. Тестаменти киян середини XVI – першої
половини XVII століття / Н. Білоус. – К.: Видавничий дім
«Простір», 2011. – 200 с.
2. Гедьо А. Заповіти як джерело з історії повсякденного
життя Ніжинської грецької громади XVIII – першої половини
Невестце моей, Параскевіи Федоровой, з детмы
хутор Кремленій[7] под Ямполем[8] з млином о
двох колах на реце Кремле[9] будучим, и до того
хутора гай на пол миле приналежній и сеножатей
две: одну в вершине Кремли речкы, а другую
внизу над Івотом[10] рекою лежачіе, определяю.
Даю же невестце моей Параскевіи з детми в млине
Хотменовском пол каменя, двор замескій за брамою
путивлскою[11] найдуючійся и огород на той же
улице промеж огородами Карпечиним и Гридячиним
лежачій, також и сіножать в вершине Ловры реки[12]
будучую, а особливе в полях пахатных под Глуховом
и Хотменовкою лежачих, третинній гай лекгую во
вечное владеніе.
А хочай бы оную невестку мою за ей безчинніе
поступкы же она, презревши страх Божій и
должность свою чадскую не тилко мене, свою матку,
чрез колко лет неслушнимы позвамы турбувала и до
знатних привела утрат и убытков, да й подступно
виправила чого ей весма не надлежало. На добра
мои з Суду Енералного декретно й многократними
ругателнимы мене словами безчестила, надлежало
мне подлую права от приналежащой на мужа еи
часты наследіа лишиты, а детей еи до совершенного
зросту в опеце своей содержовать, однак я все тое
оставивши надлежащую безкривдную респектом
по сину моем, по зосталих детей. Ей, невесце, в
вишепоказанних кгрунтах часть определяю, которою
она, Федориха, повинна контентуватися, и впред, а
ні мене, а ні детей моих не в чом не турбоваты.
Дочкам моим, Анастасіи и Февроніи з полеценя
небожчика мужа моего за вековіе денги, которіе
им при виданю замуж лекговала купленній
млин на реце Есмане[13] под Воронижом[14] с
приналежитостьмы лекгую во вечное владеніе, до
котрого так син мой Алексей, яко и невестка моя
Федориха не повинни інтересоватся.
А для пропитаніа и всяко пред будущой нужди
себе з тых же недвижимих именій своих оставляю
часть именно в млине под Некрасовом[15] будучом,
камень один, двор в Хотменовце, в котором Федориха
живет, з якого она повинна уступити, а войта двор
определенній, ей на житовство там же в Хотменовце
от Асаула Енералного Василіа Жураковского[16]. И
винницу там же, в Хотменовце будучую од […] знести
половину каменя в Хотменовском млине и став, до
которого Федориха всема не повинна интересоватись.
В полях пахатних Глуховскіх и Хотменовских третую
часть, которіе все поля, дай Бог дочекат надходячой
весны, на тры части ровные отцу Алексею, невестце
и мне меют быт розделены.
А хочай оніе кгрунта, которіе я нине з доброй
воли на детей моих сеею росполагая лекгаціею, в
прошлом 1723 году на Суде войсковом Енералном
мимо ведома и воли поедином толко Федорихи,
невестки моей, челобитю неслушно были розделены
и декретом ствержены, а подлую посполитого
ISSN 2218-4805
267
протидія української старшини по встановленню
гетьманського правління.
Об’єктом дослідження стали спроби правителів
«Гетьманського уряду» встановити одноосібне
правління, військові і матеріальні втрати українців
у російсько-турецькій війні 1735-1739 рр.,
розповсюдження дії Міністерської або Таємної слідчих
справ канцелярії на українське автономне утворення,
кодифікація українського законодавства, звернення
української старшини про відновлення гетьманства.
За грамотою Анни Іоанівни від 31 січня 1734 року
в Глухові було створено тимчасове Правління України,
яке за указом Сенату від 17 червня цього ж року
почали називати правлінням «Гетьманського уряду»,
подібного до першої Малоросійської колегії. У цій же
грамоті знову лицемірно заявлялося, що це правління
буде існувати до майбутнього обрання гетьмана, поки
на нього не буде підібрано надійного кандидата.
Тимчасове Правління і правління «Гетьманського
уряду» складалося із шести членів – трьох
представників від царського уряду і трьох – від
української старшини. Лівобережна Україна знову
перепорядковувалась Сенату, в якому було створено
«Канцелярію Малоросійських справ» [14, № 6542;
18, 40]. У першій же інструкції Тимчасовому
правлінню вказувалося на те, щоб прибутки, котрі
збирались гетьману на булаву, кухню та інші, що
йому належали, збирати, як і раніше.
Від росіян до складу «Гетьманського уряду»
увійшли генерал-поручик, сенатор і генерал-ад’ютант
князь О. Шаховський, бригадир князь А. Борятинський
і полковник В. Гур’єв, від українців – генеральний
обозний Я. Лизогуб, генеральний суддя М. Забіла і
генеральний підскарбій А. Маркович [17, 646; 2, 313;
15, 92]. В інструкції до правління вказувалося, що
на засіданнях його члени повинні бути в равенстві,
сидіти з правого боку великоросіянам, а з лівого
малоросіянам і правити всі справи у відповідності з
великоросійськими указами.
Головне місце в уряді посідав генерал
О. Шаховський. Особисто йому було указано
посилити нагляд за становищем в Україні, щоб ніякої
«шатості» в малоросійському народі не відбулося.
Правлінню «Гетьманського уряду» було наказано
правити на основі «Решительних пунктів», але поруч
з цим О. Шаховський одержав таємний указ [11, 78-
79]. В ньому говорилося, щоб він зближував українців
з росіянами, в тому числі й шляхом змішаних шлюбів,
перешкоджав тому, щоб козацька старшина йшла на
зближення з шляхтою на Смоленщині. Йому також
рекомендувалось не допускати зближення й шлюбів з
польською і українською шляхтою на Правобережжі
[11, 79]. За дією цього указу із Генерального суду було
виключено білоруського шляхтича Пассека.
Українська старшина хотіла обрати нового геть-
мана. У відповідь на її домагання у липні 1734 р.
князеві Шаховському було послано ще одну таємну
ХІХ ст. / О. Гедьо // Краєзнавство. – 2010. – № 3. – С.116-122.
3. Демченко Л. Заповіт княжни Гальшки Острозької /
Л. Демченко // Острозька давнина. – Львів, 1995. – Т. 1. – С.
110-111; Демченко Л. Тестаменти княжого роду Збаразьких
/ Л. Демченко // Архіви України. – 1996. – №. 4. – С. 26-36;
Демченко Л. Волинські тестаменти ХVІ ст.: дипломатичний
аналіз / Л. Демченко // Наукові записки. Збірник праць молодих
вчених та аспірантів. – Т. 2. – К., 1997. – С. 35-65.
4. Кривошея О. Тестаменти як складова фамільних архівів /
О. Кривошея // Наукові праці історичного факультету Запорізького
національного університету. – К., 2009. – Вип. ХХVI. – С. 81-91.
5. Інститут рукопису НБУ ім. В.Вернадського, ф.1, спр.
57489-57601.
Попружная А. Духовница глуховской протопопихи
Меланьи Софонович
Статья содержит публикацию завещания Меланьи
Софонович, вдовы глуховского протопопа Максима Софоновича.
Ключевые слова: Глухов, М.Софонович, духовница.
Popruzhna A.V. Testament of Hlukhiv Archpriest wife
Melaniia Sofonovych
The aim of the paper is published non released yet testament
resident of Melaniia Sofonovych, from Hlukhiv, widow of Archpriest
Maksym Sofonovych.
Key words: Hlukhiv, M. Sofonovych, testament.
13.03.2013 р.
УДК 94(477):35.078.16 «1734/1750»
В.І. Бєлашов
ПОСИЛЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ РЕАКЦІЇ ПІД
ЧАС ПРАВЛІННЯ «ГЕТЬМАНСЬКОГО
УРЯДУ» (1734-1750 РР.)
У статті здійснено огляд діяльності «Гетьманського
уряду», направленої на обмеження прав української автономії,
виснаження матеріальних і фінансових ресурсів українців.
Ключові слова: «Гетьманський уряд», російсько-турецька
війна, «слово й діло», кодифікація, гетьманство.
Після смерті Д.Апостола російський уряд заборо-
нив обрання нового гетьмана, але оголошувати про це
українцям заборонялося. У поданні Кабінету Міністрів
до цариці Анни Іоанівни говорилося, що в указах й
інших листах цю заборону потрібно замовчувати і не
показувати, що є намір гетьмана не обирати.
Мета написання даної статті полягає у розкритті
дійсного змісту діяльності «Гетьманського уряду»,
антиукраїнських дій його російської частини,
направлених на поширення російських форм і методів
правління в автономній українській державності.
Предметом дослідження є реакційні заходи
російського уряду щодо посилення нагляду за
становищем в Україні, підривом економічних
сил і дифиренціації українського козацтва,
|