Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр.
За допомогою методу порівняння висвітлено характеристику статутів товариства «Просвіта» Чернігівської губернії 1906, 1920 років. Аналізуючи статути, розкрито основні методи та форми роботи членів товариства, засоби та ідеї просвітян. З’ясовані відмінності та спільні риси в статутах «Просвіти» за ч...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74880 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр. / С.М. Фомська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 420-423. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859861220570431488 |
|---|---|
| author | Фомська, С.М. |
| author_facet | Фомська, С.М. |
| citation_txt | Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр. / С.М. Фомська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 420-423. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | За допомогою методу порівняння висвітлено характеристику статутів товариства «Просвіта» Чернігівської губернії 1906,
1920 років. Аналізуючи статути, розкрито основні методи та
форми роботи членів товариства, засоби та ідеї просвітян. З’ясовані відмінності та спільні риси в статутах «Просвіти» за час
революційних перетворень та радянських керманичів в губернії.
С помощью метода сравнения освещается характеристика
уставов организации «Просвита» Черниговской губерниии
1906, 1920 годов. Анализируя уставы, установлены основные
методы и формы работы членов организации, идеи и обеспечение
просвитителей. Выяснены общие и отличительные черты в
уставах «Просвиты» во время революционных преобразований
и советского правления в губернии.
In the abstract using the comparison method is sanctifi ed the
characteristic of Chernihiv region organization «Prosvita» statute
1906 and 1920 years. Analyzing the statutes, the basic methods
and forms of work of organization members, providing ideas
and means of the enlightenments is determined. Common and
distinctive features in the statutes «Prosvita» in the revolutionary
transformations and Soviet rule in the region is clarified.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:46:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013
420
УДК 94(477.51):061.2+(062.13)«1906/1920»
С.М. Фомська
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
СТАТУТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА
«ПРОСВІТА» 1906 І 1920 РОКІВ
За допомогою методу порівняння висвітлено характеристи-
ку статутів товариства «Просвіта» Чернігівської губернії 1906,
1920 років. Аналізуючи статути, розкрито основні методи та
форми роботи членів товариства, засоби та ідеї просвітян. З’ясо-
вані відмінності та спільні риси в статутах «Просвіти» за час
революційних перетворень та радянських керманичів в губернії.
Ключові слова: культурно-просвітницька робота,
просвітництво, товариство, статут.
Громадська організація «Просвіта» – унікальне
явище в українській, і напевне, у світовій історії.
Створена в умовах бездержавності, вона одразу по-
стала на сторожі прав українського народу, його мови,
культури, історії та духовності. Вона внесла великий
вклад у справу національно-культурного відродження
України, формування та утвердження національної
экспедиционным способом Статистическим Отделением при
Черниговской Губернской Земской Управе. – Т.ІІ: Борзенский
уезд. С тремя литографированными картами и приложениями. –
К.: Тип.–литография М.П.Фрица, 1877 – 131, 24 с.
17. Держархів Чернігівської обл., ф. 342, оп. 1, спр. 512, 93 арк.
18. Материалы для оценки земельных угодий, собранные экспе-
диционным способом по программе бывшего Статистического От-
деления при Черниговской Земской Управе. Новозыбковский уезд,
с двумя литографированными картами и приложениями / [cост. В.Е.
Варзер]. – Чернигов: Губернская типография, 1880. – II, 62, 79 с.
19. Материалы для оценки земельных угодий, собранные
Черниговским статистическим отделением при губернской
земской управе. Т. VII: Остерский уезд. С двумя литографи-
рованными картами / [cост. В.Е. Варзер]. – Чернигов: Земская
типография, 1883. – V, 62, 147 с.
20. Варзер Е. Евреи-арендаторы в Черниговской губернии
(Очерки из экономического быта Малороссии) / Е. Варзер // Отече-
ственные записки. – 1878. – Т. 240. – №10, октябрь. – С. 175-205.
21. Варзер В.Е. Кустарная промышленность в Черниговском,
Борзенском и Новозыбковском уездах Черниговской губернии /
В.Е. Варзер // Труды Комиссии по исследованию кустарной про-
мышленности в России. – СПб., 1880. – Вып. V. – С. 327-364.
22. Очерк развития Черниговской общественной библиотеки за
20 лет ее существования (1877-1896) и Отчет Библиотеки за 1897
год. – Чернигов: Типография губернского земства, 1898. – 116 с.
23. Шевелів Б. До процесу київських народовольців 1879 р.
Дмитро Лизогуб і зрада В. Дриги (За матеріалами Чернігівського
історичного архіву) / Борис Шевелів // За сто літ: Матеріали з
громадського й літературного життя України ХІХ і початків ХХ
століття. – Харків; Київ, 1930. – Кн. 5. – С. 213-232.
24. ЦДІАК України, ф. 1439, оп.1, спр. 2, 139 арк.
25. Труды Черниговской комиссии по еврейскому вопросу. –
Чернигов: Губернская типография, 1881. – VІ, 111, 97 с.
26. Журнал заседания Черниговского музыкально-драматичес-
кого кружка любителей 14 апреля 1884 года // Черниговские губерн-
ские ведомости. – 1884. – №15, 22 апреля. – Часть неофициальная.
27. Обзор развития деятельности Черниговского уездного
земства за 50 лет / [сост. В.М. Хижняков]. – М.: Т-во «Печатня
С. Н. Яковлева», 1916. – 114 c.
28. Веселовский Б.Б. История земства / Б.Б. Веселовский: в
4 т. – СПб.: Изд-во О.Н. Поповой, 1911. – Т. 4. – VІІІ, 696, 104,
ХХІХ, [2] с.
29. Варзар В.Е. Проект земского банка земледельческого
кредита / В.Е. Варзар // ЗСЧГ. – 1884. – № 11. – С. 31-76.
30. Варзар В.Е. Какой кредит нам нужен? / В.Е. Варзар –
Чернигов: Земская типография, 1891. – 38 с.
31. Отчет правления Черниговского сельскохозяйственного об-
щества с 1 января 1888 года по 1 января 1889 года и с 1 января 1889
года по 1 января 1890 года // ЗСЧГ. – 1890. – № 9–10. – С.61-63.
32. Служебные перемены в Черниговской губернии. По Ми-
нистерству юстиции // Черниговские губернские ведомости. –
1885. – №18, 12 мая. – Часть официальная.
33. Свод постановлений уездных земских собраний Чер-
ниговской губернии за 1886 год с приложением смет и рас-
кладок на 1887 г. / [cост. С.И. Лисенко]. – Чернигов: Земская
типография, 1890. – 843 с.
34. Журналы Черниговского губернского земского собрания
ХІХ очередной сессии (с 7-го по 24-е декабря 1883 года) // ЗСЧГ.
– 1884. – № 3. – Приложение. – С. 1-592.
35. Свод постановлений Черниговского губернского
земского собрания (ХIХ–ХХХV сессий) 1883-1899 годов с
кратким сводом постановлений за время с 1865-го по 1882
г. (I–ХVIII с.с.). / [cост. С.В.Сотников]. – Чернигов: Типогра-
фия губернского земства, 1902. – Вып. I. – С. I-ХV, 1-619.
36. Журналы Черниговского губернского земского собрания
ХХVII очередной сессии (с 4 по 14 декабря 1891 года). – Черни-
гов: Земская типография, 1892. – 410 с.
37. Журналы Черниговского губернского земского собрания
ХХVIII-й очередной сессии 1892 года, состоявшейся в январе
1893 г. – Чернигов, 1893. – 54 с.
38. Журналы заседаний Черниговской губернской земской
управы // ЗСЧГ. – 1893. – № 6–7. – С. 92-154.
39. О ходе работ по сводному описанию губернии // ЗСЧГ.–
1894. – № 1. – С. 22-29.
40. Свод постановлений Черниговской городской думы
от 15 апреля 1893 г. до открытия действий нового состава
Думы 18 июня 1897 г. / [cост. В.М.Хижняков]. – Чернигов:
Типография губернского земства, 1898. – 352, IХ с.
41. Черниговские губернские ведомости. – 1894. – № 11, 17
февраля. – Часть официальная.
42. В.Є. Варзар // Черниговская земская неделя. – 1913. –
№ 37, 22 ноября.
43. Державний архів Чернігівської області, ф. 145, оп. 3, спр.
1764, 534 арк.
44. Волков Е.З. Василий Егорович Варзар (1851-1940). Не-
кролог / Е.З. Волков // Известия Всесоюзного Географического
общества. – 1941. – Т. LXXIII. – Вып. 1. – С. 137-140.
Рахно А.Я. Черниговский земский статистик В.Е. Вар-
зар: вехи жизни и общественной деятельности
В статье освещается жизненный путь и общественная
деятельность статистика, гласного Черниговского уездного
и губернского земских собраний В.Е. Варзара (1851-1940).
Ключевые слова: В.Е. Варзар, Чернигов, земство, глас-
ный, статистик.
Rakhno O.Ya. Chernihiv zemstvo statistician V.Ye. Varzar:
course of life and public activity
The article is devoted to analysis of V.Ye. Varzar’s (1851−1940)
course of life and his public activity as Chernihiv zemstvo statistician,
councillor of Chernihiv povit and province zemstvo meeting.
Key words: V.Ye. Varzar, Chirnihiv, zemstvo, councillor, statistician.
23.03.2013 р.
ISSN 2218-4805
421
складовою частиною клубної секції при позашкільному
підвідділі відділу народної освіти. Аналізуючи вищев-
казаний матеріал, можна сказати, що Чернігівська
«Просвіта» та всі її філії по губернії стали основною
формою культурно-просвітницької діяльності серед
населення. Відповідно, керівництво товариства було
повністю підзвітне політробітникам позашкільного
підвідділу, які в свою чергу керувалися в роботі пла-
нами відділу народної освіти. Так у жовтні 1920 р. на
шпальтах видання Губнаробраза «Трудовое воспита-
ние» з’явився новий статут товариства «Просвіта».
Вже з аналізу перших пунктів статутів виділяються
відмінності між ними. В статуті за редакцією 1906 р.
вказано, що метою товариства було надання допомоги
культурно-просвітньому розвиткові українського на-
роду Чернігівської губернії [10, 1]. В статуті 1920 р. ви-
дання зазначалося, що «Просвіта» мала на меті поши-
рення серед населення, шляхом культурно-освітньої
праці, соціалістичної культури [11, 1].
Незважаючи на прописані пункти в статуті від
1906 р. щодо свободи організовувати філії товариства
по всій губернії, місцева адміністрація не дозволяла
розгалужувати систему «Просвіт». Якщо де і вдава-
лось відкривати просвітницькі осередки, відразу по-
чинався шквал переслідувань, «трусів» і в кінцевому
результаті – «закривали за бездіяльність» [10, 3].
На відміну від первинної редакції статуту «Просвіти»,
у 1920 р. радянське керівництво в особі інструкторів з
позашкільної освіти Губнаробразу Чернігівщини нама-
галось всіма можливими способами розгалужувати ме-
режу «Просвіт» [3]. Оскільки просвітні організації були
авторитетними серед населення, особливо робітників
та селян, саме на ці прошарки населення покладались
великі надії щодо встановлення повної влади в країні.
Звісно, радянське керівництво усвідомлювало реальну
небезпеку щодо надання таких демократичних народ-
них свобод, але ця тактика була оманливою. Докумен-
ти свідчать про те, що співіснування нових радянських
органів і старих традиційних було недовгим. Вростання
«Просвіт» в систему новостворених культурно-освітніх
закладів, співпраця з культорганами радянської влади
проходили дуже складно і суперечливо. З одного боку,
ряд «Просвіт» в Україні не тільки схвально ставився
до нової влади, а навіть йшов на активну співпрацю
з нею [5, 254]. З іншого боку, більшість «Просвіт» не
підтримувала «революційної культури» і залишалася
вороже налаштованою до нової влади. Радянська влада
намагалася керувати всіма сферами життя на Україні, у
тому числі й «Просвітами». Їх «радянізація» передба-
чала, перш за все, перереєстрацію статутів. При цьому
влада вимагала, щоб «Просвіти» будували свою роботу
не за національним, а за класовим принципом [11, 2].
Аналізуючи вищевикладений матеріал, можна зро-
бити висновок, що «Просвіта» не була самостійною
організацією. В умовах історичного розвитку вона
представляла собою плеяду інтелігенції, яка виступала
за національний та духовний розвиток українського на-
самосвідомості у найширших верствах населення.
Характеризуючи значну частину літературного до-
робку з історичної та просвітницької тем, зрозуміло,
що питання історії «Просвіти» розглядалось великою
кількістю дослідників. На жаль, регіональна історія
товариства є малодослідженою, зокрема це стосується
і Чернігівського осередку. В працях Л.І. Євселевського
і С.Я. Фарина [4], О.Ф. Коновця [6], О.В. Малюти [7],
Л.І. Бадєєвої [1] та інших дослідників йдеться мова
про загальний характер, особливості та форми роботи
товариств на культурно-просвітницькій ниві по всій
території України. Питання з історії Чернігівського
товариства «Просвіта» висвітлювалось в наукових
розвідках Т.П. Демченко, В.І. Онищенко [2], Г.В. Самой-
ленко [8]. Віддаючи належне вже проведеним науковим
розвідкам і фундаментальним дослідженням, слід наго-
лосити на тому, що в сучасній науковій літературі, на
даний час, відсутня спеціальна праця, в якій була б ком-
плексно розглянута діяльність товариства «Просвіти»
на Чернігівщині упродовж всього часу її існування.
Наукова новизна даної розвідки полягає в тому,
що вперше зроблено спробу дослідити, методом
порівняння статутів, як головних документів товари-
ства, діяльність «Просвіти» на території Чернігівської
губернії у 1906 та 1920-х рр.
Актуальність цієї статті обумовлена також потре-
бою дослідження методів, форм і способів культурно-
освітянської діяльності «Просвіти» на Чернігівщині в
першій третині ХХ століття. Відзначимо, що розуміння
методики роботи товариства «Просвіта» є вагомим
внеском для реалізації культурної та просвітницької
політики української держави.
Метою даної публікації є аналіз двох редакцій
статуту чернігівського осередку «Просвіти»,
який дасть нам змогу більш широко зрозуміти
методику діяльності просвітян та причини, які
впливали на формування національно-культурного
потенціалу українського народу і реалізації його у
національному державотворенні.
Організація культурно-просвітніх товариств на
Наддніпрянщині проходила за прикладом діяльності
товариств Галичини. Але на відміну від останніх то-
вариства Лівобережжя повинні були мати затверджені
статути, що свідчило про існування цілком самостійних
товариств не тільки в містах, а і в селах. Відповідно
до цього складений ще навесні 1906 року статут був
підписаний в Чернігові на початку липня членами – за-
сновниками А. Верзиловим, В. Коцюбинською, М. Ко-
цюбинським, І. Руденком, Ф. Шкуриною-Левіцькою,
І. Шрагом, Л. Шрамченком. А 3 листопада 1906 р.
статут, затверджений губернатором Чернігівської
губернії, вступив в дію [9]. З’ясовано, що затверджен-
ня статуту та діяльність товариства контролювалось
місцевим органом самоврядування в особі губернато-
ра та представників жандармерії.
Відповідно до статуту 1920 р., товариство
«Просвіта» загалом по всій території України стало
Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013
422
бібліотечні фонди.
В результаті аналізу статутів були встановлені
відмінності щодо складу членів організацій. За статутом
від 1906 р. членами товариства «Просвіта» могли стати
всі бажаючі не молодше 18 років, крім нижчих військових
чинів та громадян, обмежених в правах постановами
суду [10, 3]. В статуті 1920 р. було чітко вказано на той
прошарок населення, котрий ні при яких умовах не міг
стати членом товариства. Вони ж вважались «ворогами
радянської влади». Крім того членами «Просвіт» могли
стати ті громадяни, котрі мали письмову заяву з порукою
не менш двох членів товариства або рекомендацію
президії виконавчого комітету незаможних селян,
Колегії відділу наросвіти або комосередків [11, 2]. Саме
останнє нововведення і було відмінністю між статутами,
що прямо вказує на викоренення свідомих просвітян і
заміну їх представниками радянської влади.
Що стосується матеріального забезпечення
товариства, то в цьому питанні великих розбіжностей
не було. Як і на початку своєї діяльності за статутом
1906 року, так і за радянських часів просвітяни самі
собі заробляли на життя. Основними джерелами
фінансових надходжень були членські внески, прибутки
від вистав, лекцій, книгозбірень та інших заходів
товариства. Деяку частку капіталу «Просвіт» складали
відсотки від орендованих приміщень, пожертви та
добровільна допомога. За радянських часів, в силу
складної воєнної обстановки, товариствам надавалась
допомога від волосних повітових і губерніальних
відділів наросвіти. За статутом 1920 р., на відміну від
попереднього, рада товариства мала складати кошторис
доходів і видатків, котрий надавався у відділ наросвіти.
Тотальний контроль і мінімальна допомога все більш
вороже налаштовували просвітян до нової влади.
Порівнюючи пункти статутів щодо фінансування,
можна зробити наступний висновок. Якщо в першій
третині ХХ ст. «Просвітам» не надавалось постійної
матеріальної допомоги, то за радянської влади відділи
наросвіти ще й вимагали постійної звітності стосовно
прибутків та витрат товариств.
Пункти статутів 1906 і 1920 рр., які регламентували
організаційні моменти діяльності товариства, також
практично не відрізнялися. Всіма справами культурно-
просвітньої організації займалась Рада товариства. Всі
права та обов’язки, а також склад Ради залишився
незмінними. Повна ідентичність залишалась в роботі
та організації бібліотечної, драматичної, шкільної,
фінансової та інших секцій (комісій). Відмінним було
те, що при радянській владі голови секцій мали складати
плани та звіти щодо своєї роботи протягом місяця та
року, що відправлялись до позашкільного підвідділу,
який у свою чергу був підзвітний відділу наросвіти.
За статутом 1906 р. все діловодство товариства
складалось радою товариства і контролювалось
ревізійною комісією цього ж таки товариства.
Основною відмінністю між статутами 1906 і 1920
років був останній пункт: в статуті радянських часів
роду. Саме «Просвіта» намагалась донести до просто-
го населення ідеї національної самосвідомості, та, на
жаль, їй постійно перешкоджали владні структури або
взагалі її закриваючи, або її засобами розповсюджуючи
антиукраїнські ідеї. Протягом першої третини ХХ ст.
відповідно до статуту товариство було під гнітючим на-
глядом ворогів українського відродження – жандармської
адміністрації та радянського керівництва.
Якщо звернути увагу на методи та форми
діяльності товариства «Просвіта» відповідно до
статутів, то просвітяни впроваджували в життя свої ідеї
однаковими засобами: відкривали бібліотеки, книгарні,
хати-читальні по селах, організовували книжкові кіоски
та виставки. За радянських часів члени товариств брали
участь в організації агітаційно-лекторських пунктів при
наросвіті, шкіл для неграмотних, дитячих садків. Для
розповсюдження та зберігання предметів старовини
просвітяни організовували власними силами виставки
творів майстрів різних галузей, рухомі виставки, музеї.
Дбаючи про культурно-просвітній розвиток населення,
члени товариств організовували лекції на історичну,
наукову, сільськогосподарську та промислову тематику,
читання рефератів і проведення бесід. По селах
організовувались просто читання преси чи художньої
літератури, оскільки більша частина населення була
неграмотною. Розповсюдженою формою роботи
товариств, особливо у 20-х роках, була організація та
влаштування театральних вистав, музичних вечорів і
концертів, що дуже подобалось тогочасному глядачеві.
В залежності від історичних періодів всіма цими
формами впроваджували в життя різні ідеї. Якщо на
початку ХХ ст. просвітяни намагались таким чином
розповсюджувати здобутки української культури та
історії серед населення, яке не мало змоги самостійно
оволодіти даною інформацією, то «просвітяни»
червоних товариств в 20-х роках ХХ ст., вже
переслідували дещо інші цілі. Для них основною
метою було проведення політичної та загальної
освіти населення, знищуючи безграмотність,
розповсюджуючи громадські, сільськогосподарські
та промислові знання. Шляхом пропаганди вони
мали доносити до населення цілі та завдання
радянської республіки.
Дослідивши відповідні статті статутів, з’ясувалось,
що упродовж вказаного періоду товариство «Просвіта»
не змінило своїх форм та методів діяльності, але цілі
та мета просвітян дещо змінились. Ідеї народної
свободи та національного відродження України в
1920 роках були замінені ідеями соціалістичного
будівництва та радянської підконтрольності всіх сфер
життя. Про повний контроль нових органів радянської
влади за діяльністю культурно-освітніх товариств
свідчили звіти голів та рад товариств у відділи
наросвіти, які вони повинні були постійно надсилати.
З встановленням радянської влади самостійність
цих громадських організацій різко обмежується у
виборі тематики лекцій, читань. Перевірялись навіть
ISSN 2218-4805
423
УДК 94 (477. 51)«18/19»
А.В. Католик
РОЛЬ З’ЇЗДІВ ЛІКАРІВ У СТАНОВЛЕННІ
ТА РОЗВИТКУ ЗЕМСЬКОЇ МЕДИЦИНИ
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
(на прикладі Борзенського повіту)
У статті розглядаються основні напрями роботи
повітових з’їздів земських лікарів на Чернігівщині в умовах
воєнного часу. Особлива увага приділяється протиепідемічній
діяльності земсько-медичної інтелігенції Борзенського повіту
наприкінці XIX – на початку XX століття.
Ключові слова: земство, земська медицина, земський лікар,
з’їзд лікарів.
Земська медицина тривалий час продовжує
притягувати увагу істориків. Чисельна кількість статей
і публікацій присвячена цій тематиці, але на сьогодні
залишається відкритим питання участі повітової
земсько-медичної громади у розбудові системи
охорони здоров’я на Чернігівщині. Місцеві медики та
краєзнавці у своїх наукових працях обмежилися лише
аналізом діяльності губернських з’їздів лікарів до 1911
р., залишивши поза увагою кропітку роботу повітових
з’їздів, їх вагомий внесок у розвиток земської медицини
Чернігівської губернії [3, 10].
В полі зору статті – діяльність 11 з’їздів лікарів
Борзенського повіту за період 1915-1917 рр. Для
об’єктивної оцінки виконання професійних обов’язків
медичним персоналом в умовах воєнного часу автор
вважає за доцільне провести медико-топографічний
опис Борзенського повіту (1890-1914 рр.), зрозуміти
причини об’єднання медиків Чернігівської
губернії, проаналізувати обрані земсько-медичною
інтелігенцією пріоритети в організації та проведенні
повітових з’їздів лікарів, розглянути в хронологічному
порядку основні питання, винесені для обговорення
делегатами лікарських з’їздів.
На 1890 р. площа Борзенського повіту складала
2803, 7 кв. км (2463, 7 кв. верст). За даними
губернського земського лікаря, доктора медицини
Є.В. Святловського, у 1889-1890 рр. на цій території
проживало 119 071 особа, а в м. Борзна – 10 262 особи.
На кінець XIX ст. (1897 р.) за результатами першого
в Росії перепису кількість населення Борзенського
повіту зросла до 146 717 осіб, а м. Борзни – до
12 417 осіб [9, 17]. Надалі ми помічаємо поступове
збільшення кількості населення повіту. На 1914 р.
тут проживало вже 157 281 особа, а в повітовому
центрі – 12 540 осіб [7, 160].
Але, розуміючи цю позитивну тенденцію,
необхідно зазначити, що паралельно із зростанням
чисельності населення смертність у повіті довгий час
залишалась високою – 37,7 особи на 1000 мешканців
(вище середнього показника по повітах губернії –
34,95 осіб на 1000 мешканців) [10, 16-17].
На кінець XIX ст. Борзенський повіт поділявся
на 4 лікарські дільниці [6, 264]. Борзенська лікарня,
контролювати всю діяльність товариства мав право
місцевий відділ наросвіти [11, 3]. На відміну від ста-
туту 1906 р. Рада товариства виступала на законних
підставах юридичною особою і мала право представ-
ляти власні інтереси в будь-яких інстанціях [10, 4].
Отже, порівняння статутів дало змогу визначити
мету та завдання товариства, методи та форми роботи
його членів в першій третині ХХ ст. З’ясувалося,
що на діяльність «Просвіти», самостійність якої
була обмежена керуючими ланками влади, впливали
зовнішньополітичні та соціально-економічні чинники,
котрі не давали можливості повноцінно працювати
просвітянам на користь культурно-національного
розвитку українського народу.
Посилання
1. Бадєєва Л.І. Діяльність товариства «Просвіта»
на Лівобережній Україні у ХХ столітті: автореф. дис.
на здобуття наук, ступеня канд. іст. наук: спец. «Історія
України». – Х., 2004. – 20 с.
2. Демченко Т.П., Онищенко В.І. «Просвіта» у Чернігові (1906-
1911) // Україна і Росія в панорамі століть. – 1998. – С. 233-241.
3. Державний архів Чернігівської області, ф. Р-593, оп 1,
спр. 69, арк. 56.
4. Євселевський Л.І. «Просвіта» у Наддніпрянський
Україні: Історичний нарис / Євселевський Л.І., Фарина С.Я. –
К.: ВУТ «Просвіта», 1993. – 128 с.
5. Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської
культури (1917-1920 рр.). – К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – 424 с.
6. Коновець О.Ф. Просвітницький рух в Україні (XIХ –
перша третина XX ст.). – К.: Хрещатик, 1992. – 120 с.
7. Малюта О.В. «Просвіти» і Українська Державність (друга
половина ХІХ – перша половина ХХ ст.): до 140-річчя товариства
«Просвіта» / О.В. Малюта. – К.: Просвіта, 2008. – 840 с.
8. Самойленко Г.В. Громадсько-культурне та літературне жит-
тя в Чернігові у кінці XIX – початку XX ст. – Ніжин, 1999. – 110 с.
9. Справоздання товариства «Просвіта» в Чернігові за 1907
рік. – Чернігів, 1908. – 25 с.
10. Статут Українського товариства «Просвіта» в Чернігові.
– Чернігів, 1906. – 4 с.
11. Статут // Трудовое воспитание. – 1920. – Жовтень.
Фомская С.М. Сравнительная характеристика уставов
Черниговской организации «Просвита» 1906 и 1920 годов
С помощью метода сравнения освещается характеристика
уставов организации «Просвита» Черниговской губерниии
1906, 1920 годов. Анализируя уставы, установлены основны66е
методы и формы работы членов организации, идеи и обеспечение
просвитителей. Выяснены общие и отличительные черты в
уставах «Просвиты» во время революционных преобразований
и советского правления в губернии.
Ключевые слова: культурно-просветительская работа,
просветительство, общество, устав.
Fomska S.M. Comparative characteristics of the statutes of
Chernihiv organization «Prosvita» 1906 and 1920 years
In the abstract using the comparison method is sanctifi ed the
characteristic of Chernihiv region organization «Prosvita» statute
1906 and 1920 years. Analyzing the statutes, the basic methods
and forms of work of organization members, providing ideas
and means of the enlightenments is determined. Common and
distinctive features in the statutes «Prosvita» in the revolutionary
transformations and Soviet rule in the region is clarifi ed.
Key words: cultural – education work, enlightenment,
organization, statutes.
14.03.2013 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-74880 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:46:01Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Фомська, С.М. 2015-01-24T15:38:05Z 2015-01-24T15:38:05Z 2013 Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр. / С.М. Фомська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 420-423. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74880 94(477.51):061.2+(062.13)«1906/1920» За допомогою методу порівняння висвітлено характеристику статутів товариства «Просвіта» Чернігівської губернії 1906, 1920 років. Аналізуючи статути, розкрито основні методи та форми роботи членів товариства, засоби та ідеї просвітян. З’ясовані відмінності та спільні риси в статутах «Просвіти» за час революційних перетворень та радянських керманичів в губернії. С помощью метода сравнения освещается характеристика уставов организации «Просвита» Черниговской губерниии 1906, 1920 годов. Анализируя уставы, установлены основные методы и формы работы членов организации, идеи и обеспечение просвитителей. Выяснены общие и отличительные черты в уставах «Просвиты» во время революционных преобразований и советского правления в губернии. In the abstract using the comparison method is sanctifi ed the characteristic of Chernihiv region organization «Prosvita» statute 1906 and 1920 years. Analyzing the statutes, the basic methods and forms of work of organization members, providing ideas and means of the enlightenments is determined. Common and distinctive features in the statutes «Prosvita» in the revolutionary transformations and Soviet rule in the region is clarified. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр. Сравнительная характеристика уставов Черниговской организации «Просвита» 1906 и 1920 годов Comparative characteristics of the statutes of Chernihiv organization «Prosvita» 1906 and 1920 years Article published earlier |
| spellingShingle | Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр. Фомська, С.М. Нова історія |
| title | Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр. |
| title_alt | Сравнительная характеристика уставов Черниговской организации «Просвита» 1906 и 1920 годов Comparative characteristics of the statutes of Chernihiv organization «Prosvita» 1906 and 1920 years |
| title_full | Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр. |
| title_fullStr | Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр. |
| title_full_unstemmed | Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр. |
| title_short | Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920 рр. |
| title_sort | порівняльна характеристика статутів чернігівського товариства «просвіта» 1906 і 1920 рр. |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74880 |
| work_keys_str_mv | AT fomsʹkasm porívnâlʹnaharakteristikastatutívčernígívsʹkogotovaristvaprosvíta1906í1920rr AT fomsʹkasm sravnitelʹnaâharakteristikaustavovčernigovskoiorganizaciiprosvita1906i1920godov AT fomsʹkasm comparativecharacteristicsofthestatutesofchernihivorganizationprosvita1906and1920years |