Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів

Гистологическими методами у 5 половозрелых крыс изучали нервно-мышечные окончания и особенности их распределение в мышцах языка. Анализ полученных данных показал разную структурную организацию дифференцированных нервных двигательных окончаний языка крыс. Выявлены особенности и дана количественная...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2013
Main Author:	Атаманчук, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Series:	Таврический медико-биологический вестник
Subjects:	Оригинальные статьи
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74931
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів / О.В. Атаманчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 2 (63). — С. 12-15. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-74931
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-749312025-02-09T23:45:35Z Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів Особенности строения двигательных нервных окончаний языка интактных крыс Features of structure of nerve motor endings in the tongue of normal rats Атаманчук, О.В. Оригинальные статьи Гистологическими методами у 5 половозрелых крыс изучали нервно-мышечные окончания и особенности их распределение в мышцах языка. Анализ полученных данных показал разную структурную организацию дифференцированных нервных двигательных окончаний языка крыс. Выявлены особенности и дана количественная характеристика составляющих компонентов нервно-мышечного окончания в зависимости от типа их разветвления. Установлено, что тип нервно-мышечного окончания отражает тесную морфологическую взаимно обусловленную структуру эфферентных нервных проводников в зависимости от отдела языка. Это может определять характер процессов захватывания и пережёвывания пищи. Структура нервно-мышечных окончаний мышц кончика языка более дифференцирована, они более многочисленны и большего размера. При этом число ядер и размер нервно-мышечных окончаний мышц кончика языка у крысы больше, чем в других отделах. Это, возможно, определяется скоростью движений языка по причине их питания разной пищей. Число ядер и размер нервно-мышечных окончаний отличается значительными вариациями характера разветления аксона, что определяется анатомическими, физиологическими и биомеханическими условиями функционирования мышц язика у крыс. Обсуждаются особенности эфферентной части двигательной единицы. By the histology methods at 5 rats studied the nerve-muscles endings and features their distributing in the muscles of tongue. The got data analysis showed a different structural organization of the differentiated nervous motive endings of tongue of rats. Features are exposed and quantitative description of making components of the nerve-muscles ending depending on the type of their fork is given. It is set that the type of the nerve-muscles ending reflects the close morphological mutually conditioned structure of efferent nervous explorers depending on the department of tongue. It can determine character of processes of enthrallment and chewing of food. The structure of the nerve-muscles endings of muscles of tag of tongue is more differentiated, they are more numerous greater size. Thus number of kernels and size of the nerve-muscles endings of muscles of tag of tongue at a rat more than in other departments. This, possibly, is determined by speed of motions of tongue by reason of their feed by a different food. The number of kernels and size of the nerve-muscles endings differs by considerable variations of character of sprouting axon, that is determined by the anatomic, physiological and biomechanics operating conditions of muscles of tongue at rats. The features of efferent part of motive unit come into question. 2013 Article Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів / О.В. Атаманчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 2 (63). — С. 12-15. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74931 611.018.86 uk Таврический медико-биологический вестник application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Атаманчук, О.В. Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів Таврический медико-биологический вестник
description	Гистологическими методами у 5 половозрелых крыс изучали нервно-мышечные окончания и особенности их распределение в мышцах языка. Анализ полученных данных показал разную структурную организацию дифференцированных нервных двигательных окончаний языка крыс. Выявлены особенности и дана количественная характеристика составляющих компонентов нервно-мышечного окончания в зависимости от типа их разветвления. Установлено, что тип нервно-мышечного окончания отражает тесную морфологическую взаимно обусловленную структуру эфферентных нервных проводников в зависимости от отдела языка. Это может определять характер процессов захватывания и пережёвывания пищи. Структура нервно-мышечных окончаний мышц кончика языка более дифференцирована, они более многочисленны и большего размера. При этом число ядер и размер нервно-мышечных окончаний мышц кончика языка у крысы больше, чем в других отделах. Это, возможно, определяется скоростью движений языка по причине их питания разной пищей. Число ядер и размер нервно-мышечных окончаний отличается значительными вариациями характера разветления аксона, что определяется анатомическими, физиологическими и биомеханическими условиями функционирования мышц язика у крыс. Обсуждаются особенности эфферентной части двигательной единицы.
format	Article
author	Атаманчук, О.В.
author_facet	Атаманчук, О.В.
author_sort	Атаманчук, О.В.
title	Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів
title_short	Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів
title_full	Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів
title_fullStr	Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів
title_full_unstemmed	Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів
title_sort	особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2013
topic_facet	Оригинальные статьи
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74931
citation_txt	Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів / О.В. Атаманчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 2 (63). — С. 12-15. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT atamančukov osoblivostíbudoviruhovihnervovihzakínčenʹâzikaíntaktnihŝurív AT atamančukov osobennostistroeniâdvigatelʹnyhnervnyhokončaniiâzykaintaktnyhkrys AT atamančukov featuresofstructureofnervemotorendingsinthetongueofnormalrats
first_indexed	2025-12-01T21:25:04Z
last_indexed	2025-12-01T21:25:04Z
_version_	1850342701245923328
fulltext	12 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч. 2 (63) Будові рухових нервових закінчень в скелетних м’язах присвячено багато наукових праць [1, 2, 8, 13]. В результаті численних досліджень структура міоневральних синапсів в скелетних м’язах вивчена досить добре [7, 9]. За останній час з’явилися дані, що встановлю- ють зв’язок будови рухових нервових закінчень з функцією інервованих ними скелетних м’язів [3, 11, 12]. Проте не дивлячись на це кількість робіт, в яких висвітлюється різний характер морфології моторних закінчень язика дуже мало [4]. Ще менше порівняльно-гістологічних досліджень, які дають можливість судити про характер змін міоневральних синапсів у зв’язку з адаптацією тварин до різних умов існування і при різних видах патології [3, 7, 12]. Порівняльно-гістологічні дані про моторні закінчення в м’язах язика ссавців в науковій літературі УДК 611.018.86 © О. В. Атаманчук, 2013. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ РУХОВИХ НЕРВОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ЯЗИКА ІНТАКТНИХ ЩУРІВ О. В. Атаманчук Кафедра анатомії людини, оперативної хірургії і топографічної анатомії (зав. – проф. Ю.І. Попович) ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: serg_popel@mail.ru FEATURES OF STRUCTURE OF NERVE MOTOR ENDINGS IN THE TONGUE OF NORMAL RATS O. V. Atamanchuk SUMMARY By the histology methods at 5 rats studied the nerve-muscles endings and features their distributing in the muscles of tongue. The got data analysis showed a different structural organization of the differentiated nervous motive endings of tongue of rats. Features are exposed and quantitative description of making components of the nerve-muscles ending depending on the type of their fork is given. It is set that the type of the nerve-muscles ending reflects the close morphological mutually conditioned structure of efferent nervous explorers depending on the department of tongue. It can determine character of processes of enthrallment and chewing of food. The structure of the nerve-muscles endings of muscles of tag of tongue is more differentiated, they are more numerous greater size. Thus number of kernels and size of the nerve-muscles endings of muscles of tag of tongue at a rat more than in other departments. This, possibly, is determined by speed of motions of tongue by reason of their feed by a different food. The number of kernels and size of the nerve-muscles endings differs by considerable variations of character of sprouting axon, that is determined by the anatomic, physiological and biomechanics operating conditions of muscles of tongue at rats. The features of efferent part of motive unit come into question. ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ ДВИГАТЕЛЬНЫХ НЕРВНЫХ ОКОНЧАНИЙ ЯЗЫКА ИНТАКТНЫХ КРЫС O. В. Aтaмaнчук РЕЗЮМЕ Гистологическими методами у 5 половозрелых крыс изучали нервно-мышечные окончания и особенности их распределение в мышцах языка. Анализ полученных данных показал разную структурную организацию дифференцированных нервных двигательных окончаний языка крыс. Выявлены особенности и дана количественная характеристика составляющих компонентов нервно-мышечного окончания в зависимости от типа их разветвления. Установлено, что тип нервно-мышечного окончания отражает тесную морфологическую взаимно обусловленную структуру эфферентных нервных проводников в зависимости от отдела языка. Это может определять характер процессов захватывания и пережёвывания пищи. Структура нервно-мышечных окончаний мышц кончика языка более дифференцирована, они более многочисленны и большего размера. При этом число ядер и размер нервно-мышечных окончаний мышц кончика языка у крысы больше, чем в других отделах. Это, возможно, определяется скоростью движений языка по причине их питания разной пищей. Число ядер и размер нервно-мышечных окончаний отличается значительными вариациями характера разветления аксона, что определяется анатомическими, физиологическими и биомеханическими условиями функционирования мышц язика у крыс. Обсуждаются особенности эфферентной части двигательной единицы. Ключові слова: нервово-м’язові закінчення, язик, щури. поодинокі [14, 16], результати таких досліджень фрагментарні і вимагають узагальнення. Крім того, особливий інтерес вивчення мотор- них закінчень язика у щурів має тому, що їх можна з певною мірою достовірності перенести на людину, язик якої володіє найтоншими і різноманітними ру- хами у зв’язку з його участю в артикуляції мови [17]. Даних про моторні закінчення у м’язах язи- ка дуже мало [19]. У доступній нам літературі зустрілися лише роботи, що стосуються рухових бляшок язика миші [20], кішки [16], коня [18] і язика людини у віковому аспекті [13, 17]. Мета дослідження – провести аналітичний огляд наукової літератури з питання структури язика у різних тварин і людини, а також вивчити особливості будови рухових нервових закінчень в м’язах язика інтактних щурів. 13 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И МАТЕРіАЛ і МЕТОДИ Для вирішення поставлених завдань матеріалом дослідження служив язик 5 щурів. Шматочки брали- ся з кореня, тіла і кінчика обох сторін язика. Робили поздовжні і поперечні зрізи. Матеріал оброблявся по методу Більшовського-Грос з додатковим забарвлен- ням ядер гематоксиліном. Для встановлення особливостей рухових не- рвових закінчень в язику визначали площу мотор- ного закінчення. Площа бляшки визначалася нами умовно як добуток довжини на ширину, що давало можливість порівнювати одержані показники мо- торних закінчень у різних відділах язика. Довжина моторної бляшки вимірювалася від початку розгалу- ження осьового циліндра на термінальні гілочки до кінця найдовших з них, включаючи і ядра підошви, розташовані по ходу терміналей. Ширина визнача- лася відстанню між кінцями бічних терміналей та ядрами шванівської глії. Крім того, для з’ясування особливостей струк- тури моторних закінчень робився підрахунок термінальних гілочок і ядер підошви. На підставі отриманих цифрових даних обчис- лювалися середні арифметичні. РЕЗУЛЬТАТИ ТА їх ОБГОВОРЕННя У досліджених нами тварин встановлено, що рухові нервові закінчення зустрічаються у всіх м’язових шарах кореня, тіла і кінчика язика. Вказати на які-небудь істотні відмінності в структурі моторних закінчень, які могли б бути властиві одному з відділів або певному м’язовому шару язика, не можна. Всі моторні закінчення різні за формою, типом розгалужен- ня осьового циліндра, кількістю термінальних гілочок і ядер, а також за своїми розмірами. За наявними даними наукової літератури, форма моторних закінчень в м’язах язика у більшості ссавців досить одноманітна [14, 18]. Проте слід зазначити, що моторні закінчення у щура найчастіше зустрічаються в тілі язика. У всіх досліджених відділах язика спостерігаються 4 типи розгалуження осьового циліндра: дихотомічний (простий і складний), розсипний, магістральний і перехідний (рис. 1). Рис. 1. Основні типи розга- луження осьового циліндра язика статевозрілих щурів: 1 – дихотомічний: а) про- стий, б) складний, 2 – роз- сипний, 3 – магістральний, 4 – перехідний. Імпрегнація сріблом за Більшовським-Гросс. Зб.: ок. х 10, об. х 40. 1а 1б 2 3 4 14 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч. 2 (63) Простий дихотомічний тип розгалуження характеризується тим, що осьовий циліндр ділиться тільки на дві термінальні гілочки, тоді як при складному дихотомічному типі основні терміналі віддають від себе одну або ряд дрібніших гілочок. При розсипному типі розга- луження осьовий циліндр відразу ділиться на декілька гілочок. При магістральному типі – від гілки, що є го- ловним продовженням осьового циліндра, відходять бічні гілочки з однієї або двох сторін. Між цими основними типами існує перехідний тип. Наукові літературні дані про ембріональний і постембріональний розвиток рухових закінчень [1, 2, 4, 9], свідчать про те, що найпримітивнішим типом розгалуження осьового циліндра є простий дихотомічний, а більш диференційованими – роз- сипний і магістральний. Найбільший відсоток моторних закінчень просто- го дихотомічного типу розгалуження спостерігається в корені (76,0%), а найменший – в кінчику язика (28,4%) (табл. l). Таблиця 1 Відносний розподіл різних типів розгалуження осьових циліндрів і кількісне співвідношення складових елементів моторних бляшок у язику інтактних щурів (n = 5, %) Відділ Типи розгалуження осьового циліндра К- ть гі ло чо к у бл яш ці К- ть я де р в бл яш ці П ло щ а бл яш ки , м км 2 Дихотомічний Ро зс ип ни й М аг ис тр ал ь- ни й П ер ех ід ни й пр ос ти й ск ла дн ий Кінчик 64,6 2,1 16,6 6,5 10,2 2,7 8,8 659,5 Тіло 49,7 12,3 15,6 12,3 10,1 2,5 6,4 540,1 Корінь 75,5 8,2 16,3 – – 2,2 4,1 381,5 Сума моторних закінчень, що мають найбільш диференційований тип розгалуження осьового циліндра, найбільш часто зустрічається в кінчику (64,6%) і корені язика (75,5%). Найбільша кількість термінальних гілочок також спостерігається в кінчику (2,7), дещо менше в тілі (2,5) і зовсім мало в корені язика (2,2) (див. табл. 1). Автори численних робіт, присвячених вивченню рухових нервових закінчень в скелетних м’язах тва- рин, обмежуються, як правило, лише загальним опи- сом моторних закінчень і не аналізують їх детально [2, 4, 6]. Лише порівняно недавно Б.М. Мицкан [7] звернув увагу на зміну кількості специфічних ядер моторного закінчення за різних умов діяльності м’язів. Розміри і форма ядер в моторних закінченнях язика у щурів різноманітні. Кожне ядро містить одне, рідше 2-3 ядерця. Найбільша кількість ядер кінцевих нейролемоцитів знаходиться в корені (10,3), а найменше – на бічній поверхні тіла (4,0) і кінчику (5,8) язика. При цьому в одному відділі язика співвідношення кількості ядер в бляшці має незначні коливання в (від 8,4 до 8,7) (див. табл. 1). Що стосується площі бляшки, то вона також виявилася найбільшою в кінчику язика (1028,7 мкм2). Велику площу бляшки, в порівнянні зі всіма дослідженими відділами язика, за винятком тіла, ма- ють бічні поверхні поблизу кінчика (738,9 мкм2) і пе- редня частина тіла язика (706,5 мкм2). Площа бляшки найменших розмірів спостерігається в корені (360,9 мкм2) і біля валикоподібних сосочків (381,6 мкм2) (див. табл. 1). Таким чином, структурна організація моторних нервових закінчень язика щурів поступово ускладнюється залежно від їх топографії. ВИСНОВКИ 1. У язику щура спостерігаються наступні типи розгалуження осьового циліндра моторного закінчення: дихотомічний (простий і складний), розсипний, магістральний і перехідний. 2. Ступінь розвитку рухових нервово-м’язових закінчень язика (кількість термінальних гілочок і ядер, а також площа бляшки) різний і залежить від відділу язика у зв’язку з тим, що в процесі дивергентної еволюції окремі частини язика ссавців пристосувалися до різних умов захоплення і пере- жовування їжі. 3. Збільшення кількості термінальних гілочок, ядер і площі моторного закінчення, пов’язане, в першу чергу, з швидкістю, а не з тонкістю і різноманітністю рухів язика. ЛіТЕРАТУРА 1. Литвиненко О.Л. Развитие нервно-сосудистых структур языка в пренатальном онтогенезе / О.Л. Лит- виненко // Морфология. – 2009. – № 4. – С. 896-896. 2. Одинцова И.А. Дифференцировка мышечных волокон в ходе формирования нервно-мышечных взаимоотношений / И.А. Одинцова, Д.Р. Слуцкая, М.Н. Чепурненко // Морфология. – 2008. –Т. 133, № 2. – С. 98-99. 15 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И 3. Михайлов И.В. Возможности исследования состояния периферического нервно-мышечного аппарата человека в клинике и эксперименте / И.В. Михайлов, П.В. Ткаченко // Международный журнал прикладных и фундаментальных исследо- ваний. – 2009. – № 5. – С. 25-28. 4. Быков В.Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека / В.Л. Быков. – СПб: Сотис, 2008. – 124 с. 5. Кобелян Х. Внутриствольное строение неко- торых нервов овец армянской породы / Х. Кобелян, Р.С. Мхитарян, Н.Х. Григорян. – Морфология. – 2004. – Т. 126, № 4. – С. 59-63. 6. Коряк Ю.А. Нейромышечные изменения под влиянием семисуточной механической разгрузки мышечного аппарата у человека / Ю.А. Коряк // Фун- даментальные исследования. – 2008. – № 9. – С. 8-21. 7. Мицкан Б.М. Нервово-м’язовий апарат і гіпокінезія / Б.М. Мицкан // Концепція розвитку фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. праць Міжнародного університету ім. С. Дем’янчука. – Рівне: «Прайт хауз», 2001. – № 2. – С. 148-151.. 8. Шубникова Е.А. Мышечные ткани / Е.А. Шуб- никова, Н.А. Юрина, Н.Б. Гусев. –М., Медицина, 2001. – 234 с. 9. Смирнов А.В. Изменение структуры пе- риферических отделов нервной и эндокринной систем растущего организма под влиянием гипо- динамии и гипокинезии / А.В. Смирнов, Д.А. Чернов, Э.Р. Иванаускене. – Морфология, СПб., 2000. – Т. 117, № 3. – С. 112–116.. 10. Стовичек Г.В. Закономерности морфогене- за нервных связей внутренних органов на этапах постнатального развития человека / Г.В. Стовичек // Морфология. – 2004. – Т. 125, № 3. – С. 14-18. 11. Сыч В.Ф. Влияние длительной гиподинамии на морфологические особенности микроциркуляторного русла двубрюшной мышцы белых крыс / В.Ф. Сыч, Е.В. Смирнова // Морфологические ведомости (при- ложение). – 2004. – №1-2. – С. 102–104. 12. Шенкман Б.С. Структурно-метаболическая пластичность скелетных мышц млекопитающих в условиях гипокинезии и невесомости / Б.С. Шенк- ман // Авиакосмическая и экологическая медицина. – 2002. – №3. – С. 10-11. 13. Bayline R.J. Nerve-muscle interactions regulate motor terminal growth and myoblast distribution during muscle development / R.J. Bayline, С.C. Duch, R.B. Levine // Dev. Biol. –2001. –Vol. 231. – Р. 348-363. 14. Bayarchimeg Batbayar, Tivadar Zelles, Ágota Vér. Рlasticity of the different neuropeptide-containing nerve fibres in the tongue of the rat / Batbayar Bayarchimeg, Zelles Tivadar, Vér Ágota // J. Peripheral Nervous System. – 2004. – № 4. – P. 215-223. 15. Knittel L.M. Remodeling of an identified motoneuron during metamorphosis: hormonal influences on the growth of dendrites and axon terminals in fish / L.M. Knittel // J. Neurobiology. – 2005. – Vol. 63, № 2. – P. 106–125. 16. Knot K.S. Lingual ultrastructure of the cat / K.S. Knot // Anat. Histol. Embryol. – 2001. – № 12. – Р. 765-777. 17. Slaughter K. Neuromuscular Organization of the Superior Longitudinalis Muscle in the Human Tongue 1. Motor Endplate Morphology and Muscle Fiber Architecture / K. Slaughter, H. Li, A. Sokoloff // J. Cells Tissues Organs. – 2005. – №1. – Р. 51-64. 18. Ule J. Ultrastructure of the horse tongue: further observations on the lingual integumentary architecture / J. Ule // Anat. Histol. Embryol. – 2000. – № 3. – P. 734-741. 19. Watanabe I. Nerve endings of filliform, fungiform and vallate papillae of dorsal tongue mucosa of White- lipped peccary (Tayassu pecari): Neurohistological observations / I. Watanabe – Pesq. Vet. Bras. – 2009. – № 4. – P. 281-285. 20. Yuksel F. Ultrastructure of motor nerve terminals in the anterior third of Wistar rat and mice tongue / F. Yuksel // Microsc. Res. Tech. – 2009. – № 7. – Р. 256-262.

Особливості будови рухових нервових закінчень язика інтактних щурів

Institution

Similar Items