Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому

Работа посвещена проблемам диагностики и лечения местного гипертензионного ишемического синдрома у 26 пациентов с данным заболевание. Представлена вся гамма клинико-инструментальних исследований ранних симптомов посттравматической ишемии. Среди инструментальных методов исследования наибольшую ценнос...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Таврический медико-биологический вестник
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Страфун, С.С., Ткач, А.В., Долгополов, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2011
Schlagworte:	Оригинальные статьи
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74953
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому / С.С. Страфун, А.В. Ткач, О.В. Долгополов // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 1 (53). — С. 146-153. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860011472765059072
author	Страфун, С.С. Ткач, А.В. Долгополов, О.В.
author_facet	Страфун, С.С. Ткач, А.В. Долгополов, О.В.
citation_txt	Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому / С.С. Страфун, А.В. Ткач, О.В. Долгополов // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 1 (53). — С. 146-153. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Таврический медико-биологический вестник
description	Работа посвещена проблемам диагностики и лечения местного гипертензионного ишемического синдрома у 26 пациентов с данным заболевание. Представлена вся гамма клинико-инструментальних исследований ранних симптомов посттравматической ишемии. Среди инструментальных методов исследования наибольшую ценность представляет инвазивное исследование подфасциального давлении, аэронные пробы и доплерография сосудов. При оценки результатов лечения МГИСс использованием фасциотомии и без неё, можно достоверно сказать, что после фасциотомии ишемическая контрактура развивается в 1,7 раз реже ( 2,4 случая ишемической контрактуры при 4,0 случаях её отсутствия (р < 0,05). The study is dedicated to the problems in diagnostics and treatment of compartment syndrome in 26 patients having this disease. The whole spectrum of the clinical and instrumental investigations into the early symptoms of the posttraumatic ischemia is presented. The most valuable among the instrumental investigational methods are an invasive evaluation of the subfascial pressure, aeronic tests and the Doppler ultrasonography of vessels. While assessing the results of compartment syndrome treatment with and without fasciotomy, it may be reliably stated that after fasciotomy the ischemic contracture develops 1.7 times rarer (2.4 cases of ischemic contracture versus 4.0 cases without it (p < 0.05).
first_indexed	2025-12-07T16:41:54Z
format	Article
fulltext	146 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, № 1 (53) УДК 616.12-008.331.1-005.4-071-08 © С.С. Страфун, А. В. Ткач, О.В. Долгополов, 2011. ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ МІСЦЕВОГО ГІПЕРТЕНЗІЙНОГО ІШЕМІЧНОГО СИНДРОМУ С. С. Страфун, А. В. Ткач, О.В. Долгополов Інститут травматології та ортопедії АМН України, Киев. ДУ «Кримський медичний університет ім. С.И.Георгиевского», Сімферополь. PROBLEMS IN DIAGNOSTICSAND TREATMENT OF COMPARTMENT SYNDROME S. S. Strafun, A. V. Tkach, A. V. Dolgopolov SUMMARY The study is dedicated to the problems in diagnostics and treatment of compartment syndrome in 26 patients having this disease. The whole spectrum of the clinical and instrumental investigations into the early symptoms of the posttraumatic ischemia is presented. The most valuable among the instrumental investigational methods are an invasive evaluation of the subfascial pressure, aeronic tests and the Doppler ultrasonography of vessels. While assessing the results of compartment syndrome treatment with and without fasciotomy, it may be reliably stated that after fasciotomy the ischemic contracture develops 1.7 times rarer (2.4 cases of ischemic contracture versus 4.0 cases without it (p < 0.05). ПРОБЛЕМЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ МЕСТНОГО ГИПЕРТЕНЗИОННОГО ИШЕМИЧЕСКОГО СИНДРОМА С. С. Страфун, А. В. Ткач, А. В. Долгополов РЕЗЮМЕ Работа посвещена проблемам диагностики и лечения местного гипертензионного ишемического синдрома у 26 пациентов с данным заболевание. Представлена вся гамма клинико-инструментальних исследований ранних симптомов посттравматической ишемии. Среди инструментальных методов исследования наибольшую ценность представляет инвазивное исследование подфасциального давлении, аэронные пробы и доплерография сосудов. При оценки результатов лечения МГИСс использованием фасциотомии и без неё, можно достоверно сказать, что после фасциотомии ишемическая контрактура развивается в 1,7 раз реже ( 2,4 случая ишемической контрактуры при 4,0 случаях её отсутствия (р < 0,05). Ключові слова: місцевий гипертензионный ішемічний синдром, ішемія, подфасциальное тиску, аэронные проби. 616.12-008.331.1-005.4-071-08 Аналіз літератури за останні 10 років виявив те, що проблема діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому (МГІС) кінцівок залишається не розкритою. На Заході існує чітка протокольна система діаг- ностики та лікування ішемії кінцівок починаючи від компартмент-синдрому до ішемічної контрактури (ІК). Існує уважне ставлення до випадків компарт- мент-синдрому, як з боку лікарських закладів так і страхових компаній. За даними Tornetta P. (1996) на лікування одного пацієнта з ішемічною контрактурою у США витра- чається близько 280 тис. доларів на рік [17]. Тому, усі діагностично-лікувальні заходи спрямо- вані на щонайраніше виявлення збільшення тканин- ного (підфасціального) тиску, що є профілактикою розвитку ішемічної контрактури. Збільшення підфасціального тиску (ПФТ) зале- жить від тяжкості травми та часу дії травмуючого аген- ту [1, 16]. У випадку МГІС, збільшення ПФТ понад 30 мм рт.ст (звісно, у залежності від ступеня тяжкості) відбувається на 8 – 40 хв від епізоду травми [2, 10, 15]. Головним діагностичним заходом, що дозволяє не тільки встановити діагноз компартмент-синдрома але й прийняте рішення про подальшу тактику лікування залишається вимірювання ПФТ інвазивними мето- дами. У 1975 році Т.Е. Whiteside запропонував стан- дартизований підхід до вимірювання підфасціально- го тиску [19]. Експериментально було з’ясовано, що рівень ПФТ 50 мм. рт. ст. є тим, що веде до незворот- них некротичних змін у м’язах, отже є показом до фасціотомії. Дискусія щодо критичного рівня ПФТ триває й зараз але принциповим лишається положен- ня автора, що фасціотомію доцільно виконувати у залежності від між тканинним та діастолічним тиском, тяжкості травми та клінічного стану пацієн- та. Фасціотомію виконують коли різниця між діасто- 147 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Та бл иц я 1. П ор ів ня ль на ха ра кт ер ис ти ка м ет од ик ді аг но ст ик и по ст тр ав м ат ич но їі ш ем ії за J. So ng er (2 00 1) П ри м іт ка :+ – є оз на ка ; – не ма є оз на ки ; пр оп ус к – да нн ів ід су тн іа бо су пе ре чл ив і 148 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, № 1 (53) лічним тиском та ПФТ складає менше 30 мм рт. ст. Виходячи з вищезгаданого начебто можливо поста- вити крапку, однак, останнім часом накопичуються клініко-експериментальні данні про можливість реє- страції більш ранніх показників ніж збільшення ПФТ у разі ішемії. Серед яких виявлення насиченості тка- нин киснем та у повітрі що видихається пацієнтом є перспективним напрямком, з точки зору неінвазив- ності, чутливості та специфічності методики. Наси- ченість киснем можливо реєструвати за допомогою: аеронної діагностики, інфрачервоної спектроскопії, лазерної флоуметрії тощо по показникам яких мож- ливо виявити ішемічну загрозу, що передує підняттю підфасціального тиску [6, 12, 14, 18 ]. Проте за дани- ми J. Songer (2001), чутливість. специфічність, об- ’єктивність та інших показників різноманітних мето- дик значно відрізняється (див. табл. 1). Багаторічний досвід діагностики та лікування пацієнтів з післятравматичною ішемією кінцівок у наших відділеннях дозволяє поділитись їм з ортопе- дичною громадою. Мета роботи – покращити діагностику та ліку- вання пацієнтів з місцевим гіпертензійним ішеміч- ним синдромом. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ На базі відділу мікрохірургії та реконструктивної хірургії верхньої кінцівки ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України» та ДУ «Кримський ме- дичний університет ім. С.И.Георгиевского» за період з 2000 по 2010 роки було проліковано 26 пацієнтів з МГІС. Серед яких на верхній кінцівці - 14 (53,8 %) та 12 (46,1 %) на нижній. Діагностика МГІС. Всіх пацієнтів з підозрою на МГІС клінічно оцінювали за правилом чотирьох P (біль, пульс, болючість при пасивних рухах, почерво- ніння шкіри) [3, 5, 9]. Ступінь тяжкості ішемічного ушкодження вста- новлювали згідно класифікації Страфуна С.С. (1991) [5, 8]. Пацієнтів з легким ступенем було 4 (15,4 %), з середнім – 6 (23,1 %) та 16 (61,5 %) пацієнтів з тяжким МГІС. Вимірювання ПФТ виконували всім 26 (100 %) пацієнтам за класичною інвазивною методикою Whiteside із застосуванням серійного приладу „Stryker Intra-Compartmental Pressure Monitor” для одноразового визначення показників при кожному вимірюванні або моніторинг підфасціального тиску катетерним методом (див. рис.1). Рис. 1. Вимірювання ПФТ за класичною інвазивною методикою Whiteside із застосуванням серійного приладу „Stryker Intra-Compartmental Pressure Monitor” У 22 (84,6 %) пацієнтів вивчали аероний склад йонів, що характеризують стан катобалізма людини при гіпоксії – кисень, діоксид вуглецю, азот, аміак, сірководень, водень та ендогенний спирт. Виконува- ли дослідження аеронного складу повітря, що види- хає пацієнт «дихальна проба» та проба повітря, що 149 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Рис. 4. Ангіографія судин нижньої кінцівки при тяжкому МГІС. оточує ушкоджений сегмент «шкірна проба». У по- дальшому проводили дослідження порцій повітря на газоаналізаторі (див. рис. 2). Аналізували повітря при- міщення де проводили дослідження, повітря що ви- дихає пацієнт та повітря, що оточує здорову та уш- коджену кінцівку на 5, 10, 15 хв дослідження. Оцінювали ступень катаболізму, звідки робили висновки про ендогенну інтоксикацію та об’єм іши- мізованих тканин. Доплерографію судин здійснили у 12 (46,1 %) пацієнтів з МГІС. Вивчали кровоток тих артерій які проходили через уражений ішемією кістково-фасці- Рис.3. Порівняльна доплерографія магістральних судин у межах здорового та ушкодженого ішемією кістково-фасціального футлярів при середньому ступені МГІС. У 5 (19,2 %) випадках виконували контрастуван- ня магістральних судин на крадіологічній рентгенте- левізійній установці в умовах малої операційної. альний футляр. Дослідження здійснювали за допо- могою апарата Philips HD-11 з мультічастотним фа- зованим датчиком - 5-12 МГц. Для вивчення стану гемодинаміки у магістраль- них артеріях при ішемії для подальшого аналізу оби- рали два показника. Індекс резистентності судин (ІРС), якій вказує на залежність напруження судинної стінки до швидкості проходження по ній пульсової хвилі за одиницю часу та лінійну швидкість кровотоку (ЛШК), як інтеграль- ного показника пропускної здатності магістральних судин (див. рис.3). Зазначимо, що контрастування судин, признача- ли тільки у випадках коли клініко-інструментальних даних щодо ушкодження магістральних артерій було Рис. 2. Аероний діагностичний комплекс. 150 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, № 1 (53) Таблиця 2. Показники підфасціального тиску при МГІС Примітка * - відсоток надано від загальної кількості (26) пацієнтів з МГІС. Кількість хворихСтупень тяжкості Середні показники ПФТ (мм рт. ст.) Абс %* ВЕРХНЯ КІНЦІВКА Легка 42,5 + 0,5 1 3,8 Середня 73,6+ 2,8 2 7,7 Тяжкі 94,1 + 1,6 7 26,9 НИЖНЯ КІНЦІВКА Легка 43,6 + 0,6 3 11,5 Середня 74,7+ 2,9 4 15,4 Тяжкі 95,2 + 1,7 9 34,6 ВСЬОГО 26 100 Як видно з таблиці 2, на верхній та нижній кінцівки частіше спостерігали МГІС тяжкого ступеня (7 (26,9 %) та 9 (34,6 %) пацієнтів відповідно). Середні показники підфасціального тиску при тяжкому МГІС були вище за діастолічний і сягали біля 95 мм рт.ст. За результатами аероних проб провели кореля- цію між ступеню МГІС та некротичними змінами у кінцівках. Кореляцію проводили з контрольною групою, що складалась з 10 волонтерів. Зазначимо, що при легко- му МГІС суттєвої кореляційної залежності не вияв- лено, тому надаємо данні аероних проб при середнь- ому та тяжкому ступені МГІС. З таблиці 3 видно, поступове раннє (від 5 до 15 хв від епізоду МГІС) збільшення показників рівня іонів азоту, аміаку, сірководню, водню та ендогенного спир- ту. Поряд із цим спостерігали достовірне збільшен- ня діоксину вуглецю, що характерно для катоболіч- них реакцій і є безпосереднім показником ішемічно- го ушкодження тканин. Хотілось би відмітити, що дихальна аерона проба була інформативною не тільки на ранніх стадіях але й на протязі 2 – 6 годин розвитку місцевого гіпертенз- ійного ішемічного синдрому. Як було вказано вище замало. Контрастування судин дозволяло визначити не тільки наявність та характеристики магістрально- го кровообігу але й ступень компенсації колатераль- ного кровобігу (див. рис. 4). 4 (15,4 %) пацієнтам виконували комп’ютерну томографію (КТ) з контрастним посиленням викону- вали на апараті “Toshiba” з контрастним посиленням за допомогою 76 % урографіна у дозуванні 60 мл. За допомогою КТ визначали аваскулярні ділянки м’я- ких тканин або некрози, що формуються (див. рис. 5). Лікування МГІС. При легкому МГІС проводили консервативні заходи. А саме, розсічення давлячих пов’язок, перевод травмованої кінцівки на рівень сер- ця, противошокова, протинабрікова та протизапаль- на терапія тощо. У пацієнтів з середнім ступенем МГІС виконува- ли підшкірну фасціотомію. При тяжкому МГІС фас- ціотомію виконували відкрито. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Результати діагностики МГІС. Проведені клініко-інструментальні діагностичні заходи при МГІС дозволили встановити локалізацію (ушкодже- ний ішемією футляр) та тяжкість ішемічного проце- су (див. табл. 2). 12 (46,1 %) пацієнтам з МГІС виконували доплерог- рафією магістральних судин, результати якої надано у таблиці 4.Як видно з таблиці 4 магістральний кро- вообіг був змінений у всіх випадках МГІС. На верхній кінцівці найбільші зміни спостерігали у долоній дузі відсоткова різниця у порівнянні із здоровим боком по ІРС склала 89,61 %, а лінійна швидкість кровотока була змінена на 59,62 %. На нижній кінцівці найбіль- ше ушкоджувалась тильна артерія стопи різниця ІРС – 84,81 % та ЛШК – 50,15 %. Звідки можливо зробити висновок про більш тяжкий вплив ішемії на дистальні сегменти травмованих кінцівок. Аналізуючи результати контрастування магіст- ральних судин можливо зробити попередні висно- вок про редукцію колатерального кровообігу у разі тяжкого МГІС навіть при збережені прохідності маг- істральних судин. Безумовним позитивним наслідком виконання КТ з контрастним посиленням була можливість ранньо- го діагностування і прогнозування поширеності не- кротичних змін у ішшимізованих тканинах. Майбутні ділянки некрозів, у межах ушкодженого ішемією кістково-фасціального футляру, виявляли по харак- терному симптому «межі некротичніх опіків». Результати лікування МГІС. За головний кри- 151 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Таблиця 4. Доплерографічне обстеження судин у пацієнтів з МГІС Доплерографічні показники ІРС ЛШК Назва артерії хв зд % хв зд % АТЕРІЇ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ Плечова 0,88 0,94 93,62 5,02 6,94 72,33 Променева 0,70 0,76 92,10 4,90 9,65 50,78 Ліктьова 0,87 0,95 91,58 5,01 6,95 72,09 - Долонна дуга 0,69 0,77 89,61 4,89 9,66 50,62 АРТЕРІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ Підколінна 0,86 0,96 89,58 5,0 6,96 71,84 Передня великогомілкова 0,68 0,78 87,18 4,88 9,7 50,31 - Задня великогомілкова 0,85 0,97 87,63 4,99 6,97 71,59 - Тильна стопи 0,67 0,79 84,81 4,87 9,71 50,15 - ВСЬОГО 0,77 0,86 89,51 4,87 8,32 61,21 Таблиця 3. Показники аероної проби при МГІС Базис на проба Дих пр з/к 5 хв Дих пр з/к 10 хв Дих пр з/к 15 хв Дих пр і/к 5 хв Дих пр і/к 10 хв Дих пр і/к 15 хв Шкір пр з/к 5 хв Шкір пр з/к 10 хв Шкір пр з/к 15 хв Шкір пр і/к 5 хв Шкір пр і/к 10 хв Шкір пр і/к 15 хв Показники кисню при МГІС середнього ступеня Стандартне відхілення (δ) 0,330 774 1,507 164 1,894 652 1,852 621 2,131 918 1,825 091 1,901 953 0,373 969 0,392 953 0,373 969 1,365 623 0,401 376 0,36822 3 Середні значення 21,17 647 18,01 765 18,22 941 18,37 059 17,95 882 17,87 059 18,46 471 21,08 824 21,12 353 21,08 824 20,73 529 21,01 176 21,0058 8 Довірительна межа 95% (М)± 0,157 237 0,716 447 0,900 644 0,880 664 1,013 431 0,867 577 0,904 115 0,177 77 0,186 794 0,177 77 0,649 164 0,190 799 0,17503 9 (m) Похибка репрезентативності 0,080 225 0,365 541 0,459 521 4,334 557 0,517 066 0,442 65 0,461 291 0,090 701 0,095 305 5,190 44 0,331 212 0,097 348 0,08930 7 Показники аміаку при МГІС середнього ступеня Стандартне відхілення (δ) 0,013 885 0,012 283 0,010 925 0,012 544 0,011 984 0,008 184 0,008 253 0,009 627 0,012 972 0,010 943 0,012 23 0,013 885 0,01228 3 Середні значення 0,415 826 0,412 652 0,418 0,417 0,413 609 0,404 435 0,404 261 0,405 304 0,407 522 0,408 87 0,410 696 0,415 826 0,41265 2 Довірительна межа 95% (М)± 0,005 674 0,005 02 0,004 465 0,005 127 0,004 898 0,003 345 0,003 373 0,003 934 0,005 301 0,004 472 0,004 998 0,005 674 0,00502 (m) Похибка репрезентативності 0,002 895 0,002 561 0,002 278 0,002 616 0,002 499 0,001 707 0,001 721 0,002 007 0,002 705 0,002 282 0,002 55 0,002 895 0,00256 1 Показники двоокису вуглецю при МГІС середнього ступеня Стандартне відхілення (δ) 0 0,003 823 0,004 909 0,006 555 0,007 189 0,008 44 0,005 841 0,002 298 0,007 975 0,006 305 0,006 255 0,007 994 0,00331 Середні значення 0,039 0,041 5 0,043 278 0,044 444 0,044 167 0,045 056 0,043 667 0,040 111 0,041 778 0,041 111 0,041 778 0,041 556 0,040611 Довірительна межа 95% (М)± 0 0,001 766 0,002 268 0,003 028 0,003 321 0,003 899 0,002 698 0,001 062 0,003 684 0,002 913 0,002 89 0,003 693 0,001529 (m) Похибка репрезентативності 0 0,000 901 0,001 157 0,001 545 0,001 694 0,001 989 0,001 377 0,000 542 0,001 88 0,001 486 0,001 474 0,001 884 0,00078 152 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, № 1 (53) Примітка: * - різниця доплерографічних показників магістрального кровотоку в ішемізованій та здоровій кінцівках у відсотках Таблиця 5. Частка виникнення ішемічної контрактури після проведеного лікування МГІС Примітка: * – кількість випадків виникнення ішемічної контрактури; ** – кількість випадків відсутності ішемічної контрактури. терій оцінки результатів лікування МГІС обрали рет- роспективний аналіз розвитку ішемічної контракту- ри кисті та стопи (див. табл. 5). Проведене лікування МГІС ФасціотоміяКонсервативне підшкірна відкрита Ступеньтяжкості МГІС (1) є* (0)немає** (1) є* (0) немає** (1) є* (0) немає** ВЕРХНЯ КІНЦІВКА Легкий 1 2 0 0 0 0 Середній 1 1 2 4 3 5 Тяжкий 7 0 4 5 4 4 Р >0,05 >0,05 не достовірно НИЖНЯ КІНЦІВКА Легкий 2 3 0 1 0 0 Середній 2 2 3 5 4 6 Тяжкий 8 1 5 6 4 5 Р < 0,05 = 0,025 < 0,01 Проведений статистичний аналіз дозволив з’ясу- вати, що в зв’язку з невеликою кількістю варіант у дослідних групах для статистичної обробки та аналіза були використані непараметричні критерії статисти- ки: критерій відмінностей U (Вількоксона-Манна-Уит- ни) та точний метод Фішера []. Оцінка всіх випадків лікування при всіх ступенях тяжкості МГІС можливо достовірно сказати, що після фасціотомії ІК зустрічається у 1,7 разів менше. У се- редньому ішемічна контрактура відбувалася у 2,4 випадків при 4,0 випадках її відсутності (р < 0,05). На верхній кінцівці не виявлено достовірних різниць між результатами консервативного та опера- тивного лікування, хоча у тяжких випадках при кон- сервативному лікуванні ішемічна контрактура роз- винулась у всіх випадках. Тоді як після фасціотомії (і підшкірній і відкритій) ІК спостерігалась тільки у по- ловині випадків. На нижній кінцівці виконання відкритої фасціо- томії дає достовірно кращі результати чим при кон- сервативному лікуванні при тяжкому МГІС. Виявле- но 83 ± 17% ІК проти 17 ± 17% відсутності ІК, однак після фасціотомії ІК спостерігалась у 25 ± 11 %, а у 75 ± 11% вона була відсутня (р < 0,01). Отже, діагностика місцевого гіпертензійного іше- мічного синдрома є важливою та складною. Важ- ливість діагностики МГІС обумовлена необхідністю раннього виявлення ішемічної загрози. Крилатий вислів Брукса, що «… при появі симптомів класич- ної контрактури Фолькмана, війна з ішемією вже про- грана», є актуальним і в наш час. Тяжкість діагностики полягає у швидкості фор- мування збільшеного підфасціального тиску та ліміту часу для адекватного лікування МГІС на грунті тяж- кого загального стану пацієнта, наявності супутньої патології а також наявного устаткування «по швидкій допомозі». Відсрочене виконання декомпресії не по- переджає розвиток трофічних розладів, отже є не ефективним, а являє собою вхідними воротами для інфекції на грунті некротично змінених тканин. ПІДСУМОК Наш досвід вказує що всі діагностичні заходи МГІС можливо підпорядкувати на дві групи. Перша група – дозволяє виявити ступень ішемі- чного ушкодження сегменту (визначення підфасці- ального тиску, аероний метод, КТ з контрастним по- силенням, МРТ). Друга група – дозволяє виявити порушення маг- істрального та колатерального кровообігу (доплерог- рафія, ангіографія). Стосовно, ангіографії її призна- чення доцільно призначати з обачністью, що пов’я- зано із ризиком вазоспазма при введені контрастної речовини, отже є загроза перекриття перфузії м’язів в умовах МГІС. 153 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Поряд із цим при проведені чітких діагностичних заходів оперативне лікування МГІС є нескладною проблемою, у сенсі виконання доступів до уражених кістково-фасціальних футлярів, інструментального забезпечення тощо. Однак нехтування запропонова- ними діагностичними заходами призводить до фор- мування тяжкої ішемічної контрактури, лікування котрої є складною проблемою, що потребує надзви- чайних зусиль, як від пацієнта так і від всього персо- налу відділення де він лікується. ЛІТЕРАТУРА 1. Диагностика и лечение хронических сосудис- тых заболеваний органов пищеварения. Монография. / Ю.И. Решетилов – Запорожье: О-макет, 2007.- С.206. 2. Скелетний м’яз – проблеми реіннервації / Г.Б. Костинський. – К.: Здоров’я 1997. – 135 с. 3. Скелетные мышцы (строение и функция) / А. Дж. Мак-Комас. – К.: Олимпийская литература, 2001. – 407 с. 4. Назаров Е.А. Внутрикостное кровяное давле- ние / Е.А. Назаров, А.В. Селезнев// Вестн. травматол. и ортопед. им. Н.Н. Приорова . – 2003. – № 1. – С. 91 – 95. 5. Страфун С.С. Діагностика та лікування місцевого гіпертензійно-ішемічного синдрому нижніх кінцівок/ Страфун С.С., Лесков В.Г.// 36. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2000. – С. 80–84. 6. Страфун С.С. Сравнительные способы диаг- ностики местного гипертензионно-ишемического синдрома / С.С.Страфун, А.В.Ткач, Ю.И.Решетилов, С.Н.Дмитриева // Травма. т 10, № 2. – 2009 - С. 226 – 229 7. Місцевий ішемічний гіпертензивний синдром (компартмент-синдром) як ускладнення переломів кінцівок / Страфун С.С., Лесков В.Г., Скобенко О.Є., Лопайчук В.А., Тимошенко С.В. // Матеріали Пленуму асоціації ортопедів-травматологів України. – Київ – Вінниця, – 2004. – С.77–78. 8. Страфун С.С. Діагностика та лікування ішемі- чних уражень, що виникають при переломах кісток кінцівок/ Страфун С.С., Тимошенко С.В. // Ортопед., травматол. и протезиров. – 2006. – № 1. – С. 24–32. 9. Профілактика, діагностика та лікування ішем- ічних контрактур кисті та стопи / Страфун С.С., Брус- ко А.Т., Лябах А.П. та ін... – К.: Стилос, 2007. – 264 с. 10.V. І. Babinkov. Effect of Early Fascitomy on Intramuscular Pressure and Electrical Excitability of Muscles in Experimental Compartment Syndrome / V. І. Babinkov, N. К. Khitrov, Z. A. Cherkashina // Bull. Experim. Biol. Med. – 2000. – Vol. 130, №9. – P.857–860. 11.Significance of the determination of Doppler sonography haemodynamic indices for the assessment of distal perfusion in patients with critical ischemia of lower limbs / Cizmic M., Kronja G., Ajdinovic B., Pucar D. // Vojnosanit Pregl. - 2006. – Jul №63(7). – Р. 653-662. 12.J. L. Fleckenstein. Muscle imaging in health and disease / J. L. Fleckenstein, J. V. Crues, C. D. Reimers. - New York: Springer-Verlag, 1996. – 78 р. 13.M. Giannini, H. Value of ultrasonographic contrast in duplex scanning of leg arteries. Comparison with conventional duplex scanning and arteriography / M. Giannini, H. Almeida Rollo, W. Bonetti Yoshida // Int. Angiol. – 2004. – Sep №23(3). – Р. 263-269. 14.Sonography of the musculoskeletal system / P. A. Kaplan // AJR. – 1990. - Vol. 155. – Р. 237 - 245. 15.S.I. Mubarak. Compartment syndromes and Volkmann’s contracture / S.I. Mubarak, A.R. Hargens. – Philadelphia: W. B. Saunders, 1981. – 232 p. 16.J.G. Seiler. Compartment Syndromes of the Upper Extremity / J.G. Seiler, P.J. Casey, S.H. Binford // J. South Orthop. Assoc. – 2000. – Vol. 9, № 4. – Р.233–347. 17.P. Tornetta. Compartment syndrome associated with tibial fracture / P. Tornetta, D.Templeman // J Bone Joint Surg. – 1996. – V. 78-A, N.9.-P. 1438 – 1444. 18.M. Van Holsbeeck. Musculoskeletal ultrasound / M. Van Holsbeeck, J. Introcaso. - St. Louis: Mу Book, 1991. – 316 р. 19.Т.Е. Whiteside. Tissue pressure measurements as a determinant for the need of fasciotomy / Т.Е. Whiteside, T.C. Hahey, K. Morimoto, H. Harada // Clin. Orthop. –1975. – Vol. 113, №l. –P. 43–51.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-74953
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2070-8092
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:41:54Z
publishDate	2011
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format	dspace
spelling	Страфун, С.С. Ткач, А.В. Долгополов, О.В. 2015-01-25T07:00:55Z 2015-01-25T07:00:55Z 2011 Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому / С.С. Страфун, А.В. Ткач, О.В. Долгополов // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 1 (53). — С. 146-153. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74953 616.12-008.331.1-005.4-071-08 Работа посвещена проблемам диагностики и лечения местного гипертензионного ишемического синдрома у 26 пациентов с данным заболевание. Представлена вся гамма клинико-инструментальних исследований ранних симптомов посттравматической ишемии. Среди инструментальных методов исследования наибольшую ценность представляет инвазивное исследование подфасциального давлении, аэронные пробы и доплерография сосудов. При оценки результатов лечения МГИСс использованием фасциотомии и без неё, можно достоверно сказать, что после фасциотомии ишемическая контрактура развивается в 1,7 раз реже ( 2,4 случая ишемической контрактуры при 4,0 случаях её отсутствия (р < 0,05). The study is dedicated to the problems in diagnostics and treatment of compartment syndrome in 26 patients having this disease. The whole spectrum of the clinical and instrumental investigations into the early symptoms of the posttraumatic ischemia is presented. The most valuable among the instrumental investigational methods are an invasive evaluation of the subfascial pressure, aeronic tests and the Doppler ultrasonography of vessels. While assessing the results of compartment syndrome treatment with and without fasciotomy, it may be reliably stated that after fasciotomy the ischemic contracture develops 1.7 times rarer (2.4 cases of ischemic contracture versus 4.0 cases without it (p < 0.05). uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому Проблемы диагностики и лечения местного гипертензионного ишемического синдрома Problems in diagnostics and treatment of compartment syndrome Article published earlier
spellingShingle	Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому Страфун, С.С. Ткач, А.В. Долгополов, О.В. Оригинальные статьи
title	Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому
title_alt	Проблемы диагностики и лечения местного гипертензионного ишемического синдрома Problems in diagnostics and treatment of compartment syndrome
title_full	Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому
title_fullStr	Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому
title_full_unstemmed	Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому
title_short	Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому
title_sort	проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому
topic	Оригинальные статьи
topic_facet	Оригинальные статьи
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/74953
work_keys_str_mv	AT strafunss problemidíagnostikitalíkuvannâmíscevogogípertenzíinogoíšemíčnogosindromu AT tkačav problemidíagnostikitalíkuvannâmíscevogogípertenzíinogoíšemíčnogosindromu AT dolgopolovov problemidíagnostikitalíkuvannâmíscevogogípertenzíinogoíšemíčnogosindromu AT strafunss problemydiagnostikiilečeniâmestnogogipertenzionnogoišemičeskogosindroma AT tkačav problemydiagnostikiilečeniâmestnogogipertenzionnogoišemičeskogosindroma AT dolgopolovov problemydiagnostikiilečeniâmestnogogipertenzionnogoišemičeskogosindroma AT strafunss problemsindiagnosticsandtreatmentofcompartmentsyndrome AT tkačav problemsindiagnosticsandtreatmentofcompartmentsyndrome AT dolgopolovov problemsindiagnosticsandtreatmentofcompartmentsyndrome

Проблеми діагностики та лікування місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому

Institution

Ähnliche Einträge