Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2002 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75142 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу / Н.В. Коновратська // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 75-77. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860253800726528000 |
|---|---|
| author | Коновратська, Н.В. |
| author_facet | Коновратська, Н.В. |
| citation_txt | Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу / Н.В. Коновратська // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 75-77. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-07T18:46:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОСНОВНІ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ МОДЕЛІ
НОМІНАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
НА ОЗНАЧЕННЯ ПРОСТОРУ Й ЧАСУ
Коновратська Н.В.
Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
Переважна більшість фразеологізмів на означення простору й часу є
структурно рівнозначними реченню. Свого часу М.М.Шанський [1969: 59]
виділив 2 групи таких фразеологізмів – номінативні ФО й комунікативні ФО.
Номінативні ФО ідентичні слову і є його образними і виразними еквівалентами.
За своїм складом вони становлять сполучення слів і виступають як частина
речення у вигляді його певних членів: у лису середу – ніколи, як списом кинути –
близько, у собачий час – пізно і под. Комунікативні одиниці передають ціле
повідомлення і можуть вживатися або самостійно, або як “будівельний матеріал”
для більш складного за структурою речення: чорти на кулаки (навкулачки)
підіймають – хто-небудь рано встає [Ужченко 2000: 189], як усяка нечисть
товчеться – пізно [Квітка-Основ’яненко 1975: 87], як Трубайло (назва річки –
К.Н.) назад вернеться – ніколи [Куліш 1990 : 238] і под.
Серед темпоральних і локальних ФО номінативного типу виділяються такі
найбільш характерні лексико-граматичні моделі:
1. “Прикметник + іменник”: блигомий світ, не близький світ, далекі гони
[Хвильовий 1990: 538], (гони – старовинна українська міра довжини, власне,
ріллі, ниви, що приходиться в один бік без повороту плуга (60-120 сажнів);
розрізняли добрі (далекі) гони, середні й невеликі) [Грінченко 1907-1909: 307];
келебердянська верста [Калашник 2001: 46]; семисотна верста [Квітка-
Основ’яненко 1975: 37]; саженний зріст, вершковий зріст [Калашник 2001: 29];
бузкові морози (період весняного похолодання під час цвітіння переважної
більшості рослин), холодні зорі (народна назва вересня [Квітка-Основ’яненко
1975: 115] або період ранкового похолодання наприкінці літа – початку осені),
глупа північ, вечірній пруг [Нечуй-Левицький 1983: 29], сині (собачі, тріскучі)
морози (період хрещенських морозів) і под.
У семантичному відношенні іменник і прикметник, як правило, є
рівноправними. Причому прикметник звичайно займає препозицію. Граматично
стрижневим словом є іменник. Реалізація загальнокатегоріальних парадигм,
зокрема відмінкових форм, у цій групі фразеологізмів залежить від семантики й
синтаксичних властивостей звороту в цілому: ФО, співвідносні з іменниками,
здатні утворювати відмінки, а ФО, співвідносні з прислівниками, такої
властивості не мають.
2. “Прийменник + прикметник (або аналогічні за формами словозміни
числівники й займенники) + іменник”: з гнилого краю (напрямок руху; з півдня)
[Ужченко 2000: 105]; на воловий рик (відстань, на яку чути голос цих тварин), на
одну кидь (відстань, яка визначається фізичними можливостями людини); на
Кудикину гору; до білих мух (до зими), до третіх півнів, до сідої коси (до
старості) [Редін 1987: 14]; з першою зіркою, до вечірнього упруга, до зелених
(білих, десятих, третіх, червоних, Фенькиних) віників, до білих пряників
(надовго), у свинячу дяку [Ужченко 2000: 75], у свиний голос [Чабаненко 2001:
144], у свинячу чашку [Ужченко 2000: 187], у свинячий слід [Ужченко 2000: 163], у
поросячий свист, визг, слід [Ужченко 2000: 145, 160], у псячі голоси [Ужченко
2000: 55], на собачі заговини (ніколи, пізно, невчасно). Вирази цього типу є
адвербіальними, співвідносними насамперед із прислівниками, а тому реалізації
морфологічних форм їх семантично рівноправних компонентів не
спостерігається.
3. Фразеологізми, які складаються з прийменниково-відмінкової форми
іменника: на дирдиках (дуже далеко) [Чабаненко 2001: 80]; по вуха, по кісточки,
до пояса; коло носа, під рукою, під боком (близько), на долоню, на п’ядь, на
ніготь; по сонцю, навпаки сонця (напрямок руху); на брязку [Чабаненко 2001: 79],
на кілочку [Ужченко 2000: 164] (ось-ось невдовзі); по росі (у час, коли ще лежить
роса), по голу (восени, взимку), по воді (весною), за північ, з чортами (пізно), з
курьми (у час, коли співають півні (кури) або сідають на сідало). Цю модель
можуть розширювати інші слова (переважно прикметники та іменники), які,
входячи до складу фразеологізмів, доповнюють і уточнюють їх зміст: з макове
зерня, коню по коліна [Ужченко 2000: 93], їжаку по вуха [Ужченко 2000: 87],
горобцю по кісточки [Ужченко 2000: 59], жабі по око [Чабаненко 2001: 41],
мурав’ю по шию [Ужченко 2000: 125], з голуб’ячий ніс [Ужченко 2000: 128], з
Антонову сльозу [Ужченко 2000: 164], свині по цицьки [Ужченко 2000: 159], свині
по петельку [Чабаненко 2001: 126], до Вечірньої зорі, до глибокої півночі і т.д.
4. “Прийменниково-відмінкова форма іменника + прийменниково-відмінкова
форма іменника”: до чорта на виступці, до дідька в зуби (дуже далеко, невідомо
куди), від зорі до зорі, з ранку до ночі, від смеркання до світання, од Різдва до
колядки, од Маланки до Нового року [Чабаненко 2000: 99-100], од Куті до Різдва
(зовсім мало, ніскільки; каламбурні вислови) [Ужченко 2000: 110], од льоду до
льоду (протягом теплого сезону) [Чабаненко 2001: 99], після середи в п’ятницю
(ніколи) [Чабаненко 2001: 107], з середи на п’ятницю (невчасно) [Ужченко 2000:
161].
Хоча компонентом таких ФО виступають іменники, проте їхні морфологічні
форми у складі цілого реалізуватися не можуть, оскільки за своїм лексико-
граматичним значенням звороти співвідносяться з прислівниками. Члени
фразеологічних зворотів у семантичному відношенні є рівноправними. Вони або
тавтологічно повторюються, або антонімічно протиставляються: день у день, рік у
рік (постійно, весь час), тин у тин (близько) [Редін 1987: 53], рило в рило, нюх у
нюх (напрямок руху – один за одним) [Чабаненко 2001: 64].
5. “Іменник + дієслово”: рукою подати, рукою дістати [Калашник 2001: 212],
палицею кинути [Калашник 2001: 264], голки не просунеш [Чабаненко 2001: 29],
руками не обхопити [Ужченко 2000: 156], годи накривають (про літніх людей),
взяти холодок (підрости на таку висоту, щоб бути в змозі давати на ниві суцільну
тінь і таким чином затримувати вологу (про злаки)) [Чабаненко 2001: 122]. На
відміну від фразеологізмів з іншою семантикою, побудованих за цією моделлю,
ФО із значенням часу й простору зустрічаються не часто, регулярної моделі не
утворюють і мають не дієслівний, а прислівниковий характер. Пор.: байдики
бити – ледарювати, точити баляндраси – розмовляти і рукою подати – близько,
голки не просунеш – дуже тісно.
6. Фразеологізми, які являють собою конструкції зі сполучниками сурядності:
ні світ ні зоря, ні обійти, ні об’їхати, ні в четвер ні тепер [Чабаненко 2001: 93],
день і ніч, , рано і вечір, і вдень і вночі, утро й вечір [Квітка-Основ’яненко 1975:
172], рано й вечір [Квітка-Основ’яненко 1975: 189]. Компоненти таких
фразеологізмів, об’єднаних за допомогою сполучників у цілу одиницю, як
правило, виступають антонімами один до одного. Їх порядок сталий.
7. Фразеологізми, які являють собою конструкції зі сполучниками
підрядності: хоч у коня грай (просторо) [Ужченко 2000: 94], як собача пісня
(надто довгий): Підший спідницю. Вона довга, як собача пісня [Ужченко 2000:
140], як дишло (дишлина) [Ужченко 2000: 67], як ломака [Чабаненко 2001: 45] і
под. У таких фразеологізмах стрижневими словами виступають сполучники:
вони, власне, й організують сталі звороти в одне ціле [Шанський 1963: 71], а їх
характер допомагає виділити 2 основні розряди ФО даної моделі:
І. Фразеологізми зі сполучником допустовості хоч: хоч возом об’їжджай (про
щось об’ємне) [Ужченко 2000: 41], хоч конем танцюй (стрибай, їздь, гарцюй,
гарсай), хоч коней паси (вигулюй) (дуже просторо) [Ужченко 2000: 41], які за
своїм лексико-граматичним значенням є адвербіальними.
ІІ. Фразеологізми з порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, неначе,
що (як) і под.: як булиголова (про дуже високу, але розумово обмежену людину;
булиголова, діал. – висока трава – бур’ян з порожнистим стеблом. Вираз,
очевидно, ґрунтується на тому, що й у голові у таких людей “порожньо”
[Ужченко 2000: 33-34], як стропило (худий і високий), як бузівок (бузівок, діал. –
однорічне теля) [Ужченко 2000: 33], як бочка з дустом (пивом, солідолом і под.),
які за своїм лексико-граматичним значенням є ад’єктивними й виступають
компаративізмами.
Народні фразеологічні порівняння особливо експресивні. Вони
гіперболізовано передають властивості означуваних реалій, допомагаючи
дослідити специфіку асоціативних уявлень етносу: Якби ж воно хоч ростом
удалося, а то таке вже, як кіт навсидячки [Чабаненко 2001: 160], Василь
худий, як ломака, а вашого зятя за день не оббіжиш [Чабаненко 2001: 45];
Упорався Хома і з вечерею, доволік усе, що постановила жінка... а далі тирить і
вареників макітру – як кулаки плавають у маслі [Квітка-Основ’яненко 1975: 112];
Гладкий, як бевтух [Ужченко 2000: 27], Вже баба Солов’їха багато краща од неї
[дячихи – Н. К.], хоч і в Солов’їхи ніс, як за сім гривень сокира [Нечуй-Левицький
1988: 253], А іноді [з вікна – Н. К.] в вищого [міщанина – Н. К.] пльондра, наче
голуб’яче яйце, так і лясне на тім’я, тільки бризки підуть [Свидницький 1990:
251].
Семантичною своєрідністю компаративних фразеологізмів є те, що вони,
утворившись на основі вільних синтаксичних порівнянь, характеризують час і
простір за допомогою певних узагальнених образів навколишнього світу, які
відомі й звичні кожному мовцеві. Порівняльна частина у складі таких
фразеологізмів, “на відміну від вільних синтаксичних порівнянь, втративши
прямий зв’язок з предметом і набувши переносного значення, виконує
підсилювально-оцінювальну функцію [Алефіренко 1977: 88]”. Однією з основних
відмінностей фразеологічних порівнянь від вільних синтаксичних є те, що для
компаративних ФО об’єкт порівняння не суттєвий, оскільки він є перемінним:
їсть як мокре горить; працює як мокре горить. Це іноді призводить до корінної
зміни значення ФО, пор.: цибуля як кулак (велика), голова як кулак (мала).
Для структури фразеологізмів цього типу характерний процес скорочення їх
компонентного складу, який називається еліпсисом, проте “компоненти
порівняльного фразеологізму вступають між собою в таку стійку структурно-
семантичну взаємозалежність, що навіть частина реалізованої у мовленні
структури неодмінно передбачає й підказує ту структурну ланку фразеологізму,
яка залишилась невисловленою [Алефіренко 1987: 91]”.
Крім вищезазначених типових моделей, темпоральні й локальні ФО
утворюють також інші, численно обмежені й порівняно малопродуктивні:
“числівник + іменник + відмінкова форма іменника”: три дні полем, три дні
лісом [Чабаненко 2001: 140], два дні ярами, два дні буграми [Ужченко 2000: 65]
(далеко), “відмінкова форма іменника + відмінкова форма іменника”:
десятою вулицею (дорогою), тинами перелазами (далеко); “іменник +
прийменниково-відмінкова форма іменника”: світ за очі, світ за очима
[Чабаненко 2001: 13], день за днем; “прийменниково-відмінкова форма
іменника + відмінкова форма іменника”: од сходу сонця, на захід сонця
(напрямок руху), до схід сонця (дуже рано); “прийменник + числівник +
відмінкова форма іменника”: у три обхвати, у півтора оберемка, на три
губернії; “прийменниково-відмінкова форма іменника + дієслово”: за день не
оббіжиш, на кобілі не об’їдеш, у жменю не вбереш, у бочку не всадиш, на обзьол
піти (обзьол – обапіл, тонка дошка) [Ужченко 2000: 131], за голкою сховається, з
півдня звернуло і под.
Як бачимо, специфічний характер семантики темпоральних і локальних
фразеологізмів у цілому, а також їх окремих компонентів обумовлює створення
найбільш типових лексико-граматичних моделей, які мають різний ступінь
продуктивності, кількісного наповнення й можливості реалізації
загальнокатегоріальних парадигм.
Комунікативні фразеологізми становлять досить великий і неоднорідний
масив як з погляду структури, так і з погляду граматичної та фразеологічної
семантики. Це стійкі фрази, відтворювані предикативні одиниці з повним або
частковим переосмисленням, з постійним лексичним складом, стабільністю
граматичних форм і комбінаторних значень [Див.: Алефіренко 1987: 90]. За
структурою вони співвідносяться з дво- і односкладними реченнями, проте на
відміну від членів речення компоненти предикативних фразем (ПФО) не
вступають між собою в семантико-синтаксичні відношення, а значить ПФО не
підлягають семантико-синтаксичному членуванню: Ще й сонце не снідало, а він
підняв своїх синів [Ужченко 2000: 167], Перед вогневими позиціями Олегового
дивізіону, куди не кинь оком, горіли “тигри” і “пантери” (Г.Книш) [Алефіренко
1987: 100]. Отже, взаємодія синтаксичного рівня з фразеологічним служить
важливим засобом увиразнення комунікативної експресії мовної системи,
стимулом її активних еволюційних процесів [Див.: Алефіренко 1987: 89].
Література
1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Х.: Вища шк., 1987. – 134с.
2. Алефіренко М. Ф. Від порівняння до нового значення слова // Культура слова.
– 1977. – Вип. 13. – С. 87-92.
3. Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української
мови. – К.: Довіра, 2001. – 284 с.
4. Квітка-Основ’яненко Г. Маруся: Вибрані твори. – К.: Веселка, 1975. – 214 с.
5. Куліш П. Орися / Дніпрова хвиля: Хрестоматія нововведених творів до шк.
програм / За ред. П.П.Кононенка. – К.: Рад. шк., 1990. – 751 с.
6. Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’я / Українська література: Хрестоматія для
9 класу / Упоряд. О.К.Бабишкін та ін. – К.: Рад. шк., 1983. – 640 с.
7. Нечуй-Левицький І. Микола Джеря: Повісті, оповідання, нариси / Передм. та
упоряд. М.С. Грицюти. – К.: Веселка, 1988. – 352 с.
8. Редін П.О. Семантична характеристика фразеологізмів із значенням часу //
Українське мовознавство. – 1987. – Вип. 14. – С. 8-14.
9. Словарь української мови / Упоряд. з дод. власн. матеріалу Борис Грінченко. –
Надрук. з вид. 1907-1909 рр. Репринтне видання. – К., 1996. – Т. 1-4. – Т. 1.
10.Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник східнослобожанських і
степових говірок Донбасу. – Луганськ: Альма матер, 2000. – 198 с.
11.Хвильовий М. Солонський Яр / Дніпрова хвиля: Хрестоматія нововведених
творів до шк. програм / За ред. П.П.Кононенка. – К.: Рад. шк., 1990. – 751 с.
12.Чабаненко В. Фразеологічний словник говорів Нижньої Наддніпрянщини. –
Запоріжжя, 2001. – 201 с.
13.Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М.: Высшая шк.,
1963. – 155 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75142 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:46:37Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коновратська, Н.В. 2015-01-26T19:20:59Z 2015-01-26T19:20:59Z 2002 Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу / Н.В. Коновратська // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 75-77. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75142 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Лексична семантика Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу Article published earlier |
| spellingShingle | Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу Коновратська, Н.В. Лексична семантика |
| title | Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу |
| title_full | Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу |
| title_fullStr | Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу |
| title_full_unstemmed | Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу |
| title_short | Основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу |
| title_sort | основні лексико-граматичні моделі номінативних фразеологічних одиниць на означення простору й часу |
| topic | Лексична семантика |
| topic_facet | Лексична семантика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75142 |
| work_keys_str_mv | AT konovratsʹkanv osnovníleksikogramatičnímodelínomínativnihfrazeologíčnihodinicʹnaoznačennâprostoruičasu |