Апробація теоретичного моделю розмірного ефекту в магнетоопорі

• Veröffentlicht in: Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
• Datum: 2011
• Hauptverfasser: Кондрахова, Д.М., Ткач, О.П., Однодворець, Л.В., Проценко, І.Ю.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України 2011
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75150
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Апробація теоретичного моделю розмірного ефекту в магнетоопорі / Д.М. Кондрахова, О.П. Ткач, Л.В. Однодворець, І.Ю. Проценко // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2011. — Т. 9, № 4. — С. 801-807. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Виконано дослідження розмірного ефекту в магнетоопорі тонких плівок Pd (інтервал товщин – 15—45 нм). На основі одержаних результатів вперше здійснено апробацію класичного теоретичного моделю Тельє і Тоссе для поздовжнього магнетоопору. Одержано задовільну відповідність експериментальних і розрахункових (на основі моделю) даних, зроблено висновок про те, що теоретичний модель більш ефективно враховує зерномежове розсіяння електронів провідности. The size effect in the magnetoresistance of Pd thin films (with an interval of thicknesses of 15—45 nm) is investigated. Based on these results, approbation of classical theoretical model by Tellier and Tosser for the longitudinal magnetoresistance is carried out for the first time. A satisfactory correspondence between the experimental data and the theoretical calculations based on this model is obtained; it is concluded that the theoretical model takes into account the grain-boundary scattering of the conduction electrons more accurately. Выполнены исследования размерного эффекта в магнитосопротивлении тонких плёнок Pd (интервал толщин – 15—45 нм). На основе полученных результатов впервые выполнена апробация классической теоретической модели Телье и Тоссе для продольного магнитосопротивления. Получено удовлетворительное соответствие экспериментальных и теоретических (на основе модели) данных, сделан вывод о том, что теоретическая модель более эффективно учитывает зернограничное рассеяние электронов проводимости.