Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара)
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2002 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75175 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара) / Л.Ф. Щербачук // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 166-169. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859818378895556608 |
|---|---|
| author | Щербачук, Л.Ф. |
| author_facet | Щербачук, Л.Ф. |
| citation_txt | Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара) / Л.Ф. Щербачук // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 166-169. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-07T15:24:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
Щербачук Л.Ф. (Сімферополь)
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВІДФРАЗЕМНОЇ ДЕРИВАЦІЇ
(НА МАТЕРІАЛІ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА)
У центрі художньої творчості письменника лежить осмислення світу, позначене його
індивідуальністю. Шляхом пізнання й оцінки дійсності відбувається створення письменником
індивідуальної картини світу, “при цьому мова виступає як засіб вираження дійсності і відображає світ
мислення”[Сологуб 1991: 6].
Олесь Гончар – письменник психологічної та філософської заглибленості, ретельний дослідник
дійсності. Одним із характерних засобів художнього відображення дійсності, світобачення письменника є
активне використання відфраземних утворень. Відфраземи, конденсуючи в собі великі зображально-
виражальні можливості ФО, від яких вони утворились, виступають у художньому мовленні унікальним
засобом експресивності, емоційності та образності. Тому питання активного використання відфразем у
художній творчості О. Гончара, який “часто звертається до прийому лаконізації і художнього увиразнення”
[Ужченко 1990: 24], заслуговує на особливу увагу й детальне опрацювання. Варто також наголосити, що
дослідження відфраземного слововживання та словотворення О. Гончара розкриває особливості поетичної
мовної картини світу письменника, бо “мовна картина світу розвивається не тільки шляхом виявлення і
називання нових явищ, але й шляхом поглиблення знань про властивості вже відомих явищ і понять”
[Лисиченко 1998: 132].
С.І. Головащук справедливо зазначає, що серед мовних засобів художнього зображення “чи не
найпильнішу увагу приділяє О. Гончар складним словам, словоскладанню” [Головащук 1988: 37]. Завдяки
використанню складних слів (у даному разі відфразем) автор досягає надзвичайної експресивності й
образності, бо “відмінною рисою відфразем є їх словотворче значення – сконденсоване, метафоричне,
образне” [Стішов 1991: 4-5]. Ставлення до складних слів як до своєрідного сховища фразеології
пояснюється саме тим, що вони є проміжним результатом на шляху усунення протиріч
нарізнооформленість – семантична цілісність, результатом, що зберігає майже недоторканим обидва
компоненти колишнього сполучення [Мокієнко 1989: 108-109].
Природно, що між фразеологічною і лексичною системами мови відбуваються постійні контакти та
взаємовпливи: із слів утворюються фразеологічні одиниці, а на основі останніх – слова. Принагідно з
іншими загальними проблемами фразеології питання виникнення слів на основі ФО розглядалося в працях
М.Ф. Алефіренка [1987, 1994], А.М. Бабкіна [1970], М.Т. Демського [1987,1994], С.Н. Денисенко [1988;
1990; 1993], М.П. Коломійця [1979], А.В. Куніна, [1955], В.М. Мокієнка [1989], Л.Г. Скрипник [1973], О.А.
Стішова [1988; 1990, 1991], В.Д. Ужченка [1990], В.Б. Фридрак [1980], М.М. Шанського [1985] та ін.
дослідників. Термін фраземна деривація вперше був уведений у науковий обіг А.В. Куніним на позначення
як процесу творення слів на базі фразеологізмів, так і нових фразеологізмів [Кунин 1955: 1451-1455].
Детальне опрацювання проблеми утворення слів на основі ФО знаходимо в роботі О.А. Стішова
“Отфраземные образования в современном украинском языке” [Стишов 1991]. Поділяємо думку вченого
щодо розмежування понять фраземна деривація та відфраземна деривація і для позначення лексичних
одиниць, утворених на базі фразеологізмів, будемо послуговуватися терміном відфразема, а самого процесу
– відфраземна деривація, відфраземне словотворення. Відфраземне словотворення відображає
закономірності мовного розвитку і не є відхиленням від мовної норми. Основу для відфраземної деривації
створює співвідносність ФО і слова, їх функціональна й семантична подібність. У процесі відфраземної
деривації активізуються механізми словотворення, семантики, функціональної стилістики, сполучуваності
слів, парадигматики, етимології тощо.
Утворення відфразем відбувається в основному тими ж дериваційними способами, що і творення
звичайних слів: морфологічним, лексико-семантичним, лексико-синтаксичним. В основу класифікації видів
відфраземного словотворення в дослідженні покладено принцип співвіднесеності відфраземи з певною
частиною мови, урахування кількісних показників, а також семантичний план відфраземи. Аналіз
дослідженого матеріалу дає підстави виокремити відфраземи: 1) іменники; 2) дієслова; 3) прикметники.
Найчисленнішою у творчій палітрі О. Гончара є група відфразем-іменників. Серед них
переважають:
а) дієслівно-іменникові конструкції, утворені на основі двокомпонентних ФО: серцеїд [Гончар: VІІ,
21] < серце їсти “переживати, журитися, каратися, мучитися” [ФСУМ: 358], душепродавець [Гончар: VІ,
252] і душопродавці [Гончар: ІІ, 280] < продати душу “втрачати свою гідність, давати згоду служити
комусь; зрадити” [ФСУМ: 705], душогуби [Гончар: І, 106] < погубити душу “учинити який-небудь злочин,
призвести до смерті кого-небудь” [ФСУМ: 658]; трикомпонентних ФО: душохват [Гончар: VІІ, 550] <
вхопити за душу “глибоко вразити, схвилювати кого-небудь” [ФСУМ: 165]; чотирикомпонентних ФО:
вітрогону [Гончар: VІ, 133] < ганяти вітер по вулицях (по світу) “проводити час у розвагах, нічого не
робити, нічим не займатися” [ФСУМ: 169], вітровійка [Гончар: V, 40] < вітер у голові віє “легковажний,
несерйозний” [ФСУМ: 131];
б) дієслівно-іменникові конструкції з препозитивним дієсловом наказового способу, утворені на
основі двокомпонентних ФО: вертихвістка [Гончар: І, 333] < вертіти хвостом “поводити себе
легковажно” [ФСУМ: 402], варивода [Гончар: VІІ, 310] < варити воду “знущатися з кого-небудь, показуючи
свої примхи, вередуючи перед ким-небудь чи прискіпуючись до когось” [ФСУМ: 67], продайдушу [Гончар:
VІІ, 278] < продати душу “втратити свою гідність, давати згоду служити комусь; зрадити” [ФСУМ: 705];
трикомпонентних ФО: нерозлийвода [Гончар: V, 297; VІІ, 77] < водою не розлити “нерозлучні, дружні”
[ФСУМ: 753]; чотирикомпонентних ФО: гуляй-вітер [Гончар: V, 470] < вітер гуляє у голові “легковажний,
несерйозний” [ФСУМ: 131];
в) атрибутивні конструкції, утворені на основі двокомпонентних ФО: вовчобілетник [Гончар: ІІ,
73] < вовчий білет “документ з помітками про неблагонадійність його власника // звільнення, виключення
через неблагонадійність” [ФСУМ: 29-30], одчайдухом [Гончар: VІІ, 380] < хвацька душа “безрозсудно
хоробра, відчайдушна людина” [ФСУМ: 282] з лексичними та граматичними замінами.
Відфраземи-дієслова утворені в основному від двокомпонентних ФО зі структурою: дієслово +
залежний іменник: зубоскалити [Гончар: VІІ, 103] < скалити зуби “насміхатися з кого-небудь” [ФСУМ:
814], скриводушила [Гончар: VІІ, 163] < кривити душею “бути нещирим, лицемірним” [ФСУМ: 396];
трикомпонентних ФО: настопроклятіли [Гончар: І, 209] < будь тричі проклятий “уживається як зловісне
прокляття і виражає надзвичайно велике обурення, незадоволення з приводу кого-, чого-небудь” [ФСУМ:
61] з лексичною заміною компонента тричі на сто, який посилює експресивність відфраземи.
Відфраземи-прикметники утворені на основі двокомпонентних ФО: шкуродерську [Гончар: VІІ,
383] < дерти шкуру “оббирати, жорстоко експлуатуючи кого-небудь” [ФСУМ: 233], крізьзубну [Гончар: VІ,
311] < крізь зуби “неохоче, невиразно, ледве розтуляючи рота, з незадоволенням” [ФСУМ: 348];
трикомпонентних ФО: бознаколишню [Гончар: VІІ, 95] < Бог зна коли “невідомо, ніхто не знає” [ФСУМ:
38].
У семантичному плані відфраземи в основному зберігають значення фразеологічних одиниць, від
яких вони утворені, однак характеризуються додатковою конотацією і виступають одним із важливих
засобів емоційно-експресивного вираження думки, оновлення та збагачення образних ресурсів художнього
твору. У залежності від номінації об’єктивної дійсності в художніх текстах О. Гончара відфраземи можна
розподілити за двома тематичними полями: 1) характеристика людини; 2) пізнавальні процеси людини.
Для першого тематичного поля характерні такі семантичні групи відфразем:
а) відфраземи на позначення осіб за рисами характеру, моральними якостями: Ольга тут же
просто зненавиділа єгеря, зненавиділа і власний спалах сліпучого почуття до нього, з жахом подумала, що
цей гнучкоспинець, вислужник міг би бути обранцем її серця [Гончар: ІІІ, 522].
На нашу думку, відфразема-іменник негативної оцінної семантики гнучкоспинець утворена на
основі двокомпонентної дієслівної ФО гнути спину перев. перед ким “виявляти покірність, запобігати,
підлещуватися” [ФСУМ: 175] шляхом заміни дієслівного компонента на прикметниковий і влучно вжита
письменником для виразної експресивно-негативної характеристики героя. Посилює негативну оцінну
характеристику не тільки синонімічний іменник вислужник у вузькому контексті, а й максимальний
актуалізуючий контекст: Єгер підбігцем поспішив до старшого. – Вікторе Павловичу, – покликав він
Танцюру. – Ану дуплетом… Як там, на Байрачому!.. Дуплетом! Ви ж умієте, як ніхто! – І в голосі єгеря
з’явився такий мед, така холопська запобігливість, що Ользі стало соромно за нього, – соромно,
принизливо і тяжко [Гончар: ІІІ, 520-521];
Інші працюють, а вона [Єлька] тиняється без діла … Гонивітерка, легкого хліба шукає …[Гончар:
VІІ, 217]. Відфразема-іменник дієслівно-іменникової конструкції гонивітерка з препозитивним дієсловом
наказового способу утворена на основі чотирикомпонентної ФО ганяти вітер по вулицях (по світу)
“проводити час у розвагах, нічого не робити, нічим не займатись” [ФСУМ: 169] і вживається з метою
негативної самохарактеристики;
Добрий, видно, вертихвіст, та все ж таки втіха матері, є хоч до кого в хаті озватись… [Гончар:
VІ, 142]. Відфразема-іменник дієслівно-іменникової конструкції вертихвіст із препозитивним дієсловом
наказового способу, утворена на основі двокомпонентної ФО негативно-оцінного характеру вертіти
хвостом “хитрувати, лукавити, лицемірити” [ФСУМ: 402], вживається автором для характеристики вдачі
Сашка, “анархіста”, “відступника”, який і матір “довкруг пальця обвів”;
І хоч зачіплянських нікого й близько не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно
вчулося, наскрізною бритвою продзвеніло в повітрі: “Батькопродавець!” [Гончар: VІІ, 126]. Відфразема-
іменник дієслівно-іменникової конструкції батькопродавець утворена на основі трикомпонентної ФО
негативно-оцінного характеру рідного батька продасть “хто-небудь непорядний, здатний зрадити”
[ФСУМ: 705] і вжита з метою стислої, влучної характеристики моральних якостей літературного героя, що
рідного батька влаштував у будинок пристарілих;
Вони для нього [Олекси] – то все кровопивці, кугути, жмикрути хутірські, гнойоїди --- [Гончар:
VІІ, 379] (мова йде про хутірських багатіїв). Відфразема-іменник дієслівно-іменникової конструкції
кровопивці, утворена на основі двокомпонентної ФО негативно-оцінного характеру випивати кров
“жорстоко експлуатувати кого-небудь, доводити до крайнього виснаження” [ФСУМ: 102], інтегрує
семантику й наслідує стилістичне забарвлення ФО;
б) відфраземи, що характеризують людину за її професійними якостями, способом життя, діями,
вчинками: Освітлювач був із тебе сумлінний, але як він тебе ганяв, той старий кінововк у гумових, завжди
забагнючених чоботях! Ні поважні літа, ні астма та огрядність не заважали йому бути невтомним,
запалювати всіх ловецькою своєю жадобою. Лови кадр! Лови мить! [Гончар: VІІ, 344]. Оказіональна
відфразема-іменник кінововк утворена на основі двокомпонентної ФО позитивної семантики стріляний
вовк “досвідчена, загартована життям бувала, витривала людина, яку важко перехитрити, обдурити”
[ФСУМ: 191] або морський вовк “досвідчений моряк” [ФСУМ: 139] шляхом заміни одного традиційного
компонента на оказіональний кіно, що передає влучно й стисло обізнаність і досвідченість героя у своїй
справі;
Ватаг їхній [рибалок], чолов’яга богатирського зросту, повагом рушив до капітана, простягнув
руку. – Окозамилювач Сухомлин [Гончар: V, 274]. Відфразема-іменник окозамилювач утворена на основі
двокомпонентної ФО негативно-оцінної семантики замилювати очі “обдурювати кого-небудь, хитрувати,
приховувати хиби, недоліки” [ФСУМ: 312] і вжита з метою негативної самохарактеристики персонажа;
--- Може не так будете крутити носом, зачувши чабанський дух, призвичаїтесь до овечих
медикаментів, і гирлига не смертельно вас лякатиме, і перш ніж зубоскалити над робочою ватянкою, що
розхристалась на Тоні, ви задумаєтесь, звідки беруться оті шарфики та модні штанці, які ви носите, і
дізнаєтесь, що не з повітря з’явились вони, що здобуто їх невсипущою працею чабанською ось тут, у
степах [Гончар: V, 261-262]. Відфразема-дієслово зубоскалити утворена на основі двокомпонентної ФО
скалити зуби над ким-чим “недоброзичливо, зло висміювати кого-, що-небудь; насміхатися з кого-небудь”
[ФСУМ: 814] і в контексті художнього твору характеризує героїв.
Друге тематичне поле представлене групами відфразем на позначення:
а) сприйняття простору й часу: Скільки пізніш пережитого, може, навіть страшнішого встигло
розвіятись на життєвих наших дорогах, а цей епізод душа зберегла, з-поміж інших відібрала, і вже тут, у
крайсвіті, на бетонах цих надшвидкісних трас зараз у всій жаркості яскравіє нам той соколянський
ярмарок, його буйний, кривавий живопис [Гончар: VІІ, 381]; Сірою пустельністю, льодовими вітрами
зустріло його це античне крайсвіття [Гончар: VІ, 21]; Ось тут опинився у цім крайсвітнім вигнанні,
недосяжнім для могутніх твоїх богів, для твоїх веселих з-над Тібру коханок [Гончар: VІ, 22]. Відфразема-
іменник крайсвіт та похідні від неї крайсвіття, крайсвітнім утворена на основі трикомпонентної ФО на
краю світу “дуже віддаленому, глухому, необжитому місці” [ФСУМ: 395] шляхом основоскладання,
опущення компонента на та додаванням відповідних суфіксів;
б) якісних параметрів: А перепона якась потрібна, бо достобіса розвелося любителів усе живе
брати на мушку …[Гончар: VІ, 279]. Відфразема-прислівник достобіса утворена на основі двокомпонентної
ФО до біса “багато, безліч чого-небудь” [ФСУМ: 32] шляхом поширення компонентного складу кількісним
числівником сто та подальшого основоскладання. Розширення семантики, експресивна насиченість
деривата є наслідком взаємодії твірної ФО й оказіонального компонента сто.
Приклади переконують, що оказіоналізми творяться за законами мови й служать не тільки для
увиразнення мови письменника, а й засобом збагачення літературної мови. Необхідно зазначити, що в
художньому мовленні О. Гончара функціонують, живуть повним життям складні слова-відфраземи, не
фіксовані “Словником української мови”[СУМ 1970-1980]: батькопродавець [Гончар: VІІ, 126],
бознаколишня [Гончар: VІІ, 95], варивода [Гончар: VІІ, 310], вовчобілетник [Гончар: ІІ, 73],
гнучкоспинець [Гончар: ІІІ, 522], гонивітерка [Гончар: VІІ, 217], душепродавець [Гончар: VІ, 252],
душопродавці [Гончар: ІІ, 280], зайдисвіти [Гончар: VІІ, 382], кінововк [Гончар: ІV, 334], крайсвіт
[Гончар: VІІ, 396], крайсвіття [Гончар: VІ, 21], крайсвітнім [Гончар: VІ,22], крізьзубна [Гончар: VІ, 311],
настопроклятіли [Гончар: VІІ, 382], одчайдух [Гончар: VІІ, 380], продайдуша [Гончар: VІІ, 278],
шкуродерська [Гончар: VІІ, 383] тощо.
Таким чином, відфраземи є своєрідним результатом авторського пошуку семантично містких,
стилістично яскравих виражальних мовних засобів – влучних, сконденсованих слів-характеристик. Творення
відфразем здійснюється в основному з’єднанням компонентів ФО у складному слові, емоційно та
експресивно збагаченому за рахунок семантики ФО (у більшості випадків кількість компонентів ФО
відповідає такій же кількості компонентів у відфраземі). За принципом співвіднесеності відфразем з певною
частиною мови найчисленнішою в художньому мовленні О. Гончара виявилася група відфразем-іменників.
Дериваційною базою відфразем слугують ФО, від яких успадковується, інтегрується не лише певна
семантика, а й опосередкована образно-метафорична основа, емоційно-експресивний зміст, стилістичне
забарвлення. О. Гончар використовує потенційні можливості літературної мови, а також створює за
законами мови словоформи (відфраземи-оказіоналізми), які ще не фіксовані лексикографічними та
фразеографічними працями.
Умовні скорочення
СУМ - Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970 - 1980.
– Т. 1-11.
ФСУМ – Фразеологічний словник української мови: В 2 кн. – К.: Наукова
думка, 1993. – Кн. 1-2.
Література
1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків: Вища школа, 1987. – 134 с.
2. Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. – Л. : Наука, 1970. – 263 с.
3. Головащук С.І. Позасловникова лексика в творах Олеся Гончара //
4. Мовознавство. – 1988. - № 6. – С. 32-40.
5. Гончар О.Т. Твори в семи томах. – К.: Дніпро, 1987. – Т. 1-7.
6. Демський М.Т. Українська фраземіка (дериваційна база, семантико-
7. граматичні особливості): Автореф. дис. … д-ра філол. наук. – Ужгород, 1994. – 46 с.
8. Демський М.Т. Дериваційна база діалектної фраземіки з Бойківського ареалу // Українська
діалектна лексика. – К. : Наукова думка, 1987. – С. 45-61.
9. Денисенко С. Н. Мотиваційна база фразеологічної деривації // Мовознавство. – 1993. - № 5.
– С. 49-55.
10. Денисенко С. Н. Фразеологическая деривация как системный и коммуникативный феномен:
Автореф. дис. … д-ра филол. наук. – Л., 1990. – 23с.
11. Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке (фразеологическая деривация как
системный фактор фразообразования). – Львов: Изд-во при Львовском гос. ун-те издательского объединения
“Вища школа”, 1988. – 198с.
12. Коломієць М.П. Словотворення на базі фразеологічних одиниць в українській мові //
Питання лексикології і граматики. – Дніпропетровськ, 1979. – С. 53-56.
13. Кунин А.В. Некоторые вопросы английской фразеологии // Англо-русский
фразеологический словарь. – М., 1955. – С. 1451-1455.
14. Лисиченко Л.А. Мовна картина світу та її рівні // Зб. Харківського історико- філологічного
товариства. – Х.: Майдан, 1998. – Т. 6. – С. 129-144.
15. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – 2-е. изд., исправл. и доп. – М.: Высшая школа,
1989. – 287с.
16. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень) . – К.; Сімферополь,
1997. – 252 с.
17. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова думка, 1973. – 279с.
18. Сологуб Н.М. Мовний світ Олеся Гончара. – К.: Наукова думка, 1991. – 140с.
19. Сологуб Н.М. Словотворення Олеся Гончара // Тези доп. обл. конф. “Літературний процес і
творча індивідуальність письменника (на матеріалі творчості Олеся Гончара)”. – Дніпропетровськ, 1986. –
С.215-217.
20. Стишов А.А. Отфраземные образования в современном украинском языке: Автореф. дис.
…канд. филол. наук. – К.,1991. – 18 с.
21. Стішов О.А. Відфраземні деривати – неологізми в сучасній українській мові //
Мовознавство. – 1990. - № 2. – С. 64-66.
22. Стішов О.А. Відфраземні утворення в романі О. Гончара “Твоя зоря” // Тези доп. обл. конф.
“Літературний процес і творча індивідуальність письменника (на матеріалі творчості Олеся Гончара)”. –
Дніпропетровськ, 1988. – С. 217-218.
23. Ужченко В.Д., Авксентьєв Л. Г. Українська фразеологія. – Харків: Основа, 1990. – 197 с.
24. Фридрак В.Б. Іменники – зрощення в українській мові // Культура слова. – К.: Наукова
думка, 1980. – Вип. 18. – С. 58-67.
25. Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – 3-е изд., испр. и доп. – М.:
Высшая школа, 1985. – 231с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75175 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:24:07Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Щербачук, Л.Ф. 2015-01-27T11:32:09Z 2015-01-27T11:32:09Z 2002 Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара) / Л.Ф. Щербачук // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 166-169. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75175 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Лексична семантика Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара) Article published earlier |
| spellingShingle | Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара) Щербачук, Л.Ф. Лексична семантика |
| title | Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара) |
| title_full | Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара) |
| title_fullStr | Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара) |
| title_full_unstemmed | Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара) |
| title_short | Деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості Олеся Гончара) |
| title_sort | деякі аспекти відфраземної деривації (на матеріалі художньої творчості олеся гончара) |
| topic | Лексична семантика |
| topic_facet | Лексична семантика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75175 |
| work_keys_str_mv | AT ŝerbačuklf deâkíaspektivídfrazemnoíderivacíínamateríalíhudožnʹoítvorčostíolesâgončara |