Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2002 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75177 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах / Л.М. Снігирьова // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 138-141. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75177 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Снігирьова, Л.М. 2015-01-27T11:35:47Z 2015-01-27T11:35:47Z 2002 Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах / Л.М. Снігирьова // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 138-141. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75177 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Лексична семантика Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах |
| spellingShingle |
Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах Снігирьова, Л.М. Лексична семантика |
| title_short |
Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах |
| title_full |
Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах |
| title_fullStr |
Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах |
| title_full_unstemmed |
Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах |
| title_sort |
лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах |
| author |
Снігирьова, Л.М. |
| author_facet |
Снігирьова, Л.М. |
| topic |
Лексична семантика |
| topic_facet |
Лексична семантика |
| publishDate |
2002 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75177 |
| citation_txt |
Лексико-семантичний розвиток слова "вода" у слов'янських мовах / Л.М. Снігирьова // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 138-141. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT snígirʹovalm leksikosemantičniirozvitokslovavodauslovânsʹkihmovah |
| first_indexed |
2025-11-24T05:49:23Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:49:23Z |
| _version_ |
1850843809409138688 |
| fulltext |
Лексико-семантичний розвиток слова “вода” у слов’янських мовах
Старший викладач кафедри суспільних
наук і українознавства, Керченського
морського технологічного інституту,
пошукувач кафедри української мови
Таврійського національного університету
Снігирьова Л.М.
Вода – найдорожчий дар природи, що забезпечує життя на Землі.
З то часу як людина навчилась малювати символи про навколишній світ у вигляді
графічних знаків, вона стала виражати свою глибоку повагу воді.
На пам’ятниках далекої давнини ми знаходимо найрізноманітніші малюнки, які
символізують воду. Майже у всіх народів існував її культ. Вода на думку древніх
вавілонців, єгиптян і персів, вважалася першоджерелом всього сутнього. Та і слов’янські
народи відводили воді головну роль у житті людини, про це свідчать перші рукописні
пам’ятки.
Для того, щоб докопатися до першоджерел, треба заглянути у часи, про які
залишилося дуже мало свідчень. Як виникло слово “вода” невідомо. Існують лише
здогадки вчених (Виноградов В.В., Уфімцева А.А., Туркіна Р.В., Новиков Л.А. та ін.) про
походження слова або визначення на спорідненість його з іншими словами.
Деякі галузі науки по-своєму тлумачать значення слова “вода”.
Для хіміків, біологів “вода” це формула “Н2О” [загальне індивідуальне значення], і
“природна безкольорова рідина”. Географів слово цікавить з іншого боку, і у значення
слова вони вносять своє тлумачення: “окис водню (Н2О), простіша сполука водню і
кисеня”, “природні водойми”, “головна частина гідросфери”, “мінеральні джерела”,
круговорот води у природі”.
Якщо візьмемо енциклопедичну статтю, то побачимо, що значення слова “вода”
узагальнене: ,,вода, окис водню, Н2О – найпростіша стійка сполука водню з киснем. За
звичайних умов В. – безбарвна рідина, без запаху і смаку... В. є складовою частиною
гідросфери, всіх живих організмів, у вигляді пари є в атмосфері, входить до складу ґрунту,
багатьох мінералів і гірських порід... відіграє важливу роль у хім.. перетвореннях і є
однією з найважливіших основ життя’’ [Укр. рад. Енциклопедія, 1962: 527].
У цьому прикладі представлена ґрунтовна характеристика самого явища.
А мовознавців слово цікавить з різних сторін. Це і етимологія, і семантика, і будова;
про те як слово поводить себе з різними частинами мови ы т.п. Тому предметом
пояснення э не дійсність, а слово, що відтворює її.
У центрі нашої уваги буде розвиток слова “вода” у слов’янських мовах та лексична
семантика слова. При цьому ставиться ціль виявити основні значення лексеми “вода”,
визначаючи як її сучасний зміст, так і хронологічний порядок виникнення різних її
значень.
Слов’янські мови мають між собою багато спільного, тому що вони входять до
єдиної спорідненої групи мов.
Спільність виникнення цих мов виявляється у численних лексичних (словникових)
збіжностях, уявлення про які надають наведені нижче приклади.
Так, етимологічний словник М.Фасмера доводить, що слово “вода” має слов’янське
походження: “укр., блр. водá, др.-русск., ст.-слов’ян. водá, болг. водá, сербохорв. вóда,
словен. voda, чеш. voda, слвц. voda, польск. woda, в.-луж, н.-луж. woda...” [Фасмер, 1986:
331]. Етимологічний словник української мови теж вказує на дане походження: ”р.болг.
водá, бр. вада, др. водá, п.вл.нл. woda, ч.слц. voda, схв. вóда, слн. voda, стсл вода, -псл.
voda...” [Етимологічний словник укр. мови, 1982-1989: 414]. Як ми побачили, обидва
словника підтверджують слов’янське походження даного слова, погляди етимологів
співпадають.
Різниця між наведеними прикладами в основному полягає у розбіжності місця
наголосу й у порівняно незначних особливостях при вимові окремих звуків і написанні
букв.
Про близькість слов’янських мов говорять не тільки численні лексичні
співвідношення й спільні риси граматичної будови та його значення.
У тлумачних словниках російської й української мови подані такі значення слова
“вода”: ”прозора, безбарвна рідина”; “водна маса джерел” озер, річок, морів, океанів”,
“водна поверхня”; “мінеральні джерела”, курорти”; “водний потік”; “багатослів’я при
бідності змісту”, а також багато прикладів фразеологізмів та переносного значення слова.
У чесько-російському словнику ми знаходимо переклад таких значень: ”voda
dešt’ová, pramenita – дождевая, ключевая вода; pinta voda - питьевая вода; povrchova voda -
верхняя, поверхностная вода; spodni voda – грунтовая, подпочвенная вода; řični voda -
речная вода, вода из рек; stojata voda - стоячая вода; velka voda - паводок, полая вода; nirka
voda - малая вода; mineralni voda - минеральные воды” [Чешско-русский словарь, 1976:
533].
А у російсько-болгарському такі: “...водá – проточная ~ течáща водá; стоячая ~
застояла; родниковая ~ úзворна; пресная ~ слáдка; минеральная ~ минерална; ехать водой
~ пътýвам по вода; в докладе много воды ~ доклáдът е много разводнен; камень чистой
воды ~ скъпоценен кáкък то чиста проба; как две капли воды ~ като две капки водá;
седьмая (десятая) вода на киселе ~ родúна по бялата кобúла; лить воду на чужую
мельнику ~ на чýжда воденúца...” [Чукалов, 1972: 83].
Наданий матеріал дає можливість говорити, що значення цього слова співпадають у
слов’янських мовах.
А тепер прослідкуємо, чи всі ці тлумачення були відомі нашим предкам, які
значення вони надавали, як пояснювали, з чим порівнювали слово “вода”?
Працюючи із словниками XI-XIV ст. ми бачили, що давнє слово “вода” було відоме
в таких значеннях:
‘’вода’ - ‚‚По суху же Днhпръ перешедшимъ, якоже покрыти водh, быти отъ
множества лодии. Ип.л. в 732”’’ [Срезневский, 1989: 277]; ‚‚аште ли же съсоудъ имоущь
водоу въврьжеть с# оугль оугаса~ть. Изб. 1076, 208 об.»’’ [Словарь древне-русского
языка, 1988: 450];
'’водний простір, водойма’ - ‘,,Борти и воды и рыбные ловли и бобровые воды.
Прав.гр.Терех.м. 1584г.”’’ [Срезневский, 1989: 277]$$$$; «,,помысли о оубогыхъ "ко
лежать нын# дъждевьными капл#ми @ко стрhлами пронаж#~ми. а дроугы”””””””" отъ
неоусъ<н>овени" сhд#шт#. и водою пъдъ"ты. Изб. 1076, 42’’» [Словарь древне-русского
языка, 1988: 450];
‘’свята вода’ - «,,Воды же со креста пивъ, годится мясо ясти мирянину, чернцомъ же
млеко, понеже и егда святое причастіе пріймаемъ, въ тои день ямы все незабранно, колми
паче всегда со креста воды пьемъ. Кипр.М.посл.иг А.F.1390г.’’” [Срезневский, 1989: 277];
«Г(с)ви глщю к никодомоу…..……. аще кто не родить(с) водою и дхмь не внидеть въ
цр(с)тво небесно~. ПНЧ. 1296, 67»’’ [Словарь древне-русского языка, 1989: 450];
«,,многашьды же и прозвутеръ, млтвоу творить и водою стою покапл#". ЖФП XII, 54 б’’»
[Словарь древне-русского языка, 1988: 451];
’атмосферна волога, випарування’ - «,,но wблакомъ при~млющимъ водоу ли w(т)
мор#, ли горh водамъ тhмъ възносимомъ//////ли выспрь нб(с)ныхъ водъ. ГА XIII-XIV, 44 а-
б»’’ [Словарь древне-русского языка, 1988: 451];
’проточна, джерельна вода’ - ,,«и аби~ послана бы(с) ~му w(т) туду вода жива того
ра(д) нарчес# сиамль. ~же съказа~тс# послани~. Пр. 1381, 63 б’’ [Словарь древне-русского
языка, 0988: 451];
’розлив, повiнь’ - ,,«а вода бы больши троть"го лh(т). на тоу осень. а на зимоу не
бы(с) снhга велика. ни "сна lдни и до марта. ЛН XIII-XIV, 24 (1145)’’» [Словарь древне-
русского языка, 1988: 451]; «,,поклоно w(т) Wмроси. и. ко степаноу………………….. #зо
во: пороуки за сироти. а ны……..… полои води. Гр. Б № 59, 10-30 XIV’’ [Словарь древне-
русского языка, 1988: 452];
’вверх за течiею’ - ,,«мы………//…гребоуще внизъ. а люди" горh ид#аше възводоу.
ПКП 1406, 139 а-б’’» [Словарь древне-русского языка, 1988: 452];
’сльози’ - «,,суть друзии иже слезамh дhлателе...… суть же друзии иже николи же
стаго причасть" не при~млють донди же не прольють очьны" воды. ФСт XIV, 31в’’
[Словарь древне-русского языка, 1988: 451];
’ячмiнний вiдвар’ - ,, "чноу водоу испросивъ еже наречеть(с) хулосъ. ЖФСт. XII,
136’’» [Словарь древне-русского языка, 1988: 452].
До цих давнiх функцiй у XIV-XV ст. додаються новi термiнологiчнi;
’воднi угiддя’ - «,,а даемъ и дали есмо со всhми оужитки с лесомъ, съ дубровами, с
водою, и съ зhмлею и ставы. Кракiв, 1394 Р 54’’» [Словник старо-укр. мови XIV-XV, 1977:
183];
’вмiсткi водоймища’ - «,,но коли панъ дробышь ставъ завить (!) но покоуль вода с#
взольеть, пото(л) панъ дробы(ш) маеть сhножhтими своими о(т)мhнити волбыревце(м),
какъ было за отца моего при витовтh. Острог, 1458 ОЖДМ’’ [Словник старо-укр. мови
XIV-XV, 1977: 184].
А ще одне значення ’проточні води’ словник староукраїнської мови виводить
окремим словом бhгъ: ,,мы великими кнзь швитрикгаилъ олькгирдовичь….. дали есмо
емоу….. село холоп#чь.. з реками с озеры со млыны и съ ставы и съ ставищи Со веhми
бhги водными з болоты.. с крыницами с потоки. Луцьк, 1451 Р 156’’ [Словник старо-укр.
мови XIV-XV, 1977: 148].
Наразі прослідкуємо чи збереглися ці значення, може щось зникло, а шось
з’явилося? Звернемося до свідчень XIX - поч. XX ст.
Слоовники цього періоду являють собою цінну лексикографічну пам’ятку. Крім
літературної мови, представлено фольклор, діалектні слова, фразеологізми.
Із словників даного періоду можна виділити такі основні значення:
’природна рідина’ - ,,По воду піти. Пойти къ колодезю, къ рhкh набирать воду. Ой
піду , да до броду по воду. Мет. 65’’ [Гринченко, 1907-1909: 246];
’стихійная жидкость’, ниспадающая въ видh дождя и снhга, образующая на землh
родники, ручьи, рhки и озера, а въ смhси съ солями, - моря. Кипящая вода обращется въ
пвръ, мерзлая образуетъ ледъ…..’’ [Даль, 1984: 218];
’водяний простір’ - ,, Тихо-тихо Дунай воду несе. Мет. 14’’ [Гринченко, 1907-1909:
246];
’випарування (волога, мокрота, сирість)’ - ,,… наполняютъ міроколицу, въ видh
облаковъ, тумана, росы, дождя, снhга и пр…’’ [Даль, 1984: 218];
’темна вода’ - ,,тёмная вода = полуда. – Так наче полуда з очей спала’’ [Словарь
росийско-укр., 1893: 86]; ,,темная вода, глазная болhзнь…’’ [Даль, 1984: 218];
’повінь, велика вода, водопілля’ - ,,полая прибылая = повідь, павідь, повінь, поверх
льоду – полій: Так багацько людий, як о повідї води. С. 3.’’ [Словарь росийско-укр., 1893:
86]; ,,сочная, жирная вода, обильная, половодье’’; ,,земляная вода, вост. Второе
полноводье по веснh, по вскрытіи рhкъ, отъ горныхъ птоковъ; первое и меньшее бываетъ
отъ прибережныхъ снhговъ, снљговая вода’’ [Даль, 1984: 218]; у Б. Грінченка це значення
виділяється окремими словами: ,,дунай. Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды.
Ой за горами вода дунаями, ой там козченько коня напуває. Чуб. V. 760’’ [Гринченко,
1907-1909: 456]; ,,затон. Разливъ, вода затопившая землю. Настала ж провеснь і воду
скрізь пустило… по – над затонами зібралось село. К. дз. 153’’ [Гринченко, 1907-1909:
108].
’мінеральна вода’ – через незлічену безліч казок і прееказів різних народів і часів
пройшла легенда про ,,живу та мертву воду’’. Вона зцілює рани й оживляє мертвих. Дає
боягузу сміливість і збільшує сили хороброго. Як ми знаємо, мінеральна вода має
лікувальні властивості, то може наші предки і називали ії живою, цільною.
Словник містить: ,,минеральныя = теплі води. – Пані поїхали на теплі води’’;
,,цhлебная = цілюща. – Може вернеть ся надїя з тїєю водою – цїлющою,живущою дрібною
сльозою. К. ІІІ.’’ [Словарь росийско-укр., 1893: 86]; ,, Вода живуща й зцілюща. Живая и
мертвая вода (въ сказкахъ)’’ [Гринченко, 1907-1909: 246]; ,,вода минеральная, цљлебная
(кислая, щелочная, соленая, горькая, желљзистая, сљрная и пр., содержащая въ растворh
ископаемыея вещества; обычно гов. во мн.ч. цљлебныя воды; онъ уљхалъ на
воды.Пољхалъ на теплыя воды. Послали лечиться на теплыя воды…’’; ,,мертвая вода,
сказчн. Отъ котор. Срастаются части изрубленого человhка, оживающаго затhмъ отъ
живой воды’’ але у словнику В. Даля ’живая вода’ набуває ще іншого значення ,,живая
вода, приглублая близъ отмели. Сойти съ мели на живую воду’’ [Даль, 1984: 218].
Також В. Даль надає слову ’вода’ більш термінологічних значень: ,,вольная вода,
вообще глубина, на которой судно стоитъ безопасно, гдh не можетъ обмелhть и во время
убылой…’’; ,,сухая вода, мелкая, непроходимая для судна’’; ,,вода каменная,
замороженная, хим. кристализаціонная, химически соединенная съ составными частями
ископаемаго, и пр…’’; ,,матерая вода, глубь, фарватеръ’’ (це значення зустрічаємо і у
словнику Уманця і Спілки ,,матерая = глуб, глибиня. – Велика рыба по либу ходить. Н.
пр.’’ [Словарь росийско-укр., 1893: 86]); ,,вода, въ драгоцhнныхъ камняхъ, игра, блескъ,
чистота и прозрачность. Уптрбл. въ томъ же знач. отлива, игры цвhтовъ, относит. тканей и
пушнаго товара. Алмазъ первой, лучшей воды’’; ,,плыть по водљ, противъ воды, по
теченію и противъ’’ [Даль, 1984: 218].
У словнику Уманця і Спілки зустрічаємо ще такі значення: ,,грунтовая = жильная;
ключевая = кринишна, криничана. – Побіжи принести кринишної води. – Шлють по воду
по кринишную, мене молодую, непривишную. Н.п.; проточная = текуча, самотока; стоячая
= стояча, водостій; святая = сьвячена. – Треба сьвяченою водицею побризъкати’’ [Словарь
росийско-укр., 1893: 86].
У Б. Грінченка такі: ,,По воду піти. Пойти къ колодезю, къ рhкh набирать воду. Ой
пійду я, да до броду по воду. Мет. 65.; І за холодну воду не візьметься. Рhшительно ничего
не дhлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну
воду не візьметься. И.В.І.26. нема й промитої води кому. Постоянныя преслеhдованія
кого. І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води.’’ [Гринченко, 1907-1909:
246].
Легко помітити, як у значенні слова “вода”, віддаляючись від спільного значення
(‘Н2О’), виникає семантичне ускладнення, завдяки залученню даного слова у
взаємозв’язки з іншими словами, які вносять в загальне значення додаткові елементи
контексту.
Так, іменник “вода” вступає у широке коло зв’язків із словами – членами лексико-
семантичних груп, різних, але разом з тим вкрай обмежених та обумовленими за своїми
понятійними сферами. Сполучення, в яких фіксується аналізоване слово як одиниця
лексики, можуть бути згруповані у ряди на підставі схожості окремих значень (семем)
слова “вода”, а також однакового поняття тих слів, з якими цей іменник використовується
у тексті.
Із всієї різноманітності контекстів виділяємо такі ряди лексичних сполук:
походження, виникнення води, форма, розміри, маса води, під водою, над водою, мир
води, тварини, які живуть у воді, як вода й вогонь (різниться), напій(угамування спраги),
водні потоки, водяний простір (ріки, озера, моря, океани, потоки і т.п.).
Слова, з якими поєднується іменник “вода”, входять до лексико-семантичної групи
різних характеристик води: мокра, замерзла, холодна, тепла, опікаючи, дисцилірована і
т.п., брудна, мутна, ковток, кружка, відро, пливти, перепливти, втонути, випливти, лили,
поливати, заливати, носити та ін.
Слова, що поєднують поняття, характеризують тут фізичний стан води, її структуру,
різновидність складових частин, ступінь її чистоти і т.п., у цих контекстах під різним
кутом зору характеризується один лексико-семантичний варіант або реалізується теж
значення слова (семема) “вода, рідина, волога”.
Пливти, йти по воді, на воді, летіти (низько) над водою (про птицю), ковзати по воді,
триматися на воді, схилитися до самої води та ін. У цих поєднаннях підкреслюється ідея
верхньої горизонтальної межі, виявляється лексико-семантичний варіант з семемой
“поверхня води”. Морська, річна, озерна, ставкова, проточна, джерельна, болотна,
внутрішні води, нейтральні води, басейн – це поєднання виявляють лексико-семантичний
варіант “водний простір”. Ці слова підкреслюють протиставлення іменника “вода” до
іменника “суша”.
Багатослів’я, бідність змісту, марнослів’я, багато води у доповіді, суцільна вода у
книзі, доповіді, розповіді, відповіді – це переносне значення показує варіант “багатослів’я
при бідності змісту”.
Центральним у синтагматичному описі лексичного значення є поняття позиції.
Лексико-семантична позиція мовної одиниці – це ставлення її відповідно до інших слів
тексту. У різних позиціях лексичної одиниці, як ми бачили, реалізуються різні семантичні
властивості.
Словниковій склад є найбільш рухливою і найбільш розвинутою частиною мови.
Лексика мови є особливо чутливою до економічних, історичних, культурних змін у
суспільстві.
Література
1. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Избр. труды:
Лексикология и лексикография. – М., 1977.
2. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – М., 1984.
3. Етимологічний словник української мови /Під заг. ред. О.С.Мельничука. – К., 1982-
1989.
4. Краткая географическая энциклопедия. Гл.ред. А.А.Григорьев. – М., “Советская
энциклопедия”, 1-5 т.,1966.
5. Німчук В.В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. –К.,1992
6. Російсько-український і українсько-російський тлумачний словник / за ред.
Л.Г.Савченко. –Х.: Прапор, 1999-542с.
7. Словарь древнерусского языка. –Т. 1-10.-М.: Русский язык, 1988.
8. Словарь росийсько-український. Зіб. і впоряд. М.Умане і А.Спілка, додаток до “Зорі”.
– Львів, 1893.
9. Словарь русского языка: В 4-х т./ АНСССР, Ин-т рус.яз.; Под ред. А.П. Евгеньевой. –
2-е изд., испр. и доп. – М.:Русский язык, 1981.
10. Словарь украинского языка под ред. Б.Д.Гринченко. – Т. 1-4.-К.1907-1909.
11. Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. - Т. 1-2. -К., 1977.
12. Средневский И.И. Словарь древнерусского языка. – Т. 1-3. – М.: Книга, 1989.
13. Українська радянська енциклопедія. – К.: Акад. наук, 1962.
14. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка в 4-х т.: пер. с нем. и доп.
О.М.Трубачева / под ред. и с предисл. Б.А.Ларина. – 2-е изд., стер. – М.: Прогресс,
1986. –576 с.
15. Чешско-русский словарь. В 2-х томах, 62 000сл. под ред. Л.В.Копецкого. - Изд.: 2-е,
стереотип. – М.: Рус.яз. – Госуд. пер-е изд. Прага, 1976.
16. Чукалов С.К. Русско-болгарский словарь: 50 000 слов – 4-е изд. – М.: Сов. энц., 1972.-
911 с.
|