Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток
Проанализированы результаты лечения у 950 пострадавших с переломами длинных костей в зависимости от методов фиксации костных отломков и расстояния транспортировки автомобильным транспортом. У 74 пострадавших транспортная иммобилизация была выполнена аппаратами внешней фиксации; у 498 пострадавших тр...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75231 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток / А.М. Лакша // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 112-116. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859520349108961280 |
|---|---|
| author | Лакша, А.М. |
| author_facet | Лакша, А.М. |
| citation_txt | Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток / А.М. Лакша // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 112-116. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Таврический медико-биологический вестник |
| description | Проанализированы результаты лечения у 950 пострадавших с переломами длинных костей в зависимости от методов фиксации костных отломков и расстояния транспортировки автомобильным транспортом. У 74 пострадавших транспортная иммобилизация была выполнена аппаратами внешней фиксации; у 498 пострадавших транспортная иммобилизация выполнялась табельными шинами и гипсовыми повязками – пострадавшие этих групп транспортировались на этап специализированного лечения на расстояние больше 20 км. 378 пострадавших били перевезены на дистанцию до 20 км. Использование аппаратов внешней фиксации в качестве метода превентивной фиксации позволяет сократить длительность стационарного лечения и частоту развития осложнений.
The results of treatment in 950 patients with fractures of long bones, depending on the methods of fixation of bone fragments and the distance of transportation by road. In 74 patients with transportation immobilization was performed external fixation device, a 498 - Transportation immobilization was carried Scheduled buses and plasters - these groups of patients were transported to the stage of specialized treatment at a distance greater than 20 km. 378 patients transported to beat at the distance of 20 km. The use of external fixation devices as a method of preventive fixation can reduce the duration of hospitalization and morbidity.
|
| first_indexed | 2025-11-25T21:00:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
112
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, №4 ч.1 (56)
УДК 616-001.514/5146:611.717/718 .673.4
© А.М. Лакша , 2011.
ВПЛИВ МЕТОДІВ ТРАНСПОРТНОЇ ІММОБІЛІЗАЦІЇ НА
РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ПЕРЕЛОМАМИ
ДОВГИХ КІСТОК
А.М. Лакша
Кафедра військової хірургії, Українська військово-медична академія, м. КиЇв.
EFFECT OF METHODS TRANSPORT IMMOBILIZATION OF THE TREATMENT OUTCOME OF PATIENTS WITH
FRACTURES OF LONG BONES
A. M. Laksha
SUMMARY
The results of treatment in 950 patients with fractures of long bones, depending on the methods of
fixation of bone fragments and the distance of transportation by road. In 74 patients with transportation
immobilization was performed external fixation device, a 498 - Transportation immobilization was carried
Scheduled buses and plasters - these groups of patients were transported to the stage of specialized
treatment at a distance greater than 20 km. 378 patients transported to beat at the distance of 20 km. The use
of external fixation devices as a method of preventive fixation can reduce the duration of hospitalization and
morbidity.
ВЛИЯНИЕ МЕТОДОВ ТРАНСПОРТНОЙ ИММОБИЛИЗАЦИИ НА РЕЗУЛЬТАТЫ ЛЕЧЕНИЯ
ПОСТРАДАВШИХ С ПЕРЕЛОМАМИ ДЛИННЫХ КОСТЕЙ
А. М. Лакша
РЕЗЮМЕ
Проанализированы результаты лечения у 950 пострадавших с переломами длинных костей в
зависимости от методов фиксации костных отломков и расстояния транспортировки автомобильным
транспортом. У 74 пострадавших транспортная иммобилизация была выполнена аппаратами внешней
фиксации; у 498 пострадавших транспортная иммобилизация выполнялась табельными шинами и
гипсовыми повязками – пострадавшие этих групп транспортировались на этап специализированного
лечения на расстояние больше 20 км. 378 пострадавших били перевезены на дистанцию до 20 км.
Использование аппаратов внешней фиксации в качестве метода превентивной фиксации позволяет
сократить длительность стационарного лечения и частоту развития осложнений.
Ключові слова: переломи довгих кісток, методи транспортної иммобілізації.
Ускладнення при переломах довгих кісток (ДК),
поза залежністю від чинників що їх спричинили, роз-
поділяються на загальні та місцеві [1, 2, 3, 4, 5].
Кількість випадків виникнення як місцевих, так і за-
гальних ускладнень при лікуванні постраждалих з
переломами ДК за даними ряду авторів залежить від
стабільності фіксації кісткових уламків, відповідно
зменшуючись при більш жорсткій стабілізації [7, 8, 9,
10].
Протягом 2009-2010 років в Україні було прове-
дено клінічно-епідеміологічне дослідження стосовно
оцінки результатів лікування постраждалих з перело-
мами ДК. Питома вага сповільненої консолідації пе-
реломів склала 32%, тобто ускладнення було виявле-
но у кожного третього пацієнта: при переломах стег-
нових кісток – 47,7%, кісток гомілки – 74,% (за 100%
приймалися переломи відповідної локалізації) [6].
Автори не проводили аналіз цих ускладнень у відпо-
відності до методів лікування. Аналіз джерел науко-
вої інформації засвідчив відсутність робіт, що при-
свячені залежності частоти виникнення місцевих і
загальних ускладнень при переломах ДК від стабіль-
ності фіксації уламків кісток при транспортуванні
постраждалих.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Принципи формування клінічних груп включа-
ли: етапність лікування; наявність та відстань транс-
портування постраждалих; метод транспортної іммо-
білізації; підвищення рівня спеціалізованої допомоги
у лікувальних закладах на наступних етапах евакуації
і заміна методу фіксації переломів ДК. В масив досл-
ідження було відібрано 950 постраждалих з перело-
мами ДК внаслідок травм, які проходили лікування
протягом 2001-2010 років у травматологічних відділен-
нях Головного військово-медичного клінічного цен-
тру (м. Київ), Військово-медичного клінічного цент-
ру західного регіону (м. Львів) і Військово-медично-
го клінічного центру північного регіону (м. Харків).
113
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Структуру розподілу постраждалих за групами
дослідження відображає табл. 1.
В основну групу дослідження увійшло 47 (7,8%)
постраждалих з застосуванням транспортної іммоб-
ілізації переломів ДК з використанням апаратів зовн-
ішньої фіксації (АЗФ) різних конструкцій і транспор-
туваням автомобільним транспортом на відстань
більш 20 км. До групи порівняння 1 увійшло 498
(52,4%) постраждалих, яким була виконана транспор-
тна іммобілізація переломів ДК табельними шинами
та гіпсовими пов’язками і транспортуванням авто-
мобільним транспортом також на відстаннь більш 20
км. До групи порівняння 2 увійшло 378 (39,8%) пост-
раждалих, що були доставлені до спеціалізованого
лікувального закладу в межах до 20 км, де було про-
ведено остаточне лікування.
Таблиця 1
Структура розподілу постраждалих за групами дослідження
Назва групи Основна
група
Група
порівняння 1
Група
порівняння 2
Всього
Кількість постраждалих
74 498 378 950
Кількість постраждалих
в % 7,8 52,4 39,8 100
Проведений аналіз виявив відсутність статистич-
но значимої різниці (p>0,05) між досліджуваними гру-
пами за віком, статтю, видом травми (ізольована,
множинна, політравма), механізмом травми, розпо-
ділом за відкритими та закритими переломами, лока-
лізацією переломів (сегмент кінцівки), розподілом за
ступенем післятравматичної крововтрати, частотою
виникнення шоку, розподілом хворих за тяжкістю
травми за шкалою Polytrauma Score (PTS) – 1983 р.
Всі вищевказані параметри формують співставимість
груп за основними демографічними та клінічними
характеристиками постраждалих, що є умовою для
порівняльного аналізу результатів лікування.
В роботі використано наступні методи статистич-
ного аналізу: розрахунок відносних та середніх вели-
чин з оцінкою їх варіабельності та довірчих інтервалів.
Для порівняльного аналізу використано методи по-
рівняння пропорцій (Z-критерій), критерій Хі-квад-
рат (ч2). Т-критерій та критерій Вілкоксона-Манна-
Уітні (U), ROC – аналіз.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Аналіз результатів лікування постраждалих з пе-
реломами ДК було проведено на підставі оцінки ха-
рактеру травми, загального стану постраждалого,
виникнення різних ускладнень лікування і методу
транспортної іммобілізації.
Частота нагноєння рани та частота розвитку ос-
теомієліту статистично значимо відрізняється в гру-
пах дослідження. Найвища частота нагноєння рани
притаманна групі порівняння 1 і дорівнює – 6,7%, що
суттєво вище показників в інших групах - (χ2 =13,8
р=0,001). Аналогічне співвідношення груп виявлено
за частотою розвитку остеомієліту, найвищий рівень
якого характерний для групи порівняння 1 і складає –
3,6% (χ2=7,9 р=0,018).
Частоту порушень остеорепарації в групах досл-
ідження представлено у табл. 2. Відсутність порушень
остеорепарації найбільш часто виявляється в групі
порівняння 2 і складає 91,2%, що обумовлено відсут-
ністю тривалого транспортування та надання спеціа-
лізованої допомоги на першому етапі лікування. Се-
ред груп з наявністю тривалого транспортування
кращі результати виявляються в основній групі досл-
ідження, де застосована стабілізація переломів АЗФ
– 85,9% без порушень консолідації. За умов відсут-
ності АЗФ при транспортуванні результати консолі-
дації є гіршими тільки – 74,3% без порушень консол-
ідації. В цілому різниця між групами є статистично
значимою: χ2=24,4 р=0,0001. Сповільнена консоліда-
ція та формування хибного суглобу– гірші результа-
ти виявлені у групі порівняння 1 з наявністю транс-
портування і недостатньо-стабільною іммобілізацією.
Статистично значима різниця між групами досл-
ідження виявляється за частотою судинних порушень
(χ2 =32,2 р=0,0001). Гіпостатичні набряки, тромбоф-
лебіт поверхневих вен кінцівки та варикозна хвороба
кінцівки, що виникла після перелому, найбільш час-
то реєструються в групі порівняння 1. Використання
АЗФ для фіксації перелому ДК, або відсутність транс-
портування супроводжуються зниженням частоти
судинних порушень.
Найнижча частота парезу периферичних нервів
характерна для групи порівняння 2 (2,6%), що обу-
мовлено відсутністю травмування периферичних
нервів під час тривалого транспортування, а також за
рахунок одноетапної спеціалізованої допомоги. Різни-
ця між основною та групою порівняння 2 статистич-
но не значима (р=0,78). У постраждалих основної та
групи порівняння 1, які були доставлені санітарним
транспортом, виявлено статистично значиме
(р=0,01)підвищення частоти парезу периферичних
нервів до 5,4 та 6,2% відповідно.
Частота гнійних ускладнень при відкритих пере-
ломах у постраждалих в групах дослідження була ста-
114
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, №4 ч.1 (56)
тистично значима і найвищі рівні ускладнень харак-
терні для групи порівняння 1 і складають 3,8% на-
гноєння м’яких тканин та 2,6% – остеомієліту.
Таблиця 2
Частота порушень остеорепарації у групах дослідження (у %)
Рентгенологічні ознакиГрупи
Без порушень Сповільнена
консолідація Хибний суглоб
Основна група N=74 85,9 11,9 1,9
Група
порівняння 1 N=497 74,3 25,7 2,2
Група
порівняння 2 N=376 91,2 6,9 0,0
Всього 947 87,1 11,0 1,9
Різниця між основною групою та групою по-
рівняння 2 за частотою часткової втрати працездат-
ності відсутня (р>0,05), що обумовлено двома спри-
ятливими чинниками: ефективні методи фіксації пе-
реломів при транспортуванні (АЗФ) в основній групі
та відсутність тривалого транспортування в групі
порівняння 2. Значно вище частота втрати працез-
датності – 6,6% (р<0,05) в групі порівняння 1.
Розподіл постраждалих за тривалістю стаціонар-
ного лікування (діаграма на рис. 1.), модальним тер-
міном (найбільшим за частотою) є тривалість стаціо-
нарного лікування 11-15 днів з подальшою тенден-
цією до зниження частоти тривалих термінів лікуван-
ня. Для групи порівняння 2, характерна найвища ча-
стота терміну стаціонарного лікування – 10-15 діб
(32,3%) з різким зниженням частоти для триваліших
термінів стаціонарного лікування. Аналогічна зако-
номірність притаманна і основній групі, для якої
різниця відносно групи порівняння 2 є статистично
не значимою (p>0,05).
Основними чинниками, що обумовлюють
спільність трендів за тривалістю госпіталізації є
відсутність транспортування для групи порівняння 2
та наявність ефективної іммобілізації (АЗФ) при транс-
портуванні для основної групи. Статистично значима
різниця за періодами тривалості госпіталізації при
порівнянні трендів притаманна групі порівняння 1.
Для даної групи характерно суттєве зниження часто-
ти коротких термінів госпіталізації (11-15 днів, р=0,04)
з стійкою тенденцією до підвищення частоти більш
довших термінів стаціонарного лікування: 21-25
(р=0,04), 31-40 (р=0,03), 41-50 (р=0,001), 71-100 (р=0,02).
Рис.1. Розподіл постраждалих за тривалістю стаціонарного лікування
в групах дослідження (у %).
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
35%
до 5 6-10 11-15 16-20 21-25 26-30 31-40 41-50 51-70 71-100 >100
Основна група
Група порівняння 1
Група порівняння 2
Ліжко-
дні
В табл. 3 наведено аналіз інтегральної оцінки ре-
зультатів лікування за анатомо-функціональною шка-
лою (І.Б.Прудников, 1996): найгірші результати для
групи порівняння 1 (тільки 70,3% добрих, при 29,7%
задовільних результатах) – наявність транспортуван-
ня та нестабільних методів фіксації (р<0,01). При цьо-
му спостерігається наявність значимої (р<0,01) час-
тоти добрих результатів лікування до 83,4% в основній
115
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
групі і до 89,3% у групі порівняння 2 та задовільних результатів лікування 16,6% і 10,4% відповідно.
Таблиця 3
Анатомо-функціональні результати лікування в групах дослідження
(у %)
Результат лікування
Групи Добрий
(3,5-4)
Задовільний
(2,5-3,5)
Незадовільний
(до 2,5)
Основна група n=74 83,4 16,6 0,0
Група
порівняння 1 n=498 70,3 29,7 0,0
Група
порівняння 2 n=378 89,3 10,4 0,3
Всього N=950 84,7 15,2 0,1
Аналіз якості лікування за частотою виникнення
ускладнень при різних відстанях транспортування
здійснено за допомогою ROC- аналізу з побудовою
відповідних кривих залежності істинного прогнозу
незадовільних результатів лікування від помилкового
прогнозу незадовільних результатів при різних відста-
нях транспортування.
Пряма Y=X характеризує рівність істинних та хиб-
них оцінок погіршення результатів лікування при
різних відстанях транспортування (50/50) та
відсутність значимої різниці (р=1,0). Чим вище ROC-
крива над прямою Y=X, тим вище істинна оцінка для
незадовільних результатів лікування.
Для числової характеристики значимості прове-
деної оцінки, а також для порівняння оцінок для різних
груп хворих використовується показник AUC (Area
Under Curve – площа під кривою). Результати аналізу
наведено на рис. 2.
В основній групі для кожної наступної точки гра-
фіку, що відповідає приросту відстані транспортуван-
ня на 10 км, характерно відсутність різниці між істин-
ною (чутливість) та хибною оцінкою (100 мінус спе-
цифічність) частоти незадовільних результатів при
різних відстанях транспортування.
Це дозволяє зробити висновок про статистичну
незначимість (незалежність) результатів від відстані
транспортування при використанні АЗФ (AUC=0,601;
Довірчий інтервал = 0,48-0,71; p=0,21).
Рис.2. ROC-аналіз частоти збільшення ускладнень лікування при різних відстанях транспортування.
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Група порівняння 1
Основна група
Y=X
%
100-специфічність (хибна прогностична оцінка)
%
20 30 40
Чу
тл
ив
іс
ть
(б
ез
по
ми
лк
ов
а
пр
ог
но
ст
ич
на
о
ці
нк
а)
50 60 70 80 90 100 110
AUC=0.81
0
p=0.0001
AUC=0.60
1 p=0.21
км
У групі порівняння 1 виявляється інша статис-
тично значима залежність: для кожної наступної точ-
ки діаграми з приростом відстані транспортування
формується перевищення істинного вірного прогно-
зу несприятливих результатів лікування над істинно
хибним прогнозом. Проведена оцінка (AUC=0,810;
116
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, №4 ч.1 (56)
довірчий інтервал = 0,56-0,91; p=0,0001) свідчить про
статистично значиму залежність частоти несприят-
ливих результатів лікування від відстані транспорту-
вання.
ВИСНОВОКИ
1. Застосуванні АЗФ в якості лікувально-транс-
портної іммобілізації дозволяє скоротити тривалість
стаціонарного лікування, знизити частоту розвитку
ускладнень в порівнянні з іншими методами транс-
портної іммобілізації.
2. Проведений ROC-аналіз довів залежність часто-
ти ускладнень від збільшення відстані транспортуван-
ня постраждалих з іммобілізацією табельними засо-
бами, а при застосування АЗФ залежність частоти
ускладнень від відстані транспортування відсутня.
3. Використання АЗФ є не тільки сприятливим
клінічним чинником для результатів лікування, а та-
кож опосередковано впливає на організацію еваку-
ації постраждалих, дозволяючи збільшити відстань
транспортування до спеціалізованого закладу без
погіршення віддалених результатів лікування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ахмедов Б.А. Способ лечения пострадавших с
несросшимися переломами и ложными суставами
длинных костей конечностей огнестрельного генеза /
Б.А. Ахмедов // Травматология и ортопедия России.
– 2010. – № 1. – С. 96–100.
2. Борисов М.Б. Синдром жировой эмболии при
тяжелых сочетанных травмах / М.Б. Борисов, С.В.
Гайдук, В.Я. Апчел, С.В. Гаврилин // Вестник Рос-
сийской Военно-медицинской академии. – 2008. – №
1(21). – С. 296-299.
3. Гаврилин С.В., Борисов М.Б. Синдром жиро-
вой эмболии при тяжелых сочетанных травмах / С.В.
Гаврилин, М.Б. Борисов – Вестник хирургии им. И.И.
Грекова – 2006. – № 5.– С. 68-71.
4. Гридасова О. І. Медична технологія профілак-
тики і лікування жирової емболії у хворих з механіч-
ною травмою опорно-рухової системи : дис... канд.
мед. наук: 14.01.30 / Гридасова Олена Іванывна. –
Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького; НДІ
травматології та ортопедії. - Донецьк, 2005. – 146
5. Джабаров Д.А., Ахмедов Б.А. Жировая эмбо-
лия профилактика и лечение у больных с политрав-
мой / Д.А. Джабаров, Б.А. Ахмедов // Лечение соче-
танных травм и повреждений конечностей : тезисы
докладов Всероссийской юбилейной научно-практи-
ческой конференции. – М., 2008. – С. 32.
6. Распространенность переломов костей и ре-
зультаты их лечения в Украине (клинико-эпидемио-
логическое исследование) / [Корж Н.А., Герасимен-
ко С.И., Климовицкий В.Г. и др.] // Ортопедия, трав-
матология и протезирование. – 2010. – № 3. – С. 26-35.
7. Ateeq M. Damage control surgery; a safe approach
for exsanguinating trauma patients. / Ateeq M., Jahan
S., Hanif M. // Professional Medical Journal. – 2009. –
№ 16. – P. 12-16.
8. Orthopedic trauma of limbs associated with
vascular injuries [Jie Q., Yang L., Zhu Q., at al.]. // Chin.
J. Traumatol. – 2007. – № 12. – P. 371-375.
9. Sinha V.K. Extremity and Orthopedic Injuries /
V.K. Sinha, S. Anand // Medical Journal Armed Forces
India. – 2010/ – № 4. – P. 342-346.
10. Temporary External Fixation Is Safe in a Combat
Environment / [Daniel R., Burns T., Stinner D., at al.] //
Journal of Trauma-Injury Infection & Critical Care. –
2010. – Volume 69. – P. 135-139.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75231 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2070-8092 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T21:00:35Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лакша, А.М. 2015-01-27T18:00:12Z 2015-01-27T18:00:12Z 2011 Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток / А.М. Лакша // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 112-116. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75231 616-001.514/5146:611.717/718 .673.4 Проанализированы результаты лечения у 950 пострадавших с переломами длинных костей в зависимости от методов фиксации костных отломков и расстояния транспортировки автомобильным транспортом. У 74 пострадавших транспортная иммобилизация была выполнена аппаратами внешней фиксации; у 498 пострадавших транспортная иммобилизация выполнялась табельными шинами и гипсовыми повязками – пострадавшие этих групп транспортировались на этап специализированного лечения на расстояние больше 20 км. 378 пострадавших били перевезены на дистанцию до 20 км. Использование аппаратов внешней фиксации в качестве метода превентивной фиксации позволяет сократить длительность стационарного лечения и частоту развития осложнений. The results of treatment in 950 patients with fractures of long bones, depending on the methods of fixation of bone fragments and the distance of transportation by road. In 74 patients with transportation immobilization was performed external fixation device, a 498 - Transportation immobilization was carried Scheduled buses and plasters - these groups of patients were transported to the stage of specialized treatment at a distance greater than 20 km. 378 patients transported to beat at the distance of 20 km. The use of external fixation devices as a method of preventive fixation can reduce the duration of hospitalization and morbidity. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток Влияние методов транспортной иммобилизации на результаты лечения пострадавших с переломами длинных костей Effect of methods transport immobilization of the treatment outcome of patients with fractures of long bones Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток Лакша, А.М. Оригинальные статьи |
| title | Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток |
| title_alt | Влияние методов транспортной иммобилизации на результаты лечения пострадавших с переломами длинных костей Effect of methods transport immobilization of the treatment outcome of patients with fractures of long bones |
| title_full | Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток |
| title_fullStr | Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток |
| title_full_unstemmed | Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток |
| title_short | Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток |
| title_sort | вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток |
| topic | Оригинальные статьи |
| topic_facet | Оригинальные статьи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75231 |
| work_keys_str_mv | AT lakšaam vplivmetodívtransportnoíímmobílízacíínarezulʹtatilíkuvannâpostraždalihzperelomamidovgihkístok AT lakšaam vliâniemetodovtransportnoiimmobilizaciinarezulʹtatylečeniâpostradavšihsperelomamidlinnyhkostei AT lakšaam effectofmethodstransportimmobilizationofthetreatmentoutcomeofpatientswithfracturesoflongbones |