Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин
В последние годы возрастает частота выявления полирезистентной микрофлоры, а также возрастает количество гнойно-септических заболеваний, которые вызваны анаеробной микрофлорой. Проведенные исследования досказывают высокую эффективность современных антисептических средств, таких как бетадин и декасан...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75241 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин / В.І. Ловга, О.І. Корзун // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 120-122. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75241 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-752412025-02-09T22:54:17Z Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин Применение современных антисептических средств в лечении больных с гнойно- воспалительными заболеваниями мягких тканей Application of modern antiseptics in patients with purulent-inflammatory diseases of soft tissue Ловга, В.І. Корзун, О.І. Оригинальные статьи В последние годы возрастает частота выявления полирезистентной микрофлоры, а также возрастает количество гнойно-септических заболеваний, которые вызваны анаеробной микрофлорой. Проведенные исследования досказывают высокую эффективность современных антисептических средств, таких как бетадин и декасан, в комплексном лечении больных с гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей. Данные препараты имеют выраженный противовоспалительный эффект и не имеют побочного действия. In recent years, increasing frequency of multiresistant microorganisms and the increasing number of purulent-septic diseases caused by anaerobic microflora. The investigations prove the high efficiency of modern antiseptics such as betadyn, dekasan and, in treatment of patients with purulent-inflammatory diseases of soft tissues. These preparations have a significant anti-inflammatory effect and are not accompanied by side-effects. 2011 Article Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин / В.І. Ловга, О.І. Корзун // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 120-122. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75241 616-002.3:616-018 uk Таврический медико-биологический вестник application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Ловга, В.І. Корзун, О.І. Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин Таврический медико-биологический вестник |
| description |
В последние годы возрастает частота выявления полирезистентной микрофлоры, а также возрастает количество гнойно-септических заболеваний, которые вызваны анаеробной микрофлорой. Проведенные исследования досказывают высокую эффективность современных антисептических средств, таких как бетадин и декасан, в комплексном лечении больных с гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей. Данные препараты имеют выраженный противовоспалительный эффект и не имеют побочного действия. |
| format |
Article |
| author |
Ловга, В.І. Корзун, О.І. |
| author_facet |
Ловга, В.І. Корзун, О.І. |
| author_sort |
Ловга, В.І. |
| title |
Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин |
| title_short |
Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин |
| title_full |
Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин |
| title_fullStr |
Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин |
| title_full_unstemmed |
Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин |
| title_sort |
застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75241 |
| citation_txt |
Застосування сучасних антисептичних засобів у лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин / В.І. Ловга, О.І. Корзун // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 4, ч. 1 (56). — С. 120-122. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT lovgaví zastosuvannâsučasnihantiseptičnihzasobívulíkuvanníhvorihzgníinozapalʹnimizahvorûvannâmimâkihtkanin AT korzunoí zastosuvannâsučasnihantiseptičnihzasobívulíkuvanníhvorihzgníinozapalʹnimizahvorûvannâmimâkihtkanin AT lovgaví primeneniesovremennyhantiseptičeskihsredstvvlečeniibolʹnyhsgnoinovospalitelʹnymizabolevaniâmimâgkihtkanei AT korzunoí primeneniesovremennyhantiseptičeskihsredstvvlečeniibolʹnyhsgnoinovospalitelʹnymizabolevaniâmimâgkihtkanei AT lovgaví applicationofmodernantisepticsinpatientswithpurulentinflammatorydiseasesofsofttissue AT korzunoí applicationofmodernantisepticsinpatientswithpurulentinflammatorydiseasesofsofttissue |
| first_indexed |
2025-12-01T14:11:48Z |
| last_indexed |
2025-12-01T14:11:48Z |
| _version_ |
1850315437767655424 |
| fulltext |
120
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, №4 ч.1 (56)
УДК 616-002.3:616-018
© В.І. Ловга, О.І. Корзун, 2011.
ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ АНТИСЕПТИЧНИХ ЗАСОБІВ У
ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ
ЗАХВОРЮВАННЯМИ М’ЯКИХ ТКАНИН
В.І. Ловга, О.І. Корзун
Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів.
APPLICATION OF MODERN ANTISEPTICS IN PATIENTS WITH PURULENT-INFLAMMATORY DISEASES OF
SOFT TISSUE
V.I. Lovga, O.I. Korzun
SUMMARY
In recent years, increasing frequency of multiresistant microorganisms and the increasing number of
purulent-septic diseases caused by anaerobic microflora. The investigations prove the high efficiency of
modern antiseptics such as betadyn, dekasan and, in treatment of patients with purulent-inflammatory diseases
of soft tissues. These preparations have a significant anti-inflammatory effect and are not accompanied by
side-effects.
ПРИМЕНЕНИЕ СОВРЕМЕННЫХ АНТИСЕПТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ГНОЙНО-
ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ МЯГКИХ ТКАНЕЙ
В.И. Ловга, А.И. Корзун
РЕЗЮМЕ
В последние годы возрастает частота выявления полирезистентной микрофлоры, а также
возрастает количество гнойно-септических заболеваний, которые вызваны анаеробной микрофлорой.
Проведенные исследования досказывают высокую эффективность современных антисептических
средств, таких как бетадин и декасан, в комплексном лечении больных с гнойно-воспалительными
заболеваниями мягких тканей. Данные препараты имеют выраженный противовоспалительный
эффект и не имеют побочного действия.
Ключові слова: гнійні рани, антисептичні засоби, декасан, бетадин, лікувальна ефективність.
У другій половині XX століття збільшилися тем-
пи еволюції умовно-патогенних та патогенних мікро-
організмів, які спричинюють захворювання у люди-
ни [1,2,7]. Найважливішим проявом цього процесу
стало зменшення поширеності загальних та збільшен-
ня абсолютної кількості місцевих інфекційних ура-
жень [1,4]. Основною причиною цього вважають
підвищення частоти і поширення внутрішньолікар-
няних, опортуністичних, хронічних та ендогенних ін-
фекцій, більшість нозологічних форм яких відзначаєть-
ся локальним перебігом [2,6] .
Більше сорока років тому, в період масового ви-
користання антибіотиків, навіть незначні дози цих
препаратів дозволяли запобігти поширенню інфекції.
Успіхи, які були досягнуті у лікуванні гнійної інфекції,
були настільки великими, що багато лікарів вважали
проблему профілактики і лікування хірургічної
інфекції вирішеною [1,2,4]. Широке застосування ан-
тибіотиків призвело до зміни видового складу та вла-
стивостей мікробної флори, а це в свою чергу – до
зниження ефективності антибіотикотерапії. В патоге-
незі гнійно-запальних процесів в м’яких тканинах про-
тягом останніх років відмічається наростання ролі
збудників, які мають антибактеріальну резистентність.
У зв’язку з цим зросла зацікавленість до антисепти-
копрофілактики та антисептикотерапії місцевих
інфекцій [2,4,6].
Після місцевого застосування антисептиків знач-
но знижується кількість збудників у вогнищі гнійної
інфекції, які вже не здатні підтримувати запальний
процес у зв’язку з незначною підпороговою інфіку-
ючою концентрацією, слабою вірулентністю. Крім
того, інфекції м’яких тканин мають полімікробну ет-
іологію, яку зумовлюють асоціації грампозитивних
та грамнегативних аеробів та анаеробів [3,4,5].
Сучасний рівень досягнень медицини дозволяє
нам підійти до вирішення проблеми підвищення
місцевого медикаментозного лікування хворих з цією
патологією з нових позицій [1,2,4,5].
Метою даного дослідження було визначення
ефективності місцевих антисептичних засобів для
комплексного лікування хворих з гнійно-запальними
захворюваннями м’яких тканин.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
Проаналізовано результати лікування 120 хворих
з абсцесами та флегмонами м’яких тканин, які пере-
121
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
бували на лікуванні у відділенні гнійної хірургії клініки
ушкоджень Військово-медичного клінічного центру
Західного регіону протягом 2008-2010 років. Всіх хво-
рих було розділено на чотири групи спостереження.
Першу групу склали 30 хворих, у яких для місцевого
лікування використовували 0,02% розчин фурацилі-
ну; другу – 30 хворих, яким для місцевого лікування
використовували 0,05% розчин хлоргексидину, тре-
тю – 30 хворих, у яких використовували 10% розчин
повідон-йоду (бетадин), четверту групу склали 30 хво-
рих, у яких місцево використовували 0,02% розчин
декаметоксину (декасан).
Всім хворим проводили хірургічне лікування –
розкриття, санацію та дренування гнійника з подаль-
шою медикаментозною терапією, яка включала в себе
антибактеріальне, дезінтоксикаційне (за показами),
загальнозміцнююче та симптоматичне лікування..
Антибактеріальну терапію проводили препара-
тами чутливими до збудників даної патології за ре-
зультатами мікробіологічного моніторингу хворих
відділення гнійної хірургії: цефалоспорини ІІІ покол-
іння, фторхінолони. Різниця в проводимому лікуванні
між досліджуваними групами була тільки у в місце-
вому лікуванні.
При госпіталізації та в динаміці лікування пацієн-
там здійснено наступні методи дослідження:
1. Фізикальні методи.
2. Лабораторні методи дослідження.
3. Мікробіологічне дослідження раневих виді-
лень.
4. Інструментальне дослідження.
Динаміку плину гнійно-некротичного процесу в
рані оцінювали за клінічними ознаками та даними
мікробіологічного дослідження, які виконували на 1-
у, 3-ю, 6-у, 10-у доби лікування й далі при необхід-
ності не рідше 1-го разу в тиждень.
Для проведення порівняльної оцінки в клінічних
групах обрані наступні критерії:
· вивчення країв післяопераційної рани (вира-
женість гіперемії та їх інфільтрація);
· зміна швидкості загоєння рани;
· аналіз зміни характеру раневих виділень;
· терміни появи й характер грануляційної тка-
нини;
· оцінка термінів лікування та тривалості анти-
бактеріальної терапії.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
При госпіталізації у всіх хворих були приблизно
однакові скарги на біль, припухлість м’яких тканин,
які локалізувались в тій чи іншій анатомічній ділянці,
загальну слабість. У 90% хворих відмічалась гіпер-
термія.
Були вивчені зміни вираженості гіперемії та
інфільтрації країв рани у хворих з гнійно-запальними
захворюваннями м’яких тканин в динаміці проводи-
мого лікування. Встановлено, що на наступний день,
після розкриття гнійника, виражена гіперемія країв
рани та їх інфільтрація у першій та другій групах були
у 30 (100%) хворих, а у третій та четвертій – у 27 (10%).
На 4-5 добу місцевого лікування у першій групі ви-
ражена гіперемія та набряк зберігались у 21 (70%)
хворих, в той час як у інших групах відмічалась вира-
жена позитивна динаміка. На 8-10 доби лікування
набряк та інфільтрація м’яких тканин ще зберігались
у першій та другій групах, а у третій та четвертій їх не
було взагалі.
При аналізі характеру змін раневих виділень у
досліджуваних групах виявлено наступне. На наступ-
ну добу після розкриття гнійника у всіх хворих чоти-
рьох груп було виявлено гнійне просякання стінок
гнійної рани. На 3-4 добу лікування у першій групі
воно зберігалось у 18 (60%) хворих, у другій – 12 (40%),
та у третій та четвертій лише у 6 (20%). На 5-8 доби в
першій та другій групах гнійні виділення зберігались
у 12 та 6 хворих відповідно, а у третій та четвертій
лише у 3 пацієнтів відмічались виділення серозного
характеру з незначними фібринозними змінами. На
8-10 доби місцевого лікування у першій та другій гру-
пах відмічались виділення серозного характеру у
більшості хворих, а у третій та четвертій групах у 70%
випадків виділень не було взагалі. У більшості хворих
третьої та четвертої груп на 4-5 доби лікування харак-
тер раневих виділень ставав прозорим, серозним.
Визначено терміни зменшення площі раневого
процесу у всіх досліджуваних групах. На 3-4 день ліку-
вання в першій групі зменшення площі рани вдалося
досягнути у 1 хворого, у другій – у 5, в третій – у 8, у
четвертій – у 9 хворих. На 5-6 день проводимого місце-
вого лікування зменшення раневої поверхні відміча-
лось у 6 хворих першої групи, 10 обстежуваних у
другій, та у 18 хворих третьої та четвертої груп. На 8-
10 доби місцевого лікування зменшення площі рани
у першій групі досягнуто у 18 пацієнтів, у другій – 24,
а у третій та четвертій у всіх обстежуваних.
При проведенні аналізу тривалості антибактері-
альної терапії у досліджуваних групах було виявлено
наступні результати. У першій та другій групах три-
валість антибактеріальної терапії складала мінімаль-
но 7 діб, в той час як у третій та четвертій групах у 24
із 30 хворих вдалося можливим припинити антибак-
теріальну терапію вже на 5 добу.
Тривалість стаціонарного лікування в першій
групі склала в середньому 16 ліжко-днів, в другій –
14 ліжко-днів, третій та четвертій – 10.
Аналіз результатів лікування даної патології по-
казав більш швидке очищення та заживання ран після
використання сучасних антисептиків, наслідком чого
стало зменшення термінів лікування в середньому
на 3-4 доби, відсутність необхідності в тривалій анти-
бактеріальній терапії.
ВИСНОВКИ
1. Сучасні антисептичні лікарські засоби, бета-
дин та декасан, мають високу протимікробну ак-
тивність у відношенні до широкого спектру патоген-
122
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2011, том 14, №4 ч.1 (56)
них та умовно-патогенних мікроорганізмів, виявля-
ють потужні знезаражуючі властивості, тому їх доц-
ільно використовувати у лікуванні хворих з гнійно-
запальними захворюваннями м’яких тканин.
2. Сучасні антисептичні засоби при комплексній
терапії гнійно-запальних процесів в м’яких тканинах
прискорюють загоєння ран і дають можливість ско-
ротити терміни антибактеріальної терапії та трива-
лості перебування хворого у стаціонарі, що позитивно
впливає на клінічний та економічний ефекти лікування.
3. На основі сумарних показників антисептичний
лікарський засіб декасан є доцільним для застосуван-
ня у комплексному лікуванні хворих з гнійно-запаль-
ними захворюваннями м’яких тканин.
ЛІТЕРАТУРА
1. Волянський Ю.Л., Широкобоков В.П., Бірюкова
С.В. та ін. Вивчення специфічної активності протимік-
робних лікарських засобів. // Методичні рекомендації. –
Київ. – 2004. – 38 с.
2. Мороз В.М. Порівняльне дослідження протимік-
робних властивостей антисептиків // Вісник Вінницького
державного медичного університету. – 2002. - №2. – с.
315-320.
3. Палій Г.К, Нечитайло М.Є., Ковальчук В.П. та ін.
Порівняльна характеристика антисептичної активності
декаметоксину та фурациліну // Здоров’я України. – 2010.
- №22(251). – с. 56-57.
4. Палій Г.К. та ін. Антисептики у профілактиці та
лікуванні інфекцій. – Київ. – Здоров’я, 1997. – 201 с.
5. Палій Г.К., Ковальчук В.П., Деркач Н.М. та ін. Ефек-
тивність антисептичного препарату декасану //
Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2010. - №15. – с.
8-11.
6. Фещенко Ю.І. Антисептичний препарат декасан
у профілактиці та лікуванні місцевих гнійно-запальних
уражень // Український хіміотерапевтичний журнал. –
2002. - №1(13). – с. 63-67.
7. Anaya D., McMahon K., Nathens A. et al. Predictors
of mortality and limb loss in necrotizing soft tissue infections.
Arch Surg 2005; 140: 2: 151-157.
|