Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики
Актуальним є визначення тактики обстеження хворих з набряком диска зорового нерва і виявлення основного патологічного процесу. Матеріали і методи. Обстежена пацієнтка 27 років. Були проведені стандартні і спеціальні дослідження органу зору: HRT (Heidelberg Retina Tomograph), ОКТ (Cirrus, Carl Zei...
Saved in:
| Published in: | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75264 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики / Е.Э. Иойлева, М.С. Кривошеева, М.А. Смирнова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 2 (63). — С. 166-170. — Бібліогр.: 6 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859947317442904064 |
|---|---|
| author | Иойлева, Е.Э. Кривошеева, М.С. Смирнова, М.А. |
| author_facet | Иойлева, Е.Э. Кривошеева, М.С. Смирнова, М.А. |
| citation_txt | Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики / Е.Э. Иойлева, М.С. Кривошеева, М.А. Смирнова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 2 (63). — С. 166-170. — Бібліогр.: 6 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Таврический медико-биологический вестник |
| description | Актуальним є визначення тактики обстеження хворих з набряком диска зорового нерва і виявлення
основного патологічного процесу.
Матеріали і методи. Обстежена пацієнтка 27 років. Були проведені стандартні і спеціальні дослідження
органу зору: HRT (Heidelberg Retina Tomograph), ОКТ (Cirrus, Carl Zeiss), В-сканування, ФАГ, МРТ головного
мозку в цілому і орбіт ( МРТ SIMENS SYMPHONY 1,5Т).
Результати. У даному випадку ми розглядали 3 можливих причини різкого зниження зору:
травматичне ушкодження структур головного мозку, крововилив у мікроаденому гіпофіза, демієлінізуюче
захворювання ЦНС. Односторонній характер ураження, значне ураження речовини головного мозку,
документально підтверджене вогнище демієлінізації в лівому зоровому нерві, а також ефективність
терапії дозволили уточнити діагноз і розглядати цей процес як демієлінізуюче захворювання. У цьому
випадку, черепно-мозкова травма була одним з факторів, що спровокував загострення розсіяного
склерозу.
Висновки: 1 Жоден з діагностичних методів ( МРТ, В-сканування, ОCТ, HRT, ФАГ), узятих
ізольовано, чи не був абсолютним критерієм у постановці діагнозу. 2. Для підтвердження наявності
набряку зорового нерва достатньо одного зі спеціальних методів (В-сканування, ОCТ, HRT). 3. МРТ
головного мозку і орбіти – найбільш інформативний метод в діагностиці розсіяного склерозу за рахунок
можливості візуалізації патологічного процесу, а також для виявлення супутньої патології головного
мозку. 4. Травма може бути провокуючим фактором для виникнення загострення при розсіяному
склерозі.
Relevant is the definition of tactics examination of patients with swelling of the optic nerve and to identify the
basic pathological process.
Materials and methods : Patient aged 27. Conducted standard and special methods of investigation, including:
HRT (Heidelberg Retina Tomograph), OCT (Cirrus, Carl Zeiss), B-scan, MRI of the brain and orbits (MRI SIMENS
SYMPHONY 1,5Т), fluorescein angiography
Results: In this case, we considered 3 possible reasons for the sharp decline of view: traumatic brain
structures, bleeding in the pituitary microadenomas, demyelinating disease of the central nervous system. Onesided
nature of the lesion, the significance of lesions of the brain, documented hotbed of demyelination in the
left optic nerve, as well as the effectiveness of therapy have allowed more accurate diagnosis and to regard this
process as a demyelinating disease. In this case, the head injury was a factor that motivated the occurrence
of exacerbations of multiple sclerosis. Thus, complicated cases of differential diagnosis of the optic nerve
pathologies , plays a crucial role and clinical analysis process dynamics and examination of these additional
methods, including MRI and orbit.
Conclusions: 1. None of the diagnostic tests (MRI, B-scan, OCT, HRT, fluorescein angiography), taken in
isolation, is not an absolute criterion for diagnosis. 2. To confirm the presence of edema of the optic nerve enough
of one of the special methods (B-scan OCT, HRT). 3. MRI of the brain and orbits - the most informative method in
the diagnosis of multiple sclerosis by allowing visualization of the pathological process, and for identifying related
brain pathology. 4. Trauma can be a provoking factor for exacerbations in multiple sclerosis.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:14:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
166
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч. 2 (63)
Дифференциальная диагностика патологии зри-
тельного нерва при внезапной потере зрения является
основной задачей врача – офтальмолога. Резкое сни-
жение зрения с односторонним отеком зрительного
УДК 617.732-005.98
© Е.Э. Иойлева, М.С. Кривошеева, М.А. Смирнова, 2013.
ОДНОСТОРОННИЙ ОТЕК ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА:
ОСОБЕННОСТИ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЙ ДИАГНОСТИКИ
Е. Э. Иойлева, М. С. Кривошеева, М. А. Смирнова
ФГБУ «МНТК «Микрохирургия глаза» имени акад. С.Н.Федорова» Минздрава РФ (Генеральный директор, профессор,
д.м.н. А.М. Чухраёв); 127486, Россия, г. Москва, ул. Бескудниковский бульвар,д. 59а, E-mail: elioileva@yahoo.com
UNILATERAL SWELLING OF THE OPTIC NERVE: FEATURES OF DIFFERENTIAL DIAGNOSIS
E. E. Ioyleva, M. S. Krivosheeva, M. A. Smirnova
SUMMARY
Relevant is the definition of tactics examination of patients with swelling of the optic nerve and to identify the
basic pathological process.
Materials and methods : Patient aged 27. Conducted standard and special methods of investigation, including:
HRT (Heidelberg Retina Tomograph), OCT (Cirrus, Carl Zeiss), B-scan, MRI of the brain and orbits (MRI SIMENS
SYMPHONY 1,5Т), fluorescein angiography
Results: In this case, we considered 3 possible reasons for the sharp decline of view: traumatic brain
structures, bleeding in the pituitary microadenomas, demyelinating disease of the central nervous system. One-
sided nature of the lesion, the significance of lesions of the brain, documented hotbed of demyelination in the
left optic nerve, as well as the effectiveness of therapy have allowed more accurate diagnosis and to regard this
process as a demyelinating disease. In this case, the head injury was a factor that motivated the occurrence
of exacerbations of multiple sclerosis. Thus, complicated cases of differential diagnosis of the optic nerve
pathologies , plays a crucial role and clinical analysis process dynamics and examination of these additional
methods, including MRI and orbit.
Conclusions: 1. None of the diagnostic tests (MRI, B-scan, OCT, HRT, fluorescein angiography), taken in
isolation, is not an absolute criterion for diagnosis. 2. To confirm the presence of edema of the optic nerve enough
of one of the special methods (B-scan OCT, HRT). 3. MRI of the brain and orbits - the most informative method in
the diagnosis of multiple sclerosis by allowing visualization of the pathological process, and for identifying related
brain pathology. 4. Trauma can be a provoking factor for exacerbations in multiple sclerosis.
ОДНОСТОРОННІЙ НАБРЯК ЗОРОВОГО НЕРВА: ОСОБЛИВОСТІ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ
Є. Е. Іойлева, М. С. Кривошеєва, М. А. Смирнова
РЕЗЮМЕ
Актуальним є визначення тактики обстеження хворих з набряком диска зорового нерва і виявлення
основного патологічного процесу.
Матеріали і методи. Обстежена пацієнтка 27 років. Були проведені стандартні і спеціальні дослідження
органу зору: HRT (Heidelberg Retina Tomograph), ОКТ (Cirrus, Carl Zeiss), В-сканування, ФАГ, МРТ головного
мозку в цілому і орбіт ( МРТ SIMENS SYMPHONY 1,5Т).
Результати. У даному випадку ми розглядали 3 можливих причини різкого зниження зору:
травматичне ушкодження структур головного мозку, крововилив у мікроаденому гіпофіза, демієлінізуюче
захворювання ЦНС. Односторонній характер ураження, значне ураження речовини головного мозку,
документально підтверджене вогнище демієлінізації в лівому зоровому нерві, а також ефективність
терапії дозволили уточнити діагноз і розглядати цей процес як демієлінізуюче захворювання. У цьому
випадку, черепно-мозкова травма була одним з факторів, що спровокував загострення розсіяного
склерозу.
Висновки: 1 Жоден з діагностичних методів ( МРТ, В-сканування, ОCТ, HRT, ФАГ), узятих
ізольовано, чи не був абсолютним критерієм у постановці діагнозу. 2. Для підтвердження наявності
набряку зорового нерва достатньо одного зі спеціальних методів (В-сканування, ОCТ, HRT). 3. МРТ
головного мозку і орбіти – найбільш інформативний метод в діагностиці розсіяного склерозу за рахунок
можливості візуалізації патологічного процесу, а також для виявлення супутньої патології головного
мозку. 4. Травма може бути провокуючим фактором для виникнення загострення при розсіяному
склерозі.
Ключевые слова: отек диска зрительного нерва, рассеянный склероз.
нерва может быть как при оптическом неврите, так
и оптической нейропатии различного генеза [1, 2].
Оптический неврит – острое воспалительное за-
болевание зрительного нерва с функциональным
167
С Л У Ч А И И З П Р А К Т И К И
изменением нервных волокон. Оптическая нейро-
патия – заболевание зрительного нерва, вследствие
нарушения нейронального метаболизма с функцио-
нальным изменением нервных волокон, уменьшением
продукции и движения нейротропных субстанций по
нерву, наличием частичной демиелинизации, про-
являющейся снижением скорости или проведения
возбуждения по нервным волокнам [4]. В патогенезе
развития отека зрительного нерва, как известно, могут
играть роль многие факторы, в том числе компресси-
онные, травматические, воспалительные, сосудистые,
метаболические, эндокринные, токсические и многие
другие [3]. Актуальным является разработка тактики
обследования больных с отеком диска зрительного
нерва с целью этиологической диагностики и опре-
деления основного патологического процесса. Это
позволяет поставить правильный диагноз, в ранние
сроки определить тактику лечения и обеспечить со-
циальную реабилитацию пациента. При сочетании в
анамнезе нескольких патологических факторов, ко-
торые могут приводить к резкому снижению остроты
зрения, дифференциальная диагностика имеет свои
особенности, что требует от врача проведения тща-
тельного диагностического поиска с привлечением
смежных специалистов.
Цель исследования: дифференциальная диа-
гностика одностороннего отека зрительного нерва.
МАТЕРИАЛ И МЕТОДЫ
Обследована пациентка 27 лет. Проведены стан-
дартные и специальные методы исследования, в том
числе: HRT (Heidelberg Retina Tomograph), ОКТ (Cirrus,
Carl Zeiss), В-сканирование, МРТ головного мозга и
орбит (МРТ - SIMENS SYMPHONY 1,5Т), ФАГ.
РЕЗУЛЬТАТЫ И ОБСУЖДЕНИЕ
Больная 27 лет, обратилась в ФГБУ МНТК с жа-
лобами на резкое снижение зрения и сужение поля
зрения левого глаза. Пациентка связывала потерю
зрения с бытовой травмой шеи 4 дня назад. После
обращения в травмпункт и проведения рентгеноло-
гического исследования, выдано заключение, что
травматических повреждений черепа и шейных
позвонков не обнаружено. Офтальмолог по месту
жительства провел ретробульбарную инъекцию
кеналога, а для дальнейшего обследования и уточ-
нения диагноза пациентка была направлена в ФГБУ
МНТК МГ.
При осмотре выявлено: движения глаз в пол-
ном объеме. Глаза спокойные, среды прозрачные.
Глазное дно: OD - ДЗН и макулярная область без
особенностей; OS - ДЗН гиперемирован, выражен
перипапиллярный отек, границы стушеваны, ход
сосудов не изменен, проминенция ДЗН, множество
патологических рефлексов.
Острота зрения - правого глаза 0,3 sph -2,5 =
1,0; левого глаза - 0,02 (ex). ВГД обоих глаз – нор-
ма. Поля зрения: OD- без патологии, OS -концен-
трическое сужение поля зрения с носовой стороны
до 10º, с височной до 50º, с нижней- до 40º. УЗИ
А-метод: длина правого глаза - 23,84 мм, левого
глаза - 24,23 мм. В-сканирование OU – оболочки
прилежат. OS – зрительный нерв проминирует в
стекловидное тело на 0,5 мм, границы зрительного
нерва расширены, нечеткие. ФАГ- стушеванность
контуров ДЗН левого глаза, экстравазальная ги-
перфлюоресценция в позднюю фазу. Данные ОКТ
представлены на рисунке 1.
Рис.1. Данные оптической когерентной томографии правого и левого глаза.
OD - Диск зрительного нерва и макулярная об-
ласть без патологии.
OS - отек волокон зрительного нерва. HRT:
OS проминенция диска зрительного нерва на
0,473 мкм, границы стушеваны, Э/Д = 0,29. По-
сле проведения диагностики был подтвержден
односторонний отек зрительного нерва. Для
установления причины отека зрительного нерва
были проведены дополнительные обследования:
МРТ орбиты:
168
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч. 2 (63)
Рис. 2. T2 STIR аксиальная проекция, очаг демиелинизации в левом зрительном нерве.
На серии МР томограмм по Т2 в аксиальной
и корональной проекциях отмечен очаг демиели-
низации в левом зрительном нерве (Рис.2). МРТ
головного мозга: на серии МР томограмм, взве-
шенных по Т1 и Т2 в трех проекциях, визуализи-
рованы суб- и супратенториальные структуры. В
белом веществе лобных и височных долей с обеих
сторон, правой теменной и правой затылочной
долей субкортикально, перивентрикулярно и субэ-
пендимарно, а так же в мозолистом теле выявлены
очаговые изменения вещества мозга, имеющие
высокоинтенсивный сигнал по Т2, FLAIR и изо-
гипоинтенсивные по Т1, большая часть из которых
имела неправильную продолговатую и округлую
форму, без и с признаками перифокального отека
вещества мозга.
Рис. 3. Гипофиз, режим FLAIR, сагиттальная проекция, образование в аденогипофизе.
В структуре аденогипофиза в задних отде-
лах выявлено кистозное образование с четкими
контурами, имеющее повышенный по Т2, изо-
интенсивный сигнал по Т1, размерами 1,0 х 0,7
х 0,5 см, не приводящее к выбуханию верхнего
контура гипофиза – кистозная микроаденома с по-
следствиями кровоизлияния в ее структуру (Рис.
3). Общие размеры гипофиза - сагиттальный 1,3
см, вертикальный до 0,7 см, фронтальный 1,6 см.
Субарахноидальные пространства локально рас-
ширены по конвекситальной поверхности мозга.
Заключение: картина демиелинизирующего за-
болевания головного мозга с признаками актив-
ности процесса. Кистозное образование в задних
отделах гипофиза (вероятно, микроаденома с
последствиями кровоизлияния в ее структуру).
Пациентка проконсультирована нейрохирургом,
эндокринологом и неврологом. Впервые выявле-
169
С Л У Ч А И И З П Р А К Т И К И
но демиелинизирующее заболевание головного
мозга и микроаденома гипофиза. Опухоль гормо-
нально неактивная (уровень пролактина в норме).
Диагноз, установленный и подтвержденный в
результате обследования основной: OS Неврит
зрительного нерва. Рассеянный склероз, цере-
бро-спинальная форма (впервые выявленный).
Сопутствующий:микроаденома гипофиза.
После проведенного курса консервативного ле-
чения отмечена положительная динамика: острота
зрения повысилась - 0,3 sph -2,0 = 0,7. Поле зрения
– в норме по периферии. Рекомендовано дальнейшее
наблюдение у невролога и эндокринолога.
Диагностика причины одностороннего отека
зрительного нерва в ряде случаев представляет
значительные трудности в связи с тем, что может
быть вызвана заболеваниями центральной нерв-
ной системы, травмами и другими соматическими
заболеваниями. Для точного диагноза необходимо
большое количество диагностических тестов,
которые дают дополнительную информацию (5).
В представленном клиническом наблюдении речь
идет об одностороннем отеке зрительного нерва,
появление которого могли повлечь за собой не-
сколько причин: травма головы, демиелинизирую-
щее заболевание головного мозга, кровоизлияние
в аденому гипофиза. Для установления точного
диагноза, несомненно, важное место занимают
данные анамнеза, стандартного и специального
офтальмологического обследования. Получен-
ная травма головы и шеи могла явиться само-
стоятельной причиной резкого снижения зрения
и развития отека зрительного нерва. В пользу
данного генеза свидетельствовал факт внезапной
потери зрения и четкая причинно-следственная
связь (травма получена накануне). Однако, пост-
травматических изменений выявлено не было.
Проведены специальные методы обследования:
ОКТ, НRT, В-сканирование, ФАГ. Однако, даже
на основании проведенных современных методов
обследования, подтвердивших наличие односто-
роннего отека зрительного нерва, установить при-
чину заболевания не представлялось возможным.
В то же время важны сроки для установления
диагноза патологии зрительного нерва, так как
своевременная диагностика имеет критическое
значение для предотвращения развития органи-
ческих изменений и необратимой потери функций
глаза. В таких случаях МРТ могло дать необхо-
димую информацию об изменениях головного
мозга и структур орбиты, которые влияли на
развитие отека зрительного нерва. В представ-
ленном случае были обнаружены множественные
очаги демиелинизации вещества головного мозга
и очаг в зрительном нерве. Кроме того, на МРТ
выявлены изменения в гипофизе (микроадено-
ма с подозрением на кровоизлияние в нее). Из
данных литературы известно, что в 23% случаев
аденом гипофиза наблюдался инфаркт опухоле-
вых тканей, сопровождающийся зрительными
расстройствами (6). Воздействие на зрительный
нерв происходит непосредственно объемом кро-
воизлияния и прямым воздействие гематомы на
черепно-мозговые нервы. В данном случае не
выявлено большого объема кровоизлияния, нет
макроаденомы, нет компрессии структур кавер-
нозного синуса, хиазмы и зрительных нервов.
Односторонний характер поражения, значитель-
ность поражения вещества головного мозга, доку-
ментально подтвержденный очаг демиелинизации
в левом зрительном нерве, а так же эффективность
терапии позволили уточнить диагноз и расценить
данный процесс как демиелинизирующее заболева-
ние. В данном случае травма головы явилась факто-
ром, спровоцировавшим возникновение обострения
при рассеянном склерозе.
Таким образом, в случаях сложной дифферен-
циальной диагностики патологии зрительного не-
рва, решающую роль играет анализ клинической
картины и динамики процесса, а также данных до-
полнительных методов обследования, в том числе
МРТ головного мозга и орбиты. Разнообразие кли-
нических вариантов течения демиелинизирующего
заболевания с различными симптомами, ограничение
возможности клинических тестов, обуславливает
актуальность применения МРТ за счёт возможности
визуализации патологического процесса. Тактика
обследования пациента с односторонним отеком
зрительного нерва должна быть направлена на вы-
яснение причины, вызвавшей его. В данном случае
проведено большое количество диагностических
тестов, однако, решающим был клинический ана-
лиз, проведенный офтальмологом для установления
точного диагноза.
ВЫВОДЫ
1. Ни один из диагностических методов (МРТ,
В-сканирование, ОCТ, HRT, ФАГ), взятых изоли-
рованно, не являлся абсолютным критерием в по-
становке диагноза.
2. Для подтверждения наличия отека зрительного
нерва достаточно одного из специальных методов
(В-сканирование, ОCТ, HRT).
3. МРТ головного мозга и орбиты - наиболее
информативный метод в диагностике рассеянного
склероза за счёт возможности визуализации пато-
логического процесса, а также для выявления со-
путствующей патологии головного мозга.
4. Травма может быть провоцирующим факто-
ром для возникновения обострения при рассеянном
склерозе.
ЛИТЕРАТУРА
1. Голова и шея / Неврит зрительного нерва //
Мёддер У., Конен М., К.Андерсен, Ф.Энгельбрехт,
Б.Фриц. – М.: Реал Тайм, 2012. – С.70-72.
2. Гусева Е.И. Рассеянный склероз/ Гусева Е.И.,
170
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч. 2 (63)
Завалишина И.А., Бойко А.Н. – М.: Реал Тайм, 2011.
– С. 348-356.
3. Густов А.В. Практическая нейроофтальмоло-
гия / Густов А.В., Сигрианский К.И. – М.: Медкнига,
2007. – С.383-386.
4. Иойлева Е.Э. Новая классификация атрофии
зрительного нерва // Офтальмохирургия и терапия.
– 2002 – № 3-4. – С.24-26.
5. Корниенко В.Н. Демиелинизирующие заболе-
вания / Корниенко В.Н., Пронин И.Н.,. Серков С.В
// Диагностическая нейрорадиология. – Т.2. – 2011.
– С.1088-1110.
6. Корниенко В.Н. Хиазмально-селлярная об-
ласть и средняя черепная ямка / Корниенко В.Н.,
Пронин И.Н., Туркин А.М. // Диагностическая ней-
рорадиология. - Т.4. – 2011. – С. 182-212.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75264 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2070-8092 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:14:38Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Иойлева, Е.Э. Кривошеева, М.С. Смирнова, М.А. 2015-01-27T19:09:51Z 2015-01-27T19:09:51Z 2013 Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики / Е.Э. Иойлева, М.С. Кривошеева, М.А. Смирнова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 2 (63). — С. 166-170. — Бібліогр.: 6 назв. — рос. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75264 617.732-005.98 Актуальним є визначення тактики обстеження хворих з набряком диска зорового нерва і виявлення основного патологічного процесу. Матеріали і методи. Обстежена пацієнтка 27 років. Були проведені стандартні і спеціальні дослідження органу зору: HRT (Heidelberg Retina Tomograph), ОКТ (Cirrus, Carl Zeiss), В-сканування, ФАГ, МРТ головного мозку в цілому і орбіт ( МРТ SIMENS SYMPHONY 1,5Т). Результати. У даному випадку ми розглядали 3 можливих причини різкого зниження зору: травматичне ушкодження структур головного мозку, крововилив у мікроаденому гіпофіза, демієлінізуюче захворювання ЦНС. Односторонній характер ураження, значне ураження речовини головного мозку, документально підтверджене вогнище демієлінізації в лівому зоровому нерві, а також ефективність терапії дозволили уточнити діагноз і розглядати цей процес як демієлінізуюче захворювання. У цьому випадку, черепно-мозкова травма була одним з факторів, що спровокував загострення розсіяного склерозу. Висновки: 1 Жоден з діагностичних методів ( МРТ, В-сканування, ОCТ, HRT, ФАГ), узятих ізольовано, чи не був абсолютним критерієм у постановці діагнозу. 2. Для підтвердження наявності набряку зорового нерва достатньо одного зі спеціальних методів (В-сканування, ОCТ, HRT). 3. МРТ головного мозку і орбіти – найбільш інформативний метод в діагностиці розсіяного склерозу за рахунок можливості візуалізації патологічного процесу, а також для виявлення супутньої патології головного мозку. 4. Травма може бути провокуючим фактором для виникнення загострення при розсіяному склерозі. Relevant is the definition of tactics examination of patients with swelling of the optic nerve and to identify the basic pathological process. Materials and methods : Patient aged 27. Conducted standard and special methods of investigation, including: HRT (Heidelberg Retina Tomograph), OCT (Cirrus, Carl Zeiss), B-scan, MRI of the brain and orbits (MRI SIMENS SYMPHONY 1,5Т), fluorescein angiography Results: In this case, we considered 3 possible reasons for the sharp decline of view: traumatic brain structures, bleeding in the pituitary microadenomas, demyelinating disease of the central nervous system. Onesided nature of the lesion, the significance of lesions of the brain, documented hotbed of demyelination in the left optic nerve, as well as the effectiveness of therapy have allowed more accurate diagnosis and to regard this process as a demyelinating disease. In this case, the head injury was a factor that motivated the occurrence of exacerbations of multiple sclerosis. Thus, complicated cases of differential diagnosis of the optic nerve pathologies , plays a crucial role and clinical analysis process dynamics and examination of these additional methods, including MRI and orbit. Conclusions: 1. None of the diagnostic tests (MRI, B-scan, OCT, HRT, fluorescein angiography), taken in isolation, is not an absolute criterion for diagnosis. 2. To confirm the presence of edema of the optic nerve enough of one of the special methods (B-scan OCT, HRT). 3. MRI of the brain and orbits - the most informative method in the diagnosis of multiple sclerosis by allowing visualization of the pathological process, and for identifying related brain pathology. 4. Trauma can be a provoking factor for exacerbations in multiple sclerosis. ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики Односторонній набряк зорового нерва: особливості диференційної діагностики Unilateral swelling of the optic nerve: features of differential diagnosis Article published earlier |
| spellingShingle | Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики Иойлева, Е.Э. Кривошеева, М.С. Смирнова, М.А. Оригинальные статьи |
| title | Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики |
| title_alt | Односторонній набряк зорового нерва: особливості диференційної діагностики Unilateral swelling of the optic nerve: features of differential diagnosis |
| title_full | Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики |
| title_fullStr | Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики |
| title_full_unstemmed | Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики |
| title_short | Односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики |
| title_sort | односторонний отек зрительного нерва: особенности дифференциальной диагностики |
| topic | Оригинальные статьи |
| topic_facet | Оригинальные статьи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75264 |
| work_keys_str_mv | AT ioilevaeé odnostoronniiotekzritelʹnogonervaosobennostidifferencialʹnoidiagnostiki AT krivošeevams odnostoronniiotekzritelʹnogonervaosobennostidifferencialʹnoidiagnostiki AT smirnovama odnostoronniiotekzritelʹnogonervaosobennostidifferencialʹnoidiagnostiki AT ioilevaeé odnostoronníinabrâkzorovogonervaosoblivostídiferencíinoídíagnostiki AT krivošeevams odnostoronníinabrâkzorovogonervaosoblivostídiferencíinoídíagnostiki AT smirnovama odnostoronníinabrâkzorovogonervaosoblivostídiferencíinoídíagnostiki AT ioilevaeé unilateralswellingoftheopticnervefeaturesofdifferentialdiagnosis AT krivošeevams unilateralswellingoftheopticnervefeaturesofdifferentialdiagnosis AT smirnovama unilateralswellingoftheopticnervefeaturesofdifferentialdiagnosis |