Складні речення з компонентом умови в стилях української мови
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2002 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75533 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Складні речення з компонентом умови в стилях української мови / Т.В. Бєляєва // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 175-177. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860086702723301376 |
|---|---|
| author | Бєляєва, Т.В. |
| author_facet | Бєляєва, Т.В. |
| citation_txt | Складні речення з компонентом умови в стилях української мови / Т.В. Бєляєва // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 175-177. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-07T17:20:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З КОМПОНЕНТОМ УМОВИ
В СТИЛЯХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
Бєляєва Т.В.
Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди
Складні речення з умовно-наслідковим відношенням представлені в
українській мові всіма типами складних структур. Поширені складнопідрядні
речення потенційної й ірреальної умовності, як-от:
А якщо ти закохався – Тут тобі і світ запався ( Я. Стельмах ); Коли ви
хочете щастя І визволення милій Україні, так дійте вгодне Богу, а не
Бісу...( М. Костомаров ); Як ти поет, то в руки сам береш Своє велике
серце благовісне, Б’єш ним об небеса ( Д. Павличко ); Раз я тримаю заїзд, а
ти мандруєш, то ми ще зустрінемось( Народна творчість ); Якби я не
друкував своїх “Гайдамаків”, то воно б не треба і передмови (Т.Шевченко);
Коли б він [Гюнтер] був тут, він неодмінно запросив би вас до кабінету
викурити сигару до лікеру ( П. Загребельний ); Аби на волю – знайдемо
долю ( Народна творчість ).
Засвідчуються складносурядні речення умовно-наслідкової семантики,
зразки яких репрезентують приклади:
Задовольнити їхні вимоги – і вони вспокояться ( П. Загребельний ); Не
вмієш шити, і не берись пороти ( Народна творчість ); Посієш густо – і не
буде пусто ( Народна творчість ); Трудися, працюй, дарма часу не гай – І
підеш ти просто у рай ( О. Клименко); Був би сьогодні живий Володимир
Сосюра, і відповідати на запитання, чому і як він писав, довелося б йому
(В. Грищенко ); Будь насіння добре, і на камені зійшло б ( З усного
мовлення); Запізнись пожежні хоч на хвилину, і вже б ніколи не поновити й
не зберегти цієї давньої пам’ятки архітектури ( З газет ); Літо
пролежиш, а зимою з сумою побіжиш ( Народна творчість ).
Потенційну й ірреальну умову передають також і безсполучникові складні
речення на зразок:
Не бачила очком, не кажи язичком ( Народна творчість ); На печі сидіти –
генералом не бути ( Народна творчість ); Не будь нас з Григорієм, ніхто б
тої науки в Харкові й не нюхав ( О. Довженко ); Було б ловців кількоро, то
зловили б ведмедя в лігві, заклали перехресним пакіллям, не дали вискочити
на волю і тоді легко здолали хоч і найдужчого бурмаку ( П. Загребельний ).
Усі наведені типи складних речень з компонентом умови становлять
елементи синтаксичної системи сучасної української мови. Однак у різних стилях
мови вони поширені по-різному.
Перше, що впадає в око, так це відсутність безсполучникових складних
речень в офіційно-діловому і науковому стилях. Що ж до інших стилів, то в
кожному з них вони представлені більшою чи меншою мірою.
Найбільша частотність уживання безсполучникових складних речень з
компонентом умови в порівнянні зі сполучниковими засвідчується в розмовно-
побутовому стилі. Для підтвердження цього достатньо навести дані прислів’їв
(Українські прислів’я, приказки, загадки /Упоряд. К. І. Приходченко.—Д.:
Сталкер, 2002 ), які створювалися в лоні розмовно-побутового мовлення.
Методом суцільної вибірки було зафіксовано 300 складних речень різних типів, з
них 83 речення з компонентом умови, що, до речі, свідчить про поширеність
будов такої семантики. З вісімдесяти трьох речень сорок вісім становлять
безсполучникові складні конструкції.
Непоодинокі вони є і в художньому стилі. Так, у прозових творах умовно-
наслідкові структури трапляються як у мовленні персонажів, так і в авторській
мові. Для ілюстрації можна взяти два речення з твору П. Загребельного
”Тисячолітній Миколай”:
Тигра з клітки на нього випусти – він і тигра затуркає; [Козурін вужем
закрутився від слів Гаврила Панасовича,] дай йому силу і волю, він би
скрутив цього майора в баранячий ріг, [але обставини не сприяли проявам
революційної рішучості.]
Жанр поезії також припускає використання безсполучникових утворень;
підтверджують це приклади:
[Швидше вдягайтесь до школи!] Кращі прогаєте дні, – Пізно вертати,-
ніколи Їх не повернете, ні! ( П. Грабовський ); Забудеш рідний край – тобі
твій корінь всохне. Вселюдське замовчиш – обчухраним зростеш
(П.Тичина).
Безсполучниковими складними конструкціями послуговується й
публіцистичний стиль, в газетних жанрах якого засвідчуються конструкції на
зразок:
Заплатив податки – буде все в порядку; Втратимо мову – втратимо
державу; Хочеш бути вільним – живи мобільно; Читати “Кобзар”,
прилучатися до святині – тоді не страшні тобі ніякі життєві негаразди,
[він – одвічна твоя розрада й рятівник]; Запитати сучасного
першокласника, хто такий “піонер”, він, напевно, розгубиться, а спитай
його про комп’ютер, – із захопленням розповідатиме про свою улюблену
гру[– це ознака часу]; Водись за ним якийсь гріх перед законом, то вже б
так звані правоохоронні органи “захистили б” суспільство від небажаного
елемента ; Але навряд чи це нове покоління україністів було б таким
чисельним, не будь покоління попередників-емігрантів.
Окремі зразки складних безсполучникових речень з компонентом умови
засвідчені і в науково-популярних виданнях, як-от:
Ніж на столі – буде в хаті ворогування; “Вершник” не розсміється, то має
право кусати калиту ( З журналу “Неопалима купина”).
Для наукових текстів, як і для офіційно-ділових документів, розглядувані
конструкції зовсім не характерні. Обом стилям – офіційно-діловому і науковому –
не властивими виявляються і складносурядні речення умовно-наслідкової
семантики, які можливі в розмовно-побутовому, художньому й навіть у
публіцистичному стилях у такому оформленні, як:
Зерно до зерночка – і повна мірочка ( Народна творчість ); Переспи тут
однісіньку ніч, і голова тобі теж шапликом зробиться ( М. Стельмах );
Згадай про пережите у фашистській Німеччині – і серце тобі захолоне від
болю і жаху (З газет ).
У науковому й офіційно-діловому стилях умовно-наслідкові відношення
передаються виключно складнопідрядними реченнями. Пояснення цього – у
можливості чіткого граматичного оформлення і семантичного вираження умовно-
наслідкового відношення, яке передається складнопідрядною будовою. Завдяки
семантичним сполучникам синтаксична конструкція набуває виразно окресленого
змісту – визначеності ситуації-умови і ситуації-наслідку. Саме таке вираження
синтаксичних відношень предикативних частин відповідає вимогам книжності
наукового й офіційно-ділового стилів, що ґрунтується на дотриманні логічності,
точності, доказовості у викладенні думок, у формуванні положень ділових
документів. При цьому характерно, що в них функціонує певний набір
сполучників підрядності. Цим науковий і офіційно-діловий стилі відрізняються
від художнього, публіцистичного стилів і науково-популярного жанру
української літературної мови, в яких представлений увесь набір поширених у
сучасній літературній мові сполучників, таких як: якщо, коли, якби, коли б, раз.
Серед них сполучники якщо, коли, раз функціонують у складних будовах з
семантикою потенційної умови, як-от:
Якщо жаргон ми назвали осотом, то вульгарні, лайливі, знижено-
просторічні слова можна прирівняти до пирію, бур’яну в’їдливого,
витривалого, з яким боротися доводиться роками ( А. Коваль ); Помічено
мною не раз і не двічі, що, коли поранене серце, розум втрачає гнучкість,
тупіє, власне, вмирає в тобі зовсім ( П. Загребельний ); А раз його не
можна внести, то яка ж може бути мова про автономію ( В. Винниченко
);
сполучники якби, коли б – у реченнях ірреальної умови:
Якби Віктюк приїздив до нас не з Москви, а з рідного Львова, навряд чи
його тут хто б і завважив ( О. Забужко ); [Людина живе в полоні ілюзії,
що вона – єдина у Всесвіті істота, спроможна вершити власну долю.] Та
коли б це було так, то дороги до пекла не вимощували б добрі наміри, а ми
б не вступали в третє тисячоліття від Різдва Христового з болем у душах
і невпевненістю у власному майбутньому ( Н. Околітенко); Коли б кожного
з нас запитати :”А як ти говориш? Який у тебе голос?”, то навряд чи всі
ми могли б так одразу відповісти ( А. Коваль ).
Своєрідність наукового й офіційно-ділового стилів полягає в тому, що
в них сполучники підрядності представлені по-різному. Так, у науковому стилі
можливе використання як сполучників, уживаних у структурах потенційної
умови:
Якщо пам’ять і справді переміщається через мозок завдяки потоку нових
нейронів, тоді всі старі ідеї треба переглянути (“Медицина світу”),
так і сполучників, які беруть участь у формуванні складних ірреальних будов:
Якби закон Ньютона відкрив сам Вельзевул, цей закон не втратив би своєї
наукової вартості ( Ю. Шерех ).
В офіційно-діловому стилі засвідчуються лише конструкції, що формують
потенційну умовність. Для їх передачі вживається тільки сполучник (1) якщо і
новостворені сполучники (2) у разі якщо, (3) у разі коли. Зразки таких утворень
подаємо нижче:
(1)Якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не
ввозиться у визначений цим Законом строк або в Україну повертаються
кошти від реалізації готової продукції, український замовник зобов’язаний
оплатити вексель ( Закон України );
(2)У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним
переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене
альтернативною ( невійськовою ) службою ( Конституція України );
(3)У разі коли існує реальна загроза життю людини та єдиним засобом
врятування хворого є термінове переливання крові, а належним чином
перевіреної донорської крові немає, за згодою хворого або його законного
представника допускається переливання крові, перевіреної на ВІЛ-
інфекцію з використанням швидких тестів ( Закон України ).
Помічено, що сполучник якщо і прийменниково-іменникове поєднання
разі, що виступає в ролі умовного прийменника, як однорідні вживаються в тому
самому реченні для формування умовності. Зразок такої сполуки становить
речення:
У разі поширення на товари, що вивозяться як давальницька сировина,
режиму квотування і ліцензування, спеціального режиму експорту, а
також, якщо контрактом передбачено вивезення давальницької сировини
у вигляді товарів, експорт яких підлягає обліку (реєстрації), за умови
подальшої реалізації готової продукції в країні виконавця або іншій країні,
вивезення давальницької сировини здійснюється за умови реєстрації
зовнішньоекономічного контракту в міністерстві економіки та з питань
європейської інтеграції України (Закон України).
Кількісно сполучник якщо і новостворені сполучникові поєднання
співвідносяться як 2 до 1, що вказує на значну поширеність цих сполучникових
утворень.
Розглянуте дозволяє зробити два висновки. Перший: дані, що засвідчують
значну поширеність речень умовно-наслідкового відношення в різних стилях
української мови, виявляють стабільне функціонування розглядуваних структур у
синтаксичній системі української мови. Другий: потреба чіткої передачі умовно-
наслідкового відношення в офіційно-діловому стилі спричинила для вираження
конкретної умови використання, крім традиційно існуючих сполучників якщо і
коли, складених сполучників, утворених з участю прийменниково-іменникового
поєднання у разі, засвідчуваного в ролі умовного прийменника, і сполучників
підрядності якщо і коли.
СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З КОМПОНЕНТОМ УМОВИ
В СТИЛЯХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75533 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:20:19Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бєляєва, Т.В. 2015-01-31T15:04:48Z 2015-01-31T15:04:48Z 2002 Складні речення з компонентом умови в стилях української мови / Т.В. Бєляєва // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 175-177. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75533 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Граматична та словотвірна семантика Складні речення з компонентом умови в стилях української мови Article published earlier |
| spellingShingle | Складні речення з компонентом умови в стилях української мови Бєляєва, Т.В. Граматична та словотвірна семантика |
| title | Складні речення з компонентом умови в стилях української мови |
| title_full | Складні речення з компонентом умови в стилях української мови |
| title_fullStr | Складні речення з компонентом умови в стилях української мови |
| title_full_unstemmed | Складні речення з компонентом умови в стилях української мови |
| title_short | Складні речення з компонентом умови в стилях української мови |
| title_sort | складні речення з компонентом умови в стилях української мови |
| topic | Граматична та словотвірна семантика |
| topic_facet | Граматична та словотвірна семантика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75533 |
| work_keys_str_mv | AT bêlâêvatv skladnírečennâzkomponentomumovivstilâhukraínsʹkoímovi |