Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Культура народов Причерноморья
Date:2002
Main Author: Скляніченко, Г.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2002
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75561
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською / Г. Скляніченко // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 282-283. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75561
record_format dspace
spelling Скляніченко, Г.
2015-01-31T17:20:31Z
2015-01-31T17:20:31Z
2002
Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською / Г. Скляніченко // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 282-283. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75561
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Контрастивна семантикa
Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською
spellingShingle Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською
Скляніченко, Г.
Контрастивна семантикa
title_short Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською
title_full Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською
title_fullStr Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською
title_full_unstemmed Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською
title_sort особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською
author Скляніченко, Г.
author_facet Скляніченко, Г.
topic Контрастивна семантикa
topic_facet Контрастивна семантикa
publishDate 2002
language Ukrainian
container_title Культура народов Причерноморья
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
format Article
issn 1562-0808
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75561
citation_txt Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською / Г. Скляніченко // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 282-283. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT sklâníčenkog osoblivostísemantikikategorííviduvanglíisʹkíimovívzístavlennízukraínsʹkoû
first_indexed 2025-11-25T22:31:38Z
last_indexed 2025-11-25T22:31:38Z
_version_ 1850562599607861248
fulltext Г.Скляніченко (Кіровоград) Особливості семантики категорії виду в англійській мові в зіставленні з українською. Основними граматичними засобами вираження темпоральності в порівнювальних мовах, як і в інших мовах індо-європейської сім'ї, є час і вид. Зазначені граматичні категорії тісно пов'язані функціонально, а також виявляють взаємообумовленість в процесі їх формування. На думку О.О. Потебні, дієслово в індо-європейських мовах виникло в результаті розпаду первісного імені на іменник та дієслово. Цей розпад був зумовлений розподілом їх синтаксичних функцій – вираження суб'єкта та дії, що виконується цим суб'єктом [7; 125]. І.І. Мєщанінов зазначав, що проміжною стадією між цими формами був дієприкметник, який вважається “досить давньою мовною формою, що розвивається, очевидно, паралельно дієслівній, а може й попереду їй; хоча не підлягає сумнівам те, що сучасна форма дієприкметника піддалась значній модернізації, завдяки якій ряд дієприкметникових оформлень міг отримати вигляд похідного утворення саме від дієслова” [5; 286, 290]. Автор доводить, що категорія виду могла існувати в дієприкметнику індо-європейських мов іще до виділення дієслова. Це не суперечить існуючому в лінгвістиці припущенню про те, що як германська, так і слов’янська часова система базується на індо-європейських формах виду. Вид – давніша категорія, ніж час, що виникає вже після виділення дієслова та закріплення за ним спеціальних показників, після формального розмежування форм присудка [6; 74]. Тобто, не поділ на часи виділяє слово, а сам поділ закріплюється за дієсловом, коли останнє вже виділилось. Є підстави вважати, що первинне видове протиставлення в спільно-індо-європейській мові-основі на дію незавершену (неперервну в часі) та завершену (результативну) стало базою для розвитку форм теперішнього та минулого часів відповідно. Незважаючи на те, що сучасна англійська та українська мови мають генетичну та типологічну спільність, критерії визначення граматичного виду у них різні. В найзагальніших рисах ця відмінність полягає в тому, що славісти вважають, що вид вказує на взаємозв’язок суб’єктивного та об’єктивного в дієслівній дії, германісти ж приписують виду здатність характеризувати дію відсторонено, не зважаючи на відношення до неї мовця. Еволюція семантики категорії виду в двох мовах, на нашу думку, пов’язана з лексико-граматичною категорією граничності. Граничними вважаємо дієслова, що виражають дію, спрямовану на досягнення якоїсь, самою природою цієї дії передбаченої межі; неграничне дієслово виражає дію чи стан, не спрямовані на досягнення межі, таку, що не містить у собі ніяких передумов свого завершення [3; 32]. Наявність додатку при дієслові і характер його відношення до останнього в значній мірі залежить від граничності дієслова. В зв’язку з цим в сфері префіксованих дієслів граничність та перехідність являють собою два взаємопов’язаних явища. Відповідно, випадки перетворення неперехідних дієслів в перехідні шляхом додавання префіксів, які, зокрема, часто зустрічаються в давньоанглійській період та в сучасних слов’янських мовах, тісно пов’язані із значенням межі яке привносилось в дієслова цими префіксами [4; 126-129]. Отже: всі граничні дієслова в більшій мірі ніж неграничні перехідні потребують конкретизуючих доповнень; доповнення при граничному перехідному дієслові виступає в ролі кількісного регулятора, що визначає об’єм внутрішньої дієслівної межі. В германських мовах на відміну від слов’янських афіксація поступово втрачає здатність до диференціації граничних та неграничних дієслів. Згодом в англійській мові семантизовані префікси поступаються післяйменникам. Таким чином, в сучасній українській мові граничність виражається за допомогою префіксів, виділяється лише відносно, як складник категорії виду, самостійно не функціонує і включається в канву видових побудов швидше в якості фундаменту, на якому будуються безпосередні видові уявлення. На сучасному етапі розвитку англійської мови граничність виражається післяйменниками. З одного боку вона має деяку самостійність функціонування, але, на відміну від давньоанглійського періоду, не є абсолютною формою вираження видових відносин, а пов’язана з останніми, над нею підносяться видові категорії. В сучасній українській мові концепція виду мало змінилася порівняно з тією, що оформилась в мові-основі. Натомість в англійській вона зазнала суттєвих змін. Сучасний український вид з його регулярним протиставленням “доконаний – недоконаний” виражає відношення дії до її внутрішньої межі [2; 423]. Категорія виду сучасної англійської мови представлена опозицією “тривалий – нетривалий” та реалізується за допомогою видо-часових форм Continuous та Indefinite. Загальним значенням форм прогресиву є вираження конкретнопроцесної дії, тобто дії, локалізованої в конкретній точці часової осі та такої, що не має межі взагалі (для неграничних дієслів) або ще не досягла цієї межі (для граничних дієслів) [1; 89]. Специфіка англійських видових форм полягає в тому, що видове значення обов’язково поєднане з вказівкою на відрізок часу, в якому ця дія протікає і, відповідно, виражена в межах часу. Таким чином, в сучасній англійській мові вид можна точніше визначити як категорію, що передає характер протікання дії по відношенню до моменту (відрізку) часу, вказаному формою дієслова. Переосмислення виду від опозиції “доконаний – недоконаний”, що існувала в давньоанглійському періоді до сучасної “тривалий – нетривалий” спричинило суттєві зміни в системі англійських видо- часових форм. Таке переосмислення часової віднесеності відбулося в свідомості англійців середньоанглійського періоду. В цей час момент мовлення починає відігравати ключову роль в часовій диференціації. З’являються Present Perfect, форми групи Perfect Continuous, які починають асоціюватися не стільки з результатом дії, як з формами часової відносності, що протистоять так званим абсолютним часовим формам. Найбільш проявлено це в англійському інфінітиві та умовному способі. e.g. I’m glad to see you. I’m glad to have seen you. If I were there I should help you. If I had been there I should have helped you. Загально відомо, що чим більш проявленою і чітко окресленою є граматична категорія виду в мові, тим менше видо-часових форм в ній існує і навпаки. Так, в дійсному способі активного стану української мови існує 6 видо-часових форм: теперішній час, минулий час доконаного та недоконаного видів, майбутній час доконаного та недоконаного видів, давньоминулий час (плюсквамперфект). В той час як в сучасній англійській мові їм протистоять шістнадцять: Present (Indefinite, Continuous, Perfect, Perfect-Continuous) Tenses, Past (Indefinite, Continuous, Perfect, Perfect-Continuous) Tenses, Future (Indefinite, Continuous, Perfect, Perfect-Continuous) Tenses, Future-in-the-Past (Indefinite, Continuous, Perfect, Perfect-Continuous) Tenses. Отже констатуємо: ключ до розуміння відмінності видо- часових форм в порівнюваних мовах лежить в відмінності їх видових концепцій. Література: 1. Вопросы сопоставительной аспектологии . Под ред. Ю.С. Маслова. – Л.: 1995. 2. Жовтобрюх А.М., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: 1965. 3. Калько В.П. Видова неоднорідність дієслова як вияв взаємодії категорії виду з її лексичним значенням . Мовознавство № 2, 1990. 4. Кошевая И.Г. Типологические структуры языка. Сфера видо- временных значений. – К.: 1972. 5. Мещанинов И.И. Глагол. – Л.: 1982. 6. Мещанинов И.И. Члены предложения и части речи. – Л.: 1976. 7. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. т.3 – М.: 1968. Відомості про автора. Скляніченко Ганна Володимірівна доцент кафедри англійської філології Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Дом. адреса: 25000, Кіровоград, пр. Правди, 11/31, кв. 47. Дом. тел. 56-14-80, роб. тел. 29-31-82. Г.Скляніченко