Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2002 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75582 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю / Ф. Бацевич // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 320-324. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75582 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бацевич, Ф. 2015-01-31T18:06:43Z 2015-01-31T18:06:43Z 2002 Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю / Ф. Бацевич // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 320-324. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75582 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Семантика тексту Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю |
| spellingShingle |
Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю Бацевич, Ф. Семантика тексту |
| title_short |
Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю |
| title_full |
Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю |
| title_fullStr |
Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю |
| title_full_unstemmed |
Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю |
| title_sort |
регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю |
| author |
Бацевич, Ф. |
| author_facet |
Бацевич, Ф. |
| topic |
Семантика тексту |
| topic_facet |
Семантика тексту |
| publishDate |
2002 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75582 |
| citation_txt |
Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю / Ф. Бацевич // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 32. — С. 320-324. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bacevičf regístrâktekstovakategoríâaspektiídíostilû |
| first_indexed |
2025-11-26T22:38:56Z |
| last_indexed |
2025-11-26T22:38:56Z |
| _version_ |
1850775187270664192 |
| fulltext |
РЕГІСТР ЯК ТЕКСТОВА КАТЕГОРІЯ:
АСПЕКТИ ІДІОСТИЛЮ
Флорій Бацевич Львівський
національний університет ім. Івана Франка
Вплив контексту (в найширшому значенні цього слова) на організацію і
функціонування одиниць мовного коду процесу комунікації є визначальним. У
західній лінгвістичній традиції (перш за все британській, американській та
австралійській) цей вплив пов'язується з поняттями мовленнєвого жанру та
регістру [див., напр. НаШсІеу, Навал 1990; Е£§ІПЗ, Маггіп 2001 та ін.]. Жанрові
різновиди мови виформовуються під впливом культурного контексту; регістрові
-соціального, ситуативного (в широкому сенсі цього слова).
Регістр - це вияв (різновид) дискурсу (тексту), що сформувався під впливом
ситуативного контексту в спілкуванні соціалізованих особистостей; це реалізація
дискурсу (тексту) в конкретній конситуації спілкування, в основі котрої лежать
імпліковані в комунікативній компетенції мовців правила (конвенції, звички)
спілкування. Інакше кажучи, в аспекті породження мовлення регістром також
можна назвати організацію контексту спілкування. "Поняття регістру - це
теоретичне узагальнення спостережень, що грунтуються на здоровому глузді,
згідно з яким в різних ситуаціях уживаємо мову в різний спосіб. Говорячи більш
науково: аспекти контексту впливають на мову таким чином, що роблять значно
більш ймовірним добір певних значень і способів їх мовного втілення" [Е§£Іш,
МагшІ2002: 157].
У найзагальнішому вигляді стосунки між мовою (елементами мовного коду) і
суспільним контекстом виглядають так:
Як зазначають рішучі прихильники регістрової організації мови, яку вони
протиставляють системно-структурній, "будь-яка мова - це конгломерат регістрів ...
Опис мовлення (тексту) вимагає встановлення тих чинників (соціальних,
культурних, прагматичних), котрі обумовлюють зміну регістрів, тобто вибір тих або
інших правил, необхідних для здійснення певного ситуативного завдання ...
Суспільний контекст
Сама мова (механізм породження) не може бути описана як єдина система, і опис
перш за все повинен фіксувати набір існуючих у мовному досвіді регістрів і
характер їх сполучуваності" [Живов, Тимберлейк 1997: 5]. Регістри - це спосіб
існування мови, засіб її функціональної фрагментації; "у різних регістрів різна
граматика, і про граматику мови в цілому ми говоримо лише умовно, як про
сукупність загальних характеристик граматик окремих регістрів" [Там само: 7]. З
точки зору стратегій мовленнєвої поведінки (або риторичних стратегій), в яких
найповніше виявляється соціальна природа мови, "вибір регістра або, точніше,
сукупність операцій, котрі адресант здійснює з регістрами (вибір, зміна, накладання
одного на інший) виступає як найсуттєвіша соціальна характеристика мовленнєвої
діяльності" [Там само: 6].
На думку низки дослідників моделі контексту можна сконцентрувати у межах
трьох найважливіших понять: специфіки каналу комунікації, або ж способу
комунікації (тскіе), змісту (конфігурації) соціальних ролей учасників комунікації
(Іепог) та тематичної сфери, або простору дії, комунікації (беИ).
З метою пояснення згаданих понять звернемося до праць [НаІШеу, Назап
1990: 24 еі а!.; Е§§іпз, Маггіп 200:156-157].
Поняття специфіки каналу комунікації (тосіе) включає в себе низку аспектів,
пов'язаних із специфікою усного, писемного і друкованого' мовлення, діалогічного,
монологічного чи полілогічного способу комунікації, радіомовлення, телемовлення,
поєднаного з відеорядом, комунікації безпосередньої чи опосередкованої простором
і часом тощо. Поняття змісту (конфігурації) соціальних ролей (Іепог) включає в себе
різні виміри контексту, пов'язані з тим, у яких соціальних стосунках перебувають
учасники комунікації (начальник, підлеглий, батьки, діти, друзі тощо). Тематична
сфера, або простір комунікації (йеИ) включає в себе різні виміри комунікації:
фахове чи щоденне, наявність чи відсутність біблійних аспектів, специфіку
художнього (образного) мовлення тощо.
Одна з найважливіших можливостей цієї моделі контексту - можливість її
співставлення з моделлю організації семантики живих мов. На думку
М.А.К.Холідея, конфігурація (побудова, структура) значень будь-якої мови
підпорядкована трьом головним складникам, які можна вважати метафункціями:
досвідному, міжособистісному і текстовому [НоШсІау, Назап 200:14-28].
Досвідна метафункція служить учасникам комунікації у ролі "карти" дійсності,
яка нас оточує: хто, що робить, кому, коли, де, з якою метою, як.
Міжособистісна метафункція пов'язана з організацією соціальної діяльності, тобто
організацією людей, котрим висловлюємо вдячність, зауваження, ставимо
запитання, формулюємо накази, котрих хочемо схилити до певних дій і т.д.
Текстова метафункція стосується упорядкування обох попередніх типів значень
(метафункціи) у текстах, котрі є цілісними і важливими в певних контекстах
спілкування, а саме: що формулюємо на самому початку спілкування, а що в кінці;
яким способом вводимо ім'я особи, про яку йтиметься в розповіді; що залишаємо в
сфері імпліцитного, а що виводимо "на поверхню" тощо. Співвідношення між
функціональною організацією мови окресленою структурою контексту за
М.А.К.Хошдеєм виглядає так:
Метафункція (організація мовного коду)
Регістр (організація контексту)
Значення міжособистісне (засіб інтеракції)
Зміст (конфігурація) соціальних ролей (Іепог)
Значення досвідне (засіб побудови змісту)
Різновиди соціальних дій (ЯеШ)
Значення текстове (засоби упорядкування тексту)
Специфіка каналу комунікації (пкхіе)
Спираючись на ці показники, дослідники встановлюють регістрові відмінності
найрізноманітніших дискурсів, витворених різними особистостями як у межах
відмінних функціональних стилів, так і у межах одного функціонального стилю
[див., напр. НаШсІеу, Навал 1990; НаШсІеу, Магііп 1993; Е§§шз, Маггіп 2001 та ін.].
Разом з тим, опрацьований апарат визначення регістрових характеристик дискурсу
дозволяє також диференціювати регістрові аспекти ідіостилю одного мовця.
Нижче на матеріалі фрагментів двох статей одного й того ж автора.спробуємо
з'ясувати правомірність цього положення. Аналізовані тексти надруковані в різних
номерах одного й того ж видання під науковим редагуванням однієї й тієї ж особи.
Обидві статті присвячені лінгвофілософській проблематиці; часова відстань між
обома текстами - 6 років. Для унаочнення висновків пронумеруємо комунікативно
значущі для аналізу частини текстів.
Текст 1
(1) В зтом разделе речь пойдет о частях речи, категориях й
категориальньїх средствах язика как предмете рассмотрения в аспекте
различньїх парадигм философии язьїка. (2а) В изложеши принятьі в расчет
как уже представленние в литературе альтернативнеє интерпретации
классов слов й их категориальньїх свойств, (26) так й те новьіе возможности,
которьіе открьіваются при дополнении одной парадигми другой. (За)
Одновременно с зтим в ряде аспектов уточняются й соми понятия "парадигм"
(36) как "образцов постановки й решения научньїх проблем" (Ю.С.Степанов)
й вместе с тем - (Зв) если соотнести терминологию Ю.С.Степанова с
терминологией Й.Йордана, - "зпох", вследствие чего материал обсуждения не
ограничивается только указанньїми обьектами.
(4) Парадигма - зто форма, которая придается содержанию познания,
предписьіваемая свойствами избранного для зтой цели язикового обьекта. (5)
Однако, существует потребность в том, чтоби понятию "парадигма"
придать более концептуальний, чем исторический смисл. (6) В зтом случае
виделенние Ю.С.Степановим три парадигми, или разновидности, философии
язика ... , распределенньїе им во времени как сменяющие друг друга, можно
будеш толковать чисто зпистемологически - как логические рамки
определений. (7) Тем самим снимается ограничение на обьем родового
понятих "философияязика". <...>
(8) Одним из позитивних следствий снятия ограничения на обьем родового
понятия "философия язика" виступаєш возможность пополнить список
основних ее разновидностей по крайней мере еще одним членом. (9)
Представляєшся, что "философии слова" как парадигме целостности не
только может бить, но й реально, в историческом процессе,
противопоставляется "философия морфеми" (иначе - философия части,
злементаи, срядом оговорок, нецелостности). <...>
(Юа) Логическую рамку "философии морфеми" образует позиция
неопределенного й позтому внешне зависимого или "связанного" злемента
(106) (вот почему било би бессмисленно, опираясь на слово "часть" в
изложенних више рассуждениях, предлагать конкурирующие термини типа
"философия фонеми" й под.: фонема, как ни странно, более автономна, чем
морфема). (11) Зтим определяется характер й структура ряда понятий,
индуцируемих "философией морфеми ". (12) Зто - "иерархия ", "отношение ",
"синтагма", "зависимость", "подчинение" й др. (13) Некоторие из зтих
понятий сближают "философию морфеми " с "философией предиката" <... >
[Луценко 1993: 53, 55, 61, 65].
Текст 2
(1) По случаю 145-летнего юбилея кафедри украинской филологии родного
университета известний львовский лингвист X [називається наше прізвище.
-Ф.Б.] в сборнике "Украинская филология: достижения, перспективи"
опубликовал статью "Философия язика в Украине". (2а) Іаие ^їхе автора -(26)
лингвофилософские исследования в Украине ( а зто в основном харьковские
публикации последних лет) развиваются своеобично, не пересекаясь с
развитием современной лингвофилософской мисли в России.
(За) 145-летие кафедри украинской филологии Львовского университета,
конечно, неоспоримий повод для подведения итогов в обпасти философии
язика (в Украине), (36) однако допустимо ли смешивать некие
юбилейно-декларативние "итоги " с историко-лингвистическими оценками й
создавать (очередной) миф? (4) Тут, конечно, нужни разьяснения в отношении
того, что нами имеется в виду. (5а) Прежде всего позволим себе не
согласиться с проф. X в том, (56) что "школа Потебни" била, "имела
место". (б) Нам кажешся, что упомянутая школа - зто "всадник без голови ",
блуждающий пассаж из чьей-то юбилейной речи об А.А.Потебне. (7а) На
первий случай
стоит немного покопаться в исследованиях по истории лингвистических
учений тій хотя бьі в воспоминаниях о Потебне, (76) й тогда вияснишся, что
существование Харьковской школи А.А.Потебни в лингвистике не
подтверждается. <...>
(8а) То ли к счастью, то ли к сожалению, (86) по заполнение й зтого,
очередного, пробела [у вивченні та розумінні концепції О.О. Потебні щодо
"всезагальної" омонімії слів і форм в українській мові. - Ф.Б.], (8в) вне какого-либо
конкретного отношения к Потебне, оказалось связаиньїм с мировоззрением
писателя. (9) В романе В.Шарова "До й во время" читаєм: "Однозначность
слова - страшная болезнь, на таком язьіке мьі можем говорить только друг с
другом, онрожден ложью, страхом бить обманутим, ми доверия, ни свободи в
нем нет совсем <... > Зтот язик хорош для юристов й чиновников, но на нем
нельзя молиться". (10) Й добавим - нельзя философствовать. (Па) Соотнеся
(генетически заданний) зскизний "образ язика" А.А.Потебни й несколько
радикализованное, но принципиально верное его более подробное воссоздание в
характеристике В.Шарова..., (116) ми обнаруживаем безусловную
коррелятивность зтих трех злементов настоящего повествования, косвенним
образом изьясняющую будущие перспективи й украинской философии вообще, й
украинской философии язика <...> [Луценко 1999: 280, 281, 287-288].
В обох текстах наявна спільна комунікативна мета: доведення потенційному
читачеві тексту справедливості авторської позиції, переконування "споживача"
тексту. Лінгвальне втілення цієї комунікативної мети дозволяє обидва тексти
зарахувати до мовленнєвого жанру "переконування (шляхом аргументації)".
Разом з тим є всі підстави вважати, що ці тексти належать до різних регістрів.
Свідченням цьому є те, що автор спирається на відмінні сукупності контекстних
чинників, окреслених вище як пюсіе, Іепог, йеШ. Продемонструємо це твердження у
порівняльній таблиці текстів 1 та 2.
Тематична сфера комунікації (йеШ) Тематична сфера комунікації (йеШ)
Наукова проблематика, спеціальна сфера
знань.
Об'єкт дослідження - лінгвофілософське
поняття "парадигма" і "філософія морфеми"
Модель об'єкта дослідження - важливий у сфері
лінгвофілософії; такий, що дозволяє розширити
її концептуальні межі (26; За; 8;9).
Наукова проблематика, спеціальна сфера
знань.
Об'єкт дослідження - концепція проф. X
про наявність лінгвофілософії як наукового
напряму в Україні (1; 36; 5я; 6; 76; 10; 116).
Модель об'єкта дослідження - черговий
науковий міф, яких достатньо в науковому
просторі України (36; 56; 76).
Текст 2 Текст 1
Аргументація:
а) опертя на уже висловлені відомими
вченими аргументи (2а; 36; 6; 11);
б) врахування результатів власних досліджень
та спостережень (7; 10, а також частини
тексту, які не увійшли в аналізовані
фрагменти);
в) постійна аргументація положень, що
висуваються.
Висновки: аргументи автора правильні,
оскільки так влаштований об'єкт дослідження.
Специфіка каналу комунікації (тоде)
Аргументація:
а) апріорне переконання в тому, що об'єкт
не може бути так влаштований, як твердить
проф. X (2а; 26; 6; 8в);
6) опертя на відчуття та переконання автора
(6;7а;8а);
вУпровіденціоналізм'автора (7а; 76; 116);
г) елементи аргументації (4);
д) опертя на думку не фахівців у
досліджуваній сфері, а "світобачення"
письменника (9).
Висновки: аргументи автора правильні, оскільки
позиція X несимпатична, або "цього не
може бути, тому що цього не може бути ніколи".
Специфіка каналу комунікації (тосіе)
Канал комунікації писемний.
Модель адресата - рівний авторові носій
знань у сфері лінгвофілософії, зокрема,
лінгвофілософських парадигм. Дистанція між
автором і адресатом значна, а тому для
переконання адресата необхідна серйозна
аргументація, захист власних положень (2а;
26; 5; 6; 8; 9). Засоби мовного коду:
а) наявність значної кількості спеціальних
термінів (1; За; 4; 6; 7; 8; 9; 12);
б) наявність дефініцій (36; 4);
в) усі мовленнєві акти вжиті у прямому
значенні.
Канал комунікації писемний.
Модель адресата - читач, не знайомий з
концепцією проф. X; схильний до
іронічного ставлення щодо чужих ідей.
Дистанція між автором і адресатом
мінімальна; адресат - "психологічний
однодумець", а тому для його переконання
достатньо іронічного натяку (За). Засоби
мовного коду:
а) невелика кількість спеціальних термінів;
домінування термінів загальнонаукових; 6)
дефініції відсутні; в) наявні мовленнєві акти з
непрямим втіленням ілокуції (1; За).
Зміст соціальних ролей (іепог) Зміст соціальних ролей (Іепог)
Модель автора - фахівець, експерт у царині
лінгвофілософських категорій. Комунікативна
стратегія - спроба досягнення "істини",
розібратись у природі організації об'єкту
дослідження. Комунікативна тактика -
аргументація,
посилання на наукові авторитети та власні
спостереження.
Модальність - істинність того, що
доводиться.
Тональність спілкування - серйозна.
Модель автора - всезнаючий, а тому дещо
іронічний "гід" по чужих думках
(2а). Комунікативна стратегія
-_"деміфологізація" концепції проф. X.
Комунікативна тактика - іронічне,
скептичне, відпочатково негативне
висловлення свого ставлення до концепції
проф. X.
Модальність - хибність, міфологічність
позиції X.
Тональність спілкування -
іронічно-зневажлива і дещо поблажлива.
Аналіз наведених фрагментів текстів свідчить: є всі підстави говорити про те, що
в ідіолексиконі кожного носія мови наявні набори регістрів, якими він
послуговується в залежності від конкретної ситуації спілкування, стратегій, моделі
адресата, необхідності формування свого власного іміджу (моделі адресанта) та
інших аспектів комунікації, які можна трактувати як контекстні. Інакше кажучи,
"узус окремого мовця поєднує в собі неоднорідний набір засвоєних ним узусів,
набір регістрів, з поміж котрих він може вибирати" [Живов, Тимберлейк 1997: 14].
Зважаючи на важливість регістрових характеристик не лише індивідуального
мовлення, але й будь-якої живої ідіоетнічної мови, подальші дослідження цієї
категорії є, без сумніву, актуальними і перспективними.
Таким чином, регістрові аспекти дискурсу - це результат впливу ситуативного
контексту на перебіг комунікації, організацію її мовного коду, або, з іншого боку,
- це пристосування одиниць мовного коду до наявних ситуативних умов
спілкування. Вплив культурного контексту на перебіг комунікації має своїм
результатом виформування мовленнєвих жанрів. Зважаючи на те, що зв'язки між
текстом (дискурсом) і контекстом мають діалоговий характер: текст (дискурс)
одночасно віддзеркалює контекст і реалізує його вимоги, — можемо твердити, що
обидві згадані площини виміру - регістри і мовленнєві жанри — виформовують
дискурс (текст), виступаючи формами його реалізації та існування.
ЛІТЕРАТУРА
Живов В., Тимберлейк А. Расставаясь со структурализмом (тезисьі для
дискуссии) // Вопросн язьжознания. - 1997. - № 3. - С. 3-14.
Луценко Н.А. Взаимодействие парадигм в грамматике. "Философия морфемн"
// Философия язнка: в границах й вне границ. - Харьков: ОКО, 1993. -Внп.І.-С.
53-72.
Луценко Н.А. О "новой" украинской школе философии язьїка, или О новом
русском реализме // Философия язьїка: в границах й вне границ. - Харьков: ОКО,
1999. - Внп. 3-4. - С. 280-302.
Е§діп8 8., Маггіп І.Я. Оагапкі і ге]езпу сіузкигзи // ІЗузкигз ]ако зігикіша і ргосез.
- \¥аг82аша, 2001. - 8. 153-181.
НаШдау М.А.К., Назап К. Ьап§иа§е, сопіехі апсі Іехі: азресїз оГ Ьап§иа§е іп а
8осіа1-зетіопс регзресиуе. - Ох&гд: ЦР, 1990. - 126 р.
НаІІМау М.А.К., Магііп І.К. \¥гіІіп§ 8сіепсе: Ьіїегасу аші Візсигзіуе РО\УЄГ.
-Ьоікіоп, РіОзЬигя: ЦР, 1993. - 167р.
|