Глухівські універсали

У статті розглядається правотворча та правозастосовча діяльність глухівських гетьманів, проведене теоретичне дослідження гетьманських універсалів як нормативних актів за допомогою яких здійснювалося управління Гетьманщиною. В статье рассматривается правотворческая деятельность глуховских гетманов,...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Сіверщина в історії України
Дата:2011
Автори: Шемшученко, Ю.С., Нюхіна, П.О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75609
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Глухівські універсали / Ю.С. Шемшученко, П.О. Нюхіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2011. — Вип. 4. — С. 178-180. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859630914115469312
author Шемшученко, Ю.С.
Нюхіна, П.О.
author_facet Шемшученко, Ю.С.
Нюхіна, П.О.
citation_txt Глухівські універсали / Ю.С. Шемшученко, П.О. Нюхіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2011. — Вип. 4. — С. 178-180. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сіверщина в історії України
description У статті розглядається правотворча та правозастосовча діяльність глухівських гетьманів, проведене теоретичне дослідження гетьманських універсалів як нормативних актів за допомогою яких здійснювалося управління Гетьманщиною. В статье рассматривается правотворческая деятельность глуховских гетманов, проведено теоретическое исследование гетманских универсалов как нормативных актов, с помощью которых происходило управление Гетманщиной. In the article law activity of Hlukhiv hetmans is examined, theoretical research of hetmans universals are conducted as normative acts by which a management of Hetmanschina was carried.
first_indexed 2025-12-07T13:10:47Z
format Article
fulltext Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011 178 Швеції та інших держав: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава. 2009. – С.81-96с. 16. Якубова Т. Виховна функція історико-культурних фондів НБУВ (за матеріалами досліджень Гетьманщини та Північної війни (XVII-XVIII ст.) / Т.А.Якубова // Полтавська битва 1709 року в історичній долі України, Росії, Швеції та інших держав.– Полтава, 2009.– С. 455-469. 17. Voltaire. Histoire de Charles XII. T.26. / Voltaire – P. : Impr. De la Sociéte littéraire , 1785. – P. 196. 18. Послание Карла XII про полтавський погром у Стокгольм урядовій раді 1709, кінець липня // Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах. Упор. Сергій Павленко. – К., 2009. – С. 514-515. 19. Брюховецький В. Слово до читачів / В.Брюховецький // Іван Мазепа та його доба: Матеріали міжнародної наукової конференції. – К., 2008. – С.3-5. 20. Мірошниченко В. Формування соціально-історичної компетентності учнів при вивченні подій Північної війни в Україні та постаті гетьмана І.Мазепи / В.Мірошниченко // Полтавська битва 1709 року в історичній долі України, Росії, Швеції та інших держав: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава, 2009. – С.455-469. 21. Якубова Т.А. Місто-фортеця Очаків та його стратегічне значення в російсько-українсько-турецькому протистоянні XVIII ст. /Дис. 07.00.01. – історія України на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук. – К., 2006. –203 с. Якубова Т.А. История Северной войны и города Глухова в материалах Института рукописи, французском и польском фондах Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского Статья посвящена истории Северной войны и города Глухова, исторических биографий И. Мазепы, Карла XII в материалах историко-культурных фондов Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского. Данная тема представлена в исторической литературе французского, польского фондов, Института рукописей НБУВ. Малоизвестные фонды библиотеки представляют исторические работы Вольтера, И. Борщак, Р. Кириченко, в которых отображены факты исторических биографий И. Мазепы, Карла XII в период Северной войны на Украине. Широкое научное раскрытие содержания историко- культурных фондов НБУВ о событиях Северной войны 1709 года на Украине позволяет сделать современную наиболее полную реконструкцию исторических событий Северной войны, истории Глухова, исторических биографий И. Мазепы, Карла XII во время их пребывания на Украине. Ключевые слова: исторические источники, крепость Очаков, казачество. Yakubova T.A. History of Northern war and city Hlukhiv in materials of Institute of manuscripts , the French, Polish funds of National library of Ukraine of V.I.Vernadskyi’s name Article is devoted to a theme of history of Northern war, city Hlukhiv, historical biographies of I. Mazepa and Charles XII in materials of funds of National library of Ukraine. The given theme is presented in the French fund , the Polish fund, Institute of manuscripts of National library of Ukraine. Little known funds of National library of Ukraine contain works Voltaire, I. Borshcak, R. Kirichenko’s historical works in which are displayed the facts of historical biographies of I. Mazepa , Charles XII in Northern war in Ukraine. Wide scientific disclosing of the maintenance little known historical and cultural funds of National library of Ukraine about events of 1709, allows to make modern reconstruction of historical biographies of I. Mazepa, Charles XII in events of Northern war in Ukraine. Key words: historical sources, Cossack the foreman, fortress Ochakiv. 15.03.2011 р. УДК 94(477):(093.2) Ю.С. Шемшученко П.О. Нюхіна ГЛУХІВСЬКІ УНІВЕРСАЛИ У статті розглядається правотворча та правозастосовча діяльність глухівських гетьманів, проведене теоретичне дослідження гетьманських універсалів як нормативних актів за допомогою яких здійснювалося управління Гетьманщиною. Ключові слова: Гетьманщина, гетьманські універсали, нормативні акти. Як відомо, Глухів з 1708 по 1764 р. був гетьманською резиденцією і столичним містом Лівобережної України. Тут правили чотири гетьмани І. Скоропадський, П. Полуботок, Д. Апостол та К. Розумовський. Місто було центром національного відродження у формі гетьманської республіки. Основними нормативними актами, за допомогою яких гетьмани здійснювали управління Гетьманщи- ною, були універсали. Наразі видано кілька збірок гетьманських універсалів, але їх правовий статус до цього часу залишається мало дослідженим. Очевидно, що термін «універсал» був запозичений у Польщі. За Польською енциклопедією універсалами (від лат. universalis) у давній Польщі називалися листи короля до народу з нагоди важливих подій. З XV ст. універсали стають правовими актами (поряд з едиктами і декретами), якими регулювалися здебільшого економічні відносини. У XVI ст. Сейм почав приймати так звані «універсали поборові», якими встановлювалися податки, терміни та місце їх збирання. Спочатку універсали оголошувалися окремо, а з XVII ст. їх видавали поряд із сеймовими конституціями, публікували в судових книгах та проголошували у публічних місцях (наприклад, на ярмарку). В українських історичних джерелах універсалами називалися офіційні акти верховної влади Війська Запорізького, що містили в собі закони й розпорядження. Вони видавалися від імені гетьмана, складалися за прийнятою формою, підписувалися гетьманом і скріплювалися печаткою Війська Запорізького. В Україні у XVII-XVIII ст. на зразок польських королів універсали видавали гетьмани, члени генеральної старшини та полковники. Ці акти стосувалися військових справ (оголошення походу), земельних відносин (підтвердження землеволодіння чи прав на маєтності), призначення на урядові посади, надання особистих або групових привілеїв (наприклад, містам), стягування податків, зовнішніх зносин тощо. Деякі універсали мали характер охоронних грамот. В сучасній українській юридичній літературі, зокрема в «Юридичній енциклопедії», поняття універсал тлумачиться таким чином: універсал – ISSN 2218-4805 179 (польс. – королівська грамота, від лат. – загальний) – письмовий розпорядчий акт адміністративно- політичного змісту, який у XV-XVIII ст. видавали в Речі Посполитій королі, а в Україні (XVII-XVIII ст.) – гетьмани (іноді представники старшини і полковники). Універсали мали вищу юридичну силу щодо інших правових документів. Універсал завжди був письмовим документом, який видавався вищою владою, носив обов’язковий характер та уособлював собою певну норму або норми права, тобто містив приписи щодо обов’язкової поведінки суб’єктів, на яких розповсюджував свою дію. Слід зазначити, що і до перенесення гетьманської столиці у Глухів чимало документів було укладено і підписано в цьому місті. Найвідомішим з них є «Глухівські статті, схвалені від імені царя його посланцями кн. Григорієм Ромодановським, Артемоном Матвеєвим та Григорієм Богдановим під час обрання Дем’яна Многогрішного» (6 березня 1669 p.). Більша частина глухівських універсалів стосувалася земельних відносин. Це й не дивно, бо питання землеволодіння і переділу земельних наділів були надзвичайно актуальними. Ось що пише О.І. Гуржій у своїй роботі «Іван Скоропадський»: «Щойно І. Скоропадський став гетьманом, як до нього потяглася довга вервечка осіб за підтвердженням виданих їх раніше документів на володіння маєтками, угіддями, млинами, окремими «ґрунтами» тощо» [1]. Тільки протягом двох місяців (листопад-грудень 1708 р.) Скоропадським було видано 8 універсалів, якими підтверджувалися права на угіддя, набуті у спадок, надавалися угіддя «до ласки войсковой» (тобто за воєнні заслуги), закріплювалися в підданстві селяни. Земельна власність міст також регулювалася геть- маном. Так, у 1718 р. за універсалом І. Скоропадсь- кого Козелецька ратуша отримала села Новинка, Ди- мера, Ржавець, Будище, Сморшки, Влудше, Верків, Тополе. Крім того, гетьманськими універсалами встановлювалися правила торгівлі в містах і містечках: 21 листопада 1714 року Скоропадський дозволив бакланівським міщанам і війту «для мно- гих их расходов» влаштовувати щонеділі торги у місті. Протягом 1718-1729 років універсалами того ж гетьмана встановлено монопольне право «шинку- вати» горілку на певних територіях. Питання торгівлі та фінансів знаходилися під пильним контролем гетьманської адміністрації. Так, універсалом І. Скоропадського 1710 р. на підтвердження царського указу закріплювався офіційний статус Сави Рагузинського, який був упо- вноважений особисто керувати збиранням митних зборів за вивіз товарів за кордон. 17 травня 1719 р. І. Скоропадський своїм універсалом установив відрахування ста талярів на рік з «покуховного» пода- тку на громадські потреби містечка Баришівка Пере- яславського полку. Про увагу до потреб внутрішньої торгівлі та застосування механізмів для захисту вітчизняного виробництва свідчить універсал від 9 жовтня 1714 p., яким було заборонено російським та українським купцям вроздріб скуповувати коноплю та деякі інші товари на територіях Погарської сотні та Стародубського полку. У 1714 р. гетьманом І. Ско- ропадським було видано універсал на захист війта, урядовців і міщан містечка Баклан Стародубського полку від зловживань російських чиновників. Цим же актом передбачалося скорочення надмірних по- винностей, через які жителі цього містечка дійшли до розорення. Ще одним прикладом спроби захи- сту місцевих торгівельних інтересів є універсали Д. Апостола, видані ним протягом 1727-1729 років, якими підтверджувалося право козаків шинкувати медом, брагою та пивом, встановлювалась заборона щодо обмежень їх у цьому праві. А гетьман К. Розу- мовський у 1761 р. заборонив громадянам викурю- вати горілку. Гетьман Д. Апостол опікувався питаннями магдебурзького права. За його універсалами це право отримали міста Стародуб (універсал від 7 листопада 1728 p.), Козелець (універсал від 10 січня 1729 p.), Ніжин (універсал від 17 січня 1729 p.). Зустрічались і протилежні випадки, коли замість самоврядування місто передавалося у відання урядових органів. Про це свідчить універсал від 15 травня 1729 p., виданий Д. Апостолом, стосовно перепідпорядкування міста Коропа у відання Генеральної військової артилерії. Національні питання також не лишалися поза увагою гетьманів того часу. У жовтні 1708 р. універсалом І. Скоропадського закріплено привілеї ніжинських греків, а у 1709 р. було видано охоронний універсал грекам, які мешкали у місті Ніжині. Протягом 1727-1728 років гетьманом Д. Апосто- лом були видані розпорядчі документи, які стосува- лися росіян у межах Гетьманщини. Так, 12 травня 1727 р. гетьман розпорядився вислати російських торгових людей, а ті, що залишилися за «паспортами для торгівлі», мали нести всі гродські повинності. Пізніше, 9 листопада 1727 р. окремим універсалом щодо міста Глухова (яке тоді не мало магдебурзь- кого права і знаходилося під управою глухівського сотника) було встановлено збирання «всех гродских повинностей». 18 січня 1728 р. Апостол заборонив росіянам володіти «хуторами і другими угодьями на Украине», а також передбачив вислання всіх росіян, які не мали паспортів, і закріпив «взимания всех гродских повинностей с остающихся по паспортам для торговли» [2]. Турбували гетьманську владу і питання втікачів та біженців. Так, 7 жовтня 1720 р. гетьманським універсалом було заборонено підданим Батуринського монастиря записуватися до козацького Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011 180 стану. 5 листопада 1720 р. І. Скоропадський у своєму універсалі зазначав про таке: «... Дабы не токмо великороссійскіе слободы отнюдь нихто з войсковых и посполитых людей малороссийских на житло не выбирался и не уходил, под забором того всей худобы и жестоким на теле караньем. Але из единого в другой полк, чыли з города и з села в село. Или в якую слободку, на мешканье жадною мерою переноситися и переходите не дерзали бы...» [3]. В універсалі Д. Апостола від 30 квітня 1728 р. знаходимо таке: «... дабы нихто з обывателей беглых великороссов не тилько крестьян, но и посадських людей в городах и селах нигде не принимали» [4]. Увагу привертають і універсали того часу, які стосувалися судочинства Гетьманщини. Так, 16 травня 1721 р. І. Скоропадський видав універсал про переклад «правних книг, з яких тут, у Малоросії справи судимі бувають, а саме Саксона, Статут Великого князівства Литовського і Порядок з польської мови на наше руське наріччя» [5]. Б. Крупницький у своїй монографії «Гетьман Да- нило Апостол і його доба» згадує універсал П. По- луботка від 19 серпня 1722 р. про судовий процес, яким встановлювався порядок ступеневої апеляції. Крім апеляційних інстанцій гетьман також зробив Генеральний Суд колегіальним, «заводив кращі по- рядки в суді, щоб у судах сільських, сотенних і пол- кових судив не сам оден судя чи отаман, а засідало в суді кількох аби оден другого пильнував» [6]. Універсалами гетьмана К. Розумовського від 17 листопада 1760 р. та від 19 листопада 1763 р. запроваджено та остаточно установлено новий порядок судочинства, яким організовано новий склад Генерального Суду, полкові суди перетворювалися на гродські, створювалися земські суди (для розгляду цивільних справ) та підкоморські (для розгляду справ межових). Отже, правотворча і правозастосовча діяльність глухівських гетьманів, в цілому, позитивно вплину- ла на формування та функціонування Гетьманщи- ни. Видання універсалів національними суб’єктами владних повноважень, обов’язковість їх до виконан- ня, що забезпечувалася державним примусом, до- зволяють говорити про те, що в межах законодавства Гетьманщини ці документи мали вищу юридичну силу. Подальші теоретичні дослідження гетьмансь- ких універсалів відкриють нові сторінки в історії вітчизняного державотворення і правотворення. Посилання 1. Гуржій О. Іван Скоропадський. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2004. – С. 217. 2. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі – ЦДІАК України), ф. 51 «Генеральна військова канцелярія», оп. 3, спр. 18640, арк. 3-4. 3. ЦДІАК України, ф. 51 «Генеральна військова канцелярія», оп. 3, спр. 264 а, арк. 57 зв. 4. ЦДІАК України, ф. 51 «Генеральна військова канцелярія», оп. 3, спр. 192, арк. 57 зв. 5. Тисяча років української суспільно-політичної думки: у 9 т. / Тарас Гунчак (голова ред. кол., наук, ред.), Володимир Литвинов (упоряд. і прим.). – K.: Дніпро, 2001. – Присвячується 10-ій річниці незалежності України. T. 4, кн. 1 : Перша третина XVIII ст. – К.: Дніпро, 2001 – С. 291. 6. Універсали Павла Полуботка. 1722-1723 / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка; Наукове товариство ім. Шевченка; Центральний держ. історичний архів України / Павло Сохань (голов, ред), Вячеслав Ринсевич (упоряд.). – К., 2008. – С. 91-92. Шемшученко Ю.С., Нюхина П.О. Глуховские универсалы В статье рассматривается правотворческая деятель- ность глуховских гетманов, проведено теоретическое исследо- вание гетманских универсалов как нормативных актов, с помо- щью которых происходило управление Гетманщиной. Ключевые слова: Гетманщина, гетманские универсалы, нормативные акты. Shemshuchenko Yu. S.,Niuhina P. O. Hlukhiv's universals In the article law activity of Hlukhiv hetmans is examined, theoretical research of hetmans universals are conducted as normative acts by which a management of Hetmanschina was carried. Key words: Hetmanschina, hetmans universals, normative acts. 24.03.2011 р. УДК 94(477):737.1 «16/17» А.Е. Армен РОСІЙСЬКІ МОНЕТИ В ГРОШОВОМУ ОБІГУ ГЛУХІВЩИНИ У статті розглядається питання поширення російської монети на ринку Глухівщини. Аналіз грошового обігу переконливо доводить, що на території нашого краю у період Гетьманщини (1648 – 1764 рр.), коли гетьмани не змогли ввести до обігу національну валюту, на ринку зростає кількість російських срібних та мідних монет. Ключові слова: нумізматика, монета, Глинський скарб, мордовка, алтин, копійка, рубль, полтина, денга, полушка. У будь-якому суспільстві, де товарне виробництво досягло певного розвитку, є гроші. Вони виконують функції міри вартості, засобів обігу, сплати, накопичення скарбів, світових грошей. Монета є матеріальним втіленням товарно-грошових відносин, цінним історичним джерелом для різнобічного вивчення економічної й політичної історії народів, їх матеріальної й духовної культури Зображення, епіграфіка, метрологія та інші дані монет не тільки підтверджують і уточнюють відомості актових матеріалів, але й сприяють заповненню окремих прогалин у них. Інформація, яку можна отримати при вивченні монет, стає особливо цінною при дослідженні недостатньо відображених у документах окремих періодів історії, що і обумовлює актуальність розробки даної теми.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75609
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2218-4805
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:10:47Z
publishDate 2011
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format dspace
spelling Шемшученко, Ю.С.
Нюхіна, П.О.
2015-01-31T19:00:15Z
2015-01-31T19:00:15Z
2011
Глухівські універсали / Ю.С. Шемшученко, П.О. Нюхіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2011. — Вип. 4. — С. 178-180. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
2218-4805
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75609
94(477):(093.2)
У статті розглядається правотворча та правозастосовча діяльність глухівських гетьманів, проведене теоретичне дослідження гетьманських універсалів як нормативних актів за допомогою яких здійснювалося управління Гетьманщиною.
В статье рассматривается правотворческая деятельность глуховских гетманов, проведено теоретическое исследование гетманских универсалов как нормативных актов, с помощью которых происходило управление Гетманщиной.
In the article law activity of Hlukhiv hetmans is examined, theoretical research of hetmans universals are conducted as normative acts by which a management of Hetmanschina was carried.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
Сіверщина в історії України
Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Глухівські універсали
Глуховские универсалы
Hlukhiv's universals
Article
published earlier
spellingShingle Глухівські універсали
Шемшученко, Ю.С.
Нюхіна, П.О.
Польсько-литовська доба та Гетьманщина
title Глухівські універсали
title_alt Глуховские универсалы
Hlukhiv's universals
title_full Глухівські універсали
title_fullStr Глухівські універсали
title_full_unstemmed Глухівські універсали
title_short Глухівські універсали
title_sort глухівські універсали
topic Польсько-литовська доба та Гетьманщина
topic_facet Польсько-литовська доба та Гетьманщина
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75609
work_keys_str_mv AT šemšučenkoûs gluhívsʹkíuníversali
AT nûhínapo gluhívsʹkíuníversali
AT šemšučenkoûs gluhovskieuniversaly
AT nûhínapo gluhovskieuniversaly
AT šemšučenkoûs hlukhivsuniversals
AT nûhínapo hlukhivsuniversals