Деякі питання розвитку агропромислового виробництва
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2002 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75706 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Деякі питання розвитку агропромислового виробництва / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 33. — С. 42-44. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75706 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сердюк, А.М. 2015-02-01T13:02:18Z 2015-02-01T13:02:18Z 2002 Деякі питання розвитку агропромислового виробництва / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 33. — С. 42-44. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75706 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Точка зрения Деякі питання розвитку агропромислового виробництва Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Деякі питання розвитку агропромислового виробництва |
| spellingShingle |
Деякі питання розвитку агропромислового виробництва Сердюк, А.М. Точка зрения |
| title_short |
Деякі питання розвитку агропромислового виробництва |
| title_full |
Деякі питання розвитку агропромислового виробництва |
| title_fullStr |
Деякі питання розвитку агропромислового виробництва |
| title_full_unstemmed |
Деякі питання розвитку агропромислового виробництва |
| title_sort |
деякі питання розвитку агропромислового виробництва |
| author |
Сердюк, А.М. |
| author_facet |
Сердюк, А.М. |
| topic |
Точка зрения |
| topic_facet |
Точка зрения |
| publishDate |
2002 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75706 |
| citation_txt |
Деякі питання розвитку агропромислового виробництва / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 33. — С. 42-44. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT serdûkam deâkípitannârozvitkuagropromislovogovirobnictva |
| first_indexed |
2025-11-24T03:43:34Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:43:34Z |
| _version_ |
1850839695858073600 |
| fulltext |
Сердюк А.М.
ДЕЯКІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
Реформування агропромислового виробництва в Україні, оскільки країна надає йому пріоритетне зна-
чення, повинне здійснюватися шляхом гармонізації всіх його складових ланок із врахуванням природно-
кліматичних та соціально-економічних чинників. Головними завданнями агропромислового виробництва,
перш за все, є забезпечення населення високоякісними продуктами харчування, а переробної промисловості
сільськогосподарською сировиною. Досягнення цієї мети в аграрному секторі економіки передбачається за
рахунок впровадження економічних реформ, що націлені на інтенсифікацію агропромислового виробниц-
тва в цілому і окремих його галузей зокрема. Насамперед, це широке застосування прогресивних агротех-
нічних технологій вирощування сільськогосподарських культур та підвищення ефективності тваринницт-
ва. Планується більше ніж втричі збільшити темпи росту сільського господарства як головної ланки агро-
промислового виробництва, яке зможе виробити значний обсяг високоякісної продукції, за рахунок чого
можна підвищити ефективність його галузей та ланок. Значна увага з боку держави до реформування та
побудови соціально орієнтованого аграрного сектору економіки направлена на інтеграцію зі світовим спі-
втовариством, зокрема європейським. Тільки гармонізація всіх складових агропромислового виробництва
передбачає певну відповідність (пропорційність) та злагодженість, дотримання комплексного та збалансо-
ваного розвитку на мікро- та макроекономічному рівнях. Гармонійний процес сприяє складанню єдиного
виробничого плану розвитку сільського господарства і переробних галузей на певний період як на регіо-
нальному, так і на міжрегіональному рівнях. Організація сучасного розвитку агропромислового виробниц-
тва потребує поєднання та взаємної відповідності законодавчої бази не лише на регіональному рівні, але і
на рівні країн, з якими наша держава здійснює співробітництво, для регулювання та вдосконалення бухга-
лтерського обліку і статистики, тобто узгодження загальних стандартів. Стандартизація, в свою чергу, зу-
мовлює встановлення єдиних норм і вимог до обліку і статистики в агропромисловому виробництві, за-
стосування уніфікованого набору стандартів, які дозволяють глобалізувати принципи й системи облікової
політики в аграрному секторі. Впровадження цих заходів в агропромисловому виробництві дасть змогу ві-
дповідно до ринкових умов характеризувати основні процеси виробництва й розподілу продукції, чистого
прибутку, фінансів та національного багатства країни. Вдосконалення системи показників обліку і фінан-
сової звітності є найважливішим чинником достовірної інформації про діяльність окремих сільсько-
господарських і промислових підприємств, а це дозволяє реально відобразити обсяг виробленої продукції,
структуру, темпи розвитку виробництва, собівартість валового внутрішнього продукту в аграрному секто-
рі.
Сільське господарство України, від якого залежить економічний рівень розвитку агропромислового ви-
робництва, знаходиться у переломному періоді: формуються нові господарські структури, урізноманітню-
ються типи сільськогосподарських товаровиробників різних форм господарювання, змінюються форми ві-
домств після їх реорганізації, що слід враховувати і відображати в статистичній звітності. На даному етапі
не завжди статистичні управління можуть здійснювати суцільне спостереження і доводиться застосовува-
ти вибіркове, постійно вдосконалюючи методологію отримання достовірної статистичної інформації [2].
На основі використання системи статистичних показників можна:
1. Визначити кількісні взаємозв'язки і пропорції, структуру формування й використання агроклімати-
чних, матеріальних та фінансових ресурсів.
2. Охарактеризувати процеси утворення, розподілу, перерозподілу й використання грошових доходів за
галузями й ланками агропромислового виробництва, а також обсяги виробництва та форми й канали реалізації
продукції.
3. Дати аналіз напрямків використання капітальних вкладень на регіональному та галузевому рівнях, а
також різноманітних форм підпорядкування власності.
В системі агропромислового виробництва формуються нові інтегровані структури з виробництва, пе-
реробки, зберігання і реалізації продукції, діяльність яких свідчить, що тут створюються найбільш сприят-
ливі умови для збільшення обсягів рослинницької і тваринницької продукції, підвищення матеріальної за-
цікавленості підприємств сільського господарства, переробної промисловості у досягненні високого еко-
номічного ефекту.
На сучасному етапі розвитку, реформування та вдосконалення агропромислового виробництва не ви-
рішеною проблемою залишається не лише статистичне обстеження основних його ланок, а й координація
діяльності нових формувань, управління, фінансування галузей в умовах переходу до ринку. Ці питання
ще недостатньо вивчені, вченими-аграрниками розробляються відповідні методичні та методологічні підхо-
ди, пропозиції щодо фінансової підтримки розвитку агропромислового виробництва з боку держави.
Підвищення ефективності функціонування агропромислового виробництва полягає в поліпшенні за-
безпечення населення високоякісними продуктами харчування і переробної промисловості сировиною, а
також особливе місце належить розвитку та поглибленню інтеграції виробництва сільськогосподарської
продукції та її промислової переробки. Такий напрямок сучасного агропромислового виробництва відо-
бражає об'єктивний процес функціонування і є важливою передумовою розвитку суспільного поділу праці
в аграрній сфері. Сутність суспільного поділу праці полягає у поступовому відокремленні і диференціації
галузей сільського господарства, поглибленні спеціалізації агропромислового виробництва, посиленні
внутрішньогалузевого і міжгалузевого товарообміну, впровадженні новітніх технологій, що забезпечують
підвищення продуктивності праці. Крім того, поглиблення інтеграції, суспільного поділу праці сприяють
поглибленню і розширенню виробничих зв'язків між галузями сільського господарства. Цей процес все бі-
льше поширюється і на поглиблення зв'язків між підприємствами переробної промисловості. Таким чи-
ном, суспільний поділ праці, спеціалізація сільськогосподарського виробництва, переробної промисловос-
ті є передумовою для розвитку кооперації, тобто для поєднання виробничих і економічних зв'язків між
окремими господарськими структурно-функціональними елементами, які поступово координуються, об'є-
днуються у постійні форми організації виробництва. Отже, інтеграцію агропромислового виробництва
доцільно розглядати як органічне поєднання, насамперед, фінансово-економічної діяльності товаровироб-
ників сільськогосподарської продукції різних форм господарювання та промислових підприємств, що пе-
реробляють сільськогосподарську сировину.
Виробнича діяльність сільськогосподарських товаровиробників і підприємств переробної промисло-
вості спрямована на досягнення якнайбільшого економічного прибутку. Але промислові підприємства га-
лузей, які переробляють сільськогосподарську продукцію, прагнуть зменшити визначення ціни на одини-
цю сільськогосподарської сировини, мотивуючи іноді таке ставлення тим, що сировина не зовсім якісна
внаслідок її зберігання, транспортування тощо. Внаслідок цього дуже часто сільськогосподарські вироб-
ники змушені до пошуків інших шляхів промислової переробки тієї чи іншої сировини з метою забезпе-
чення зростання економічних показників своїх господарств. В зв'язку з цим в сільській місцевості з'яви-
лось багато дрібних цехів і підприємств з переробки сировини і кількість їх постійно зростає. Це позитивні
зрушення в сільській місцевості, які дозволяють раціонально використовувати сільськогосподарський ре-
сурс і забезпечити більш якісне харчування споживачів. А тим часом існуюча потужна промисловість з
переробки сільськогосподарської продукції в містах дуже часто не завантажена в повній мірі, що призво-
дить до скорочення обсягів і асортименту готових до споживання продуктів харчування.
Методологічною основою агропромислового виробництва, як надзвичайно актуального напряму в га-
лузі економічної і соціальної географії, є праці М.М. Паламарчука, А.М. Паламарчука, Р.А. Язиніної, Г.В.
Балабанова, Я.Б. Олійника, В.П. Нагірної [3], М.Д. Пістуна, В.О. Гуцала, Н.І. Провотара [4], П.П. Борщев-
ського, Д.К. Прейгера, Р.А. Івануха [1], присвячені територіальній організації сільського господарства та
агропромислових комплексів, раціональному розміщенню продуктивних сил.
В сучасній географічній науці і практиці дедалі ширше користуються таким поняттям, як територіальна
організація сільського господарства. В зв'язку з цим надзвичайно важливо визначити, чим воно відрізняється
від поняття "розміщення", яке давно вживається в економічній і соціальній географії.
Територіальна організація агропромислового виробництва, на наш погляд, може розглядатися як са-
мостійна система просторового сполучення та взаємодії сировинних зон, галузей та виробництв, а також
агропромислових комплексів різних типів, яка базується на раціональному використанні агроресурсного
потенціалу, матеріальних і трудових ресурсів, збереженні оточуючого середовища, а також на економії
витрат на транспортні зв'язки між виробниками сільськогосподарської продукції, центрами переробки си-
ровини та ринками споживання продуктів харчування, що сприяє досягненню народногосподарської ефек-
тивності.
В цьому визначенні підкреслюються такі принципові положення: галузеві і регіональні особливості
сільськогосподарського виробництва органічно взаємопов'язані, просторові аспекти агропромислового ви-
робництва обумовлені специфічністю використання агроресурсного потенціалу, сукупністю спеціалізова-
них АПК з різним економічним рівнем розвитку, скороченням витрат на збереження і транспортування
сільськогосподарської продукції від виробника до споживача.
Поняття "територіальна організація" значно ширше, ніж поняття "розміщення", під яким звичайно ро-
зуміється розподіл на території тих чи інших сільськогосподарських і промислових виробництв. Розмі-
щення не передбачає деяких економіко-географічних аспектів агропромислового виробництва, які не на-
лежать до категорії територіального розподілу (міжгалузеві і внутрішньогалузеві пропорції та виробничі
зв'язки, просторову інтерпретацію форм суспільної організації виробництва, структурні особливості агро-
промислових сполучень). Під терміном "розміщення" розуміється прив'язка сільськогосподарських і пере-
робних підприємств до сировинної зони, забезпеченість технікою сільського господарства, промисловості,
що переробляє його сировину, засобів збереження і транспортування продукції, забезпеченість трудовими
ресурсами, впровадження індустріальних методів в сільське господарство, забезпеченість хімічними і біо-
логічними засобами захисту рослин і тварин від хвороб. Від рівня розвитку продуктивних сил залежить
характер суспільного розподілу праці, зокрема спеціалізація, кооперування і процеси агропромислової ін-
теграції в цілому [3].
Відомо, що на певному етапі розвитку розміщення галузей і виробництв агропромислового виробниц-
тва, а також розподіл їх на території залишається стабільним. Якщо виробничі, технологічні зв'язки і про-
порції між галузями та підприємствами змінюються, набувають іншого значення, то розвиток такого про-
цесу створює сприятливі передумови для територіальної організації агропромислового виробництва. Без-
умовно, що поняття територіальна організація – поняття більш динамічне, ніж розміщення, і одне із них не
може бути використане замість іншого.
Таким чином, аналіз територіальної організації агропромислового виробництва неможливий, якщо ві-
дсутня оцінка рівня його розвитку і структурних особливостей. Рівень розвитку свідчить про масштаби і
ефективність виробництва. Ефективність агропромислового виробництва, як правило, залежить від величини і
складу природних, матеріальних і трудових ресурсів.
Література
1. Борщевский П.П., Прейгер Д.К., Иванух Р.А. и др. Региональная специализация сельскохозяйственного
производства Украинской ССР. – К., 1989. – 198 с.
2. Лишеленко В.М. Проблеми аграрної статистики в період становлення ринкових відносин // Проблеми ста-
тистики. – К.: 2000. – С. 139-141.
3. Паламарчук М.М., Паламарчук А.М., Язинина Р.А. и др. Территориальная организация агропромышлен-
ных комплексов. – К.: Наукова думка, 1985. – 296 с.
4. Пістун М.Д., Гуцал В.О., Провотар Н.І. Географія агропромислових комплексів. – К.: Либідь, 1997. – 196 с.
|