Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки

Макромикроскопическим методом препарирования определены топографические особенности иннервации селезенки. По характеру ветвления нервных стволов селезеночного сплетения можно выделить крайние формы: рассыпную и концентрированную. При рассыпной форме селезеночного сплетения чаще наблюдалась продол...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Таврический медико-биологический вестник
Date:	2013
Main Author:	Колісник, І.Л.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Subjects:	Оригинальные статьи
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75771
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки / І.Л. Колісник // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 85-87. — Бібліогр.: 7назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75771
record_format	dspace
spelling	Колісник, І.Л. 2015-02-04T18:03:26Z 2015-02-04T18:03:26Z 2013 Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки / І.Л. Колісник // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 85-87. — Бібліогр.: 7назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75771 611.41:611.018:611.136.42:612.64/68:612.08 Макромикроскопическим методом препарирования определены топографические особенности иннервации селезенки. По характеру ветвления нервных стволов селезеночного сплетения можно выделить крайние формы: рассыпную и концентрированную. При рассыпной форме селезеночного сплетения чаще наблюдалась продольная форма ворот, а при концентрированной — короткая и широкая. The topographical features of the splenic innervation have been investigated by the macromicroscopic method. Two form of branching of the splenic plexus nerves have been observed: a loose form and a concentrated one. With the loose form, a prolong shape of the gate is more common, with the concentrated form, a short and wide shape prevails. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки Макромикроскопическая анатомия нервов селезенки Macromicroscopic anatomy of the spleen nerves Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки
spellingShingle	Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки Колісник, І.Л. Оригинальные статьи
title_short	Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки
title_full	Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки
title_fullStr	Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки
title_full_unstemmed	Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки
title_sort	макромікроскопічна анатомія нервів селезінки
author	Колісник, І.Л.
author_facet	Колісник, І.Л.
topic	Оригинальные статьи
topic_facet	Оригинальные статьи
publishDate	2013
language	Ukrainian
container_title	Таврический медико-биологический вестник
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
format	Article
title_alt	Макромикроскопическая анатомия нервов селезенки Macromicroscopic anatomy of the spleen nerves
description	Макромикроскопическим методом препарирования определены топографические особенности иннервации селезенки. По характеру ветвления нервных стволов селезеночного сплетения можно выделить крайние формы: рассыпную и концентрированную. При рассыпной форме селезеночного сплетения чаще наблюдалась продольная форма ворот, а при концентрированной — короткая и широкая. The topographical features of the splenic innervation have been investigated by the macromicroscopic method. Two form of branching of the splenic plexus nerves have been observed: a loose form and a concentrated one. With the loose form, a prolong shape of the gate is more common, with the concentrated form, a short and wide shape prevails.
issn	2070-8092
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75771
citation_txt	Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки / І.Л. Колісник // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 85-87. — Бібліогр.: 7назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kolísnikíl makromíkroskopíčnaanatomíânervívselezínki AT kolísnikíl makromikroskopičeskaâanatomiânervovselezenki AT kolísnikíl macromicroscopicanatomyofthespleennerves
first_indexed	2025-11-24T03:43:36Z
last_indexed	2025-11-24T03:43:36Z
_version_	1850839701812936704
fulltext	ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ УДК 611.41:611.018.8:611.136.42:612.64/.68:612.08 © І. Л. Колісник, 2013 мАкРОмІкРОСкОпІЧНА АНАТОмІя НЕРвІв СЕЛЕЗІНкИ і. Л. Колісник Кафедра анатомії людини (зав. – проф. Терещенко А. О.), Харківський національний медичний університет. 61022 Україна, м. Харків, пр. Леніна, 4. E-mail: kolisnik.igor@mail.ru MacroMicroscopic anaToMy oF The spleen nerves i. l. kolesnik SUMMARY The topographical features of the splenic innervation have been investigated by the macromicroscopic method. Two form of branching of the splenic plexus nerves have been observed: a loose form and a concentrated one. With the loose form, a prolong shape of the gate is more common, with the concentrated form, a short and wide shape prevails. мАКРОмИКРОСКОпИчЕСКАЯ АНАТОмИЯ НЕРВОВ СЕЛЕЗЕНКИ И. Л. Колесник РЕЗюМЕ Макромикроскопическим методом препарирования определены топографические особенности иннервации селезенки. По характеру ветвления нервных стволов селезеночного сплетения можно выделить крайние формы: рассыпную и концентрированную. При рассыпной форме селезеночного сплетения чаще наблюдалась продольная форма ворот, а при концентрированной — короткая и широкая. Ключові слова: селезінка, селезінкова артерія, черевне сплетення, нерви, селезінкове сплетення. Особливості будови селезінки як паренхіма- тозного органу з магістральним кровопостачанням обумовлюють часті травматичні пошкодження органу, що зустрічаються в даний час, спонтанні розриви на тлі різних патологій. У зв’язку із заміною спленектомії на часткову спленектомію за останні роки значно розширилися оперативні втручання на селезінці [1, 2, 3, 4]. Для удосконалення техніки операцій на селезінці хірургові необхідно знати будову її «судинної ніж- ки», будову судинно-нервового апарату селезінки, внутрішньоорганного кровоносного русла в зональ- ному і сегментарному аспекті, що дозволить знизити частоту вимушених спленектомій [5, 6, 7]. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Джерела формування і зовнішня будова селезін- кового сплетення вивчені методом макромікроско- пічного препарування на 30-ти органокомплексах, узятих від трупів дорослих людей з використанням анатомічного препарування по В. П. Воробйову, Р. Д. Синельникову. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Артеріальні судини селезінки є «провідниками» нервів до цього органу — навколо них формується селезінкове сплетення. На всіх вивчених препаратах у місці відходження селезінкової артерії від черев- ного стовбура, її супроводжують 10–20 нервових гілочок, які переходять на артерію від черевного сплетення. Серед них виявляються стовбури (3–7) хід яких можна простежити безпосередньо від лі- вого черевного вузла. Стовбури мають з’єднання з гілочками черевного сплетення, які супроводжують інші гілки черевного стовбура, — загальну печінкову і ліву шлункову. Рідше вдається прослідкувати стов- бури, які направляються до селезінкового сплетення безпосередньо від правого блукаючого нерва. За- звичай гілки останнього вступають в черевні вузли, а частково з’єднуються із стовбурами, що відходять від цих вузлів. У місцях таких з’єднань досить часто утворюються вузлики або вузлуваті потовщення, так що «самостійні» гілки правого блукаючого нерва до селезінкового сплетення визначаються рідше (1–4). Найчастіше вони слідують сюди уздовж лівої шлун- кової артерії, віддаючи по ходу сполучні гілочки до нервів сплетення, що супроводжують цю судину. Визначивши черевне сплетення як основне дже- рело іннервації селезінки, слід звернути увагу і під- креслити таку особливість, як тісний взаємозв’язок між похідними черевного сплетення — печінковим, шлунковим і селезінковим сплетеннями у місця їх утворення. Тут обов’язково є нервові стовбури, вузли- ки, що дають початок гілкам, що прямують до різних сплетень, — печінковому і селезінковому, шлунково- му і селезінковому або печінковому і шлунковому. Такі зв’язки можуть бути морфологічною основою функціональної кореляції між цими органами на рівні периферійного відділу вегетативної нервової системи. Характер архітектоніки селезінкового сплетення міняється впродовж селезінкової артерії, яку воно супроводжує. У початковому відділі численні тонкі нервові стовбури, які переходять з черевного стовбура, досить рівномірно розподіляються з усіх боків в адвен- тиції селезінкової артерії, часто з’єднуються між собою, так що тут сплетення має дрібнопетлистий характер. У латеральному напрямку кількість цих з’єднань стає менше, стовбури товщі, довші і впродовж середньої третини довжини артерії сплетення набуває стовбуро- 85 ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61) вий характер. Основні нервові стовбури відрізняються великим калібром, мають виражену магістральну спря- мованість, вони рідко віддають гілки, частіше до них підходять і приєднуються тонші гілочки селезінкового сплетення. Слід зазначити, що чим більші нерви, тим поверхнево вони розташовуються по відношенню до стінки судини. Тонші стовбури слідують безпосеред- ньо в адвентиції артерії, деякі з них вплітаються в цю оболонку судини, так що виділити їх неможливо. Чим більш виражена різниця в калібрі нервових гілок, тим частіше спостерігається така «двошаровість» селезін- кового сплетення. Середньої щільності петлистість характерна і для латеральної третини селезінкового сплетення. Нервові стовбури в цьому відділі набувають зональної орієнтації — до того або іншого відділу орга- ну. Слід зазначити ще одну особливість селезінкового сплетення, характерну для різних його відділів. Мова йде про взаємовідношеннях нервів і селезінкової артерії у випадках наявності звитості останньої. Зазвичай не- рвові гілки слідують уздовж судини, розташовуючись навколо нього з певною рівномірністю. При звитій формі артерії в місцях вигинів або «петель», нерво- ві, стовбури сплетення втрачають таку орієнтацію і зміщуються у бік увігнутої частини цих викривлень. На стінці судини залишаються 1–2 тонких гілочки внутрішнього шару. Можна вважати, що наявність такого зміщення обумовлена тим, що нервові гілки значно менше схильні до розтягання, чим судини, і зберігають положення найкоротшого шляху до органу. Ця особливість селезінкового сплетення виявляється в рівній мірі на ділянках вигинів як самої селезінкової артерії, так і її гілок. Характеризуючи архітектоніку селезінкового сплетення, слід зазначити, що найчастіше на наших препаратах (3/4 випадки) спостерігалися два стов- бури, що відрізняються великим розміром. На решті препаратів в селезінковому сплетенні визначалося декілька (3–5) крупних нервових стовбурів. Тільки на одному препараті в селезінковому сплетенні ви- значався один стовбур, що значно відрізняється по величині від інших нервових гілок. У випадках, коли в селезінковому сплетенні були два крупні стовбури, в залежності від розташування останніх по відношенню до артерії, ми визначали їх як верхній і нижний або передній і задній, причому другий варіант спостерігається рідко. Калібр обох стовбурів, приблизно, однаковий майже в половині ви- падків. Рідше зустрічаються препарати, на яких верх- ній стовбур товщий, ніж нижний. У решті випадків більш виражений нижній стовбур. Окрім відмінності в товщині цих стовбурів, слід зазначити деякі варі- анти їх розташування. Лише у 1/3 всіх спостережень вони слідували по відповідних поверхнях артерії. У половині ж випадків верхній стовбур був зміщений наперед, нижний — назад. На решті препаратів зсув був в протилежному напрямі. У тих випадках, коли в селезінковому сплетенні визначалися передній і за- дній стовбури, обидва вони були, приблизно, одного діаметру і розташування їх на відповідних поверхнях артерії було більш серединним, ніж описано вище. У інших випадках, будова селезінкового сплетен- ня характеризувалася тим, що на таких препаратах було декілька (3–6) нервових стовбурів, вони були середнього калібру. У розташуванні їх спостерігалася концентрація на протилежних сторонах артерії. Так, в одних випадках по 2–3 стовбури слідували уздовж верхнього і нижнього країв судини, в інших — вони групув алися на задній і передній поверхні артерії, тобто тенденція розташування стовбурів в цих випад- ках подібні описаним при формуванні селезінкового сплетення з двома основними стовбурами. У випадку на препараті селезінкового сплетення ми виділили один нервовий стовбур, що розташовувався на задній стороні судини і значно виділявся своїм калібром. Решта гілок сплетення поступалася йому у величині і рівномірно розподілялися з усіх боків селезінковій артерії. При дослідженні особливостей розташування гілок сплетення, звернуло на себе увагу зміщення крупних стовбурів впродовж їх проходження уздовж артерій. Тільки на двох препаратах нервові гілки мали рівномірно паралельну спрямованість. У більшості ж випадків (3/5) відбувався зсув цих гілок уподовж і навколо судини за годинниковою стрілкою. При цьо- му нерви, розташовані по верхньому краю артерії, зміщувалися по її передній поверхні до нижнього краю, а нижні гілки сплетення по задній поверхні переходили на верхній край судини. Звичайне таке «скручування» найбільш виражене в серединно- латеральних відділах сплетення. Значно рідше на окремих препаратах ми спостерігали зсув стовбурів в протилежному напрямі — верхні стовбури перемі- щалися донизу по задній поверхні артерії, а нижні — догори по передній поверхні судини. Слід зазначити ще одну структурну особливість селезінкового спле- тення — наявність вузликів і вузлуватих потовщень по ходу його стовбурів. Найчастіше такі утворення спостерігаються в присередніх і латеральних відділах сплетення, значно рідше, а деколи і зовсім відсутні вони в середніх відділах. Зазвичай в таких вузликах з’єднуються 3–4 гілочки, рідко більше або менше. Іноді зустрічаються вузлуваті потовщення по ходу якого-небудь крупнішого стовбура сплетення. По- товщення мають веретеноподібну форму, вузлики найчастіші — овальну, зірчасту, багатокутну. Розміри їх: 1х1; 1х2; 2х2 мм; кількість — 3–4, іноді 1–2 або 5–6. Розташовуються вони зазвичай на задній поверхні се- лезінкової артерії. У латеральному відділі сплетення, там, де селезінкова артерія ділиться на зональні гілки і одночасно з цим відбувається перерозподіл гілок і стовбурів селезінкового сплетення, кількість нервових вузликів, що зустрічаються, знов зростає (2–4 на пре- параті). В порівнянні з присереднім відділом, форма цих вузликів переважно зірчаста, багатокутна, «лап- часта». Від таких вузликів відходять нервові гілки, 86 ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ наступні до протилежних відділів селезінки або до неї і інших органів, розташованих поряд. Зустрічаються вузлики як на передній, так і на задній стороні артерії. Розміри їх декілька менше описаних в початковому відділі сплетення. У нервових вузликах і потовщеннях знаходяться мультиполярні нервові клітини. Разом з діленням артерії відбувається розді- лення і сплетення, супроводжуючого її. При цьому зберігається колишній принцип судинно-нервових взаємовідношень — нерви слідують до селезінки уподовж і поряд з судинами і разом вони проника- ють в орган. Це стало підставою рахувати частини селезінкового сплетення, супроводжуючі зональні гілки артерії і що беруть участь в іннервації пев- них відділів органу, — зональними сплетеннями. Утворення останніх має виражену залежність від характеру галуження селезінкової артерії. При магістральному і дихотомічному діленні судини відповідно гілкам, що утворюються, із стовбурів селезінкового сплетення формувалися 3 або 2 зональних сплетення. Такий варіант розділення селезінкового сплетення є переважаючим (9 ви- падків з 10). На решті препаратів розподіл гілок селезінкового сплетення був настільки дифузний розсіяним в ділянці воріт селезінки, що визначити відповідність спрямованості артеріальних і нерво- вих гілок виявилося неможливим. Слід вказати, що такі препарати з однаковою частотою зустрічалися при різних варіантах ділення селезінкової артерії. ВИСНОВКИ Селезінкове сплетення формується з гілок черевного сплетення і заднього стовбура блукаючих нервів і слідує до органу по ходу селезінкової артерії і її гілок. У по- чатковому відділі сплетення густопетлисте; впродовж селезінкової артерії воно найчастіше представлене крупними нервовими стовбурами, що з’єднуються між собою, орієнтованими уздовж судини. Відповідно до галуження селезінкової артерії, селезінкове сплетення підрозділяється на зональні і сегментальні. Дане дослідження є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету «Морфологічні особливості ендокринної системи, периферійної нервової системи в нормі та під впливом деяких чинників» (номер державної реєстрації 0108U007050). ЛІТЕРАТУРА 1. Брыкова Т. С. Строение и функции селезенки / Т. С. Брыкова, О. Д. Ягмуров // Морфология. — 1993. — Вып. 5–6. — С. 142–160. 2. Колесников В. В. К тактике хирургического лечения повреждений селезенки / В. В. Колесников, А. С. Лескин, А. В. Березин // Актуальные вопросы медицины (Материалы научно-практической конфе- ренции врачей Куйбышевской области). — Тольятти, 1990. — С. 4–8. 3. Рахимов Б. М. Органосохраняющие опера- ции при травматических повреждениях селезен- ки / Б. М. Рахимов, А. А. Рядовой, В. Н. Мишин, В. В. Колесников // Третья республиканская научно- практическая конференция с международным участием «Проблемы кровотечения в экстренной медицине». — Ташкент, 2003. — С. 315–317. 4. Мишин В. Ю. и др. Малоинвазивные вме- шательства при повреждениях и заболеваниях селезенки / В. Ю. Мишин и др // Анналы хирур- гической гепатологии. — Маик-Наука, 2000. — Т. 1. — № 2. —281 с. 5. Исаев А. Ф. Оценка тяжести состояния у по- страдавших сочетанными и изолированными повреждениями живота с разрывом селезенки / А. Ф. Исаев, А. Н. Акимов, Э. П. Сафронов и др. // Хирургия. — 2005. — № 9. — С. 31–35. 6. Аюшинова Н. И. Комплексная оценка эффективности органосохраняющих операций на се- лезенке / Н. И. Аюшинова, Т. Н. Бойко, Л. А. Дмитрие- ва и др. // Бюл. СО РАМН. — 2001. — № 2. — С.69–73. 7. Тищенко В. В. Двухмоментные разрывы селе- зенки / В. В. Тищенко // Хирургия. — 1990. —№ 9. — С. 62–65. 87

Макромікроскопічна анатомія нервів селезінки

Institution

Similar Items