Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини
Исследованием 55 зародышей и предплодов человека в возрасте от 21 сутки до 12 недель, на стадиях 9–23 за классификацией института Карнеги и начала плодного периода, выявлено закономерное перераспределение гликополимеров цитолеммы и цитоплазмы клеток эпителиальной закладки околоушной железы и прил...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75779 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини / Л.П. Лаврів, І.Ю. Олійник // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 110-114. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859776569824772096 |
|---|---|
| author | Лаврів, Л.П. Олійник, І.Ю. |
| author_facet | Лаврів, Л.П. Олійник, І.Ю. |
| citation_txt | Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини / Л.П. Лаврів, І.Ю. Олійник // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 110-114. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Таврический медико-биологический вестник |
| description | Исследованием 55 зародышей и предплодов человека в возрасте от 21 сутки до 12 недель, на
стадиях 9–23 за классификацией института Карнеги и начала плодного периода, выявлено закономерное
перераспределение гликополимеров цитолеммы и цитоплазмы клеток эпителиальной закладки околоушной
железы и прилежащей к ней мезенхимы. Впячивание клеток эпителия в области щёчно-альвеолярных
карманов в подлежащую мезенхиму и преобразование их в эпителиальные тяжи связано с накоплением
специфических гликополимеров к лектинам WGA, SNA, HPA, RCA, LABA.
We have revealed a natural redistribution of glycopolimers of the cytolemma and cytoplasm of the the
epithelial anlage cells of the parotidsalivary gland and the mesenchyma adjacent to it in an investigation carried
out on 55 human embryos and prefetuses aged 21days to 12 weeks at stages 9-23 and at the beginning of the
fetal period according to the classification of Carnegy Institute.Invagination of the epithelial cells in the regions of
bucco-alveolar pockets into the underlying mesenchyme and their transformation into epithelial cords is due to
accumulation of specific glycopolymers at lectins WGA, SNA, HPA, RCA, LABA.
|
| first_indexed | 2025-12-02T09:00:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
УДК 611.31 /.316.013–053.15+612.122+612.398.145.8
© Л. П. Лаврів, І. ю. Олійник, 2013
ЗмІНА вуГЛЕвОДНИх ДЕТЕРмІНАНТ ТкАНИН у пРОцЕСІ
РАННЬОГО ЕмбРІОНАЛЬНОГО ГІСТОГЕНЕЗу пРИвуШНОЇ
СЛИННОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ
Л. п. Лаврів, і. Ю. Олійник
Кафедра анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії (зав. — проф. Ю. Т. Ахтемійчук), патоморфології
(зав. — проф. І. С. Давиденко), Буковинський державний медичний університет. 58000 Україна, м. Чернівці, Театральна
пл., 2. Е-mail: lesja.lawriw@gmail.com; olijnyk@list.ru
change carBohydraTe deTerMinanTs oF The Tissues during early eMBryonic
hisTogenesis paroTid glands oF huMan
l. p. lavriv, i. yu. olijnyk
SUMMARY
We have revealed a natural redistribution of glycopolimers of the cytolemma and cytoplasm of the the
epithelial anlage cells of the parotidsalivary gland and the mesenchyma adjacent to it in an investigation carried
out on 55 human embryos and prefetuses aged 21days to 12 weeks at stages 9-23 and at the beginning of the
fetal period according to the classification of Carnegy Institute.Invagination of the epithelial cells in the regions of
bucco-alveolar pockets into the underlying mesenchyme and their transformation into epithelial cords is due to
accumulation of specific glycopolymers at lectins WGA, SNA, HPA, RCA, LABA.
ИЗмЕНЕНИЕ УГЛЕВОДНЫх ДЕТЕРмИНАНТ ТКАНЕЙ В пРОЦЕССЕ РАННЕГО эмбРИОНАЛьНОГО
ГИСТОГЕНЕЗА ОКОЛОУШНОЙ ЖЕЛЕЗЫ чЕЛОВЕКА
Л. п. Лаврив, И. Ю. Олийнык
РЕЗюМЕ
Исследованием 55 зародышей и предплодов человека в возрасте от 21 сутки до 12 недель, на
стадиях 9–23 за классификацией института Карнеги и начала плодного периода, выявлено закономерное
перераспределение гликополимеров цитолеммы и цитоплазмы клеток эпителиальной закладки околоушной
железы и прилежащей к ней мезенхимы. Впячивание клеток эпителия в области щёчно-альвеолярных
карманов в подлежащую мезенхиму и преобразование их в эпителиальные тяжи связано с накоплением
специфических гликополимеров к лектинам WGA, SNA, HPA, RCA, LABA.
Ключові слова: лектини, привушна слинна залоза, пренатальний онтогенез.
Певним недоліком традиційних (класичних)
методів гістохімії вуглеводів і вуглеводмістких
біополімерів тканин людини є порівняно низька
чутливість, недостатня селективність щодо окремих
класів глікополімерів. Принципово нові можливості
дослідження гістохімії вуглеводів з’яви ли ся за-
вдяки впровадженню в морфологічні дослідження
лектинів (Лк), оскільки останні можна застосову-
вати тільки для виявлення вуглеводних детермінант
біологічних макромолекул [7]. Лектиногістохімія є
новим сучасним методологічним підходом до вив-
чення глікопо лімерів (глікопротеїнів і гліколіпідів)
у клітинах і тканинних позаклітинних струк турах,
зокрема в процесі ембріонального диференціювання
[1, 10]. Методи лектиногісто хімії дуже чутливі і
дозволяють виявити окремі типи та субпопуляції
клітин, характе ри зувати неклітинні тканинні струк-
тури в морфологічних дослідженнях, коли вони не
підда ються диференціації шляхом використання
традиційних методів гістохімії вугле во дів. Лк є
одним із найбільш високоспецифічних маркерів
глікокон’югатів клітин і поза клітинних структур, які
з високою вибірковістю зв’язуються з кінцевими не-
редукуючими моно- чи олігосахаридними залишками
глікополімерів [6].
Під час бага тьох захворювань спостерігають
зміни вуглеводного компоненту різноманітних глі ко-
кон’югатів, які сприяють модифікації морфофункці-
ональних характеристик клітини та зміні її взаємодії
з іншими клітинами і позаклітинними факторами.
Більшість дослі джень [2, 5, 9, 11–14] присвячені ви-
вченню наявної патології окремих органів і систем
(чи їх норми) у дорослих людей та тварин. Дані
наукової літератури з питання гістотопографії ре-
цепторів Лк у перші місяці пренатального онтогенезу
людини нечисленні [7, 12], а стосовно особливостей
експресії вуглеводних детермінант зачатків при-
вушної слинної залози (ПСЗ) людини у ранньому
пренатальному онтогенезі — відсутні.
Метою роботи було вивчення експресії глікопо-
лімерів — рецепторів Лк на поверхні і в цитоплазмі
клітин епітеліальних зачатків ПСЗ людини, базальній
мембрані та прилеглих до неї тканин (мезенхіми)
у ранньому пренатальному періоді онтогенезу.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Досліджено 55 зародків і передплодів людини
віком від 21 доби до 12 тиж нів внутріш ньоутробного
розвитку (ВУР) 2,5–70,0 мм тім’яно-куприкової до-
вжини (ТКД) [згідно з періоди зацією Г. А. Шмідта]
на стадіях від раннього періоду зрілого нервового
110
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
жолобка і незрілих сомітів до початку плодового
періоду (що відповідає X–XII рівням розвитку за
Стрітером та 9–23 стадіям, які прийняті в інституті
Карнегі [8]). Для дослідження використовува ли
ембріональний матеріал, який розвивався в матці
за відсутності явних пошкоджувальних факторів
зовнішнього середовища. Фарбування оглядових
препаратів здійснювали гематоксиліном і еозином.
Глікопо лі мери клітин і позаклітинних тканинних
структур виявляли шляхом обробки серійних зрі-
зів Лк (таблиця 1), кон’югованими з пероксидазою
хріну. Скорочене найменування Лк при ве де но згід-
но Міжнародної номенклатури Лк (15). Препарати
обробляли з використанням стандартних наборів
НВП «Лектинотест» (Львів) у розведенні Лк 1:50
за рекомендованою методикою (О. Д. Луцик та ін.,
1989). Візуалізацію місць зв’я зу вання Лк проводили
в системі «диамінобензидин — Н2О2» [6]. Інтен-
сивність реак ції, що розвивається — від світло- до
темно-коричневого забарвлення. Контроль спе ци-
фіч нос ті реакції здійснювали шляхом виключення
диамінобензидину із схеми обробки пре па ра тів
(вуглеводну специфічність Лк див. таблицю 1).
Інтенсивність забарвлення гістологічних зрізів
різними Лк оцінювалась в балах двома дослід ни ками
незалежно один від одного. Бали: 0,1,2,3,4 — відпо-
відно: відсутність реакції, слабо позитивна, помірно
позитивна, сильна і дуже сильна реакція.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
У результаті дослідження серійних гісто-
логічних зрізів зародків і передплодів людини
5,0–70,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД),
встановлено що зачатки майбутньої ПСЗ виявле-
ні першими серед інших слинних залоз на 6-му
тижні ВУР у зародків 11,0–12,5 мм ТКД [3]. Вони
мають вигляд бруньок, які простежуються у ділян-
ці щічно-альвеолярної кишені, та надалі ростуть
в краніо-латеральному напрямку до зовнішнього
вуха (спереду назад) [4]. Впродовж першого і на
початку другого місяця ВУР (зарод ки до 10–13 мм
ТКД) із полісахаридів (ПС) у першу чергу появ-
ляється глікоген (Гл), який є важливим фактором
гісто- і морфогенезу. У процесі розвитку зародка
кількість Гл у тканинах і органах збільшується.
Найбільша його кількість у цьому віці сконцентро-
вана в епітелії органів та у клітинах різноманітних
епітеліальних закладок (у тому числі і зачатка
ПСЗ). По я ва Гл в них, як правило, поєднується з
фосфатазами і рибонуклеопротеїдами, що є свід-
ченням високого рівня обмінних процесів в епітелії
органів у ранніх зародків лю ди ни. Особливо важ-
ливе значення Гл відіграє у ході раннього ембрі-
огенезу, коли ново ут во рен ня та диференціювання
клітин і тканин здійснюється бурхливими темпами.
Починаючи з 45 діб (передплоди 16 мм ТКД),
у зв’язку з удосконаленням системи живлення і ди-
хання передплода за рахунок розвитку примітивної
дискоїдальної плаценти, у його тканинах і органах
помітно прискорюються процеси морфологічного
і гістохімічного диференціювання, що відповідає
межі між зародковим та передплодовим періодами.
Вміст рецепторів лектинів в епітеліальних і
мезенхімних похідних ПСЗ людини (бали) див.
таблицю 2.
WGA — лектин зав’язі пшениці. При послідовній
обробці зрізів кон’югатом Лк зав’язі пшениці (WGA)
з пер ок си дазою хріну нами виявлено, що на ранніх
стадіях розвитку ПСЗ, одночасно з накопи чен ням
ШИК-позитивних речовин цитолема і цитоплазма
епітеліального зачатка ПСЗ нако пи чує глікополімери
з кінцевими нередукованими залишками N-ацетил-
D-глюкозаміну і N-аце тил нейрамінової (сіалової)
кислоти. Прилеглі до епітеліальної закладки ПСЗ
клі ти ни мезенхіми містять на своїй цитолемі більшу
кількість рецепторів, ніж їх цитоплазма. До 10–12
тижня ембріогенезу глікополімери, які зв’язуються
з Лк зав’язі пшениці (WGA) у більшій кількості
зустрічаються в цитолемі клітин епітеліальної за-
кладки та прилеглої мезенхіми.
SNA — лектин бузини чорної. На ранніх стадіях
розвитку ПСЗ (6–9 тижні ембріогенезу) концентра-
ція глікополімерів з кінцевими нередукуючими за-
лишками N-ацетилнейрамінової (сіалової) кислоти
і в меншій мірі ß-D-галактози (рецептори лектину
бузини чорної) зосереджені у значній кількості на
цитолемі клітин епітеліальної закладки ПСЗ (3–4
бали) та цитолемі клітин прилеглої мезенхіми (2
бали). Цитоплазма клітин містить їх дещо в меншій
кількості (відповідно 2 і 1 бали). Базальна мембрана
ареактивна (0 балів). До 10–12 тижня ембріогенезу
наявність сіалованих глікополімерів зменшується і на
цитолемі клітин і в цитоплазмі. У кінці 12-го тижня
ВУР рецептори Лк бузини чорної зустрічаються
у незначній кількості (2–1 бали) як в епітеліальній
закладці, так і в прилеглих до неї тканинах.
HРA — лектин виноградного слимака. У ході
раннього пренатального онтогенезу ПСЗ людини ви-
явлено стійку появу HPA-позитивних біополімерів
з кінцевими нередукованими залишками N-ацетил-
2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіранози у зародків і
передплодів 12,0–45,0 мм ТКД (6–10 тижні ВУР) на
цитолемі клітин епітеліальної закладки ПСЗ (3–4
бали), базальній мембрані та їх цитоплазмі (1–2
бали). Цитолема клітин прилеглої до неї мезенхіми
ареактивна, а цитоплазма містить незначну пооди-
ноку кількість (2 бали) HPA-позитивних сполук.
RCA — лектин кліщовини. У зародків 10,0–
13,0 мм ТКД (6–7 тижнів ВУР) клітини епітелі-
альної закладки ПСЗ накопичують глікополімери з
кінцевими нередукуючими залишками екранованої
сіаловою кислотою ß-D-галактози (інтенсивність
зафарбовування 3 бали), тоді як їх цитоплазма за-
лишається менш реактивною (2–1 бали). Почина-
111
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
Таблиця 1
характеристика вуглеводної специфічності лектинів, використаних у дослідженні раннього
пренатального онтогенезу пСЗ людини
Назва лектину Вуглеводна специфічність
Лектин зав’язі пшениці (WGA) N-ацетилнейрамінова (сіалова) кислота
і меншою мірою N-ацетил-D-глюкозамін
Лектин бузини чорної (SNA) N-ацетилнейрамінова (сіалова) кислота
і меншою мірою ß-D-галактоза
Лектин виноградного слимака (HPA) N-ацетил-2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіраноза
Лектин кліщовини (RCA) ß-D-галактоза, екранована сіаловою кислотою
Лектин бульб картоплі (STA) N-ацетил-хітотріозамін
Лектин кори золотого дощу (LABA) α-L-фукоза
Лектин арахісу (PNA) ß-D-галактоза
Лектин сочевиці (LCA) α-D-манноза
Назва закладки
Назва лектинів Назва лектинів
зав’язі пшениці (WGA) бузини чорної (SNA) виноградного слимака
(HPA)
кліщовини
(RCA)
кліщовини
(RCA) бульб картоплі (STA) золотого дощу (LABA) арахісу (PNA) сочевиці (LCA)
Тім’яно-куприкова довжина (ТКД) зародків і передплодів, мм
(38 діб, 45діб, 52 доби, 57 діб, 10 тижнів, 12 тижнів)
Тім’яно-куприкова довжина (ТКД) зародків і передплодів, мм
(38 діб, 45діб, 52 доби, 57 діб, 10 тижнів, 12 тижнів)
12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70
Клітини епітеліальної закладки привушної слинної залози Клітини епітеліальної закладки привушної слинної залози
цитолема 0 3 3 3 3 3 3 3 4 4 3 2 3 3 4 4 3 0 3 3 3 3 2 2 2 3 3 4 4 4 3 3 3 3 2 2 0 1 1 2 3 3 1 2 2 3 3 3
базальна мембрана 3 2 2 2 2 1 0 0 0 0 0 0 0 1 2 2 2 1 3 3 1 1 0 0 0 0 0 1 0 1 3 2 2 2 2 2 1 1 1 1 0 0 0 0 1 1 1 2
цитоплазма 3 2 2 1 2 2 3 3 2 2 2 1 0 1 2 2 2 0 2 2 1 1 0 0 2 2 3 2 0 0 3 2 2 3 3 1 1 1 1 1 1 2 0 0 1 1 1 1
Периепітеліальна мезенхіма або ембріональна сполучна тканина закладки привушної слинної залози Периепітеліальна мезенхіма або ембріональна сполучна тканина закладки привушної слинної залози
цитолема 0 1 1 4 3 3 1 2 2 1 0 0 0 0 0 0 0 0 3 3 2 2 2 2 0 0 3 0 0 0 0 0 1 2 0 0 3 2 2 1 2 2 0 0 1 1 0 0
цитоплазма 0 3 0 2 2 1 0 1 1 1 1 1 0 0 2 0 0 0 2 2 2 1 1 1 0 0 2 0 0 0 0 0 0 1 0 0 2 1 1 1 1 1 0 0 0 1 0 0
Таблиця 2
Вміст рецепторів лектинів в епітеліальних і мезенхімних похідних привушної слинної залози людини (бали)
ючи з передплодів 45,0 мм ТКД (10-й тиждень) і
до 70,0 мм ТКД (12-й тиждень) на цитолемі клітин
епітеліальної заклад ки ПСЗ виявлено ослаблення
концентрації (інтенсивність зафарбовування 2 бали)
глі кополі мерів специфічних до Лк кліщовини, а в ци-
топлазмі має місце теж помірна (2 бали) кон цен тра ція
глікополімерів з кінцевими нередукуючими залиш-
ками N-ацетил-D-галактозаміну. Сильно забарвлена
базальна мембрана ПСЗ у 6–7 тижнів ВУР (3 бали)
з прогресуванням віку (до 12 тижнів) стає слабо- і
ареактивною (1–0 балів). Подібно до епітеліальних
клітин закладки ПСЗ цитолема клітин прилеглої
до неї мезенхіми, у зародків 10,0–13,0 мм ТКД
(5–6 тижнів розвитку), екс пре сує велику кількість
RCA-позитивних біополімерів (інтенсивність за-
фарбовування 3 ба ли), а їх вміст у цитоплазмі клітин
мезенхіми помірно позитивний (інтенсивність зафар-
бо вування 2 бали). У передплодів 16,0–70,0 мм ТКД
(7–12 тижнів ембріогенезу) клітини прилеглої до
епітеліальної закладки ПСЗ мезенхіми як в цитолемі
(2 бали), так і в цитоплазмі (1 бал) знижують екс-
пресію спо лук, які специфічно зв’язуються з RCA.
STA — лектин бульб картоплі. У зародків і перед-
плодів людини 12,0–18,0 мм ТКД (6–7 тижнів ВУР)
при послідовній обробці зрізів кон’югатом Лк бульб
картоплі (STA) виявлено поступове зростання N-ацетил-
хітотріозаміну у цитолемі і цитоплазмі клітин епіте-
ліальної закладки ПСЗ. У передплодів 23,0–70,0 мм
ТКД (7,5–12 тижнів ембріогенезу) спостерігали стійке
зростання експресії STA-позитивних біо по лімерів
у цитолемі (від 3 до 4 балів), тоді як у цитоплазмі
клітин епітеліальної закладки ПСЗ у цей же період
ВУР вона знижувалась (2–0 балів). Базальна мембрана
весь досліджуваний період була STA-ареактивною
(0–1–0 балів). Практично увесь ранній період прена-
тального онтогенезу цитолема та цитоплазма приле-
глих до епітеліальної закладки ПСЗ клітин мезенхіми
були STA-ареактивними. Короткотривале зростання
N-ацетил-хітотріозаміну з експресію STA-позитивних
біо по лімерів у цитолемі і цитоплазмі клітин прилеглої
мезенхіми (3 і 2 бали відповідно) було зафіксовано
у передплодів 23,0 мм ТКД (7–8 тижні ембріогенезу).
LABA — лектин золотого дощу (бобовника
анагіролистного). У зародків та ранніх передплодів
112
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
Назва закладки
Назва лектинів Назва лектинів
зав’язі пшениці (WGA) бузини чорної (SNA) виноградного слимака
(HPA)
кліщовини
(RCA)
кліщовини
(RCA) бульб картоплі (STA) золотого дощу (LABA) арахісу (PNA) сочевиці (LCA)
Тім’яно-куприкова довжина (ТКД) зародків і передплодів, мм
(38 діб, 45діб, 52 доби, 57 діб, 10 тижнів, 12 тижнів)
Тім’яно-куприкова довжина (ТКД) зародків і передплодів, мм
(38 діб, 45діб, 52 доби, 57 діб, 10 тижнів, 12 тижнів)
12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70 12 16 23 27 45 70
Клітини епітеліальної закладки привушної слинної залози Клітини епітеліальної закладки привушної слинної залози
цитолема 0 3 3 3 3 3 3 3 4 4 3 2 3 3 4 4 3 0 3 3 3 3 2 2 2 3 3 4 4 4 3 3 3 3 2 2 0 1 1 2 3 3 1 2 2 3 3 3
базальна мембрана 3 2 2 2 2 1 0 0 0 0 0 0 0 1 2 2 2 1 3 3 1 1 0 0 0 0 0 1 0 1 3 2 2 2 2 2 1 1 1 1 0 0 0 0 1 1 1 2
цитоплазма 3 2 2 1 2 2 3 3 2 2 2 1 0 1 2 2 2 0 2 2 1 1 0 0 2 2 3 2 0 0 3 2 2 3 3 1 1 1 1 1 1 2 0 0 1 1 1 1
Периепітеліальна мезенхіма або ембріональна сполучна тканина закладки привушної слинної залози Периепітеліальна мезенхіма або ембріональна сполучна тканина закладки привушної слинної залози
цитолема 0 1 1 4 3 3 1 2 2 1 0 0 0 0 0 0 0 0 3 3 2 2 2 2 0 0 3 0 0 0 0 0 1 2 0 0 3 2 2 1 2 2 0 0 1 1 0 0
цитоплазма 0 3 0 2 2 1 0 1 1 1 1 1 0 0 2 0 0 0 2 2 2 1 1 1 0 0 2 0 0 0 0 0 0 1 0 0 2 1 1 1 1 1 0 0 0 1 0 0
Таблиця 2
Вміст рецепторів лектинів в епітеліальних і мезенхімних похідних привушної слинної залози людини (бали)
людини від 12,0 до 27,0 мм ТКД закладка ПСЗ міс-
тить доволі виражений вміст рецеп торів Лк золотого
дощу (LABA). Диференціювання клітин закладки
у ході ембріогенезу призводить у зародків і перед-
плодів (6–8 тижні ВУР) до синтезу глікополімерів з
кінцевими нередукованими залиш ка ми α-L-фукози
та їх накопичення спочатку більше на цитолемі клі-
тин епітелію (3 бали), дещо менше — на базальній
мембрані (2 бали) та у цитоплазмі (2–3 бали). Із
збільшенням віку передплодів (45,0–70,0 мм ТКД;
10–12 тижнів ВУР) спостерігали динамічне зниження
вмісту рецепторів Лк золотого дощу (LABA) на цито-
лемі клітин епітеліальної закладки ПСЗ (до 2 балів)
і у цитоплазмі (до 1 бала). Синтез глікополімерів з
кінцевими нередукованими залиш ка ми α-L-фукози
на базальній мембрані у цей же віковий період за-
лишався без змін (2 бали). Периепітеліальна мезен-
хіма закладки ПСЗ у передплодів 23,0–27,0 мм ТКД
експресує Лк золотого дощу (LABA) на цитолемі і
в цитоплазмі (2–1 бали відповідно). На 10–12 тижнях
ВУР прилегла мезенхіма з волокнистим каркасом не
містить рецепторів даного Лк (0 балів).
PNA — лектин арахісу. Послідовна обробка
гістологічних зрізів ПСЗ кон’югатом лектину арахі-
су (PNA) з пероксидазою хрі ну виявила поступове
зростання впродовж всього досліджу ваного періоду
глікополімерів з кінцевими нередукованими залиш-
ками ß-D-галактози на поверхні клітин епітеліальної
закладки (від 0 до 3 балів). Базальна мембрана і
цитоплазма останньої проявляли слабо позитивну
реакцію (1 бал) упродовж всього раннього прена-
тального онтогенезу ПСЗ. У передплодів 70,0 мм
ТКД (12 тижнів ВУР) дещо зросла інтенсивність
реакції цитоплазми епітеліальних клітин (2 бали).
Тоді як клітини прилеглої мезенхіми увесь період ха-
рактеризувались помірно позитивним забарвленням
(2 бали) цитолеми і слабо позитивним забарвленням
(1 бал) цитоплазми.
LCA — лектин сочевиці. Досліджуваний пері-
од ембріогенезу ПСЗ характеризується вираженим
зростанням рецепторів до лектину сочевиці (LCA) з
кінцевими нередукованими залишками α-D-маннози
у передплодів 12,0–27,0 мм ТКД (6–9 тижнів ВУР)
на поверхні клітин епітеліальної закладки ПСЗ (до 3
балів), базальної мембрани і цитоплазми (1–2 бали).
Цитолема і цитоплазма клітин прилеглої до епітелі-
ального зачатка ПСЗ мезенхіми проявляють тільки
слабо позитивну реакцію до даного Лк у передплодів
23,0–27,0 мм. ТКД.
ВИСНОВКИ
1. Впячування у зародків 11,0–12,5 мм ТКД клі-
тин епітелію ділянок щічно-альвеолярних кишень
у прилеглу мезенхіму з формуванням первинних
зачатків ПСЗ та перетворення їх в епітеліальні тяжі
пов’язано з накопиченням сіалованих глікополі-
мерів (N-ацетилнейрамінової кислоти), N-ацетил-
D-глюкозаміну — специфічних до лектину зав’язі
пшениці (WGA) і лектину бузини чорної (SNA);
N-ацетил-2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіранози,
екранованої сіаловою кислотою ß-D-галактози та
α-L-фукози — специфічних відповідно до лектинів
виноградного слимака (HPA), кліщовини (RCA) та
кори золотого дощу (LABA). Ці глікополімери при-
сутні впродовж перших 12-и тижнів як на цитолемі
клітин епітеліальної закладки ПСЗ, так і в їх цито-
плазмі. Накопичення рецепторів до даних лектинів
на базальній мембрані епітеліальних закладок упро-
довж раннього пренатального онтогенезу ПСЗ носить
змінний характер.
2. Упродовж всього досліджуваного періоду на
поверхні епітеліальних клітин (цитолемі) закладки
ПСЗ виявлено динамічне зростання наявності гліко-
полімерів з кінцевими нередукованими залишками
ß-D-галактози, специфічної до лектину арахісу
(PNA); α-D-маннози, специфічної до лектину соче-
виці (LCA) та N-ацетил-хітотріозаміну, специфічного
до лектину бульб картоплі (STA). Базальна мембрана
113
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
і цитоплазма на взаємодію з даними лектинами дає
слабо позитивну і помірно позитивну реакції.
3. Прилегла до епітеліальної закладки ПСЗ ме-
зенхіма (як на цитолемі, так і в цитоплазмі клітин)
упродовж раннього пренатального онтогенезу про-
являє переважно помірно позитивний тип реакції з
лектинами зав’язі пшениці (WGA), бузини чорної
(SNA), кліщовини (RCA) та арахісу (PNA). Внутріш-
ньоутробний розвиток ПСЗ кінця 7-го — 8-го тижнів
ембріогенезу характеризується короткочасною по-
явою у периепітеліальній мезенхімі рецепторів до
лектину сочевиці (LCA) з кінцевими нередукованими
залишками α-D-маннози (у передплодів 23,0–27,0 мм
ТКД); лектину бульб картоплі (STA) з кінцевими не-
редукованими залишками N-ацетил-хітотріозаміну
(передплоди 23,0 мм ТКД) та лектину виноградного
слимака (HPA) з кінцевими нередукованими залиш-
ками N-ацетил-2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіранози
(передплоди 23,0 мм ТКД).
ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬшИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Доцільно вивчити лектиногістохімічні особли-
вості закладок під’язикової та піднижньощелепної
слинних залоз людини у ранньому пренатальному
онтогенезі, з подальшим трактування походження
всієї групи великих слинних залоз.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бернік Н. В. Морфологія людини і лектино-
гістохімія / Н. В. Бернік, І. Ю. Олій ник, Л. П. Лаврів
// Клін. та експерим. патологія. — 2010. — Т. 9, № 3
(33). — С. 142–147.
2. Галич И. П. Изменение гликозилирования при
онкогенезе и развитии дру гих патологических про-
цессов / И. П. Галич, Н. В. Евтушенко // Онкология. —
2003. — № 1. — С. 4–9.
3. Лаврів Л. П. Морфогенез привушної слинної
залози людини на ранній стадії розвитку / Л. П. Лав-
рів, І. Ю. Олійник // Молодь — медицині майбутньо-
го: міжнар. наук. конф. студ. і молодих вчених, присв.
135-річчю з дня народж. М. Д. Стражеско. Одеса,
28–29 квітня 2011 р.: матеріали конф. — Одеса:
ОДМУ, 2011. — С. 25.
4. Лаврів Л. П. Морфогенез привушної слинної
залози у зародковому і передплодовому періодах
онтогенезу людини / Л. П. Лаврів // Хист. — Чернівці,
2012. — Вип. 14. — С. 156.
5. Лектиноцитохімічне дослідження спер ма то зо ї-
дів при подружній неплідності / [Стойка Б.Р., Ящен-
ко А. М., Фітьо І. С., Луцик О. Д.] // Львівський мед.
часопис. — 2003. — Т. 9, № 2. — С. 69–72.
6. Луцик А. Д. Лектины в гистохимии / А. Д. Лу-
цик, Е. С. Детюк, М. Д. Лу цик. — Львов: Выща шк.
Изд-во при Львов. ун-те, 1989.
7. Олійник І. Ю. Особливості експресії вугле-
водних детермінант закладки загруднинної залози
людини в пренатальному онтогенезі / І. Ю. Олійник
// Таврич. мед. — биол. вест ник. — 2006. — Т. 9, № 3,
ч. IV. — С. 126–131.
8. Олійник І. Ю. Порівняльна оцінка періоди-
зації ембріонального мате ріа лу за темпами його
диферен ціювання на основі ка ріо мет ричних даних
ембріогенезу бранхіогенної гру пи за лоз людини /
І. Ю. Олійник, Ю. Т. Ахтемійчук, Л. О. Філіпова //
Вісн. морфології. — 2007. — Т. 13, № 2. — С. 323–327.
9. Перераспределение гли копротеинов сли-
зистой оболочки десны в норме и при различных
формах хро ни чес ко го периодонтита у человека /
[Морозова М.Н., Шаповалова Е. Ю., Забашта Т. И.,
Поберская А. И.] // Вісн. морфології. — 2003. — Т. 9,
№ 2. — С. 223–226.
10. Табачнюк Н. В. Лектиногістохімічні дослі-
дження та ембріогенез / Н. В. Табачнюк, І. Ю. Олій-
ник, Л. П. Лаврів // Клін. анат. та операт. хірур-
гія. —2010. — Т. 9, № 3 (33). — С. 95–100.
11. Ушаков А. В. Локализация рецепторов лекти-
нов в миокарде человека в норме и при сахарном ди-
абете / А. В. Ушаков, Е. Ю. Шаповалова // Клін. анат.
та операт. хірургія. — 2005. — Т. 4, № 2. — С. 9–11.
12. Шаповалова Е. Ю. Изменение углеводного
состава тканей в процессе раннего эмбрионального
гистогенеза дыхательной системы у человека /
Е. Ю. Шаповалова, А. Д. Луцик // Таврич. мед. —
биол. вестник. — 2000. — Т. 3, № 1–2. — С. 135–138.
13. Ященко Л. М. Цитохімічні та ультраструк-
турні прояви ушкодження децидуальної оболонки
і плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних /
Л. М. Ященко // Експерим. та клін. фізіол. і біохі-
мія. — 2001. — № 2. — С. 49–52.
14. Extensive glycosylation changes revealed
by lectin histochemistry in morphologically normal
prenatal tissues of the mouse mutant undulated (un/
un) / F. Quondamatteo, J. Zieger, W. Gotz et al. // Anat.
Rec. — 2000. — V. 258. — N. 3. — P. 243–251.
15. Lectin biology, biochemistry, clinical biochemistry
(eds. T. C. Bog-Hansen & G. A. Spengler) // Proc.V lectin
meeting. — Berlin, 1983. — Vol. 3. — P. 87–415.
114
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75779 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2070-8092 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:00:07Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лаврів, Л.П. Олійник, І.Ю. 2015-02-04T18:24:11Z 2015-02-04T18:24:11Z 2013 Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини / Л.П. Лаврів, І.Ю. Олійник // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 110-114. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75779 611.31/.316.013-053.15+612.122+612.398.145.8 Исследованием 55 зародышей и предплодов человека в возрасте от 21 сутки до 12 недель, на стадиях 9–23 за классификацией института Карнеги и начала плодного периода, выявлено закономерное перераспределение гликополимеров цитолеммы и цитоплазмы клеток эпителиальной закладки околоушной железы и прилежащей к ней мезенхимы. Впячивание клеток эпителия в области щёчно-альвеолярных карманов в подлежащую мезенхиму и преобразование их в эпителиальные тяжи связано с накоплением специфических гликополимеров к лектинам WGA, SNA, HPA, RCA, LABA. We have revealed a natural redistribution of glycopolimers of the cytolemma and cytoplasm of the the epithelial anlage cells of the parotidsalivary gland and the mesenchyma adjacent to it in an investigation carried out on 55 human embryos and prefetuses aged 21days to 12 weeks at stages 9-23 and at the beginning of the fetal period according to the classification of Carnegy Institute.Invagination of the epithelial cells in the regions of bucco-alveolar pockets into the underlying mesenchyme and their transformation into epithelial cords is due to accumulation of specific glycopolymers at lectins WGA, SNA, HPA, RCA, LABA. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини Изменение углеводных детерминант тканей в процессе раннего эмбрионального гистогенеза околоушной железы человека Change carbohydrate determinants of the tissues during early embryonic histogenesis parotid glands of human Article published earlier |
| spellingShingle | Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини Лаврів, Л.П. Олійник, І.Ю. Оригинальные статьи |
| title | Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини |
| title_alt | Изменение углеводных детерминант тканей в процессе раннего эмбрионального гистогенеза околоушной железы человека Change carbohydrate determinants of the tissues during early embryonic histogenesis parotid glands of human |
| title_full | Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини |
| title_fullStr | Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини |
| title_full_unstemmed | Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини |
| title_short | Зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини |
| title_sort | зміна вуглеводних детермінант тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу привушної слинної залози людини |
| topic | Оригинальные статьи |
| topic_facet | Оригинальные статьи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75779 |
| work_keys_str_mv | AT lavrívlp zmínavuglevodnihdetermínanttkaninuprocesírannʹogoembríonalʹnogogístogenezuprivušnoíslinnoízalozilûdini AT olíinikíû zmínavuglevodnihdetermínanttkaninuprocesírannʹogoembríonalʹnogogístogenezuprivušnoíslinnoízalozilûdini AT lavrívlp izmenenieuglevodnyhdeterminanttkaneivprocesserannegoémbrionalʹnogogistogenezaokoloušnoiželezyčeloveka AT olíinikíû izmenenieuglevodnyhdeterminanttkaneivprocesserannegoémbrionalʹnogogistogenezaokoloušnoiželezyčeloveka AT lavrívlp changecarbohydratedeterminantsofthetissuesduringearlyembryonichistogenesisparotidglandsofhuman AT olíinikíû changecarbohydratedeterminantsofthetissuesduringearlyembryonichistogenesisparotidglandsofhuman |