Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту

Із застосуванням сукупности незалежних метод досліджено процес осадження в системі Co²⁺–Al³⁺–SO₄²⁻––H₂O при вихідному шпінельному співвідношенні катіонів. Встановлено можливість співосадження гідроксидів кобальту й алюмінію, оптимальний інтервал значень рН для одержання осадів, що є прекурсорами син...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
Дата:	2013
Автори:	Фролова, Л.А., Півоваров, О.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України 2013
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75924
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту / Л.А. Фролова, О.А. Півоваров // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2013. — Т. 11, № 2. — С. 303-312. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860251360406011904
author	Фролова, Л.А. Півоваров, О.А.
author_facet	Фролова, Л.А. Півоваров, О.А.
citation_txt	Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту / Л.А. Фролова, О.А. Півоваров // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2013. — Т. 11, № 2. — С. 303-312. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
description	Із застосуванням сукупности незалежних метод досліджено процес осадження в системі Co²⁺–Al³⁺–SO₄²⁻––H₂O при вихідному шпінельному співвідношенні катіонів. Встановлено можливість співосадження гідроксидів кобальту й алюмінію, оптимальний інтервал значень рН для одержання осадів, що є прекурсорами синтезу алюмокобальтової шпінелі. Визначено температурні режими проведення термолізу. Using independent techniques, the process of deposition in the Co²⁺–Al³⁺–SO₄²⁻––H₂O system with the initial spinel ratio of cations is investigated. A possibility of the cobalt hydroxide and aluminium co-precipitation is revealed, and an optimal interval of the PH values for precipitations, which are precursors for the CoAl₂O₄ spinel synthesis, is determined. The temperature regimes of thermolysis are suggested. С использованием независимых методов исследован процесс осаждения в системе Co²⁺–Al³⁺–SO₄²⁻––H₂O при исходном шпинельном соотношении катионов. Установлена возможность соосаждения гидроксидов кобальта и алюминия, оптимальный интервал значений рН для получения осадков, являющихся прекурсорами синтеза алюмокобальтовой шпинели. Определены температурные режимы проведения термолиза.
first_indexed	2025-12-07T18:43:49Z
format	Article
fulltext	303 PACS numbers: 61.46.Bc, 78.67.Bf, 81.16.Be, 81.20.Fw, 81.40.Tv, 82.40.Ck, 82.45.Yz Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту Л. А. Фролова, О. А. Півоваров ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», просп. Гагаріна, 8, 49005 Дніпропетровськ, Україна Із застосуванням сукупности незалежних метод досліджено процес оса- дження в системі Co2–Al3  –SO4 2––H2O при вихідному шпінельному спів- відношенні катіонів. Встановлено можливість співосадження гідроксидів кобальту й алюмінію, оптимальний інтервал значень рН для одержання осадів, що є прекурсорами синтезу алюмокобальтової шпінелі. Визначено температурні режими проведення термолізу. Using independent techniques, the process of deposition in the Co2+–Al3+– SO4 2––H2O system with the initial spinel ratio of cations is investigated. A possibility of the cobalt hydroxide and aluminium co-precipitation is re- vealed, and an optimal interval of the PH values for precipitations, which are precursors for the CoAl2O4 spinel synthesis, is determined. The temperature regimes of thermolysis are suggested. С использованием независимых методов исследован процесс осаждения в системе Co2+–Al3+–SO4 2––H2O при исходном шпинельном соотношении катионов. Установлена возможность соосаждения гидроксидов кобальта и алюминия, оптимальный интервал значений рН для получения осад- ков, являющихся прекурсорами синтеза алюмокобальтовой шпинели. Определены температурные режимы проведения термолиза. Ключові слова: шпінель, співосадження, алюмінат кобальту, термоліз. (Отримано 25 березня 2013 р.) 1. ВСТУП На сьогоднішній день гостро стоїть проблема синтезу матеріалів із заданими фізико-хімічними властивостями. В деяких випадках ці властивості дуже залежать від обраного методу синтезу, температу- Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Nanosystems, Nanomaterials, Nanotechnologies 2013, т. 11, № 2, сс. 303–312  2013 ІÌФ (Інститут металофізики ім. Ã. В. Êурдюмова НАН України) Надруковано в Україні. Фотокопіювання дозволено тільки відповідно до ліцензії 304 Л. А. ФРОЛОВА, О. А. ПІВОВАРОВ рного режиму, атмосфери, у якій ведеться синтез. Êобальтові піг- менти представляють собою велику групу яскраво забарвлених не- розчинних у воді сполук кобальту. Із кобальтових пігментів найбі- льше значення мають сполуки кобальту з алюмінієм, цинком, оло- вом і хромом [1]. Особливу групу складають керамічні кобальтові пігменти, що з’явилися внаслідок одержання численних дослі- джень спеціальної кераміки, яка пофарбована емаллю. Тому їх за- стосування обмежується, зазвичай, областю виробництва кераміки, порцеляни і фаянсу. Довгий час виробництво керамічних кобальто- вих пігментів здійснювалося емпіричним шляхом, у зв’язку з цим пігменти представляли собою групу складних забарвлених сполук, склад яких в більшості випадків не визначався. Фундаментального дослідження кольору і кристалічної структури кобальтовмісних пігментів не проводилося. Сфери застосування кобальтових пігментів дуже широкі і різно- рідні: фарбування літаків, кораблів, всіляких машин, мостів, ваго- нів, будинків, залізничних споруд, каучуку, пластмас і предметів широкого призначення. Одержування СоAl2O4 шляхом прямого прожарювання оксидів кобальту і алюмінію складне, через необхідність використання ви- соких температур (1300С) і низькоефективне, тому що розчин- ність, наприклад, Со в Al2O3 лімітовано. Тому як синтез був обраний метод співосадження кобальт-алюмінієвих гідроксидів в необхід- них співвідношеннях з подальшою термообробкою. При цьому оде- ржується продукт із заданим розміром частинок та визначеним фа- зовим складом. Вивченню механізму утворення гідроксидів, оксигідроксидів та оксидів кобальту і алюмінію приділяється багато уваги [2–4]. Це зумовлено тим, що саме сполуки кобальту є достатньо стабільними та у більшості випадків цільовими продуктами. Процес утворення складного гідроксиду кобальту–алюмінію ма- ло вивчений. Однак, без сумніву, саме на стадії утворення гідрокси- ду кобальту і гідроксиду алюмінію формуються первинні частинки, які зумовлюють морфологію та макро- і мікроструктуру частинок кінцевої сполуки [5–7]. Розмір частинок є також важливим технологічним параметром, тому для одержання високодисперсного порошку алюмінату коба- льту з прогнозованим розміром частинок необхідно знання кінети- ки і механізму утворення гідроксиду кобальту і гідроксиду алюмі- нію і вплив умов гідролізу на процес утворення дисперсної фази. 2. МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТУ У даній роботі головною метою є вивчення процесу осадження гід- роксиду кобальту і гідроксиду алюмінію із розчинів сульфату коба- ДОСЛІДЖЕННЯ СИНТЕЗУ ВИХІДНИХ РЕЧОВИН ОДЕРЖАННЯ CoAl2O4 305 льту і сульфату алюмінію їдким натром і вивчення процесу перет- ворення гідроксиду кобальту і гідроксиду алюмінію до алюмінату кобальту та перевірка його властивостей. Потенціометричне титрування проводилося на рН-метрі-мілі- вольтметрі рН–150. В якості вимірювального використовували скляний електрод марки ЕСЛ-15-11; в якості порівняльного елект- роду — хлорсрібний марки ЕВЛ-1Ã4. Похибка вимірювань величи- ни рН складала 0,02 одиниці. Для одержання порівнюваних ре- зультатів і спрощення інтерпретації кривих об’єм NaOH, який до- давали, приводили в молярне співвідношення [OH–/(Co2+, Al3+)]. Електропровідність вимірювали за допомогою містка Êольрауша. Також використовували метод вимірювання об’ємів осаду, засно- ваний на тому, що при достатньо малій розчинності осаду його мак- симальний об’єм зазвичай відповідає співвідношенню реагуючих компонентів, які визначають склад осаду. Ãідроксид кобальту і гід- роксид алюмінію одержували шляхом сумісного осадження їх із суміші розчинів сульфату кобальту і сульфату алюмінію їдким на- тром з відповідним співвідношенням розчинів сульфатів 1:2. Êон- центрацію кобальту, алюмінію і йонів ОН– визначали за стандарт- ними методиками [8]. 3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Дослідження процесу гідроксидного осадження в системі Co2+– Al3  –SO4 2–H2O проведено методами рН-метричного титрування (із рН–150 мікропроцесором і термостатованою коміркою), хімічного аналізу. Ìетою рН-метричних досліджень є встановлення закономірнос- тей осадження гідроксидів Co2+ і Al3+ (рис. 1). На кривій титрування індивідуального розчину сульфату алюмінію після додавання пер- ших порцій лугу спостерігається буферна зона (рН2,5–3), яка ві- дповідає гідролізу катіона. Утворення гідроксиду алюмінію відбу- вається при рН5 і закінчується при рН10. При подальшому до- даванні відбувається утворення алюмінату натрію, що відобража- ється на кривих титрування тільки концентрованих розчинів. Результати дослідження системи СоSO4–NаОH–Н2О потенціоме- тричним методом (рис. 1) показують, що при співвідношенні [OH  /Со2]2 відбувається повне осадження у вигляді гідроксиду кобальту Со(OH)2. На кривій титрування розчину Co2–Al3  зі співвідношенням Co2:Al3  1:2, яке відповідає шпінельному, одразу після додавання перших крапель лугу починається буферна зона, що відповідає процесу гідролізу алюмінію, яка знаходиться при рН4,0–4,5 (рис. 2). Буферна зона завершується стрибком при n3, який від- повідає повному перетворенню алюмінію (ІІІ) в гідроксид алюмі- 306 Л. А. ФРОЛОВА, О. А. ПІВОВАРОВ нію. Після закінчення стрибка спостерігається коротка буферна зо- на рН6,0–6,5, що завершується другим стрибком при n4, який відповідає закінченню гідролізу кобальту. Для дослідження процесу гідроксидного осадження в системі Co2–Al3  –SO4 2––H2O було проведено вимірювання висоти осаду (рис. 2, крива 3). При порівнянні кривих рН-метричного титрування і аналізу ви- соти осаду виявили, що висота осаду змінюється тільки за рахунок утворення або розчинення осадів, а значення рН визначається декі- лькома процесами, які перебігають послідовно і паралельно. Тому, Рис. 1. Êриві рН-метричного титрування розчинів: 1 — сульфату кобаль- ту; 2 — сульфату алюмінію; 3 — сульфату кобальту і сульфату алюмінію. Рис. 2. Êриві залежности висоти осаду від співвідношення ОН  /Меn: 1 — сульфату кобальту; 2 — сульфату алюмінію; 3 — сульфату кобальту і су- льфату алюмінію. ДОСЛІДЖЕННЯ СИНТЕЗУ ВИХІДНИХ РЕЧОВИН ОДЕРЖАННЯ CoAl2O4 307 порівнюючи одержані криві, можна графічно уточнити оптималь- ний інтервал значень рН, при якому осадження стає майже повним. Для цього потрібно визначити точку на кривій Vf(n), яка відпові- дає максимальному значенню і провести перпендикуляр до осі абс- цис, визначивши значення n. Потім із точки n на графіку рНf(n) провести перпендикуляр до кривої рН, а від точки на кривій — пер- пендикуляр до осі ординат і визначити значення рН. Саме у вказа- ній точці значення рН осад має найбільший об’єм, швидко осідає і легко фільтрується, тобто являється найбільш технологічним і щільним. Таким чином, з врахуванням одержаних даних оптима- льним являється інтервал значень n3,8–4,0. Оптимальний інтер- вал значень рН, в якому відбувається практично повне осадження Co2 і Al3  , складає 7,5–8, що відповідає другому стрибку на кривій титрування (рис. 2). При визначенні остаточних концентрацій Co2+, Al3+ і OH–-груп було з’ясовано, що при додаванні лугу проходить поступове утво- рення осадів, що супроводжується зменшенням концентрації вихі- дних розчинів. При високому рН у індивідуальному розчині гідрок- сид алюмінію починає розчинятися, тому що має амфотерну приро- ду. Тому до значення n4 осад утворюється і його кількість збіль- шується, а при n5 осад починає інтенсивно розчинятися. Як вид- но з кривої, при розчиненні осаду (як і при розчиненні гідроксиду алюмінію) концентрація йонів Al3+ збільшується (рис. 3)) і відпові- дно збільшується електропровідність (рис. 4). Розчинення осаду до- бре помітне на кривих залишкових концентрацій йонів Co2+, Al3+ і OH–-груп. Також виконували вимірювання електропровідности розчинів з осадами гідроксиду кобальту і гідроксиду алюмінію. Êрива залеж- ности електропровідности від співвідношення компонентів має де- кілька помітних стрибків, які відбуваються при збільшенні об’єму осаду n12,6, n23,5, а також стрибок при зменшенні висоти осаду n34,3 (рис. 4). Збільшення електропровідности для кривої 3 від- повідає утворенню алюмінату натрію. Якщо проаналізувати всі на- ведені графіки, то можна сказати, що в процесі сумісного осаджен- ня проходить хімічна взаємодія йонів. Таким чином, при збіль- шенні значення рН не визначається розчинення утвореного осаду. Термогравіметричний аналіз показав, що при термообробці до 1000С втрата маси зразків, синтезованих у вказаних оптимальних умовах, складає 41,00–43,07%. Процес втрати маси завершується при більш низькій температурі в порівнянні з іншими даними, осо- бливо для осадів, одержаних із розчинів (950С замість 1300– 1400С). Більш того, зразки, яких прожарено при 620С, вже міс- тять піки з міжплощинними відстанями, що характерні для шпіне- лі CoAl2О4. Результати проведених досліджень уможливлюють розробити 308 Л. А. ФРОЛОВА, О. А. ПІВОВАРОВ наукові основи синтезу шпінелі CoО–Al2О3 із хімічно осаджених сумішей, що забезпечить одержання її в високодисперсному стані при високому виході готового продукту і можливості зниження те- мператури послідуючого спікання матеріалів на її основі. Сукупністю незалежних метод дослідження було встановлено оп- тимальний інтервал значень рН для одержання осадів-прекурсорів синтезу алюмокобальтової шпінелі. Показано, що із осадів, одер- Рис. 3. Êриві залежности залишкових концентрацій йонів Co2+, Al3+ і OH–- груп: 1, 1 + — залишкова концентрація Co2; 2, 2 + — залишкова концент- рація Al3+; 3, 3 + — залишкова концентрація OH–-груп ( + — сумісне оса- дження кобальту та алюмінію). Рис. 4. Êриві залежности електропровідности від співвідношення ОН  /Меn: 1 — сульфат кобальту; 2 — сульфат алюмінію; 3 — сульфат кобальту і суль- фат алюмінію. ДОСЛІДЖЕННЯ СИНТЕЗУ ВИХІДНИХ РЕЧОВИН ОДЕРЖАННЯ CoAl2O4 309 жаних в оптимальних умовах, в процесі подальшого термічного об- роблення утворюється єдина фаза — алюмокобальтова шпінель. Рентґенограми пігментів досліджували на приладі ДРОН-2.0 у мо- нохроматизованому мідному випроміненні з ніклевим фільтром (рис. 5). За допомогою спектрофотометричного методу були одержані ко- лірні характеристики пігментів системи Al–Co до прожарювання. Результати наведено у табл. 1 (X, Y, Z — координати кольору; х, у — координати колірности; ÊДВ — коефіцієнт дзеркального відби- вання, %;  — довжина хвилі, нм; Р — чистота кольору, %.) Найбільший показник ÊДВ (коефіцієнт дзеркального відбиван- ня) свідчить про добрий блиск (100% Al2О394, 25–94, 62). Êолірний тон одержаних пігментів характеризується значення- ми переважної довжини хвилі і знаходиться в межах 591–700 нм. Êомбінації катіонів алюмінію з кобальтом дають рожеві відтінки. Чистий оксид кобальту має темно-рожевий колір (довжина хвилі — 591 нм). Чистота кольору Р — це ступінь наближення даного кольору до чистого спектрального, який виражається в частках одиниці. Най- більшою чистотою володіють кольори спектра. Тому чистота всіх спектральних кольорів приймається за одиницю, незважаючи на їхню різну насиченість. Найбільш насичений синій колір, найменш — жовтий. Особливо насичені кольори спостерігаються в спектрі, який не містить домішок білого або чорного. Було встановлено, що додаван- ня до кобальту алюмінію збільшує чистоту кольору приблизно на 20–25%. Рис. 5. Рентґенівська дифрактограма пігменту, який був одержаний співо- садженням з сульфатів алюмінію та кобальту, із СuK-випроміненням: 1 — вагове співвідношення Со:Al2:1, 2 — співвідношення Со:Al1:2. 310 Л. А. ФРОЛОВА, О. А. ПІВОВАРОВ Êолірні характеристики пігментів після прожарювання наведено в табл. 2. Після прожарювання показник яскравости та блиску зни- зився, але все одно залишився достатньо високим у пігментів, до складу яких входить алюміній (23Al–19,16–19,24%, 13Al–12,12– 12,05%). Слід ураховувати, що зі збільшенням чистоти кольору ко- ефіцієнт відбивання збільшується. 4. ВИСНОВКИ Застосовуючи сукупність незалежних метод дослідження встанов- лено оптимальний інтервал значень рН для одержання осадів, що є прекурсорами синтезу алюмокобальтової шпінелі. Результати проведених досліджень уможливлюють розробити наукові основи синтезу алюмокобальту із хімічно осаджених сумі- ТАБЛИЦЯ 1. Êолірні характеристики пігментів системи Со–Al–О до про- жарювання. № п/п Склад ÊДВ, % X Y Z x y , нм Р, % 1 100% Со 26,15 31,20 27,29 7,710 0,4713 0,4122 591 15 2 1/3Со2/3Al 79,97 93,96 82,33 28,73 0,4582 0,4015 698 5 3 2/3Co1/3Al 62,68 74,00 62,78 20,98 0,4690 0,3979 605 10 4 100% Al 94,25 102,7 93,86 32,73 0,4479 0,4093 700 1 1 2 3 4 Рис. 6. Êолірний тон пігментів до прожарювання: 1 — гідроксид кобальту; 2 — гідроксид алюмінію; 3 — з єднання алюмінію та кобальту (1/3 алюмі- нію і 2/3 кобальту); 4 — з’єднання алюмінію та кобальту (2/3 алюмінію і 1/3 кобальту). ДОСЛІДЖЕННЯ СИНТЕЗУ ВИХІДНИХ РЕЧОВИН ОДЕРЖАННЯ CoAl2O4 311 шей, що забезпечить одержання його у високодисперсному стані при високому ступені перетворення та можливості різкого знижен- ня температури спікання матеріалів на його основі. Показано, що з осадів, одержаних в оптимальних умовах в про- цесі подальшої термообробки одержується єдина фаза — алюмінат кобальту. ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Ф. Ì. Перельман, А. Я. Зворыкин, Кобальт и никель (Ìосква: Наука: 1975). 2. О. Т. Êолодяжний, Л. А. Фролова, Н. П. Ìакарченко, О. Ì. Прокопенко, Фізика і хімія твердого тіла, 5, № 1: 153 (2004). ТАБЛИЦЯ 2. Êолірні характеристики пігментів системи Co–Al–О після прожарювання. № п/п Склад ÊДВ, % X Y Z x y , нм Р, % 1 100% Со 10,61 14,56 13,39 4,867 0,4436 0,4080 500 0 2 1/3Со2/3Al 19,16 26,84 21,62 22,58 0,3777 0,3043 400 1 3 2/3Co1/3Al 12,12 18,27 14,87 13,00 0,3960 0,3221 579 1 4 100% Al 85,85 96,67 87,33 29,92 0,4518 0,4082 700 0 1 2 3 4 Рис. 7. Êолірний тон пігментів після прожарювання: 1 — оксид кобальту; 2 — оксид алюмінію; 3 — складні оксиди кобальту та алюмінію (1/3 алю- мінію і 2/3 кобальту); 4 — складні оксиди кобальту та алюмінію (2/3 алю- мінію і 1/3 кобальту). 312 Л. А. ФРОЛОВА, О. А. ПІВОВАРОВ 3. Н. И. Радишевская, Н. Ã. Êасацкий, А. Ю. Чапская, О. Ê. Лепакова, В. Д. Êитлер, Ю. С. Найбороденко, В. И. Верещагин, Стекло и керамика, № 2: 20 (2006). 4. А. Ю. Чапская, Н. И. Радишевская, Н. Ã. Êасацкий, О. Ê. Лепакова, Ю. С. Найбороденко, В. И. Верещагин, Стекло и керамика, № 12: 27 (2005). 5. Ã. В. Бычков, В. Д. Êошевар, И. П. Êажуро, Журнал прикладной химии, № 2: 186 (2008). 6. Ã. Ю. Юрков, Д. А. Баранов, А. В. Êозинкин, Ю.А. Êокшаров, Неорганиче- ские материалы, 42, № 9: 1112 (2006). 7. О. Ã. Ãромов, Е. Л. Тихомирова, Э. П. Локшин, В. Т. Êалинников, Журнал прикладной химии, 85, № 1: 19 (2012). 8. О. Ì. Петрухин, Аналитическая химия. Химические методы (Ìосква: Хи- мия: 1993).
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75924
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1816-5230
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:43:49Z
publishDate	2013
publisher	Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
record_format	dspace
spelling	Фролова, Л.А. Півоваров, О.А. 2015-02-06T09:35:21Z 2015-02-06T09:35:21Z 2013 Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту / Л.А. Фролова, О.А. Півоваров // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2013. — Т. 11, № 2. — С. 303-312. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1816-5230 PACSnumbers:61.46.Bc,78.67.Bf,81.16.Be,81.20.Fw,81.40.Tv,82.40.Ck,82.45.Yz https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75924 Із застосуванням сукупности незалежних метод досліджено процес осадження в системі Co²⁺–Al³⁺–SO₄²⁻––H₂O при вихідному шпінельному співвідношенні катіонів. Встановлено можливість співосадження гідроксидів кобальту й алюмінію, оптимальний інтервал значень рН для одержання осадів, що є прекурсорами синтезу алюмокобальтової шпінелі. Визначено температурні режими проведення термолізу. Using independent techniques, the process of deposition in the Co²⁺–Al³⁺–SO₄²⁻––H₂O system with the initial spinel ratio of cations is investigated. A possibility of the cobalt hydroxide and aluminium co-precipitation is revealed, and an optimal interval of the PH values for precipitations, which are precursors for the CoAl₂O₄ spinel synthesis, is determined. The temperature regimes of thermolysis are suggested. С использованием независимых методов исследован процесс осаждения в системе Co²⁺–Al³⁺–SO₄²⁻––H₂O при исходном шпинельном соотношении катионов. Установлена возможность соосаждения гидроксидов кобальта и алюминия, оптимальный интервал значений рН для получения осадков, являющихся прекурсорами синтеза алюмокобальтовой шпинели. Определены температурные режимы проведения термолиза. uk Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту Article published earlier
spellingShingle	Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту Фролова, Л.А. Півоваров, О.А.
title	Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту
title_full	Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту
title_fullStr	Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту
title_full_unstemmed	Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту
title_short	Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту
title_sort	дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75924
work_keys_str_mv	AT frolovala doslídžennâumovsintezuvihídnihrečovinoderžannâalûmínatukobalʹtu AT pívovarovoa doslídžennâumovsintezuvihídnihrečovinoderžannâalûmínatukobalʹtu

Дослідження умов синтезу вихідних речовин одержання алюмінату кобальту

Репозитарії

Схожі ресурси