Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну

Запропоновано спосіб одержання полімерних покриттів, що базується на окиснювальній полімеризації похідних аніліну за участю катіонів Fe3⁺ у стаціонарних умовах безпосередньо на підложжі. Показано, що спільне введення в систему Fe₂(SO₄)₃ і KI дає змогу підвищити швидкість формування полімерних покрит...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
Date:	2014
Main Authors:	Вишневська, Ю.П., Бражник, І.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України 2014
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75959
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну / Ю.П. Вишневська, І.В. Бражник // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2014. — Т. 12, № 1. — С. 153-160. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860146551172628480
author	Вишневська, Ю.П. Бражник, І.В.
author_facet	Вишневська, Ю.П. Бражник, І.В.
citation_txt	Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну / Ю.П. Вишневська, І.В. Бражник // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2014. — Т. 12, № 1. — С. 153-160. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
description	Запропоновано спосіб одержання полімерних покриттів, що базується на окиснювальній полімеризації похідних аніліну за участю катіонів Fe3⁺ у стаціонарних умовах безпосередньо на підложжі. Показано, що спільне введення в систему Fe₂(SO₄)₃ і KI дає змогу підвищити швидкість формування полімерних покриттів внаслідок як безпосередньої каталітичної дії йонів Fe3⁺ , так і через функціонування редокс-системи I⁻/I₂ . Встановлено, що присутність I⁻ сприяє підвищенню електропровідности ПДФА за рахунок делокалізації електронів внаслідок перерозподілу електронної густини, що дає змогу контролювати швидкість полімеризації і електропровідність одержаних покриттів шляхом оптимізації їх концентрації. Запропонований спосіб одержання покриттів безпосередньо на підложжі уможливлює контролювати процес осадження і керувати характеристиками полімерних плівок для формування покриттів різного функціонального призначення. The polymeric-coating deposition method based on the oxidizing polymerization of aniline derivatives directly on substrate in presence of Fe3⁺ ions under galvanostatic conditions is demonstrated. As shown, the infusion of Fe₂(SO₄)₃ and KI into the system leads to greatly-accelerated polymeric-film formation process due to direct participation of added Fe3⁺ ions and formation of twostage I⁻/I₂ redox system. As revealed, the presence of I⁻ ions influences on the conductivity of PDPA due to the electrons’ delocalization at the nascent redistribution of electron density. Thus, KI is dopant that allows controlling DPA polymerization rate and conductivity of such coatings. The proposed method of polymeric-film formation directly on substrate allows the finegrained deposition and property control for obtaining coatings, which are tuned for specific application area. Предложен способ получения полимерных покрытий путём окислительной полимеризации производных анилина при участии катионов Fe3⁺ в стационарных условиях непосредственно на подложке. Показано, что введение в систему Fe₂(SO₄)₃ и KI позволяет значительно повысить ско- рость формирования покрытия, что обусловлено как каталитическим влиянием Fe3⁺ , так и функционированием редокс-системы I⁻/I₂ . Также установлено, что присутствие ионов I⁻ оказывает существенное влияние на электропроводность ПДФА за счёт делокализации электронов при возникающем перераспределении электронной плотности. Таким образом, KI является допантом, позволяющим контролировать как скорость полимеризации, так и электропроводность получаемых покрытий. Предложенный способ получения покрытий непосредственно на подложке предоставляет широкие возможности по контролю осаждения и управлению характеристиками полимерных плёнок с целью формирования покрытий различного функционального назначения
first_indexed	2025-12-07T17:50:22Z
format	Article
fulltext	153 PACS numbers: 68.37.Hk, 68.37.Ps, 68.55.am, 73.61.Ph, 78.30.Jw, 81.15.Pq, 82.45.Qr Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну Ю. П. Вишневська, І. В. Бражник Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», просп. Перемоги, 37, 03056 Київ, Україна Запропоновано спосіб одержання полімерних покриттів, що базується на окиснювальній полімеризації похідних аніліну за участю катіонів Fe3 у стаціонарних умовах безпосередньо на підложжі. Показано, що спільне введення в систему Fe2(SO4)3 і KI дає змогу підвищити швидкість форму- вання полімерних покриттів внаслідок як безпосередньої каталітичної дії йонів Fe3+, так і через функціонування редокс-системи I  /I2. Встановлено, що присутність I  сприяє підвищенню електропровідности ПДФА за ра- хунок делокалізації електронів внаслідок перерозподілу електронної гус- тини, що дає змогу контролювати швидкість полімеризації і електропро- відність одержаних покриттів шляхом оптимізації їх концентрації. За- пропонований спосіб одержання покриттів безпосередньо на підложжі уможливлює контролювати процес осадження і керувати характеристи- ками полімерних плівок для формування покриттів різного функціона- льного призначення. The polymeric-coating deposition method based on the oxidizing polymeriza- tion of aniline derivatives directly on substrate in presence of Fe3 ions under galvanostatic conditions is demonstrated. As shown, the infusion of Fe2(SO4)3 and KI into the system leads to greatly-accelerated polymeric-film formation process due to direct participation of added Fe3 ions and formation of two- stage I  /I2 redox system. As revealed, the presence of I  ions influences on the conductivity of PDPA due to the electrons’ delocalization at the nascent re- distribution of electron density. Thus, KI is dopant that allows controlling DPA polymerization rate and conductivity of such coatings. The proposed method of polymeric-film formation directly on substrate allows the fine- grained deposition and property control for obtaining coatings, which are tuned for specific application area. Предложен способ получения полимерных покрытий путём окислитель- ной полимеризации производных анилина при участии катионов Fe3+ в Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Nanosystems, Nanomaterials, Nanotechnologies 2014, т. 12, № 1, сс. 153–160  2014 ІÌФ (Інститут металофізики ім. Ã. В. Êурдюмова ÍАÍ Óкраїни) Íадруковано в Óкраїні. Фотокопіювання дозволено тільки відповідно до ліцензії 154 Ю. П. ВИШÍЕВСЬÊА, І. В. БРАЖÍИÊ стационарных условиях непосредственно на подложке. Показано, что введение в систему Fe2(SO4)3 и KI позволяет значительно повысить ско- рость формирования покрытия, что обусловлено как каталитическим влиянием Fe3, так и функционированием редокс-системы I  /I2. Также установлено, что присутствие ионов I  оказывает существенное влияние на электропроводность ПДФА за счёт делокализации электронов при воз- никающем перераспределении электронной плотности. Таким образом, KI является допантом, позволяющим контролировать как скорость поли- меризации, так и электропроводность получаемых покрытий. Предло- женный способ получения покрытий непосредственно на подложке предоставляет широкие возможности по контролю осаждения и управле- нию характеристиками полимерных плёнок с целью формирования по- крытий различного функционального назначения. Ключові слова: анілін, дифеніламін, окиснювальна полімеризація, фун- кціональні покриття. (Отримано 20 листопада 2013 р.) 1. ВСТУП Створення нових наноструктурованих матеріалів та функціональ- них покриттів на їх основі для фотоелектричних перетворювачів сонячної енергії, іоністорів, електрохімічних і оптичних сенсорів, напівпровідникових та оптоелектронних приладів вимагає вико- нання системних досліджень, спрямованих на встановлення основ- них закономірностей впливу геометричних, морфологічних і стру- ктурних параметрів таких покриттів на їх фізико-хімічні і функці- ональні властивості. Перспективним напрямком досліджень є роз- роблення способів одержання гібридних матеріалів та нанокомпо- зитів, що базуються на осадженні тонких плівок органічних полі- мерів на основу, з попередньо сформованими масивами неорганіч- них наноструктур. Застосування таких матеріалів при створенні сенсибілізованих барвниками фотоелектрохімічних перетворювачів дає змогу значно підвищити їх ефективність за рахунок зниження рекомбінації на міжфазній роздільчій межі та в об’ємі напівпровідника, яка є осно- вним джерелом втрат фотоґенерованих носіїв заряду в системі напі- впровідник–електроліт [1]. Використання поліаніліну для модифі- кування наноструктурованих неорганічних напівпровідникових матеріалів дає змогу значно підвищити коефіцієнт перетворення та стабільність характеристик перетворювачів даного типу [2]. Ó бі- льшості робіт формування таких плівок здійснюється під час елек- трополімеризації введених мономерів або шляхом нанесення роз- чину попередньо синтезованого полімеру з подальшою термічною фіксацією на підкладці. ФОРÌÓВАÍÍЯ ПОÊРИТТІВ ПРИ ПОЛІÌЕРИЗАЦІЇ ПОХІДÍИХ АÍІЛІÍÓ 155 Розроблення способів нанесення таких покриттів, що базуються на полімеризації введених мономерів безпосередньо на підкладці, дозволяє в широких межах контролювати властивості та функціо- нальні параметри таких полімерних плівок [3]. Ó даній роботі оде- ржані покриття на основі аніліну та дифеніламіну як в стаціонар- них умовах, так і при циклічній поляризації, а також виконана оцінка впливу галогенідних йонів та катіонів Fe3+ на процес полі- меризації та властивості сформованих покриттів. 2. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ Дослідження морфології, структури та механізму формування пок- риттів виконано з використанням SEM, AFM, Раманової та ІЧ- спектроскопій, а також методів обчислювальної хімії. Визначення поляризаційних характеристик виконували за до- помогою потенціостату ПИ-50.1 в потенціостатичному та потенціо- динамічному режимах, швидкість розгортки потенціалу складала 1 мВ/с. Як електроліт використовували 0,5 Ì розчин сульфатної ки- слоти. Електрохімічні вимірювання виконували за стандартною триелектродною схемою в скляній комірці з розділеним катодним та анодним просторами. Як електрод порівняння використовували насичений хлор-срібний електрод, як допоміжний електрод вико- ристовували платину. В роботі значення потенціалів наведено від- носно потенціалу нормального водневого електрода. Вивчення бу- дови та визначення елементного складу одержаних полімерних по- криттів виконувалось з використанням методів ІЧ-спектроскопії (прилад Avatar 370 FT-IR Thermo Nicolet) та рентґенофлуоресцент- ної спектрометрії. 3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Одним з поширених способів одержання покриттів на основі похід- них аніліну є електрополімеризація введених мономерів в умовах циклічної поляризації (рис. 1). При цьому контроль товщини та морфології полімерної плівки здійснюється шляхом варіювання діапазону та швидкості розгортки потенціалу, а також кількості циклів поляризації. Встановлено, що при накладанні циклічної поляризації в прису- тності аніліну, помітне зниження густини струму, обумовлене фор- муванням полімерної плівки, спостерігається вже при повторному скануванні в анодну область (рис. 1, крива 2). Серед переваг in situ полімеризації є можливість керованого модифікування електродів різної природи, включаючи благородні метали та наноструктурова- ні вуглецеві матеріали [4, 5]. Окрім використання циклічної поля- 156 Ю. П. ВИШÍЕВСЬÊА, І. В. БРАЖÍИÊ ризації, формування покриттів шляхом in situ полімеризації введе- них мономерів також може бути досягнуто в стаціонарних умовах при застосуванні каталізатора. Зокрема, для похідних аніліну як каталізатор окиснювальної полімеризації можуть виступати катіо- ни Fe3+ (рис. 2, а). Враховуючи значний вплив, який можуть виявляти галогенідні йони на фізичні властивості полімерних матеріалів на основі похід- них аніліну, а також перспективність їх спільного використання при створенні фотоелектричних перетворювачів та органічних на- півпровідникових приладів [2, 6], в роботі також виконано оцінку впливу йонів Cl-, Br-, I- на процес полімеризації та властивості оде- ржаних покриттів (рис. 2, б). Ìеханізм формування полімерної плівки в такій системі вперше запропоновано нами в роботі [7]. Він передбачає полімеризацію ДФА в присутності йонів Fe3 з подальшим осадження ПДФА на по- верхні металу: Встановлено, що введення в систему Fe2(SO4)3 дозволяє ініціюва- ти процес полімеризації дифеніламіну в стаціонарних умовах (рис. 2, а, крива 2). Показано, що спільне введення Fe2(SO4)3 і KI (рис. 2, а, крива 3) дозволяє значно підвищити швидкість формування пок- риття, що обумовлено як безпосередньою участю введених йонів Fe3+, так і функціонуванням редокс-системи I  /I2 [7]. Зниження гу- стини анодних струмів, яке спостерігається при формуванні полі- Рис. 1. ФОРÌÓВАÍÍЯ ПОÊРИТТІВ ПРИ ПОЛІÌЕРИЗАЦІЇ ПОХІДÍИХ АÍІЛІÍÓ 157 мерних плівок на основі похідних аніліну, також пов’язане з нако- пиченням у макромолекулах імінохіноїдних фраґментів, що зумо- влює суттєве зниження електропровідності одержаних покриттів. Êрім того, підвищення частки окисненої пернігранілінової форми супроводжується зміною забарвлення плівок та відповідним змі- щенням максимумів спектрів поглинання, що також узгоджується з [8]. При дослідженні впливу галогенідних йонів на кінетику елект- родних процесів та динаміку формування полімерних покриттів в присутності похідних аніліну встановлено (рис. 2, б), що в ряду Cl  – Br  –I  найбільш значний вплив на процеси полімеризації в таких системах виявляють йони I  . Таким чином було показано, що процес формування полімерних покриттів може бути ініційований в стаціонарних умовах шляхом введення йонів Fe3 і I  внаслідок безпосередньої каталітичної дії катіонів Fe3, а також функціонування редокс-системи I  /I2, де йо- дид-йони виконують роль медіатора. Також встановлено, що при- сутність йонів І  суттєво впливає на електропровідність ПДФА за рахунок делокалізації електронної густини, що також узгоджуєть- ся з [6]. Таким чином, KI виступає допантом, що дозволяє контро- лювати як швидкість полімеризації, так і електропровідність оде- ржаних покриттів. Треба також зазначити, що використання каті- онів Fe3 у формі Fe2(SO4)3 спричиняє збільшення концентрації ані- онів сульфату, що окрім підвищення швидкості полімеризації та- кож сприятиме самовільному допуванню полімерів і підвищенню електропровідності одержаних покриттів. Оскільки залежно від умов полімеризації, pH середовища та ані- онного складу електроліту можуть бути одержані різні форми полі- дифеніламіну, фактична структура полімерів визначалася з вико- ристанням ІЧ-спектроскопії (рис. 3). а б Рис. 2. 158 Ю. П. ВИШÍЕВСЬÊА, І. В. БРАЖÍИÊ Íа спектрах ПДФА в області 3381 см 1 спостерігається інтенсив- на смуга поглинання, що відповідає валентним коливанням зв’язків N–H. Пік поглинання при 784 см 1 відображає непласкі де- формаційні коливання N–H. Смуга поглинання при 745 см 1 відпо- відає непласким деформаційним коливанням C–H монозаміщеного ароматичного кільця. Аналіз FTIR-спектрограм також вказує на наявність ефектів самодопування полімеру присутніми в розчині аніонами сульфату, що також узгоджується з [9]. Дослідження морфології, топографії та товщини сформованих полімерних покриттів, виконане з використанням методів РЕÌ та АСÌ, свідчать про утворення суцільних плівок, що характеризу- а б Рис. 3. а б Рис. 4. ФОРÌÓВАÍÍЯ ПОÊРИТТІВ ПРИ ПОЛІÌЕРИЗАЦІЇ ПОХІДÍИХ АÍІЛІÍÓ 159 ються значною амплітудою нерівностей (рис. 4). В порівнянні з електрополімеризацією, де контроль за товщиною і морфологією покриттів здійснюється шляхом оптимізації кілько- сті циклів поляризації з урахуванням заряду Q, витраченого на електрохімічний процес [8], осадження за участю каталізатора до- зволяє керувати морфологічними і структурними параметрами по- криттів за рахунок варіювання концентрацій введених мономерів, каталізатора і медіатора, а також часу експозиції. Таким чином, запропонований спосіб одержання покриттів вна- слідок полімеризації введених мономерів за участю каталізатора в поєднанні з осадженням в умовах електрополімеризації, а також перспективними методами формування покриттів під дією сонохі- мічних чинників, розширює підходи до одержання покриттів з за- даним спектром фізико-хімічних і функціональних властивостей. 4. ВИСНОВКИ Виконано дослідження процесів формування полімерних плівок на основі аніліну та дифеніламіну внаслідок окиснювальної полімери- зації за участю катіонів Fe3 безпосередньо на підкладці, а також виконано оцінку впливу галогенідних йонів на швидкість поліме- ризації та властивості одержаних покриттів. Встановлено, що вве- дення в систему Fe2(SO4)3 дозволяє ініціювати процес полімеризації дифеніламіну в стаціонарних умовах, тоді як спільне введення Fe2(SO4)3 і KI дозволяє значно підвищити швидкість формування покриття, що обумовлено як безпосередньою участю введених йонів Fe3, так і функціонуванням редокс-системи I  /I2. Також встанов- лено, що присутність йонів І  суттєво впливає на електропровід- ність ПДФА за рахунок делокалізації електронів внаслідок пере- розподілу електронної густини, що дає змогу шляхом варіювання їх концентрації контролювати як швидкість полімеризації, так і електропровідність одержаних покриттів. Таким чином, запропо- нований спосіб одержання покриттів безпосередньо на підкладці дає змогу контролювати процес осадження і керувати характерис- тиками полімерних плівок для формування покриттів різного фун- кціонального призначення. ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА–REFERENCES 1. G. Ya. Kolbasov and A. V. Gorodysskiy, Protsessy Fotostimulirovaniya Pereno- sa Zaryada v Sisteme Poluprovodnik–Elektrolit (The Photoinduced Charge Transfer Processes in Semiconductor–Electrolyte System) (Kiev: Naukova Dumka: 1993) (in Russian). 2. Sh. Zhu, W. Wei, X. Chen, M. Jiang, and Z. Zhou, Journal of Solid State Chem- istry, No. 190: 174 (2012). 160 Ю. П. ВИШÍЕВСЬÊА, І. В. БРАЖÍИÊ 3. N. A. Karaseva, Sorbtsionnyye i Khromatograficheskie Protsessy, 11, No. 1: 56 (2011) (in Russian). 4. Y. Li, X. Zhao, P. Yu, and Q. Zhang, Langmuir, 29, No. 1: 493 (2013). 5. L. Li, A.-R. O. Raji, H. Fei, Y. Yang, E. L. G. Samuel, and J. M. Tour, ACS Appl. Mater. Interfaces, 5, No. 14: 6622 (2013). 6. Y.-J. Lin, Y.-Ch. Li, Ch.-Ch. Yeh, Sh.-F. Chung, L.-M. Huang, T.-Ch. Wen, and Y.-H. Wang, Appl. Phys. Lett., No. 89: 223518 (2006). 7. Yu. P. Vishnevska, 57th Annual Meeting International Society of Electrochem- istry (Aug. 27–Sept. 01, 2006, Edinburgh) (Edinburgh: 2006), p.116. 8. D. O. Poliovyi, Syntez i Optychni Vlastyvosti Spryazhenykh Poliareniv u Tonkomu Shari (Synthesis and Optical Properties of the Conjugated Polyarene in Thin Layers) (Thesis of Disser. … Cand. Chem. Sci.) (Lviv: Ivan Franko Na- tional University of Lviv: 2009) (in Ukrainian). 9. S. Zh. Ozkan, Okislitelnaya Polimerizatsiya Difenilamina (Oxidizing Polymeri- zation of Diphenylamine) (Thesis of Disser. … Cand. Chem. Sci.) (Moscow: A.V. Topchiev Institute of Petrochemical Synthesis, R.A.S.: 2006) (in Russian).
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-75959
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1816-5230
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:50:22Z
publishDate	2014
publisher	Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
record_format	dspace
spelling	Вишневська, Ю.П. Бражник, І.В. 2015-02-06T14:47:42Z 2015-02-06T14:47:42Z 2014 Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну / Ю.П. Вишневська, І.В. Бражник // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2014. — Т. 12, № 1. — С. 153-160. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1816-5230 PACSnumbers:68.37.Hk,68.37.Ps,68.55.am,73.61.Ph,78.30.Jw,81.15.Pq,82.45.Qr https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75959 Запропоновано спосіб одержання полімерних покриттів, що базується на окиснювальній полімеризації похідних аніліну за участю катіонів Fe3⁺ у стаціонарних умовах безпосередньо на підложжі. Показано, що спільне введення в систему Fe₂(SO₄)₃ і KI дає змогу підвищити швидкість формування полімерних покриттів внаслідок як безпосередньої каталітичної дії йонів Fe3⁺ , так і через функціонування редокс-системи I⁻/I₂ . Встановлено, що присутність I⁻ сприяє підвищенню електропровідности ПДФА за рахунок делокалізації електронів внаслідок перерозподілу електронної густини, що дає змогу контролювати швидкість полімеризації і електропровідність одержаних покриттів шляхом оптимізації їх концентрації. Запропонований спосіб одержання покриттів безпосередньо на підложжі уможливлює контролювати процес осадження і керувати характеристиками полімерних плівок для формування покриттів різного функціонального призначення. The polymeric-coating deposition method based on the oxidizing polymerization of aniline derivatives directly on substrate in presence of Fe3⁺ ions under galvanostatic conditions is demonstrated. As shown, the infusion of Fe₂(SO₄)₃ and KI into the system leads to greatly-accelerated polymeric-film formation process due to direct participation of added Fe3⁺ ions and formation of twostage I⁻/I₂ redox system. As revealed, the presence of I⁻ ions influences on the conductivity of PDPA due to the electrons’ delocalization at the nascent redistribution of electron density. Thus, KI is dopant that allows controlling DPA polymerization rate and conductivity of such coatings. The proposed method of polymeric-film formation directly on substrate allows the finegrained deposition and property control for obtaining coatings, which are tuned for specific application area. Предложен способ получения полимерных покрытий путём окислительной полимеризации производных анилина при участии катионов Fe3⁺ в стационарных условиях непосредственно на подложке. Показано, что введение в систему Fe₂(SO₄)₃ и KI позволяет значительно повысить ско- рость формирования покрытия, что обусловлено как каталитическим влиянием Fe3⁺ , так и функционированием редокс-системы I⁻/I₂ . Также установлено, что присутствие ионов I⁻ оказывает существенное влияние на электропроводность ПДФА за счёт делокализации электронов при возникающем перераспределении электронной плотности. Таким образом, KI является допантом, позволяющим контролировать как скорость полимеризации, так и электропроводность получаемых покрытий. Предложенный способ получения покрытий непосредственно на подложке предоставляет широкие возможности по контролю осаждения и управлению характеристиками полимерных плёнок с целью формирования покрытий различного функционального назначения uk Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну Article published earlier
spellingShingle	Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну Вишневська, Ю.П. Бражник, І.В.
title	Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну
title_full	Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну
title_fullStr	Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну
title_full_unstemmed	Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну
title_short	Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну
title_sort	формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75959
work_keys_str_mv	AT višnevsʹkaûp formuvannâfunkcíonalʹnihpokrittívpriokisnûvalʹníipolímerizacíípohídnihanílínu AT bražnikív formuvannâfunkcíonalʹnihpokrittívpriokisnûvalʹníipolímerizacíípohídnihanílínu

Формування функціональних покриттів при окиснювальній полімеризації похідних аніліну

Institution

Similar Items