Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду

Целью работы было установить на микро- и ультраструктурном уровнях закономерности развития морфологических изменений интраорганных кровеносных сосудов и структур мочевого пузыря и простаты в первые сутки после действия общей глубокой гипотермии. Эксперимент выполнен на 21 половозрелых крысах-самц...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Пападинець, О.Г., Грищук, М.І., Бойко, О.В., Дубина (Грибінчак), Н.М., Дмитренко, А.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Schriftenreihe:	Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:	Оригинальные статьи
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76164
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду / О.Г. Попадинець, М.І. Грищук, О.В. Бойко, Н.М. Дубина (Грибінчак), А.С. Дмитренко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 155-157. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76164
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-761642025-02-23T17:54:15Z Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду Морфофункциональные изменения органов моче-половой системы в первые сутки постгипотермического периода Morphofunctional changes of genito-urinary system organs during the first day of the posthypothermic period Пападинець, О.Г. Грищук, М.І. Бойко, О.В. Дубина (Грибінчак), Н.М. Дмитренко, А.С. Оригинальные статьи Целью работы было установить на микро- и ультраструктурном уровнях закономерности развития морфологических изменений интраорганных кровеносных сосудов и структур мочевого пузыря и простаты в первые сутки после действия общей глубокой гипотермии. Эксперимент выполнен на 21 половозрелых крысах-самцах, массой 160–180 г (7 животных – контрольная группа). Охлаждение проводили в холодовой камере с температурой –32˚С до достижения ректальной температуры +15˚С, что отвечает температурным границам общей глубокой гипотермии. Все манипуляции проводились с соблюдением этических и законодательных норм и требований. Материал забирали на первые сутки после действия холодового фактора. Применена тонкая инъекция кровеносных сосудов парижской синей, гистологические, иммуногистохимический, электронномикроскопический, биохимические и морфометрические методы. В артериях всех калибров прогрессирует спазм при расширении сопровождающих вен, что характерно для кровеносных сосудов всех оболочек стенки мочевого пузыря и всех долек простаты половозрелых крыс. Дистрофически-отечные процессы в стенке кровеносных сосудов приводят к гипоксии, в ответ на что усиливаются морфофункциональные изменения в исследуемых органах. Циркуляция охлажденной крови и стресс-реакция вызывают достаточно выраженные отечные явления. The purpose of the work was to establish, at the micro- and ultrastructural levels, the developmental patterns of morphological changes of the intraorganic blood vessels and the bladder and prostate structures during the first day after exposure to general deep hypothermia. The experiment was performed on 21 mature male rats with a mass of 160-180 g; the control group consisted of 7 animals. Cooling was provided in a cold chamber at a temperature of -32 ˚C up to the achievement of a rectal temperature of +15 ˚C, which corresponds to the thermal borders of general deep hypothermia. All manipulations were performed in compliance with ethical and legal standards and requirements. The material was taken on the first day after exposure to cold temperature. Subtle injections of blood vessels with Parisian blue, histological, immunohistochemical, electronmicroscopic, biochemical and morphometric methods were applied. In the arteries of all size patterns a spasm was progressing at expanding of the accompanying veins, which is characteristic for blood vessels of all membranes of the urinary bladder wall and all the prostate lobules of mature rats. Dystrophic-edematous processes in the walls of blood vessels lead to hypoxia, causing an increase of the morphophunctional changes in the studied organs. The cooled blood circulation and the stress-reaction effect pronounced edematous phenomena. 2013 Article Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду / О.Г. Попадинець, М.І. Грищук, О.В. Бойко, Н.М. Дубина (Грибінчак), А.С. Дмитренко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 155-157. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76164 591.462+611.637+57.032+616-001.18 uk Таврический медико-биологический вестник application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Пападинець, О.Г. Грищук, М.І. Бойко, О.В. Дубина (Грибінчак), Н.М. Дмитренко, А.С. Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду Таврический медико-биологический вестник
description	Целью работы было установить на микро- и ультраструктурном уровнях закономерности развития морфологических изменений интраорганных кровеносных сосудов и структур мочевого пузыря и простаты в первые сутки после действия общей глубокой гипотермии. Эксперимент выполнен на 21 половозрелых крысах-самцах, массой 160–180 г (7 животных – контрольная группа). Охлаждение проводили в холодовой камере с температурой –32˚С до достижения ректальной температуры +15˚С, что отвечает температурным границам общей глубокой гипотермии. Все манипуляции проводились с соблюдением этических и законодательных норм и требований. Материал забирали на первые сутки после действия холодового фактора. Применена тонкая инъекция кровеносных сосудов парижской синей, гистологические, иммуногистохимический, электронномикроскопический, биохимические и морфометрические методы. В артериях всех калибров прогрессирует спазм при расширении сопровождающих вен, что характерно для кровеносных сосудов всех оболочек стенки мочевого пузыря и всех долек простаты половозрелых крыс. Дистрофически-отечные процессы в стенке кровеносных сосудов приводят к гипоксии, в ответ на что усиливаются морфофункциональные изменения в исследуемых органах. Циркуляция охлажденной крови и стресс-реакция вызывают достаточно выраженные отечные явления.
format	Article
author	Пападинець, О.Г. Грищук, М.І. Бойко, О.В. Дубина (Грибінчак), Н.М. Дмитренко, А.С.
author_facet	Пападинець, О.Г. Грищук, М.І. Бойко, О.В. Дубина (Грибінчак), Н.М. Дмитренко, А.С.
author_sort	Пападинець, О.Г.
title	Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду
title_short	Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду
title_full	Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду
title_fullStr	Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду
title_full_unstemmed	Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду
title_sort	морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2013
topic_facet	Оригинальные статьи
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76164
citation_txt	Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду / О.Г. Попадинець, М.І. Грищук, О.В. Бойко, Н.М. Дубина (Грибінчак), А.С. Дмитренко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 155-157. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT papadinecʹog morfofunkcíonalʹnízmíniorganívsečostatevoísisteminaperšudobupostgípotermíčnogoperíodu AT griŝukmí morfofunkcíonalʹnízmíniorganívsečostatevoísisteminaperšudobupostgípotermíčnogoperíodu AT bojkoov morfofunkcíonalʹnízmíniorganívsečostatevoísisteminaperšudobupostgípotermíčnogoperíodu AT dubinagribínčaknm morfofunkcíonalʹnízmíniorganívsečostatevoísisteminaperšudobupostgípotermíčnogoperíodu AT dmitrenkoas morfofunkcíonalʹnízmíniorganívsečostatevoísisteminaperšudobupostgípotermíčnogoperíodu AT papadinecʹog morfofunkcionalʹnyeizmeneniâorganovmočepolovojsistemyvpervyesutkipostgipotermičeskogoperioda AT griŝukmí morfofunkcionalʹnyeizmeneniâorganovmočepolovojsistemyvpervyesutkipostgipotermičeskogoperioda AT bojkoov morfofunkcionalʹnyeizmeneniâorganovmočepolovojsistemyvpervyesutkipostgipotermičeskogoperioda AT dubinagribínčaknm morfofunkcionalʹnyeizmeneniâorganovmočepolovojsistemyvpervyesutkipostgipotermičeskogoperioda AT dmitrenkoas morfofunkcionalʹnyeizmeneniâorganovmočepolovojsistemyvpervyesutkipostgipotermičeskogoperioda AT papadinecʹog morphofunctionalchangesofgenitourinarysystemorgansduringthefirstdayoftheposthypothermicperiod AT griŝukmí morphofunctionalchangesofgenitourinarysystemorgansduringthefirstdayoftheposthypothermicperiod AT bojkoov morphofunctionalchangesofgenitourinarysystemorgansduringthefirstdayoftheposthypothermicperiod AT dubinagribínčaknm morphofunctionalchangesofgenitourinarysystemorgansduringthefirstdayoftheposthypothermicperiod AT dmitrenkoas morphofunctionalchangesofgenitourinarysystemorgansduringthefirstdayoftheposthypothermicperiod
first_indexed	2025-11-24T05:49:45Z
last_indexed	2025-11-24T05:49:45Z
_version_	1849649671086014464
fulltext	ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ УДК 591.462+611.637+57.032+616–001.18 © Колектив авторів, 2013 мОРфОфуНкцІОНАЛЬНІ ЗмІНИ ОРГАНІв СЕЧО-СТАТЕвОЇ СИСТЕмИ НА пЕРШу ДОбу пОСТГІпОТЕРмІЧНОГО пЕРІОДу О. Г. попадинець, м. і. Грищук, О. В. бойко, Н. м. Дубина (Грибінчак), А. С. Дмитренко Кафедра гістології, цитології та ембріології (зав. – проф. Геращенко С. Б.), ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет».76000 Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2. E-mail: oksana-g@live.ru MorphoFuncTional changes oF geniTo-urinary sysTeM organs during The FirsT day oF The posThypoTherMic period o. g. popadynets, M. i. ghryshchuk, o. v. Boiko, n. M. dubyna, a. s. dmytrenko The purpose of the work was to establish, at the micro- and ultrastructural levels, the developmental patterns of morphological changes of the intraorganic blood vessels and the bladder and prostate structures during the first day after exposure to general deep hypothermia. The experiment was performed on 21 mature male rats with a mass of 160-180 g; the control group consisted of 7 animals. Cooling was provided in a cold chamber at a temperature of -32 ˚C up to the achievement of a rectal temperature of +15 ˚C, which corresponds to the thermal borders of general deep hypothermia. All manipulations were performed in compliance with ethical and legal standards and requirements. The material was taken on the first day after exposure to cold temperature. Subtle injections of blood vessels with Parisian blue, histological, immunohistochemical, electronmicroscopic, biochemical and morphometric methods were applied. In the arteries of all size patterns a spasm was progressing at expanding of the accompanying veins, which is characteristic for blood vessels of all membranes of the urinary bladder wall and all the prostate lobules of mature rats. Dystrophic-edematous processes in the walls of blood vessels lead to hypoxia, causing an increase of the morphophunctional changes in the studied organs. The cooled blood circulation and the stress-reaction effect pronounced edematous phenomena. мОРФОФУНКЦИОНАЛьНЫЕ ИЗмЕНЕНИЯ ОРГАНОВ мОчЕ-пОЛОВОЙ СИСТЕмЫ В пЕРВЫЕ СУТКИ пОСТГИпОТЕРмИчЕСКОГО пЕРИОДА О. Г. попадинец, м. И. Грищук, Е. В. бойко, Н. м. Дубина (Грибинчак), А. С. Дмитренко Целью работы было установить на микро- и ультраструктурном уровнях закономерности развития морфологических изменений интраорганных кровеносных сосудов и структур мочевого пузыря и простаты в первые сутки после действия общей глубокой гипотермии. Эксперимент выполнен на 21 половозрелых крысах-самцах, массой 160–180 г (7 животных – контрольная группа). Охлаждение проводили в холодовой камере с температурой –32˚С до достижения ректальной температуры +15˚С, что отвечает температурным границам общей глубокой гипотермии. Все манипуляции проводились с соблюдением этических и законодательных норм и требований. Материал забирали на первые сутки после действия холодового фактора. Применена тонкая инъекция кровеносных сосудов парижской синей, гистологические, иммуногистохимический, электронномикроскопический, биохимические и морфометрические методы. В артериях всех калибров прогрессирует спазм при расширении сопровождающих вен, что характерно для кровеносных сосудов всех оболочек стенки мочевого пузыря и всех долек простаты половозрелых крыс. Дистрофически-отечные процессы в стенке кровеносных сосудов приводят к гипоксии, в ответ на что усиливаются морфофункциональные изменения в исследуемых органах. Циркуляция охлажденной крови и стресс-реакция вызывают достаточно выраженные отечные явления. Ключові слова: сечовий міхур, простата, загальна глибока гіпотермія. Як у побуті, так і в своїй професійній діяльності людина досить часто зазнає впливу холоду, який зумовлює морфофункціональну перебудову, що подальшому визначає ступінь схильності до різноманітної патології і може досягнути такого рівня, при якому зміни набувають незворотну тенденцію [10]. Відомо, що в розмаїтті етіопатогенетичних причин захворювань сечового міхура та проста- ти вагому роль відіграє саме гіпотермія [2]. При дослідженні структурних явищ, що відбуваються в цих органах на висоті дії холоду, ми виявили реактивно-дистрофічні зміни, за біохімічними даними – активацію перекисних процесів [8, 9]. Виходячи із вищезазначеного, виникла необхідність прослідкувати в динаміці особливості структурно- метаболічних трансформацій. Тому метою роботи було встановити на мікро- та ультраструктурному рівнях закономірності розвитку морфологічних змін інтраорганних кровоносних су- дин та структур сечового міхура і простати на першу добу після дії загальної глибокої гіпотермії. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Для досягнення поставленої мети було ви- користано 21 білих безпородних статевозрілих щурів-самців масою 160–180 г. Піддослідних тварин розділили на дві групи: експериментальну (14) і контрольну (7). До і після експерименту тварин обох груп утримували в нормальних умовах віварію на по- вноцінному харчуванні без обмежень у питній воді. Охолодження здійснювали за запатентованою нами методикою [7]. Тварин експериментальної групи поміщали в холодову камеру з температурою –32˚С до досягнення ректальної температури +15˚С, що відповідає температурним межам загальної глибокої гіпотермії (+10-+20˚С); тривалість охолодження ста- новила 3–4 год. Евтаназію тварин проводили шляхом 155 ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61) передозування ефірного наркозу. Для біохімічних досліджень тварин декапітували в умовах знеболення (2% розчин тіопенталу натрію) і проводили забір кро- ві. Всі маніпуляції виконано з дотриманням етичних і законодавчих норм та вимог. Матеріал забирали на першу добу після дії холодового фактора. Застосо- вано тонку ін’єкцію кровоносних судин паризькою синьою, гістологічні, імуногістохімічний, електро- нномікроскопічний, біохімічні та морфометричні методи. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ На першу добу постгіпотермічного періоду прогресує порушення інтраорганної гемодинаміки: спазм артерій при венозній дилятації посилюються. Помітне значне звуження просвіту капілярів, який набуває неправильну форму. Люменальна поверхня плазмолеми ендотеліоцитів місцями фрагментована. Спостерігаються ендотеліоцити із цитоплазмою низької електронної щільності. Канальці та цистер- ни гранулярної ендоплазматичної сітки розширені, вакуолізовані, з нерівними контурами. В мітохон- дріях диференціюються тільки окремі кристи. Від- ростки перицитів набряклі, неправильної форми, з нерівними контурами. Такі зміни судинної стінки провокують плазморрагію, яку посилено потенцію- ють біологічно активні речовини дегранульованих мастоцитів. Так, індекс їх дегрануляції в простаті зріс, у порівнянні з нормою, більше як в 4 рази, а насиченість стінки сечового міхура зменшилася до 37,9% контрольних даних, з яких 85,1% в стані де- грануляції. Внаслідок цих процесів у клітинах зало- зистого епітелію спостерігаються дистрофічні зміни: вакуолізація цитоплазми, руйнування мембранних структур. Уротелій помітно набряклий. Цитоплазма клітин перехідного епітелію світла, вакуолізована, ядра слабо забарвлені. Міжклітинні проміжки роз- ширені, подекуди порушені контакти між базальним шаром і однойменною мембраною. Субмікроско- пічно ядра уротеліоцитів набряклі, їх нуклеоплаз- ма просвітлена, хроматин згрупований в окремі грудочки і зосереджений під ядерною оболонкою. Цитоплазма низької електронної щільності. Елемен- ти мембранних органел розширені, вакуолізовані. У великих набряклих мітохондріях спостерігається дезінтеграція і розпад крист. Базальна мембрана набрякла, нерівномірно потовщена. У пухкій спо- лучній тканині власної пластинки слизової оболонки і підслизовій основі теж виражені набрякові зміни. Так, при трихромному забарвленні за Масоном та фукселіном за Хартом помітна фрагментарна візуа- лізація колагенових і еластичних волокон. Помітна макрофагально-лімфоцитарна інфільтрація. Така ж тенденція прослідковується і в сполучнотканинних елементах м’язової і адвентиційної оболонок. У без- посередній близькості до судинної стінки знаходяться в переважній більшості невеликі світлі і дуже світлі тканинні базофіли, а більш дистанційно – поодинокі темні мастоцити. При електронномікроскопічному дослідженні теж помітне зменшення цих клітин за розмірами. Вони в стані посиленої секреції. Їх ядра деформовані із-за численних інвагінацій ядерної оболонки, хроматин розміщений маргінально. Апарат Гольджі представлений великою кількістю дрібних пухирців і мішечків. Малочисельні каналь- ці гранулярної ендоплазматичної сітки розширені. Набрякових змін зазнали і гладкі міоцити. Їх сарко- плазма посвітлена, вакуолізована, ядра завуальовані. При ультраструктурному аналізі: ядра неправильної форми, в саркоплазмі множинні вакуолі, пухирці; міофіламенти дезорієнтовані, набряклі. Не так чітко виявляються синаптофізинпозитивні ділянки, вони мають завуальований вигляд. У зв’язку із вище описаними набряковими змінами вони віддалені від стінки кровоносних судин та гладких міоцитів, із якими контактують. При ультраструктурному дослі- дженні нейронів у стінці сечового міхура помітний поліморфізм. Поряд із незміненими зустрічаються набряклі клітини. Їх ядро деформоване, цитоплазма низької електронної щільності; мембранні органели вакуолізовані, мітохондрії деструктуровані. А є клі- тини із ознаками внутрішньоклітинної регенерації. У їх цитоплазмі мембранні органели розширені, але на канальцях ендоплазматичної сітки багато рибосом, а також виявляються полісомальні розет- ки. В таких клітинах добре помітні нейротрубочки і нейрофіламенти. Щодо нервових волокон, то спостерігаються їх набрякові зміни: вакуолізація, просвітлення; мітохондрії набряклі із зруйнованими кристами, погано візуалізуються нейротрубочки та нейрофіламенти. Контури їх розмиті, у мієлінових – подекуди розволокнена мієлінова оболонка. Поряд з цим, зустрічаються як мієлінові, так і безмієлінові волокна, що не зазнали змін. Відомо, що формування холодової адаптації організму відбувається за рахунок фізіологічних, біохімічних і морфологічних перебудов [4, 10], що й підтверджується нашими результатами. Судинні змі- ни на цьому етапі після дії холоду ми все ще можемо трактувати як такі, що характерні для стрес-реакції [5]. Важливою патогенетичною ланкою стресу є активація процесів пероксидації, що призводить до порушення структури і функції біологічних мембран, розвитку ендотеліальної дисфункції. В умовах на- бряку стінки артерій і звуження їх просвіту виникає гіпоксія і, як наслідок, метаболічний ацидоз, який активує, знову ж таки, симпатоадреналову систему [3, 6]. Про посилення процесів пероксидації свід- чить зростання усіх показників, порівнюючи з по- переднім терміном, особливо виражена ендогенна інтоксикація. Так, рівень дієнових кон’югатів зріс на 0,5% (р<0,001), ТБК-АП (активних продуктів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою) – на 2,9% (р<0,001), а середньомолекулярних пептидів 156 ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ СМП254 (нуклеопротеїновий компонент) збіль- шився на 18,2% (р<0,001), СМП280 (протеїновий компонент) – на 35,8% (р<0,001). Ми зауважили, що при цьому, активність глутатіонпероксидази не змінилася, а глутатіонредуктази зросла на 11,4%. Таке явище трактується збереженістю адекватної кількості глутатіону як базального, так і відновленого глутатіонредуктазою [1]. ВИСНОВКИ Отже, на першу добу після дії загальної глибокої гіпотермії в артеріях усіх калібрів прогресує спазм при розширенні супроводжуючих їх вен, що харак- терно для кровоносних судин усіх оболонок стінки сечового міхура та усіх часток простати статевозрі- лих щурів. Дистрофічно-набрякові процеси в стінці кровоносних судин призводять до гіпоксії, у відпо- відь на що посилюються морфофункціональні зміни в досліджуваних органах. Прогресування структурно-метаболічних пере- творень на першу добу постгіпотермічного періоду вказують на необхідність прослідкувати в динаміці морфофункціональні особливості змін сечового міхура і простати та їх віддалені наслідки. Дослі- дження виконано відповідно до плану наукових тематик ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» «Перебіг та лікування захво- рювань шлунково-кишкового тракту в умовах впливу модифікуючих чинників та поєднаної патології» (№ державної реєстрації 0108U003987). ЛІТЕРАТУРА 1. Ахалая М. Я. Кратковременное охлаждение повышает антиоксидантный статус и общую устой- чивость животных / М. Я. Ахалая, А. Г. Платонов, А. А. Байжуманов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. – 2006. – Т. 141, № 1. – С.31–34. 2. Возіанов О. Ф. Урологія / О. Ф. Возіанов, О. В. Люлько. – Дніпропетровськ: РВА «Дніпро- VAL», 2002. – 830 с. 3. Дубинина Е. Е. Продукты метаболизма кис- лорода в функциональной активности клеток / Е. Е. Дубинина. – Санкт-Петербург: «Мед. Пресса», 2006. – 397 с. 4. Зиганшин А. У. Влияние температуры на сокращения мочевого пузыря морской свинки, опосредуемые Р2Х- рецепторами / А. У. Зиган- шин, А. В. Рычков, Л. Е. Зиганшина. // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. – 2000. – № 10. – С. 407–410. 5. Кудряшов Ю. А. Адренергическая реак- тивность органных вен при действии на орга- низм гипоксии и гипотермии / Ю. А. Кудряшов, М. С. Табаров., Б. И. Ткаченко // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. – 2000. – № 11. – С. 524–526. 6. Олійник Г. А. Клініко-експериментальні па- ралелі загальної та локальної холодової травми / Г. А. Олійник, Т. Г. Григор’єва, В. В. Ніконов // Меди- цина неотложных состояний. – 2011. – № 4 (35). – С. 94–97. 7. Пат. 65225 А Україна, МПК 7 А61В5/01. Спосіб моделювання загальної глибокої гіпотермії в експерименті / Шутка Б. В., Попадинець О. Г., Жураківська О. Я. – № 2003065678; заявл. 19.06.03; опубл. 15.03.04, Бюл. № 3. 8. Попадинець О. Г. Реакція-відповідь крово- носної системи та гемомікроциркуляторного русла передміхурової залози на вплив загальної глибокої гіпотермії / О. Г. Попадинець // Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т. 10, № 2. – С. 165–167. 9. Попадинець О. Г. Реакція структурних елемен- тів стінки сечового міхура статевозрілих щурів на вплив загальної глибокої гіпотермії у ранні терміни / О. Г. Попадинець // Галицький лікарський вісник. – 2012. – Т. 19, № 2. – С. 85–87. 10. Шутка Б. В. Загальна глибока гіпотермія / Богдан Васильович Шутка. – Івано-Франківськ, 2006. – 300 с. 157

Морфофункціональні зміни органів сечо–статевої системи на першу добу постгіпотермічного періоду

Institution

Ähnliche Einträge