Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы
Основними функціями рогівкового епітелію є регенерація після пошкодження і захисна, що забезпечує стабільність слізної плівки [8, 11]. Відновлення поверхневого епітелію при його пошкодженнях відбувається за рахунок поділу і міграції базальних епітеліоцитів рогової оболонки, а також трансформації і...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76165 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы / А.Г. Попандопуло, А.С. Кавелина, О.Н. Иванова, Г.И. Дрожжина // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 158-160. — Бібліогр.: 12 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76165 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Попандопуло, А.Г. Кавелина, А.С. Иванова, О.Н. Дрожжина, Г.И. 2015-02-08T09:14:23Z 2015-02-08T09:14:23Z 2013 Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы / А.Г. Попандопуло, А.С. Кавелина, О.Н. Иванова, Г.И. Дрожжина // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 158-160. — Бібліогр.: 12 назв. — рос. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76165 611.018.7:611.841:616-003.93 Основними функціями рогівкового епітелію є регенерація після пошкодження і захисна, що забезпечує стабільність слізної плівки [8, 11]. Відновлення поверхневого епітелію при його пошкодженнях відбувається за рахунок поділу і міграції базальних епітеліоцитів рогової оболонки, а також трансформації і доцентровий руху камбіальних (стовбурових) клітин лімба. Стовбурові клітини (СК) лімба розташовані у базальному епітелії [10, 11]. Одним з найбільш сучасних методів лікування є аутолімбальная трансплантація, при якій клітини лімба беруться з контрлатерального здорового ока [10]. Останні дослідження спрямовані на удосконалення технологій виділення та культивування лімбальних епітеліальних клітин рогівки, розробку способів фіксації і доставки цих клітин в тканини рогівки, а також з’ясування тонких механізмів регуляції процесів диференціювання СК після трансплантації їх на поверхню очі, що є актуальною проблемою офтальмології.ор, старший научный сотрудник Г. И. Дрожжина. The main functions of the corneal epithelium are regeneration after injury and protection that ensure the stability of the tear film [8, 11]. Correction of a surface epithelial damage is provided by division and migration of the basal epithelial cells of the cornea, as well as transformation and centripetal movement of the cambium (stem) cells of the limb. The stem cells (SC)are located in the basal limb epithelium [10, 11]. One of the most modern methods of treatment is autolimbial transplantation, in which the cells are taken from the contralateral limb of the healthy eye [10]. The recent studies have been aimed at improving the technology of isolation and culturing the limbal epithelial cells of the cornea, developing the ways of capture and delivery of these cells into the cornea tissue, and establishing the fine mechanisms of differentiation of SC arter transplanting them onto the eye surface, which is a topical issue of ophthalmology. ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы Роль лімбальних клітин в регенерації рогівки The role of limbal cells in regeneration of cornea Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы |
| spellingShingle |
Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы Попандопуло, А.Г. Кавелина, А.С. Иванова, О.Н. Дрожжина, Г.И. Оригинальные статьи |
| title_short |
Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы |
| title_full |
Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы |
| title_fullStr |
Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы |
| title_full_unstemmed |
Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы |
| title_sort |
роль лимбальных клеток в регенерации роговицы |
| author |
Попандопуло, А.Г. Кавелина, А.С. Иванова, О.Н. Дрожжина, Г.И. |
| author_facet |
Попандопуло, А.Г. Кавелина, А.С. Иванова, О.Н. Дрожжина, Г.И. |
| topic |
Оригинальные статьи |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| publishDate |
2013 |
| language |
Russian |
| container_title |
Таврический медико-биологический вестник |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Роль лімбальних клітин в регенерації рогівки The role of limbal cells in regeneration of cornea |
| description |
Основними функціями рогівкового епітелію є регенерація після пошкодження і захисна, що забезпечує
стабільність слізної плівки [8, 11]. Відновлення поверхневого епітелію при його пошкодженнях відбувається
за рахунок поділу і міграції базальних епітеліоцитів рогової оболонки, а також трансформації і доцентровий
руху камбіальних (стовбурових) клітин лімба. Стовбурові клітини (СК) лімба розташовані у базальному
епітелії [10, 11]. Одним з найбільш сучасних методів лікування є аутолімбальная трансплантація, при якій
клітини лімба беруться з контрлатерального здорового ока [10].
Останні дослідження спрямовані на удосконалення технологій виділення та культивування лімбальних
епітеліальних клітин рогівки, розробку способів фіксації і доставки цих клітин в тканини рогівки, а також
з’ясування тонких механізмів регуляції процесів диференціювання СК після трансплантації їх на поверхню
очі, що є актуальною проблемою офтальмології.ор, старший научный сотрудник Г. И. Дрожжина.
The main functions of the corneal epithelium are regeneration after injury and protection that ensure the stability of
the tear film [8, 11]. Correction of a surface epithelial damage is provided by division and migration of the basal epithelial
cells of the cornea, as well as transformation and centripetal movement of the cambium (stem) cells of the limb. The stem
cells (SC)are located in the basal limb epithelium [10, 11]. One of the most modern methods of treatment is autolimbial
transplantation, in which the cells are taken from the contralateral limb of the healthy eye [10]. The recent studies have
been aimed at improving the technology of isolation and culturing the limbal epithelial cells of the cornea, developing the
ways of capture and delivery of these cells into the cornea tissue, and establishing the fine mechanisms of differentiation
of SC arter transplanting them onto the eye surface, which is a topical issue of ophthalmology.
|
| issn |
2070-8092 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76165 |
| citation_txt |
Роль лимбальных клеток в регенерации роговицы / А.Г. Попандопуло, А.С. Кавелина, О.Н. Иванова, Г.И. Дрожжина // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 158-160. — Бібліогр.: 12 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT popandopuloag rolʹlimbalʹnyhkletokvregeneraciirogovicy AT kavelinaas rolʹlimbalʹnyhkletokvregeneraciirogovicy AT ivanovaon rolʹlimbalʹnyhkletokvregeneraciirogovicy AT drožžinagi rolʹlimbalʹnyhkletokvregeneraciirogovicy AT popandopuloag rolʹlímbalʹnihklítinvregeneracíírogívki AT kavelinaas rolʹlímbalʹnihklítinvregeneracíírogívki AT ivanovaon rolʹlímbalʹnihklítinvregeneracíírogívki AT drožžinagi rolʹlímbalʹnihklítinvregeneracíírogívki AT popandopuloag theroleoflimbalcellsinregenerationofcornea AT kavelinaas theroleoflimbalcellsinregenerationofcornea AT ivanovaon theroleoflimbalcellsinregenerationofcornea AT drožžinagi theroleoflimbalcellsinregenerationofcornea |
| first_indexed |
2025-11-24T05:49:49Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:49:49Z |
| _version_ |
1850841970630459392 |
| fulltext |
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
УДК 611.018.7:611.841:616–003.93
© Коллектив авторов, 2013
РОЛЬ ЛИмбАЛЬНЫх кЛЕТОк в РЕГЕНЕРАцИИ РОГОвИцЫ
А. Г. попандопуло, А. С. Кавелина, О. Н. Иванова*, Г. И. Дрожжина*
Лаборатория клеточного и тканевого культивирования (зав. – д.мед.н., проф. А. Г. Попандопуло.), ГУ «Институт
неотложной и восстановительной хирургии им. В. К. Гусака НАМН Украины». 83045 Украина, г. Донецк-47, пр.
Ленинский 47.
*Отделение патологии и микрохирургии роговицы ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии
им.В.П.Филатова НАМН Украины» (зав. – д. мед. н., проф., с. н. с. Г.И.Дрожжина). 65061 Украина, г. Одесса
Французский бульвар 49/51. Е-маil: annakavelina@mail.ru
The role oF liMBal cells in regeneraTion oF cornea
a. g. popandopulo, a. s. kavelina, o. n. ivanova, g. i. drozhzhina
SUMMARY
The main functions of the corneal epithelium are regeneration after injury and protection that ensure the stability of
the tear film [8, 11]. Correction of a surface epithelial damage is provided by division and migration of the basal epithelial
cells of the cornea, as well as transformation and centripetal movement of the cambium (stem) cells of the limb. The stem
cells (SC)are located in the basal limb epithelium [10, 11]. One of the most modern methods of treatment is autolimbial
transplantation, in which the cells are taken from the contralateral limb of the healthy eye [10]. The recent studies have
been aimed at improving the technology of isolation and culturing the limbal epithelial cells of the cornea, developing the
ways of capture and delivery of these cells into the cornea tissue, and establishing the fine mechanisms of differentiation
of SC arter transplanting them onto the eye surface, which is a topical issue of ophthalmology
.
РОЛь ЛімбАЛьНИх КЛіТИН В РЕГЕНЕРАЦіЇ РОГіВКИ
А. Г. попандопуло, А. Г. Кавеліна, О. Н. іванова, Г. і. Дрожжіна
РЕЗюМЕ
Основними функціями рогівкового епітелію є регенерація після пошкодження і захисна, що забезпечує
стабільність слізної плівки [8, 11]. Відновлення поверхневого епітелію при його пошкодженнях відбувається
за рахунок поділу і міграції базальних епітеліоцитів рогової оболонки, а також трансформації і доцентровий
руху камбіальних (стовбурових) клітин лімба. Стовбурові клітини (СК) лімба розташовані у базальному
епітелії [10, 11]. Одним з найбільш сучасних методів лікування є аутолімбальная трансплантація, при якій
клітини лімба беруться з контрлатерального здорового ока [10].
Останні дослідження спрямовані на удосконалення технологій виділення та культивування лімбальних
епітеліальних клітин рогівки, розробку способів фіксації і доставки цих клітин в тканини рогівки, а також
з’ясування тонких механізмів регуляції процесів диференціювання СК після трансплантації їх на поверхню
очі, що є актуальною проблемою офтальмології.ор, старший научный сотрудник Г. И. Дрожжина.
Ключевые слова: лимбальные эпителиальные клетки, камбиальные стволовые клетки, амниотическая
мембрана
Последние исследования направлены на усовер-
шенствование технологий выделения и культивиро-
вания лимбальных эпителиальных клеток роговицы,
разработку способов фиксации и доставки этих
клеток в ткани роговицы, а также выяснение тонких
механизмов регуляции процессов дифференцировки
стволовых клеток (СК) после трансплантации их на
поверхность глаза, что является актуальной пробле-
мой офтальмологии [2].
Здоровая поверхность глаза сформирована двумя
типами эпителия– роговичным и конъюнктиваль-
ным. Передний поверхностный эпителий является
одной из важнейших структур обеспечивающих
гомеостаз роговицы и глаза в целом. Соответственно
и патологические процессы, развивающиеся при
нарушении целостности и адекватности регенера-
торных процессов эпителия многообразны. При
длительном отсутствии эпителиального покрова
в роговице развиваются метаболические нарушения,
что приводит к развитию разнообразных по клини-
ческому проявлению патологических состояний.
Восстановление поверхностного эпителия при
его повреждениях происходит за счёт деления и ми-
грации базальных эпителиоцитов роговой оболочки,
а также трансформации и центростремительного
движения камбиальных (стволовых) клеток лимба
[5]. Дополнением к традиционным методам стиму-
ляции восстановительных процессов при серьезных
нарушениях репаративной регенерации роговицы
может стать трансплантация СК [9, 11, 12].
Благодаря своим уникальным свойствам амнио-
тическая мембрана (АМ) человека на сегодняшний
день достаточно широко применяется в офталь-
мологической практике [1,2,3,4,5]. АМ успешно
используют как субстрат для культивирования
стволовых лимбальных клеток, взятых со здорового
глаза, что позволяет добиваться эпителизации по-
верхности даже в случаях выраженной лимбальной
недостаточности [9]. Целью исследования явилось
определение жизнеспособности культивированных
лимбальных клеток на поверхности АМ после крио-
замораживания.
158
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
МАТЕРИАЛы И МЕТОДы
Выделение лимбальных эпителиальных ство-
ловых клеток (ЛЭСК) проводилось в лаборатории
клеточного и тканевого культивирования ГУ «ИНВХ
им.В.К. Гусака НАМН Украины», отвечающей стан-
дартам GMP с соблюдением асептических условий.
Для выделения первичных культур использовали
кадаверные и энуклеированные роговицы. Образцы
трижды отмывались в фосфатно-буферном растворе.
С поверхности роговиц выделялись зоны палисадов
Фогта, содержащие наибольшее количество ЛЭСК.
Разработано несколько способов выделения и куль-
тивирования с ферментативной обработкой [6] и по-
лучения клеток из исходного материала, где биоптат
помещается на покрытое синтетическим аналогом
внеклеточного матрикса поли-Д-лизином покровное
стекло либо на поверхность культурального флако-
на, обработанного фибронектином. Для выделения
использовалась питательная среда DMEM/F12 1:1,
содержащая 10% ЭТС, антибиотики и ростовые
факторы. Клеточные линии культивировали в СО2
инкубаторе, содержащем 95% влаги при температуре
37°С. После достижения конфлуэнтного слоя прово-
дилось пассирование. Наблюдение осуществлялось
с помощью инвертируемого светового микроскопа
фирмы Leika. После криозамораживания АМ не-
сколько раз промывали фосфатно-буферным раство-
ром, затем помещали стромальной стороной вверх
в 6-ти луночное плато. На поверхность мембраны
наносили 200 тыс. ЛЭСК в 2-х мл питательной
среды. Смену среды проводили каждые 3-е суток
по проработанному нами протоколу [7]. Визуализа-
цию клеточных культур осуществляли с помощью
фазово-контрастной микроскопии. Для прижиз-
ненной окраски использовали красители PKH 26
и PKH 67, обладающие флуоресценцией. В течение
1–2 недель после достижения монослоя, мембрану
с культивированными лимбальными клетками по-
мещали в криопакет, содержащий криоконсервант
и запаивали. Согласно специальному протоколу с по-
мощью программного замораживателя IceCube 1810
(„SY-LAB”) образцы подвергаются замораживанию,
обеспечивающее оптимальную скорость заморозки
клеток и сохранение их жизнеспособности.
Для определения жизнеспособности ЛЭСК на
поверхности мембраны через два месяца образцы
размораживали, удаляли криопротектор и окраши-
вали флуоресцеином ацетат (FDA). Визуализацию
клеточных линий на АМ осуществляли с помощью
инвертируемого светового микроскопа Leika PMIL,
рабочей станции с обработкой изображения LEIKA
QWIN 500 Standart и видиокамеры JVC–С 1380.
РЕЗУЛЬТАТы И ИХ ОБСУЖДЕНИЕ
В течение последних четырех лет в лаборатории
клеточного и тканевого культивирования проводятся
экспериментальные исследования по внедрению но-
вых методов выделения первичных культур клеток
роговицы человека и изучению влияния культивиро-
ванных клеток на регенерационные процессы.
Особое внимание направлено на культивирова-
ние ЛЭСК на различных субстратах для создания
благоприятного микроокружения, способствующего
формированию межклеточных взаимосвязей, сохра-
нению и делению клеток роговицы.
Нами установлено, что при соблюдении прото-
кола криозамораживания сохраняется жизнеспособ-
ность 70–80%. Для дальнейшего изучения жизне-
способности культивированных ЛЭСК необходимо
разработать технологию криоконсервации, опти-
мизировать программу замораживания-отогрева,
подобрать криозащитные среды и адекватные низ-
котемпературные криопакеты.
В исследованиях мы использовали криозаморо-
женную АМ в качестве носителя культивированных
клеток. Преимущество метода является свойства
мембраны, представляющей наиболее подходящий
субстрат для культивирования ЛЭСК. Для развития
новых СК большое значение имеет микросреда,
где происходит контактирование с окружающими
клетками и взаимодействие с матриксом и факторами
роста. Мембрана моделирует образ своеобразной
ниши для стволовых клеток.
ВыВОДы
Таким образом, проведенные исследования по
изучению жизнеспособности культивированных
ЛЭСК после криозамораживания на АМ может быть
эффективны для широкого внедрения в клиническую
практику.
После подтверждения эффективности и безопас-
ности нового метода лечения станет возможным его
применение у пациентов с тяжелыми заболеваниями
и повреждениями глаз, ранее неизбежно приводив-
ших к значительному снижению зрения и слепоте.
Своевременное применение данного метода лечения
может уменьшить потребность в радикальных хи-
рургических вмешательствах.
Необходимо детальное и всестороннее изучение
пролиферации и дифференциации СК на данном суб-
страте, необходимы инструменты контролируемого
управления этими процессами.
ЛИТЕРАТУРА
1. Амбариумян А. В. Многослойная трансплан-
тация амниотической мембраны при нейротрофи-
ческих язвах различной этиологии: сборник науч.
тр. Рос. общенац. офтальмол. форум. – Т. 2. – М.,
2009. – С. 251–255.
2. Гундорова Р. А. и др. Применение амниотиче-
ской мембраны в офтальмологии: обзор литературы
// Рефракционная хирургия и офтальмология. –
2007. – № 2. – С. 27–31.
3. Драваджян З. Х., Амбариумян А. В., Оваки-
мян А. В. Применение амниотической мембраны при
159
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
перфорациях роговицы: сборник науч. тр. Рос. обще-
нац. офтальмол. форума. – Т. 2. – М., 2009. – С. 280–284.
4. Милюдин Е. С. Амниопластическая хирургия
в комплексном лечении эпителиальной патологии
переднего отдела глаза: автореф. дис..д-ра мед. наук
/ Е. С. Милюдин Самара, 2007. – 49 с.
5. Сухинин М. В. Источники и скорость реге-
нерации переднего эпителия роговицы при раз-
личных травматических повреждениях сосудистого
русла перилимбальной зоны глаза / М. В. Сухинин,
В. Г. Гололобов, И. В. Гайворонский // Материалы
конф. ученых-морфологов Санкт-Петербурга «Со-
временные проблемы морфологии» – СПб.: Элби-
СПб 2009. – С. 132–134.
6. Гринь В. К., Попандопуло А. Г., Кавеліна Г. С.,
Пасєчникова Н. В., Дрожжина Г. І., Іванова О. Н.,
Патент Украины № 65507 A61F 9/00–12.12.2011,
Бюл. № 23, 2011 г. Способ отримання культивованих
лімбальних клітин.
7. Гринь В. К., Попандопуло А. Г., Кавеліна Г. С.,
Пасєчникова Н. В., Віт В. В., Дрожжина Г. І.,
Іванова О. Н., Патент Украины № 65506 A61/F 9/00–
12.12.2011, Бюл. № 23, 2011 Способ отримання транс-
плантата лімбальних клітин на амніотичній оболонці.
8. Dua H. S. et al. The amniotic membrane in
ophthalmology. Surg. Ophthalmol / 2004. – Vol. 49,
№ 1. – Р. 51–77.
9. Grueterich M., Espana E. M., Tseng S. C.G.
Ex Vivo Expansion of Limbal Epithelial Stem Cell:
Amniotic Membrane Serving as a Stem Cell Niche //
Survey of Ophthalmol. – 2003. – Vol. 48 (6). – P. 631–646.
10. Hazlett L. D. Epithelial desquamation in the
adult mouse cornea: A correlative TEM-SEM study //
Ophthalmic Res. – 1980. – Vol. 12. – P.315.
11. He Y., Sun B., Ding X. Limbal epithelial
autograft transplantation for treatment of unilateral
fibrous vascularized cornea caused by chemical burns
//Chung-Hua-Yen-Ko-Tsa-Chih. – 1996. – Vol. 32
(1). – Р.11–14.13. Lavker R., Tseng S., Sun T. Corneal
epithelial stem cells at the limbus: looking at some
old problems from a new angle // Experimental eye
research. – 2004. – Vol. 78. – P. 433–446.
12. Pfister R. R. Corneal stem cell disease:
concepts, categorization, and treatment by auto-
and homotransplantation of limbal stem cells //
CLAO-J. –1994. – Vol. 20 (1). – Р.64–72.
160
|