Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека

Метою роботи стало вивчення і стереоморфологічних особливостей будови простати в світлі зональної концепції, а саме, залоз периферичної зони. Досліджено 8 ізольованих препаратів простати, які були фіксовані в формаліні для отримання тонких парафінових зрізів товщиною 4 мкм. Отримано 8 серій в сере...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Таврический медико-биологический вестник
Дата:2013
Автори: Устенко, Р.Л., Шерстюк, О.А., Свинцицкая, Н.Л., Кобец, А.А.
Формат: Стаття
Мова:Російська
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76377
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека / Р.Л. Устенко, О.А. Шерстюк, Н.Л. Свинцицкая, А.А. Кобец // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 193-197. — Бібліогр.: 15 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859805650299650048
author Устенко, Р.Л.
Шерстюк, О.А.
Свинцицкая, Н.Л.
Кобец, А.А.
author_facet Устенко, Р.Л.
Шерстюк, О.А.
Свинцицкая, Н.Л.
Кобец, А.А.
citation_txt Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека / Р.Л. Устенко, О.А. Шерстюк, Н.Л. Свинцицкая, А.А. Кобец // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 193-197. — Бібліогр.: 15 назв. — рос.
collection DSpace DC
container_title Таврический медико-биологический вестник
description Метою роботи стало вивчення і стереоморфологічних особливостей будови простати в світлі зональної концепції, а саме, залоз периферичної зони. Досліджено 8 ізольованих препаратів простати, які були фіксовані в формаліні для отримання тонких парафінових зрізів товщиною 4 мкм. Отримано 8 серій в середньому по 60 зрізів в кожній, забарвлення гематоксилін і еозин. Виявлено осьові протоки і їх розгалуження з групами ацинусів однорідної щільності компонування на всьому протязі периферичної залози. Аксіальні вивідні протоки можуть зливатися попарно перед впадінням в уретру, утворюючи «головні» вивідні протоки. Проведено стереологічний аналіз різноманітних за формою і розмірами кінцевих відділів за серіями тонких парафінових зрізів. Було встановлено, що залози периферичної зони передміхурової залози людини мають кінцеві відділи, які можуть містити в собі від однієї невеликої округлої порожнини до кількох багатокамерних внутрішньоацинарних порожнин за рахунок наявності в їх просвіті складок і інвагінацій. Протоки залоз мають розширення просвіту, які також, як і багатокамерні кінцеві відділи можуть слугувати місцем депонування секрету. Не виявлено чіткої морфологічної межі переходу від кінцевого відділу до протоки і від однієї протоки до іншої за аналогією з іншими компаундними залозами. The object of the research work was to study the stereomorphologic features of the prostate structure in the zonal concept’s, light just glands of peripheral zone. It was investigated 8 isolated preparations of prostate’s preparations, which were fixed in neutral formalin in order to get thin paraffin sections in 4 mcm thickness. It was obtained 8 series by 60 sections in each one. It was stained by hematoxylin and eosin. Axial ducts and their branching with acinus group of homogenous density throughout the peripheral zone were identified. Axial excretory ducts may be merge in pairs before an flow into the urethra in order to form «main» excretory ducts. It was performed a stereological analysis of varied of size and shape of terminal parts by series of thin paraffin sections. It was indicated that the glands of the peripheral zone of human’s prostate have terminal parts, which can contain one small round cavity or several multiocular inner-acinar ones due to the presence folds and invaginations. Ducts of glands have lumen’s extension, which can be a place of secret’s depositing. They are similar to the multiocular terminal parts. There is no clear morphologic border of trasition from a terminal section to a duct and from one duct to other one.
first_indexed 2025-12-07T15:15:49Z
format Article
fulltext ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ УДК 611.637 © Коллектив авторов, 2013 СТЕРЕОмОРфОЛОГИЧЕСкИЕ ОСОбЕННОСТИ жЕЛЕЗ пЕРИфЕРИЧЕСкОЙ ЗОНЫ пРОСТАТЫ ЧЕЛОвЕкА Р. Л. Устенко, О. А. Шерстюк, Н. Л. Свинцицкая, А. А. Кобец Кафедра анатомии человека (зав. – д.мед.н., проф. О. А. Шерстюк), ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия». 36024 Украина г. Полтава, ул. Шевченка, 23. Е-mail: r. l.ustenko@gmail.com, sher-oleg@yandex.ru sTereoMorphologic FeaTures oF The glands oF peripheral Zone oF The huMan prosTaTe gland r. l. ustenko, o. o. sherstyuk, n. l. svintsitska, a. a. kobets SUMMARY The object of the research work was to study the stereomorphologic features of the prostate structure in the zonal concept’s, light just glands of peripheral zone. It was investigated 8 isolated preparations of prostate’s preparations, which were fixed in neutral formalin in order to get thin paraffin sections in 4 mcm thickness. It was obtained 8 series by 60 sections in each one. It was stained by hematoxylin and eosin. Axial ducts and their branching with acinus group of homogenous density throughout the peripheral zone were identified. Axial excretory ducts may be merge in pairs before an flow into the urethra in order to form «main» excretory ducts. It was performed a stereological analysis of varied of size and shape of terminal parts by series of thin paraffin sections. It was indicated that the glands of the peripheral zone of human’s prostate have terminal parts, which can contain one small round cavity or several multiocular inner-acinar ones due to the presence folds and invaginations. Ducts of glands have lumen’s extension, which can be a place of secret’s depositing. They are similar to the multiocular terminal parts. There is no clear morphologic border of trasition from a terminal section to a duct and from one duct to other one. СТЕРЕОмОРФОЛОГічНі ОСОбЛИВОСТі ЗАЛОЗ пЕРИФЕРИчНОЇ ЗОНИ пРОСТАТИ ЛЮДИНИ Р. Л. Устенко, О. О. Шерстюк, Н. Л. Свінцицька, А. А. Кобец РЕЗюМЕ Метою роботи стало вивчення і стереоморфологічних особливостей будови простати в світлі зональної концепції, а саме, залоз периферичної зони. Досліджено 8 ізольованих препаратів простати, які були фіксовані в формаліні для отримання тонких парафінових зрізів товщиною 4 мкм. Отримано 8 серій в середньому по 60 зрізів в кожній, забарвлення гематоксилін і еозин. Виявлено осьові протоки і їх розгалуження з групами ацинусів однорідної щільності компонування на всьому протязі периферичної залози. Аксіальні вивідні протоки можуть зливатися попарно перед впадінням в уретру, утворюючи «головні» вивідні протоки. Проведено стереологічний аналіз різноманітних за формою і розмірами кінцевих відділів за серіями тонких парафінових зрізів. Було встановлено, що залози периферичної зони передміхурової залози людини мають кінцеві відділи, які можуть містити в собі від однієї невеликої округлої порожнини до кількох багатокамерних внутрішньоацинарних порожнин за рахунок наявності в їх просвіті складок і інвагінацій. Протоки залоз мають розширення просвіту, які також, як і багатокамерні кінцеві відділи можуть слугувати місцем депонування секрету. Не виявлено чіткої морфологічної межі переходу від кінцевого відділу до протоки і від однієї протоки до іншої за аналогією з іншими компаундними залозами. Ключевые слова: предстательная железа человека, периферическая зона, стереоморфология, протоково-ацинарная система. Предстательная железа человека – сложный орган, который состоит из двух основных компо- нентов – железистого и нежелезистого. Первый из них представляет компаунд разнообразных по происхождению, строению, расположению, сложности пространственной организации со- ставляющих его секреторных компонентов [1, 3]. Их стереоморфология и микроанатомические взаимоотношения остаются малоизученными до настоящего времени по ряду причин [7, 9–11]. Целью работы было изучение стереоморфологи- ческих особенностей железистого компонента периферической зоны простаты в свете зональной концепции ее строения. МАТЕРИАЛы И МЕТОДы Материалом для исследования послужила железистая зона предстательной железы чело- века, которая согласно классификации (Mc.Neal J.E., 1988) соответствует периферической зоне простаты [12]. Исследовано 8 изолированных препаратов простаты, взятых у мужчин, умерших от заболеваний, которые не вызвали изменений в исследуемом органе. Предстательную железу фиксировали в формалине с последующим по- лучением серийных плоскопараллельных срезов с шагом 4 мкм и окрашиванием гематоксилином и эозином по общепринятой методике [4]. Гистоло- гические срезы, полученные нами вдоль плоскости параллельной ходу семявыбрасывающих протоков и дистального простатического сегмента уретры, дали нам наиболее правильное пространственное представление о взаимоотношениях между же- лезами двух главных зон простаты – перифери- ческой и центральной. Построчно исследованы 8 серий в среднем по 60 срезов в каждой. Объемная 193 ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61) реконструкция произведена методом воксельного анатомического моделирования [2] по сериям цифровых микрофотографий полученных срезов с использованием программного комплекса Fiji/ ImageJ и библиотеки ImgLib2, распространяемых на условиях свободной лицензии [13–14]. В гра- фическом редакторе ImageJ создавали пакет серии изображений срезов простаты, с дальнейшим его импортированием в программу Fiji для выполне- ния основных этапов воксельного анатомического моделирования (пространственное выравнивание изображений, сегментация и фильтрация, вок- сельная объемная реконструкция) и морфометри- ческого анализа линейных и объемных размеров протоков предстательной железы с применением библиотеки ImgLib2. РЕЗУЛЬТАТы И ИХ ОБСУЖДЕНИЕ В настоящее время в простате человека выде- ляют несколько железистых зон, каждая из которых пространственно соотносится к тому или иному сегменту простатической части уретры. Сама же уретра при этом является контрольной точкой для описания пространственных микроанатомических взаимоотношений разнохарактерных тканевых элементов в различных зонах простаты. Согласно анатомо-морфологической классификации выделе- ны: центральная, периферическая и промежуточ- ная железистые зоны. Их железки выделяют секрет в выводные протоки, открывающиеся в уретру. В дистальный сегмент простатической части уре- тры открываются почти все протоки железистой части простаты, в том числе периферической зоны. В данный сегмент уретры открываются также се- мявыбрасывающие протоки. Гистологические срезы, полученные нами с предварительно ориентированных в парафино- вом блоке участков железы дали нам наиболее правильное представление о взаимоотношениях желез двух главных зон – периферической и цен- тральной (рис. 1). Выводные протоки железок периферической зоны на срезах, полученных в горизонтальной пло- скости сечения располагаются и формируются в ее пределах по протяжению от капсулы в направлении дистального сегмента уретры. Проточки их обра- зующие, подходят к ним как спереди, так и сзади, причем визуально передние «притоки» несколько больше по своему протяжению и диаметру, неже- ли проточки, подходящие с дорзальной стороны. Группы проточков располагаются вдоль аксиально- го выводного протока от уретры вплоть до самой капсулы. В свою очередь от них под острым углом начинаются более мелкие проточки, разветвления которых распространяются лишь на небольшое расстояние, давая начало группам ацинусов с одно- родной плотностью их компоновки (рис. 1). Анализируя серийные срезы периферической зоны предстательной железы человека, можно утверждать, что формирование главных экс- креторных протоков простаты непосредственно впадающих в уретру или сливающихся перед этим попарно, а затем впадающих туда, – напоминает конструкцию и принцип формирования главного выводного протока поджелудочной железы [11]. В отличие от нее в пределах периферической зоны простаты человека вся протоково-ацинарная система выглядит очень сложной, в основном за счет многообразных по форме и размерам конце- вых отделов, которые могут быть на срезах визуа- лизированы как простые (одинарные) расширения эпителиальной трубки с одной округлой полостью достаточно большого объема, – до очень сложных многокамерных образований. На срезах в зави- симости от попадания концевого отдела в ту или иную плоскость сечения он может выглядеть по- разному (рис.2), например, в виде сообщающихся друг с другом достаточно узких щелевидных внутриацинарных полостей (рис. 2 Д, рис. 3 А, В). Такая сложная конфигурация люминального контура (просвета) концевого отдела обусловлена тем или иным количеством складок их эпите- лиальной выстилки и инвагинаций стенки. По- следняя может содержать стромально-мышечный компонент [15]. Необходимо также отметить, что данные образования могут достигать 2/3 ширины просвета и их части часто локализованы в разных плоскостях по отношению к плоскости среза, из-за чего в просвете кажутся как бы изолированными Рис. 1. периферическая зона предстательной железы человека. А – фото-фрагмент мультимедийной стереореконструкции участка предстательной железы человека (контрастированные участки соответствуют просветам протоково-альвеолярных совокупностей, а светлые – стромально-мышечному компоненту): 1 – край, соответствующий капсуле железы. B – схема строения предстательной железы человека с указанием локализации гистотопографических срезов в одной из серий в виде окрашенного сегмента, образец среза представлен на рис. С: 1 – протоки; 2 – протоково-альвеолярные совокупности; 3 – край, соответствующий капсуле железы 194 ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ от самой складки или инвагинации (рис. 3 В, С). Между крайними формами концевых отделов выявляются и другие, более или менее сложные, в частности, двухполостные, трехполостные концевые отделы, интегрированные одним выво- дным протоком. Интегрирующие концевые отделы протоки, как правило, очень короткие. В зависи- мости от пространственной ориентации они и их концевые отделы попадают в плоскость сечения разными своими сторонами, свидетельствуя об определенной «хаотичной» пространственной упорядоченности в объеме данной зоны пред- стательной железы. А плотная их «упаковка» в пределах индивидуальной дольки и очень тесное взаимоотношение самих долек друг с другом в пе- риферической зоне простаты, сильно затрудняют задачу по выявлению закономерности их трехмер- ной организации. Данная задача, как показывает наш опыт, решается успешно с помощью методов трехмерной реконструкции на основе серийных гистологических срезов [2, 5, 7]. Достаточно слож- ной при визуализации является также простран- ственная организация системы протоков железок периферической зоны, особенно малого калибра, количество которых очень велико даже в одном поле зрения. Такие проточки и протоки не могут быть надежно микроскопически дифференциро- ваны, так как имеют приблизительно одинаковый калибр, идентичное гистологическое устройство стенки и равную протяженность. Наиболее легко дифференцируются те проточки и протоки, кото- рые локализуются в непосредственной близости аксиальных выводных протоков. В пределах перифериче ской зоны вся протоково-ацинарная система желез, за исклю- чением дистального сегмента главных выводных протоков возле уретры, выстлана цилиндриче- скими секреторными клетками идентичными как в протоках, так и в ацинусах. Кстати, этот факт подтверждается результатами иммуногистохими- ческого исследования простато-специфического антигена и простатической кислой фосфатазы [15]. Поэтому становится очевидным, что не должно быть каких-либо морфологических или биологи- ческих отличий между протоковыми карциномами и карциномами ацинарного происхождения. Необ- ходимо отметить также, что аномалии структурной организации желез данной зоны, и всех других, чисто субъективно патоморфологами выявляют- ся благодаря их отклонению от так называемых Рис. 3. Концевые отделы со сложной конфигурацией внутриацинарных полостей. Окраска гематоксилин и эозин. Ув. 400. А – концевые отделы со складками, расположенными параллельно к плоскости среза; B, С – концевые отделы с вертикально расположенными складками к плоскости среза, из-за чего складки выглядят обособленно от своей основы (указаны стрелками) Рис. 2. Концевые отделы периферической зоны предстательной железы человека. Окраска гематоксилин и эозин. Ув. 400. А – с наиболее ровным люминальным контуром; B – с фестончатым просветом; С – со складкой в просвете; d – с множеством складок в просвете внутриацинарной полости 195
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76377
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2070-8092
language Russian
last_indexed 2025-12-07T15:15:49Z
publishDate 2013
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Устенко, Р.Л.
Шерстюк, О.А.
Свинцицкая, Н.Л.
Кобец, А.А.
2015-02-10T06:27:40Z
2015-02-10T06:27:40Z
2013
Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека / Р.Л. Устенко, О.А. Шерстюк, Н.Л. Свинцицкая, А.А. Кобец // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 193-197. — Бібліогр.: 15 назв. — рос.
2070-8092
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76377
611.637
Метою роботи стало вивчення і стереоморфологічних особливостей будови простати в світлі зональної концепції, а саме, залоз периферичної зони. Досліджено 8 ізольованих препаратів простати, які були фіксовані в формаліні для отримання тонких парафінових зрізів товщиною 4 мкм. Отримано 8 серій в середньому по 60 зрізів в кожній, забарвлення гематоксилін і еозин. Виявлено осьові протоки і їх розгалуження з групами ацинусів однорідної щільності компонування на всьому протязі периферичної залози. Аксіальні вивідні протоки можуть зливатися попарно перед впадінням в уретру, утворюючи «головні» вивідні протоки. Проведено стереологічний аналіз різноманітних за формою і розмірами кінцевих відділів за серіями тонких парафінових зрізів. Було встановлено, що залози периферичної зони передміхурової залози людини мають кінцеві відділи, які можуть містити в собі від однієї невеликої округлої порожнини до кількох багатокамерних внутрішньоацинарних порожнин за рахунок наявності в їх просвіті складок і інвагінацій. Протоки залоз мають розширення просвіту, які також, як і багатокамерні кінцеві відділи можуть слугувати місцем депонування секрету. Не виявлено чіткої морфологічної межі переходу від кінцевого відділу до протоки і від однієї протоки до іншої за аналогією з іншими компаундними залозами.
The object of the research work was to study the stereomorphologic features of the prostate structure in the zonal concept’s, light just glands of peripheral zone. It was investigated 8 isolated preparations of prostate’s preparations, which were fixed in neutral formalin in order to get thin paraffin sections in 4 mcm thickness. It was obtained 8 series by 60 sections in each one. It was stained by hematoxylin and eosin. Axial ducts and their branching with acinus group of homogenous density throughout the peripheral zone were identified. Axial excretory ducts may be merge in pairs before an flow into the urethra in order to form «main» excretory ducts. It was performed a stereological analysis of varied of size and shape of terminal parts by series of thin paraffin sections. It was indicated that the glands of the peripheral zone of human’s prostate have terminal parts, which can contain one small round cavity or several multiocular inner-acinar ones due to the presence folds and invaginations. Ducts of glands have lumen’s extension, which can be a place of secret’s depositing. They are similar to the multiocular terminal parts. There is no clear morphologic border of trasition from a terminal section to a duct and from one duct to other one.
Работа является фрагментом научно- исследовательской работы Высшего государственного учебного заведения Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», а именно: «Структурная и трехмерная организация экзокринных желез и органов пищеварительного тракта человека в норме и патологии», номер государственной регистрации – 0111U004878.
ru
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Таврический медико-биологический вестник
Оригинальные статьи
Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека
Стереоморфологічні особливості залоз периферичної зони простати людини
Stereomorphologic features of the glands of peripheral zone of the human prostate gland
Article
published earlier
spellingShingle Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека
Устенко, Р.Л.
Шерстюк, О.А.
Свинцицкая, Н.Л.
Кобец, А.А.
Оригинальные статьи
title Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека
title_alt Стереоморфологічні особливості залоз периферичної зони простати людини
Stereomorphologic features of the glands of peripheral zone of the human prostate gland
title_full Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека
title_fullStr Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека
title_full_unstemmed Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека
title_short Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека
title_sort стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека
topic Оригинальные статьи
topic_facet Оригинальные статьи
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76377
work_keys_str_mv AT ustenkorl stereomorfologičeskieosobennostiželezperiferičeskoizonyprostatyčeloveka
AT šerstûkoa stereomorfologičeskieosobennostiželezperiferičeskoizonyprostatyčeloveka
AT svincickaânl stereomorfologičeskieosobennostiželezperiferičeskoizonyprostatyčeloveka
AT kobecaa stereomorfologičeskieosobennostiželezperiferičeskoizonyprostatyčeloveka
AT ustenkorl stereomorfologíčníosoblivostízalozperiferičnoízoniprostatilûdini
AT šerstûkoa stereomorfologíčníosoblivostízalozperiferičnoízoniprostatilûdini
AT svincickaânl stereomorfologíčníosoblivostízalozperiferičnoízoniprostatilûdini
AT kobecaa stereomorfologíčníosoblivostízalozperiferičnoízoniprostatilûdini
AT ustenkorl stereomorphologicfeaturesoftheglandsofperipheralzoneofthehumanprostategland
AT šerstûkoa stereomorphologicfeaturesoftheglandsofperipheralzoneofthehumanprostategland
AT svincickaânl stereomorphologicfeaturesoftheglandsofperipheralzoneofthehumanprostategland
AT kobecaa stereomorphologicfeaturesoftheglandsofperipheralzoneofthehumanprostategland