Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області
Проанализировано материалы областной санэпидемстанции по поводу заболеваемости на клещевой боррелиоз в Тернопольской области на протяжении 2001–2011 годов и карт эпидемиологического обследования больных, которые проходили лечение в инфекционных стационарах области. Болезнь диагностировали на осн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76378 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області / Л.Я. Федонюк, Г.П. Чабан, Л.Н. Рибіцька, О.С. Авсюкевич // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 198-202. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859763241589145600 |
|---|---|
| author | Федонюк, Л.Я. Чабан, Г.П. Рибіцька, Л.Н. Авсюкевич, О.С. |
| author_facet | Федонюк, Л.Я. Чабан, Г.П. Рибіцька, Л.Н. Авсюкевич, О.С. |
| citation_txt | Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області / Л.Я. Федонюк, Г.П. Чабан, Л.Н. Рибіцька, О.С. Авсюкевич // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 198-202. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Таврический медико-биологический вестник |
| description | Проанализировано материалы областной санэпидемстанции по поводу заболеваемости на клещевой
боррелиоз в Тернопольской области на протяжении 2001–2011 годов и карт эпидемиологического обследования
больных, которые проходили
лечение в инфекционных стационарах области. Болезнь диагностировали на
основании соответствующих клинико-эпидемиологических данных и подтверждали
лабораторно с определением
Ig M та Ig G к B. burgdorferi. В работе обобщено клинико-
эпидемиологические даннные распространения болезни
Лайма. Территория области признана эндемической в случае Лайм-боррелиоза, заболеваемость
возрастает
и регистрируется каждый год с максимумом, который сохраняется с сезонной активностью клещей. Наиболее
часто укусам поддаются люди пенсионного возраста на приусадебных
участках и в лесопарковых зонах. Среди
клинических форм преобладает
эритемная, хотя наблюдается также повреждение суставов. Учитывая эндемичность
Тернопольской области в случае Лайм-боррелиоза, при укусе клещей показано серологическое
обследование больных для диагностики
различных клинических
форм заболевания, а также проведение санитарно-
просветительской работы среди населения с целью информирования о методах профилактики болезни Лайма.
The materials of the regional sanitary and epidemiological station concerning the morbidity of Lyme disease in the
Ternopil region during 2001–2011, cards of patients’ epidemiological examination, who had been treated in the regional
infectious diseases hospitals, were analyzed for the first time. The diagnosis was made on the basis of relevant clinical
and epidemiological data, and it was confirmed with determination of IgM and IgG to B. burgdorferi. Clinical-epidemiologic
situation regarding the spread of systemic tick-borne Lyme in Ternopil» region was generalized in our work. The region
was recognized as endemic one regarding Lyme-borreliosis, morbidity increases and is registered almost annually with
maximum, which retains with seasonal activity of ticks, especially in spring and autumn. Retired persons, office and other
workers in their gardens and woodland parks are subjected to the tick bites more frequently. Erythematous form prevails
among the clinical manifestation, although afflictions of the joints and nervous system are also found. Taking into account
endemicity of Ternopil» region concerning Lyme-borreliosis, at the ticks’ bites serologic examination of victims and health
education among the population in order to inform about methods of Lyme disease prevention should be performed.
|
| first_indexed | 2025-12-02T04:49:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
УДК 616.995.43–061:595.42
© Колектив авторив, 2013
ЕпІДЕмІОЛОГІЧНА хАРАкТЕРИСТИкА, ОСОбЛИвОСТІ
кЛІНІЧНОГО пЕРЕбІГу ТА ДІАГНОСТИкИ СИСТЕмНОГО
кЛІщОвОГО бОРЕЛІОЗу в ТЕРНОпІЛЬСЬкІЙ ОбЛАСТІ
Л. Я. Федонюк, Г. п. чабан, Л. Н. Рибіцька, О. С. Авсюкевич
Кафедра медичної біології (зав. - д.мед.н., проф. Федонюк Л. Я.),Тернопільський державний медичний університет імені
І. Я. Горбачавського. 46001 Україна, м. Тернопiль, майдан Волi, 1. E-mail: Fedonyuk-Larisa@yandex.ru
epideMiological characTerisTic, clinical and diagnosTic peculiariTies oF The sysTeMic
Tick-Borne lyMe in Ternopil region
l. ya. Fedonyuk, g. p. chaban, l. n. rybitska, a. s. avsyukevich
SUMMARY
The materials of the regional sanitary and epidemiological station concerning the morbidity of Lyme disease in the
Ternopil region during 2001–2011, cards of patients’ epidemiological examination, who had been treated in the regional
infectious diseases hospitals, were analyzed for the first time. The diagnosis was made on the basis of relevant clinical
and epidemiological data, and it was confirmed with determination of IgM and IgG to B. burgdorferi. Clinical-epidemiologic
situation regarding the spread of systemic tick-borne Lyme in Ternopil» region was generalized in our work. The region
was recognized as endemic one regarding Lyme-borreliosis, morbidity increases and is registered almost annually with
maximum, which retains with seasonal activity of ticks, especially in spring and autumn. Retired persons, office and other
workers in their gardens and woodland parks are subjected to the tick bites more frequently. Erythematous form prevails
among the clinical manifestation, although afflictions of the joints and nervous system are also found. Taking into account
endemicity of Ternopil» region concerning Lyme-borreliosis, at the ticks’ bites serologic examination of victims and health
education among the population in order to inform about methods of Lyme disease prevention should be performed.
эпИДЕмИОЛОГИчЕСКАЯ хАРАКТЕРИСТИКА, ОСОбЕННОСТИ КЛИНИчЕСКОГО пРОТЕКАНИЯ
И ДИАГНОСТИКИ СИСТЕмНОГО КЛЕЩЕВОГО бОРРЕЛИОЗА В ТЕРНОпОЛьСКОЙ ОбЛАСТИ
Л. Я. Федонюк, Г. п. чабан*, Л. Н. Рыбицкая, А. С. Авсюкевич
РЕЗюМЕ
Проанализировано материалы областной санэпидемстанции по поводу заболеваемости на клещевой
боррелиоз в Тернопольской области на протяжении 2001–2011 годов и карт эпидемиологического обследования
больных, которые про хо дили лечение в инфекционных стационарах области. Болезнь диагностировали на
основании соответствующих клинико-эпидемиологических данных и подтвер ждали лабораторно с определением
Ig M та Ig G к B. burgdorferi. В работе обобщено кли нико-эпидемиологические даннные распространения болезни
Лайма. Территория области признана эндемической в случае Лайм-боррелиоза, заболе ваемость возрас тает
и регистрируется каждый год с максимумом, который сохраняется с сезонной активностью клещей. Наиболее
часто укусам поддаются люди пенсионного возраста на приу садебных участках и в лесопарковых зонах. Среди
клинических форм преоб ладает эритемная, хотя наблюдается также повреждение суставов. Учитывая энде-
мичность Тернопольской области в случае Лайм-боррелиоза, при укусе клещей показано серологическое
обследование больных для диагнос тики различных клини ческих форм заболевания, а также проведение санитарно-
просветительской работы среди населения с целью информирования о методах профилактики болезни Лайма.
Ключові слова: хвороба Лайма, Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз, епідеміологія, клініка,
діагностика.
Кліщові бореліози (хвороба Лайма) – інфекційне
трансмісивне при родно-вогнищеве захворювання,
збудниками якого є спірохети комплексу Borellia
burgdorferi, а переносниками – іксодові кліщі [1, 2,
8, 11]. За рівнем захворюваності та поширеності,
тяжкістю клінічного перебігу іксодовий кліщовий
бореліоз (ІКБ) є однією з найбільш актуаль-
них проблем сучасної інфекційної патології та
найбільш важливою для вивчення серед багатьох
трансмісивних природно-вогнищевих інфек цій [6,
7, 13]. Враховуючи, що випадки захворювань на
Лайм-бореліоз (ЛБ) реєструються в усіх регіонах
нашої держави, а також і в країнах СНД, щорічне
зростання їх кількості створює несприятливу
епідемічну ситуацію в Україні [4, 6, 9, 11]. Західний
регіон України визнано ендемічним осередком ЛБ,
оскільки його розташування в лісостеповій зоні та
у зоні мішаних лісів з родючими ґрунтами і достатнім
зволоженням, оптимальною температурою, створює
сприятливі умови для циркуляції збудників іксодових
кліщових бореліозів [1, 5, 11]. Епідситуація по
ІКБ в Тернопільській області (То) з року в рік
загострюється. Якщо в 2001 році було зареєстровано
лише 2 випадки, то в 2010 році – 30, в 2011 році – 60,
за 10 місяців 2012 року зареєстровано 45 випадків.
Захворюваність населення зросла майже в 33 рази, з
0,17 до 5,6 випадків на 100 тисяч населення при 3,49
по Україні в 2011 році.
Мета роботи – Проаналізувати епідемситуацію,
з’ясувати особливості клінічного перебігу та діагнос-
тики Лайм-бореліозу на території Тернопільської
області.
198
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Проаналізовано матеріали обласної санепідем-
станції стосовно захворюваності на ЛБ у То впродовж
2001–2011 років, карти епідеміологічного обстежен-
ня хворих (форма № 357/О), які лікувалися в інфек-
ційних стаціонарах області. Діагноз встановлювали
на підставі відповідних клініко-епідеміологічних
даних і підтверджували лабораторно з визначенням
Ig M та Ig G до B. burgdorferi у лабораторії трансмі-
сивних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та
гігієни (лабораторія SYNEVO).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
В даний час хвороба Лайма (Lyme disease – англ.,
la maladie de Lyme – франц., Die Lyme-Krankheit –
нім.) розгля дається як природовогнещеве, інфекцій-
не, полісистемне захворюва ння зі складним патоге-
незом, що включає комплекс іммуноопосредованих
реакцій [2, 8, 11, 12].
Хвороба Лайма (ХЛ) вперше описана в 1975
році як локальний спалах артритів у містечку Лайм,
штат Коннектікут (США); розвивався після укусу
іксодових кліщів, інфікованих бореліями [12, 13].
У подальші роки в результаті досліджень з’ясувалося,
що географічний спектр розповсюдження цієї інфек-
ції значно ширший. Захворювання зустрічається не
лише в Північній Америці, але і в багатьох країнах
Європи та Азії. У даний час виділено більше 10 ге-
номних груп, що відносяться до комплексу Borrelia
burgdorferi sensu lato, які нерівномірно розподілені
по земній кулі [2, 3, 14].
Основним переносником борелій на території То
є лісовий європейський кліщ I.ricinus. Згідно енто-
мологічного моніторингу, який в Україні офіційно
розпочатий з 2000 року, середньосезонний показник
чисельності кліщів і кількість випадків захворюва-
ності населення на ЛБ у То, зростає (рис. 1.).
Якщо в 2005 році чисельність іксодових кліщів
складала 1,4 екз/прапор-км і було зареєстровано 4
випадки ЛБ, то вже в 2011 році чисельність кліщів
зросла до 7,8 екз/прапор-км, захворюваність – до
60 випадків. Це на нашу думку свідчить про масове
поширення збудників ІКБ на території То, яку можна
вважати ендемічною щодо системного кліщового
бореліозу.
З кожним роком відзначається збільшення три-
валості сезону активності кліщів у То. Якщо в 2005
році сезон активності тривав із червня по жовтень,
у 2009 році – з квітня по жовтень з максимумом
у VIVII (68,0%), у 2010 році – з травня по жовтень з
двома піками у VVII (61,8%) і IX (14,2%), то у 2011
році сезон активності кліщів тривав з березня по
листопад-грудень. Згідно наших спостере жень
у 2012 році поява перших кліщів на теритроіїобласті
спростерігалась вже в ІІІ-й декаді лютого. Збільшен-
ню тривалості сезону активності кліщів, на нашу
думку сприяють кліматичні умови, а саме настання
ранньої весни та тривала тепла осінь. Отже, захворю-
ваність на ЛБ реєстується цілорічно з максимумом,
який зберігається із сезонною активністю кліщів.
З приводу укусів іксодовими кліщами відміча-
ється зростання кількості звернень громадян То,
зокрема у 2005 році реєстровано поодинокі випадки,
у 2011 році укуси кліщів відмітили 646 громадян,
у 2012 році відзначено 797 звернень осіб, які сво-
Рис.1. Захворюваність населення Тернопільської області на Лайм-бореліоз і чисельність іксодових
кліщів на території нагляду впродовж 2005–2011 років
199
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
єчасно були направлені на консультацію до лікаря-
інфекціоніста (92,1%) та за якими було встановлено
медичний нагляд.
За даними спостережень, місцевість, де відбу-
лось присмоктування кліща до людини та територія
зараження, були різноманітними. За даними сане-
підстанції То у 2011 році на території То укусам
кліщів люди піддавались найчастіше. У 75,4%, що
становить 43 випадки, зараження людини відбува-
лось у сільській місцевості, 24,6% (14 спостережень)
припадає на територію міст і селищ міського типу.
Більшість інфікувань відбувалось в антропургічних
вогнищах, що становило 73% від усіх можливих зон,
які виникли у великій кількості у приміських, лісо-
вих масивах у зв’язку з розвитком індивідуального
та дачного будівництва (рис. 2.).
Найчастіше напади кліщів відмічалися при
відвідуванні лісопаркових осередків міста, що від-
значалось у 33% випадків. У 27,7% спостережень
напади кліщів реєструвались в лісі, де люди пере-
бували з метою відпочинку, збирали ягоди, гриби.
При перебуванні на дачі та при роботі на присадиб-
них ділянках відзначались напади кліщів у 10,8% та
16,7% випадків відповідно.
При аналізі даних історій хвороб пацієнтів, які
лікувались в інфекційних стаціонарах То з приводу
ЛБ впродовж 2005–2011 років, щодо вікової струк-
тури хворих встановлено, що найчастіше хворіють
люди віком 30–49 років і це становить 38,5%. Друге
та третє місця за чисельністю посідають люди 50–59
років і 18–29 років, що складає 28,1% і 23,6% від-
повідно. Найменший відсоток осіб, які хворіють
на ЛБ припадає на вікову групу дітей до 9 років і
становить 3,7%.
Дані щодо соціально-професійного складу
хворих на ЛБ у То за період 2005–2011 років роз-
поділились наступним чином: найчастіше укусам
кліщів піддаються пенсіонери та непрацюючі особи,
що становить 40,4%, і це пов’язано з тим, що весь
свій вільний час весною та осінню вони проводять
на присадибних ділянках або на відпочинку в лісі
та лісопаркових осередках міста. 39,1% припадає на
осіб, які за професією є службовцями або робочими.
Діти дошкільного віку, учні загальноосвітніх шкіл
і студенти реєструвались у 3,10%, 6,20%, 6,20%
випадків укусів кліщів відповідно. 5,10% склали
особи групи ризику, до якої були віднесені робіт-
ники лісових господарств, тваринники та власники
присадибних ділянок.
На лікуванні в інфекційних стаціонарах То з діа-
гнозом ЛБ у період 2005–2011 років знаходився 161
хворий віком від 2 до 83 років, з них зареєстровано
59 чоловіків 59 і 102 жінки, що становить 36,6% і
63,4% відповідно. Мешканців міста було 99 (61,5%),
села – 62 (38,5%).
В анамнезі у 149 пацієнтів, що становить 92,5%
від загальної кількості хворих був укус кліщем. Лише
27 (16,7%) хворих звертались за медичною допомо-
гою відразу після укусу і отримали профілактичне
лікування антибіотиками.
За даними 2009–2010 років пацієнти звертались
у лікувальний заклад найчастіше у 1–3-й дні від
укусу, що склало 342 випадки та 76,6% відповідно.
На 4–6 день зверталоь 65 осіб (14,6%), на 7–10-й
Рис. 2. Розподіл антропургічних вогнищ
200
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
день – 14 (3,1%), на 11–15–1 день – 9 (2,0%) і після
15-го дня 16 (3,7%) осіб. 30 постраждалих лише
констатували факт укусу кліщем, 16 осіб видалили
його самостійно, а у 400 випадках, що склало 89,5%,
кліща було видалено в травмпункті.
Основним клінічним проявом хвороби у 127
(79,7%) пацієнтів була кільцеподібна еритема на
тулубі та кінцівках, іноді мігруюча (рис. 3.).
Рис. 3. мігруюча еритема в місці укуса кліща
зараженого збудником хвороби Лайма на
нижній кінцівці хворої
Мігруюча еритема з’являлась у вигляді черво-
ної макули або папули на місці укусу кліща. Зона
почервоніння навколо місця укусу розширювалась,
відмежовуючись від неураженої шкіри яскраво-
червоною облямівкою. Розміри еритем були від
3 до 70 см. Інтенсивність забарвлення ураження
шкіри, що розповсюджувалось, було рівномірним
на всьому протязі; в межах зовнішньої межі могли
з’являтись декілька червоних кілець, центральна
частина яких із часом блідла. У деяких хворих про-
яви захворювання обмежувались ураженням шкіри
в місці укусу кліща та слабо вираженими загаль-
ними симптомами, у частини хворих, гематогенно
та лімфогенно борелії розповсюджувались на інші
ділянки шкіри, виникали вторинні еритеми. У де-
яких випадках еритема супроводжувалася болем,
набряком, інфільтрацією, свербіжем, реґіонарним
лімфаденітом (рис. 4).
Еритема утримувалась 8–17 днів, у 3 хворих –
більше року. Первинний афект при госпіталізації
виявлявся лише зрідка.
У незначної кількості хворих відмічалась поява
інших шкірних симптомів: висип на обличчі, кро-
пивниця, точкові та дрібні кільцеподібні висипання,
що швидко зникали, кон’юнктивіт. У деяких хворих
еритема була подібна до бешихового запалення, а на-
явність первинного афекту та регіонарного лімфаде-
ніту схожі з проявами кліщового висипного тифу і
туляремії. Шкірні симптоми часто супроводжувались
головним болем, ригідністю м’язів шиї, лихоманкою,
ознобом, мігруючими болями в м’язах і кістках, ви-
раженою слабкістю.
Ураження великих і дрібних суглобів при ХЛ
спостерігалось у 37 пацієнтів через кілька місяців
Рис. 4. первинний афект і мігруюча еритема на
місці укуса кліща.
і стадія хвороби Лайма
від початку хвороби, що становить 23% від загальної
кількості спостережень.
Ураження нервової системи відзначалось у 7
хворих і проявлялися болем голови, затерпанням
і відчуттям холоду у кінцівках, похитуванням при
ходьбі, нестійкістю у позі Ромберга, неможливістю
закрити очі, напружити лоба, безсонням. Неврологіч-
ну симптоматику, як правило спостерігали не раніше
1–2 років від початку хвороби, в 1 хворої – через 4
місяці.
201
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76378 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2070-8092 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T04:49:30Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Федонюк, Л.Я. Чабан, Г.П. Рибіцька, Л.Н. Авсюкевич, О.С. 2015-02-10T06:28:35Z 2015-02-10T06:28:35Z 2013 Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області / Л.Я. Федонюк, Г.П. Чабан, Л.Н. Рибіцька, О.С. Авсюкевич // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 198-202. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76378 616.995.43-061:595.42 Проанализировано материалы областной санэпидемстанции по поводу заболеваемости на клещевой боррелиоз в Тернопольской области на протяжении 2001–2011 годов и карт эпидемиологического обследования больных, которые проходили лечение в инфекционных стационарах области. Болезнь диагностировали на основании соответствующих клинико-эпидемиологических данных и подтверждали лабораторно с определением Ig M та Ig G к B. burgdorferi. В работе обобщено клинико- эпидемиологические даннные распространения болезни Лайма. Территория области признана эндемической в случае Лайм-боррелиоза, заболеваемость возрастает и регистрируется каждый год с максимумом, который сохраняется с сезонной активностью клещей. Наиболее часто укусам поддаются люди пенсионного возраста на приусадебных участках и в лесопарковых зонах. Среди клинических форм преобладает эритемная, хотя наблюдается также повреждение суставов. Учитывая эндемичность Тернопольской области в случае Лайм-боррелиоза, при укусе клещей показано серологическое обследование больных для диагностики различных клинических форм заболевания, а также проведение санитарно- просветительской работы среди населения с целью информирования о методах профилактики болезни Лайма. The materials of the regional sanitary and epidemiological station concerning the morbidity of Lyme disease in the Ternopil region during 2001–2011, cards of patients’ epidemiological examination, who had been treated in the regional infectious diseases hospitals, were analyzed for the first time. The diagnosis was made on the basis of relevant clinical and epidemiological data, and it was confirmed with determination of IgM and IgG to B. burgdorferi. Clinical-epidemiologic situation regarding the spread of systemic tick-borne Lyme in Ternopil» region was generalized in our work. The region was recognized as endemic one regarding Lyme-borreliosis, morbidity increases and is registered almost annually with maximum, which retains with seasonal activity of ticks, especially in spring and autumn. Retired persons, office and other workers in their gardens and woodland parks are subjected to the tick bites more frequently. Erythematous form prevails among the clinical manifestation, although afflictions of the joints and nervous system are also found. Taking into account endemicity of Ternopil» region concerning Lyme-borreliosis, at the ticks’ bites serologic examination of victims and health education among the population in order to inform about methods of Lyme disease prevention should be performed. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області Эпидемиологическая характеристика , особенности клинического протекания и диагностики системного клещевого боррелиоза в Тернопольской области Epidemiological characteristic, clinical and diagnostic peculiarities of the systemic tick-borne Lyme in Ternopil region Article published earlier |
| spellingShingle | Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області Федонюк, Л.Я. Чабан, Г.П. Рибіцька, Л.Н. Авсюкевич, О.С. Оригинальные статьи |
| title | Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області |
| title_alt | Эпидемиологическая характеристика , особенности клинического протекания и диагностики системного клещевого боррелиоза в Тернопольской области Epidemiological characteristic, clinical and diagnostic peculiarities of the systemic tick-borne Lyme in Ternopil region |
| title_full | Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області |
| title_fullStr | Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області |
| title_full_unstemmed | Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області |
| title_short | Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області |
| title_sort | епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в тернопільській області |
| topic | Оригинальные статьи |
| topic_facet | Оригинальные статьи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76378 |
| work_keys_str_mv | AT fedonûklâ epídemíologíčnaharakteristikaosoblivostíklíníčnogoperebígutadíagnostikisistemnogoklíŝovogoborelíozuvternopílʹsʹkíioblastí AT čabangp epídemíologíčnaharakteristikaosoblivostíklíníčnogoperebígutadíagnostikisistemnogoklíŝovogoborelíozuvternopílʹsʹkíioblastí AT ribícʹkaln epídemíologíčnaharakteristikaosoblivostíklíníčnogoperebígutadíagnostikisistemnogoklíŝovogoborelíozuvternopílʹsʹkíioblastí AT avsûkevičos epídemíologíčnaharakteristikaosoblivostíklíníčnogoperebígutadíagnostikisistemnogoklíŝovogoborelíozuvternopílʹsʹkíioblastí AT fedonûklâ épidemiologičeskaâharakteristikaosobennostikliničeskogoprotekaniâidiagnostikisistemnogokleŝevogoborreliozavternopolʹskoioblasti AT čabangp épidemiologičeskaâharakteristikaosobennostikliničeskogoprotekaniâidiagnostikisistemnogokleŝevogoborreliozavternopolʹskoioblasti AT ribícʹkaln épidemiologičeskaâharakteristikaosobennostikliničeskogoprotekaniâidiagnostikisistemnogokleŝevogoborreliozavternopolʹskoioblasti AT avsûkevičos épidemiologičeskaâharakteristikaosobennostikliničeskogoprotekaniâidiagnostikisistemnogokleŝevogoborreliozavternopolʹskoioblasti AT fedonûklâ epidemiologicalcharacteristicclinicalanddiagnosticpeculiaritiesofthesystemictickbornelymeinternopilregion AT čabangp epidemiologicalcharacteristicclinicalanddiagnosticpeculiaritiesofthesystemictickbornelymeinternopilregion AT ribícʹkaln epidemiologicalcharacteristicclinicalanddiagnosticpeculiaritiesofthesystemictickbornelymeinternopilregion AT avsûkevičos epidemiologicalcharacteristicclinicalanddiagnosticpeculiaritiesofthesystemictickbornelymeinternopilregion |