Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення
В статье приведены современные литературные данные по трансплантантам , используемые в герниологии. Проведен анализ преимуществ и недостатков сетчастых материалов, используемых в настоящее время. Предложены пути их усовершенствования согласно требованиям, предъявляемым к сетчастым имплантатам для...
Saved in:
| Published in: | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76382 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення / С.Г. Гривенко, В.С. Пикалюк, А.С. Хатіпов, Є.А. Журавель // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 245-251. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76382 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гривенко, С.Г. Пикалюк, В.С. Журавель, Є.А. Хатіпов, А.С. 2015-02-10T06:34:14Z 2015-02-10T06:34:14Z 2013 Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення / С.Г. Гривенко, В.С. Пикалюк, А.С. Хатіпов, Є.А. Журавель // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 245-251. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76382 616-007.43:617-089.843 В статье приведены современные литературные данные по трансплантантам , используемые в герниологии. Проведен анализ преимуществ и недостатков сетчастых материалов, используемых в настоящее время. Предложены пути их усовершенствования согласно требованиям, предъявляемым к сетчастым имплантатам для герниопластики. The article describes morden literature data on grafts used in herniology. Advanteges and disadvanteges of modern mesh materials have been analysed. There have been sugested the ways of their improvement according to the requirements to the mesh grafts for hernioplasty. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Обзоры литературы Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення Эволюция транстплантантов в геронтологии и пути их усовершенствования Evolution of grafts in herontology and ways of their improvement Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення |
| spellingShingle |
Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення Гривенко, С.Г. Пикалюк, В.С. Журавель, Є.А. Хатіпов, А.С. Обзоры литературы |
| title_short |
Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення |
| title_full |
Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення |
| title_fullStr |
Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення |
| title_full_unstemmed |
Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення |
| title_sort |
еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення |
| author |
Гривенко, С.Г. Пикалюк, В.С. Журавель, Є.А. Хатіпов, А.С. |
| author_facet |
Гривенко, С.Г. Пикалюк, В.С. Журавель, Є.А. Хатіпов, А.С. |
| topic |
Обзоры литературы |
| topic_facet |
Обзоры литературы |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Таврический медико-биологический вестник |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Эволюция транстплантантов в геронтологии и пути их усовершенствования Evolution of grafts in herontology and ways of their improvement |
| description |
В статье приведены современные литературные данные по трансплантантам , используемые
в герниологии. Проведен анализ преимуществ и недостатков сетчастых материалов, используемых в
настоящее время. Предложены пути их усовершенствования согласно требованиям, предъявляемым к
сетчастым имплантатам для герниопластики.
The article describes morden literature data on grafts used in herniology. Advanteges and disadvanteges of
modern mesh materials have been analysed. There have been sugested the ways of their improvement according
to the requirements to the mesh grafts for hernioplasty.
|
| issn |
2070-8092 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76382 |
| citation_txt |
Еволюція трансплантантів у герніології та шляхи їх вдосконалення / С.Г. Гривенко, В.С. Пикалюк, А.С. Хатіпов, Є.А. Журавель // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 2 (61). — С. 245-251. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT grivenkosg evolûcíâtransplantantívugerníologíítašlâhiíhvdoskonalennâ AT pikalûkvs evolûcíâtransplantantívugerníologíítašlâhiíhvdoskonalennâ AT žuravelʹêa evolûcíâtransplantantívugerníologíítašlâhiíhvdoskonalennâ AT hatípovas evolûcíâtransplantantívugerníologíítašlâhiíhvdoskonalennâ AT grivenkosg évolûciâtranstplantantovvgerontologiiiputiihusoveršenstvovaniâ AT pikalûkvs évolûciâtranstplantantovvgerontologiiiputiihusoveršenstvovaniâ AT žuravelʹêa évolûciâtranstplantantovvgerontologiiiputiihusoveršenstvovaniâ AT hatípovas évolûciâtranstplantantovvgerontologiiiputiihusoveršenstvovaniâ AT grivenkosg evolutionofgraftsinherontologyandwaysoftheirimprovement AT pikalûkvs evolutionofgraftsinherontologyandwaysoftheirimprovement AT žuravelʹêa evolutionofgraftsinherontologyandwaysoftheirimprovement AT hatípovas evolutionofgraftsinherontologyandwaysoftheirimprovement |
| first_indexed |
2025-11-26T00:07:36Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:07:36Z |
| _version_ |
1850591641674448896 |
| fulltext |
О б З О Р Ы Л И Т Е Р А Т у Р Ы
УДК 616–007.43:617–089.843
© Колектив авторів, 2013
ЕвОЛЮцІя ТРАНСпЛАНТАНТІв у ГЕРНІОЛОГІЇ ТА ШЛяхИ
Їх вДОСкОНАЛЕННя
С. Г. Гривенко, В. С. пикалюк, А. С. хатіпов, Є. А. Журавель
Кафедра нормальної анатомії (зав. – проф.В.С. Пикалюк) та кафедра хірургії № 2 (зав. – проф.Ф.М. Ільченко),
ДУ «Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського». 95006 Україна, м. Сімферополь, бул.
Леніна 5/7. E-mail: pikaluk@ukr.net
evoluTion oF graFTs in heronTology and Ways oF Their iMproveMenT
s. g. gryvenko, v. s. pikaluk, a. s. hatipov, e. a. Zhuravel
SUMMARY
The article describes morden literature data on grafts used in herniology. Advanteges and disadvanteges of
modern mesh materials have been analysed. There have been sugested the ways of their improvement according
to the requirements to the mesh grafts for hernioplasty.
эВОЛЮЦИЯ ТРАНСТпЛАНТАНТОВ В ГЕРОНТОЛОГИИ И пУТИ Их УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ
С. Г. Гривенко, В. С. пикалюк, А. С. хатипов, Е. А. Журавель
РЕЗюМЕ
В статье приведены современные литературные данные по трансплантантам , используемые
в герниологии. Проведен анализ преимуществ и недостатков сетчастых материалов, используемых в
настоящее время. Предложены пути их усовершенствования согласно требованиям, предъявляемым к
сетчастым имплантатам для герниопластики.
Ключові слова: геронтологія.
Проблема хірургічного лікування гриж черевної
стінки існує протягом багатьох століть [7–11, 53,3
8]. Покращенню наслідків лікування гриж сприяли
дослідження анатомо-функціональних особливостей
черевної стінки, відкриття нових, патогенетично
обумовлених методів пластики та, що особливо важ-
ливо, створення сучасних синтетичних матеріалів,
які зробили переворот у герніопластиці [1, 4, 17, 28,
36]. Ідея використання трансплантатів у хірургії гриж
була потужним стимулом для подальших наукових
досліджень [5, 22, 29, 47, 53].У зв’язку з цим доречно
привести крилатий вислів, який належить T. Billroth:
«Якщо було б можливо штучно створити тканину,
яка по щільності та міцності нагадувала б фасції та
сухожилки, то секрет радикального лікування гриж
було б знайдено!» [9].
Історія використання алопластичних матеріалів
нараховує понад 100 років [1,27, 31, 35, 47]. Про-
те, слід відмітити, що протягом тривалого часу
відношення до використання алотрансплантатів
у лікуванні гриж було стриманим [4, 10, 57, 40, 49].
Ця обставина пов’язана, в першу чергу, у зв’язку
з відсутністю біологічно інертного синтетичного
матеріалу, який би не приводив до таких проблем,
як рецидиви, відторгнення, алергічні реакції та
сенсибілізація, а також руйнація самого матеріалу
[6, 11, 26, 52, 60]. На сьогодні накопичено значний
експериментальний та клінічний матеріали по за-
стосуванню різноманітних пластичних матеріалах
у герніології [32, 36, 58, 42, 61].
На сучасному етапі розвитку герніології існує
близько 90 різних біологогічно сумісних допоміжних
пластичних матеріалів, які широко використовують-
ся у хірургічному лікуванні усіх різновидів гриж
живота [9, 17, 24, 48, 49]. Ускладнення, які пов’язані
з використанням сучасних сіток, зустрічаються рідко,
але підтверджують той факт, що «ідеального» допо-
міжного пластичного матеріалу для герніопластики
поки що не синтезовано [8, 50, 58, 42]. Вимоги, які
ставляться до сітчастих імплантатів для герніоплас-
тики були обгрунтовані Cumberland і Scalesta вклю-
чають: біологічну та хімічну інертність; відсутність
фізичної модифікації під дією тканинних рідин;
неканцерогенність; відсутність запальної реакції чи
реакції на стороннє тіло; відсутність алергії; можли-
вість набувати потрібної форми; здатність вростати
і забезпечувати адекватну тканинну репарацію та
загоєння; не змінювати рухливість м’язів черевної
стінки; забезпечувати механічно міцне закриття
дефекту черевної стінки; не викликати зрощень з
внутрішніми органами; легко різатися; піддаватися
стерилізації; бути недорогим [37, 55].
Більшість сучасних допоміжних пластичних
матеріалів для герніопластики не в повному обсязі
відповідають цим вимогам, але дають хороші ре-
зультати, які в основному задовольняють хірургів і
пацієнтів. Вони поділяються на два основних типи:
синтетичні та біологічні; на ті, що розсмоктуються,
не розсмоктуються, а також, ті, що розсмоктуються
частково [22, 24, 30].
У залежності від виду матеріалу, сітчасті імплан-
тати поділяють на три основні групи: поліпропіленові
(ПП), поліестерні (ПЕ) та політетрафторетиленові
з розширеного політетрафторетилену (eПTФE). За
245
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
структурою ниток сітчасті імплантати поділяють на
монофіламентні та поліфіламентні. В залежності від
питомої ваги основного полімера сітчасті імплантати
поділяють на так звані «важкі» та «легкі». Питома вага
«легких» сіток складає 25–30 г/м2, «важких» — досягає
80–85 г/м2. «Важкі» сітки виготовляють з маленькими
порами (менше 10 мкм). Вони гарантують максималь-
ну механічну міцність силою 100 Н/см2. «Легкі» сітки
виготовляють з великими порами (більше 75 мкм).
Міцність їх на розрив відповідає міцності місцевих
тканин силою 16–32 Н/см2. При імплантації «важкої»
сітки формується максимальна кількість мало елас-
тичної рубцевої тканини, а при імплантації «легких»
сіток за рахунок низької питомої ваги та великих nop
формується достатньо еластичний сітчастий рубець
[41, 43, 51, 34, 60].
Окремо виділяють композитні сітки, які містять
декілька складових: поліпропілен та інший матеріал
(колаген, монокрил, еПТТЕ, гіалуронат, регенеро-
вана целюлоза та ін.), що не викликає інтенсивної
проліферативної реакції тканин черевної стінки та
зрощень між сіткою і внутрішніми органами [30, 41].
У залежності від розміру nop сітчасті імплан-
тати поділяють на мікропористі (менше 10 мкм),
середньопористі (10–75 мкм) та макропористі
(більше 75 мкм).Мікропористі імплантати (розмір
nop менше 10 мкм) з розширеного політетрафторе-
тилену (eПTФE) не викликають інтенсивної про-
ліферативної реакції, переважно інкапсулюються
та не проростають сполучною тканиною. Такі сітки
не викликають зрощень з внутрішніми органами та
використовуються для інтраабдомінального розмі-
щення. Крім цього, окремо, виділяють макропористі
монофіламентні сітки, які за рахунок великих nop
(більше 75 мкм) добре проникні для фібробластів
і макрофагів, а також за рахунок монониток не
імплантують мікроорганізми та добре проростають
сполучною тканиною.Макропористі монофіламентні
поліпропіленові сітки з жорсткими краями та збе-
реженою формою (Hernimesh, Bard, Atrium та ін.)
розміщують в тканинах черевної стінки без фіксації.
Макропористі сітки з мультифіламентними нитками
(Mersilen, MycroMesh, Surgipromultifilament та ін.)
за рахунок мультифіламентних ниток мають значно
більшу схильність до інфікування у зв’язку з тим, що
мікроорганізми проникають між волокнами ниток
[30, 48, 42, 34, 62].
Біологічні допоміжні пластичні матеріали, що
розсмоктуються
В основі цих матеріалів лежить колагенова ма-
триця, яка виготовляється із тканин свині та трупної
шкіри людини. Ці матеріали розсмоктуються частко-
во, забезпечуючи міграцію фібробластів пацієнта до
самого матеріалу з відкладенням колагену та утво-
ренням нової фасції. Дослідження показали, що опо-
ри з екстрацелюлярної матриці швидко піддаються
деструкції, асоціюючись із ремоделюванням тканин з
міцністю, яка перевищує міцність нативних тканин.
Ці матеріали реалізують нову концепцію в герніо-
пластиці.Surgisis (COOKSURGICAL) є колагеновим
матричним матеріалом в один, чотири (SurgisisES)
чи вісім (SurgisisGold) шарів із підслизової оболонки
кишечника свині. Одношаровий матеріал є надто
тонким, щоб його використовувати для герніоплас-
тики. Чотирьох- і восьмишаровий — призначений
для лікування пахвинних, післяопераційних гриж
живота та стравохідного отвору діафрагми. Кола-
генова матриця цього матеріалу проростає фібро-
бластами і у такий спосіб утворюється «неофасція»,
яка заміщує сполучнотканинний дефект.Pemacol
(COVIDIEN) виробляють з дермального колагену
свині. При імплантації в тканини черевної стінки
він добре проростає фібробластами і заміщується
нативною тканиною. Використовується для герніо-
пластики та лікування нориць прямої кишки. Перед
використанням його змочують фізіологічним роз-
чином.Alloderm (LIFECELL) виробляється з трупної
шкіри людини. Як і два вище згаданих матеріали, він
добре заміщується сполучною тканиною, а перед
використанням його також змочують фізіологічним
розчином.Тутопласт (БІОІМПЛАНТ) — виробляють
з трупних тканин (тверда мозкова оболонка, широка
фасція стегна). Після спеціальних методів обробки,
біоімплантанти зберігають незмінну фізичну та біо-
хімічну колагенову структуру, характерну для даного
виду тканин. Крім цього, вони не несуть у своїй
структурі антигенну інформацію, апірогенні і не
містять залишків консервантів у готовому продукті,
мають високу гнучкість та міцність, перебудовують-
ся у власну сполучну тканину реципієнта, володіють
кровозупинною функцією, непроникні для рідин
організму, зберігаються п’ять років при кімнатній
температурі [30].
Синтетичні сітчасті пластичні матеріали, що
не розсмоктуються
До цієї групи матеріалів входять вироби з по-
ліпропілену, поліестеру, розширеного політетрафто-
ретилену (еПТФЕ) та виготовлені з них композитні
матеріали. Сітчасті матеріали цієї групи викорис-
товуються для хірургічного лікування гриж живота
усіх різновидів [30,41].
Поліпропіленові сітки
Prolene (ETHICON) — монофіламентна по-
ліпропіленова сітка. Розміри сітки 6×11 см, 15×15,
30×30 см, використовується для герніопластики
усіх різновидів гриж черевної стінки [13,54,43,44].
Проленова система (ProleneHerniaSystem (PHS)
(ETHICON) використовується для хірургічного лі-
кування пахвинних гриж, зокрема, для укріплення
внутрішнього кільця та дна пахвинного каналу.
Значно знижує вірогідність рецидивів за рахунок
подвійного укріплення задньої стінки пахвинного
каналу і володіє надійністю при пластці за Ліхтенш-
тейном [2, 46]. ProLite (ATRIUM) — монофіламентна
246
О б З О Р Ы Л И Т Е Р А Т у Р Ы
«легка» поліпропіленова сітка. Перша тонкостінна
низькопрофільна сітка з лазерною обробкою країв.
Характеризується ефективністю клінічного викорис-
тання, надзвичайною міцністю плетення, ідеальною
гнучкістю та здатністю до прилягання. Середній
розмір пор 80 мкм, питома вага 85 г/м2.Аngimesh
(АNGIOLOGIСА) — монофіламентна поліпропіле-
нова сітка виробляється в трьох варіантах, які відріз-
няються товщиною і плетенням сіток.ProLiteULTRA
(ATRIUM) — монофіламентна «легка» поліпропіле-
нова сітка. Характеризується хорошою гнучкістю
та здатністю до прилягання. Середній розмір пор
75мкм. Питома вага 50 г/м2.Поліпропіленова сітка
РРМ-403 (ОРUSМЕD®). «Легка» монофіламентна
поліпропіленова сітка з широкими порами. Добре
проростає сполучною тканиною. Має хороші мані-
пуляційні якості. Може використовуватися як при
відкритих, так і при лапароскопічних операціях.
Питома вага — 47 г/м2, розривне навантаження — не
менше 100 Н/ м2.Parietene (COVIDIEN) і Biomesh
(COUSIN) — монофіламентні матеріали із полі-
пропілену, які мають тримірне плетіння.Parietene
(COVIDIEN) монофіламент — поліпропілен з
питомою вагою 87 г/м2. Використовують для від-
критої та лапароскопічної герніопластики.Parietene
Light монофіламент (PPL) (COVIDIEN) — «легка»
монофіламентна поліпропіленова сітка з питомою
вагою 38 г/м2. Використовується для відкритої та
лапароскопічної алогерніопластики пахвинних та
невеликих вентральних гриж.Parietene ProGrip (PP G,
PP D) (COVIDIEN) — поліпропілен та полімолочна
кислота. Відкрита герніопластика пахвинних і малих
вентральних гриж без фіксації. Полімолочна кислота
утворює мікрогачки на всій нижній поверхні сітки,
які забезпечують фіксацію її до тканин без підши-
вання [19, 30].Surgipro (SPMM) (COVIDIEN) — мо-
нофіламентна поліпропіленова сітка. Пізніше було
випущено сітку другого покоління Surgipro (SPM) —
мультифіламента сітка з питомою вагою 95 г/м2 [30].
Група, так званих, «хірургічних сіток»
Хірургічна сітка BardMesh- монофіламентна
сітка із поліпропілену. Структура в’язання дозволяє
розтягувати сітку в обох напрямках, що забезпечує
її оптимальне розташування та фіксацію. Викорис-
товується для герніопластики пахвинних та після-
операційних гриж живота.Хірургічна сітка Bard Soft
є легкою сіткою із монофіламентного поліпропілену
із широкими порами. Вона на 60% легша, у порів-
нянні з поліпропіленовою сіткою Bard Mesh, та має
тонкий низький профіль, що сприяє оптимальному її
розташуванню в тканинах черевної стінки.Хірургічна
сітка PerFix® Plug є тривимірною сіткою у формі бу-
тона («plug»), що має зовнішній та внутрішній шари.
Даний імплантат складається з монофіламентного
поліпропілену та використовується при відкритих
операціях з приводу пахвинних та стегнових гриж.
PerFix®Plug розміщується у преперитонеальному
просторі, де, в залежності від методики, зовнішні
або внутрішні «пелюстки» сітки шовним матеріа-
лом пришиваються до апоневрозу, м’язів та зв’язок.
В комплекті з PerFix® Plug також є плоска сітка
Bard Mesh з отвором для сім’яного канатика, яка
розташовується над бутоном та не пришивається до
тканин, а лише зшиваються її кінці один з одним.
Хірургічна сітка 3DMax вироблена із плетених полі-
пропіленових монониток. Вона спеціально розробле-
на для лапароскопічної пахвинної герніопластики,
повністю співпадає з анатомією пахвинної області,
а дугоподібна форма робить її розташування легким.
На хірургічній сітці 3DMax є маркер із монониток
(М) та стрілка для полегшення розташування. Знак
«М» вказує на медіальний край хірургічної сітки.
Завдяки формі та жорсткій структурі граней, в біль-
шості випадків може встановлюватись без фіксації.
Rebound HRD — поліпропіленова сітка з нітіноловим
каркасом. Використовується для відкритої та лапа-
роскопічної алогерніопластики пахвинних гриж та
післяопераційних гриж живота. Нітіноловий каркас
підтримує постійну форму сітчастого імплантата,
легко піддається згинанню, після якого сітка на-
буває своєї постійної форми. Така сітка не потребує
додаткової фіксації, що значно полегшує хірургічне
втручання. Як і на попередній сітці, знак «М» вказує
на медіальний край хірургічної сітки. Завдяки формі
та жорсткій структурі граней у більшості випадків
може встановлюватись без фіксації [30].
Поліестерні сітки -виготовлені із поліестерних
(лавсанових) комплексних ниток.
Еслан (Лінтекс) — відрізняється м’якістю та
добрим моделюванням, біостабільністю, міцністю та
еластичністю.Biomesh А1 і A3 (COUSIN) є багатонит-
частими сітчастими імплантатами різного в’язання.
Сітка А1 міцніша на розтягування, у порівнянні з
A3. Сітку А1, окрім герніопластики, використо-
вують також в разі ректального або сечостатевого
пролапсу.Мersilene (ЕТНICON) — поліестерна сітка,
яка використовується впродовж багатьох років для
хірургічного лікування гриж живота усіх різновидів.
Поліестерна сітка ParietexTET (COVIDIEN) випуска-
ється також, як попередньо сформований сітчастий
імплантат для хірургічного лікування пахвинної
грижі [26, 30, 54].
Допоміжні пластичні матеріали із розширеного
політетрафторетилену
Dualmesh (GORE-TEX) — допоміжний пластич-
ний матеріал з еПТФЕ другого покоління. Він має
дві поверхні, одна з яких гладенька і має проміжки
в 3 мкм; інша — має вигляд вельвету з відстанню
між рубчиками в 150 мкм. Цей матеріал зроблено
так, щоб гладенька сторона була розміщена до вну-
трішніх органів, попереджучи зрощення з кишечни-
ком, а шорсткувата — до м’язево-апоневротичних
тканин. Дослідження показали, що проникнення
фібробластів і наступне відкладення колагену захо-
247
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
плює весь матеріал, окрім гладенької його поверхні.
Сітка Dualmesh буває товщини 1–2 мм і може бути
імпрегнована сріблом з хлоргекседином для зни-
ження ризику інфекції і має назву як Dualmesh Plus.
Dualmesh товщиною 1,5 мк наділена отворами, які
забезпечують більшу пенетрацію фібробластів та
інших клітин через матеріал.Mycromesh (GORE-
TEX) — двостороння сітка з еПТФЕ, одна поверхня
якої становить 3 мкм, а інша — 17–22 мкм. Зовніш-
ня поверхня сітки текстурована перфоративними
отворами. Mycromesh Plus відрізняється від сітки
Mycromesh додаванням срібла та хлоргекседину.
Rebound HRD V — політетрафторетиленова сітка з ні-
тіноловим каркасом, використовується для відкритої
та лапароскопічної алогерніопластики пупкових та
післяопераційних гриж живота. Нітіноловий каркас
підтримує постійну форму сітчастого імплантата,
легко піддається згинанню, після якого сітка набу-
ває своєї постійної форми. Усі сітки з розширеного
політетрафторетилену (еПТФЕ) призначені для від-
критої та лапароскопічної герніоплатики з внутріш-
ньочеревним їх розміщенням. Вони не викликають
зрощень з кишечником та іншими органами черевної
порожнини [30,39].
Композитні сітки, які складаються із декіль-
кох шарів і містять інтегральну розсмоктуваль-
ну частину. Саме цей шар, що розсмоктується,
представлений плівкою, яка покриває звичайну
поліпропіленову або поліестерну сітки і захищає
від зрощень із кишечником при підочеревинному
розташуванні.Proceed (ETHICON) — містить по-
ліпропілен, який покритий з двох сторін оболон-
кою із ПДС II (полідіоксанова полімерна плівка),
та із однієї сторони регенерованою целюлозою.
Сторона сітки, яка вкрита шаром окисленої реге-
нерованої целюлози, розміщується в бік черевної
порожнини і забезпечує антиадгезивний ефект,
розсмоктується через 7–14 днів шляхом гідролізу.
Parietexcomposite (COVIDIEN) — поліестерний
матеріал, що не розсмоктується, покритий гідро-
фільним шаром з суміші окисленого ателоколагену
типу І, поліетиленгліколю та гліцерину, який роз-
смоктується.Physiomesh (ETHICON) — складається
з поліпропілену з великими порами, яка з двох
сторін покрита монокрилом (poliglecaprone 25).
Характеризується чудовою гнучкістю, зручністю
при внутрішньочеревному розташуванні. Зручна
для використання в лапароскопічних та відкритих
операціях при післяопераційних грижах живота.
SilPromesh (SURGICALIOС) — поліпропіленовий
ендопротез з силіконовою мембраною для герніо-
пластики вентральных і пупкових гриж, вісцеральна
сторона якої має силіконову мембрану, для запо-
бігання утворення спайок. Пристінкова поверхня
виготовлена із поліпропіленової плівки, яка сприяє
фіброзному укріпленню черевної стінки. Ендопро-
тез напівпрозорий і має розмітку для ідентифікації
центра органної поверхні. Макроперфорація за-
безпечує дренаж серозної рідини із оточуючих
тканин під час операції та у післяопераційному
періоді.C-QURTM із плівковим покриттям 03FA
(ATRIUM) — поєднує у своїй конструкції поліпро-
піленову сітку ProLite™, виробництва компанії
Atrium, і тканиннорозділяючий плівковий шар
цілком натуральних жирних кислот омега-3 фар-
мацевтичних марок.Sepramesh (BARD) — включає
поліпропіленову сітку, яка покрита сформованою
антиадгезивною плівкою Sepfilm, яка є комбінацією
карбоксиметилцелюлози та гіалуроної кислоти.
Цей шар сітки розсмоктується приблизно через
7 днів. Vypro, Vypro II (ETHICON) — поєднання
поліпропілену та вікрилу. Після розсмоктування
вікрилу, поліпропілен, залишаючись у тканинах,
сприяє утворенню негрубої сполучної тканини
та зменшує вірогідність виникнення ускладнень,
що можуть бути пов’язані з імплантацією сітки.
Ultrapro (ETHICON) відносять до нового покоління
композитних легких сіток, яка складається з легкого
моноволоконного поліпропілену з великими порами
в 3 мм та моноволоконного монокрилу, який виро-
бляють з сегментарного кополімера капролактона і
гліколіда. Така комбінація призводить до зниження
реакції тканин на «стороннє тіло», у порівнянні
з простими легкими сітками з поліпропілену.
Монокрил розсмоктується через 84–140 днів без
вираженої запальної та фіброзної реакцій. Сітка
« Ultrapro» використовується для лікування гриж
живота усіх різновидів, маючи значні переваги над
важкими сітками (поліпропілен, мерсілен) в аспекті
виникнення післяопераційних ускладнень. Для
підочеревинного розміщення сітка «Ultrapro» не ви-
користовується.Система ULTRAPRO Hernia System
(UHS) (Ethicon) — двошарова композитна система,
яка використовується для лікування пахвинних
гриж. Нижній шар системи розміщується надочере-
винно, верхній — під сім’яним канатиком. TiMesh
(ВІОМЕТ) — легка (35 г/м2) та екстралегка (16 г/м2)
з великими порами, композитна сітка складається
з поліпропілену, покритого тетаном, демонстручи
високу біосумісність. Недоліком є низька межа міц-
ності на розрив (12 Н/см2), тоді як мінімум складає
16 Н/см2 [59]. Флексилен (Лінтекс) — ендопротез
з унікальними фізико-механічними властивостям;
Комбінація поліпропіленових та полівінілденф-
торидних монониток, дозволила досягти високих
показників гнучкості у поєднанні зі стабільністю
структури, що робить його зручним у маніпуляціях
[25].Фторекс (Лінтекс) — виготовлена із поліефір-
них (лавсанових) комплексних ниток з гідрофобним
фторполімерним покриттям, відрізняючись повною
відсутністю капілярності. Покриття підвищує біо-
сумісність ендопротеза і забезпечує стійкість до
інфікування при збереженні міцності, м’якості і
чудового моделювання. Використання композитних
248
О б З О Р Ы Л И Т Е Р А Т у Р Ы
сіток для герніопластики за останні роки стає до-
мінуючим, оскільки крім антиадгезивного ефекту
при контакті з тканинами, вони викликають значно
меншу запальну та фіброзну реакції, зменшуючи
вірогідність виникнення інфекційних ускладнень,
хронічного болю та демонструє більш фізіологічне
відновлення черевної стінки. При цьому доведено
переваги використання легких великопористих
сіток над важкими з маленькими порами, що свід-
чить про перспективу розвитку цього напрямку
алогерніопластики [12 ,21, 30, 45].
Проте, найбільш суттєвим недоліком любого
пластичного матеріалу, який використовується на
сьогоднішній день, є прояви місцевого запального
процесу у відповідь на імплантацію в організм чу-
жерідного матеріалу. В зв’язку з цим, є необхідність
у розробці синтетичних матеріалів, що викликають
незначну запальну реакцію, при умові збереження
задовільних характеристик по міцності та вартості
виробництва. З цією метою було запропоновано
використовувати у якості покриття для пластичних
матеріалів фетальні фібробласти, безклітиний ауто-
дермальний матрикс, мезенхімні стовбурові клітини
[3, 6, 16, 20]. Вивчалась можливість використання
ксеноперикарду та інших матеріалів [24, 63].
Доведено, що на поверхні макропористих синте-
тичних протезів в умовах бактеріальної контамінації
in vitro протягом 48 годин формуються бактеріальні
біоплівки [14]. Тому, при виконанні операцій із
застосуванням синтетичних матеріалів в умовах
бактеріальної контамінації, необхідно розробляти
особливі ендопротези, які мали б властивість про-
тидіяти колонізації та утворенню біоплівки. З цією
метою, а також для профілактики місцевих запаль-
них реакцій, деякі автори використовували обробку
сітчастого імплантату ліпосомальноантибіотико-
вим комплексом, та використовували імплантати з
антибактеріальними властивостями [5, 23]. Також
запропоновано для обробки сітчастого імплантату
використовувати протеоглікани, які отримують із
ембріональної тканини. Перші експериментальні
та клінічні результати свідчать про перспективність
цієї методики [15].
Не втрачає своєї актуальності і розробка біо-
логічних матеріалів, які б відповідали сучасним ви-
могам герніології. З’явились повідомлення про
експериментальне та клінічне випробування нового
біоматеріалу з переважним вмістом еластину [18].
Накопичено перший клінічний досвід по застосу-
ванню сітчастого матеріалу на основі титанового
шовку. Сітка повністю інтегрується у тканини та не
викликає відторгнення [22].
Підводячи підсумок аналізу літературних даних,
необхідно зазначити, що пластичні матеріали, які
сьогодні використовуються у герніології, на жаль не
відповідають вимогам «ідеального»сітчастого імп-
лантату, але вирішення цього питання дозволило б
значно покращити результати хірургічного лікування
гриж передньої черевної стінки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Адамян А. А. Путь аллопластики в герниоло-
гии и современные ее возможности / А. А. Адамян //
Современные методы герниопластики и абдоминоплас-
тики с применением полимерных имплантатов: матер.
I Междунар. конф. – М., 2003. – С. 15–16.
2. Алекберзаде А. В. Сравнительная оценка пласти-
ки пахового канала проленовой герниосистемой и по
Lichtenstein / А. В. Алекберзаде // Хирургия. – 2009. –
№ 11. – С. 70–73.
3. Богдан В. Г. Культивирование мезенхимальных
стволовых клеток жировой ткани на хирургических
сетках / В. Г. Богдан //Герниология. –2009. –№ 3 (23).
– С. 7.
4. Винник Ю. С. Оперативное лечение грыж пере-
дней брюшной стенки / Ю. С. Винник. – Красноярск,
2011. – 260 с.
5. Дзюбановський І. Я. Ускладнення після ало-
герніопластик післяопераційних вентральних гриж:
шляхи вирішення проблеми / І. Я. Дзюбановський, В.І.
П’ятночка // Український журнал хірургії. –2009. –№ 5.
–С.79–82.
6. Дубова Е. А. Морфологические изменения в зоне
имплантации сетчатыхэндопротезов, покрытых фибро-
бластами: матер. 1 Междунар. конф. «Современные
технологии и возможности реконструктивно-
восстановительной и эстетической хирургии» /
Е. А. Дубова, В. Н. Егиев, А. И. Щеголев // Альманах
Института хирургии им. А. В. Вишневского. –2008.
–№ 2 (1). –С. 26–27.
7. Егиев В. Н. Атлас оперативной хирургии гриж
/ В. Н. Егиев, К. В. Лядов, П. К. Воскресенский. – М.:
Медпрактика — М, 2003. – 228 с.
8. Егиев В. Н. Ненатяжная герниопластика /
В. Н. Егиев. – М: Медпрактика, 2000. –С. 62–67.
9. Жебровский В. В. Атлас операций при грижах
живота / В. В. Жебровский, Ф. Н. Ильченко. – Симфе-
рополь: ЧП «Эльниньо», 2004. – 315 с.
10. Жебровский В. В. Хирургия грыж живота /
В. В. Жебровский. – М.: МИА, 2005. – 400 с.
11. Жуковский В. А. Полимерные эндопротезы
для герниопластики / В. А. Жуковский. –СПб.: Ескулап,
2011. –104 с.
12. Иоффе А. Ю. Методика интраперитонеальной
герниопластики с использованием композитной сетки
Proceed / А. Ю. Иоффе, М. П. Захараш, Р. Абу-Шамсия
// Герниология. –2009. –№ 3 (23). –С. 17.
13. Использование полипропиленовой сетки
при пластике обширных дефектов брюшной стенки
// Современные технологии медицины. –2010. –№ 4.
–С.96–97.
14. Исследование in vitro микробной биоплен-
ки на поверхности синтетических макропористих
эндопротезов для пластики брюшной стенки / [В.В.
249
ТАвРИЧЕСкИЙ мЕДИкО-бИОЛОГИЧЕСкИЙ вЕСТНИк2013, том 16, №1, ч.2 (61)
Паршиков, И. В. Чоботар, В. А. Ходак, А. А. Самсонов]
// Современные технологии медицины. –2012. – № 1.
–С.15–20.
15. Лобанов С. А. Роль протеогликанов в тран-
сплантационном морфогенезе / С. А. Лобанов,
И. Х. Султанов, Н. С. Черепанов // Морфология. – 2012.
–Т. 141, № 3. –С.92–93.
16. Лядов В. К. Экспериментальное сравни-
тельное исследование противоспаечных свойств
полипропиленовых имплантатов с коллагеновым
покрытием: матер. 1 Междунар. конф. «Современные
технологии и возможности реконструктивно-вос-
становительной и эстетической хирургии» / В. К. Ля-
дов, С. Ю. Богомазова, В. В. Феденко // Альманах
Института хирургии им. А. В. Вишневского. –2008.
–№ 2 (1). –С. 27.
17. Мамедов Р. А. Сравнительная оцен-
ка применения синтетических протезов при
эндопротезировании передней брюшной стенки
у больных с послеоперационными вентральними гри-
жами / Р. А. Мамедов //Український журнал хірургії.
–2012. –№ 2. –С.35–39.
18. Морфологическое обоснование использова-
ния нового материала для трансплантации при гер-
ниопластике / [Р.Т. Нигматулин [и др.] // Морфология.
– 2012. –Т. 141,№ 3. – С.113.
19. Н е н а т я ж н а я г е р н и о п л а с т и к а .
Полурассасывающаяся самофиксирующаяся сетка
Parietene™ ProGrip™: материалы Tyco Healthcare Group
Lp. – 2007. –С.127
20. Никольский В. И. Новые биологические
материалы в герниологии / В. И. Никольский, В. А. Ба-
улин, Е. В. Титова // Актуальные проблемы современ-
ного практического здравоохранения. –Пенза, 2010
–С.255.
21. Пепенин А. В. Роль и место сетки PROCEED
при пластике вентральных гриж / А. В. Пепенин //
Герниология. –2009. – T.3, № 2. – C. 33–34.
22. Первый опыт пластики брюшной стенки ендо-
протезами из титанового шелка / [В.В. Паршиков [и др.]
//Медицинский альманах. – 2012. –№ 1. – С.107–110.
23. Пострелов Н. А. Обоснование клиничес-
кого применения для герниопластики сетчатых
эндопротезов с антимикробными свойствами /
Н. А. Пострелов, Г. Е. Афиногенов, И. Я. Базин // Вест-
ник хирургии им. И. И. Грекова. –2009. –T.168, № 6.
–C.21–24.
24. Пути улучшения эндопротезов для герни-
опластики послеоперационных вентральных гриж:
мат. 1 Междунар. конф. «Современные технологии
и возможности реконструктивно-восстановительной
и эстетической хирургии.» / [С.Д. Тарбаев, А. А. Гос-
тевский, А. С. Горелов, И. И. Жуковская] // Альманах
Института хирургии им. А. В. Вишневского. –2008. –Т.
2, № 1. –С.21.
25. Сетчатые имплантаты из поливинилиденфто-
рида в лечении грыж брюшной стенки / [В.М. Седов
и др.] // Вестник хирургии им. И. И. Грекова. –2008.
–№ 2. –C. 16–21.
26. Славин Л. Е. Осложнения хирургии грыж
живота / Л. Е. Славин, И. В. Федоров, Е. И. Сигал. –М.,
2005. –175 с.
27. Современные технологии в хирургии грыж
передней брюшной стенки / [В.В. Паршиков [и др.]
// Современные технологии медицины. –2009. –№ 1.
–С.32–38.
28. Тимошин А. Д. Хирургическое лечение
паховых и послеоперационных гриж брюшной стен-
ки / А. Д. Тимошин, А. В. Юрасов, А. Л. Шестаков. –
М.:»Триада X», 2003. –144 c.
29. Федоров И. В. Протезы в хирургии грыж:
столетняя эволюция / И. В. Федоров, А. Н. Чугунов //
Герниология. – 2004. –№ 2. – C. 45–53.
30. Фелештинський Я. П. Післяопераційні грижі
живота / Я. П. Фелештинський. –К.: «Бізнес-Логіка»,
2012. – 199 с.
31. Цверов И. А. Хирургическое лечение больных
с вентральными грыжами: современное состояние
вопроса / И. А. Цверов, А. В. Базаев // Современные
технологии медицины. –2010. –№ 4. –C. 122–127.
32. Экспериментально — клиническое обоснова-
ние применения синтетического материала «Реперен»
в хирургическом лечении грыж передней брюшной
стенки / [Р.В Романов. [и др.] // Нижегородский меди-
цинский журнал. – 2008. –№ 1. –С.53–59.
33. Экспериментальное обоснование и клиничес-
кое применение отечественного эндопротеза «Эсфил»
для пластики брюшной стенки / [Б.С. Суковатых [и др.]
// Вестник хирургии им. И. И. Грекова. –2004. –№ 7. –С.
47–50.
34. Biomechanical analysis of polypropylene
prosthetic implants for hernia repair: an experimental study
/ [F.Sergent [et al.] // Am. J. Surg. –2010. –Vol. 200, № 3.
–P. 406–412.
35. Bringman S. Hernia repair: the search for ideal
meshes / S. Bringman // Hernia. – 2010. – № 1. – P. 81–87.
36. Crovella F. Incisional hernia / F. Crovella,
G. Bartone, L. Fei. – Berlin: Springer, 2007. –261 p.
37. Cumberland V. H. A preliminars report on the use
of prefabricated nylon weave in the repair of ventral hernia
/ V. H. Cumberland // Med. J. Aust. –1952. – Vol.1. –Р.143.
38. Evaluation of adhesion formation, shrinkage
and biomechanics of prosthetic meshes after long-term
intraabdominal implantation in a sheep model / [N.B.
Zinther [еt al.] // Hernia. –2009. –Vol.1, № 13. –Р. 54.
39. Foda M. Enterocutaneous fistula associated with
ePTFE mesh: case report and review of the literature /
М. Foda, М. А. Carlson // Hernia. –2009. –Vol.3. –P.323–
326.
40. Galun D. Delayed and late mesh infections after
inguinal hernia repair / D. Galun, М. Milicevic, Р. Bulajic
// Hernia. –2011. – Vol.15, № 2. –P.50.
41. Huschitt N. Open intraperitoneal hernia repair
for treatment of abdominal wall defects-early results by
250
О б З О Р Ы Л И Т Е Р А Т у Р Ы
placement of a polypropylene-ePTFE-mesh / N. Huschitt,
М. Feller, Е. Lotspeich // Zentralbl Chir. –2006. –Vol.131,
№ 1. –P.57–61.
42. Influence of mesh materials on the integrity of
the vas deferens following Lichtenstein hernioplasty: an
experimental model / [К. Junge [et al.] // Hernia –2008.
–Vol.12. –P.621–626.
43. Klosterhalfen В. Functional and morphological
evaluation of different polypropylene-mesh modifications
for abdominal wall repair / В. Klosterhalfen, U. Klinge,
V. Schumpelick // Biomaterials. –1998. – Vol.19. –P.2235.
44. Lichtenstein I. L. The tensionfree hernioplastic
/ I. L. Lichtenstein, А. С. Schulman, Р. К. Amid // Am.
J. Surg. –1989. –Vol.157. – P.188.
45. Liu F. Repair of large abdominal wall defects
using the Proceed™ surgical mesh with open intra-
peritonium onlay method / F. Liu, J. Li // Saudi Med J.
–2011. – Vol.32, № 5. –P. 504–509.
46. Lo D. J. Bowel complications after prolene
hernia system (PHS) repair: a case report and review of the
literature / D. J. Lo, K. J. Bilimoria, С. М. Pugh //Hernia.
–2008. – Vol.12. –P. 437–440.
47. Long term outcome and quality of life after open
incisional hernia repair — light versus heavy weight meshes
/ [Ladurner R., С. Chiapponi, Linhuber Q., Т. Mussack T.]
// BMC Surg. –2011. – Vol.11. – P.25.
48. Male infertility after mesh hernia repair: A
prospective study / [М. Hallen [et al.] //Surgery. –2011.
–Vol.149, № 2. –Р. 179–184.
49. Malik A. Mesh related complications and
associated morbidity in hernia surgery/ А. Malik // Hernia.
–2009. – Vol.1, № 13. – P. 26.
50. Mesh shrinkage — fact or myth? Data from a
prospective randomized clinical trial / [Н. Forster [et al.] //
Hernia. –2009. – Vol.1, № 13. –P. 53.
51. Novotny T. Evalua t ion of a kn i t ted
polytetrafluoroethylene mesh placed intraperitoneally in
a New Zealand white rabbit model / Т. Novotny // Surg.
Endosc. –2012. – Vol.7. – Р.1884–1891.
52. Patient satisfaction, chronic pain and quality of
life after incisional hernia repair: effects of recurrence and
repair technique / [C.W. Snyder [et al.] // Hernia. –2011.
–№ 15. –Р. 123–129.
53. Penttinen R. Mesh repair of common abdominal
hernias: a review on experimental and clinical studies /
R. Penttinen, J. M. Grönroos // Hernia. –2008. – Vol.12.
–Р.337–344.
54. Randomized clinical trial comparing lightweight
composite mesh with polyester or polypropylene mesh
for incisional hernia repair / [J.Conze [et al.] // Br. J. Surg.
–2005. – Vol.92. –Р.1488–1493.
55. Scales J. T. Discussion on metals and synthetic
materials in relation to soft tissues: tissue reaction to
synthetic materials / J. T. Scales // Proc. R. Soc. Med. –1953.
– Vol.46. –P. 647.
56. Seker D. Long-term complications of mesh
repairs for abdominal-wall hernias / D. Seker // J. Long
Term Eff Med Implants. –2011. –Vol.3. –Р.205–218.
57. The effect of mesh type and fixation on migration
and contraction in the early post-operative period / [S.
Bachman [et al.] // Hernia. –2009. – Vol. 1, № 13. –Р.53.
58. The measurement of chronic pain and health-
related quality of life following inguinal hernia repair: a
review of the literature / [Р. Jonge [et al.] // Hernia –2008.
–Vol.12. –P. 561–569.
59. Titanised polypropylene meshes: first clinical
experience with the implantation in TAPP technique and
the results of a survey in 22 German surgical departments /
[Н.М. Schardey [et al.] // Zentralbl Chir. –2004. – Vol.129,
№ 5. –Р. 363–368.
60. Tsirline V. B. Cost analysis of wound
complications after ventral hernia repair / V. B. Tsirline,
D. A. Klima, К. Т. Dacey // Hernia. –2011. –Vol.15, № 2.
–P.53.
61. Ventralex mesh in umbilical/epigastric hernia
repairs: clinical outcomes and complications / [D.F. Martin,
R. F. Williams, Т. Mulrooney, G. R. Voeller] // Hernia.
–2008. – Vol.12. – Р.379–383.
62. Vrijland W. W. Intraperitoneal polypropylene
mesh repair of incisional hernia is not associated with
enterocutaneous fistula / W. W. Vrijland // Br. J. Surg.
–2000. –Vol.3. – Р. 348–352.
63. Winkler A. A. Effect of suture material on tensile strength
and complication rate in abdominal fascial defects repaired
with acellular dermal matrix / А. А. Winkler, M. L. Milburn,
L. T. Holton // Hernia. –2008. –Vol.12. – P. 33–38.
251
|