Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні

Подано порівняльний огляд властивостей полімерів із вмістом азобензенових барвників та аморфних плівок халькогенідів. Проаналізовано значний масив експериментальних даних, що описують різні аспекти фотостимульованих перетворень, які виявляються у змінах оптичних властивостей даних матеріялів. Обгово...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
Дата:	2009
Автори:	Іваницький, В.П., Кришеник, В. М., Сабов, В.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України 2009
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76416
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні / В.П. Іваницький, В.М. Кришеник, В.І. Сабов // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 2. — С. 443-457. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859636569237880832
author	Іваницький, В.П. Кришеник, В. М. Сабов, В.І.
author_facet	Іваницький, В.П. Кришеник, В. М. Сабов, В.І.
citation_txt	Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні / В.П. Іваницький, В.М. Кришеник, В.І. Сабов // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 2. — С. 443-457. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
description	Подано порівняльний огляд властивостей полімерів із вмістом азобензенових барвників та аморфних плівок халькогенідів. Проаналізовано значний масив експериментальних даних, що описують різні аспекти фотостимульованих перетворень, які виявляються у змінах оптичних властивостей даних матеріялів. Обговорюються орієнтаційно визначені (анізотропні) зміни при фотозбудженні з акцентуванням основної уваги на виявлених вражаючих збігах і, навпаки, на суттєвих відмінностях у змінах властивостей цих двох видів аморфних середовищ під впливом ініціюючого зміни світлового поляризованого випромінення. Brief comparative review of properties of azobenzene dye containing polymers and amorphous chalcogenide films is presented. A considerable array of experimental data describing different aspects of photostimulated transformations, which manifest themselves in changes in optical and mechanical properties of these materials, is analyzed. Changes caused by orientation (anisotropy) at photoexcitation are discussed. Prominence is given to detected surprising coincidences and, vice versa, essential differences in properties changes of these two types of amorphous media under the action of polarized light. Проведен сравнительный анализ свойств полимеров, содержащих азобензеновые красители, и аморфных пленок халькогенидов. Обработан значительный массив экспериментальных данных, которые описывают разные аспекты фотостимулированных превращений, проявляющихся в изменении оптических свойств данных материалов. Обсуждаются ориентационно обусловленные (анизотропные) изменения при фотовозбуждении с акцентированием основного внимания на обнаруженных удивительных совпадениях и, наоборот, на существенных различиях в изменениях свойств этих двух видов аморфных сред под воздействием инициирующего изменения светового поляризованного излучения.
first_indexed	2025-12-07T13:16:55Z
format	Article
fulltext	443 PACS numbers: 42.70.-a, 61.41.+e,61.43.Dq,78.20.Fm,78.66.-w,82.35.Ej, 82.50.Kx Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні В. П. Іваницький, В. М. Кришеник, В. І. Сабов Ужгородський національний університет, вул. Підгірна, 54, 88000 Ужгород, Україна Подано порівняльний огляд властивостей полімерів із вмістом азобензе- нових барвників та аморфних плівок халькогенідів. Проаналізовано зна- чний масив експериментальних даних, що описують різні аспекти фотос- тимульованих перетворень, які виявляються у змінах оптичних власти- востей даних матеріялів. Обговорюються орієнтаційно визначені (анізот- ропні) зміни при фотозбудженні з акцентуванням основної уваги на вияв- лених вражаючих збігах і, навпаки, на суттєвих відмінностях у змінах властивостей цих двох видів аморфних середовищ під впливом ініціюю- чого зміни світлового поляризованого випромінення. Brief comparative review of properties of azobenzene dye containing polymers and amorphous chalcogenide films is presented. A considerable array of ex- perimental data describing different aspects of photostimulated transforma- tions, which manifest themselves in changes in optical and mechanical proper- ties of these materials, is analyzed. Changes caused by orientation (anisotropy) at photoexcitation are discussed. Prominence is given to detected surprising coincidences and, vice versa, essential differences in properties changes of these two types of amorphous media under the action of polarized light. Проведен сравнительный анализ свойств полимеров, содержащих азобен- зеновые красители, и аморфных пленок халькогенидов. Обработан значи- тельный массив экспериментальных данных, которые описывают разные аспекты фотостимулированных превращений, проявляющихся в измене- нии оптических свойств данных материалов. Обсуждаются ориентацион- но обусловленные (анизотропные) изменения при фотовозбуждении с ак- центированием основного внимания на обнаруженных удивительных совпадениях и, наоборот, на существенных различиях в изменениях свойств этих двух видов аморфных сред под воздействием инициирующе- го изменения светового поляризованного излучения. Ключові слова: азобензенвмісні аморфні полімери, халькогеніди, двоп- роменеве заломлення, фотостимульовані перетворення. Наносистеми, наноматеріяли, нанотехнології Nanosystems, Nanomaterials, Nanotechnologies 2009, т. 7, № 2, сс. 443—457 © 2009 ІМФ (Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України) Надруковано в Україні. Фотокопіювання дозволено тільки відповідно до ліцензії 444 В. П. ІВАНИЦЬКИЙ, В. М. КРИШЕНИК, В. І. САБОВ (Отримано 19 лютого 2008 р.) 1. ВСТУП Поведінка фоточутливих аморфних плівок халькогенідів (АПХ) та азобензенових полімерів (АП) детально проаналізована у серії огля- дових робіт [1—5] і [6—8] відповідно. При ознайомленні з ними звер- тає на себе увагу повністю незалежна аналіза результатів однотип- них досліджень цих двох видів матеріялів. Одночасно простежують- ся настільки чіткі кореляції їх поведінки, що доречно припустити існування структурно обумовлених спільних внутрішніх передумов, якими такі кореляції визначаються. В даній роботі зроблено спробу віднайти ті об’єднуючі керуючі мотиви перетворень, які й забезпе- чують однотипність динаміки стимульованих змін основних власти- востей АПХ та АП. На першому етапі аналізи предметом розгляду є результати досліджень фотостимульованого реверсивного двопроме- невого заломлення [9—15] та дихроїзму [16—17]. Основна мета роботи полягає не просто в оцінці досить значного об’єму експериментальних та теоретичних результатів. Більш важ- ливим є вияснення загальних деталей внутрішнього механізму фо- топеретворень, в яких виявляється чутливість згаданих речовин до поляризаційного стану світлових хвиль. Відповідні ефекти відно- сяться до векторного (просторово анізотропного) відгуку твердоті- льного середовища при його резонансних взаємодіях з полем опти- чного випромінення. Дані фотостимульовані перетворення вияв- ляють родинну взаємопов’язаність та взаємозалежність різномані- тних змін, які зазвичай трактуються як окремі незалежні вияви фотоструктурного та фотомеханічного відгуків. При аналізі таких процесів основну увагу зосереджено нами на тих структурних тран- сформаціях, які задають інтеґральну спрямованість і визначають динаміку одночасних змін структурних, механічних та оптичних властивостей. Намагаючись зберегти максимальну коректність у проведенні порівняльної аналізи, надалі свідомо обмежимо коло розглядува- них матеріялів добре відомими «класичними» об’єктами дослі- джень, як то стабілізовані протягом кількох діб витримки [11] амо- рфні плівки бінарних халькогенідних систем As—S(Se) та некриста- лічні полімери типу pDR1M. В останньому випадку азо-ароматичні Disperse Red (DR1) хромофори хемічно ув’язуються в матриці полі- метилакрилату (PMMA). Відзначимо, що обидва взяті до аналізи типи фоточутливих сере- довищ вирізняє реальна перспектива практичних застосувань, найперше в якості активних компонент для реверсивного оптично- го запису та субмікронної літографії, де ключовою стає реалізація переваг нанотехнологічних прийомів, а також при розробленні оп- ВІДГУК ПЛІВОК ХАЛЬКОГЕНІДІВ ТА ПОЛІМЕРІВ ПРИ ФОТОЗБУДЖЕННІ 445 тичних перемикачів, нелінійних оптичних пристроїв, дифракцій- них оптичних елементів, планарних інтеґрально-оптичних схем. 2. ОПТИЧНІ ВЕКТОРНІ ЕФЕКТИ В АМОРФНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ТА ЇХ ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРНА ОСНОВА Перше повідомлення про оптично анізотропні ефекти у зазначених матеріялах з’явилось у 1977 р., коли було продемонстровано появу стимульованого двопроменевого заломлення в аморфних плівках As2S3 під впливом лінійно поляризованого світлового випромінення [9]. В даній роботі виявили неґативне фотонаведене двопроменеве заломлення Δn = n׀׀ − n⊥ < 0 з величиною Δn ∼ −2⋅10−3, де n׀׀ і n⊥ – по- казники заломлення плівки в напрямках, паралельному й перпен- дикулярному до електричного вектора ініціюючих зміни лінійно поляризованих світлових хвиль. Незабаром виявилося, що такі ж ефекти фотостимульованого двопроменевого заломлення з величи- ною \|Δn\| < 3⋅10−3 характерні для широкого діяпазону складів АПХ бінарних систем As—S(Se) (рис. 1, а) [9—11]. При цьому було показа- но, що неґативна оптична анізотропія (двопроменеве заломлення та фотодихроїзм) у середовищі АПХ створюється під впливом лінійно поляризованого світла з області власного вбирання, або ж із діяпа- зону так званих тауцівських «хвостів» станів. Параметер нормалі- зованого лінійного дихроїзму в АПХ не виходив за межі значень ∼ −0,02 [16]. Про виникнення неґативного двопроменевого заломлення в АП при їх резонансних взаємодіях з лінійно поляризованим світлом ви- димого діяпазону спектру (рис. 1, б) вперше повідомлялось у роботі [12]. З часом лінійне двопроменеве заломлення та супровідний ефект фотодихроїзму були виявлені в різноманітних фотофункціональних матеріялах, які містять азобензенові хромофори. Між ними виділя- ються як особливо фоточутливі аморфні полімери та рідкокристалі- чні (РК) середовища [17]. В аморфних АП величини реверсивного фотоіндукованого двопроменевого заломлення обмежуються зна- ченнями, близькими до −0,1, тоді як для окремих напівкристаліч- них АП параметер Δn по модулю перевищує 0,3 [17]. Зазначимо, що для аналізованих матеріялів різного складу набуті амплітудні вели- чини параметрів оптичної анізотропії майже не залежать від інтен- сивности ініціюючого опромінення. Остання позначається тільки на швидкості зростання параметру двопроменевого заломлення чи фо- тодихроїзму. В той же час, збільшення температури аморфної мат- риці зменшує оптичну анізотропію. Також важливо, що і в АПХ, і в АП фотонаведене двопроменеве заломлення та дихроїзм можна пов- ністю усунути термовідпалом при температурах, близьких до темпе- ратури склування чи розм’якшення Тg або перезаписом циркулярно поляризованим світловим потоком. Наступна дія лінійно поляризо- 446 В. П. ІВАНИЦЬКИЙ, В. М. КРИШЕНИК, В. І. САБОВ ваного світла знову стимулює появу оптичної анізотропії. В цьому разі говорять про реверсивність двопроменевого заломлення та дих- роїзму в циклах їх наведення та стирання різними зовнішніми дія- ми. При з’ясуванні природи анізотропного фотовідгуку в аморфних фотохромних полімерах і халькогенідах, в першу чергу звернемо увагу на окремі елементи їх льокальної структури, які мають ви- ражені ознаки полярности та хіральности [3, 18]. Вони забезпечу- ють створення при фотозбудженні в атомовій сітці окремих фраґ- ментів з дипольними моментами. Під дією лінійно поляризованого світла такі диполі здатні набувати вибіркової орієнтації, тим самим реаґуючи на спрямованість електричного вектора світлової хвилі. Більше того, через поляризаційний вплив диполів на їх найближче оточення можливо очікувати додаткову диполь-дипольну взаємо- дію між окремими структурними елементами атомової сітки. В си- лу створюваних статистичних кореляцій при динамічній взаємодії диполів з оточуючими сусідами в аморфній матриці стає можливим узгоджений характер льокальних структурних перетворень, що й виявляється в поведінці АП та АПХ. Таким чином, у векторних ефектах в АП і АПХ дія «анізотроп- них» зовнішніх умов забезпечує формування структурної анізотро- пії невпорядкованої атомової сітки. Але для прояву таких ефектів в аморфній сітці вихідного середовища вже мають бути присутні структурні фраґменти одного з двох видів: а) які мають власну ані- зотропну будову або б) які можуть перейти в анізотропний структу- рний стан під дією зовнішніх сил. Обидва види таких фраґментів A B C D E G F H P = 60 ìÂò⋅ñì−2 λ = 514 íì 1 2 3 4 0 400 800 1200 1600 Δn , 1 0 −3 t, c 0,02 0,04 0,06 0,08 0 0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 A B C Δn , 1 0 −3 t, c а б Рис. 1. Динаміка реверсивних циклів наведення та стирання двопромене- вого заломлення в аморфних плівках As40S60 (наші дані) (а) та азобензено- вих полімерах [14] (б). На рисунку 1, а точкам піків і впадин двопромене- вого заломлення відповідають моменти зміни напрямку поляризації ви- промінення, що також відмічено на рисунку стрілками. На рисунку 1, б точка А відповідає початку засвічення поляризованим променем, точка В – його закінченню, точка С– зміні напрямку поляризації променя. ВІДГУК ПЛІВОК ХАЛЬКОГЕНІДІВ ТА ПОЛІМЕРІВ ПРИ ФОТОЗБУДЖЕННІ 447 повинні також мати відповідну електронну підсистему, через яку відбувається їх взаємодія із зовнішніми силами (наприклад, дипо- льний момент). При цьому досягнення анізотропного фотовідгуку в них може визначатися кількома факторами: – високим ступенем структурної свободи некристалічного стану, завдяки чому в атомовому каркасі можуть фіксуватися «фотонаве- дені» анізотропні льокальні структурні фраґменти; – наявністю льокальних структурних фраґментів із власним ди- польним моментом; – можливістю створення під дією оптичного випромінення льока- льних структурних фраґментів із наведеним дипольним моментом. 3. ВІДМІННОСТІ ЛЬОКАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ АПХ ТА АП, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА ВЕКТОРНІ ЕФЕКТИ Векторні оптичні ефекти в АП пов’язують з присутністю базових мо- лекуль азобензену з жорстким подвійним зв’язком —N=N—, який з’єднує два фенілові кільця (рис. 2). Обидва фенілові кільця в моле- кулях мають свій дипольний момент р, вектор якого колінеарний напрямку подвійного зв’язку (рис. 2). Серед різних топологічних форм таких молекуль особливо важливими є транс- та цис-конфіґу- рації, в яких кільця перебувають в одній площині, але в суттєво різ- них геометричних позиціях (рис.2). При цьому транс-конфіґурація є більш стабільною в порівнянні з цис-конфіґурацією. При впровадженні в полімерну атомову сітку молекулі азобензену переважно набувають форми транс-конфіґурації і мають практично рівноймовірну просторову орієнтацію. Визначальною особливістю поведінки молекуль азобензену в полімерній сітці є схильність до фотохемічних ізомеризаційних перетворень зі зміною стану подвій- ного хемічного зв’язку при опроміненні світлом. Кожен елементар- ний акт ізомеризаційних перетворень включає незначні трансфор- мації фенілових кілець, які полягають у їх взаємному повороті і (або) зміщенні відносно —N=N— зв’язку. Тривалість одного такого акту складає пікосекунди і вимагає енергії ∼ 2 еВ. Крім того, існує енерге- тичний бар’єр переходу в фотозбуджений стан, величина якого оці- нюється в 200 кДж/моль [19]. Ця енергія необхідна для забезпечен- ня відповідних трансформацій досить масштабних ділянок полімер- ної матриці в льокальній області протікання даних переходів. Після кожного елементарного акту ізомеризаційних перетворень хромофорним складовим вдається не набагато змінити власну оріє- нтацію та положення в просторі. Оскільки дипольні моменти фені- лових кілець фіксованої молекулі направлені в протилежних на- прямках, то сумарним результатом зовнішньої дії поляризованого оптичного випромінення буде поступове збільшення в полімерній сітці популяції цис-конфіґурацій із орієнтацією зв’язку —N=N— пе- 448 В. П. ІВАНИЦЬКИЙ, В. М. КРИШЕНИК, В. І. САБОВ рпендикулярно до поляризаційної вісі світлового потоку (рис. 2). Таким чином, взаємодія АП з лінійно поляризованим світлом зумо- влює покрокову просторову трансформацію певної частки транс- конфіґурацій молекуль азобензену в цис-конфіґурацію з одночас- ним набуттям дипольними азобензеновими групами переважаючої орієнтації відносно поляризованого світлового променя. Цей процес являє собою періодично повторювані транс⇔цис-ізомеризаційні цикли, що визначають неперервність взаємних переходів азобензе- нових молекуль між низько енергетичною (термічно стабільною) планарною транс-конфіґурацією та високо енергетичною (метаста- більною) вигнутою і викривленою цис-формою. Така серія молеку- лярних рухів адаптуальної переорієнтації векторів диполів при вбиранні світлових квантів веде до статистичного збільшення кон- центрації хромофорів в цис-конфіґураціях з переважаючою орієн- тацією їх фенілових кілець відносно поляризаційного напрямку світла. Зазначимо, що податливі (нестійкі) цис-форми молекулі хромо- фору наділені здатністю до більш вільного розгортання в порівнян- ні з транс-ізомерами. Тому навіть в обмежуючому полімерному ото- ченні вони можуть досить легко перейти в новий орієнтаційний стан. В силу цих причин популяція цис-форми ізомерів найбільш чутлива до поляризаційного стану світлових опромінюючих хвиль. Оскільки цис-конфіґурації енергетично менш стабільні, то для них в атомовій сітці полімеру постійно виявляється тенденція до пе- реходу в транс-конфіґурації. Але в процесі таких переходів кінцеві транс-конфіґурації зберігають переважаючу орієнтацію зв’язків — N=N—, одержану під дією поляризованого випромінення. Молекулі азобензену із такою набутою просторовою орієнтацією в полі поляри- зованого випромінення займають найнижчі енергетичні мінімуми, внаслідок чого практично припиняються їх подальші трансформації в полімерному каркасі. В сумі це веде до поступового зменшення 9,0 Å 5,5 Å N N N N p hν hν′ k B T öèñ òðàíñ Рис. 2. Структура молекуль азобензену та їх ізомеризаційні перетворення [19]. ВІДГУК ПЛІВОК ХАЛЬКОГЕНІДІВ ТА ПОЛІМЕРІВ ПРИ ФОТОЗБУДЖЕННІ 449 концентрації хромофорів з усіма іншими напрямками дипольних моментів [20]. Дане явище називають фотоорієнтаційним виснажен- ням. Такі елементарні акти орієнтаційних структурних перетворень молекуль азобензену з набуттям ними переважаючої фіксованої орі- єнтації і є основою векторних фотостимульованих змін в АП, що ви- значають появу помітних за величиною ефектів двопроменевого за- ломлення та дихроїзму в площині полімерної плівки. В процесі фотоіндукованих молекулярних зміщень змінюються внутрішні молекулярні ковалентні та міжмолекулярні Ван дер Ва- альсові сили та водневі зв’язки, що зумовлює зміну міжатомових та міжмолекулярних віддалей в льокальних структурних фраґментах полімерної матриці. Результатом є узгоджена зміна структури по- лімерних ланцюжків і, як наслідок, нестабільність хемічних і фі- зичних макрохарактеристик полімерів. Приведена аналіза показує, що описані процеси не зводяться просто до взаємодії диполів з єдиною рушійною силою фотоопромі- нення, яка спрямована на мінімізацію вбирання світла азобензено- вими групами. В них важливу роль відіграють і полярні та просто- рові фактори, поєднанням яких забезпечуються найбільш ефектив- ні кооперативні молекулярні рухи. Особлива роль тут належить анізотропній взаємодії між феніловими ланцюжковими групами та колективними модами їх полімерного оточення. Виникаючі при цьому стійкі кореляції міжатомових віддалей та кутів між ними прив’язані до льокальних областей анізотропного збудження фото- чутливих структурних елементів, стохастично розподілених у нев- порядкованій сітці полімерів. У результаті, кооперативні узгодже- ні зміщення атомів стають наслідками ряду послідовних актів фо- тоізомеризації. За аналогією з полімерами, в АПХ головна роль у процесах ревер- сивного наведення двопроменевого заломлення також належить ди- намічному просторовому перегрупуванню атомів в неорганічному полімерному каркасі. Але в цих матеріялах структурна основа таких перетворень суттєво відрізняється від АП. По-перше, в атомовому каркасі АПХ льокальні структурні фраґ- менти, які відповідають за появу оптичної анізотропії, в більшости випадків просторово не відділені від полімерної сітки і ув’язані в ній сильними ковалентними зв’язками. По-друге, хемічний склад АПХ, в яких спостерігаються векторні ефекти, може змінюватися в широких межах з одночасною зміною вимірности і топології їх атомового полімерного каркасу від одновимірного (для чистого се- лену) до двовимірного (в збагачених арсеном матеріялах). По-третє, характер структури АПХ з великим вмістом арсену досить подіб- ний до азобензенових АП. Їх атомова будова також являє собою по- лімерний каркас, в котрий входять молекулярні структурні фраґ- менти на основі атомів As і Se. По-четверте, в даних матеріялах осо- бливо важлива роль належить гіперполяризованим незв’язаним 450 В. П. ІВАНИЦЬКИЙ, В. М. КРИШЕНИК, В. І. САБОВ неспареним (lone-pair) електронам атомів халькогену, які форму- ють ослаблені нековалентні зв’язки і сприяють утворенню анізот- ропних структурних фраґментів. По-п’яте, в атомовому каркасі АПХ існує висока концентрація низькокоординованих атомів, яким властиво змінювати свій зарядово-координаційний стан та льокальні положення в невпорядкованій атомовій сітці. І, наприкі- нці, зі зміною хемічного складу АПХ змінюється ступінь механіч- ної жорсткости їх атомової невпорядкованої сітки, яка може спри- яти або завадити фіксації стимульованих структурних змін. Враховуючи відзначені особливості будови АПХ, в них можна ви- ділити, щонайменше, три типи льокальних структурних фраґмен- тів, які відповідають за появу векторних оптичних ефектів. У чисто- му селені та в матеріялах, збагачених селеном, основою появи наве- деного двопроменевого заломлення є наявність специфічних льока- льних конфіґурацій від розміщених поряд ланцюжків. Під дією по- ляризованого випромінення відбувається розрив відповідно орієнто- ваних хемічних зв’язків Se—Se в одному із ланцюжків таких конфі- ґурацій з наступним перев’язуванням їх між собою та зміною заря- дового стану атомів, які беруть участь в даних процесах. У результаті в атомовій сітці утворюються льокальні структурні фраґменти з ані- зотропною будовою. Але завдяки «м’якості» структури таких речо- вин утворені льокальні фраґменти легко релаксують разом з оточую- чою їх атомовою сіткою в новий стан. Це зумовлює «розмиття» виді- лених опромінюючим полем більш ймовірних просторових орієнта- цій анізотропних фраґментів зі зникненням прояву в них двопроме- невого заломлення. Тобто, в основі векторних ефектів селенозбага- чених плівок лежать процеси статистично анізотропної переорієнта- ції S(Se)—S(Se) зв’язків в особливих льокальних конфіґураціях лан- цюжків. Зі зростанням в атомовій сітці АПХ концентрації атомів As посту- пово збільшується її структурна жорсткість, що веде до просторової фіксації утворених новонаведених анізотропних структурних конфі- ґурацій, а, відповідно, і до фіксації двопроменевого заломлення піс- ля припинення дії ініціюючого випромінення. На нашу думку, в АПХ із значним вмістом арсену у векторних явищах помітну роль починають відігравати і пірамідальні структурні одиниці As(S(Se))3. Спрямований розрив поляризованим випроміненням зв’язків S(Se)— S(Se) задасть направлену перебудову атомової сітки в їх околі з ви- значеною льокальною орієнтацією цих структурних одиниць. Оскі- льки вони мають власну просторову анізотропію, то це зумовлюва- тиме утворення і анізотропних льокальних структурних фраґментів з проявами векторних ефектів в оптичних властивостях. Структурною основою векторних ефектів для As-збагачених АПХ є наявність в атомовім двовимірнім полімернім каркасі фраґменто- ваних молекулярних утворень As4S(Se)4 і As4S(Se)3 [22—24]. При опроміненні лінійно поляризованим світлом частіше розриваються ВІДГУК ПЛІВОК ХАЛЬКОГЕНІДІВ ТА ПОЛІМЕРІВ ПРИ ФОТОЗБУДЖЕННІ 451 окремі As—As зв’язки в тих молекулярних кластерах, які переважно орієнтовані цими зв’язками паралельно до електричного вектора ініціюючого світла (рис. 3). Одночасно гомополярні зв’язки As—As, перпендикулярні до вектора електричного поля, розриваються у ме- ншій мірі. Більше того, в околі популяції розірваних гомополярних As—As зв’язків, котрі орієнтовані перпендикулярно до вектора поля- ризації світлових хвиль, протікають окремі деполімеризаційні про- цеси із відновленням молекуль As4S(Se)4 та As4S(Se)3 [22—24]. Таким чином, в АПХ збагачених арсеном роль полімерного ото- чення і впроваджених молекуль виконують топологічно різні струк- турні угрупування власної атомової сітки даних матеріялів. Поліме- рна підсистема являє собою взаємно ув’язані, в протяжних непере- рвних ділянках шаруваті фраґменти, тоді як функцію азобензенових молекуль виконують окремі молекулярні комплекси (в основному це As4S(Se)4), просторово впроваджені між полімерними формування- ми. Відповідно, наведення двопроменевого заломлення в таких ха- лькогенідних матеріялах зумовлено розривом певних хемічних зв’язків окремих молекуль і переорієнтаційними зміщеннями вини- каючих при цьому розкритих атомних фраґментів в полі поляризо- ваного оптичного випромінення. Стирання ж наведеного двопроме- невого заломлення відбувається шляхом повернення виниклих льо- кальних структурних конфіґурацій атомової сітки у вихідний стан. 4. ЗАГАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ ВЕКТОРНОГО ФОТОВІДГУКУ АМОРФНИХ СЕРЕДОВИЩ Аналіза різноманітних стимульованих перетворень в АПХ ведеться переважно в рамках феноменологічного моделю двох конфіґура- ційних станів (ДКС) [21, 22]. У цьому моделі розрізняють просторо- во виділені ділянки у вигляді м’яких та жорстких льокальних ато- мових конфіґурацій, котрі вважаються двома основними конфіґу- раційними станами невпорядкованої атомової сітки. Крім того, враховується різнорівневий (ієрархічний) характер взаємодій E Рис. 3. Модель стимульованих реверсивних перетворень молекуль As4Х4, який визначає структурну основу наведеного двопроменевого заломлення в АПХ, збагачених арсеном. Стрілка вказує напрям поляризації світлово- го променя. 452 В. П. ІВАНИЦЬКИЙ, В. М. КРИШЕНИК, В. І. САБОВ структурних і механічних підсистем такої сітки у стимульованих необоротних перетвореннях. При цьому структурні та механічні зміни розглядаються, як взаємодоповнюючі та активно взаємодіючі між собою, що і визначає особливості фотовідгуку аморфного сере- довища АПХ. У цілому ж їх фоточутлива поведінка є наслідком ефектів конкуруючих взаємодій льокально розділених жорстких і м’яких атомових конфіґурацій [22]. Модель ДКС успішно використовується при розгляді мікроскопі- чного механізму реверсивної оптичної анізотропії в АПХ [11, 22]. Її основою вважається описаний вище статистично анізотропний ха- рактер фотоактивованих льокальних структурних перетворень різ- ного виду в атомовій матриці. Модель ДКС у його ключових деталях корелює з механізмом пе- ретворень, відомим як angular selective hole burning (photoselection). Його вперше запропонували Дюмонт та Осман [8] для розгляду спо- нтанних і фотоіндукованих орієнтаційних зміщень молекуль у по- лімерному середовищі. З фотостимульованим «вигоранням» дірок певної орієнтації статистично змінюється їх популяція в азобензе- нових полімерах, і до цього причетні процеси анізотропного (куто- вого) переорієнтування фоточутливих структурних елементів вна- слідок значного числа циклів ізомеризаційних перетворень. Узго- джені кутові кореляції, як необхідний атрибут процесу створення cтабільної оптичної анізотропії, виводиться з анізотропних взаємо- дій між побічними ланцюжковими групами (side chain groups) і ко- лективними модами полімерного оточення. Насправді, кожний з двох вже згаданих моделів придатний для пояснення світлочутливих векторних (орієнтаційно визначених) змін, бо в їх рамки легко вписуються як сильно гетерогенні пласти- чні, так і помітно анізотропні (неспоріднені) пружні атомові пере- групування [30]. Виведена з льокальних структурних перетворень макроанізотропна фотопружня реакція аморфного середовища найбільш чітко виявляє себе в різного роду оптомеханічних ефек- тах. Проведемо порівняльну аналізу реверсивної оптичної анізотропії в АПХ та АП в рамках цих моделів. І в першому, і в другому випадку, досяжні амплітудні значення параметрів оптичної анізотропії пере- важно задаються концентрацією «оптично-активних» льокальних атомових конфіґурацій у невпорядкованій атомовій сітці. Тому для АП максимальні параметри реверсивного двопроменевого заломлення слід чекати для зразків, де присутня найбільша концентрація азобен- зенових груп [13]. Для АПХ As—S(Se) така ситуація буде виявлятися в речовинах із значною концентрацією «м’яких» атомових конфіґура- цій [21, 22], тобто молекулярних фраґментів типу As4S(Se)4, та особ- ливих ланцюжкових з’єднань S(Se)n. Важливим фактором для максимального прояву реверсивної оп- тичної анізотропії є оптимальне поєднання достатньої структурно- ВІДГУК ПЛІВОК ХАЛЬКОГЕНІДІВ ТА ПОЛІМЕРІВ ПРИ ФОТОЗБУДЖЕННІ 453 механічної податности фотозбудженого середовища з мікроскопіч- ними ступенями свободи атомової сітки в околі областей льокальних трансформацій. Основою тут лишається високий рівень анізотроп- них взаємодій м’яких конфіґурацій з умовно жорстким (пружнім) оточенням. Тому для оптимізації реверсивної оптичної анізотропії необхідно забезпечувати певний баланс між жорсткістю даного ото- чення, яке запобігає релаксаційній втраті орієнтації, і льокальною податністю структурних ділянок «м’якости» або так званих «слаб- ких плям». В матеріялах із більшими Tg поєднання цих двох умов є більш ефективним, що і виявляється в концентраційних залежнос- тях величини двопроменевого заломлення плівок системи As—Se. Висока жорсткість азобензену сильно відображається на ефектив- ності створення в полімерах фотостимульованої орієнтаційної пам’яті. Наприклад, АП (типу pDR1M), де присутні NO2 групи із мі- цними зв’язками, вирізняються підвищеним рівнем та помітною стабільністю реверсивної оптичної анізотропії. В той же час поліме- ри на основі SO2 груп із помітно слабкішими зв’язками мають ниж- чий рівень реверсивної оптичної анізотропії [6, 25]. Інтеґральна жор- сткість полімерної матриці помітно впливає на ефективність фотоі- зомеризації і на самі реорієнтаційні перетворення. Через це жорст- кість зв’язку між азо-хромофорами й полімерним оточенням позна- чається на формуванні оптично анізотропного стану. Важливими є також просторові обмеження, що накладаються на хромофори коро- ткими сполучниками, котрі можуть з’єднувати азобензени зі співпо- лімерним оточенням. Усі ці фактори впливають на силу міжмолеку- лярних взаємодій та на характер розтягу, викривлення і скручуван- ня зв’язків, накладаючи ті чи інші обмеження на обертові ступені вільности в полімерному середовищі. Наведені дані свідчать, що при резонансному вбиранні поляризо- ваного світла АПХ As-S(Se) різних складів та АП демонструють вра- жаюче схожу поведінку в реверсивних циклах наведення та стиранні оптичної анізотропії у формі оптичного двопроменевого заломлення та дихроїзму [9—17]. Для пояснення такої подібности можна викори- стати відому концепцію динамічної гетерогенности (ДГ) [20], яка ак- тивно виявляється при фотозбудженні аморфного тіла. Виникнення ДГ пов’язують з елементарними актами молекулярних зміщень, пе- реважно льокалізованих у межах областей структурної «м’якости» аморфного середовища [21, 22]. При активації центрів ДГ навколо них виникають просторово більш розосереджені пружні збурення, котрі особливим чином відображаються на макроскопічних власти- востях аморфних матеріялів. Такий вплив виявляється в тому, що пружні збурення ініціюють комплексні структурні перетворення невпорядкованої атомової сітки з просторово гетерогенною динамікою. Основою таких перетворень виступають послідовні льокальні пластичні реорієнтаційні структу- рні зміни з одночасним проявом ініційованих дельокалізованих не- 454 В. П. ІВАНИЦЬКИЙ, В. М. КРИШЕНИК, В. І. САБОВ споріднених (non-afine) полів зміщень. Виникаючі при цьому дефор- маційні поля сильно корельовані у значно більшому просторовому масштабі, порівняно з розмірами центрів виникнення ДГ. Колектив- не задіяння в ході перетворень різноманітних мікроскопічних ступе- нів свободи, як структурної так і механічної підсистем, забезпечує можливість істотних переміщень для певних атомових груп. Ще раз підкреслимо, що описані трансформації можуть протікати лише в пе- вних льокальних областях аморфної сітки – центрах ДГ. Приклада- ми таких центрів є молекулі азобензену в АП, молекулі As4S(Se)4, та особливі ланцюжкові з’єднання в АПХ. Тому основою прояву векто- рних ефектів є неоднорідність аморфного середовища на мезоскопіч- ному та наномасштабному рівнях. Більше того, доречно припустити, що лише такі неоднорідні середовища під впливом світлового опромі- нення здатні до набуття на певних льокальних ділянках атомової сіт- ки властивостей, характерних для так званих слабозв’язаних систем [22]. М’які атомові конфіґурації у фотозбудженому стані активно вза- ємодіють з більш жорстким власним найближчим оточенням. Вна- слідок виникаючих динамічних кореляцій відбувається розповсю- дження пружніх полів зміщення поза межі льокалізації станів м’яких атомових конфіґурацій. Через це просторове розміщення областей ДГ не абсолютно збігається з чітко окресленими ділянка- ми зосередження м’яких структурних конфіґурацій в атомовій сіт- ці. Механічний фотовідгук в аморфному неоднорідному середовищі складає невід’ємний супровід льокальних фотостимульованих стру- ктурних перетворень. Тому їх належить пов’язати з так званими зо- нами трансформаційного зсуву (shear transformation zones) [26]. Під останніми мають на увазі роздільні льокальні ділянки з позитивним та неґативним значеннями модуля зсуву [27]. Вважають, що ділян- ки, які відзначаються неґативними значеннями цього параметру, сумірні з розмірами м’яких молекулярних груп. Останні найбільш схильні до механічних зсувних перетворень у визначеному напрям- ку в процесі енергетичної активації. В таких умовах для м’яких мо- лекулярних груп на ділянках з неґативним модулем зсуву стає мож- ливим долання низькоенергетичних бар’єрів з протіканням послідо- вних актів льокальних зсуво-подібних структурних перетворень. У моделю потенціяльного енергетичного ландшафту дані процеси роз- глядаються як створення та знищення так званих власних (inherent) структур [28]. В цілому, при фотоопроміненні льокалізовані транс- формаційні зміни спрямовані на часткову втрату інтеґральної жорс- ткости аморфного середовища, хоча це не обов’язково може вияви- тися у змінах його статистично усереднених макрохарактеристик. Під впливом поляризованого коґерентного випромінення у про- цесі стимульованих пружно-пластичних перетворень в аналізова- них нами матеріялах виникає метастабільна орієнтаційна пам’ять, ВІДГУК ПЛІВОК ХАЛЬКОГЕНІДІВ ТА ПОЛІМЕРІВ ПРИ ФОТОЗБУДЖЕННІ 455 яка вважається однією з універсальних особливостей льокальної пластичности аморфного тіла [26]. Можливість її появи та основні характеристики цілком залежать від поляризаційних параметрів та геометрії падіння ініціюючого зміни світлового випромінення. Природа такої пам’яті полягає в тому, що у фотонасиченому стані м’які атомові конфіґурації, задіяні в процесі послідовних актів стимульованих перетворень, надалі не спроможні до подальших трансформацій у визначеному напрямку і фіксуються в певному конкретному структурно-орієнтаційному стані. Зміна такого стану можлива лише зі зміною поляризаційних характеристик світлового опромінення. При цьому кожному набору поляризаційних параме- трів світлового випромінення відповідає свій структурно-орієнта- ційний стан таких м’яких атомових конфіґурацій. Ці льокальні ді- лянки атомової сітки ніби «запам’ятовують» той стан, в який вони спроможні повернутися після відповідної зміни поляризаційних параметрів діючого випромінення. Завдяки такому характеру оріє- нтаційної пам’яті стають можливі багатократні цикли реверсивних змін векторних оптичних параметрів аморфних середовищ з одноз- начною фіксацією визначених структурних станів атомової сітки в граничних точках насичення даних змін. Фотостимульовані процеси з множинними актами льокальних структурних трансформацій протікають у вигляді каскаду пере- групувань окремих молекулярних груп [30]. При цьому, для нано- неоднорідного аморфного середовища, що перебуває під впливом поляризованого світлового випромінення, встановлюється нестій- кий баланс переходів між льокально запертими (jammed) та льока- льно податливими (yielding) структурними станами. Запертими називають ті стани льокальних м’яких ділянок, у ко- трих у заданих умовах збудження неможливе протікання трансфо- рмаційних змін. В протилежному випадку такі стани називають податливими. Податливі льокальні м’які ділянки з неґативним мо- дулем зсуву відіграють особливу роль у векторних фотостимульо- ваних змінах. Часто їх співвідносять саме з зонами трансформацій- ного зсуву (ЗТЗ). Переходи між вказаними станами розглядають як акти анігіляції чи створення ЗТЗ. Зміною поляризаційних харак- теристик світлового пучка задаються помітні перетворення в межах та в ближньому околі таких зон. Дані перетворення пов’язуються з активними взаємодіями між в’язко-пружніми та в’язко-пластич- ними льокальними ділянками атомової сітки. З цим же може бути пов’язана і поява динамічної складової стимульованих світловою дією анізотропних механічних мікронапружень в площині плівки. Система зберігає орієнтаційну пам’ять завдяки асиметрії льокаль- них ділянок атомової сітки, основою яких є асиметрія структурних неоднорідностей у аморфному середовищі. Саме орієнтаційна пам’ять забезпечує процеси перезапису зі зміною параметрів ру- 456 В. П. ІВАНИЦЬКИЙ, В. М. КРИШЕНИК, В. І. САБОВ шійних сил (наприклад, від зміни поляризації світла). В таких умовах попередньо заперті структурні стани переходять у ранґ по- датливих, а відповідно активуються взаємні переходи між ними. Такий характер трансформацій в льокальних ділянках атомової сітки може супроводжуватись колективним узгодженим рухом до- сить масштабних атомових груп. Характеризуючи орієнтаційну пам’ять, ми вдались до поняття так званої закритости (jamming paradigm), що ним найчастіше оперують в моделях статичних сил паковання ґранульованих середовищ [29]. Конфіґурації закритости вирізняються варіятивністю ступенів по- зиційного та орієнтаційного порядків. Льокально заперті і льокаль- но податливі стани, так чи інакше співвідносяться з місцями льока- лізації м’яких атомових конфіґурацій. Перші вирізняються тим, що в них окремі частинки не можуть рухатись в обраному напрямку без того, щоб не захопити з собою окремі найближчі частинки. Зі сталим надходженням енергії ззовні та її дисипацією в умовах, сприятливих для самоузгодженого підсилення льокальних флук- туацій, що здатні охопити рівні мезоскопічного порядку, тривало активуються зміни у формі роздільних актів ЗТЗ-подібних перетво- рень. Ними задаються просторово більш розосереджені перегрупу- вання атомів, коли відповідні флюктуації через деформаційні взає- модії охоплюють значно більші ділянки (віддалі) [30]. В послідов- ному «ланцюжку» перетворень ґенеруються сильні неспоріднені (non-affine) пружні поля, а це у результаті призводить до анізотро- пних перерозподілів льокальних механічних напружень. На нашу думку, ці льокальні напруження теж можуть бути анізотропні в си- лу льокальної анізотропности структурних фраґментів атомового каркасу. Неспоріднені зміщення просторово переносяться на сусід- ні ділянки з домінуючими жорсткими молекулярними фраґмента- ми (кластерами). В околі ЗТЗ, де вже активувались льокальні пере- творення, не усунута можливість подальших стимульованих чи спонтанних трансформаційних змін (а, значить, і активація близь- ких ділянок з податливими станами). Очікуваними є резонансні пружні взаємодії між відокремленими ЗТЗ. ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. M. Popescu, Non-Crystalline Chalcogenides, Solid State Science Technology Library (Dordtrecht: Kluwer Academic Publishers: 2000), vol. 8, p. 378. 2. H. Jain, J. Optoelectron. Adv. Mater., 5, No. 1: 5 (2003). 3. A. V. Kolobov and K. Tanaka, Handbook of Advanced Electronics and Photonic Materials and Devices (Ed. H. S. Nalwa) (New York: Academic Press: 2001), vol. 5, chapter 2, p. 47. 4. Fei Wang and P. Boolchand, Non-Crystalline Materials for Optoelectronics, (Eds. G. Lucovsky and M. Popescu) (Bucharest: INOE Publishers: 2004), vol. 1, р. 15. ВІДГУК ПЛІВОК ХАЛЬКОГЕНІДІВ ТА ПОЛІМЕРІВ ПРИ ФОТОЗБУДЖЕННІ 457 5. K. Tanaka, J. Non-Cryst. Solids, 352: 2580 (2006). 6. S. Tripathy, D.-Y. Kim, L. Li, and J. Kumar, Appl. Chem., 70, No. 6: 1287 (1998). 7. N. K. Viswanathan, D.-Y. Kim, S. Bian, J. Williams, W. Liu, L. Li, L. Samuelson, J. Kumar, and S. K. Tripathy, J. Mater. Chem., 9: 1941 (1999). 8. M. Dumont and A.E. Osman, Chem. Phys., 245: 437 (1999). 9. В. Г. Жданов, В. К. Малиновский, Письма в ЖТФ, 3, № 18: 943 (1977). 10. K. Tanaka, N. Notani, and H. Hisakuni, Sol. State Commun., 95: 461 (1995). 11. V. I. Mikla and V. M. Kryshenik, J. Non-Cryst. Solids, 330: 33 (2003). 12. T. Todorov, L. Nikolova, and N. Tomova, Appl. Opt., 23: 4309 (1984). 13. U. Weisner, N. Reynolds, C. Boeffel, and H. W. Spiess, Macromol. Chem., 12: 4657 (1991). 14. A. Natansohn, P. Rochon, C. Barrett, and A. Hay, Chem. Mater., 7: 1612 (1995). 15. A. Rodriguez, G. Vitrant, P. A. Chollet, and F. Kajzar, Rev. Mex. de Fisica, 52, No. 2: 135 (2006). 16. V. G. Zhdanov, B. T. Kolomiets, V. M. Lyubin, and V. K. Malinovskii, Phys. Stat. Solidi (a), 52: 621 (1979). 17. M. Ivanov, L. Nikolova, T. Todorov et al., Optic. Quant. Electr., 26: 1013 (1994). 18. S. R. Elliott and V. K. Tikhomirov, J. Non-Cryst. Solids, 198—200: 669 (1996). 19. S. Monti, G. Orlandi, and P. Palmieri, Chem. Phys., 71: 87 (1982). 20. M. D. Ediger, Ann. Rev. Phys. Chem., 51: 99 (2000). 21. V. M. Kryshenik, V. P. Ivanitsky, and V. S. Kovtunenko, J. Optoelectron. Adv. Mater., 7, No. 6: 2953 (2005). 22. V. M. Kryshenik, V. P. Ivanitsky, V. S. Kovtunenko, and M. Y. Baran, J. Opto- electron. Adv. Mater., 8, No. 5: 1806 (2006). 23. G. Chen, H. Jain, M. Vlcek et al., Appl. Phys. Lett., 82, No. 5: 706 (2003); K.E. Asatryan, B. Paquet, T.V. Galstian, and R. Vallee, Phys. Rev. B, 67: 014208 (2003). 24. S. N. Yannopoulos, Phys. Rev. B, 68: 064206 (2003). 25. H. Rau, Photochemistry and Photophysics (Ed. J. K. Rabek) (Boca Raton, FL: CRC Press: 1990), vol. 2, p. 119. 26. M. F. Falk and J. S. Langer, Phys. Rev. E, 57: 7192 (1998). 27. K. Yoshimoto, T.S. Jain, K. van Workum et al., Phys. Rev. Lett., 93: 175501 (2004). 28. F. N. Stillinger and T. A. Weber, Phys. Rev. A, 25: 978 (1982). 29. M. E. Cates, J. P. Wittmer, J.-P. Bouchaud, and P. Claudin, Phys. Rev. Lett., 81: 1841 (1998). 30. C. Maloney and A. Lemaоtre, Phys. Rev. Lett., 93: 195501 (2004).
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76416
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1816-5230
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:16:55Z
publishDate	2009
publisher	Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
record_format	dspace
spelling	Іваницький, В.П. Кришеник, В. М. Сабов, В.І. 2015-02-10T12:19:59Z 2015-02-10T12:19:59Z 2009 Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні / В.П. Іваницький, В.М. Кришеник, В.І. Сабов // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 2. — С. 443-457. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1816-5230 PACS numbers: 42.70.-a,61.41.+e,61.43.Dq,78.20.Fm,78.66.-w,82.35.Ej,82.50.Kx https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76416 Подано порівняльний огляд властивостей полімерів із вмістом азобензенових барвників та аморфних плівок халькогенідів. Проаналізовано значний масив експериментальних даних, що описують різні аспекти фотостимульованих перетворень, які виявляються у змінах оптичних властивостей даних матеріялів. Обговорюються орієнтаційно визначені (анізотропні) зміни при фотозбудженні з акцентуванням основної уваги на виявлених вражаючих збігах і, навпаки, на суттєвих відмінностях у змінах властивостей цих двох видів аморфних середовищ під впливом ініціюючого зміни світлового поляризованого випромінення. Brief comparative review of properties of azobenzene dye containing polymers and amorphous chalcogenide films is presented. A considerable array of experimental data describing different aspects of photostimulated transformations, which manifest themselves in changes in optical and mechanical properties of these materials, is analyzed. Changes caused by orientation (anisotropy) at photoexcitation are discussed. Prominence is given to detected surprising coincidences and, vice versa, essential differences in properties changes of these two types of amorphous media under the action of polarized light. Проведен сравнительный анализ свойств полимеров, содержащих азобензеновые красители, и аморфных пленок халькогенидов. Обработан значительный массив экспериментальных данных, которые описывают разные аспекты фотостимулированных превращений, проявляющихся в изменении оптических свойств данных материалов. Обсуждаются ориентационно обусловленные (анизотропные) изменения при фотовозбуждении с акцентированием основного внимания на обнаруженных удивительных совпадениях и, наоборот, на существенных различиях в изменениях свойств этих двух видов аморфных сред под воздействием инициирующего изменения светового поляризованного излучения. uk Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні Comparison of Vector Response of Azobenzene Dye Containing Polymers and Amorphous Chalcogenide Films under Photoexcitation Article published earlier
spellingShingle	Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні Іваницький, В.П. Кришеник, В. М. Сабов, В.І.
title	Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні
title_alt	Comparison of Vector Response of Azobenzene Dye Containing Polymers and Amorphous Chalcogenide Films under Photoexcitation
title_full	Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні
title_fullStr	Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні
title_full_unstemmed	Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні
title_short	Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні
title_sort	порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76416
work_keys_str_mv	AT ívanicʹkiivp porívnânnâvektornogovídgukuplívokamorfnihhalʹkogenídívtaazobenzenovihpolímerívprifotozbudženní AT krišenikvm porívnânnâvektornogovídgukuplívokamorfnihhalʹkogenídívtaazobenzenovihpolímerívprifotozbudženní AT sabovví porívnânnâvektornogovídgukuplívokamorfnihhalʹkogenídívtaazobenzenovihpolímerívprifotozbudženní AT ívanicʹkiivp comparisonofvectorresponseofazobenzenedyecontainingpolymersandamorphouschalcogenidefilmsunderphotoexcitation AT krišenikvm comparisonofvectorresponseofazobenzenedyecontainingpolymersandamorphouschalcogenidefilmsunderphotoexcitation AT sabovví comparisonofvectorresponseofazobenzenedyecontainingpolymersandamorphouschalcogenidefilmsunderphotoexcitation

Порівняння векторного відгуку плівок аморфних халькогенідів та азобензенових полімерів при фотозбудженні

Репозитарії

Схожі ресурси