Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності")
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Schriftenreihe: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76469 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності") / О. Златогорський, В. Баюк, М. Вашета // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 23-33. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76469 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-764692025-02-09T13:07:59Z Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності") Златогорський, О. Баюк, В. Вашета, М. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2013 Article Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності") / О. Златогорський, В. Баюк, М. Вашета // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 23-33. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76469 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Златогорський, О. Баюк, В. Вашета, М. Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності") Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Златогорський, О. Баюк, В. Вашета, М. |
| author_facet |
Златогорський, О. Баюк, В. Вашета, М. |
| author_sort |
Златогорський, О. |
| title |
Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності") |
| title_short |
Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності") |
| title_full |
Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності") |
| title_fullStr |
Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності") |
| title_full_unstemmed |
Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності") |
| title_sort |
археологічні дослідження пам’яток козацької доби на волині (за матеріалами робіт дп "волинські старожитності") |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76469 |
| citation_txt |
Археологічні дослідження пам’яток козацької доби на Волині (за матеріалами робіт ДП "Волинські старожитності") / О. Златогорський, В. Баюк, М. Вашета // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 23-33. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT zlatogorsʹkijo arheologíčnídoslídžennâpamâtokkozacʹkoídobinavolinízamateríalamirobítdpvolinsʹkístarožitností AT baûkv arheologíčnídoslídžennâpamâtokkozacʹkoídobinavolinízamateríalamirobítdpvolinsʹkístarožitností AT vašetam arheologíčnídoslídžennâpamâtokkozacʹkoídobinavolinízamateríalamirobítdpvolinsʹkístarožitností |
| first_indexed |
2025-11-26T01:58:12Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:58:12Z |
| _version_ |
1849816315439611904 |
| fulltext |
23
8. Полтавщина: Енциклопедичний довідник / [відп. ред. А.В. Кудрицький]. – К.: Укр.
енцикл. ім. М.П. Бажана, 1992. – С. 27.
9. Супруненко А.Б. Фёдоровский идол и курган / А.Б. Супруненко; ЦП НАНУ і УТО-
ПІК; ЦОДПА. – К.: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2011. – 84, IV с.
10. Супруненко О. Б. Звіт про науково-рятівні археологічні дослідження на місці спо-
рудження котловану дзвіниці Свято-Троїцької церкви у с-щі Диканька Полтавської
області восени 2011 р. / Супруненко О. Б.; ДП НДЦ «ОАСУ» Ін-ту археол. НАН Укра-
їни // НА ІА НАН України; НА ЦОДПА. – Ф.е. – Cпр. 658. – 16, 5 арк.
11. Супруненко О.Б. Звіт про про археологічні обстеження території та округи Біланів-
ського родовища залізистих кварцитів на території Дмитрівської сільської ради м.
Комсомольськ та Кременчуцького району Полтавської області у 2006 р. / Супрунен-
ко О.Б., Шерстюк В.В.; ДП НДЦ «ОАСУ» Ін-ту археол. НАН України // НА ІА НАНУ;
НА ЦОДПА. – Ф.е. – Спр. 439. – 220 арк.
12. Супруненко О.Б. Нові археологічні дослідження на Кременчуччині / Супруненко
О.Б., Шерстюк В.В.; Ін-т археол. НАН України; ЦП НАНУ і УТОПІК; ЦОДПА; [наук.
і відп. ред. Козак Д.Н.]. – К.-Полтава: Техсервіс, ВЦ «Археологія», 2006. – 146 с.
13. Супруненко О.Б. Обстеження зони реконструкції шосе Київ – Харків – Довжан-
ський / О.Б. Супруненко, О.М. Осаульчук, Ю.О. Пуголовок, В.В. Шерстюк // Архео-
логічні дослідження в Україні – 2011: зб. н. пр.; Ін-т археол. НАН України; [гол. ред.
Козак Д.Н.]. – К.-Луцьк: Волин. старожитності. 2012. – С. 380-381.
14. Супруненко О.Б. Петрашівський курган доби енеоліту – бронзового віку / О.Б. Суп-
руненко; Ін-т археол. НАН України; ЦП НАНУ і УТОПІК; ЦОДПА; [відп. ред.
І.М. Кулатова]. – К.: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2012. – 140, VIII с.
15. Супруненко О.Б. Пам’ятки археології пониззя Сухого Кобелячка на Полтавщині /
Супруненко О.Б., Шерстюк В.В. / Ін-т археол. НАН України; ЦП НАНУ і УТОПІК;
ЦОДПА УК ПОДА. – К.-Полтава: Дивосвіт, 2009. – 104 с. – (Старожитності околиць
Комсомольська: Част. VІІ).
16. Ханко В.М. Абазівка / В.М. Ханко // Енциклопедія сучасної України / НАН Украї-
ни; НТШ. – К., 2001. – Т. 1А. – С. 21.
Олексій Златогорський (Луцьк),
директор ДП «Волинські старожитності» НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ
Віктор Баюк (Луцьк),
науковий співробітник Державного історико-культурного
заповідника у м. Луцьку
Михайло Вашета (Луцьк),
науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею
Археологічні дослідження
пам’яток козацької доби на Волині
(за матеріалами робіт ДП «Волинські старожитності»)
У результаті археологічних досліджень експедиції Дочірнього під-
приємства «Волинські старожитності» державного підприємства «НДЦ
«Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН
України на території Волинської області протягом 2007–2012 років було
виявлено об’єкти і матеріали пізньосередньовічного та нового часів, які
умовно відносимо до пам’яток «козацької доби». Всі вони представляють
24
інтерес для науки, оскільки свідчать про етапи заселення міст та сіл регіо-
ну, історію житлобудівництва, матеріальну та духовну культури.
Такі матеріали були виявлені під час досліджень у Луцьку (пр. Волі,
вул. Шота Руставелі), селах Шепель, Заболотці, Підгайці, Крупа, Богу-
шівка, Полонка Луцького району та під час досліджень монастирських
подвірь у с. Мала Осниця Маневицького району та с. Жидичин Ківер-
цівського району. Дана стаття є спробою об’єднати результати цих дослі-
джень в хронологічному проміжку доби козацтва.
Охоронні археологічні дослідження в центрі міста Луцьк проводились
під керівництвом В. Шкоропада 2007 р. у зв’язку із забудовою території.
В розкопі площею 116 м. кв. окрім житла кінця Х – першої половини ХІ ст.
та господарської ями VІІІ–ІХ ст. було досліджено господарську споруду
(льох), яку за знахідками було віднесено до періоду козацтва (фото 1). Її
прямокутний котлован розмірами 2,2 х 2,4 м і глибиною 2,1 м було орієн-
товано стінками за сторонами світу. У західній стінці споруди простеже-
но дві ніші грушоподібної форми. Перша з них, розмірами 1,0 х 0,65 м, зна-
ходилась за 0,25 м від рівня долівки, інша – 0,32 х 0,17 м за 0,2 м вище від
першої. По кутах південної стінки, у долівці, було вирізано дві стовпові
ями овальної форми розмірами 0,2 x 0,2 м і глибиною 0,11 м від рівня до-
лівки. Вздовж південної стінки споруди знаходився дерев’яний прилавок
довжиною 1,45 м і завширшки від 0,2 м [14, 105].
Заповнення споруди складав сірий гумус з вкрапленням вугликів і
глиняної обмазки. Виявлена в об’єкті кераміка за своїм функціональним
призначенням ділиться на кухонну і столову. До кухонної відносяться
горщики, до столової – глеки та миски.
Горщики представлені найбільшим числом фрагментів так званої «за-
димленної кераміки». Це якісні тонкостінні посудини сірого кольору, іноді
Фото 1.
Луцьк, 2007.
Споруда періоду
Визвольної війни
з розкопу
по пр. Волі, 4а.
Із заходу.
25
з внутрішнього боку вкриті поливою. На зламі така кераміка однорідна. Зо-
вні такий посуд часто орнаментований врізними лініями на тулубі горщика
та ручці. Частина горщиків мала пласкі в перетині ручки, часто зі слідами
вдавлювання пальцем у нижній частині. Профілі верхньої частини посудин
однотипні. Вінця досить високі, слабо відігнуті назовні або вертикальні.
Столовий посуд представлено фрагментами сіроглиняних глеків. Час-
то їх вінця були вкриті зеленою поливою, на деяких фрагментах залишки
такої поливи простежено на внутрішніх стінках виробів. У споруді вияв-
лено також фрагменти сіро– та білоглиняних мисок, частина з яких вкри-
та прозорою поливою. Частина білоглиняних посудин розписана фарбою,
основний мотив розпису – стилізований рослинний орнамент. Крім кера-
міки в споруді виявлено також індивідуальні знахідки: уламки скляного
посуду, металеві побутові вироби, а також гарматне чавунне ядро.
Археологічні роботи на території колишнього південного присіл-
ку воє водського міста «Гнідава» проводились у Луцьку за адресою:
вул. Шота Руставелі 5/2, за 0,5 км на південний захід від відомої в історі-
ографії пам’ятки «Гнідавська Гірка». Траншеєю розмірами 2,0 х 8,0 м було
частково досліджено заглиблену в материк споруду, що являла собою
південно-східний кут господарського льоху, дослідженого розмірами 2,0
х 1,0 м і глибиною від рівня виявлення 1 м. Біля південної стінки прослід-
ковано три сходинки (сліди бувшого входу), стінки глиняні, прямовисні,
дно рівне, слабо утрамбоване. У заповненні зібрано фрагменти горщиків,
мисок та вироби з металу (цвяхи та фрагмент шпори). На окрему увагу
заслуговує реставрована за крупними фрагментами гончарна сковорідка
із заповнення споруди. Основа виробу кругла, діаметрами 21,5 х 22,0 см,
вінце виділене слабо, на внутрішньому її боці – невелика закраїна під по-
кришку. Ручка розтрубна, сформована на крузі окремо та допасована, дов-
жиною 6 см, діаметром розтрубу 5 см та внутрішнім діаметром 3,8 см. Три
збережені ніжки видовженої форми розмірами від 3 до 4 см допасовані
до готового виробу. Поверхня її вкрита зеленою поливою по готовому ви-
робу, в придонній частині полива сильно пошкоджена нагаром внаслідок
використання сковорідки. Загалом виявлений комплекс можна віднести
за формами посуду до ХVІІ–ХVІІІ ст. [11, 176].
Надзвичайно інформативними виявились результати археологічних
досліджень у с. Шепель, де за 50 м на захід від західного валу городища
«Вал» було досліджено споруду другої половини ХVІІ ст. [2, 30–31]. Вона
викликає особливий інтерес за типом і знахідками, оскільки поки що на
Волині не виявлено подібних до неї аналогій.
Це велика (дослідженими розмірами в межах розкопу 8,0 х 4,7 м) зем-
лянка, розділена вузьким коридором на дві камери. Перша має підпрямо-
кутну форму розмірами 4,5 х 2,0 м з рівними стінками, глибиною 1,3 м від
рівня виявлення та значною кількістю глибоких стовпових ям у підлозі.
Друга, майже квадратна у плані має розміри 4,7 х 4,1 м і містить в дальньо-
му (південному) куті розвал крупної печі. Піч збереглась у вигляді завалу
26
з значною кількістю знахідок цегли, кахель та кераміки. Судячи по фор-
мі топочної камери та характері знахідок цю піч можна інтерпретувати
як опалювальну. Піч іншої конструкції було досліджено в ніші західного
кута цієї камери. Судячи з наявності кількох пропалених черенів звичай-
ної форми, її використовували для приготування їжі. Необхідно зауважи-
ти, що пропалений на значну глибину черінь вказує на досить тривале та
активне використання цього елементу печі. Ці окремі камери були розді-
лені вузьким коридором розмірами 1,9 х 1,9 м та глибиною 1,0 м від рівня
виявлення. Заслуговує на увагу система розміщення стовпових ям, що
чітко групуються по підлозі споруди в одному випадку та чітко простя-
гаються по обох приміщеннях і коридору, утворюючи чітку плануваль-
ну схему в іншому. Підлога рівна, глиняна, середньо утрамбована; стіни
вертикальні, витворені в світло-жовтому материковому суглинку [5, 281].
Матеріал з об’єкту надзвичайно багатий. В основному, це побутова
кераміка: фрагменти горщиків, глеків, мисок, ніжок сковорідок та кухлів
пізньосередньовічного часу. Виявлена у заповненні споруди також ве-
лика колекція кахель. Це лицьові коврові, кутові та карнизні зразки, як
вкриті поливою, так і без неї. Загалом кахлі зустрічаються у 17 варіантах,
знайдено як крупні фрагменти, так і цілі екземпляри, а також навершя
(коронки) печі двох типів. Різноманітні також скляні вироби. Це верхні
частини широких та вузькогорлих пляшок, нижні та придонні частини
фужерів і келихів, уламки віконниць.
Індивідуальні знахідки представляють різноманіття тогочасного побу-
ту. З металевих виробів – це ножі (рис. 1: 12), підківки до взуття (рис. 1: 5),
пряжки (рис. 1: 7, 16), кресала (рис. 1: 6, 22), побутові та спеціальні цвяхи
(рис. 1: 4, 11-13), різноманітні накладки до одягу (рис. 1: 10, 27-28), кільця
(рис. 1: 14-15), гачок (рис. 1: 8) та тягарці до сіток для риболовлі (рис. 1: 17-
18). З військовою справою можна пов’язати знайдені тут козацькі кулі з
«хвостиком» від кулелійки (рис. 1: 19-20) та ґудзик (рис. 1: 21), а також
один з ножів із закрученою спіраллю ручкою (рис. 1: 1). Повсякденними
також були люльки-«носогрійки» (рис. 1: 23-26) та точильні бруски, знай-
дені у заповненні у великій кількості.
Чітким датуючим матеріалом споруди є монети. Загалом тут виявлено
35 мідних монет дрібного номіналу – «боратинок» (хронологічні рамки
1658–1667 роки), білоновий литовський солід 1616 року, по два срібних со-
ліди Густава Адольфа та Крістіни Шведської, празький гріш Карла Люк-
сембургського (середини XIV ст.). Остання монета цікава тим, що вона
має наскрізний отвір для підвішування, розташований у верхній частині
аверсного поля. Найймовірнішим є те, що втратившу платіжну можли-
вість цю досить ранню монету використовували як прикрасу [4, 164–166].
Загалом результати досліджень охарактеризованої вище споруди да-
ють новий науковий матеріал до історії козацької доби, Волині а проведе-
на колективом авторів графічна реконструкція об’єкту [8, 123–125] дозво-
ляє поглянути на неї очима людини другої половини ХVІІ ст.
27
Неподалік від Шепля, у сусідньому с. Заболотці під час археологічних
досліджень виявлено фрагменти кераміки XVI ст. та розвал кам’яного
жорнова. За документами XVI–XVII ст., такі розвали жорновів слугували
межовими знаками між угіддями землевласників. При подальшій рекон-
струкції Шепольської волості ця знахідка може слугувати досить чітким
репером.
У с. Підгайці роботи було проведено на південно-західній околиці, за
0,5 км на захід від церкви. Розкоп розмірами 4,0 х 10,0 м було закладено на
краю високого правого берега р. Стир. При незначній кількості знахідок
з культурного шару розкопано великий (досліджені розміри 8,0 х 3,5 м,
глибина 0,7 м від рівня виявлення) котлован заглибленої в материк спо-
руди, яку можна інтерпретувати як залишки житлової будівлі. Її вдалось
прослідкувати по сильно гумусованому заповненні та залишку плями пе-
чини у північно-східному куті. У цьому заповненні траплялась кераміка
(фрагменти горщиків, мисок та кахель) та інші знахідки: точильні бруски
та кругла в перетині поясна пряжка (рис. 2). Матеріал та виявлений об’єкт
відносяться до ХVІІ–ХVІІІ ст. [11, 176–177].
Дослідження в с. Крупа велись на північній околиці, за 200 м на пів-
денний захід від мосту через р. Конопельку, в урочищі Бірки. На площі
Рис. 1. Шепель, 2010. Індивідуальні
знахідки із заповнення споруди-шинку
Метал, глина, кремінь.
Рис. 2. Підгайці, 2011. Матеріали
із заповнення житлової споруди
Кераміка, метал.
28
суцільного розкопу 84 кв. м зібрано різноманітний матеріал та дослідже-
но залишки наземної споруди.
Її розкрито по контурах середньо витоптаної долівки жовто-цеглис-
того кольору, що виділялась на фоні світло-жовтого материкового піску.
Досліджений контур має підпрямокутну форму, більш видовжену по лінії
захід-схід, розмірами 6,6 х 5,6 м. У східній частині споруди досліджено по-
тужний завал глиняної обмазки з фрагментами цегли, який можна інтер-
претувати як залишки сильно зруйнованого опалювального пристрою,
про що свідчить потужний черінь та підковоподібна форма розміщення
збережених цеглин. Збережено тут задню (східну) стінку з трьох цілих
цеглин, дещо гірше північну стінку та зовсім слабо південну. Заслуговує
на увагу і значний (до 0,3 м) прошарок темного ґрунту з попелом і вугли-
нами, що знаходився під скупченням. Долівка в цілому рівна, однак в дея-
ких частинах зруйнована, вкрита значним шаром попелу [7, 268].
Керамічний комплекс зі споруди складається із чисельних фрагмен-
тів виключно гончарних виробів, за функціональним призначенням його
можна розділити на фрагменти горщиків, покришок, гончарних посудин
типу мисочок і кухликів (рис. 3: 1-7). Весь такий посуд можна продатува-
ти часом ХVІ–ХVІІ ст. Так же датуються знайдені в споруді індивідуальні
знахідки [3, 497–503]. Серед них цілі та половинчасті зразки підков, цвя-
хів, фрагменти вудил, стремена та ості (гарпуна) для риболовлі. Також на
долівці об’єкту було виявлено торгову пломбу-медальйон [6, 176–179], що
могла належати наближеній до великої торгової факторії людині і яка да-
тує комплекс другою половиною ХVІ ст.
Рис. 3. Крупа, 2011.
Зразки вінець посуду
із заповнення
споруди-митниці.
29
Дослідження у с. Богушівка проводились на території нововиявлено-
го поселення. Воно розміщене у східній частині села, на відстані близь-
ко 600 м на схід від автодороги Луцьк–Богушівка, на лівому березі не-
великої річки Стохід, лівого притоку р.Стир. Тяглість культурного шару
вдалося встановити на площі розміром близько 350 м із заходу на схід,
вздовж течії річки, та 150 м по лінії північ-південь. Досліджувана ділянка
в топографічному плані займає схил лівого берега р. Стохід та розміщена
фактично в центрі нововиявленого поселення.
В центральній частині пам’ятки, паралельно течії річки, на верхній
надзаплавній терасі було закладено розкоп розміром 4,0 х 12,0 м по лінії
схід-захід. В ході досліджень було виявлено та досліджено п’ять об’єктів,
серед яких дві споруди козацької доби.
Одна споруда виявлена у східній частині розкопу на глибині 0,45 м від
денної поверхні. Вона підпрямокутної форми, орієнтована кутами за сто-
ронами світу, розміром 2,0 х 1,2 м, заглиблена в материк на 0,35 м. Стінки
прямовисні, долівка рівна, трамбована. Заповнення споруди складав гу-
мусований суглинок з дрібними фрагментами глиняної обмазки, остео-
логічними залишками та фрагментами кружальної кераміки. Останні по-
діляються на два типи: 1) фрагменти стінок сіроглиняних горщиків, добре
випалені, з домішкою піску в тісті, орнаментовані прямими паралельни-
ми врізними лініями, за аналогіями датуються ХІІ–ХІІІ ст.; 2) фрагмен-
ти стінок та вінець сіроглиняних посудин, добре випалені, виготовлені
з якісного тіста, вінця відхилені назовні з піднятими догори краями, за
аналогіями датуються ХVІ–ХVІІ ст. Датовано об’єкт за знахідками на до-
лівці ХVІ–ХVІІ ст.
Друга споруда виявлена у центральній частині розкопу, на глибині
0,5 м від денної поверхні. В ході робіт було досліджено частину споруди
підпрямокутної форми, орієнтовану кутами за сторонами світу, розміром
4,3 х 4,0 м в межах розкопу заглиблену в материк на 1,2 м. Стінки похилі,
долівка рівна, добре трамбована. Заповнення споруди складав гумусова-
ний суглинок, перемішаний з вугликами та дрібними фрагментами гли-
няної обмазки, остеологічні залишки, фрагменти кружальної кераміки.
Виявлено також металеві вироби. Численні фрагменти кружальної кера-
міки з об’єкту представлені стінками та вінцями сіроглиняних посудин,
добре випалених, виготовлених з якісного тіста, з відхиленими назовні із
піднятими догори вінцями, оформленими пальцевими защипами, інко-
ли вкриті зеленою поливою зсередини. За аналогіями кераміка датується
кінцем ХVІ – ХVІІ ст. Серед типів посудин виділяються горщики, миски
та кухлі. Виявлено також фрагменти кахель із зеленою поливою та без неї,
що за аналогіями датуються кінцем ХVІ – ХVІІ ст. Металеві вироби пред-
ставлені численними знахідками цвяхів, голок, куль та фрагментів брон-
зових виробів. Цікавими знахідками є бронзовий підсвічник з отвором
для стоку воску, монета (півгріш Яна Ольбрахта, пошкоджений вогнем)
30
та три торгові пломби, виготовлені зі свинцю. Одна з них містить в центрі
герби: на аверсі три лебеді в щиті, два згори та один внизу; на реверсі щит
з двома горизонтальними лініями. На аверсі поколу напис німецькою, що
в перекладі означає «Знак міста Цвіккау» (рис. 4). Геральдичні символи
на пломбі з міста Цвіккау дозволяють доволі точно її датувати. Відомо, що
символіка з трьома лебедями в такому вигляді, використовується в міс-
ті з початку ХV ст. Широкого вжитку герб з трьома лебедями та трьома
вежами в щиті набуває з останньої третини ХVІ ст. Пізніше герб видо-
змінюється і вже в 1605 р. герб має вигляд щита, поділеного на чотири час-
тини, перша і четверта містять зображення лебедів, а друга і третя – трьох
веж. Якщо навіть припустити використання геральдичних знаків в старо-
му вигляді протягом кількох років, то і тоді датування торгової пломби
зводиться до 1570–1610 років. Дві інші менш збережені пломби, очевид-
но, синхронні першій. На додаток бронзові вироби та остеологічний ма-
теріал, згадані вище, дозволяють говорити про нерядовий характер даної
споруди, та її відношення до торгівлі [12, 255–258]. Серед остеологічних
матеріалів слід виділити знахідку рогу оленя благородного. Виходячи з
виявлених матеріалів дану споруду слід датувати другою половиною ХVІ
– першою половиною ХVІІ ст.
Дослідження в селі Полонка проводились на території багатошарово-
го поселення, розташованого в південно-західній частині села на високо-
му мисі лівого берега р. Чорногузка. Протягом 2011–2012 рр. закладено
три траншеї та три розкопи загальною площею 194 м2. В центральній час-
тині мису в його найвищій точці було траншею № 4, загальною площею
39 м2. Виявлено п’ять об’єктів, серед яких споруда XVI ст. Вона виявлена
на рівні 0,6 м від денної поверхні, досліджена частково, розміром 1,8 х 1,4 м
в межах розкопу, заглиблена в материк на 0,6 м. В культурному шарі було
виявлено фрагменти кераміки пізньосередньовічного періоду, а також
дуже обгорілу монету, ймовірно, празький гріш.
У західній частині мису закладено розкоп загальною площею 56 м2.
В ньому виявлено 2 об’єкти козацької доби. Зокрема, житло ХV ст., дослі-
джено частково, виявлене на рівні 0,4 м від рівня денної поверхні, розмі-
ром близько 5,0х4,0 м, заглиблене в материк на 0,7 м. В центральній части-
ні споруди містилась округла господарська яма діаметром 1,9 м, заглибле-
на на 0,8 м, в південно-західному куті знаходилася піч розміром 1,2 х 1,3 м.
В заповненні житла було виявлено розвали горщиків ХV ст., фрагменти
дерев’яних балок, монети ХІV ст. – скарб празьких грошів (29 монет,
рис. 5). Споруда ХVІ–ХVІІ ст. виявлена в північно-східному куті розкопу
на межі досліджуваної ділянки, досліджено частково, зафіксовано части-
ну споруди розміром 2,2 х 4,0 м, заглиблену в материк на 1,2 м. В культур-
ному шарі виявлено також монети ХV–ХVІІ ст.
На північній схід від попереднього розкопу закладено розкоп загаль-
ною площею 32 м2. У ньому виявлено продовження споруди в південно–
31
західному куті розкопу на межі ділянки, досліджено в межах розкопу роз-
міром 3,0 х 2,2 м, заглиблена в материк на 1,8 м. В заповненні виявлено
численні фрагменти кераміки ХVІ–ХVІІ ст. та монети ХV–ХVІІ ст.
У селі Мала Осниця Маневицького району експедицією ДП «Волин-
ські старожитності» проведено археологічну розвідку з шурфуванням у
місці найбільш вірогідного розміщення монастиря Святої Трійці. Вперше
монастир було локалізовано в книзі В. Рожка «Православні монастирі Во-
лині і Полісся» на підставі місцевої легенди про перенесення старої церк-
ви в центр села з пагорба на лівому березі р. Кормин, приблизно в кінці
XVIІI – на початку ХІХ ст.
При візуальному огляді було встановлено, що частина пагорба знище-
на будівництвом силосної ями в 60-ті рр. ХХ ст., яка розміщена в півден-
ній частині пагорба, витягнута по лінії північ-південь, має розміри близь-
ко 50,0 х 8,0 м. Враховуючи дані обставини, було вирішено закласти роз-
відкову траншею №1 вздовж східного відвалу силосної ями розміром 2,0
х 8,0 м. Було встановлено збереженість культурного шару від 0,15 до 0,4 м.
В основному культурний шар знищений перекопом ХХ ст., який фіксу-
вався на рівні материка і був заповнений будівельним сміттям. В північ-
ній частині траншеї, де відзначалася краща збереженість культурного
шару, було виявлено поховання на рівні 0,3 м від денної поверхні. Похо-
вання безінвентарне, орієнтоване головою на захід, поряд із ним виявлено
невеликі фрагменти кераміки XVI–XVII ст. Серед виявлених знахідок –
фрагменти ліпної кераміки ранньослов’янського часу VII–VIІI ст. та кру-
жальна кераміка періоду XVI–XVII ст. Крім того було виявлено денарій
Александра Ягеллончика білого металу та мідний солід Яна ІІ Казимира.
Іншу траншею №2 закладено на схід від траншеї №1 розміром 2,0 х
6,0 м. У східній частині траншеї на рівні 0,5 м від денної поверхні вияв-
лено фрагмент обгорілої дерев’яної балки та об’єкт зі значною кількістю
печини, фрагментів кахель та кружальної кераміки XVI–XVII ст. Було
зафіксовано наступну стратиграфію: 0,00–0,05 м – дерн; 0,05–0,40 м –
Рис. 4. Богушівка, 2011.
Торгова пломба з гербом м. Цвіккау.
Свинець. Фото 3. Полонка 2012.
Скарб празьких грошів. Срібло.
32
темний гумусований супісок з вкрапленнями печини, вугликів та фраг-
ментів керамічних виробів; 0,40–0,50 – світлий супісок, що переходить
в материковий пісок. В культурному шарі траншеї виявлено фрагменти
ліпної кераміки епохи бронзи, ранньослов’янського часу VII–VIІI ст. та
кружальної XVI–XVII ст. Крім того, виявлено фрагменти сюжетних ка-
хель, що містили зооморфні зображення, геральдичні знаки та написи
латиницею, фрагмент керамічної тарелі для пожертв з написом «Всякое
даяние да будет благо», півгріш Яна І Ольбрахта білого металу та біло-
новий солід Густава ІІ Адольфа, що відносяться до періоду XVI–XVII ст.
За історичними джерелами, будівництво монастиря Св.Трійці у Малій
Осниці належить відомому меценатові середини XVI ст. Михайлу Чарто-
рийському. На території обителі він заповідав поховати і себе [9, 156–159]. З
ініціативи волинських археологів та директора Маневицького краєзнавчо-
го музею Петра Хомича на пам’ятку виготовлено охоронну документацію,
місцеві школярі прибрали територію. За кошти археологів виготовили і
охоронний знак. 14 вересня на місці колишнього православного монастиря
у селі Мала Осниця Маневицького району відбулися урочистості, пов’язані
з встановленням охоронного знаку і хреста та їх освячення.
Матеріали козацької доби виявлено також при дослідженні подвір’я
сучасного Свято-Миколаївського монастиря у с. Жидичин, що проводи-
лось у зв’язку з запланованим будівництвом нового храмового комплексу
[1]. На площі суцільного розкопу 216 м2 було виявлено численні фрагмен-
ти гончарних мисок та горщиків із штампованим орнаментом та різно-
манітно оформленими вінцями (рис. 6: 1-8), фрагмент вкритої зеленою
Рис. 6. Жидичин, 2012. Зразки гончарного посуду козацького часу
з культурного шару.
33
поливою гончарної сковорідки зі збереженими розтрубною ручкою та
конусоподібною ніжкою, а також майже повністю збережену білоглиняну
орнаментовану люльку.
Необхідно зауважити також, що виявлені матеріали козацького часу
на території Волині після передачі їх до музейного фонду стали однією зі
складових експонованої у Волинському краєзнавчому музеї виставки [10,
137–144].
Література
1. Баюк В.Г. Дослідження подвір’я Жидичинського монастиря 2012 року // АДУ
2012 р.: зб. наук. пр. (у друці).
2. Баюк В.Г. Дослідження посаду давньоруського Шеполя у 2010 році // АДУ 2010 р.:
зб. наук. пр. / За ред. Д.Н. Козака.–К.–Полтава, 2011. – C. 30–32.
3. Баюк В.Г. Комплекс індивідуальних знахідок з митного пункту на околицях Крупи
// Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. – Луцьк, ВМА «Терен»; 2012. –
Вип. VІІІ. – С. 497–503.
4. Баюк В.Г. Споруда козацького часу з Волині (спроба атрибуції) // Нові дослідження
пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. пр. / Упор. О.М. Титова. – К., 2011. –
Вип. 20. – Ч. І. – С. 162–167.
5. Баюк В.Г. Споруда пізнього середньовіччя поруч з давньою дорогою Луцьк–Воло-
димир-Волинський // Наукові студії: зб. наук. пр. / Історико-краєзнавчий музей
м. Вин ники. – Львів: Вид-во «Растр–7», 2011. – Вип. 4. – С. 280–285.
6. Баюк В.Г. Торгова пломба-медальйон з околиць Луцька // Нові дослідження пам’я-
ток козацької доби в Україні: зб. наук. пр. / Упор. О.М. Титова. – К., 2012. – Вип. 21.
– Ч. І. – С. 176–179.
7. Баюк В.Г., Вашета М.П. Торгова пломба-медальйон з Крупи // Наукові студії: зб.
наук. пр. / Історико-краєзнавчий музей м. Винники. – Львів: Вид-во «Растр–7», 2012.
– Вип. 5. – С. 267–275.
8. Баюк В.Г., Панікарський А.В. Споруда козацького часу з Волині: графічна рекон-
струкція // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. пр. / Упор.
О.М. Титова. – К., 2012. – Вип. 21. – Ч. І. – С. 123–125.
9. Златогорський О.Є. Нові археологічні дані про монастир с. Мала Осниця // Історія
музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Во-
лині: наук. зб. – Острог, 2011. – Вип. 3. – С. 156–159.
10. Златогорський О.Є., Баюк В.Г. Виставка «Втрачена хронологія: археологічні до-
слідження на Волині 2011 року» у Волинському краєзнавчому музеї // Волинський
музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщи-
ни західноукраїнських етнічних земель: наук. зб.: / упор. А. Силюк, Є. Ковальчук.
– Луцьк, 2012. – Вип. 4. – С. 137–144.
11. Златогорський О.Є., Баюк В.Г. Дослідження на східних околицях Луцька // АДУ
2011 р.: зб. наук. пр. / За ред. Д.Н. Козака. – Луцьк : Волин. старожитності, 2012. –
С. 176–177.
12. Златогорський О.Є., Вашета М.П. Результати археологічних досліджень в селі Бо-
гушівка в 2011 році // Наукові студії Історико-краєзнавчого музею м. Винники. –
Львів: Вид-во «Растр–7», 2012. – Вип. 5. – С. 255–266.
13. Шкоропад В.В., Баюк В.Г. Охоронні археологічні дослідження в центрі м. Луцьк //
АДУ, 2006–2007 рр.: зб. наук. пр. // За ред. Д.Н. Козака. – К: ІА НАН України, Видав-
ничий дім «Академперіодика», 2008. – С. 360–362.
14. Шкоропад В.В, Златогорський О.Є., Баюк В.Г. Охоронні археологічні досліджен-
ня у центрі міста Луцька 2007 року // Наукові записки з проблем волинезнавства:
зб. наук. ст. та мат-лів, присвячений 45-річчю від дня народж. С.Д. Панишка / Упор.
О.Є. Златогорський. – Луцьк, 2008. – Вип. І. – С. 104–110.
|