Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Datum:2013
1. Verfasser: Пуголовок, Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76481
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці / Ю. Пуголовок // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 116-120. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859713771732205568
author Пуголовок, Ю.
author_facet Пуголовок, Ю.
citation_txt Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці / Ю. Пуголовок // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 116-120. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
first_indexed 2025-12-01T07:06:32Z
format Article
fulltext 116 Юрій Пуголовок (Полтава), старший науковий співробітник Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці В 2011 р. на одному з будівельних майданчиків Полтави, що розміщу- вався на північному схилі Іванової гори, біля підніжжя ескарпів Полтав- ської фортеці, досліджено рештки господарської ями та частину культур- ного шару ранньомодерної доби [8]. Матеріали, виявлені у культурному шарі, не численні. Представлені уламками кухонного та столового посуду (рис. 1: 1-3, 7-8), архітектурно- декоративною керамікою (рис. 1: 9), виробами зі скла (рис. 1: 4) і двома кулями (рис. 1: 5, 6). Останні виготовлені зі свинцю, мають діаметр 1,3 см, одна з них дещо деформована. Більшість знахідок походить з ями 1, яка була впущеною з рівня перед- материка на глибину 0,40 м. За своєю формою наближена до прямокутни- ка, з округленим кутами. Її розміри наступні: довжина – 1,40 м, ширина – 1,00 м. До конструктивних особливостей слід віднести наявність в західній частині материкової «сходинки» шириною 0,24 м та висотою 0,16 м. Запо- внення ями виявилося неоднорідним і добре стратифікованим. У верхній частині вона була заповнена рихлим сіро-чорним чорноземом, який пере- різається лінзами більш темного вмісту, насиченими вуглинами і печиною. З цього шару походить, практично, більшість виявлених керамічних мате- ріалів. Нижня частина заповнення – з глибини 0,20–0,30 м до 0,40 м – від- різнялася затічним вмістом, і, як наслідок, – дещо більшою щільністю. В цьому шарі, практично до самого дна, зустрічалася значна кількість шлаку, кричного заліза, виплесків металу та перепалених залізних виробів. Знахідки, виявлені в заповненні ями, представлені, головним чином, уламками посуду. Кухонний посуд репрезентований фрагментами горщиків, які, відпо- відно до характеру випалу поверхні, розподіляються на дві групи, в мен- шій мірі – покришками і макітрами. Горщики. Морені горщики представлені уламками, що належали сімом посудинами (рис. 2: 1-7), з невисоким вінцем, окрім одного екземпляру (рис. 2: 2). Вінця горщиків плавно відігнуті назовні, з внутрішнього боку, на рівні основи шийки не мають закраїни. В іншому посудини різняться за оформленням зрізу вінця та орнаментом. У трьох випадках край він- ця прикрашений насічками (рис. 2: 1, 2, 7), в чотирьох – заокруглений (рис. 2: 3-6), в деяких – під зрізом розміщений врізний поясок (рис. 2: 3, 4, 6). Прикрашені переважно врізним однокомпонентним орнаментом, що складається з хвилі (рис. 2: 2) або горизонтальних ліній (рис. 2: 4-5). Багатокомпонентний орнамент виявлений у трьох випадках. Плічка од- нієї посудини вкриті геометричним штампованим орнаментом з ромбів та прямокутників, що чергуються (рис. 2: 1). Зустрічається орнамент, що 117 складається з дворядної хвилі та врізних горизонтальних ліній (рис. 2: 3). Іншим прикладом є візерунок на фрагментах горщика, плічка якого орна- ментовані рядом прямокутних відбитків, нанесених штампом, під яким вміщені ряди врізних горизонтальних ліній (рис. 2: 7). На трьох горщиках збереглися повністю або частково ручки. Світлоглиняні горщики. В цій групі посуду виділяються п’ять посудин, виготовлених з сіруватої глини, в якій присутні домішки піску, поверхня на дотик нагадує поверхню горщиків давньоруського часу. Вінця горщи- ків дещо відігнуті назовні, мають плавний перехід (основа шийки) шийки в плічко. Край вінця заокруглений (рис. 3). Орнаментовані горщики од- номанітно – рядами врізних горизонтальних ліній. У чотирьох випадках орнамент нанесено під зрізом вінця та на плічках (рис. 3: 1-4), в одному – врізна лінія вміщена в основі шийки (рис. 3: 5). На одному горщику збе- режена ручка (рис. 3: 4). Інші світлоглиняні горщики значно відрізняються від описаних вище і, в першу чергу, за характером випалу поверхні та орнаментацією (рис. 4: 1-12). Виявлені уламки посуду належать десятьом виробам. Від- повідно до характеру орнаментальних схем вони розподіляться на кілька груп. До першої групи можна зарахувати фрагменти горщиків, що мають під зрізом вінця врізний поясок, в одному випадку оформлений у вигляді хвилі, на зразок своєрідного козирка (рис. 4: 5). До другої групи включені фрагменти вінець тонкостінних горщиків, що прикрашені по зрізу вдавленнями, нижче яких вміщені розписи ко- ричневим ангобом, що складаються з ліній та хвиль (рис. 4: 2-4). Рис. 1. Полтава. Знахідки з культурних нашарувань. 1-7 – уламки посуду; 4 – фрагмент віконниці; 5-6 – кулі; 9 – фрагмент кахлі. 1-3, 7-9 – глина; 4 – скло; 5-6 – свинець. Рис. 2. Полтава. Морені горщики. Глина 118 Третю групу горщиків складають ті, що розписані коричневим анго- бом на шийці і плічках. Орнамент складається з ліній та хвиль, у одного виробу під зрізом вінця вміщений неширокий врізний поясок (рис. 4: 6). До останньої групи зараховано три горщика. Перший з них має віді- гнуте назовні вінце, край якого заокруглений, під зрізом вміщено широ- кий врізний поясок, в середині якого нанесено лінію коричневим ангобом. Вінце має незначне потовщення з внутрішнього боку. В цілому ж, горщик є тонкостінним, гарно випаленим, колір поверхні жовтуватий. Ручка збе- режена. Прикрашений розписами ангобу, які складаються з ліній, криву- льок та хвиль (рис. 4: 8-10). Дещо виокремлюються із загалу два фрагменти верхніх частин гор- щиків з відігнутим назовні вінцем, край якого заокруглений, під зрізом вміщений вузький врізний поясок. Плічка в обох випадках прикраше- ні рядами врізних горизонтальних ліній (рис. 4: 11, 12). Ці посудини, не дивлячись на характер орнаментації, все ж більше тяжіють до останньої групи горщиків, схожість між яким проявляється у характері випалу по- верхні та тіста з якого вони зроблені. Крім горщиків, виявлені сім фрагментів світлоглиняних ручок, дві з яких вузькі, одна широка та чотири мають середню товщину (рис. 4: 17-23). Покришки в колекції знахідок представлені фрагментом світлоглиня- ного виробу, на крисах якого збережені сліди ангобу (рис. 4: 13). Серед матеріалів є також фрагмент верхньої частини макітри, що при- крашена розписом коричневим ангобом (рис. 4: 14). Рис. 3. Полтава. Світлоглиняні горщики. Глина. Рис. 4. Полтава. Світлоглиняні горщики (1-12), покришка (13), макітра (14), кахлі (15-16), ручки (17-23). Глина. 119 Столовий посуд представлений розвалом тарілки з мореною поверх- нею, розміром 16,0 х 19,8 см, реконструйований діаметр – 20,5 см. На кри- сах вкрита врізною хвилею, денце має утор (рис. 5). Архітектурно-декоративна кераміка репрезентована незначною кіль- кістю фрагментів лицевих пластин коробчастих кахлів, що прикрашені рослинним та геометричним сюжетами (рис. 4: 15, 16). Керамічний комплекс, з ями привертає увагу порівняно великою кіль- кістю виробів з мореною поверхнею та прикрашених врізним орнаментом. Якщо присутність одних, в матеріалах козацького часу Полтави не висо- ка, то інші взагалі не відомі [13, 55; 7, 105; 11, 84–86; 99]. В зв’язку із цим на- буває ваги питання хронології виявленого матеріалу. Вірогідно, верхньою межею цього керамічного комплексу слід вважати кінець XVII ст., на що вказує плавність переходу вінець у плічка горщика та відсутність ребрис- того зламу у місці переходу плеча у тулуб, характерного для дещо пізні- шого посуду [1, 70]. Це в повній мірі стосується морених та світлоглиння- их горщиків. Пік побутування мореного посуду в Полтаві, як і у більшості населених пунктах в Україні припадає на XVII ст. Орнаментальні мотиви та морфологічні особливості таких горщиків з господарської ями, дозво- ляють дещо звузити їх хронологію. Серед їх числа привертає увагу один виріб (рис. 2: 7), що за стилем свого декорування має аналогії до горщиків поч. XVII ст., однак його приземкуватість вказує на більш пізню дату, що тяжіє до середини століття [4, 131]. Подібний горщик відомий в матеріа- лах Кременчука [10, 35–36, рис. 2]. Вироби зі світлої глини, також знахо- дять аналогії у комплексах, що датуються в межах XVII ст. Якщо горщики з простим округлим зрізом вінця та рельєфним стилем декорування дату- ються першою половиною XVII ст. [13, рис. 20:ІІ 2б; 12 с. 37–38, рис. 20; 14, с. 187, рис. 1], то посудини з вінцями, прикрашеними насічками та розпи- сані ангобами, більш характерні для другої половини XVII ст., хоча відомі і в комплексах рубежу XVII–XVIIІ ст. [2; 12, 38–39, рис. 21; 5, 30, рис. 1:12]. Отже, досліджена яма належить до числа порівняно рідкісних госпо- дарсько-побутових об’єктів другої половини XVII ст. і пов’язується з ді- Рис. 5. Полтава. Морена миска. Глина. 120 яльністю кузні козацької епохи. Це перший випадок фіксації та схилах Полтавської фортеці місця виробничої діяльності ковалів. В той же час виявлення на цій ділянці культурних нашарувань доби Руїни, ставить питання про час та характер освоєння території північного сходу фортеці, де сформувався один з міських посадів – Панянка. Припинення діяль- ності цього об’єкту вірогідно слід пов’язувати з подіями конфлікту між І. Виговським та М. Пушкарем [3, 230–231; 6, 42–43; 9, 52–54]. Виявлені матеріали доповнюють і розширюють джерельну базу для вивчення істо- ричної забудови полкової Полтави. Джерела та література 1. Археологія доби українського козацтва / Телегін Д.Я., Виногродська Л.І., Тито- ва О.М. та ін. : Навч. посібник. – К. : Вид. ІЗМН, 1997. – 336 с. 2. Буйлук М. Гончарний комплекс кінця XVII – початку XVIIІ ст. із Переяслава // Українське гончарство : Наук. зб. за минулі літа. – Київ-Опішня: Молодь, Україн- ське народознавство, 1993. – Кн. 1. – С. 250–253. 3. Величко С. Літопис [пер. В. О. Шевчука; відп. ред. О. В. Мишанич]. – К. : Дніпро, 1991. – Т. 1. – 371 с. 4. Виногродська Л.І. До історії керамічного та скляного виробництва на Україні у XIV–XVIII ст. // Археологія. – 1997. – № 2. – С. 129–140. 5. Голубева І. Відновлення дослідження Валківської фортеці // Нові археологічні до- слідження пам’яток козацької доби в Україні. – К. : Вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2006. – Вип. 15. – С. 27–31. 6. Мицик Ю. А. Гетьман І. Виговський. – К. : ВД «КМ Академія», 2004. – 84 с. 7. Пуголовок Ю.О., Калашник Є.С. Дослідження Полтавської фортеці: Старе місто. – К.–Полтава, 2009. – 132 с. 8. Пуголовок Ю.О., Супруненко О.Б. Звіт про науково-рятівні наглядові археологічні дослідження на передгородді Полтавської фортеці у м. Полтаві в 2011 р. (вул. Панян- ка, 1, пров. Коперніка, 6) // НА ЦОДПА. – Ф. е. – Спр. 665. – 31 арк. 9. Сальніков В. Унікальний казанок з місця битви військ І. Виговського та М. Пушкаря у 1658 році // Нові археологічні дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К.: вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2011. – Вип. 20. – Ч. І. – С. 49–54. 10. Супруненко О.Б., Пашкевич Г.О., Калашник Є.С. Знахідки з господарської ями се- редини XVII ст. у Кременчуці // АЛЛУ. – 2009. – № 1 (25). – С. 35–40. 11. Супруненко О.Б., Пуголовок Ю.О. Мироненко К.М., Ткаченко О.М., Шерстюк В.В., Яремченко В.О. Дослідження посаду літописної Лтави: Інститутська гора: Частина друга. – К.–Полтава: вид. ЦП НАНУ і УТОПІК, ЦОДПА, 2009. – 132 с. 12. Супруненко О.Б., Шерстюк В.В., Пуголовок Ю.О. Селітроварницький стан на Біль- ському городищі. – К.: вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2010. – 96 с. 13. Ханко О.В. Полтавський гончарський осередок у контексті новітніх археологічних досліджень // АЛЛУ – 2000. – № 1-2 (7-8). – С. 54–66. 14. Юрченко О. Своєрідна група української ранньомодерної кераміки з Переяславщи- ни // Нові археологічні дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К. : вид. ЦП НАНУ і УТОПіК, 2011. – Вип. 20. – Ч. І. – С. 186–190.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76481
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2078-0850
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T07:06:32Z
publishDate 2013
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format dspace
spelling Пуголовок, Ю.
2015-02-10T17:13:35Z
2015-02-10T17:13:35Z
2013
Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці / Ю. Пуголовок // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 116-120. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
2078-0850
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76481
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Дослідження пам’яток археології козацької доби
Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
Article
published earlier
spellingShingle Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
Пуголовок, Ю.
Дослідження пам’яток археології козацької доби
title Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
title_full Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
title_fullStr Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
title_full_unstemmed Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
title_short Керамічний комплекс з посаду Полтавської фортеці
title_sort керамічний комплекс з посаду полтавської фортеці
topic Дослідження пам’яток археології козацької доби
topic_facet Дослідження пам’яток археології козацької доби
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76481
work_keys_str_mv AT pugolovokû keramíčniikomplekszposadupoltavsʹkoífortecí