Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва
Saved in:
| Published in: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76490 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва / В. Петрович, Т. Яцечко-Блаженко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 175-177. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76490 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Петрович, В. Яцечко-Блаженко, Т. 2015-02-10T17:36:21Z 2015-02-10T17:36:21Z 2013 Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва / В. Петрович, Т. Яцечко-Блаженко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 175-177. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76490 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Дослідження пам’яток археології козацької доби Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва |
| spellingShingle |
Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва Петрович, В. Яцечко-Блаженко, Т. Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| title_short |
Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва |
| title_full |
Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва |
| title_fullStr |
Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва |
| title_full_unstemmed |
Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва |
| title_sort |
пам’ятки козацької доби в колекції музею археології східноєвропейського національного університету ім. лесі українки як джерело до вивчення історії українського козацтва |
| author |
Петрович, В. Яцечко-Блаженко, Т. |
| author_facet |
Петрович, В. Яцечко-Блаженко, Т. |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| issn |
2078-0850 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76490 |
| citation_txt |
Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва / В. Петрович, Т. Яцечко-Блаженко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 175-177. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT petrovičv pamâtkikozacʹkoídobivkolekcíímuzeûarheologííshídnoêvropeisʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímlesíukraínkiâkdžerelodovivčennâístorííukraínsʹkogokozactva AT âcečkoblaženkot pamâtkikozacʹkoídobivkolekcíímuzeûarheologííshídnoêvropeisʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímlesíukraínkiâkdžerelodovivčennâístorííukraínsʹkogokozactva |
| first_indexed |
2025-11-25T23:52:33Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:52:33Z |
| _version_ |
1850587061935931392 |
| fulltext |
175
Валентина Петрович (Луцьк),
доцент кафедри документознавства і музейної справи
Східноєвропейського національного університету
ім. Лесі Українки, кандидат історичних наук
Тетяна Яцечко-Блаженко (Луцьк),
старший викладач кафедри документознавства і музейної справи
Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки
Пам’ятки козацької доби в колекції Музею археології
Східноєвропейського національного університету
ім. Лесі Українки як джерело до вивчення
історії українського козацтва
Однією із найвагоміших категорій джерел козацької доби є речові, здо-
буті в процесі археологічних розкопок чи розвідок. Археологічні пам’ятки
українського козацтва репрезентовані рештками матеріальної та духо-
вної культури, що збереглися в Україні та деяких суміжних територіях
від епохи буремної діяльності українських козаків і всього українського
народу в XVI–ХVІІ ст.
Значну роль у вивчені, збереженні та популяризації пам’яток козаць-
кої доби відіграють історико-культурні заклади – музеї. Одним із таких є
Музей археології Східноєвропейського національного університету імені
Лесі Українки, який функціонує на історичному факультеті при кафедра
археології, давньої та середньовічної історії України. Як один із найбіль-
ших вузівських музеїв Західного регіону України, він відомий далеко за її
межами. Зібрані у ньому матеріали мають суттєве значення не тільки для
наукового вивчення давньої історії Великої Волині, але й для історії доби
українського козацтва.
Козацький період в Музеї археології представлений досить широко.
Матеріали козацького часу знаходяться у двох тематичних розділах:
«Старий Луцьк» і «Матеріали давньоруського та середньовічного часу».
Це вироби з кераміки та металу, які були знайдені в містах Луцьку та Бе-
рестечко.
Серед предметів козацького побуту найбільше місця займають козаць-
кі люльки, які через призму часу збереглися найкраще. Саме поширення
тютюну та звичай куріння вказують на тогочасні напрямки, інтенсивність
торгових шляхів та економічних зв’язків. Найчастіше люльки знаходили
на місцях битв, укріплених пунктів, поселень XVII–XVIII століть [1, 78].
У Музеї показано багато різновидів люльок з розширеною округлою
частиною чашечки і майже циліндричною верхньою частиною. Найчастіше
верхня частина має менший діаметр, ніж нижня. Орнамент виготовлений
так, що нагадує пелюстки. Вважається, що люльки цієї групи дуже подібні
до кримських й турецьких, які дослідники відносять до так званого «схід-
ного» типу [1, 80]. Такі люльки були знайдені на території міста Луцька.
176
Матеріалом для виготовлення люльок слугувала глина. У Музеї це
експонати, знайдені у Берестечку. За своєю формою вони складаються з
циліндричної чашечки для тютюну, яка плавним поворотом нижньої час-
тини переходить у коротку загнуту догори основу чубука. Прикрашені
люльки даного типу вертикальними канелюрами.
Найбільше в експозиції знаходиться люльок пізнішого періоду козач-
чини, а саме XVIII ст. Якщо порівняти їх із старішими видами, то стає по-
мітно, що люлька збільшилась за своїми розмірами на 2-3 см. Тобто, якщо
раніше вони в середньому були 5 см, то у XVIII ст. стали 7 см. Дослідники
вважають, що такі зміни, ймовірно, були пов’язані зі зниженням у цей пе-
ріод цін на тютюн, який козаку не потрібно було вже так економити як
раніше. Важливою зміною є й те, що у вище згадуваний період при ви-
готовлені люльок використовували різні декоративні прийоми, широко
застосовуючи кольорові поливи та елементи рослинного орнаменту.
У Музеї археології ВНУ представлені різнокольорові двох видів пу-
п’ян ко подібні люльки. До першого виду належать, виготовлені з червоної
глини, лощені люльки, на яких часто ставили клеймо, яке мало імітувати
напис арабським письмом. Другий вид пуп’янкоподібних люльок має у
своїй формі видовжені пропорції верхньої частини чашечки. Показовим
є те, що всі люльки цієї групи у більшості випадків покриті зеленою та
жовтою поливою різних відтінків.
Не заперечуючи важливість предметів побуту, потрібно все ж таки ска-
зати, що основну роль у козаків відігравала зброя. Саме тому кожен козак
повинен був обходитися з нею шанобливо, намагався її всіляко оздоби-
ти. Відомим фактом є і те, що у козаків не простежувалось одноманітного
озброєння. Найчастіше вони використовували трофейну зброю, а вона за
своїм походженням була татарською, турецькою та польською. Були ви-
падки, але дуже рідкісні, що вона могла мати західноєвропейське, москов-
ське, кавказьке або навіть ірландське походження. Напевно, це залежало
від самого козака, куди він ходив у походи. В Україні зброю продукували
й місцеві ремісники: мечники, шабельники, лучники, стільники, пушкарі
тощо [2, 185].
Поява українського козацтва припадає на час, коли на зміну досі вжи-
ваним в європейських арміях мечам, пристосованим в основному до удару,
набуває поширення шабля, яка поєднувала в собі як рублячі, так і різаль-
ні функції. Проте, цей вид зброї на західноукраїнських землях відомий ще
за княжої доби. Перша літописна згадка про шаблю зафіксована під 1087
р., де записано, що нею був убитий волинський князь Ярополк Ізяславич:
«Князь Ярополк лежав на санках, а він [убивця Нерядець] з коня шаблею
проткнув його...Тоді, підвівшись, Ярополк вирвав із себе шаблю і голосно
заволав: «Ох, це ти мене, вороже, погубив» [4, ствп. 197].
Шабля була значно легшою від меча і була на озброєнні переважно у
кіннотників, тому швидко прижилася серед козаків за свою зручність у
використанні [3, 261].
177
В експозиції «Старий Луцьк» представлена козацька шабля, знайдена
в місті Берестечку у 80-х роках ХХ ст. Вона частково пошкоджена і тому її
довжина становить всього 67 см, тоді як, зазвичай, такі шаблі мали довжи-
ну клинка, що залежала від зросту її власника, від 77 до 94 см. На жаль, не
збереглася й шкіряна піхва до шаблі.
Починаючи з XIV ст. в Україні поступово входила в ужиток вогнепаль-
на зброя. На початку це була артилерія (фортечна і польова), значно піз-
ніше – ручна вогнепальна зброя. На озброєнні у козацького війська були:
рушниці, які називалися по різному, залежно від технічного розвитку і
калібру – пищаль, самопал, мушкет, яничара, фузія тощо; пістолі й пісто-
лети [2, 184–185]. Друга половина XVI–XVII ст. – це якраз період інтен-
сивного розвитку ручної вогнепальної зброї. Тому варто зауважити, що в
експозиції Музею археології вогнепальна зброя представлена пістолетом,
який у козацькому війську називався пістоля. Вона частково пошкодже-
на, від неї зберігся лише каркас.
Отже, експонати козацької доби Музею археології Східноєвропейсько-
го національного університету імені Лесі Українки є цінним історичним
джерелом для вивчення побуту, культури, зброї українського козацтва.
Це в свою чергу сприяє підвищенню освітнього і культурного рівнів сту-
дентської та учнівської молоді, сприяє залученню її до суспільно-корис-
ної діяльності, викликає глибокі почуття поваги до культурної спадщини
старших поколінь, заохочує до вивчення, збереження та популяризації іс-
торико-культурних пам’яток.
Джерела та література
1. Археологія доби українського козацтва XVI–XVIII ст. [Текст] : навчальний посібник
/ Д. Я. Телегін (відп. ред.), І. С. Винокур, О. М. Титова, І. К. Свєшніков та ін. – К. :
ІЗМН, 1997. – 336 с.
2. Гайдай Л. І. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях (від найдавніших
часів до Хмельниччини) [Текст] : навчальний посібник-коментар / Л. І. Гайдай. –
Луцьк : «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 436 с.
3. Кучинко М. М. Історія населення Західної Волині, Холмщини та Підляшшя в X–
XIV століттях : [монографія] / М. М. Кучинко. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна
друкарня», 2009. – 528 с.
4. Ипатиевская летопись // Полное собрание русских летописей. – М : Изд-во восточ-
ной литературы, 1962. – Т. 2. – 938 стлб.
Катерина Поворознюк (Хмельницький),
старший науковий співробітник відділу історії
Хмельницького обласного краєзнавчого музею
Стародавній Меджибіж
(за матеріалами наукового архіву ХОКМ)
Без перебільшення Меджибізький замок можна назвати однією із най-
видатніших пам’яток оборонної архітектури України і Європи.
|