Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках
Saved in:
| Published in: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76511 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках / Р. Луценко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 225-228. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860079836592078848 |
|---|---|
| author | Луценко, Р. |
| author_facet | Луценко, Р. |
| citation_txt | Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках / Р. Луценко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 225-228. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| first_indexed | 2025-12-07T17:16:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
225
Роман Луценко (Чернігів),
науковий співробітник Чернігівського національного
педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка
Дослідження на території Свято-Миколаївського
Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках
Монастир, за легендою, виник завдяки явленню на клені чудотворної іко-
ни Св. Миколая бортнику з с. Оболоння на початку XVII ст. Незабаром тут
було споруджено дерев’яну Миколаївську церкву. У 1666 р. коштом Василя та
Демяна Мгогрішних за сприяння чернігівського архієпископа Лазаря Бара-
новича у цій місцині було засновано Пустинно-Миколаївський монастир [1].
У середині XVІІІ ст. починається кам’яне будівництво: тоді були спо-
руджені муровані Миколаївський собор (1754–1760 рр.), дзвіниця з над-
брамною церквою Св. Іоанна Предтечі (1767 р.), Миколаївська церква
(1750 р.) на місці явлення чудотворної ікони Св. Миколая, тепла церква
Св. Феодора Стратилата (1749 р.) та церква Різдва Христова (1749 р.), а
також келії та огорожа. На північ від обителі у XVІІІ ст. був заснований
монастирський гостиний двір.
У ХІХ ст. монастир стрімко розвивається. У 1854 р. м в обителі було
25 ченців, а на початку ХХ ст. – близько 200 [2]. До складу монастирського
гостиного двору входило чотири корпуси: два флігелі для вищих верств та
два менші флігелі для простого народу.
Неподалік монастиря знаходились колодязь, гостинний двір, госпо-
дарський двір, цегельня, сад та пасіка, скит та каплиця. На схилах ярів
були викопані печери.
У 1922 р. радянська влада ліквідує монастир [3]. Церкви та інші спо-
руди монастиря з часом були розібрані на цеглу.
У травні 2004 р. єпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій (Полі-
копа) прийняв рішення про відродження релігійної громади на території
колишнього монастиря. Його настоятелем був призначений ієрочернець
Серафим. 21 травня під відкритим небом була відправлена перша Боже-
ственна Літургія. У липні 2006 р. Рихлівська релігійна громада була за-
реєстрована як Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський чоловічий
монастир. Відродився він на місці колишнього гостиного двору, оскільки
відбудувати відразу увесь комплекс споруд Пустинно-Рихлівського мо-
настиря було нереально. Зараз він входить до складу Ніжинської єпархії.
З 2008 р. обитель очолює архімандрит о. Гурій.
Дослідження решток монастиря як архітектурного комплексу були
проведені М. Цапенком лише в 1957 р. Він відзначив, що стіни обителі
збудовані по контуру мису, у плані утворюючи трикутну конфігурацію
[4]. За результатами досліджень М. Цапенка, К. Лоп’ялом була створена
графічна реконструкція монастиря.
Наступний етап досліджень пов’язаний з роботами В. Вечерського,
який обстежував територію монастиря у 1976 р. та 1989 р. Він сфотогра-
226
фував та замалював рештки монастирських споруд, зробив обміри буді-
вель, що збереглися [5].
У 1999 р. на території монастиря працювала археологічна експедиція,
до складу якої увійшли співробітники Чернігівської обласної інспекції з
охорони пам’яток історії та культури, Національного архітектурно-істо-
ричного заповідника «Чернігів стародавній». Під час цих робіт В. Руденок
обстежив т.зв. «Нові печери», що датуються початком ХІХ ст. [6]. У 2004 р.
місцеві краєзнавці виявили й «Старі печери», які того-таки року досліди-
ли В. Руденок зі співробітниками заповідника «Чернігів стародавній» [7].
На сьогодні від комплексу монастиря збереглися три корпуси келій: пів-
нічно-східний, північно-західний та східний. Між північно-східним пів-
нічно-західним корпусами келій вціліла цегляна доріжка з червоної цегли,
викладена ялинкою, що вела від надбрамної церкви Св. Іоанна Предтечі до
Миколаївського собору. Навпроти східного корпусу знаходяться рештки
прямокутної цегляної споруди, що вціліли на висоту 0,5 – 0,7 м від рівня
денної поверхні. Від корпусів залишились лише стіни, що поросли чагар-
никами. На всій площі монастиря зустрічається бита цегла та шматки роз-
чину, на поверхні помітні западини на місцях колишніх споруд.
На північ від колишнього монастиря знаходиться комплекс гостиного
двору, де, як зазначалося, розміщується відроджений Свято-Миколаїв-
ський Пустинно-Рихлівський монастир.
На південний захід від колишнього монастиря знаходиться двоповер-
хова будівля монастирської конюшні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Її пер-
ший поверх мурований, другий дерев’яний, скоріше за все, був сінником.
На території монастиря та на прилеглих територіях збереглися дерева,
насаджені ще в період існування монастиря – рештки монастирських са-
дів, алеї (ялинкові та каштанова).
Рис. 1. Дослідження Пустинно-
Рихлівського монастиря 2011–2012 рр.
227
Починаючи з 2010 р. за сприяння єпископа Ніжинського та Прилуцько-
го Іринея (УПЦ МП) та архімандрита Свято-Миколаївського Пустинно-
Рихлівського монастиря о. Гурія, при підтримці Мезинського національ-
ного природного заповідника тут працює археологічна експедиція Черні-
гівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.
Основним завданням експедиції 2010 р. були: розчистка вцілілих бу-
дівель монастиря від рослинності, зйомка топографічного плану за допо-
могою GPS та обстеження його території з метою локалізації зруйнованих
споруд.
У 2011 р. з метою з’ясування наявності культурного шару та пошуку
нових об’єктів на території монастиря було проведено шурфування тери-
торії (рис. 1).
Для пошуку решток фундаментів мурованого Миколаївського собору
були закладені шурфи №№ 2, 6, 7, 8, 10. Шурфи № 2 та № 7 закладені на
місці східної стіни храму. У шурфі № 2 вдалося виявити рештки кладки
фундаментів східної стіни храму, в якій разом з цеглою використано вели-
кі шматки природного каменю. У стратиграфії шурфу фіксується шар по-
жежі, відомої ще за письмовими джерелами, перекритий нашаруваннями
часу будівництва собору (1754–1760 рр.). У шурфі № 7 зафіксовано решт-
ки фундаменту собору, у місці, де кладка апсиди перев’язана з кладкою
східної стіни. Шурф № 8 відкрив рештки кладки фундаментів південної
стінки храму. Також було відкрито рештки фундаменту східної (шурф
№ 10) та північної (шурф № 6) стін собору.
Шурф № 1 закладено на мисі, де знаходилась колишня Миколаївська
церква (місце явлення ікони). Шурф виявив наявність культурного шару,
що має потужність 0,6–0,7 м. У шурфі було знайдено кераміку і ковані
цвяхи ХVІІ–ХІХ ст.
Шурф № 3, закладений біля північної стіни північно-західного кор-
пусу келій з метою пошуку решток монастирської огорожі, що являлась
продовженням західної стіни корпусу. У шурфі зафіксовано ровик від
фундаменту мурованої огорожі та рештки вцілілої кладки у ньому, що
знаходяться нижче рівня материку. Ширина кладки у фундаментному
ровику 1,65 м, ширина самої огорожі 1,3 м.
Шурф № 5, закладено на місці розташування церкви Різдва Христова
(1749 р.), з метою пошуку решток західної стіни храму. Під дерном вияв-
лена материкова глина, без будь-яких залишків будівельних матеріалів.
Згідно розповідей місцевих жителів стало відомо, що з котловану церкви
брали ґрунт для будівництва та ремонту доріг, тому можливо, культурний
шар на цій ділянці було знищено [8].
У 2012 р. спираючись на результати шурфовки 2011 р. було вирішено
дослідити рештки фундаментів Миколаївського собору.
Мурований монастирський Миколаївський собор почали будувати у
1754 р., освячено храм 1760 р. Він був трьохпрестольним: головний вівтар
228
посвячено Св. Миколі, два бічних – Св. Варварі та Св. Захарії і Єлизаветі.
Собор був хрещатий, дев’ятидільний, чотиристовпний, п’ятиверхий [9].
Собор, після ліквідації монастиря радянською владою, було розібрано на
будівельні матеріали.
Для пошуку решток фундаментів південно-східної частини собору на
схід від шурфу № 8 (2011 р.) було закладено розкоп № 1 на місці східної
стіни храму.
У розкопі №1 вдалося зафіксувати рештки кладки фундаментів схід-
ної стіни храму, в якій разом з цеглою використано великі шматки при-
родного каменю. Рештки фундаменту вціліли на рівні материку. Система
кладки: зовнішні версти її виводяться з цеглин та природного каменю,
а внутрішній простір заповнюється цегляним боєм, залитим розчи-
ном (кладка «в ящик»). Зафіксована ширина стіни становила від 1,70 м
до 1,90 м. Вдалось дослідити 12 м стіни собору, що розташована по лінії
захід-схід, лише у східній частині розкопу стіна змінює свій напрям на
північний схід (тут кладка стіни перев’язана з кладкою апсиди). Потрібно
відмітити, що у кладці масово використовується природне каміння різ-
них розмірів, особливо із зовнішньої сторони стіни.
На місці східної стіни храму закладено шурф № 1, як продовження на
захід шурфу № 7 (2011 р.). У шурфі зафіксовано сильно розбиті рештки
фундаменту східної стіни. Система кладки тут порядова. Матеріал, окрім
фрагментів битої цегли, відсутній.
Під час досліджень 2010–12 рр. масово знаходили цеглу, з монастир-
ської цегельні, що позначалась клеймами РМ, Р.М., РИХ.
Дослідження Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монас-
тиря планується продовжити.
Література
1. История Рыхловской пустыни. – Нежин, 2010. – С. 8.
2. Там само. – С. 13–21.
3. Тарасенко О., Болва Л. До історії закриття Рихлівського Миколаївського монасти-
ря// Сіверянський літопис. – 2007. – № 1. – С. 72.
4. Цапенко М.П. Архитектура Левобережной Украины XVII–XVIII веков. – М., 1967. –
С. 76.
5. Вечерський В.В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. – К., 2003. –
С. 171–173; Вечерський В.В. Спадщина містобудування України. – К., 2003. – С. 471–
476; Вечерський В.В. Пам’ятки архітектури та містобудування Лівобережної Украї-
ни: Виявлення, дослідження, фіксація. – К., 2005. – С. 117–121.
6. Руденок В. Я. Два чернігівських монастиря мазепинської доби // Могилянські чи-
тання 1999 року. – К., 2000. – С. 122–123.
7. Руденок В. Я. Подземелья Рыхловского монастыря // Могилянські читання 2005
року. – К., 2006. – С. 469–470.
8. Луценко Р.М. Дослідження на теренах Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлів-
ського монастиря // Археологічні дослідження в Україні в 2011 р. – К., 2012. – С. 504.
9. Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Ви-
явлення, дослідження, фіксація. – К., 2005. – С. 117.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76511 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0850 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:16:07Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Луценко, Р. 2015-02-10T17:59:53Z 2015-02-10T17:59:53Z 2013 Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках / Р. Луценко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 225-228. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76511 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках Луценко, Р. Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| title | Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках |
| title_full | Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках |
| title_fullStr | Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках |
| title_full_unstemmed | Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках |
| title_short | Дослідження на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря у 2010–2012 роках |
| title_sort | дослідження на території свято-миколаївського пустинно-рихлівського монастиря у 2010–2012 роках |
| topic | Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| topic_facet | Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76511 |
| work_keys_str_mv | AT lucenkor doslídžennânateritoríísvâtomikolaívsʹkogopustinnorihlívsʹkogomonastirâu20102012rokah |