Втрачена ставрографія Ігрені
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76513 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Втрачена ставрографія Ігрені / В. Векленко, М. Несправа // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 235-239. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859891869201203200 |
|---|---|
| author | Векленко, В. Несправа, М. |
| author_facet | Векленко, В. Несправа, М. |
| citation_txt | Втрачена ставрографія Ігрені / В. Векленко, М. Несправа // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 235-239. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| first_indexed | 2025-12-07T15:54:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
235
Віктор Векленко (Дніпропетровськ),
науковий співробітник Інституту суспільних досліджень
Микола Несправа (Дніпропетровськ),
доктор богослов’я й філософії, доцент кафедри філософії
Придніпровської Академії будівництва і архітектури,
протоієрей, настоятель храму ікони Божої Матері «Іверська»
Втрачена ставрографія Ігрені
Ігренський півострів, розташований при впадінні Самари у Дніпро на
самарському лівобережжі, впродовж ХХ ст. неодноразово привертав увагу
дослідників. В 1927–1932 роках під час робіт Дніпрогесівської археологіч-
ної експедиції Наркомпросу УРСР тут здійснювалися розвідки і розкоп-
ки під керівництвом Д. І. Яворницького [12, 257; 13; 15, 79]. У другій по-
ловині минулого століття на півострові працювали А.В.Добровольський,
О.В.Бодянський, Д.Я.Телегін, А.В.Козловський, Л.П.Крилова і багато інших
[4, 121–122]. Проте разом з «офіційними» археологічними дослідженнями
у 1960–1970-х роках територія півострову активно «обстежувалася» місце-
вими краєзнавцями і скарбошукачами. Серед найвідоміших з краєзнавців
слід назвати братів В. В. та Є. В. Бінкевичів, а також придніпровського вчи-
теля-краєзнавця Є.Богуша. При цьому слід відзначити, що В. В. та Є. В. Бін-
кевич не лише активно збирали матеріали, але й ретельно фіксували місця й
обставини знахідок, а також зберегли у повному обсязі знайдене. Мало того,
В. В. Бінкевич не тільки сам ввів до наукового обігу частину знайдених ма-
теріалів, але й надав можливість іншим науковцям опрацювати свої колек-
ції [2; 3; 10; 11; 17; 18]. Крім того, ще декілька предметів києворуської доби з
його зібрання зараз опрацьовуються й готуються до публікації.
Старожитності на розмивах узбережжя Самари збирав і краєзнавець
з тогочасного м. Придніпровськ Є. Богуш, котрий також копав козацький
цвинтар на Ігрені. До богушевського зібрання входило понад сотню тільки
цілих виробів культової пластики, а кількість фрагментів залишилася неві-
домою, оскільки збирач ще за життя розпродав більшу частину колекції, а
решту продали його спадкоємці. Завдяки тривалим пошукам вдалося зна-
йти і викупити 60 предметів цієї колекції [9], які, після обробки, визначення
й публікації передані до фондів Дніпропетровського національного історич-
ного музею ім. Д. І. Яворницького [1]. Завдяки сприянню дніпропетровських
колекціонерів вдалося знайти ще 4 тільники (2 часів Київської Русі (в росій-
ському приватному зібранні), 1 – кістяний козацької доби і 1 срібний литий
барочний ХІХ ст.). Але більша частина зібрання для науки втрачена.
В 2007 році В. М. Шалобудов передав 2 світлини, зроблені ним у 1980-х
роках з негативів Є. Богуша (рис. 1), на яких зафіксовано 49 культових
предметів – 48 натільних і 1 наперсний хрест. Розміри світлин – 12 х
18 см. Якість достатньо задовільна для ідентифікації виробів та їх дату-
вання, але недостатня для графічної фіксації (відсутні дані для масштабу
236
та низька якість значної частини тільників). Тривалий час було витра-
чено на пошук тільників тотожних зображеним на фото хрестикам та на
їх креслення. Потреба у пошуку була обумовленою необхідності повних
аналогій для малювання, щоб зберегти усі ставрометричні параметри.
В цілому комплекс можна розділити на три умовно-хронологічні групи.
До першої, за зовнішніми ознаками слід віднести тільники XVII–XVIII ст.:
9 з них мають характерні ознаки російських виробів саме XVII ст. (розді-
лення зовнішніх кутів середохрестя промінцями чи кульками на волютах
(рис. 2: 1-8, 13). Дані хрестики мають численні аналогії серед знахідок з Бо-
городицької фортеці [6, 26–45]. Скоріш за все, вони могли належати росій-
ським воякам, які під час І Кримського походу обслуговували переправу в
гирлі Самари. Про наявність там укріплення в цей час висловлює свої при-
пущення низка дніпропетровських дослідників – З. П. Маріна, В. С. Ста-
ростін, Д. Г. Філімонов [14, 70; 16, 92]. Ще частина хрестиків (рис. 2: 9-12,
14-18) можуть мати відношення до українського населення цієї території
як наприкінці XVII, так і першої половини XVIII ст. Попри співвідношен-
ня подібних виробів із предметами старовірського обігу низкою російських
Рис. 1. Фото частини
колекції Є.Богуша.
237
дослідників, проаналізувавши як ставрографічні матеріали Самарі-Бого-
родицької фортеці [7; 6, 46–52], так і подібні комплекси знахідок з інших
регіонів України [5; 8], ми наполягаємо на саме українському походженні
таких хрестиків впродовж другої половини XVII–XVIII ст. За етнографіч-
ною російською традицією ХІХ ст., один з них (барочний, рис. 2: 9) можемо
віднести до речей жіночого вжитку.
Наступна група хрестиків належить до XVIII ст. (рис. 3). Численні ана-
логії для більшості з них у знахідках з Богородицької фортеці–Старосамар-
ського ретраншементу [6, 53–60] дозволяють ідентифікувати їх із вояками
залоги Усть-Самарського ретраншементу, хоча деякі з них (зокрема – зобра-
жений на рис. 3: 14) могли бути виготовлені і в давніший час. Всі вироби гру-
пи – бронзові литі прямі латинські за формою. Більшість з них (11 з 18) ма-
ють лінійні розширення балок, проте у дев’яти розширюється лише нижня
балка, а у двох розширюються всі балки із підтрикутними їх закінченнями.
Третя, остання група, складається з культових виробів ХІХ–ХХ ст.
Матеріали ХІХ ст. представлені одним наперсним (латунним литим)
хрестом (рис. 4: 5) та штампованими латунними й срібними (?) тільника-
ми. До ХХ ст. з великою долею вірогідності можемо віднести один хрестик
(рис. 4: 8): подібні вироби, виготовлені з алюмінію були широко розпо-
всюджені у 1960–1980-х роках.
Рис. 2. Натільні хрести XVII–XVIII ст. Рис. 3. Натільні хрести XVIII ст.
238
Наперсні хрести – достатньо рідкісна знахідка на поселеннях постко-
зацької доби. Введені до церковного обігу наприкінці XVIII ст., за часів
імператора Павла І вони стали неодмінною деталлю священицького одно-
строю. Зокрема на території Богородицької фортеці було знайдено один
фрагмент (горішня частина – у зібранні НДЛ археології Подніпров’я Дні-
пропетровського національного університету ім. О. Гончара) й один ці-
лий (у приватній колекції).
Штамповані латунні й срібні хрестики чомусь обійдені увагою дослід-
ників. Єдина ґрунтовна комплексна публікацією подібних речей здійсне-
на Російським етнографічним музеєм (придбання Музею в Костромській
губернії 1903 р.). Тоді як такі предмети демонструють величезне розмаїт-
тя православного декоративно-прикладного масового мистецтва ХІХ ст.,
коли нібито однакові за формою і основними зображеннями мають чис-
ленні відмінності в деталях декору.
Знахідки цього періоду, зібрані у третій групі, репрезентують культові
уподобання мешканців Огріні.
Наведена частина зібрання натільних хрестів з Ігренського півострову
із зібрання придніпровського краєзнавця Є.Богуша розширює уявлення
про ставрографічну картину не тільки зазначеної території, але й усього
Нижнього Присамар’я. Завдяки даній публікації загальна кількість відо-
мих хрестів Ігрені доведена до 142 одиниць.
Вищенаведені матеріали охоплюють хронологічний відтинок більш
ніж в 300 років і виводять дослідження культової пластики півострову
Рис. 4. Хрести XІХ–ХХ ст.
239
на завершальний етап. Завдяки поєднанню комплексів В. В. та Є. В. Бін-
кевичів, Є. Богуша та окремих знахідок з приватних колекцій в достатній
мірі ілюструється і києво-руський час, і епоха козаччини, і модерна доба.
За допомогою ставрографічних матеріалів ми можемо спостерігати реаль-
ні зміни в етноісторичних змінах на досліджуваній території.
Література
1. Акт прийому № 323 від 2 червня 2010 року (тимчасового обліку до переведення на
постійне зберігання).
2. Бінкевич В. В., Камеко В. Ф. «…Град ім’ям Пресічень»: Краєзнавчі нариси про
пам’ят ки Надпорожжя. – Дніпропетровськ, 2008.
3. Бинкевич В. В., Камеко В. Ф. Городок старинный запорожский Самарь с перевозом.
– Днепропетровск, 2000.
4. Бодянський О.В. Список археологічних пам’яток Дніпровського Надпоріжжя (Дні-
пропетровська й Запорозька області) // Археологічна спадщина О. В. Бодянського.
– Запоріжжя, 2006. – С. 110–142.
5. Векленко В. Ставрографічні матеріали з с. Липці Харківської області: презентація
комплексу // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К.,
2012. – Вип. 21. – Ч. 1. – С. 184–188.
6. Векленко В. А. Нательные кресты Самари–Богородицкой крепости / В.А. Веклен-
ко. – Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2010. – 216 с.; вкл. 48 с.
7. Векленко В. О. До питання про походження барочних хрестів кінця XVII – XVIII ст.
// Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. ст. – Дніпро-
петровськ, 2007. – С. 230–240.
8. Векленко В., Мігульов О. Ставрографічний комплекс з Старосинявського району
Хмельницької області // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб.
наук. ст. – К., 2011. – Вип. 20. – Ч. 1. – С. 143–147.
9. Векленко В.О., Мігульов О.В. Натільні хрести козацької доби з Ігренського півост-
рову (попереднє повідомлення) // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Укра-
їні: зб. наук. ст. – К., 2010. – Вип. 19. – С. 83–87.
10. Векленко В. О., Мігульов О. В. Середньовічні натільні хрести з Ігренського пів-
острову //Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. пр. – Дніпропе-
тровськ, 2010. – С. 292–300.
11. Векленко В. О., Несправа М. В. Натільні хрести XVII–XVIII ст.. з території
Ігренського півострову (зібрання В.В. та Є.В. Бінкевичів) // Проблеми археології
Подніпров’я. – Дніпропетровськ, 209. – С. 96–104.
12. Ковалева И. Ф. Днепрогэсовская археологическая экспедиция Наркомпроса УССР
1927–1932 гг.: Диссертация на соискание ученой степени канд. ист. наук. / И. Ф. Ко-
валева. – Днепропетровск, 1971. – 287 с.
13. Ковальова І. Ф. До ювілею Дніпрогесівської археологічної експедиції 1927–1933 рр.
/ І. Ф. Ковальова // Проблеми археології Подніпров’я. – Дніпропетровськ, 2003. –
С. 4–13.
14. Маріна З. П., Філімонов Д. Г. До питання про місцезнаходження слободи та пере-
возів біля Усть-Самарського ретраншементу (за писемними та археологічними да-
ними) // Музейний вісник. – Запоріжжя, 2009. – С. 66–81.
15. Миллер М. А. Материалы к истории Поднепровья / М. А. Миллер. // Научный архив
ИА АН УССР. – Ф. 18. – Спр. 146.
16. Репан О., Старостін В., Харлан О. Полімпсест. Коріння міста: поселення ХVІ–ХVІІІ
ст. в історії міста Дніпропетровська. – К., 2008. – 268 с.
17. Шалобудов В. М. Внесок краєзнавця В. В. Бінкевича у дослідження археологічних
пам’яток Надпоріжжя // Історія та культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі
сторінки. – Дніпропетровськ, 2010. – Вип. 7. – С. 215–217.
18. Шалобудов В. М. Підсумки обробки нумізматичних знахідок з Нижнього При-
самар’я // Вісник Дніпропетровського університету. – Серія: Історія та археологія.
– Дніпропетровськ, 2007. – Вип. 15. – С. 214–226.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76513 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0850 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:54:03Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Векленко, В. Несправа, М. 2015-02-10T18:00:58Z 2015-02-10T18:00:58Z 2013 Втрачена ставрографія Ігрені / В. Векленко, М. Несправа // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 235-239. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76513 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Дослідження пам’яток археології козацької доби Втрачена ставрографія Ігрені Article published earlier |
| spellingShingle | Втрачена ставрографія Ігрені Векленко, В. Несправа, М. Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| title | Втрачена ставрографія Ігрені |
| title_full | Втрачена ставрографія Ігрені |
| title_fullStr | Втрачена ставрографія Ігрені |
| title_full_unstemmed | Втрачена ставрографія Ігрені |
| title_short | Втрачена ставрографія Ігрені |
| title_sort | втрачена ставрографія ігрені |
| topic | Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| topic_facet | Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76513 |
| work_keys_str_mv | AT veklenkov vtračenastavrografíâígrení AT nespravam vtračenastavrografíâígrení |