Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми
Saved in:
| Published in: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76523 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми / А. Баукова // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 294-297. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859688315247132672 |
|---|---|
| author | Баукова, А. |
| author_facet | Баукова, А. |
| citation_txt | Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми / А. Баукова // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 294-297. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| first_indexed | 2025-11-30T23:40:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
294
16. Там же. – Ч. 1. План атаки учиненной российскими войсками под крепостью Перекоп
1771 г.
17. Там же. – Ч. 2. План крепости Перекопа, 1771 г.
18. Там же. – Ч. 6. План Крымской Перекопи, 1772 г.
19. Там же. – Ед. хр. 21527. – Л. 44. План Перекопской крепости.
20. Турецкий вал // Военный энциклопедический словарь / Пред. глав. ред. комиссии
Н.В. Огарков. – М.: Воениздат, 1984. – С. 756.
21. Дмитров Л.Д. Перекоп: Ров и вал. – К. – Львов, 1940.
22. Кружко Л.П. Северные ворота Крыма. – Симферополь: Евро-пресс, 2009. – 64 с.
23. Там же.
24. ГААРК (Государственный архив Автономной Республики Крым). – Ф. 377. – Оп. 1. –
Д. 1061. – Л. 25.
25. Там же. – Оп. 10.
26. Дмитров Л.Д. Перекоп: Ров и вал. – К. – Львов, 1940.
27. Кружко Л.П. Северные ворота Крыма. – Симферополь: Евро-пресс, 2009. – 64 с.
Анастасія Баукова (Львів),
асистент кафедри археології та спеціальних галузей
історичної науки Львівського національного університету
ім. Івана Франка, кандидат історичних наук
Облога турками Львова:
сучасний стан дослідження проблеми
Облога міста Львова 1672 р. є однією з яскравих подій в історії козаць-
ких війн та буремних подій ХVІІ ст. Ця ж сторінка, одночасно, є й мало-
дослідженою. У розпорядженні істориків є невелика кількість писемних
джерел [1], у той час як археологічно ці події представлені лише фрагмен-
тарно. У дослідженнях з історії козацтва ця тема майже не висвітлена.
Вагомий внесок у вивчення історії облог Львова зробили польські
історики. У 1884 р. вийшло друком докладне зібрання матеріалів та до-
кументів з цього приводу [2]. Історія польсько-турецького протистоян-
ня розглядалась також у працях відомих істориків О. Чоловського [3],
Л. Фінкля [4], Я. Волинського [5] та А. Прохаська [6]. Детальний аналіз
битви під Лисиничами та її відображення у творах малярства подано у
статті Г. Котарського [7].
У працях з історії Львова, що побачили світ з нагоди 700-ліття Львова
[8, 9], питання облоги міста, як і більшість інших аспектів міжнаціональ-
них відносин доби Середньовіччя, не висвітлені взагалі. Це пояснюється
ідеологічними чинниками та поглядами авторів. Натомість, цю однобіч-
ність цілком компенсує трьохтомна «Історія Львова», що вийшла друком
у 2006 р. [10]
З іншого боку, саме наявність матеріальних свідчень турецької облоги
та пов’язані із ними легенди та знамення, на нашу думку, і надають осо-
бливого колориту та туристичної привабливості місту.
Облоги міста Львова турецько-татарським військом стали наслідком
складної політичної ситуації. Як відомо, у 60-х роках ХVІІ ст. Речі Поспо-
295
литій вдалось захопити Правобережну Україну (без Києва). Юридично
поділ українських земель між Росією та Польщею закріплено Андрусів-
ським миром 1667 р. За таких умов гетьман Петро Дорошенко вирішив
визнати протекторат Османської імперії (подібно до подій 1651 р.) і ско-
ристатись її могутністю для об’єднання України. Захопивши територію
усього Поділля турецький султан Мехмед ІV наказав Дорошенку взяти
участь в облозі Львова. До речі, необізнаність пересічних громадян у гео-
політичних прагненнях гетьмана сьогодні призводить до переоцінки його
ролі в історії Львова і породжує запитання на кшталт «чому іменем цього
«завойовника-зрадника» названо одну з центральних вулиць міста?!»
Об’єднане турецько-татарсько-українське військо під керівництвом
Капудан-паші та Петра Дорошенка з’явилось під мурами Львова 20 ве-
ресня 1672 р. Загалом, за даними джерел, військо нараховувало 230 ти-
сяч осіб. Це непересічний факт, адже це найбільша кількість військ, яка
коли-небудь оточувала місто. Оборонці Львова зробили кілька вилазок
з метою оцінки становища. Також міщани підпалили кілька будинків у
передмісті, що заважали обороні. Практично усі знатні і багаті громадяни
залишили місто, але бургомістр Львова, Бартоломей Зіморович, привів до
присяги решту міщан, і вони поклялися, що в жодному разі не залишать
міста і будуть стояти до кінця. Їх було трохи більше однієї тисячі.
Турки стали табором зі сходу, козаки – з півночі, молдавські, волоські та
трансільванські загони – з півдня, татари – із заходу. На горі біля церкви свя-
того Юра розташувалася турецька артилерія, яка безперервно обстрілювала
місто [10, 215]. Ще одна турецька батарея з чотирма гарматами дала назву су-
сідній горі, яку до середини ХІХ ст. називали турецькими шанцями [11, 87].
Також з метою підриву мурів бернардинського монастиря турки за-
клали траншеї. Сам цей факт ліг в основу львівських легенд. Адже хро-
ніка зафіксувала, що під час земляних робіт здійнялась велика буря, яка
зруйнувала траншею і засипала в ній кількох вояків. Згодом, у ХІХ ст. під
час земляних робіт наявність підкопу та скелетів пов’язали із нібито на-
явністю таємних відносин між чоловічим бернардинським монастирем та
жіночим монастирем кларисок, що був розташований неподалік.
Військова залога (20 жовнірів) залишила напівзруйнований Високий
замок, а турецькі сили обстрілювали Львів і з цього боку. Таким чином
була зруйнована вежа Корнякта, а також кілька ядер влучили у латин-
ський кафедральний костел. До сьогодні можна побачити цих свідків об-
логи Львова. Одне з них розміщено на куті костелу. Над ним викарбовано
надпис «Ex obsidione turcica» – «З турецької облоги, р. Божого 1672, дня
28 вересня». Інше ядро розташоване з боку каплиці Боїмів. У написі біля
нього зазначається, що «під час облоги Львова турками р. Божого 1672
дня 29 вересня це 38-фунтове ядро, вистрілене з гармати, перелетіло через
східне вікно, впало до середини костелу за великим вівтарем і затрима-
лося без жодної шкоди під розп’яттям в пресвітерії, коли, власне, в ніч на
Святого Михаїла вирувала страшна буря з громами і блискавками».
296
29 вересня депутація міщан вмовила Капудан-пашу припинити об-
стріл в обмін на викуп. Заявлену спочатку суму у 100 тисяч золотих та-
лерів вдалось зменшити до 80 тисяч. З метою забезпечення виплати усі-
єї суми, адже львів’яни заплатили лише 5 тисяч, турки взяли десятьох
заручників, серед яких були два українці. Заручників утримували в
Кам’янці упродовж семи років.
Перемога над турками під Хотином 9 листопада 1672 р. ознаменувала
початок нового турецько-польського протистояння та поступового ви-
тіснення перших з території Речі Посполитої. На початку 1675 р. Ян ІІІ
Собеський з невеликим загоном підійшов до Львова і намагався організу-
вати оборону міста. У серпні цього ж р. татарські війська вдруге підійшли
до Львова і в передмісті, біля Лисинич відбулась битва. Хоча й татарське
військо мало перевагу (50 тисяч проти 7 тисяч), однак за кілька годин
протистояння ординці відступили в напрямку Золочева. За свідченнями
істориків Коннора та Сальванді, подібна блискавична військова перемога
навряд чи була відома до цього часу у світовій історії [10, 217].
Битва під Лисиничами, як і облога Львова турками, стала сюжетом
для кількох картин. Зокрема, ці полотна входили до числа семи батальних
картин, що прикрашали королівський палац у Жовкві. У збірці народно-
го музею ім. Короля Яна ІІІ у Львові також були ці мистецькі витвори. З
огляду на те, що Ян ІІІ Собеський прославився саме завдяки перемогам
над турками, цілком логічно можна припустити, що подібні картини мо-
жуть знаходитись у музеях України, Білорусі, Німеччини, Франції тощо.
У розписі стін єзуїтського костелу також змальовано сюжет облоги 1672
р. Композиція включає зображення турецького воїна на тлі панорами
Львова. Завершує сцену поява у небі святих Ігнатія Лойоли та Станіслава
Костки як рятівників міста.
Цікаво події облог Львова висвітлені у постійно діючій експозиції
Львівського історичного музею. Огляд починається з портрету та корот-
кої біографії Петра Дорошенка і копії гравюри з книги Леонарда Лошге
(ХVІІ ст.), де зображено султана Мехмеда ІV у супроводі придворних чи-
нів. Наступна вітрина містить зразок обладунку турецького воїна ХVІІ ст.
(панцир з місюркою, дві багато орнаментовані шаблі, порохівниці, сідло).
Згодом у експозиції розміщено зразки турецької зброї ХVІ–ХVІІ ст. (піс-
толети, рушниця, кинджали, шаблі, ятаган, лук зі стрілами, наконечник
бунчука, фрагменти ручної гранати, ланцюгові ядра). Завершують уяв-
лення про ці буремні події твори невідомих художників: «Битва під Льво-
вом (Лисиничами)», «Татарин на аркані» та «Султан зі свитою у поході».
Г. Котарський стверджує, що перше полотно написане на основі раніше
створених ескізів учасниками чи свідками подій [7, 94].
Таким чином, облоги Львова турецько-татарськими загонами є ціка-
вою сторінкою життя старовинного міста. Це питання активно розробля-
лось переважно закордонними істориками на початку ХХ ст. і тому по-
требує доопрацювання. Аналіз джерельної бази, а особливо дослідження
297
археологічних матеріалів, зібраних останніми роками під час рятівних
розкопок, дозволять по-новому висвітлити ці події. Перспективними, на
наш погляд, є також джерелознавчі дослідження цього питання в архів-
них установах Туреччини.
Література
1. Kronika miasta Lwowa 1634–1690, tłumaczenie z łaciny Marcina Piwockiego. – Lwów, 1854;
Зиморович Б. Потрійний Львів. – Львів, 2002; Зубрицький Д. Хроніка міста Львова.
– Львів, 2006.
2. Radzimiński Z. L. Materiały do historyi obłężenia i obrony Lwowa w 1672 r. – Kraków, 1884.
3. Czołowski A. Wojna polsko-turecka 1675 r. // Kwartalnik Historyczny. – R. VIII. – Lwów,
1894; Czołowski A. Najazd Tatarów na Lwów w 1695 r. – Lwów, 1902.
4. Finkel L. Napad Tatarów na Lwów w r. 1695 // Kwartalnik Historyczny. – R. IV. – Lwów, 1890.
5. Woliński J. Bitwa pod LWowem 1675 r. // Przęgląd Historyczno-Wojskowy. – R. IV. –
Warszawa, 1932.
6. Prochaska A. Lwów a szlachta. – Lwów, 1919.
7. Kotarski H. «Bitwa pod Lwowem (Lesienicami)» z dn. 24. VIII. 1675 r. na obrazie i w
rzeczywistości // Наукові записки Львівського історичного музею. – Вип. VII. –
С. 86–95.
8. Історія Львова. – К., 1984.
9. Нариси історії Львова. – Львів, 1956.
10. Історія Львова: У трьох томах. – Львів, 2006. – Т. 1.
11. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів, 1991.
Шаміль Акічев (Конотоп),
науковий співробітник Конотопського міського
краєзнавчого музею ім. О. Лазаревського
Роль татарської кінноти у Конотопській битві 1659 р.
Метою дослідження є визначення ролі татарської кінноти у битві та
деяких аспектів причин військової перемоги у Конотопській битві.
Конотопська битва 1659 р. стала однією з переможних битв україн-
ської зброї XVII ст. та зразком військового союзу українсько – кримсько-
татарських з’єднань, які відстоювали кордони та незалежність України.
Конотопці мужньо боронили місто протягом 70 днів (11.05–9.07.1659 р.)
від чисельного і добре озброєного московського війська [11, 18]. Без три-
валої облоги і героїзму захисників фортеці не було б перемоги над воро-
гом. Одним з факторів перемоги була допомога татар. Це підтверджують
майже всі дослідники. У XVII ст. відбувались козацькі повстання і бит-
ви з польським військом, які закінчувались поразкою повсталих. Козаки
вміли оборонятися проти піхоти і кавалерії, але у кінному бою зазнавали
поразки. Боплан бачив, як 200 польських вершників розсіяли 2000 від-
бірних козаків. Він додає: «Як би кінні козаки мали таку ж мужність, як і
піші, вони були б непереможні» [1, 5].
Після бою під Цецорою Б. Хмельницький попадає в турецький полон.
Через два роки його було викуплено заможним татарином Жарисом, потім
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76523 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0850 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T23:40:29Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Баукова, А. 2015-02-10T18:08:02Z 2015-02-10T18:08:02Z 2013 Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми / А. Баукова // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 1. — С. 294-297. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76523 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Тюркологічні дослідження Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми Article published earlier |
| spellingShingle | Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми Баукова, А. Тюркологічні дослідження |
| title | Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми |
| title_full | Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми |
| title_fullStr | Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми |
| title_full_unstemmed | Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми |
| title_short | Облога турками Львова: сучасний стан дослідження проблеми |
| title_sort | облога турками львова: сучасний стан дослідження проблеми |
| topic | Тюркологічні дослідження |
| topic_facet | Тюркологічні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76523 |
| work_keys_str_mv | AT baukovaa oblogaturkamilʹvovasučasniistandoslídžennâproblemi |