Особенности влияния миомы матки на течение беременности
Метою дослідження було виявити особливості перебігу вагітності, асоційованої з міомою великих розмірів і множинною міомою матки. У наше дослідження було включено 118 вагітних. Першу групу (групу контролю) склали 50 вагітних без міоми матки, практично здорових, розроджених в Муніципальному лікувально...
Saved in:
| Published in: | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76690 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особенности влияния миомы матки на течение беременности / А.Е. Самсонов, А.Н. Рымашевский, А.Е. Волков, Л.А. Терехина // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 205-207. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859917764968316928 |
|---|---|
| author | Самсонов, А.Е. Рымашевский, А.Н. Волков, А.Е. Терехина, Л.А. |
| author_facet | Самсонов, А.Е. Рымашевский, А.Н. Волков, А.Е. Терехина, Л.А. |
| citation_txt | Особенности влияния миомы матки на течение беременности / А.Е. Самсонов, А.Н. Рымашевский, А.Е. Волков, Л.А. Терехина // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 205-207. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Таврический медико-биологический вестник |
| description | Метою дослідження було виявити особливості перебігу вагітності, асоційованої з міомою великих розмірів і множинною міомою матки. У наше дослідження було включено 118 вагітних. Першу групу (групу контролю) склали 50 вагітних без міоми матки, практично здорових, розроджених в Муніципальному лікувально-профілактичному закладі охорони здоров’я (МЛПЗОЗ) «Пологовий будинок №5» з 2007 р. по 2012 р. Другу групу (основну) склали 68 вагітних з міомою матки великих розмірів, розроджених в МЛПЗОЗ «Пологовий будинок №5» з 2007 по 2012 р. Зроблено порівняльний аналіз перебігу вагітності у вагітних відносно здорових і в тих випадках, коли вагітність була асоційована з міомою матки. У випадках, коли перебіг вагітності асоціювався з некрозом міоматозного вузла, було проведено консервативну міомектомію під час вагітності. В ході дослідження було виявлено, що у вагітних з міомою матки, у порівнянні з практично здоровими жінками, загрозливі передчасні пологи зустрічаються достовірно частіше в тих випадках, коли плацентація збігається з проекцією міоматозного вузла. Гестоз, фетоплацентарна недостатність (ФПН), затримка розвитку плода (ЗРП) в досліджуваних групах зустрічалися з порівняною частотою, що дозволяє зробити висновок, що міома матки не впливає на частоту розвитку ФПН, ЗРП, гестозу. Вагітність з локалізацією плаценти в проекції міоматозного вузла обумовлює високий ризик розвитку часткового відшарування нормально розташованої плаценти.
The aim of the study was to identify the course of pregnancy against the background of the uterine large and multiple uterine myoma. Our study covered 118 pregnant women. The first (control) group consisted of 50 pregnant women without myoma, practically healthy deliveries in Municipal therapeutic and preventive health care facility «Maternity hospital №5» from 2007 to 2012. The second (basic) group consisted of 68 pregnant women with large uterine fibroids who had deliveries at the same institution and at the same period. A comparative analysis of the pregnancy course in otherwise healthy pregnant women and in those cases where the pregnancy was associated with uterine myoma has been performed. In cases of pregnancy associated with necrosis of the myoma node a conservative myomectomy was performed during pregnancy. The reserch results have shown that in pregnant women with uterine cancer, as compared to healthy women, threatening preterm delivery is significantly more frequent in cases where placentation coincides with the projection of the myoma node. Preeclampsia, fetoplacental insufficiency (FPI), growth retardation (GR) in the groups occurred with comparable frequencies, which allows us to conclude that the uterine fibroids does not affect the incidence of FPI, GR and preeclampsia. Pregnancy with the localization of the placenta in the projection of the myoma node causes a high risk of partial detachment of the normally situated placenta.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:06:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
205
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Частота встречаемости опухолей матки у жен-
щин фертильного возраста из года в год становится
все больше [4, 5]. Миома матки относится к наиболее
часто встречающейся доброкачественной опухоли
половых органов женщины и занимает значительное
место среди патологии репродуктивной системы
[5]. Частота ее в популяции колеблется в пределах
7,8-28,0% в структуре других доброкачественных
опухолей половых органов, а сочетание беремен-
ности и миомы матки, по данным разных авторов,
УДК 618.3: 618.14–006.36
© Коллектив авторов, 2013.
ОСОБЕННОСТИ ВЛИЯНИЯ МИОМЫ МАТКИ НА ТЕЧЕНИЕ
БЕРЕМЕННОСТИ
А. Е. Самсонов, А. Н. Рымашевский, А. Е. Волков, Л. А. Терехина
Кафедра акушерства и гинекологии №1 (зав. – профессор А. Н. Рымашевский), Государственное бюджетное
образовательное учреждение высшего профессионального образования «Ростовский государственный медицинский
университет» Минздрава России; 344029, Россия, г. Ростов-на-Дону, пер. Нахичеванский, 29; E-mail: samson0785@donpac.ru
FEATURES OF UTERINE FIBROIDS INFLUENCE ON THE PREGNANCY COURSE
A. E. Samsonov, A. N. Rymashevsky, A. E. Volkov, L. A. Terekhina
SUMMARY
The aim of the study was to identify the course of pregnancy against the background of the uterine large and
multiple uterine myoma. Our study covered 118 pregnant women. The first (control) group consisted of 50 pregnant
women without myoma, practically healthy deliveries in Municipal therapeutic and preventive health care facility
«Maternity hospital №5» from 2007 to 2012. The second (basic) group consisted of 68 pregnant women with large
uterine fibroids who had deliveries at the same institution and at the same period.
A comparative analysis of the pregnancy course in otherwise healthy pregnant women and in those cases
where the pregnancy was associated with uterine myoma has been performed. In cases of pregnancy associated
with necrosis of the myoma node a conservative myomectomy was performed during pregnancy.
The reserch results have shown that in pregnant women with uterine cancer, as compared to healthy women,
threatening preterm delivery is significantly more frequent in cases where placentation coincides with the projection
of the myoma node. Preeclampsia, fetoplacental insufficiency (FPI), growth retardation (GR) in the groups occurred
with comparable frequencies, which allows us to conclude that the uterine fibroids does not affect the incidence of
FPI, GR and preeclampsia. Pregnancy with the localization of the placenta in the projection of the myoma node
causes a high risk of partial detachment of the normally situated placenta.
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ МІОМИ МАТКИ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ
А. Є. Самсонов, О. М. Римашевський, А. Є. Волков, Л. А. Терьохiна
РЕЗЮМЕ
Метою дослідження було виявити особливості перебігу вагітності, асоційованої з міомою великих
розмірів і множинною міомою матки. У наше дослідження було включено 118 вагітних. Першу групу (групу
контролю) склали 50 вагітних без міоми матки, практично здорових, розроджених в Муніципальному
лікувально-профілактичному закладі охорони здоров’я (МЛПЗОЗ) «Пологовий будинок №5» з 2007 р. по
2012 р. Другу групу (основну) склали 68 вагітних з міомою матки великих розмірів, розроджених в МЛПЗОЗ
«Пологовий будинок №5» з 2007 по 2012 р.
Зроблено порівняльний аналіз перебігу вагітності у вагітних відносно здорових і в тих випадках, коли
вагітність була асоційована з міомою матки. У випадках, коли перебіг вагітності асоціювався з некрозом
міоматозного вузла, було проведено консервативну міомектомію під час вагітності.
В ході дослідження було виявлено, що у вагітних з міомою матки, у порівнянні з практично здоровими
жінками, загрозливі передчасні пологи зустрічаються достовірно частіше в тих випадках, коли плацентація
збігається з проекцією міоматозного вузла. Гестоз, фетоплацентарна недостатність (ФПН), затримка розвитку
плода (ЗРП) в досліджуваних групах зустрічалися з порівняною частотою, що дозволяє зробити висновок,
що міома матки не впливає на частоту розвитку ФПН, ЗРП, гестозу. Вагітність з локалізацією плаценти
в проекції міоматозного вузла обумовлює високий ризик розвитку часткового відшарування нормально
розташованої плаценти.
Ключевые слова: миома матки, осложнения беременности, миомэктомия.
встречается от 0,5 до 6,0% [2, 3]. В возрасте старше
35 лет миома матки встречается у каждой 4-5-ой
беременной женщины [2, 4, 5]. Известно, что ми-
ома нередко является причиной бесплодия, а при
наступлении беременности, осложненного ее тече-
ния. Течение беременности, акушерская тактика, а
также методы родоразрешения при этом имеют свои
особенности.
По данным литературы, к особенностям течения
беременности при ее сочетании с миомой матки
206
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
относятся: угроза прерывания в различные сроки
гестации, фетоплацентарная недостаточность (ФПН)
и синдром задержки роста плода (ЗРП), быстрый
рост опухоли, нарушение питания и некроз миома-
тозного узла, отслойка плаценты, в особенности в
тех случаях, когда она частично расположена в об-
ласти миоматозного узла, неправильные положения
и предлежания плода [6, 7].
В последние годы акушерам все чаще приходит-
ся решать вопрос о возможности пролонгирования
беременности при ее сочетании с миомой матки. По
мнению ряда авторов, миому матки следует удалять
всем во время беременности, с дальнейшим её про-
лонгированием [1].
В последние годы изучению течения беремен-
ности у женщин с миомой матки посвящено большое
количество исследований как в отечественной, так
и в зарубежной литературе, однако до настоящего
времени многие вопросы этой проблемы остаются
нерешенными и требуют дальнейшего исследования
[2, 8].
МАТЕРИАЛ И МЕТОДЫ
В наше исследование было включено 118 бе-
ременных, из которых сформированы две группы.
Первую группу (группу контроля) составили 50
беременных без миомы матки, практические здоро-
вые, родоразрешенные в Муниципальном лечебно-
профилактическом учреждении здравоохранения
(МЛПУЗ) «Родильный дом №5» с 2007 г. по 2012 г.
Вторую группу (основную) составили 68 бере-
менных с миомой матки больших размеров, родораз-
решенных в МЛПУЗ «Родильный дом №5» с 2007
по 2012 гг. У 30,8% (21 беременная) миома матки
диагностирована во время скринингового ультра-
звукового исследования до настоящей беременности.
У 60,2% (47 пациенток) миому выявили впервые во
время настоящей беременности.
Средний возраст пациенток первой группы со-
ставил 27,0±6,7 лет, второй – 28,0±7,4.
При сравнении соматического статуса группы
были сопоставимы. В первой группе экстрагениталь-
ная патология отмечена у 28,0% (14 пациенток), во
второй группе экстрагенитальная патология соста-
вила 29,4% (20 пациенток). Наиболее часто встре-
чалась вегетососудистая дистония, в первой группе
этот показатель составил 12,0% (6 пациенток), во
второй группе – 17,6% (12 пациенток), хронический
пиелонефрит в первой группе – 16,0% (8 пациенток),
во второй группе – 11,7% (8 пациенток).
При изучении акушерско-гинекологического
анамнеза выявлено, что во второй группе 41,2%
женщин (28 пациенток) были первобеременными
первородящими, что практически соответствовало
группе контроля – 42,0% (21 пациентка). 27,9% паци-
енток второй группы были повторнобеременными,
первородящими, в группе контроля таких женщин
было 24,0% (12 пациенток).
Таким образом, сравнительный анализ возраста,
соматического и акушерского анамнезов показал
сопоставимость групп.
Всем женщинам второй группы при поступле-
нии в родильный дом проведено ультразвуковое
исследование, в результате которого были выявлены
миоматозные узлы размерами от 5 см до 16 см в
диаметре, количеством от 1 до 10 узлов, распола-
гающиеся преимущественно по передней и задней
стенкам матки, а также в области дна. У одной па-
циентки миома располагалась в области перешейка,
гигантских размеров – до 16 см в диаметре.
По локализации миоматозные узлы были субсе-
розные (0, I, и II типов) и чисто интерстициальные
(интрамуральные).
У 35,3% (24 пациентки) второй группы плацен-
та располагалась в проекции миоматозного узла. В
наше исследование мы не включили пациенток с
предлежанием плаценты.
Все пациентки были родоразрешены при доно-
шенной беременности.
Статистическую обработку полученных данных
проводили с помощью компьютерной программы
MSExel-2003. Достоверное отличие признаков опре-
деляли с помощью t-критерия Стьюдента (при p=95%)
с учетом коэффициента корреляции Пирсона.
РЕЗУЛЬТАТЫ И ОБСУЖДЕНИЕ
Анализ течения беременности показал, что
физиологическое течение во второй группе за-
регистрировано только у 32,3% (22 пациенток), в
группе контроля осложнений не было у 76,0% (38
пациенток), т.е. осложнения беременности при со-
четании с миомой матки встречались в два раза чаще.
По одному осложнению беременности отмечено у
29,4% (20 пациенток) второй группы, в первой груп-
пе данный факт имел место у 12,0% (6 пациенток).
Более двух осложнений зарегистрировано у 38,3%
(26 пациенток) второй группы, в группе контроля – у
12,0% (6 пациенток).
Основной вклад в различия течения беремен-
ности вносят пациентки с миомой матки, у которых
плацента располагалась в проекции миоматозного
узла. У них отмечалось 2 и более осложнений бере-
менности. Среди женщин с локализацией плаценты
в проекции миоматозного узла осложнения бере-
менности имели место в 80,8% (21 пациентка), при
контралатеральном расположении плаценты – 19,2%
(5 пациенток) (р<0,05).
В нашем исследовании ФПН встречалась в
обеих группах со сравнимой частотой (в первой
группе – 26,0% (13 пациенток), во второй – 29,4%
(20 пациенток), р>0,05). ЗРП, как следствие течения
ФПН, в первой группе наблюдалась с частотой 6,0%
(3 пациентки), во второй группе – 7,4% (5 паци-
енток) (р>0,05). В работах ряда авторов отмечено
увеличение данных показателей от 13,0% до 20,0%
(А. Ш. Мукаева, 2006, Е. М. Вихляева, 1997).
207
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Частота гестоза во второй группе составила
22,0% (15 пациенток), что соответствовало группе
контроля – 20,0% (10 пациенток). Гестоз лёгкой
степени во второй группе наблюдался у 20,6% (14
беременных), в группе контроля – у 20,0% (10 бе-
ременных); гестоз средней степени тяжести – 1,5%
и 2,0% соответственно (р>0,05). Степень тяжести
гестоза оценивали по балльной шкале (Г. М. Саве-
льева, 2000).
Такое осложнение, как угрожающие преждев-
ременные роды, во второй группе составило 17,6%
(12 пациенток). В тех случаях, когда локализация
плаценты находилась в проекции миоматозного
узла, частота угрожающих преждевременных родов
увеличивалась до 75,0% (18 пациенток), что почти в
4 раза выше, чем в контрольной группе (р<0,05). В
контрольной группе угроза преждевременных родов
составила 16,0% (8 беременных).
У 2,9% (2 пациенток) второй группы с лока-
лизацией плаценты в области миоматозного узла,
беременность осложнилась частичной отслойкой
нормально расположенной плаценты при сроке ге-
стации 38-39 недель. В контрольной группе такого
осложнения не зарегистрировано.
Во второй группе анемия отмечалась в 29,4% (20
женщин), в первой группе – в 26,0% (13 женщин)
(р>0,05). Необходимо отметить, что если в контроль-
ной группе наблюдалась анемия только первой сте-
пени, то во второй группе зарегистрирована анемия
средней степени тяжести у 13,2% (9 женщин).
Только в 5 случаях потребовалось прибегнуть
к консервативной миомэктомии во время беремен-
ности, когда течение беременности осложнилось
некрозом миоматозного узла. Операция была про-
изведена в сроки гестации от 16 до 28 недель бере-
менности под общим наркозом. Ложе миоматозного
узла ушито отдельными синтетическими швами по
разработанному нами методом. Послеоперационный
период протекал гладко, без осложнений. Все эти
женщины были родоразрешены в сроки доношенной
беременности.
ВЫВОДЫ
1. У беременных с миомой матки, по сравнению
с практически здоровыми женщинами, угрожающие
преждевременные роды встречаются достоверно
чаще в тех случаях, когда плацентация совпадает
с проекцией миоматозного узла. Это позволяет ут-
верждать, что миома матки влияет на течение бере-
менности в том случае, когда локализация плаценты
совпадает с проекцией миоматозного узла.
2. Гестоз, ФПН, ЗРП в исследуемых группах
встречались со сравнимой частотой. Это позволяет
сделать заключение, что миома матки не влияет на
частоту развития ФПН, ЗРП, гестоза.
3. Беременность с локализацией плаценты в про-
екции миоматозного узла обуславливает высокий
(8,3%) риск развития частичной отслойки нормально
расположенной плаценты.
4. Можно утверждать, что консервативная мио-
мэктомия во время беременности является операцией
выбора, позволяющей сохранить беременность,
только в тех случаях, когда течение беременности
осложняется некрозом миоматозного узла.
ЛИТЕРАТУРА
1. Акушерская тактика при ведении беремен-
ных с миомой матки / Л. С. Логутова, С. Н. Буя-
нова, И. И. Левашова [и др.] // Вестник Российской
accoциации акушеров-гинекологов. – 1999. – № 3.
– С. 24–28.
2. Акушерская тактика при ведении беремен-
ных с миомой матки / Н. В. Иванова, А. Е. Буге-
ренко, О. В. Азиев [и др.] // Вестник Российской
accoциации акушеров-гинекологов. – 1996. – № 4.
– С. 58–59.
3. Бодяжина В. И. Руководство по неоператив-
ной гинекологии / Бодяжина В. И., Сметник В. П.,
Тумилович Л. Г. – М., 1990. – 541 с.
4. Вихляева Е. М. О стратегии и тактике ведения
больных с миомой матки / Е. М. Вихляева // Вестник
Российской ассоциации акушеров-гинекологов. –
1997. – № 3. – С. 21–23.
5. Нисвандер К. Акушерство : справочник кали-
форнийского университета / К. Нисвандер, А. Эванс.
– М. : Практика, 1999. – С. 339–348.
6. Сидорова И. С. Ведение беременности и родов
у больных с миомой матки / И. С. Сидорова // Со-
ветская медицина. – 1981. – № 2. – С. 87–90.
7. Сидорова И. С. Миома матки и беременность
/ И. С. Сидорова. – М. : Медицина, 1985. – 192 с.
8. Тактика ведения беременности у женщин с
центрипетальным ростом крупных миоматозных
узлов / М. А. Ботвин, Н. М. Побединский, А. Д. Лип-
ман, [и др.] // Акушерство и гинекология. – 2004. – №
1. – С. 24–27.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76690 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2070-8092 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:06:56Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Самсонов, А.Е. Рымашевский, А.Н. Волков, А.Е. Терехина, Л.А. 2015-02-11T19:43:28Z 2015-02-11T19:43:28Z 2013 Особенности влияния миомы матки на течение беременности / А.Е. Самсонов, А.Н. Рымашевский, А.Е. Волков, Л.А. Терехина // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 205-207. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76690 618.3: 618.14–006.36 Метою дослідження було виявити особливості перебігу вагітності, асоційованої з міомою великих розмірів і множинною міомою матки. У наше дослідження було включено 118 вагітних. Першу групу (групу контролю) склали 50 вагітних без міоми матки, практично здорових, розроджених в Муніципальному лікувально-профілактичному закладі охорони здоров’я (МЛПЗОЗ) «Пологовий будинок №5» з 2007 р. по 2012 р. Другу групу (основну) склали 68 вагітних з міомою матки великих розмірів, розроджених в МЛПЗОЗ «Пологовий будинок №5» з 2007 по 2012 р. Зроблено порівняльний аналіз перебігу вагітності у вагітних відносно здорових і в тих випадках, коли вагітність була асоційована з міомою матки. У випадках, коли перебіг вагітності асоціювався з некрозом міоматозного вузла, було проведено консервативну міомектомію під час вагітності. В ході дослідження було виявлено, що у вагітних з міомою матки, у порівнянні з практично здоровими жінками, загрозливі передчасні пологи зустрічаються достовірно частіше в тих випадках, коли плацентація збігається з проекцією міоматозного вузла. Гестоз, фетоплацентарна недостатність (ФПН), затримка розвитку плода (ЗРП) в досліджуваних групах зустрічалися з порівняною частотою, що дозволяє зробити висновок, що міома матки не впливає на частоту розвитку ФПН, ЗРП, гестозу. Вагітність з локалізацією плаценти в проекції міоматозного вузла обумовлює високий ризик розвитку часткового відшарування нормально розташованої плаценти. The aim of the study was to identify the course of pregnancy against the background of the uterine large and multiple uterine myoma. Our study covered 118 pregnant women. The first (control) group consisted of 50 pregnant women without myoma, practically healthy deliveries in Municipal therapeutic and preventive health care facility «Maternity hospital №5» from 2007 to 2012. The second (basic) group consisted of 68 pregnant women with large uterine fibroids who had deliveries at the same institution and at the same period. A comparative analysis of the pregnancy course in otherwise healthy pregnant women and in those cases where the pregnancy was associated with uterine myoma has been performed. In cases of pregnancy associated with necrosis of the myoma node a conservative myomectomy was performed during pregnancy. The reserch results have shown that in pregnant women with uterine cancer, as compared to healthy women, threatening preterm delivery is significantly more frequent in cases where placentation coincides with the projection of the myoma node. Preeclampsia, fetoplacental insufficiency (FPI), growth retardation (GR) in the groups occurred with comparable frequencies, which allows us to conclude that the uterine fibroids does not affect the incidence of FPI, GR and preeclampsia. Pregnancy with the localization of the placenta in the projection of the myoma node causes a high risk of partial detachment of the normally situated placenta. ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Особенности влияния миомы матки на течение беременности Особливості впливу міоми матки на перебіг вагітності Features of uterine fibroids influence on the pregnancy course Article published earlier |
| spellingShingle | Особенности влияния миомы матки на течение беременности Самсонов, А.Е. Рымашевский, А.Н. Волков, А.Е. Терехина, Л.А. Оригинальные статьи |
| title | Особенности влияния миомы матки на течение беременности |
| title_alt | Особливості впливу міоми матки на перебіг вагітності Features of uterine fibroids influence on the pregnancy course |
| title_full | Особенности влияния миомы матки на течение беременности |
| title_fullStr | Особенности влияния миомы матки на течение беременности |
| title_full_unstemmed | Особенности влияния миомы матки на течение беременности |
| title_short | Особенности влияния миомы матки на течение беременности |
| title_sort | особенности влияния миомы матки на течение беременности |
| topic | Оригинальные статьи |
| topic_facet | Оригинальные статьи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76690 |
| work_keys_str_mv | AT samsonovae osobennostivliâniâmiomymatkinatečenieberemennosti AT rymaševskiian osobennostivliâniâmiomymatkinatečenieberemennosti AT volkovae osobennostivliâniâmiomymatkinatečenieberemennosti AT terehinala osobennostivliâniâmiomymatkinatečenieberemennosti AT samsonovae osoblivostívplivumíomimatkinaperebígvagítností AT rymaševskiian osoblivostívplivumíomimatkinaperebígvagítností AT volkovae osoblivostívplivumíomimatkinaperebígvagítností AT terehinala osoblivostívplivumíomimatkinaperebígvagítností AT samsonovae featuresofuterinefibroidsinfluenceonthepregnancycourse AT rymaševskiian featuresofuterinefibroidsinfluenceonthepregnancycourse AT volkovae featuresofuterinefibroidsinfluenceonthepregnancycourse AT terehinala featuresofuterinefibroidsinfluenceonthepregnancycourse |