Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда
Порівняльний аналіз динаміки інгібітора-1тканинного активатора плазміногену (ІТАП-1) и С-реактивного білка (СРБ) у пацієнтів з ожиріннямі без нього показав, що наявність абдомінального ожиріння асоціюється з істотно більшим зростанням показників СРБ і ІТАП-1 в першу добу інфаркта міокарда (ІМ). До 1...
Saved in:
| Published in: | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76766 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда / З.Р. Кельмамбетова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 4 (64). — С. 70-74. — Бібліогр.: 15 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860036617530507264 |
|---|---|
| author | Кельмамбетова, З.Р. |
| author_facet | Кельмамбетова, З.Р. |
| citation_txt | Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда / З.Р. Кельмамбетова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 4 (64). — С. 70-74. — Бібліогр.: 15 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Таврический медико-биологический вестник |
| description | Порівняльний аналіз динаміки інгібітора-1тканинного активатора плазміногену (ІТАП-1) и С-реактивного білка (СРБ) у пацієнтів з ожиріннямі без нього показав, що наявність абдомінального ожиріння асоціюється з істотно більшим зростанням показників СРБ і ІТАП-1 в першу добу інфаркта міокарда (ІМ). До 14-й добі захворювання рівні СРБ в розглянутих групах пацієнтів порівнюються, рівні ж ІТАП-1 у хворих з абдомінальним ожирінням залишаються вищими. Висновки. Наявність абдомінального ожиріння асоціюється з підвищенням активності системної запальної відповіді в гострому періоді ІМ, а також з гальмуванням фібринолітичних процесів як в гострому, так і в підгострому періодах ІМ.
A comparative analysis of the dynamics ofinhibitor-1 of tissue plasminogen activator (PAI-1), von Willebrand factor (vWF) and C-reactive protein (CRP) inmyocardial infarction (MI)of patients with obesity and without it has shown that abdominal obesity is associated with significant increase of CRP and PAI-1 in the first day of MI. On the 14thday ofmyocardial infarction,no differences in CRP and vWFlevelswere observed between the groups. The levels of PAI-1 in patients with abdominal obesitywere higher compared to with non-obese patients. Conclusions: The presence of abdominal obesity is associated with increased activity of the systemic inflammatory response in acutemyocardial infarction, as well as inhibition of fibrinolytic processes both at the acute and sub-acute stages of myocardial infarction.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:54:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
70
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2013, том 16, №4 (64)
УДК 616-056.3: 616.127-005.8: 616.005.1-002
© З.Р. Кельмамбетова, 2013.
ВЛИЯНИЕ АБДОМИНАЛЬНОГО ОЖИРЕНИЯ НА СОСТОЯ-
НИЕ СИСТЕМЫ ГЕМОСТАЗА И СИСТЕМНОГО ВОСПАЛЕНИЯ
ПРИ ОСТРОМ ИНФАРКТЕ МИОКАРДА
З.Р. Кельмамбетова
Кафедра внутренней медицины №1 (зав. кафедрой – проф. А.В. Ушаков), Государственное учреждение «Крымский
государственный медицинский университет имени С.И.Георгиевского».
THE INFLUENCE OF ABDOMINAL OBESITY ON HEMOSTASIS AND SYSTEMIC INFLAMMATION IN
ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION
Z.R. Kelmambetova
SUMMARY
A comparative analysis of the dynamics ofinhibitor-1 of tissue plasminogen activator (PAI-1), von Willebrand
factor (vWF) and C-reactive protein (CRP) inmyocardial infarction (MI)of patients with obesity and without it has
shown that abdominal obesity is associated with significant increase of CRP and PAI-1 in the first day of MI. On
the 14thday ofmyocardial infarction,no differences in CRP and vWFlevelswere observed between the groups.
The levels of PAI-1 in patients with abdominal obesitywere higher compared to with non-obese patients.
Conclusions: The presence of abdominal obesity is associated with increased activity of the systemic
inflammatory response in acutemyocardial infarction, as well as inhibition of fibrinolytic processes both at the
acute and sub-acute stages of myocardial infarction.
ВПЛИВ АБДОМІНАЛЬНОГО ОЖИРІННЯ НА СТАН СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ ТА СИСТЕМНОГО
ЗАПАЛЕННЯ ПРИ ГОСТРОМУ ІНФАРКТІ МІОКАРДА
З.Р. Кельмамбетова
РЕЗЮМЕ
Порівняльний аналіз динаміки інгібітора-1тканинного активатора плазміногену (ІТАП-1) и С-
реактивного білка (СРБ) у пацієнтів з ожиріннямі без нього показав, що наявність абдомінального ожиріння
асоціюється з істотно більшим зростанням показників СРБ і ІТАП-1 в першу добу інфаркта міокарда (ІМ).
До 14-й добі захворювання рівні СРБ в розглянутих групах пацієнтів порівнюються, рівні ж ІТАП-1 у хворих
з абдомінальним ожирінням залишаються вищими.
Висновки. Наявність абдомінального ожиріння асоціюється з підвищенням активності системної
запальної відповіді в гострому періоді ІМ, а також з гальмуванням фібринолітичних процесів як в гострому,
так і в підгострому періодах ІМ.
Ключевые слова: абдоминальное ожирение, инфаркт миокарда, фактор Виллебранда, ингибитор
тканевого активатора плазминогена 1, С-реактивный белок.
Несмотря на достигнутые в последние десяти-
летия успехи в профилактике и лечении ишемичес-
кой болезни сердца (ИБС), она по-прежнему пред-
ставляет собой одну из наиболее актуальных про-
блем современной кардиологии. ИБС стоит на пер-
вом месте среди причин смерти в промышленно
развитых странах [2]. Кроме того, у больных ИБС
значительно ухудшается качество жизни. Особый
интерес привлекает проблема взаимосвязи роста
сердечно-сосудистых заболеваний и инфаркта мио-
карда (ИМ) с накоплением в популяции лиц, имею-
щих ожирение, нарушения липидного, углеводного
и других видов метаболизма [2,5].
В настоящее время сформировалось четкое мне-
ние о связи метаболического синдрома (МС), пред-
ставляемого как устойчивую совокупность корри-
гируемых признаков, с кардиоваскулярной патоло-
гией. При этом основной и обязательной составля-
ющей МС по современному определению, является
абдоминальное ожирение [1-3,11]. Его присутствие
может резко ускорять развитие и прогрессирование
сердечно-сосудистых заболеваний [1,6].
Синергизм патогенетических механизмов, лежа-
щих в основе МС, ИБС и артериальной гипертен-
зии определяет высокую распространенность и тя-
жесть течения острой коронарной патологии у лиц,
имеющих сочетание указанных заболеваний [1,2,13].
Для больных с ИМ, развившимся на фоне МС, ха-
рактерными являются тяжелое поражение коронар-
ного русла и неблагоприятный прогноз [5].
Среди механизмов, определяющих повышенный
риск развития коронарного атеротромбоза у паци-
ентов с МС, в настоящее время рассматриваются ги-
перкоагуляция и снижение фибринолитической ак-
тивности крови, обусловленные, в частности, уси-
лением синтеза жировой тканью ингибитора ткане-
вого активатора плазминогена (ИТАП), что сопря-
жено с повышением тромбогенного потенциала [1,3-
71
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
5]. Ещё одним фактором повышенного тромботичес-
кого риска, в том числе у больных с МС, является
фактор Виллебранда (ФВ), повышение уровня кото-
рого связано с риском развития ИМ [7,9,11].
С другой стороны, дестабилизация атероскле-
ротической бляшки с развитием острого коронар-
ного синдрома связана с системным воспалением,
активность которого у больных с МС также повы-
шена [3,5,6]. При этом вопросы взаимосвязей вос-
палительной реакции, тромбообразования, фибри-
нолиза при острой коронарной патологии у больных
с МС изучены недостаточно.
Цель работы: сравнительное изучение динами-
ки уровней ФВ, ИТАП-1 и С-реактивного белка
(СРБ) в крови у больных с ИМ в зависимости от
наличия или отсутствия абдоминального ожирения.
МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ
Работу выполняли на базе инфарктного отделе-
ния городской клинической больницы № 6 скорой
медицинской помощи города Симферополя. В ис-
следование в общей сложности было включено 105
пациентов с острым ИМ с зубцом Q, из которых 55
(52,3%) больных имели абдоминальное ожирение
(35 мужчин (63,6%) и 20 женщин (36,4%), средний
возраст 60,8±1,2 года) и 50 больных (47,7%) без
ожирения (42 мужчины (84%) и 8 женщин (16%),
средний возраст 63,5±1,6 года). Контрольную груп-
пу составили 30 лиц без сердечно-сосудистой пато-
логии и не имевшие избыточной массы тела (16
мужчин (53%) и 14 (47%) женщин, средний возраст
61,7±1,1 года). Абдоминальное ожирение диагнос-
тировали на основании критериев международной
диабетологической федерации 2005 года [6,12,13]
при окружности талии > 94 см у мужчин и > 80 см у
женщин и индексе массы тела > 30 кг/м2.
Всем больным проводили стандартное клини-
ческое, инструментальное и лабораторное обследо-
вание. Для оценки липидного спектра определялось
содержание общего холестерина, триглицеридов,
липопротеидов высокой плотности (ЛПВП), липоп-
ротеидов низкой плотности (ЛПНП). Уровни ФВ,
ИТАП и СРБ в сыворотке крови определяли мето-
дом твердофазного иммуноферментного анализа.
Забор венозной крови проводился в первые сут-
ки развития ИМ (через 12-24 часа с момента появ-
ления симптомов) и на 14-е сутки заболевания.
Всем пациентам лечение проводилось согласно
протоколу лечения больных с острым коронарным
синдромом с подъемом сегмента ST.
РЕЗУЛЬТАТЫ И ИХ ОБСУЖДЕНИЕ
У больных с ожирением в первые сутки ИМ уро-
вень СРБ составил 170,32±19,10 мг/л, уровень ФВ -
1,87±0,05 Ед/мл, уровень ИТАП-1 - 13,31±1,32 Ед/
мл, что во всех случаях было существенно и досто-
верно выше, чем в группе контроля (7,36±0,47 мг/л
для СРБ; 1,11±0,09 Ед/мл для ФВ; 3,46±0,31 Ед/мл
для ИТАП-1) На 14-е сутки ИМ наблюдалось дос-
товерное снижение всех изучавшихся показателей
(р<0,05 во всех случаях). При этом уровень СРБ со-
ставил 49,36±4,80 мг/л, ФВ - 1,60±0,05 Ед/мл и уро-
вень ИТАП-1 - 9,55±1,28 Ед/мл. При этом все пока-
затели оставались выше, чем в группе контроля.
У больных без ожирения в первые сутки ИМ
уровень СРБ составил 109,97±10,94 мг/л, уровень
ФВ - 1,79±0,04 Ед/мл и уровень ИТАП-1 - 7,98±0,89
Ед/мл. На 14-е сутки ИМ в данной группе, также,
как и в группе больных с абдоминальным ожирени-
ем, имело место существенное снижение уровней
СРБ до 47,70±3,94 мг/л, ФВ до 1,60±0,05 Ед/мл.
Концентрация ИТАП-1, хотя и понизилась до
6,99±0,67 Ед/мл, различие по сравнению с первыми
сутками ИМ было недостоверным.
Рис. 1. Сравнительная оценка сывороточных уровней ингибитора тканевого активатора
плазминогена 1 у больных обследованных групп и в группе контроля.
0
2
4
6
8
10
12
14
иТАП-1 в
первые
сутки ИМ,
ЕД/мл
иТАП-1 на
14 сутки
ИМ,
ЕД/мл
иТАП-1,
ЕД/мл
7,98
6,99
13,31
9,55
3,46 Больные без абдоминального
ожирения
Больные с абдоминальным
ожирением
группа контроля
72
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2013, том 16, №4 (64)
Рис. 2. Сравнительная оценка сывороточных уровней фактора Виллебранда у больных
обследованных групп и в группе контроля.
0
0,5
1
1,5
2
фВ в
первые
сутки
ИМ,
ЕД/мл
фВ на 14
сутки
ИМ,
ЕД/мл
фВ,
Ед/мд
1,79
1,6
1,87
1,6
1,11
Больные без абдоминального
ожирения
Больные с абдоминальным
ожирением
группа контроля
Рис. 3. Сравнительная оценка сывороточного уровня СРБ у больных обследованных групп и в
группе контроля.
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
СРБ в
первые
сутки
ИМ, мг/л
СРБ на 14
сутки
ИМ, мг/л
СРБ, мг/л
109,97
47,7
170,32
49,36
7,36
Больные без абдоминального
ожирения
Больные с абдоминальным
ожирением
группа контроля
Сравнительный анализ динамики исследован-
ных показателей у пациентов с и без ожирения по-
казал, что наличие абдоминального ожирения ассо-
циируется с существенно большим ростом показа-
телей СРБ и ИТАП-1 в первые сутки ИМ. К 14-м
суткам заболевания уровни СРБ в рассматриваемых
группах пациентов сравниваются, уровни же ИТАП-
1 у больных с абдоминальным ожирением остаются
более высокими.
Данные о динамике сывороточных уровней ФВ,
ИТАП-1 и СРБ при ИМ у больных с и без абдоми-
нального ожирения представлены в таблице 1.
Молекулы адгезии – в исследованиях было по-
казано, что повышение уровней фактора Виллебран-
да, молекулы сосудисто-клеточной адгезии-1 и E-
селектина являются независимыми от метаболичес-
ких показателей факторами риска развития ИБС у
больных СД [3,5,6].
73
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Примечания: * – показатель достоверности отличия от контрольной группы (р<0,05);
° – показатель достоверности отличия от 1-х суток ИМ (р<0,05);
– показатель достоверности отличия от группы без абдоминального ожирения (р<0,05).
Таблица 1
Сывороточные уровни фактора Виллебранда, ингибитора тканевого активатора плазминогена
1 и СРБ у больных обследованных групп
Ингибитор тканевого активатора плазмногена
(ИТАП)-1 – является независимым фактором риска
повторного ИМ как у диабетиков, так и у недиабе-
тиков. При этом его активность при ИМ значитель-
но выше у больных СД 2 типа по сравнению с боль-
ными без СД, а его концентрации коррелируют с
выраженностью инсулинорезистентности, плазмен-
ными уровнями инсулина и повышены при
СД[3,5,6]. Это даёт основание расценивать повыше-
ние уровня ИТАП-1 как ассоциированный с СД фак-
тор риска развития коронарного тромбоза.
СРБ – является фактором риска развития как
ИБС в целом, так и её обострений в виде ОКС (дес-
табилизации атеросклеротического процесса) [15].
У больных с МС повышение уровня СРБ ассоции-
руется с риском развития сердечно-сосудистых со-
бытий и не зависит от состояния липидного, угле-
водного обмена и других известных факторов рис-
ка. Комбинация повышения уровня СРБ с высоким
уровнем гликозилированного гемоглобина является
наиболее опасной в плане сердечно-сосудистого
прогноза у больных СД. Повышение уровня СРБ
также ассоциируется с гипергликемией[1,3,5,6].
Фибриноген – было показано, что фибриноген
является ассоциированным с СД фактором риска
развития ИБС[1,3,5].
ВЫВОДЫ
Наличие абдоминального ожирения ассоцииру-
ется с повышением активности системного воспа-
лительного ответа в остром периоде ИМ, а также с
торможением фибринолитических процессов как в
остром, так и в подостром периодах ИМ.
ЛИТЕРАТУРА
1. Адашева Т.В. Метаболический синдром –
основы патогенетической терапии // Лечащий врач.
- 2003. - № 10. - С. 5-7.
2. Мычка В. Б., Богиева Р. М., Чазова И.Е. Ак-
робаза - средство профилактики множественных
сердечно-сосудистых факторов риска метаболичес-
кого синдрома // Клин. фармакол. и тер. - 2003. - №
12. - С. 80-83.
3. Перова Н.В., Метельская В. А. , Мамедов
М. Н., Оганов Р. Г. Методы раннего выявления и
коррекции метаболического синдрома // Профилак-
тика заболеваний и укрепления здоровья. – 2001. -
№ 1. – С. 18-31.
4. Талаева Т.В., Сергиенко О.В., Третяк И.В.,
Вавилова Л.Л., Шумаков В.А., Братусь В.В. Предуп-
реждение проатерогенного действия метаболичес-
кого синдрома с помощью пиоглитазона// Журн.
АМН Украины. – 1997. – Т. 3, № 3. – С. 463-471.
5. Чазова И. Е., Мычка В.Б. Метаболический
синдром // Кардиоваскулярная терапия и профилак-
тика. — 2003. № 3. С. 32-38.
6. Alberti KG, Zimmet P, Shaw J. The metabolic
syndrome—a new worldwide definition. Lancet.
2005;366:1059–1062.
7. Blann A.D. Von Willebrand factor as a marker of
injury to the endothelium in inflammatory vascular disease
// J. Reumatol. – 1993. – Vol. 20. – P. 1469-1471.
8. Blann A.D., Midglay H., Burrows G. et al. Free
radicals, antioxidants and endothelian cell damage after
percutaneus transluminal coronary angioplasty //
Coronary artery dis. – 1993. – Vol. 4. – P. 905-910.
9. Blann A.D., Sheeran T.P., Emery P. Von
Willebrand factor: increased level are leated to poor
prognosis in systemic sclerosis and not to tissue
autoantibodies // Brit. J. Biomed. Sci. – 1997. – Vol.
54. – P. 670-673.
74
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2013, том 16, №4 (64)
10. Blann A.D., Taberner D.A. A reliable marker of
endothelial cell disfunction: does is exist? // Brit. J.
Haematol. – 1995. – Vol. 90. – P. 244-248.
11. Boneu B., Abbal В., Plante J. et al. Factor
VIII complex and endothelial domage // Lancet. –
1975. – Vol. 17. – P. 1430-1436.
12. Goldberg R.B., Kendall D.M., Deeg M.A. et
al. A comparison of lipid and glycemic effects of
pioglitazone and rosiglitazone in patients with type 2
diabetes and dyslipidemia // Diabetes Care. – 2005.
– Vol. 28, № 7. – P. 1547-1554.
13. Grundy S.M., Cleeman L., Merz B.C.N. et
al. for the coordinating committee of the National
cholesterol education program. Implications of recent
clinical trials for the National cholesterol education
program adult treatment panel III guidelines //
Circulation. – 2004. – Vol. 110. – P. 227-239.
14. Hamstein A. The haemostatic system and coronary
heart disease // Throm. Res. – 1993. – Vol. 70. – P. 1-38.
15. Hamstein A., Blomback M., Wiman B. et al.
Haemostatic function in myocardial infarction // Brit.
Heart J. – 1986. – Vol. 55. – P. 58-66.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76766 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2070-8092 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:54:11Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кельмамбетова, З.Р. 2015-02-12T11:48:24Z 2015-02-12T11:48:24Z 2013 Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда / З.Р. Кельмамбетова // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 4 (64). — С. 70-74. — Бібліогр.: 15 назв. — рос. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76766 616-056.3: 616.127-005.8: 616.005.1-002 Порівняльний аналіз динаміки інгібітора-1тканинного активатора плазміногену (ІТАП-1) и С-реактивного білка (СРБ) у пацієнтів з ожиріннямі без нього показав, що наявність абдомінального ожиріння асоціюється з істотно більшим зростанням показників СРБ і ІТАП-1 в першу добу інфаркта міокарда (ІМ). До 14-й добі захворювання рівні СРБ в розглянутих групах пацієнтів порівнюються, рівні ж ІТАП-1 у хворих з абдомінальним ожирінням залишаються вищими. Висновки. Наявність абдомінального ожиріння асоціюється з підвищенням активності системної запальної відповіді в гострому періоді ІМ, а також з гальмуванням фібринолітичних процесів як в гострому, так і в підгострому періодах ІМ. A comparative analysis of the dynamics ofinhibitor-1 of tissue plasminogen activator (PAI-1), von Willebrand factor (vWF) and C-reactive protein (CRP) inmyocardial infarction (MI)of patients with obesity and without it has shown that abdominal obesity is associated with significant increase of CRP and PAI-1 in the first day of MI. On the 14thday ofmyocardial infarction,no differences in CRP and vWFlevelswere observed between the groups. The levels of PAI-1 in patients with abdominal obesitywere higher compared to with non-obese patients. Conclusions: The presence of abdominal obesity is associated with increased activity of the systemic inflammatory response in acutemyocardial infarction, as well as inhibition of fibrinolytic processes both at the acute and sub-acute stages of myocardial infarction. ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда Вплив абдомінального ожиріння на стан системи гемостазу та системного запалення при гострому інфаркті міокарда The influence of abdominal obesity on hemostasis and systemic inflammation in acute myocardial infarction Article published earlier |
| spellingShingle | Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда Кельмамбетова, З.Р. Оригинальные статьи |
| title | Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда |
| title_alt | Вплив абдомінального ожиріння на стан системи гемостазу та системного запалення при гострому інфаркті міокарда The influence of abdominal obesity on hemostasis and systemic inflammation in acute myocardial infarction |
| title_full | Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда |
| title_fullStr | Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда |
| title_full_unstemmed | Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда |
| title_short | Влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда |
| title_sort | влияние абдоминального ожирения на состояние системы гемостаза и системного воспаления при остром инфаркте миокарда |
| topic | Оригинальные статьи |
| topic_facet | Оригинальные статьи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76766 |
| work_keys_str_mv | AT kelʹmambetovazr vliânieabdominalʹnogoožireniânasostoâniesistemygemostazaisistemnogovospaleniâpriostrominfarktemiokarda AT kelʹmambetovazr vplivabdomínalʹnogoožirínnânastansistemigemostazutasistemnogozapalennâprigostromuínfarktímíokarda AT kelʹmambetovazr theinfluenceofabdominalobesityonhemostasisandsystemicinflammationinacutemyocardialinfarction |