Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку
Рецензія на монографію: Реєнт О. П., Сердюк О. В. Сільське господарство України і світовий продовольчий ринок (1861-1914 рр.)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Історичний архів. Наукові студії |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76773 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку / В.В. Гоцуляк // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. — Вип. 8. — С. 187-191. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860260806832160768 |
|---|---|
| author | Гоцуляк, В.В. |
| author_facet | Гоцуляк, В.В. |
| citation_txt | Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку / В.В. Гоцуляк // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. — Вип. 8. — С. 187-191. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історичний архів. Наукові студії |
| description | Рецензія на монографію: Реєнт О. П., Сердюк О. В. Сільське господарство України і світовий продовольчий ринок (1861-1914 рр.)
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:55:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
Випуск 8
187
УДК 930
В. В. Гоцуляк
ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОВПЛИВІВ
УКРАЇНСЬКОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ВИРОБНИЦТВА ЦАРСЬКОЇ РОСІЇ І СВІТОВОГО
ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ
Рецензія на монографію: Реєнт О. П., Сердюк О. В. Сільське господарство України і світовий
продовольчий ринок (1861-1914 рр.)
(Київ, 2011)*
Всучасних умовах реформування соціально-
економічних відносин в аграрному секторі
важливе значення має досвід минулого, на-
бутий важкою працею українського селя-
нина. З цього приводу на особливу увагу
заслуговує монографія О. П. Реєнта і
О. В. Сердюка, присвячена вивченню
сільського господарства України і світовому
продовольчому ринку в 1861-1914 рр.
Робота носить системний характер і
містить у собі вступ, чотири розділі, поділені
кожен на чотири підрозділи, та висновки.
У вступі автори, керуючись настановою
про те, що час вимагає подальшого вивчення
проблематики розвитку сільського госпо-
дарства України, її продовольчих ресурсів у
тісному взаємозв’язку з потребами світового
ринку, чітко й лаконічно характеризують
стан економіки царської Росії. Наголошуючи
на тому, що численні регіони імперії пере-
бували на різних стадіях економічного й
соціального розвитку, вчені зазначають, що
країна трималася «на плаву» завдяки земле-
робству, однак реалії сільського господарства
залишилися поза увагою, як урядових кіл, так
і законодавчих органів влади.
Спільною відправною точкою для вчених
є те, що землеробство в Україні й деяких
інших регіонах країни ввійшло наприкінці
ХІХ – на початку ХХ ст. у таку фазу
розвитку, коли подальший його прогрес
вимагав значно більших витрат капіталів для
широкого застосування сільськогосподарсь-
ких машин і знарядь праці, мінеральних добрив
і передових технологій. Тобто інтенси-
фікація землеробства ставала можливою за
умов підвищення цін на його продукцію. Для
переходу до інтенсивного господарювання
саме життя вимагало проведення масштабної
цінової реформи з відповідним підвищенням
заробітної плати робітникам і службовцям.
Однак урядові кола були надто далекими не
тільки від вирішення, але й усвідомлення її
необхідності (с. 6).
З’ясовуючи причини такого ставлення до
землеробства, автори вважають, що внаслі-
док цього та ряду інших причин перехід
сільського господарства до фази інтенсив-
ного розвитку був уповільненим. У його
структурі різко переважало зернове госпо-
дарство, яке пристосовувалося до потреб
світового ринку. За таких обставин, наго-
лошують вчені, Україна стала одним із
найбільших виробників та експортерів
продовольчого і фуражного зерна, що галь-
мувало розвиток власного тваринництва. За
підрахунками авторів за 1909-1913 рр.
експортери вивозили з України щорічно
більш 1/6 від усього світового хлібного екс-
порту, обсяги якого перевищували 1,8 млрд.
пудів.
Далі О. П. Реєнт і О. В. Сердюк аналі-
зують дореволюційну, радянську й сучасну
історіографію проблеми та характеризують
джерельну базу монографії, яку склали
архівні та інші друковані документи та
матеріали. З властивою їм переконливістю
автори дають нам можливість перевідчитись
у тому, що далеко не всі аспекти історії
українського сільського господарства висвіт-
лені у достатній мірі.
______________________________________________
∗ Реєнт О. П., Сердюк О. В. Сільське господарство України і світовий продовольчий ринок (1861-1914 рр.): Монографія. – К. :
Ін-т історії України НАН України, 2011. – 365 с.
Історичний архів
188
В цілому вступ має поліфункціональний
характер. На це вказують й самі учені, коли
зазначають, що час вимагає подальшого
вивчення проблематики розвитку сільського
господарства України, її продовольчих ре-
сурсів у тісному взаємозв’язку з потребами
світового ринку, що має не тільки наукове,
але й практичне значення (с. 10).
Перший розділ «Сільське господарство
України в добу капіталістичного розвитку
(1861-1914 рр.)» присвячений висвітленню
чотирьох взаємопов’язаних питань: стану
землеволодіння в Україні після селянської
реформи 1861 р.; розвитку польового
господарства; тенденціям, які існували у
розвитку тваринництва; стану виробництва й
поширення сільськогосподарської техніки.
Вони розглянуті детально, з великою увагою
до різноманітних джерел та використанням
багатющого статистичного матеріалу. Автори
показали, що основними землевласниками в
Україні були селяни і поміщики, яким
належало близько 91 % введеного в сільсько-
господарський оборот земельного фонду.
Однак малоземелля так і залишалося
головною ознакою селянського життя. Самі
ж аграрні відносини відзначалися невпо-
рядкованістю, що не сприяло переходу до
інтенсивного господарювання (с. 48). Поре-
формена доба характеризувалася зростанням
посівних площ з великим переважанням
хлібних культур. На початку ХХ ст. зросли
посіви коренеплодів, бобових культур і
кормових трав, посилився відхід від заста-
рілого трипілля до багатопільних систем у
польовому господарстві України (с. 62).
Вчені стверджують, що тваринництво у
пореформену добу зазнало помітних змін,
пов’язаних із скороченням природної кормо-
вої бази, пристосуванням зернового госпо-
дарства до потреб світового ринку та підви-
щенням загальної культури землеробства.
Вже на початку ХХ ст. в Україні з’явилася
мережа спеціалізованих приватновласни-
цьких господарств м’ясного і молочного
напрямів, розпочався перехід до стійлового
утримання великої рогатої худоби на
Правобережжі та в деяких інших районах
України. Зросла роль селянина у вироб-
ництві продуктів тваринництва. Проте вивіз
на світовий ринок у великих обсягах кормів
гальмував розвиток тваринницької галузі
сільського господарства (с. 73).
Автори також аргументовано довели, що
у пореформену добу помітно зросло вико-
ристання сільським господарством України
сільськогосподарських машин і знарядь,
хоча загальний рівень механізації ще не був
високим. Причиною такого стану була
загальна технологічна відсталість Росії,
недостатні фінансові можливості сільських
господарств, селянське малоземелля та
слабке кредитування виробників із боку
держави (с. 85).
У другому розділі, звернувшись до
розгляду стану з продовольчими ресурсами
України і світу, вчені детально проаналі-
зували обсяги хлібних, тваринницьких,
цукрових та інших ресурсів сільськогоспо-
дарських культур. Вони довели, що високий
рейтинг української пшениці на світовому
хлібному ринку супроводжувався неодноз-
начністю становища в різних галузях тварин-
ництва України, пов’язаного із зростанням
чисельності населення та зменшення пого-
лів’я великої рогатої худоби на одну людину
з кінця ХІХ ст.
Розорювання степу і пасовищ призвело до
занепаду вівчарства. Значно сприятливішою
була ситуація у свинарстві та птахівництві,
продукція яких вивозилася у великих
обсягах за межі України (с. 145). Дослідники
також зробили висновок про те, що у другій
половині ХІХ – на початку ХХ ст. відбувався
прискорений розвиток цукрової промисло-
вості, що сприяло поліпшенню продоволь-
чого балансу людства. Протягом цього
періоду Україна стала одним із найбільших
центрів світового виробництва бурякового
цукру. Через накопичення цукрового над-
лишку на початку ХХ ст. надзвичайно гостро
постала проблема реалізації його на світо-
вому ринку (с. 154). Щодо ресурсів інших
сільськогосподарських культур, то, за
переконанням авторів, Україна володіла
широким спектром цих культур, розширю-
ючи зв’язки зі світовим ринком.
Широка обізнаність і професіоналізм
вчених виявився також і при опрацюванні
третього розділу монографії, де йдеться про
світовий сільськогосподарський ринок у
другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. У
центрі уваги авторів чотири взаємопов’я-
заних питання: Західна Європа як головний
Випуск 8
189
споживач експортної сільськогосподарської
продукції; зростання значення Американсь-
кого континенту на світовому продоволь-
чому ринку; експорт сільськогосподарської
продукції з інших заокеанських країн,
споживчі ринки Близького і Середнього
Сходу та Північної Африки.
У четвертому розділі монографії авторами
кваліфіковано проаналізовані і висвітлені
питання, пов’язані з експортом продуктів
сільського господарства з України (1861-
1914 рр.). У центрі їх уваги експорт хлібних
продуктів, цукру, видів тваринництва і
птахівництва, інших продуктів сільського
господарства. Розглядаючи їх, автори
виходили з того, що російське сільське
господарство не стало, як у розвинених
країнах Західної Європи і Північної
Америки, тим локомотивом, який спричинив
прискорений розвиток інших галузей
економіки. А у самому селі, в той час не
відбулося накопичення необхідного капіталу
для інтенсифікації сільськогосподарського
виробництва. Негаразди виробників аграрної
продукції корінилися в самому госпо-
дарському устрої Російської імперії, низь-
кому рівні організації експортної торгівлі й
надзвичайно слабкій промисловій інфра-
структурі сільського господарства (с. 267).
Враховуючи вищезазначене, вчені довели,
що хліб вивозився з України на зовнішні
ринки за складних умов – відсутності доско-
налої інфраструктури експортної торгівлі,
належного кредитування сільськогоспо-
дарських виробників, високих фрахтів на
іноземні судна. Однак попри ці та інші
складнощі, Україна в добу капіталістичного
розвитку стала одним із найбільших
експортерів хліба (с. 320).
Одночасно скорочення кормової бази
негативно вплинуло в пореформену добу на
обсяги виробництва й експорту продуктів
тваринництва. Незважаючи на це, українські
експортери збільшили на початок ХХ ст.
вивіз на ринки європейських країн продуктів
тваринництва і птахівництва.
Аналізуючи експорт цукру, вчені довели,
що цукробурякова промисловість України
наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
забезпечувала цінним харчовим продуктом
потреби як внутрішнього ринку Російської
Імперії, так і, почасти, ряду країн Західної
Європи й Азії. Вже у 1910-1912 рр. він склав
близько 9/10 від усього вивозу цього
продукту з Російської імперії. Найбільш
привабливим для російських експортерів
цукру були ринки Фінляндії, Туреччини,
Ірану тощо. Проте реалізація цукру на
зовнішніх ринках супроводжувалася гострою
конкурентною боротьбою з комерсантами
Німеччини, Австро-Угорщини, Франції та
деяких інших країн, підприємства яких мали
переваги щодо собівартості виробництва
цього продукту. Також на початку ХХ ст.
помітно зріс експорт з України олійних
культур, тютюну, хмелю, спирту, деревини
та інших продуктів сільського госпо-
дарства (с. 345).
На особливу увагу заслуговує квалі-
фіковано підібраний систематизований ста-
тистичний матеріал. Монографія містить 132
статистичні таблиці, які все самі по собі є
окремим унікальним доробком двох фахових
істориків. Кожен з чотирьох підрозділів
чотирьох розділів супроводжується такими
таблицями. Одночасно в монографії не лише
коментується цифровий матеріал наведений
у таблицях, а професійно вже у самому тексті
наводиться багатий статистичних матеріал,
який у повній мірі доказово ілюструє майже
кожне положення, висловлене авторитетними
вченими. Наведені статистичні дані надзви-
чайно цінні для розуміння стану землево-
лодіння в Україні після селянської реформи
1861 р., розвитку польового господарства,
тенденцій розвитку тваринництва, стану
виробництва і поширення сільськогоспо-
дарської техніки. Одночасно доволі виразно
характеризують продовольчі ресурси Украї-
ни і світу, а саме: хлібні, тваринницькі,
цукрові та інші.
Таке ж саме подвійне навантаження і нау-
ковий заряд мають 39 таблиць та стати-
стичний матеріал використаний вченими у
другому розділі.
Особливу цінність складають наступні –
27 статистичних таблиць, присвячених стану
світового сільськогосподарського ринку у
другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. і
вміщені авторами у третьому розділі. Вчені,
застосовуючи фактичній та статистичний
матеріал, чітко показали, що Західна Європа
була головним споживачем експортованої
сільськогосподарської продукції, хоча
Історичний архів
190
одночасно спостерігається зростання зна-
чення Американського континенту на
світовому продовольчому ринку, експорту
сільськогосподарської продукції з інших
заокеанських країн та зростають споживчі
ринки Близького і Середнього Сходу та
Північної Африки.
Такий же синтетично-аналітичний підхід
О. П. Реєнт та О. В. Сердюк демонструють у
четвертому розділі, навівши статистичні дані
та 42-і таблиці, які характеризують динаміку
експорту продуктів сільського господарства
з України протягом 1861-1914 рр. Ними
особлива увага звернута на експорт хлібних
продуктів, цукру, олійних культур, кормових
трав, фруктів та овочів, спирту і виробів з
нього, тютюну, хмелю, видів тваринництва і
птахівництва тощо.
Отже, на фоні достатньої документально-
джерельної забезпеченості фактичними
даними, багатий й різноплановий стати-
стичний матеріал вміщений у монографії
досить різнобічно використаний і у повній
мірі характеризує особливості розвитку
сільського господарства України та його
інтеграцію в світовий продовольчий ринок
другої половини ХІХ – на початку ХХ ст.
Важливе наукове значення мають й за-
гальні висновки, де показано, що тематика
економічного розвитку України, як і всієї
Російської імперії у капіталістичну добу
залишається надзвичайно актуальною. Втя-
гування українського села у світовий
товарообіг, безперечно, позитивно вплинуло
на розвиток продуктивних сил, але цей
процес виявився уповільненим. Навіть на
початку ХХ ст. прошарок заможних сільських
господарств був надто нечесленним, а
нестримний вивіз на зовнішні ринки зерна
гальмував розвиток твари-нництва, перехід
до інтенсивного господа-рювання на землі.
Особливо наголошується на тому, що
через загальну технологічну відсталість
Російської Імперії переважна більшість
населення продовжувала існувати за рахунок
сільськогосподарського промислу, з най-
нижчою оплатою праці. А відсутність у
країні належної торгово-промислової інфра-
структури, незнання потреб і тенденцій
розвитку світового продовольчого ринку
призвели до того, що сільське господарство
ставало данником іноземних держав. Вже
після 1911 р. становище вітчизняних сіль-
ськогосподарських виробників на світовому
ринку погіршується, а зовнішньоторговельні
операції у 1912-1914 рр. засвідчили той факт,
що без належного інструментарію утри-
мувати за собою зовнішні ринки стало
надзвичайно важко. Навіть рекордний
врожай збіжжя у 1913 р. не відновив позицій
наших сільських господарств на світовому
ринку.
Вчені повно й всебічно розкривають роль
сільського господарства України в зазна-
чений період, з’ясовують стан продовольчих
ресурсів й показують динаміку світового
сільськогосподарського ринку. Ними вив-
чено експорт продуктів сільського госпо-
дарства з України в 1861-1914 рр.
Ознайомлення з текстом монографії дає
підстави стверджувати, що відчувається чітка
взаємодія, координованість та суголосність
думок двох авторів. Ними чітко й ква-
ліфіковано організовано матеріал розділів й
підрозділів, окреслено низку питань, які
розривають старий дискурс їх висвітлення й
відкривають горизонт для подальшого
дослідження.
Авторами зроблені цінні наукові спосте-
реження, інтерпретації, й тлумачення факто-
логічного матеріалу та глибокі узагальнення,
які вимагали поширення нових інтелектуаль-
них методик. Останнє дозволяє їм вільно
пересуватися в історичному часі, загально
виразно й методологічно витримано дослі-
дити два взаємопов’язаних питання: сільське
господарство України і світовий продо-
вольчий ринок (1861-1914 рр.).
Монографія має й чітке практичне
спрямування, яке полягає у тому, що тео-
ретичні положення, багатий фактичний
матеріал та висновки можуть залучатися до
написання узагальнюючих праць із історії
українського сільського господарства, скла-
дання пропозицій і рекомендацій з поши-
рення тогочасного досвіду для успішного
проведення аграрної реформи у незалежній
Україні. Також, цілком можна погодитися з
думкою авторів про те, що за умов
ефективного господарювання на землі й
організації на високому рівні експортної
торгівлі сільське господарство України має
Випуск 8
191
реальні можливості стати важливим чин-
ником у світовому економічному змаганні
народів. У цьому контексті чітко сприй-
мається й усвідомлюється новизна запро-
понованого монографічного дослідження.
Таким чином наукова громадськість має у
своєму розпорядженні монографічне історико-
економічне дослідження підготовлене на но-
вій, збагаченій концептуальними досяг-
неннями, основі.
© В. В. Гоцуляк, 2012 Стаття надійшла до редколегії 09.11.2011
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76773 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1609-7742 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:55:20Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гоцуляк, В.В. 2015-02-12T12:09:00Z 2015-02-12T12:09:00Z 2012 Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку / В.В. Гоцуляк // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. — Вип. 8. — С. 187-191. — укр. 1609-7742 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76773 930 Рецензія на монографію: Реєнт О. П., Сердюк О. В. Сільське господарство України і світовий продовольчий ринок (1861-1914 рр.) uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Історичний архів. Наукові студії Рецензії та інформація Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку Исследование взаимовлияния украинского сельскохозяйственного производства царской России и мирового продовольственного рынка Study of Mutual Influence of Ukrainian agricultural production of imperial Russia and the world food market Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку Гоцуляк, В.В. Рецензії та інформація |
| title | Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку |
| title_alt | Исследование взаимовлияния украинского сельскохозяйственного производства царской России и мирового продовольственного рынка Study of Mutual Influence of Ukrainian agricultural production of imperial Russia and the world food market |
| title_full | Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку |
| title_fullStr | Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку |
| title_full_unstemmed | Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку |
| title_short | Дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської Росії і світового продовольчого ринку |
| title_sort | дослідження взаємовпливів українського сільськогосподарського виробництва царської росії і світового продовольчого ринку |
| topic | Рецензії та інформація |
| topic_facet | Рецензії та інформація |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76773 |
| work_keys_str_mv | AT goculâkvv doslídžennâvzaêmovplivívukraínsʹkogosílʹsʹkogospodarsʹkogovirobnictvacarsʹkoírosííísvítovogoprodovolʹčogorinku AT goculâkvv issledovanievzaimovliâniâukrainskogoselʹskohozâistvennogoproizvodstvacarskoirossiiimirovogoprodovolʹstvennogorynka AT goculâkvv studyofmutualinfluenceofukrainianagriculturalproductionofimperialrussiaandtheworldfoodmarket |