Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму)
Організація переселення в Радянському Союзі мала державне значення. У зв’язку з цим існували структури, які керували та здійснювали переселенську політику влади. Їх повноваження та обов’язки розширювались по мірі наростання важливості та актуальності переселенського процесу для СРСР. Организация...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Історичний архів. Наукові студії |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76777 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму) / Е.І. Сеітова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. — Вип. 8. — С. 63-67. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859670293920874496 |
|---|---|
| author | Сеітова, Е.І. |
| author_facet | Сеітова, Е.І. |
| citation_txt | Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму) / Е.І. Сеітова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. — Вип. 8. — С. 63-67. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історичний архів. Наукові студії |
| description | Організація переселення в Радянському Союзі мала державне значення. У зв’язку з
цим існували структури, які керували та здійснювали переселенську політику влади. Їх
повноваження та обов’язки розширювались по мірі наростання важливості та
актуальності переселенського процесу для СРСР.
Организация переселения в Советском Союзе имело государственное значение. В
связи с этим существовали структуры, которые руководили и осуществляли
переселенческую политику власти. Их полномочия и обязанности расширялись в меру
нарастания важности и актуальности переселенческого процесса для СССР.
The organization of resettlement in the Soviet Union had governmental significance. In
connection with this, during various years different structures existed, which directed and
implemented the resettlement policy of the regime. Authorities and duties of these organizations
were broadened according to the increase of importance and urgency of the resettlement
processes for the USSR.
|
| first_indexed | 2025-11-30T13:27:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
Випуск 8
63
УДК 325.54+314(477.75) «1944-1970»
Е. І. Сеітова
ПЕРЕСЕЛЕНСЬКІ СТРУКТУРИ
У ДЕРЖАВНОМУ АПАРАТІ СРСР
у 40-80-ті роки хх сторіччя
(на прикладі заселення Криму)
Організація переселення в Радянському Союзі мала державне значення. У зв’язку з
цим існували структури, які керували та здійснювали переселенську політику влади. Їх
повноваження та обов’язки розширювались по мірі наростання важливості та
актуальності переселенського процесу для СРСР.
Ключові слова: переселення, переселенці, переселенські структури.
Организация переселения в Советском Союзе имело государственное значение. В
связи с этим существовали структуры, которые руководили и осуществляли
переселенческую политику власти. Их полномочия и обязанности расширялись в меру
нарастания важности и актуальности переселенческого процесса для СССР.
Ключевые слова: переселение, переселенцы, переселенческие структуры.
The organization of resettlement in the Soviet Union had governmental significance. In
connection with this, during various years different structures existed, which directed and
implemented the resettlement policy of the regime. Authorities and duties of these organizations
were broadened according to the increase of importance and urgency of the resettlement
processes for the USSR.
Key words: resettlement, resettles, resettlement framework.
Характер міграційних процесів, їх динаміка
та напрямки визначались екстенсивною еконо-
мікою Радянського Союзу та тоталітарними
методами правління самої держави. Переселе-
ння в СРСР було частиною ідеологічного
розуміння зразкового життя соціалістичного
суспільства, тому воно жорстко контролю-
валось урядом. Досі не вивченим є процес
сільськогосподарського переселення в Крим
після закінчення Великої Вітчизняної війни.
Це була спланована акція задля забезпечення
півострова дуже необхідним, протягом цього
часу, людським ресурсом. Зрозуміло, що для
організації цієї справи необхідна була певна
державна структура. У межах цієї статті ми
спробуємо розглянути діяльність подібних
організацій.
Радянська влада створила орган, в обов’яз-
ки якого входило керівництво процесом
масового переміщення населення. Назви та
функції відповідного державного апарату з
часом змінювались, переформувались, але
подібна структура діяла, починаючи з
1921 року. Задля керівництва переселенням
колгоспників з малоземельних в багато-
земельні райони СРСР, рішенням Травневого
Пленуму ЦК ВКП(б) 1939 року було
створене Переселенське управління при Раді
Народних Комісарів СРСР з його органами в
республіках, областях та краях. У зв’язку зі
створенням цієї організації, постановою РНК
СРСР та ЦК ВКП(б) від 23 липня 1939 року
№ 1099 були ліквідовані – Переселенське
бюро Наркомзему СРСР та Переселенський
відділ НКВС СРСР. Кадри, майно та всі
асигнування цих установ були передані
щойно створеній структурі. До 1939 року,
коли було засновано Переселенське бюро
Наркомзему СРСР, процесом переміщення
населення керували – Переселенський відділ
НКВС СРСР, який був залишений після
створення Бюро, Наркомзему СРСР; ОЗЕТ –
організація, яка переселяла євреїв до України,
Закавказзя, Кримської АРСР та Біробіджану.
АГРОДЖОЙНТ – апарат американського
єврейського товариства, який займався пересе-
Історичний архів
64
ленням та господарським влаштуванням
євреїв, Відділ крайньої Півночі Наркомзему
СРСР – ця структура керувала переводом на
осілий спосіб життя кочівників. ОЗЕТ та
АГРОДЖОЙНТ мали на меті лише
переміщення євреїв у спеціалізовані селища;
Переселенський відділ НКВС був зайнятий
вербовкою та перевезенням населення на
Далекий Схід. В цей же час господарське
влаштування населення, контроль над
дотриманням встановлених законом пільг по
сільськогосподарському переселенню, вив-
чення ефективності, планування всього процесу
з метою вирішення загальнодер-жавних
завдань – фактично ніким не забезпечувався.
Процес перерозподілу людського ресурсу
очолювався Відділом переселення Управління
землеустрою та меліорації Наркомзему
РРФСР. Пізніше ця структура була перетво-
рена на Переселенське управління при
Всеросійському Центральному Виконавчому
Комітеті. Функція керівництва рухом насе-
лення два рази передавалась Наркомзему
СРСР з паралельним існуванням вказаних
раніше організацій (ОЗЕТ, АГРОДЖОЙН,
Переселенській відділ НКВС СРСР). Отже,
ми бачимо, що з 1921 року – часу фактичного
початку радянського переселення – до 1938
року, організаційні форми штучного управ-
ління міграційними процесами та їх відомча
приналежність зазнавали значних змін.
Основним недоліком в управлінському
відношенні всіх організацій, які існували
раніше, була їх відомча обмеженість та
функціональність [1, арк. 46].
12 лютого 1942 року був створений Відділ
РНК РРФСР по господарському влаштуванню
евакуйованого населення. Структура з’явилась
на базі Управління по евакуації населення,
ліквідованого згідно з постановою РНК
СРСР від 31 січня 1942 року [2, арк. 17]. На
організацію покладались завдання керівництва
та контролю над діяльністю місцевих органів
влади по розселенню, господарсько-побу-
товому обслуговуванню та влаштуванню на
роботу громадян, які були евакуйовані з
районів прифронтової смуги в тилові райони
Радянської Росії. А також Відділ повинен
був стежити за рухом на території Росії
ешелонів та керувати обслуговуванням насе-
лення, яке переселялось або перевозилось в
зв’язку з евакуацією [3, арк. 1]. У складі
структури були наступні сектори: перевозок,
працевлаштування та побутового обслуго-
вування, переселення колгоспних господарств,
обліково-статистичний, канцелярський, гос-
подарча частина [2, арк. 17].
Відповідно до постанови РНК РРФСР від
14 вересня 1945 року № 557 Відділ по
господарському устрою евакуйованого насе-
лення РНК Росії був реорганізований в
самостійне Переселенське управління при
РНК.
У цей час завдання по господарському
влаштуванню евакуйованого населення було
виконане. Саме тому на перше місце висува-
ються проблема переселення колгоспників та
селян малоземельних областей, країв та
автономних республік до багатоземельних. А
також проведення перерозподілу трудових
ресурсів в межах області та переміщення
населення по особовим постановам уряду. Ці
завдання були покладені на Переселенське
управління при Раді Міністрів РРФСР.
Структура керувала організацією та
проведенням робіт по реевакуації населення,
їх прийому та розміщенню. У складі Управ-
ління були створені відділи: по організації
відбору та відправки переселенців; по
організації їх прийому та господарському
влаштуванню; по реевакуації та репатріації
радянських громадян; планово-фінансовий;
транспортний, відділ кадрів; постачання;
адміністративно-господарський сектор; таємна
частина; бухгалтерія; секретаріат.
Поступово зі зміною завдань Управління,
міняється і його структура. У 1950 році були
скасовані відділи постачання, реевакуації та
репатріації радянських громадян. Були
створені: відділ по переселенню в межах
областей та група по репатріації радянських
громадян. У 1952 році структура Управління
значно перебудовується: замість раніше
перерахованих підрозділів були створені
відділи переселення північних та східних
районів; переселення південних районів та
Поволжя; переселення центральних районів,
тобто в основу була покладена територіальна
ознака.
Згідно з постановою Ради Міністрів
РРФСР від 1 квітня 1953 року № 349 органі-
зація була передана в відомче керівництво
Міністерства сільського господарства та
Випуск 8
65
заготівок. З цього часу структура мала назву
Головне переселенське управління [4, арк. 25].
Ще в 1942 році заступник голови РНК
Російської Радянської Федеративної Соціалі-
стичної Республіки Костянтин Памфілов в
офіційному листі заступнику голови РНК
СРСР Олексію Косигіну наполягав на рефор-
муванні діючої структури. Його обгрунту-
вання мало наступний характер. При
організації Відділу РНК по господарському
влаштуванню евакуйованого населення, в
його штаті передбачався сектор переселення
колгоспних господарств в складі 11 чоловік
(пізніше штат збільшився на 10 одиниць).
Встановлюючи таку мінімальну кількість
співпрацівників, припускалось, що в зв’язку
з розпорядженням РНК СРСР від 25 червня
1941 року № 1963 про припинення переселення
в військовий час, ця робота обмежиться
завершенням господарського влаштування
переселенців, які прибули в райони вселення
протягом 1940 та 1941 років та спостеріг-
ганням за наданням їм пільг. Але згідно з
обставинами, процес організованого перемі-
щення населення не міг бути скасованим.
Крім цього, обставини військового часу
створили необхідність термінового пересу-
вання значної кількості населення з одних
областей до інших. Навіть задля виконання
цих завдань організації, яка існувала та
представляла, як в центрі, так і на місцях
лише сектори відділів по господарському
влаштуванню евакуйованого населення,
підкреслював К. Памфілов, було недостатньо,
як кількісно, так і по структурі апарату. Крім
цього практика об’єднання переселення з
роботою по господарському влаштуванню
населення виявилась неефективною та
штучною. Сектор переселення колгоспних
господарств, створений тільки задля завер-
шення влаштування переселенців минулих
років, не був пристосованим по своїй
структурі та кількості співробітників для
самостійного проведення всього комплексу
робіт, пов’язаних з переселенням та фінансу-
ванням процесу. Костянтин Дмитрович
припустив, що при існуючих розмірах
переселенських заходів було би доцільним
проведення розділу апарату, яке відало
господарським влаштуванням евакуйованого
населення та ділом організованого перемі-
щення великих груп населення. При цьому в
центрі передбачалось створити Головне
переселенське управління, а в краях, областях
та автономних республіках – відділи пере-
селення [1, арк. 34].
Рада Народних Комісарів в цьому ж році
підготувала постанову, в якій визнала
необхідним створити, згідно зі статтею 45
Конституції РРФСР, Головне переселенське
управління при РНК. Метою структури
повинно було бути виконання сільськогоспо-
дарського переселення колгоспів, колгосп-
ників та одноосібників з малоземельних райо-
нів в багатоземельні. Також переміщення
населення з земель, які використовувались
для будівництва промислових підприємств,
залізничних магістралей, гідротехнічних та
інших споруд [1, арк. 37].
Головне переселенське управління мало в
своєму складі наступні відділи: від районів
виходу переселенців; від районів вселення
переселенців; планово-фінансовий відділ;
транспортний; постачання; адміністративно-
господарський сектор; головна бухгалтерія;
секретаріат [1, арк. 38-39].
При виконкомах крайових та обласних
Рад депутатів трудящих, РНК автономних
республік були створені Переселенські від-
діли. Вони підпорядковувались Головному
переселенському управлінню та очолю-
вались начальниками. У районах ком пакт-
ного вселення (більш ніж 150 господарств) в
складі апарату Райвиконкому упроваджу-
валась посада районного інспектора по
господарському влаштуванню нещодавно
прибулого населення. Головне переселенське
управління, переселенські відділи при викон-
комах крайових, обласних радах депутатів
трудящих, РНК автономних республік та
районна інспектура утримувались за рахунок
республіканського кошторису. Кошти пере-
раховувались з генерального бюджету Го-
ловного переселенського управління [1,
арк. 39].
З ліквідацією в грудні 1953 року Міні-
стерства сільського господарства та заготі-
вок РРФСР, Головне переселенське управ-
ління було передано в відомство Міні-
стерства сільського господарства РРФСР.
Згідно з постановою Ради Міністрів РРФСР
від 18 грудня 1954 року № 1776 ця структура
знову перейшла під безпосереднє підпо-
рядкування Ради Міністрів РРФСР [3, арк. 1].
Історичний архів
66
У цей час організація мала наступні
відділи: по організації відбору та перевозок
населення; по організації прийму та госпо-
дарському влаштуванню населення; пересе-
лення в райони крупного гідротехнічного
будівництва; планово-фінансовий; госпо-
дарський відділ; бухгалтерія.
Головне переселенське управління зупи-
нило свою діяльність згідно з постановою
Ради Міністрів від 3 серпня 1956 року.
Структура передала свої функції щойно
створеному Головному управлінню пересе-
лення та організованого набору робочих при
Раді Міністрів РРФСР.
У фондах Державного архіву Російської
Федерації та Центрального державного архі-
ву вищих органів влади та управління України
нами виявлені документи, які вказують на
існування Головного переселенського управ-
ління при Раді Міністрів СРСР [5, арк. 68] та
Головного переселенського управління при
Раді Міністрів УРСР [6, арк. 30]. Проте,
будь-яких джерельних свідчень, які б
підтверджували їх функціональну діяльність,
виявлено не було. Повторимось, що в РРФСР
діяло Головне переселенське управління при
Раді Міністрів, а в Україні одразу після
закінчення Великої Вітчизняної війни було
створене Головне управління по організо-
ваному набору робітників та переселення
сімей при Раді Міністрів УРСР [7]. Напри-
кінці 60-х років переселення на території
республіки було підпорядковане Держав-
ному комітету Ради Міністрів УРСР по
використанню трудових ресурсів.
Найменування організації, яка керувала
заселенням Криму, змінювалось відповідно
до загальної тенденції реформування верхов-
них органів держави. Так, з 1944 року
процесом керував Республіканський пересе-
ленький відділ при Раді Народних Комісарів
Кримської АРСР [8, арк. 1]. З 1945 року ця
структура іменувалась як Обласний пересе-
ленський відділ при Виконавчому комітеті
Кримської обласної ради депутатів трудящих
[9, арк. 1]. З 18 червня 1953 року почав свою
діяльність Відділ організованого набору
робочих Виконавчого комітету Кримської
обласної ради депутатів трудящих. У цей час
Відділ займався набором робочих для
будівництв Казахстану, Донбасу та під-
приємств лісової промисловості. 24 серпня
1955 року ця організація та Переселенській
відділ Виконавчого комітету Кримської
обласної ради депутатів трудящих злились в
єдину структуру. Таким чином був
створений Відділ (обласний) організованого
набору робітників та переселення (оргнабір)
Виконавчого комітету Кримської обласної
ради депутатів трудящих [10, арк. 35]. Функ-
ціями відділу були керівництво, прийом та
контроль над господарським влаштуванням
прибулих сімей та будівництво для них
житла. А також працевлаштування та госпо-
дарське влаштування репатріантів та рееміг-
рантів. Згідно з наказом Головного управ-
ління організованого набору робітників та
переселення при Раді Міністрів УРСР від
25 травня 1960 року та постановою ЦК КПУ
та Ради Міністрів від 19 серпня 1961 року на
Відділ була покладена функція контролю над
працевлаштуванням випускників загально-
освітніх шкіл.
Обласний відділ організованого набору
робочих та переселення (оргнабір) з 1 січня
1963 року підпорядковується Виконавчому
комітету Кримської обласної (сільської) ради
депутатів трудящих. У цьому під поряд-
куванні організація існувала до 31 грудня
1964 року, так як постановою Ради Міністрів
СРСР були організовані два Виконавчих
комітети Кримської обласної (сільської) та
(промислової) ради депутатів трудящих. З
1 січня 1965 року орган підпорядковується
Виконавчому комітету Кримської обласної
ради депутатів трудящих [11, арк. 1]. З
5 липня 1967 року назву було змінено,
відтепер існував Кримський (обласний)
відділ по використанню трудових ресурсів
Виконавчого комітету Кримської обласної
ради депутатів трудящих [12, арк. 2]. Ця ж
назва була стверджена на другій сесії
облвиконкому 15 липня 1967 року.
1 січня 1977 року відділ по використанню
трудових ресурсів перейменували у Відділ
по труду Виконавчого комітету Кримської
обласної ради депутатів трудящих. Протягом
цього часу перед організацією стояли
наступні завдання: вивчення трудових
ресурсів міста, району з метою виявлення
контингентів для працевлаштування їх на
місцеві підприємства та в інші економічні
райони; отримання від місцевих виробництв,
будівництв, організацій та радгоспів заявок
Випуск 8
67
на необхідну кількість працівників та спеціа-
лістів; розробка та внесення на розглядання
та ствердження міських, районних викон-
комів планів організованого набору робочих
та переселення по містах, селах, посилкових
радах, колгоспів, радгоспів.
З 7 жовтня 1977 року, в зв’язку з
прийняттям нової Конституції СРСР ради
депутатів трудящих були перейменовані в
ради народних депутатів. Відповідно,
відтепер орган називався – Обласний відділ
по труду Виконавчого комітету кримської
обласної ради народних депутатів. Згідно з
Положенням, яке було стверджено рішенням
Кримоблвиконкому від 19 травня 1978 року
№ 250, Відділ в своїй діяльності підпорядку-
вався обласній раді народних депутатів, його
виконавчому комітету та державному
комітету Ради Міністрів УРСР по труду.
Головними завданнями структури були:
виявлення та контроль над використанням
резервів росту продуктивності праці на
основі покращення її організації та умов;
розробка та проведення заходів по ефектив-
ному використанню трудових ресурсів,
забезпечення раціональної зайнятості насе-
лення; регулювання розподілу та перероз-
поділу робочої сили згідно з потребами
виробництва, проведення організованого
набору робітників та переселення населення.
25 жовтня 1988 року структура зазнала
чергової реорганізації. В останні роки
радянської влади існувало Управління по
труду та соціальним питанням Виконавчого
комітету Кримської ради народних депу-татів.
Таким чином, діяльність переселенських
структур є окремою темою в історії мігра-
ційних процесів в СРСР. Назви та функції
таких організацій з часом змінювались та
розширялись. Заселення Криму колгоспни-
ками-переселенцями почалось у 1944 році,
воно здійснювалось під керівництвом Пере-
селенського управління при Раді Міністрів
РРФСР.
Безпосередньо на півострові процесом
керував Переселенський відділ при Раді
Народних Комісарів Кримської АРСР (Пере-
селенський відділ при Виконавчому комітеті
Кримської обласної ради депутатів трудя-
щих). В зв’язку з переходом Криму до складу
України заселенням півострова почало зай-
матись Головне управління організованого
набору робітників та переселення при Раді
Міністрів УРСР. Обласні ж структури до 80-х
років зазнавали частих реорганізацій.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Державний архів Російської Федерації, ф. А-327, оп. 2, спр. 6.
2. Там само, спр. 8.
3. Там само, спр. 7.
4. Там само, спр. 112.
5. Там само, спр. 462.
6. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф. Р-2, оп. 9, спр. 119.
7. Прибыткова И. Хроники миграционных событий в Украине до и после распада СССР // Социология: теория, методы, маркетинг. –
2009. – № 1. – С. 43
8. Державний архів в Автономній Республіці Крим, ф. Р-2887, оп. 1, спр. 1.
9. Там само, ф. Р-2888, оп. 1, спр. 1.
10. Там само, ф. Р-3508, оп. 1, спр. 70.
11. Там само, спр. 172.
12. Там само, спр. 212.
Рецензенти: Непомнящий А. А., д.і.н., професор Таврійського національного університету імені
В. І. Вернадського;
Синкевич Є. Г., д.і.н., професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики
Чорноморського державного університету імені Петра Могили.
© Е. І. Сеітова, 2012 Стаття надійшла до редколегії 06.12.2011
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76777 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1609-7742 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T13:27:43Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сеітова, Е.І. 2015-02-12T12:13:37Z 2015-02-12T12:13:37Z 2012 Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму) / Е.І. Сеітова // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. — Вип. 8. — С. 63-67. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1609-7742 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76777 325.54+314(477.75) «1944-1970» Організація переселення в Радянському Союзі мала державне значення. У зв’язку з цим існували структури, які керували та здійснювали переселенську політику влади. Їх повноваження та обов’язки розширювались по мірі наростання важливості та актуальності переселенського процесу для СРСР. Организация переселения в Советском Союзе имело государственное значение. В связи с этим существовали структуры, которые руководили и осуществляли переселенческую политику власти. Их полномочия и обязанности расширялись в меру нарастания важности и актуальности переселенческого процесса для СССР. The organization of resettlement in the Soviet Union had governmental significance. In connection with this, during various years different structures existed, which directed and implemented the resettlement policy of the regime. Authorities and duties of these organizations were broadened according to the increase of importance and urgency of the resettlement processes for the USSR. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Історичний архів. Наукові студії Вітчизняна та всесвітня історія Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму) Переселенческие структуры в государственном аппарате СССР в 40-80-е годы ХХ века (на примере заселения Крыма) Resettlement framework in the USSR during 40s-80s of XX c Article published earlier |
| spellingShingle | Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму) Сеітова, Е.І. Вітчизняна та всесвітня історія |
| title | Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму) |
| title_alt | Переселенческие структуры в государственном аппарате СССР в 40-80-е годы ХХ века (на примере заселения Крыма) Resettlement framework in the USSR during 40s-80s of XX c |
| title_full | Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму) |
| title_fullStr | Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму) |
| title_full_unstemmed | Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму) |
| title_short | Переселенські структури у державному апараті СРСР у 40-80-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі заселення Криму) |
| title_sort | переселенські структури у державному апараті срср у 40-80-ті роки хх сторіччя (на прикладі заселення криму) |
| topic | Вітчизняна та всесвітня історія |
| topic_facet | Вітчизняна та всесвітня історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76777 |
| work_keys_str_mv | AT seítovaeí pereselensʹkístrukturiuderžavnomuaparatísrsru4080tírokihhstoríččânaprikladízaselennâkrimu AT seítovaeí pereselenčeskiestrukturyvgosudarstvennomapparatesssrv4080egodyhhvekanaprimerezaseleniâkryma AT seítovaeí resettlementframeworkintheussrduring40s80sofxxc |