Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B
Представлено результати дослідження впливу ізохронних відпалів на магнеторезистивні характеристики швидкозагартованих стопів типу FINEMET на основі Fe. The influence of isochronal annealing on the magnetoresistive properties of FINEMET-type Fe-based rapid-quenched alloys is studied. Представлены...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
2009
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76809 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B / М.І. Захаренко, М.В. Орленко, М.П. Семенько // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 4. — С. 1019-1026. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859860029539090432 |
|---|---|
| author | Захаренко, М.І. Орленко, М.В. Семенько, М.П. |
| author_facet | Захаренко, М.І. Орленко, М.В. Семенько, М.П. |
| citation_txt | Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B / М.І. Захаренко, М.В. Орленко, М.П. Семенько // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 4. — С. 1019-1026. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
| description | Представлено результати дослідження впливу ізохронних відпалів на магнеторезистивні характеристики швидкозагартованих стопів типу FINEMET
на основі Fe.
The influence of isochronal annealing on the magnetoresistive properties of
FINEMET-type Fe-based rapid-quenched alloys is studied.
Представлены результаты исследования влияния изохронных отжигов на
магниторезистивные характеристики быстрозакаленных сплавов типа
FINEMET на основе Fe.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:45:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
1019
PACS numbers: 61.43.Dq, 75.30.Gw, 75.47.Np, 75.50.Kj, 75.75.Lf, 81.07.Bc, 81.40.Rs
Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості
швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B
М. І. Захаренко, М. В. Орленко, М. П. Семенько
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Володимирська, 64,
01601 Київ, Україна
Представлено результати дослідження впливу ізохронних відпалів на маг-
неторезистивні характеристики швидкозагартованих стопів типу FINEMET
на основі Fe. Як об’єкти дослідження було обрано стопи Fe73Si15.8B7,2Cu1Nb3
(FM2), Fe73,6Si15,8B7,2Cu1Nb2,4 (FM6) і Fe70,05Si16,4B9Cu1Nb2Co1,55 (FM11). Аналі-
за одержаних результатів показала їх добру узгодженість із феноменологіч-
ним моделем, який ґрунтується на формалізмі поля анізотропії.
The influence of isochronal annealing on the magnetoresistive properties of
FINEMET-type Fe-based rapid-quenched alloys is studied. The obtained experi-
mental results of magnetoresistive investigations for Fe73Si15.8B7.2Cu1Nb3 (FM2),
Fe73.6Si15.8B7.2Cu1Nb2.4 (FM6), and Fe70.05Si16.4B9Cu1Nb2Co1.55 (FM11) alloys are
presented. They are in a good agreement with the anisotropy field formalism.
Представлены результаты исследования влияния изохронных отжигов на
магниторезистивные характеристики быстрозакаленных сплавов типа
FINEMET на основе Fe. Сплавы Fe73Si15.8B7,2Cu1Nb3 (FM2), Fe73,6Si15,8B7,2Cu1Nb2,4
(FM6) и Fe70,05Si16,4B9Cu1Nb2Co1,55 (FM11) выбраны в качестве объектов исследо-
вания. Анализ полученных результатов показал их хорошее согласие с фено-
менологической моделью, основанной на формализме поля анизотропии.
Ключові слова: стопи типу FINEMET, магнетоопір, відпал, поле анізотропії.
(Отримано 7 вересня 2009 р.)
1. ВСТУП
На сьогодні твердо встановлено, що при певних режимах термообро-
блення у стопах на основі системи Fe—Cu—Si—B легко формується на-
нокристалічний стан, що супроводжується відповідною зміною важ-
ливих службових характеристик. Публікація [1], у якій повідомля-
Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
Nanosystems, Nanomaterials, Nanotechnologies
2009, т. 7, № 4, сс. 1019—1026
© 2009 ІМФ (Інститут металофізики
ім. Г. В. Курдюмова НАН України)
Надруковано в Україні.
Фотокопіювання дозволено
тільки відповідно до ліцензії
1020 М. І. ЗАХАРЕНКО, М. В. ОРЛЕНКО, М. П. СЕМЕНЬКО
лося про спосіб одержання нанокристалічного стану шляхом конт-
рольованого відпалу аморфного стопу Fe73.5Cu1Nb3Si13.5B9, викликала
великий інтерес науковців у зв’язку з тим, що подібні стопи за рів-
нем магнетних характеристик (високі магнетна проникність та інду-
кція наситу, близька до нуля магнетострикція, низькі втрати на пе-
ремагнетування) виявилися близькими до характеристик прецизій-
них магнетних стопів на основі кобальту (зокрема, і аморфних).
У процесі контрольованого відпалу у швидкозагартованих стопах
типу FINEMET Fe73.5Cu1ПМ3Si13.5B9 (ПМ – перехідний метал) утво-
рюється 75—80% нанокристалів фази типу α-Fe(Si) розміром 10—100
нм (залежно від сорту ПМ), розміщених у залишковій аморфній ма-
триці [1, 2]. Нанокристалізація таких стопів відбувається в межах
так званого основного перетворення за температур 480—550°С [3]. На
сьогодні досить детально вивчено вплив типу ПМ на процеси утво-
рення нанокристалічного стану [4]; встановлено, що вміст кремнію у
нанокристалічній фазі суттєво залежить від температурно-часових
режимів термообробки і змінюється в межах від 2 до 21% [5].
Як було показано в [6], в АМС на основі системи Fe—Si—B суттєву
роль у визначенні рівня функціональних характеристик відіграють
магнетні кластери, причому структура останніх залишається стій-
кою практично аж до температури кристалізації, що виявляється у
незмінності їх магнетного моменту при неперервному нагріванні.
Еволюція структури кластерів відбувається лише при ізотермічних
відпалах АМС. Питання про особливості та стійкість кластерної
структури швидкозагартованих стопів, які схильні до утворення
нанокристалічної структури (наприклад, стопи типу FINEMET)
представляє інтерес, зокрема і з точки зору перспектив їх викорис-
тання. На жаль, у літературі є лише вкрай фраґментарні, а інколи і
суперечливі результати дослідження таких структурно чутливих
характеристик стопів FINEMET Fe—Cu—ПМ—Si—B, як магнетні та
магнеторезистивні, залежно від типу та вмісту ПМ (основна увага
приділялася стопам класичного складу Fe73,5Cu1ПМ3Si13,5B9 з
ПМ = Nb). Зокрема, встановлено [7], що для феромагнетних АМС
він залежить як від напружености магнетного поля Н, так і від тем-
ператури Т, а польова залежність магнетоопору (МО) β = (ρН − ρ0)/ρ0
(тут ρ – питомий електричний опір) має вигляд, подібний до зале-
жностей для кристалічних феромагнетиків.
Метою роботи було з’ясування особливостей еволюції МО швид-
козагартованих металевих стопів типу FINEMET на основі систе-
ми Fe—Cu—Si—B при їх термообробленні.
2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Як об’єкти дослідження були використані стопи Fe73Si15,8B7,2Cu1Nb3
(FM2), Fe73,6Si15,8B7,2Cu1Nb2,4 (FM6) і Fe70,05Si16,4B9Cu1Nb2Co1,55 (FM11).
ВПЛИВ ТЕРМООБРОБКИ НА МАГНЕТОРЕЗИСТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ СТОПІВ 1021
Усі стопи були виготовлені у вигляді стрічок товщиною ∼ 30 мкм ме-
тодою спінінгування розтопу з використанням вихідних компонент
високої чистоти. Температура топлення перед ежектуванням розто-
пу складала 1300−1350°С, швидкість обертання диску з хромистої
брондзи діяметром 600 мм – 820−850 хв
−1. Відпал зразків здійсню-
вали у вакуумі при температурах 410, 450 і 500°С протягом 30 хви-
лин. Вимірювання МО виконували на зразках прямокутної форми
довжиною 35—40 мм та шириною ∼ 1 мм за чотиризондовою схемою в
полях Н = 0—180 кА/м. Електричний струм пропускали вздовж осі
швидкозагартованої стрічки при накладанні зовнішнього магнетно-
го поля у площині стрічки під кутом 0 та 90°С до напрямку струму
(відповідні значення МО позначені β|| та β⊥).
3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Для всіх досліджуваних стопів спостерігається від’ємне значення β⊥
та додатне значення β||, причому обидва ці параметри залежать як від
Н, так і від температури відпалу. На рисунках 1—3 наведені експе-
риментальні залежності β⊥ та β|| від магнетного поля для стопів у ви-
хідному стані та після ізохронних відпалів при різних температурах.
Як β⊥, так і β║, досить швидко змінюються у малих полях, досягаючи
насичености при 10—15 кА/м у випадку перпендикулярної орієнтації
поля та при < 10 кА/м у випадку його поздовжньої орієнтації. При
подальшому збільшенні Н зміни β в обох випадках досить малі і бли-
зькі до лінійних. Такий вигляд залежностей типовий практично для
всіх матеріялів (як кристалічних, так і аморфних) з відмінною від
нуля магнетострикцією [7—9].
Проведена аналіза експериментальних залежностей β⊥(||)(Н) по-
казала, що вони добре описуються рівнанням
( )
2
22
,S
A
H
H
H H
β = β + ξ
+
(1)
у якому враховані ізотропна (лінійна за Н) та анізотропна складові
МО. Результати апроксимації показані на рис. 1—3 суцільними лі-
ніями. Видно, що обрана апроксимуюча функція (1) дає добре узго-
дження з експериментальними даними. Значення апроксимуючих
параметрів βS і НА для поздовжньої та поперечної складових МО на-
ведені у табл. 1. Параметер ξ для усіх досліджених зразків має по-
рядок 10−7—10−6
(кА/м)−1, однак через значні похибки його значення
не наводяться.
Із одержаних результатів видно, що відношення η = —βS||/βS⊥ до-
сить сильно відріжняється від 2, яке характерне для ізотропного
розподілу векторів магнетовання доменів за напрямками [10]. Це
вказує на наявність у зразках магнетної текстури, тобто деякого
1022 М. І. ЗАХАРЕНКО, М. В. ОРЛЕНКО, М. П. СЕМЕНЬКО
переважного напрямку орієнтації векторів магнетовання. Кут ϕ
між цим напрямком і віссю стрічки можна визначити з результатів
вимірювання магнетоопору.
Дійсно, вважається, що залежність МО від зовнішнього магнетно-
го поля Н визначається відповідними кривими магнетування М(Н)
[11]. Цілком очевидно, що величині Н
2/(Н2 + НА
2) у рівнанні (1) мо-
жна поставити у відповідність значення cos
2ϕ, де ϕ – кут між H та
іншим вектором, який є сумою двох перпендикулярних векторів H
та HA, де вектор HA – деяке внутрішнє магнетне поле (поле анізотро-
пії) [12, 13]. Останнє безпосередньо пов’язане з магнетними характе-
ристиками матеріялу співвідношенням НА = 2Kеф/(МSμ0), де Kеф –
ефективна константа магнетної анізотропії, МS – магнетованість
наситу. Якщо припустити, що вектор МS орієнтований вздовж цього
сумарного поля, та взяти до уваги, що проекція магнетованости на-
ситу на напрям зовнішнього поля складає М = МScosϕ, то із кутової
залежности МО слідує, що β ∼ М(Н)2, що цілком відповідає загаль-
ноприйнятій залежності МО від магнетованости. Таким чином, під-
хід, запропонований у [14], який ґрунтується на формалізмі полів
магнетної анізотропії, дозволяє успішно описати експериментальні
залежності МО від напружености магнетного поля, а отже, і визна-
чити кут ϕ, значення якого також наведені у табл.
Таким чином, МО феромагнетних матеріялів включає дві скла-
дові: анізотропну, до якої можна використати розглянутий вище
феноменологічний підхід, та ізотропну, практично не залежну від
напрямку Н [11]. Анізотропний магнетоопір, або правильніше,
спонтанна анізотропія магнетоопору – це ріжниця в електричних
опорах однодоменного феромагнетика у випадках, коли вектор його
ТАБЛИЦЯ. Коефіцієнти
(||)S⊥β , НА⊥(||), ||ФАО SS ⊥= β − β та відношення
η = −βS||/βS⊥ для швидкозагартованих стопів FM2, FM6 та FM11 за різних
режимів термооброблення.
Стоп T, °C βS||, % βS⊥, % НА||, кА/мНА⊥, кА/м ФАО, % η ϕ, °
вих. 0,053 −0,125 1,43 5,4 0,18 0,42 33
410 0,052 −0,139 2,0 3,5 0,19 0,37 31 FM2
450 0,05 −0,108 0,96 5,32 0,158 0,46 34
вих. 0,037 −0,115 1,75 3,75 0,15 0,32 29
410 0,02 −0,121 1,85 3,58 0,14 0,17 22
450 0,017 −0,12 1,86 4,26 0,14 0,14 21
FM6
500 0,011 −0,058 3,96 2,54 0,07 0,19 24
вих. 0,049 −0,135 0,67 3,83 0,18 0,36 31
410 0,043 −0,114 0,87 3,45 0,16 0,38 32
450 0,099 −0,104 1,84 3,17 0,20 0,85 44
FM11
500 0,025 −0,156 5,78 1,6 0,18 0,16 22
ВПЛИВ ТЕРМООБРОБКИ НА МАГНЕТОРЕЗИСТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ СТОПІВ 1023
магнетованости орієнтований паралельно та перпендикулярно до
напрямку струму. Вона зумовлена спін-орбітальною взаємодією d-
електронів з різними напрямками спінів [14]. Величиною, що хара-
ктеризує анізотропний магнетоопір, є так звана феромагнетна ані-
зотропія магнетоопору (ФАО), яка визначається як
||
||
0 0
,SS
⊥
⊥
ρ − ρΔρ = = β − β
ρ ρ
(2)
де ρ|| та ρ⊥ – значення електричного опору в поздовжньому та перпен-
дикулярному магнетних полях, відповідно, а ρ0 = (1/3)Δρ|| + (2/3)Δρ⊥.
Існування ФАО та її поведінка при зміні складу стопів дістала успішне
пояснення у рамках двострумового моделю провідности, запропоно-
ваного Кемпбелом, Фертом та Джеолом (КФД) [14], у якому додатково
враховано розсіяння між d-станами зі спінами «вгору» та «вниз», що
виникає завдяки наявності спін-орбітального зв’язку.
Наведені у табл. параметри дозволяють зробити певні узагальнен-
ня. Для зразків у вихідному стані спостерігається чітка тенденція до
зростання як магнетоопору наситу, так і величини ФАО при змен-
шенні вмісту феромагнетних компонент. Це, на нашу думку, викли-
кано насамперед зміною заповнення підзон d-електронів з протиле-
жними напрямками спінів, що, згідно з моделем КФД, і визначає рі-
вень зазначених характеристик швидкозагартованих стопів. Що
стосується значень ϕ та η, то жодних кореляцій цих параметрів із
складом досліджених стопів не встановлено.
Скоріше за все, прояв переважної орієнтації векторів магнетовано-
сти (магнетної анізотропії) в цих стопах зумовлена «технологічними»
�
�
�
�
Рис. 1. Польові залежності магнетоопору АМС FM2 у вихідному стані
( – ||, – ⊥) та після відпалу за температур 410°С ( – ||, – ⊥) та
450°С ( – ||, – ⊥) протягом 30 хв. Суцільні криві – результат ап-
роксимації рівнанням (1).
1024 М. І. ЗАХАРЕНКО, М. В. ОРЛЕНКО, М. П. СЕМЕНЬКО
причинами, насамперед, орієнтаційною неоднорідністю магнетної
анізотропії в об’ємі стрічки, яка зумовлює утворення у феромагнет-
них аморфних та нанокристалічних матеріялах особливої, стохасти-
чної, магнетної структури, яку зазвичай описують в рамках моделю
ансамблю зв’язаних обмінною взаємодією кластерів або зерен з орієн-
тованими випадковим чином осями легкого магнетування.
Аналіза закономірностей зміни поля анізотропії доцільно прово-
дити лише для поздовжньої компоненти НА||, оскільки, з огляду на
�
�
�
�
Рис. 2. Польові залежності магнетоопору АМС FM6 у вихідному стані
( – ||, – ⊥) та після відпалу за температур 410°С ( – ||, – ⊥),
450°С ( – ||, – ⊥) та 500°С ( – ||, – ⊥) протягом 30 хв. Суціль-
ні криві – результат апроксимації рівнанням (1).
�
�
�
�
Рис. 3. Польові залежності магнетоопору АМС FM11 у вихідному стані
( – ||, – ⊥) та після відпалу за температур 410°С ( – ||, – ⊥),
450°С ( – ||, – ⊥) та 500°С ( – ||, – ⊥) протягом 30 хв. Суціль-
ні криві – результат апроксимації рівнанням (1).
ВПЛИВ ТЕРМООБРОБКИ НА МАГНЕТОРЕЗИСТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ СТОПІВ 1025
геометрію зразків, саме в цьому випадку можна позбутися впливу
знемагнетувальних полів, а отже, позбутися впливу анізотропії фор-
ми. Як видно з табл., найбільше значення НА|| спостерігається для
стопу FM11, який містить найменшу кількість феромагнетних ком-
понент. Цей факт, на нашу думку, відбиває характер зміни MS при
зміні складу зразків.
Параметри польових залежностей магнетоопору суттєво залежать
від термічної передісторії зразків. Ці зміни особливо помітні після
відпалу стопів в області температур, що відповідають інтервалу їх
нанокристалізації. Для зразків FM2 та FM6 параметри βS|| та βS⊥
практично не змінюються після термооброблення при температурах,
нижчих за 450°С (тобто в межах інтервалу стабільности аморфного
стану), а після нанокристалізації, яка для цих зразків відбувається в
області температур 450—480°С, спостерігається їх різке зменшення.
Подібна поведінка має місце і для феромагнетної анізотропії елект-
ричного опору. Для стопу FM11, який містить домішки магнетоак-
тивних атомів Co, спостерігається дещо інша поведінка: магнетоопір
наситу перед температурою нанокристалізації спочатку значно зрос-
тає, а вже потім стає нижчим, ніж для зразка, що не був підданий
термообробленню. При цьому феромагнетна анізотропія опору цього
стопу після відпалу в межах похибки залишається сталою. Відмічені
особливості у поведінці МО стопу FM11, з огляду на результати робо-
ти [15], слід пов’язувати з тим, що при його нанокристалізації утво-
рюються зерна, до складу яких входить Со, внаслідок чого їх магнет-
ні характеристики (у тому числі і параметри магнетної анізотропії)
відріжняються від характеристик нанозерен α-Fe(Si), що утворю-
ються при відпалі стопів FM2 та FM6. Підсумовуючи, відмітимо, що
в цілому закономірності змін характеристик МО досліджених стопів
після їх відпалу при температурах, близьких до температури нанок-
ристалізації, узгоджуються з уявленнями про механізми магнето-
опору аморфних та нанокристалічних феромагнетиків, викладеними
у [15], згідно з якими визначальним серед них вважається Моттове
sd-розсіяння електронів провідности.
4. ВИСНОВКИ
Досліджені особливості поведінки магнетоопору швидкозагартова-
них стопів типу FINEMET після ізохронних відпалів при темпера-
турах близьких до температури нанокристалізації. В рамках фено-
менологічного моделю, який ґрунтується на формалізмі поля ані-
зотропії проаналізовані особливості польових залежностей магне-
тоопору Виявлено тенденцію до зменшення поздовжнього та попе-
речного магнетоопору при зростанні температури відпалу. Встано-
влено, що характер зміни ФАО при зміні температури відпалу ви-
значається природою леґувальних домішок (Nb, Co). Показано, що
1026 М. І. ЗАХАРЕНКО, М. В. ОРЛЕНКО, М. П. СЕМЕНЬКО
закономірності змін характеристик МО досліджених стопів після їх
відпалу при температурах, близьких до температури нанокристалі-
зації, узгоджуються з уявленнями про те, що головним механізмом
магнетоопору аморфних та нанокристалічних феромагнетиків є
Моттове sd-розсіяння електронів провідности.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Y. Yoshizawa, S. Oguma, and K. Yamauchi, J. Appl. Phys., 64, No. 10: 6044
(1988).
2. U. Köster, U. Schünemann, M. Blank-Bewersdorff, S. Brauer et al., Mater. Sci.
Eng. A, 133: 611 (1991).
3. В. К. Носенко, Формування аморфних та наноструктурних станів в спла-
вах на основі Fe і Al (Дис. … д-ра фіз.-мат. н.: 01.04.13) (Київ: ІМФ НАНУ:
2005).
4. S. D. Kaloshkin, I. A. Tomilin, B. V. Jalnin, I. B. Kekalo et al., Mater. Sci. Fo-
rum, 179—181: 557 (1995).
5. L. K. Varga, E. Kisdi-Koszo, E. Zsoldos, and E. Bakos, IEEE Trans. Magn., 30,
No. 2: 2552 (1994).
6. М. І. Захаренко, Фізичні властивості, стабільність фаз та параметри
електронної структури в невпорядкованих металічних системах (Дис. …
д-ра фіз.-мат. н.: 01.04.13) (Київ: КНУ: 2008).
7. N. Mitrovic, J. Magn. Magn. Mater., 262: 302 (2003).
8. A. Perumal, V. Srinivas, A. Roy, A. K. Nigam et al., J. Appl. Phys., 93, No. 10:
7272 (2003).
9. R. Singhal and A. K. Majumdar, Phys. Rev. B, 44, No. 6: 2673 (1991).
10. В. А. Игнатченко, ЖЭТФ, 54: 303 (1968).
11. H. Ma, Z. Wang, H. P. Kunkel, and W. Gwyn, J. Phys.: Cond. Matter, 4: 1993
(1992).
12. A. Raoufi and S. Arajs, Phys. Stat. Solidi (a), 119, No. 1: 75 (1990).
13. С. В. Вонсовский, Магнетизм (Москва: Наука: 1971).
14. М. П. Семенько, М. І. Захаренко, Ю. А. Куницький, В. А. Макара, А. П.
Шпак, Успехи физ. мет., 10: 133 (2009).
15. J. S. Blazquez, J. M. Borrego, C. F. Conde, A. Conde et al., J. Phys.: Cond. Mat-
ter, 15: 3957 (2003).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76809 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1816-5230 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:45:20Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Захаренко, М.І. Орленко, М.В. Семенько, М.П. 2015-02-12T17:34:25Z 2015-02-12T17:34:25Z 2009 Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B / М.І. Захаренко, М.В. Орленко, М.П. Семенько // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2009. — Т. 7, № 4. — С. 1019-1026. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1816-5230 PACS numbers: 61.43.Dq,75.30.Gw,75.47.Np,75.50.Kj,75.75.Lf,81.07.Bc,81.40.Rs https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76809 Представлено результати дослідження впливу ізохронних відпалів на магнеторезистивні характеристики швидкозагартованих стопів типу FINEMET на основі Fe. The influence of isochronal annealing on the magnetoresistive properties of FINEMET-type Fe-based rapid-quenched alloys is studied. Представлены результаты исследования влияния изохронных отжигов на магниторезистивные характеристики быстрозакаленных сплавов типа FINEMET на основе Fe. uk Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B Захаренко, М.І. Орленко, М.В. Семенько, М.П. |
| title | Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B |
| title_full | Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B |
| title_fullStr | Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B |
| title_full_unstemmed | Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B |
| title_short | Вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи Fe—Cu—Si—B |
| title_sort | вплив термообробки на магнеторезистивні властивості швидкозагартованих стопів на основі системи fe—cu—si—b |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76809 |
| work_keys_str_mv | AT zaharenkomí vplivtermoobrobkinamagnetorezistivnívlastivostíšvidkozagartovanihstopívnaosnovísistemifecusib AT orlenkomv vplivtermoobrobkinamagnetorezistivnívlastivostíšvidkozagartovanihstopívnaosnovísistemifecusib AT semenʹkomp vplivtermoobrobkinamagnetorezistivnívlastivostíšvidkozagartovanihstopívnaosnovísistemifecusib |