Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку
Рецензія на монографію: Міронова І.С. Поштові і поштово-телеграфні установи на півдні України в системі зв’язку російської держави (друга половина ХVІІ – початок ХХ ст.) (Миколаїв, 2012) Рецензия на монографию: Миронова И.С. Почтовые и почтово-телеграфные учреждения на юге Украины в систе...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Історичний архів. Наукові студії |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76835 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку / В.А. Брехуненко // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. — Вип. 10. — С. 208-212. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859703245488783360 |
|---|---|
| author | Брехуненко, В.А. |
| author_facet | Брехуненко, В.А. |
| citation_txt | Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку / В.А. Брехуненко // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. — Вип. 10. — С. 208-212. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історичний архів. Наукові студії |
| description | Рецензія на монографію: Міронова І.С. Поштові і поштово-телеграфні установи на півдні України в системі зв’язку російської держави (друга половина ХVІІ – початок ХХ ст.) (Миколаїв, 2012)
Рецензия на монографию: Миронова И.С. Почтовые и почтово-телеграфные учреждения на юге Украины в системе связи российского государства (вторая половина ХVІІ – начало ХХ в.) (Николаев, 2012)
Book Reviews: Mironova I.S.Postal and post-telegraph establishments on the south of Ukraine in a communication of the Russian state (second half of the ХVІІ – the beginning of the ХХ century) (Mykolaiv, 2012)
|
| first_indexed | 2025-12-01T01:47:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
Випуск 10
208
УДК 94(47):[654+656]»16/19»
Брехуненко В. А.
ПОШТОВИЙ І ТЕЛЕГРАФНИЙ ЗВ’ЯЗОК НА ПІВДНІ УКРАЇНИ:
ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
Рецензія на монографію:
Міронова І. С. Поштові і поштово-телеграфні установи на півдні України в системі зв’язку російської
держави (друга половина ХVІІ – початок ХХ ст.) (Миколаїв, 2012)*
Рецензия на монографию:
Миронова И. С. Почтовые и почтово-телеграфные учреждения на юге Украины в системе связи российского
государства (вторая половина ХVІІ – начало ХХ в.) (Николаев, 2012)
Book Reviews:
Mironova I. S. Postal and post-telegraph establishments on the south of Ukraine in a communication of the Russian
state (second half of the ХVІІ – the beginning of the ХХ century) (Mykolaiv, 2012)
Потреба у спілкуванні, передачі та
збереженні інформації виникла і розвивалася
разом із розвитком людського суспільства.
Сьогодні вже можна стверджувати, що
інформаційна сфера діяльності людини є
визначальним чинником інтелектуальної,
економічної та оборонної можливостей
людського суспільства, держави. Зародившись
у ті часи, коли почали виявлятися самі ранні
ознаки людської цивілізації, засоби спілкування
між людьми безперервно вдосконалювалися
відповідно до зміни умов життя, з
розвитком культури і техніки. Це ж
відноситься і до засобів запису і обробки
інформації. Сьогодні всі ці засоби стали
невід’ємною частиною виробничого процесу і
нашого побуту.
Поштовий і телеграфний зв’язок у
Російській імперії з іншими видами
комунікаційних магістралей став одним із
показників процесу формування індустріаль-
ного суспільства. Функціонування поштової і
телеграфної галузі в південному регіоні
України було складовою частиною системи
зв’язку російської держави. Тому дослідження
його історії дає можливість розглянути під
новим кутом зору окремі аспекти соціально-
економічного розвитку на півдні України.
______________________________________________
* Міронова І. С. Поштові і поштово-телеграфні
установи на півдні України в системі зв’язку
російської держави (друга половина ХVІІ – початок
ХХ ст.) : [монографія]. – Миколаїв : Видавництво
ЧДУ імені Петра Могили, 2012. – 564 с.
Монографія Ірини Міронової «Поштові і
поштово-телеграфні установи на півдні
України в системі зв’язку російської держави
(друга половина ХVІІ – початок ХХ ст.)»
вийшла друком у Чорноморському державному
університеті імені Петра Могили в 2012 р.
Дане дослідження стало підсумком студій
авторки протягом восьми останніх років із
визначеної проблематики.
На основі ґрунтовного аналізу опубліко-
ваних та виявлених джерел, новітніх наукових
публікацій, автор висвітлила особливості
становлення і розвитку зв’язку в Російській
імперії, показала особливості проведення
поштових реформ та їх впровадження на
території півдня України, дослідила регіональні
особливості процесу розвитку галузі зв’язку
на території Таврійської, Херсонської,
Катеринославської губерній і Бессарабської
області та визначила місце поштової і
телеграфної мережі вказаних губерній у
системі комунікаційних магістралей російської
держави.
Незважаючи на те, що за останнє
десятиліття з’явилась певна кількість як
загальноісторичних, так і вузькоспеціальних
досліджень з історії зв’язку вищевказаного
періоду, такий аспект даної теми у монографії
І. С. Міронової розглянуто вперше. Вивчаючи
проблему становлення і розвитку поштових і
поштово-телеграфних установ, автор вказує
Історичний архів
209
на те, що відчутний вплив на становлення і
формування зв’язку на території України в
другій половині ХVІІ – на початку ХХ ст.
мала російська держава (с. 7-8).
Важливі висновки зроблено у справі
дослідження проблеми впливу модернізаційних
процесів у Російській імперії на розвиток
зв’язку, що було нерозривно пов’язано з
ростом виробничих сил і кардинальною
зміною технологічного способу виробництва.
Це викликало посилення спілкувань і появу
поруч із традиційним поштовим зв’язком
нових (телеграфних) засобів зв’язку.
Модернізація, за висловом автора, вже на
самому початку зробила необхідною револю-
цію у засобах зв’язку (с. 7), що мало
далекосяжні наслідки у розвитку цього
процесу в імперії.
Початок «поглинання» російським урядом
поштової системи України (першочергово на
території Гетьманщини) виводиться автором
з підписання Андрусівського перемир’я між
Московським царством і Річчю Посполитою
в 1667 р., коли виникла потреба в створенні
постійно функціонуючої міждержавної
пошти. Згідно з додатковими умовами цього
договору, від Москви зв’язок мав проходити
через Смоленськ, українські землі до
резиденції польського короля (с. 53). Далі
автором простежено вплив російського уряду
впродовж останньої чверті ХVІІ – ХІХ ст. на
формування галузі зв’язку на тій території
України, яка потрапляла під владу імперії.
В українській та зарубіжній історіографії
до цих пір не було комплексної роботи,
присвяченої історії зв’язку на півдні України
в імперський період. Вивчаючи дане питання
автором проаналізовано понад чотириста
праць (монографії, брошури, наукові статті,
праці поштових службовців, дисертації,
автореферати), опублікованих у ХІХ –
ХХІ ст. (с. 11-27). На цій основі виділено
наступні періоди вивчення теми за хроно-
логічним принципом, які, у свою чергу,
мають внутрішній розподіл за проблемним
критерієм: 1) розробки російських та україн-
ських дослідників імперського періоду, які
автор поділяє на дореформений (до 1861 р.) і
пореформений (80-ті роки ХІХ ст. – початок
ХХ ст.) етапи (хоча, на думку рецензента
поділ даного періоду на етапи є не до кінця
обґрунтованим); 2) праці істориків та фахівців
галузі зв’язку радянського періоду, а також
істориків з української діаспори (20-ті –
початок 90-х років ХХ ст.), які в свою чергу
автор також поділяє на етапи: 1920-ті рр.;
1930-ті – перша половина 1960-х рр.; друга
половина 1960-х – початок 1990-х рр.;
3) історичні та спеціальні дослідження
українських та російських науковців сучасного
періоду (1990-ті роки – початок третього
тисячоліття) (с. 27). У цілому огляд історіо-
графічної проблематики є добре аргументова-
ним автором і проілюстрованим відповідними
посиланнями.
У першому розділі монографічного
дослідження І. С. Міронової розглянуто
джерела з 57 фондів 8 центральних і
обласних українських і російських архівних
установ – Російського державного архіву
давніх актів у Москві (РДАДА), Центрального
державного історичного архіву України в
Києві (ЦДІАУ), Російського державного
історичного архіву в Санкт-Петербурзі
(РДІА), державних архівів Автономної
Республіки Крим у Сімферополі (ДААРК),
Одеської (ДАОО), Херсонської (ДАХО),
Миколаївської (ДАМО) областей і в
Комунальному підприємстві «Ізмаїльський
архів» (КПІА).
Автором здійснено систематизацію архівних,
друкованих і опублікованих матеріалів
згідно з принципом розподілу їх за поход-
женням на декілька груп: 1) законодавчі акти
владних структур; 2) документи виконавчих
органів влади; 3) діловодна документація
органів місцевого самоврядування; 4) матеріали
та діловодна документація галузевих структур;
5) статистичні відомості; 6) міжнародні
документи; 7) джерела особового походження;
8) періодична преса; 9) довідкові матеріали;
10) словники та енциклопедії (с. 29).
Підкреслено, що джерельна база структурно
складається з письмових і зображальних
джерел (с. 39). На початку розділу подається
докладний перелік архівних фондів, які було
використано в процесі дослідження, а потім
окремо розглядаються документи, що є
дотичними до вказаного напрямку дослід-
ження.
Випуск 10
210
Аналізуючи документальні матеріали
щодо становлення і розвитку галузі зв’язку,
І. С. Міронова робить висновок про те, що
«виявлений комплекс джерел з теми був до
цього часу опрацьований недостатньо, хоча
містить значний обсяг інформації, що
дозволяє реконструювати специфіку розвитку і
функціонування поштових і поштово-
телеграфних установ на півдні України в
системі зв’язку російської держави в другій
половині ХVІІ – на початку ХХ ст.» (с. 39).
У другому розділі монографії «Інкор-
порація поштових установ України до
поштової системи Московського царства
та Російської імперії (друга половина ХVІІ –
60-ті рр. ХVІІІ ст.» (с. 40-93) розглянуто
питання, які стосуються виникнення і
початку функціонування пошти в російській
державі у домодерну добу, допетровський
період, період правління Петра І і його
нащадків до часів Катерини ІІ. І. С. Міронова
розкриває механізм формування зв’язку у
період Київської Русі, Московського царства,
Гетьманщини, Російської імперії, які мали
надзвичайну потребу в створенні поштових
установ.
Ґрунтований на оригінальних архівних
документах і працях дореволюційних авторів,
які мало використовувались до цього часу в
наукових дослідженнях, автор розглядає
проблему формування регулярного поштового
зв’язку на Русі, який було закладено ямською
гоньбою (с. 92). Оригінальними є версії щодо
походження останньої, класифіковані і
проаналізовані автором монографії (с. 42-43).
Дослідницею переконливо показано
обставини «поглинання» російським урядом
поштових установ Гетьманщини. Зокрема
автор вказує на те, що початково створення
російської поштової мережі на її території
базувалось на наявній українській системі
зв’язку. Формування основної мережі власне
російського поштового зв’язку в Україні
розпочалося із відновлення низки існуючих
поштових трактів, і упорядкування московсько-
київського тракту, за допомогою якого
здійснювався зв’язок між обома країнами
(с. 92).
У третьому розділі монографії «Поштові
установи України у контексті реформування
системи поштового управління Російської
імперії в другій половині ХVІІІ – першій
третині ХІХ ст.» (с. 94-158) розглянуто
питання організації управління і діяльності
центральних та місцевих поштових установ у
роки правління Катерини ІІ, поштові
перетворення П. Рум’янцева в Лівобережній
Україні, зміни у поштовій справі за
правління Павла І, Олександра І і поштову
реформу 1830 р.
Важливим для розуміння проблеми
розвитку зв’язку в даний період є питання,
пов’язані з модернізаційними змінами в
суспільстві Російської імперії, що супровод-
жувалися ростом промисловості, розквітом
торгівлі, освоєнням нових територій, потребами
відносин із закордоном, що й обумовило
певний розвиток і удосконалення поштової
справи. Збільшення обсягу поштової корес-
понденції, ріст мережі поштових шляхів
вимагали збільшення робочої сили і
впорядкування місцевого поштового управління.
Важливим моментом у загальній програмі
російського уряду стала назріла реформа у
поштовій справі, яка була проведена в
1830 р. Згадана реформа запровадила точну
регламентацію поштової служби та єдиний
для всіх структурних підрозділів порядок
виконання поштових операцій, визначила
структуру поштового відомства на декілька
десятиліть. Реформована поштова служба
своїми розгалуженнями охопила всю
територію Російської імперії, сприяла
будівництву нових доріг, а отже –
покращенню комунікації в середині імперії
та з сусідніми державами. За дослідженнями
автора, поштова справа на півдні України у
цей період розвивалась досить динамічно,
чому сприяло вигідне географічне розміщення
даного регіону, розташованого близько
морів, що спричиняло розвиток торгових,
промислових і комерційних відносин із
зарубіжними країнами, сполучатися з якими
можна було за допомогою поштових
перевезень. При наявності значної мережі
зв’язку, поштові установи на півдні України
були важливими пунктами внутрішніх і
зовнішніх перевезень не лише для України, а
й для багатьох власне російських губерній і
областей (с. 158).
Історичний архів
211
Четвертий розділ монографії «Еволюція
поштового зв’язку на півдні України в 1830-
1917 рр.» є найбільшим за обсягом (с. 159-273),
оскільки містить найважливіші відомості
щодо основної проблеми монографії. Логічним
і обґрунтованим для розкриття теми роботи є
його розподіл на підрозділи, які стосуються
особливостей організації діяльності державних
поштових і поштово-телеграфних установ,
впровадження систем утримання поштових
станцій, огляд діяльності земської, міської,
морської, залізничної, польової пошт на
півдні України, порядок виробництва поштових
операцій, поштові тарифи, знаки поштової
оплати, поштові зв’язки з іноземними
державами та діяльність установ поштової
цензури.
Розглядаючи загальний розвиток галузі
зв’язку на території Південної України на
початку ХІХ ст. автор підкреслює, що великі
зусилля до розширення поштової мережі в
краї доклав новоросійський і бессарабський
генерал-губернатор граф М. Воронцов, завдяки
якому поштова мережа в південному регіоні
вийшла на одне з провідних місць Російської
імперії (с. 172).
Протягом ХІХ – на початку ХХ ст.
російський уряд приділяв велике значення
вдосконаленню поштових перевезень.
Простір, який займала Російська імперія,
великі відстані, які існували між густо-
населеними місцевостями, недосконалість
шляхів сполучення, а в багатьох губерніях
поганий стан доріг, вимагали від уряду
негайного вирішення проблеми. Системи
утримання поштових станцій (торгова,
господарська, оціночна, вольних пошт),
незважаючи на негативні моменти, які
супроводжували їхній розвиток, змогли
вдосконалити поштову систему і привести до
встановлення регулярної поштової служби у
звичному для нас вигляді (с. 180).
Але, як зауважує автор монографії, до
реформи 1861 р. поштовий зв’язок охоплював
головним чином тільки міста і віддалені
пункти, які пролягали вздовж поштових
трактів. Значна частина населення імперії,
яка мешкала в сільській місцевості, була
полишена можливості користуватися поштою.
Зміни в роботі даних установ зв’язку
відбулися з моменту передачі земствам у
1865 р. утримання поштових станцій.
Протягом існування земської пошти, на
півдні України утримання поштових станцій
прийняли повітові земства Херсонської,
Таврійської, Катеринославської та Бессараб-
ської губерній. Земська пошта відіграла
прогресивну роль і дала можливість
сільському населенню користуватися послугами
зв’язку (с. 199). У ці ж роки широкого
розповсюдження на півдні України отримали
міські пошти, які здійснювали пересилання
кореспонденції по місту, і були відкриті в
Одесі, Херсоні, Миколаєві, Катеринославі.
Розвиток капіталізму в Російській імперії,
поширення морської і створення залізничної
мережі транспортування, вимагали розширення
комунікаційних шляхів як у самій державі,
так і за кордон. Дане питання поставило
перед урядовцями першочергове завдання у
пристосуванні морського і залізничного
транспорту до поштових перевезень, як
більш швидкого, надійного і дешевого
способу пересилання.
Сприятливе географічне положення
південноукраїнських губерній давало можли-
вість використовувати всі можливі способи
перевезення пошт і пасажирів – кінний,
морський, річковий, залізничний та
автомобільний. За допомогою Російського
товариства пароплавства і торгівлі, Добро-
вільного флоту, Російського транспортного і
страхового товариства Російська імперія
змогла налагодити систему поштових
комунікацій з Кавказом, Далекосхідним
краєм, країнами Близького Сходу і
Середземноморського узбережжя. На думку
автора, розширення судноплавства і залізничної
мережі позитивно вплинули на функціону-
вання поштової справи в південних губерніях
України, сприяли більш швидкому і
надійному пересиланню внутрішньої та
іноземної кореспонденції, хоча ще не могли в
повному обсязі задовольняти вимоги населення
щодо поштових послуг (с. 221).
Створення Всесвітнього поштового союзу
відіграло важливу роль в європейській
інтеграції Російської імперії і започаткувало
новий етап у розвитку поштової галузі та
міжнародного поштового співробітництва.
Випуск 10
212
Але, на думку автора, незважаючи на зусилля
російського уряду вдосконалити поштову
справу всередині імперії, розвиток засобів
комунікацій відчутно відставав від інших
провідних країн світу як по кількості
поштових установ, так і по кількості
пересилання кореспонденції (с. 246).
Останній розділ монографії «Поява
телеграфу та формування мережі поштово-
телеграфних установ на півдні України (ХІХ –
початок ХХ ст.)» (с. 274-320) містить п’ять
підрозділів, у яких розглянуті питання
винайдення і формування оптичного та
електромагнітного телеграфів, роль Російської
імперії у створенні міжнародної телеграфної
служби, поштово-телеграфну реформу
1884-1885 рр. та розвиток Одеського і
Кишинівського поштово-телеграфних округів
у діяльності телеграфної мережі.
Підсумовуючи загальний розвиток теле-
графного зв’язку Російської імперії і окремо
Південної України автор подає власну
періодизацію його розвитку окремо в імперії
і південному регіоні, характеризуючі основні
особливості кожного періоду (с. 320 і 328).
І. С. Міроновою аргументовано, що саме
у XIX ст. було визначено соціальну вагомість
поштового і телеграфного зв’язку та доведено
необхідність формування державних
механізмів управління установами значної
сфери народжених інформаційних послуг.
Закладені в цей час концептуальні засади
розвитку зв’язку Російської імперії визначали
основні підходи до його розвитку, особливості
реформування, принципи регулювання, розвиток
відомчого, міжнародного зв’язку і зв’язку
загального користування. Поштово-телеграфна
справа на півдні України у досліджуваний
період була нерозривно пов’язаною з
імперською службою зв’язку і становила
складову частину її загальної системи.
Протягом останньої чверті ХVІІІ – на
початку ХХ ст. на півдні України сформу-
валася потужна поштово-телеграфна мережа
зв’язку, яка займала домінуючі позиції як в
Україні, так і в Російській імперії у цілому
(с. 329).
Окрім необхідних для наукової роботи
іменного та географічного покажчиків,
списку скорочень, пристосованого для окремого
джерелознавчого та історіографічного
опрацювання переліку бібліографії (с. 330-
418), яскравих додатків по темі, І. С. Міронова
супроводила монографію словником термінів
(с. 535-537), у якому подала тлумачення
окремих термінів та понять із галузі зв’язку.
Доцільність подання такого словника є
цілком зрозумілою і виправданою з огляду на
специфіку тематики даної монографії.
Однак робота має певні недоліки. У ній
прослідковується надмірне захоплення автором
загальною історією зв’язку Російської
імперії, хоча предметом дослідження є
поштовий і телеграфний зв’язок Південної
України, має місце розлогий виклад історії
поштових установ на Лівобережній Україні в
другій половині ХVІІІ ст., попри аналіз
«положень», «інструкцій» тощо, але не
простежено, як нормативні норми застосо-
вувалися на практиці, зокрема на півдні
України.
Але, незважаючи на недоліки праці, у
цілому слід відзначити, що рецензована
монографія І. С. Міронової «Поштові і
поштово-телеграфні установи на півдні
України в системі зв’язку російської держави
(друга половина ХVІІ – початок ХХ ст.)» є
ґрунтовним науковим дослідженням, поява
якого є важливою віхою у справі сучасних
досліджень з історії зв’язку. Воно може
зацікавити широке коло спеціалістів галузі
зв’язку, істориків, краєзнавців та студентів.
© Брехуненко В. А., 2013 Дата надходження статті до редколегії 16.01.2013 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76835 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1609-7742 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T01:47:24Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Брехуненко, В.А. 2015-02-12T18:32:10Z 2015-02-12T18:32:10Z 2013 Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку / В.А. Брехуненко // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. — Вип. 10. — С. 208-212. — укр. 1609-7742 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76835 94(47):[654+656]»16/19» Рецензія на монографію: Міронова І.С. Поштові і поштово-телеграфні установи на півдні України в системі зв’язку російської держави (друга половина ХVІІ – початок ХХ ст.) (Миколаїв, 2012) Рецензия на монографию: Миронова И.С. Почтовые и почтово-телеграфные учреждения на юге Украины в системе связи российского государства (вторая половина ХVІІ – начало ХХ в.) (Николаев, 2012) Book Reviews: Mironova I.S.Postal and post-telegraph establishments on the south of Ukraine in a communication of the Russian state (second half of the ХVІІ – the beginning of the ХХ century) (Mykolaiv, 2012) uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Історичний архів. Наукові студії Рецензії та інформація Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку Почтовая и телеграфная связь на юге Украины: история формирования и развития Postal and telegraph connection on the South of Ukraine: history of forming and development Article published earlier |
| spellingShingle | Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку Брехуненко, В.А. Рецензії та інформація |
| title | Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку |
| title_alt | Почтовая и телеграфная связь на юге Украины: история формирования и развития Postal and telegraph connection on the South of Ukraine: history of forming and development |
| title_full | Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку |
| title_fullStr | Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку |
| title_full_unstemmed | Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку |
| title_short | Поштовий і телеграфний зв’язок на півдні України: історія формування та розвитку |
| title_sort | поштовий і телеграфний зв’язок на півдні україни: історія формування та розвитку |
| topic | Рецензії та інформація |
| topic_facet | Рецензії та інформація |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76835 |
| work_keys_str_mv | AT brehunenkova poštoviiítelegrafniizvâzoknapívdníukraíniístoríâformuvannâtarozvitku AT brehunenkova počtovaâitelegrafnaâsvâzʹnaûgeukrainyistoriâformirovaniâirazvitiâ AT brehunenkova postalandtelegraphconnectiononthesouthofukrainehistoryofforminganddevelopment |