Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії
Представлено аналіз праць польських істориків соціалістичної доби і сучасності,
 присвячених аграрним відносинам в Галичині 1921-1939 рр. Виокремлено об’єктивні і
 суб’єктивні чинники, що вплинули на характер польської історіографії досліджуваної
 проблеми. Намічено питання,...
Saved in:
| Published in: | Історичний архів. Наукові студії |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76841 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії / А.В. Крюков // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. — Вип. 11. — С. 10-16. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860197093595938816 |
|---|---|
| author | Крюков, А.В. |
| author_facet | Крюков, А.В. |
| citation_txt | Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії / А.В. Крюков // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. — Вип. 11. — С. 10-16. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історичний архів. Наукові студії |
| description | Представлено аналіз праць польських істориків соціалістичної доби і сучасності,
присвячених аграрним відносинам в Галичині 1921-1939 рр. Виокремлено об’єктивні і
суб’єктивні чинники, що вплинули на характер польської історіографії досліджуваної
проблеми. Намічено питання, які потребують подальших наукових досліджень.
Представлено анализ работ польских историков социалистического периода и
современности, посвященных аграрным отношениям в Галиции 1921-1939 гг, Выделены
объективные и субъективные факторы, которые повлияли на характер польской
историографии исследуемой проблемы. Намечены вопросы, которые требуют
дальнейших научных исследований.
The paper presents the analysis of works of Polish historians socialist era and the present,
devoted agrarian relations in Galicia 1921-1939. The study of agrarian relations in Galicia will
deepen our understanding of the socio-economic processes which occurred during the interwar
period, will allow to estimate the consequences of agricultural policy of the Polish government.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:08:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
Історичний архів
10
УДК 94(447.83/.86):941438
Крюков А. В.
АГРАРНІ ВІДНОСИНИ В ГАЛИЧИНІ 1921-1939 рр.
У ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
Представлено аналіз праць польських істориків соціалістичної доби і сучасності,
присвячених аграрним відносинам в Галичині 1921-1939 рр. Виокремлено об’єктивні і
суб’єктивні чинники, що вплинули на характер польської історіографії досліджуваної
проблеми. Намічено питання, які потребують подальших наукових досліджень.
Ключові слова: польська історіографія, міжвоєнна Польща, аграрні відносини,
реформи.
Представлено анализ работ польских историков социалистического периода и
современности, посвященных аграрным отношениям в Галиции 1921-1939 гг, Выделены
объективные и субъективные факторы, которые повлияли на характер польской
историографии исследуемой проблемы. Намечены вопросы, которые требуют
дальнейших научных исследований.
Ключевые слова: польская историография, междувоенная Польша, аграрные
отношения, реформы.
The paper presents the analysis of works of Polish historians socialist era and the present,
devoted agrarian relations in Galicia 1921-1939. The study of agrarian relations in Galicia will
deepen our understanding of the socio-economic processes which occurred during the interwar
period, will allow to estimate the consequences of agricultural policy of the Polish government.
Actuality of historiographical understanding of Agrarian Policy of the Second Rzeczpospolita
in Galicia interwar period is determined primarily by the need to study and how deep rethinking
of past experience in the context of current social and economic development as well as
resolving the land issue as indispensable condition the efficiency of the agricultural sector in the
state.
The character of Polish historiography was caused by both objective and subjective factors.
The objective we include the state of development science, socio-cultural preconditions
development of the economy finally, the historical conditions and so on.
After World War II Polish historiography was continued to be enriched historical research
period of the Second Rzeczpospolita. It is characterized by increased attention to
socioeconomic processes, the accumulation of factological material from this problem. In light of
the history of the interwar period until end of 60-ies was compulsory be criticized actions of the
so-called bourgeois Poland.
The analysis shows that scientists publishing Polish socialist era were devoted mainly socio-
political processes interwar Poland, certain aspects of the development of the Second
Rzeczpospolita. Considerable part economic problems was omitted by or regarded superficially.
The turning point in Polish historiography came after 1956, with the revival of intellectual and
spiritual life of the country. Was revived the trend towards an objective analysis of social
phenomena and events, and by the end of the 1970s it became dominant. It was also
increasing interest of historians to the initial stages of the Second Rzeczpospolita, its interwar
history.
In the post-war Polish researchers considerable interest aroused relations in the agricultural
sector of the Second Rzeczpospolita. Defined contribution in coverage of specific issues of
agricultural policy in Poland in the interwar period did the labor Polish agrarian. Among these
are works Ch. Madaychyka «bourgeois-landlord agrarian reform in Poland (1918-1939)»,
A. Aynenkelya «The legal situation agricultural workers in Poland (1918-1939),
M. Myeshchankovskoho» Agrarian structure interwar Poland».
Scientists M. Papyezhynska-Turek, T. Dombkovsky, R. Tozhetsky, M. Vankovich,
M. Drozdowsky, V. Moravian. made an attempt analyzed Ukrainian issue not only in political but
also in social and economic aspects.
Випуск 11
11
At the 1980s, Polish historians E. Coco, K. Yontsa, Z. Landau, J. Tomaszewski,
E. Holembyovskyy, J. Borkowski, A. Shubinskyy continued to develop problems which examined
various aspects of life of the peasantry interwar period.
Thorough analysis of the economic development of Poland in the interwar period include
collective works of Polish economists Jeziorsko A. and S. Leschynskoyi «History of the Polish
economy» and Kalinskoho J. and S. Landau, «Poland’s economy in the twentieth century».
Substantial historical work on the problem of the military regime prepared Y. Stovbnyak-
Smohozhevska.
The study of agrarian relations is facilitated by regular contacts between the scientists of
both countries, conferences, symposia, roundtables, training and more. Problems of relations
between the two Eastern European nations for many centuries have been discussed at the
International Conference «Ukraine-Poland: historical heritage and social consciousness»
(Kamyanets-Podilsky, 1992). [19] «Ukrainian-Polish relations in Galicia in the twentieth century»
(Ivano-Frankivsk, 1996). [20] and others. At these conferences the reform was analyzed of the
Polish authorities concerning Ukrainian, including farmers. Proceedings of «Historical research
in Ukraine», Issue 13 – «Ukraine-Poland: History and Modernity» highlights the problem of
Polish-Ukrainian relations, as well as historiography and source» [21]. The reports and emails
that were compiled in the compilation «Above the Dnieper and the Vistula» [22] scholars of both
countries consider political, economic and cultural aspects of Ukrainian-Polish relations, ways to
strengthen the friendship between the neighboring nations.
Thus, the focus of historians PNR has focused on politics Polish governments and parties,
international and Polish-Ukrainian relations, instead of agrarian relations on «Eastern Kress»
highlighted very casually. Substantiation of principles of agrarian policy of Poland requires
further study both Ukrainian and Polish historians to rethinking of deeper lessons of the past to
establishing the Polish-Ukrainian partnership in the modern world.
Keywords: polish historiography, interwar Poland, agrarian relations, reform.
Актуальність історіографічного осмис-
лення аграрної політики Другої Речі
Посполитої в Галичині міжвоєнного періоду
визначається насамперед необхідністю як
глибокого вивчення і переосмислення досвіду
минулого в контексті сучасних проблем
соціально-економічного розвитку, так і
розв’язання земельного питання як неодмінної
умови ефективності аграрного сектора в
державі. Аналіз польської історіографії
аграрних відносин в Галичині сприятиме
об’єктивному вивченню порушеної проблеми
та неупередженому її висвітленню, позбав-
ленню стереотипів і суб’єктивізму в аналізі
певних історичних позицій, посиленню
наукових, економічних, культурно-освітніх
зв’язків між Україною та Республікою
Польща. Все це дає можливість об’єктивно
представити погляди польських авторів на
проблему аграрних відносин в Галичині
міжвоєнної доби.
Метою пропонованої статті є аналіз стану
дослідження аграрних відносин в Галичині
1921-1939 рр. в польській історіографії. До
уваги бралися дослідження польських вчених
соціалістичної доби та сучасного періоду.
Характер польської історіографії був
зумовлений як об’єктивними, так і суб’єктив-
ними чинниками. До об’єктивних ми
відносимо стан розвитку науки, соціо-
культурні передумови, розвиток економіки,
врешті, історичні умови тощо.
Після Другої світової війни польська
історіографія продовжувала збагачуватись
історичними дослідженнями періоду Другої
Речі Посполитої. Вона характеризується
посиленою увагою до соціально-економічних
процесів, накопиченням фактологічного
матеріалу із вказаної проблеми. Фактично усі
польські вчені, які досліджували соціально-
економічні процеси міжвоєнного періоду, в
тій чи іншій мірі торкались проблеми
аграрних реформ польських урядів. Проте, за
умов соціалістичної доби, потрапивши в
сферу впливу СРСР, праці з цієї пробле-
матики були переважно упередженими та
необ’єктивними, розвивалися тими ж
напрямками, що й радянська історична
наука.
У висвітленні історії міжвоєнного періоду
до кінця 1960-х років минулого століття
було обов’язковим піддавати критиці дії
Історичний архів
12
так званої буржуазної Польщі. На думку
сучасної польської дослідниці А. Дильонгової,
інтерпретація фактів повинна була будуватися
на засадах ідеології владних структур:
«Цензура, яка була для керівників країни
знаряддям політики, спричинила фальсифі-
кацію історії. Фальсифікація не завжди
полягала у наведенні неправдивих фактів,
але в їх доборі, зіставленні, інтерпретації
або замовчуванні. Важко виправдати шкоду,
завдану цими чинниками історичній свідомості
суспільства» [1, с. 220.].
Як показує аналіз, публікації польських
вчених соціалістичної доби були присвячені
в основному суспільно-політичним процесам
міжвоєнної Польщі, окремим аспектам
розбудови Другої Речі Посполитої. Значна
частина економічних проблем опинилася
поза увагою дослідників або розглядалася
поверхово.
Перелом у польській історіографії настав
після 1956 року з пожвавленням інтелектуально-
духовного життя у країні. Відроджувалася
тенденція до об’єктивного аналізу суспільних
явищ і подій.
У повоєнних польських дослідників
значний інтерес викликали відносини в
аграрному секторі Другої Речі Посполитої.
Певний внесок у висвітлення окремих питань
аграрної політики Польщі в міжвоєнний
період зробили праці польських аграрників.
Серед них слід відзначити монографію
Ч. Мадайчика «Буржуазно-поміщицька аграрна
реформа в Польщі (1918-1939)» (Варшава,
1956), присвячену аналізу земельної реформи
в Польщі. Автор розглядає співвідношення
між різними категоріями землевласників у
сільському господарстві міжвоєнної Польщі,
систему господарювання, яку вони застосову-
вали, прослідковує процес впровадження
аграрної реформи на місцях [2]. Особливу
увагу науковець звертає на особливості її
впровадження на західноукраїнських землях,
підкреслюючи зростання соціальної та
національної напруженості внаслідок насад-
ження військового та цивільного осадництва.
Проте і це дослідження не розкриває всіх
умов та особливостей реформування аграрних
відносин в Галичині.
Цікавою в аспекті нашого дослідження є
монографія А. Айненкеля «Правове становище
сільськогосподарських робітників в Польщі
(1918-1939 рр.), в якій автор досліджує
правові аспекти історії сільських наймитів. У
цій праці міститься значний фактичний
матеріал щодо різних напрямків аграрної
політики Польщі [3].
Особливої уваги заслуговують розробки
польських дослідників з окремих питань
економічного розвитку Польщі у міжвоєнний
період. Серед них праці М. Ваньковіча [4] та
М. Дроздовського [5]. Ними розкрито основні
напрямки діяльності уряду в умовах еконо-
мічної кризи. Слід зазначити, що всім їхнім
роботам властива спільна тенденція:
виправдати колонізаторську політику поль-
ських панівних класів на землях Галичини.
Аграрним проблемам міжвоєнного періоду
присвячені праці польських авторів
С. Ігнара [6], М. Мєшчанковського [7]. В них
висвітлені деякі аспекти польської державної
політики в галузі сільського господарства,
особливості проведення аграрної реформи
20-х років ХХ ст. у Польщі. Так,
М. Мєшчанковський у своїй праці «Аграрна
структура міжвоєнної Польщі», аналізуючи
події періоду Другої Речі Посполитої,
наголошує на їх значенні в плані проведення
аграрних реформ польськими урядами.
Автор аналізує аграрну структуру зокрема
Галичини, дає власну оцінку окремим
питанням реформування польської економіки.
М. Мєшчанковський вказує на те, що аграрна
структура міжвоєнної Польщі характеризувалася
трьома процесами: систематичним зменшенням
поміщицького землеволодіння; повільним
розвитком капіталістичних селянських
господарств; подальшим роздрібненням
земельних наділів дрібних власників тощо. У
монографії досліджуються зміни землеволодіння
різних груп селян міжвоєнної Польщі [7].
Однак, вчений залишив поза увагою
боротьбу двох шляхів буржуазної аграрної
еволюції та її вплив на структуру селянських
господарств. Групуючи господарства лише за
розміром землеволодіння (без урахування
інших показників), автор не зумів всебічно
розкрити соціально-економічну еволюцію
села у 20–30-х роках ХХ ст.
Випуск 11
13
Зацікавлення польських істориків соціально-
економічними проблемами зростає у 1970-х
роках минулого століття. Вони намагаються
об’єктивно висвітлити події в Західній
Україні міжвоєнного періоду. Так,
М. Папєжинська-Турек [8] зробила спробу
проаналізувати українське питання не тільки
в політичному, а й у соціальному та
економічному аспектах. І хоча автор,
головним чином, розкриває польсько-українські
стосунки на різних етапах міжвоєнного часу,
все-таки значну увагу приділяє політиці
польської влади щодо українців та аграрному
розвитку краю. Монографія М. Папєжинської-
Турек є вагомим синтетичним підсумком
вивчення суспільно-політичного, економічного,
культурного життя українців у Другій Речі
Посполитій.
Змістовним і насиченим фактичним
матеріалом є виданий у 1978 р. під
патронатом Польської академії наук четвертий
том «Історії Польщі» за ред. Т. Єндру-
щака [9].
У 1980-х роках польські історики
продовжували розробляти проблеми, які
безпосередньо чи опосередковано торкалися
мешканців міжвоєнної Галичини. Так,
Я. Борковський видав монографію, в якій
розглядає різні сфери життя селянства другої
половини ХІХ – першої третини ХХ ст. [10].
Змістовною і насиченою фактичним матеріалом
є праця А. Шубіньського «Новітня історія
Польщі 1914-1983» [11], в якій автор
детально досліджує соціально-економічний
розвиток Польщі у міжвоєнний період та
впродовж наступних десятиліть.
Фундаментальні праці з проблем еконо-
мічного становлення Польщі підготували
Є. Коко [12], К. Йонца [13], З. Ландау,
Й. Томашевський: «Економіка Польщі
міжвоєнної 1936-1939», «Польща в Європі і
світі 1918-1939» [14], Я. Кофман «Економічний
націоналізм. Шанс чи бар’єр зростання» [15],
Є. Голенбьовський «Державний сектор в
економіці міжвоєнної Польщі» [16].
Польський історик В. Менджецький
намагається довести, що польське осадництво
носило об’єктивний характер і було
запорукою підвищення культури землекорис-
тування у всіх сферах життя міжвоєнної
Галичини. Автор не заперечує і того, що
надміру великий наплив польського населення
на цій території викликав значний опір з боку
місцевого населення, вказує, що місцеве
населення «віднеслося до них вороже, це
викликане було поширенням думок про те,
що земля, яку займали колоністи, повинна
бути поділена між ними, і то безплатно»
[17, с. 124].
У монографії краківського історика
Р. Тожецького «Українське питання в Польщі в
1923-1929 роках» [18] представлено багато
архівних фондів, використано праці дослідників
української діаспори, детально проаналізо-
вано політичне, економічне, культурне життя
українців, програми і політику польських
урядів, які зробили все, щоб «до краю
посварити два братні народи – українців і
поляків» [18, с. 131]. Навіть у період
комуністичної влади, коли було вкрай
небажаним зачіпати проблеми польсько-
українських конфліктів, Р. Тожецький писав
про політичний тиск польської влади на
українське населення Другої Речі Посполитої.
Науковий інтерес польських вчених до
українознавчої тематики посилюється після
здобуття політичної незалежності у 1989
році. Це викликало кардинальні зміни у
польській історіографії: послаблення ідеоло-
гічного тиску, збільшення джерельної бази,
доступність автентичних архівних матеріалів,
що відкрило широкі можливості для
вивчення економічної політики відродженої
Польщі, зокрема аграрних відносин. Дослід-
ження польських істориків посткомуністичного
періоду характеризуються спробами по-
новому осмислити і подолати вікові
стереотипи упередженого ставлення щодо
українців.
Вивченню аграрних відносин сприяють
регулярні контакти між вченими обох країн,
конференції, симпозіуми, круглі столи,
стажування тощо. Проблеми взаємин двох
східноєвропейських народів упродовж багатьох
століть обговорювалися на Міжнародній
конференції «Україна-Польща: історична
спадщина і суспільна свідомість» (Кам’янець-
Подільський, 1992 р.) [19] «Українсько-польські
відносини в Галичині в ХХ ст.» (Івано-
Франківськ, 1996 р.) [20] та ін. На таких
Історичний архів
14
конференціях детально проаналізовано
реформи польської влади стосовно українців,
в тому числі і аграрні. Збірник наукових
праць «Історіографічні дослідження в
Україні», випуск 13 – «Україна-Польща:
історія і сучасність» висвітлює проблеми
польсько-українських взаємин, а також
історіографії та джерелознавства» [21]. У
доповідях і повідомленнях, які ввійшли до
збірника «Над Дніпром і Віслою» [22] вчені
обох країн розглядають політичні, економічні
та культурні аспекти українсько-польських
взаємин, шляхи зміцнення дружби між
сусідніми народами.
Директор Інституту Південно-Східної
Європи в Перемишлі С. Стемпень, автор
численних статей і наукових праць у даній
тематиці, відзначав особливу роль «Бюлетеня
польсько-українського» у справі переконання
польської громадськості в необхідності
справедливого розв’язання українського
питання в Польській державі [23].
Деякі питання реформування польської
економіки, зокрема аграрних відносин
знаходимо в працях Т. Влудика «Третя
дорога» в економічній думці Другої Речі
Посполитої» [24]. С. Рудницького «Земле-
робство в Польщі ХХ ст.» [25]. Серед
найбільш інформативних, з детальним
аналізом широкої джерельної бази є праці
М. Тимовського «Історія Польщі» [26],
М. Боруцького «Історія Польщі до 1957
року» [27], Й. Жарновського «Суспільство
Другої Речі Посполитої – історичний
перегляд» [28]; праця авторського колективу
А. Дибковської, Я. Жарина, М. Жарин
«Польська історія з найдавніших часів до
сучасності»[29]. Глибокий аналіз соціально-
економічних та політичних перетворень у
добу Другої Речі Посполитої містять
дослідження П. Вечоркевича [30], З. Запоров-
ського [31], К. Ковальця [32] та ін.
Варто зазначити, що з’явилася низка
праць історії міжвоєнного періоду, в яких,
окрім внутрішньої політики Польщі, знайшли
частковий аналіз питання аграрної політики
польського уряду в Галичині. Ці проблеми
відображено частково у працях «Історія
двадцятиріччя» П. Заремби [33], «Історія
Польщі 1914-1939 рр.» Х. Зелінського [34], у
колективній праці «З історії ІІ Речі
Посполитої» за редакцією А. Ґарліцько-
го [35] та ін. Названі роботи становлять
інтерес щодо окремих напрямків і пріори-
тетів аграрної діяльності польського уряду.
Різні аспекти започаткованої теми глибоко
досліджені в роботах Я. Томашевського [36].
Цікавий матеріал з теми дослідження
міститься в працях Я. Кенсіка [37], В. Рошков-
ського [38]. Я. Калінського [39] та ін. І хоча
вони стосуються безпосередньо аграрної
історії Волині, однак в них є часткова оцінка
урядових дій Польщі і стосовно Галичини в
галузі аграрних відносин.
Ґрунтовний аналіз економічного розвитку
Польщі у міжвоєнний період містять
колективні праці польських економістів
А. Єзерського та С. Лещиньської «Історія
економіки Польщі» [40], а також Я. Калінського
і З. Ландау «Економіка Польщі в ХХ сто-
літті» [41]. Солідну історичну працю, яка
опирається на багаті архівні документи і
матеріали з проблеми військового осадництва,
підготувала Й. Стовбняк-Смогожевська [42].
Таким чином, польська історіографія
характеризується низкою праць, присвячених
аграрній політиці Польщі щодо українців у
міжвоєнний період. Аналіз монографій,
дисертаційних досліджень і окремих публікацій
показує, що аграрні відносини висвітлю-
вались відповідно до вимог часу. Зокрема,
історіографія соціалістичної Польщі не була
позбавлена усталених стереотипів і тенден-
ційності. Основна її увага була зосереджена
на політиці польських урядів і партій,
міжнародних і польсько-українських відносинах,
натомість аграрні відносини на «східних
кресах» висвітлювалися досить побіжно.
Роботи сучасних польських істориків
вирізняються поміркованою оцінкою подій
міжвоєнного періоду. Доробок дослідників,
які вивчали окреслену тематику, дозволяє
констатувати доволі нерівномірне освоєння
всього спектра питань. До найбільш
вивчених можна віднести політичні аспекти
міжетнічного протистояння в Галичині.
Водночас недостатньо опрацьованими зали-
шаються проблеми, пов’язані із аграрними
відносинами в Галичині досліджуваного
періоду. Обґрунтування засад аграрної
Випуск 11
15
політики Польщі і суперечливий досвід її
реалізації в Галичині, безумовно, потребує
подальшого вивчення як українськими, так і
польськими істориками з метою глибшого
переосмислення повчальних уроків минулого
для налагодження українсько-польського
партнерства в сучасних умовах.
Джерела та література
1. Дильонгова Г. Історія Польщі 1795-1990 / Дильонгова Г. [Пер. з пол. М. Кірсенка]. – Київ : Вид. дім «Києво-
Могилянська Академія», 2007. – 239 с.
2. Madajczyk C. Burżuazyjno-obszarnicza reforma rolna w Polsce (1918-1939) / C. Madajczyk. – Warszawa, 1956.
3. Ajnenkel A. Położenie prawne robotnikόw rolnych w Polsce. – 1918-1939 / A. Ajnenkel. – Warszawa : Książka i
Wedzą, 1962. – 465 s.
4. Wańkowicz M. Od Stołpców po Kair / M. Wańkowicz. – Warszawa, 1969. – 675 s.
5. Drozdowski M. Gospodarka Drugiej Rzeczypospolitej / M. Drozdowski // Polska odrodzona. 1918-1939.
Państwo.Społeczeństwo. Kultura / Pod red. J. Tomickiego. – Warszawa : Wiedza Powszechna, 1982. – S. 408-462.
6. Ignar S. Kwestia rolna w Polsce kapitalistycznej / S. Ignar. – Warszawa, 1952.
7. Mieszczankowski M. Struktura agrarna Polski międzywojennej / M. ieszczankowski. – Warszawa, 1960. – 337 s.
8. Papierzynska-Turek M. Sprawa ukrainska w Drugiej Rzeczypospolitej 1922-1926 / M. Papierzynska-Turek. –
Krakow, 1979.
9. Historia Polski. T. 4. Cz. 2-4 / Pod red. T. Jędruszczaka. – Warszawa, 1978.
10. Borkowski J. Cłopi Polacy w dobie kapitalizmu / J. Borkowski. – Warszawa, 1981.
11. Czubiński A. Najnowsze dzieje Polski 1914-1983 / A. Czubiński. – Warszawa : Państwowe Wydawnictwo
Naukowe, 1987. – 451 s.
12. Koko E. Polska Partia Socialistyczna i Jozef Pilsndki wobiek kwestii ukrainskiej w Latach 1918-1920 / E. Koko //
Dzieje nainowsze. Rocznik XXX. – Warszawa, 1989. – S. 27-30.
13. Jonca K. Dzieje gospodarcze Polski do 1939 roku / K. Jonca. – Wroclaw : Widawnictwo universytety
Wroclawskiego, 1996. – 204 s.
14. Landau Z. Gospodarka Polski miedzywojennej. [T. IV]: Lata interwencjonizmu państwowego 1936-1939 /
Z. Landau, J. Tomaszewski. – Warszawa, 1989. – 549 s.; Landau Z. Polska w Europie i świecie 1918-1939 /
Z. Landau, J. Tomaszewski. – Warszawa : Wiedza powszechna, 1984. – 282 s.
15. Kofman J. Nacjonalizm gospodarcze. Szans czy bariera wzrostu / J. Kofman // Zoszyty naukowe SGPiS. –
Warszawa, 1992. – S. 43-44.
16. Gołębiowski J. Sektor panśtwowy w gospodarce Polski międzywojennej / J. Gołębiowski. – Kraków, 1985.
17. Mędrzecki W. Elementy przemian cywilizacyjnych, społecznych i politycznych / W. Mędrzecki. – Wrocław;
Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź : Instytut Historii PAN «Ossolineum», 1988.
18. Torzecki R. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923-1929 / R. Torzecki.– Kraków : Wydawnictwo Literackie,
1989. – 467 s.
19. Матеріали міжнародної наукової конференції [«Україна-Польща: історична спадщина і суспільна
свідомість»]. – Кам’янець-Подільський, травень, 1992 р.
20. Українсько-польські відносини в Галичині у XX ст.: матеріали міжнародної науково-практичної конференції
(21-22 листопада 1996 р.). – Івано-Франківськ : Вид-во «Плай», 1997. – 452 с.
21. Історіографічні дослідження в Україні / Голова редкол. В. А. Смолій; Відп. ред. Ю. А. Пінчук. – К. : НАН
України. Ін-т історії України, 2003. – Вип. 13. У 2 ч. Україна – Польща: історія і сучасність: Збірник
наукових праць і спогадів пам’яті П. М. Калениченка (1923-1983). – Ч. 2. – 330 с.
22. Над Дніпром і Віслою: Матеріали Міжнародної наукової конференції «Україна і Польща у визвольних
змаганнях ХІХ – початку ХХ ст.» (Київ, 5 листопада 2003 р.) / Упоряд. А. Чайковський, В. Топольські. – К.,
2004. – 226 с.
23. Стемпень С. Поляки й українці в ІІ Речіпосполитій: спроба діалогу / С. Стемпень // Україна і Польща:
історична спадщина і суспільна свідомість: Матеріали Міжнародної наукової конференції (Кам’янець-
Подільський, 29-31 травня 1992 р.). – К. : Либідь, 1993. – С. 211-222.
24. Włudyk T. «Trzecia droga» w myśli gospodarczej II Rzeczypospolitej / T. Włudyk. – Krakόw, 1994.
25. Rudnicki C. Ziemiaństwo polske w XX wieku. – Warszawa, 1996.
26. Tymowski M. Historia Polski / M. Tymowski, J. Kieniewicz, J. Holzer. – Warszawa : Ed. Spotkania, 1991. – 381 s.
27. Borucki M. Historia Polski do 1957 roku / M. Borucki. – Warszawa : Wydawnictwo naukowe PWN, 1998. – 364 s.
28. Żarnowski J. Polska 1918-1939: Praca – technika – spoleczeiistwo / J. Żarnowski. – Warszawa, 1992.
29. Dybkowska A. Polske dzieje od czasόw najdawnejszych do wspόlczesności / A. Dybkowska, J. Żaryn, M. Żaryn
[Pod. red. Sucheni-Grabowskij A., Krόla E.]. – Warszawa : Wydawnictwo naukowe PWN, 1994. – 378 s.
30. Wieczorkiewicz P. Ostatnie lata Polski niepodległej / P. Wieczorkiewicz. – Warszawa : Krajowa Agencja
Wydawnicza, 1991. – 80 s.
31. Zaporowski Z. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1939 / Z. Zaporowski. – Lublin, 1992.
Історичний архів
16
32. Kowalec K. Wizje ustroju państwa w polskiej myśli politycznej lat 1918-1939 / Kowalec K. – Wrocław, 1995. –
230 s.
33. Zaremba P. Historia dwudziestolecia / P. Zaremba [Pierwsze krajowe wydanie oficjalne]. – Wrocław : Ossolineum,
1991.
34. Zieliński H. Historia Polski. 1914-1939 / Zieliński H. – Wrocław, 1982. – 427 s.
35. Garlicki A. Pierwsze lata Drugiej Rzeczypospolitej / A. Garlicki. – Warszawa, 1990.
36. Tomaszewski J. Polska w Europie i świecie 1918-1939 / J. Tomaszewski.– Warszawa : Wiedza powszechna,
1984. – 282 s.
37. Kesik J. Zaufanu komendanta. Biografia polityczna Jana Henrika Jozewskiego 1892-1981 / J. Kesik. – Wroclaw,
1995. – 116 s.
38. Roszkowski W. Rolnictwo i leśnictwo / W. Roszkowski // Problemy gospodarcze Drugiej Rzeczypospolitej / Pod
red. K. Kozłowskiego. – Warszawa, 1989. – 457 s.
39. Kaliński J. Landau Z. Gospodarka Polski w XX wieku / J. Kaliński, Z. Landau. – Warszawa : Polske Wydawnictwo
Ekonomiczne, 2003. – 409 s.
40. Jezierski A. Historia Gospodarcza Polski / A. Jezierski, C. Leszczynska. – Warszawa : Key Text, 1999. – 560 s.
41. Kaliński J. Gospodarka Polski w XX wieku / J. Kaliński, Z. Landau. – Warszawa : Polske Wydawnictwo
Ekonomiczne, 2003. – 409 s.
42. Stobniak-Smogorzewska J. Kresowe osadnictwo wojskowe 1920-1945 / J. Stobniak-Smogorzewska. – Warzcawa :
Instytut Studiow Politycznych PAN, oficyna wydawnicza RYTM, 2003. – 419 s.
Рецензенти: Багмет М. О., д.і.н., проф.
Котляр Ю. В., д.і.н., проф.
© Крюков А. В., 2013 Дата надходження статті до редколегії 22.03.2013 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76841 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1609-7742 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:08:53Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Крюков, А.В. 2015-02-12T18:52:10Z 2015-02-12T18:52:10Z 2013 Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії / А.В. Крюков // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. — Вип. 11. — С. 10-16. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 1609-7742 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76841 94(447.83/.86):941438 Представлено аналіз праць польських істориків соціалістичної доби і сучасності,
 присвячених аграрним відносинам в Галичині 1921-1939 рр. Виокремлено об’єктивні і
 суб’єктивні чинники, що вплинули на характер польської історіографії досліджуваної
 проблеми. Намічено питання, які потребують подальших наукових досліджень. Представлено анализ работ польских историков социалистического периода и
 современности, посвященных аграрным отношениям в Галиции 1921-1939 гг, Выделены
 объективные и субъективные факторы, которые повлияли на характер польской
 историографии исследуемой проблемы. Намечены вопросы, которые требуют
 дальнейших научных исследований. The paper presents the analysis of works of Polish historians socialist era and the present,
 devoted agrarian relations in Galicia 1921-1939. The study of agrarian relations in Galicia will
 deepen our understanding of the socio-economic processes which occurred during the interwar
 period, will allow to estimate the consequences of agricultural policy of the Polish government. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Історичний архів. Наукові студії Історіографія вітчизняної історії Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії Аграрные отношения в Галичине 1921-1939 гг. в польской историографии Agrarian relations in Galicia 1921-1939 in Polish historiography Article published earlier |
| spellingShingle | Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії Крюков, А.В. Історіографія вітчизняної історії |
| title | Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії |
| title_alt | Аграрные отношения в Галичине 1921-1939 гг. в польской историографии Agrarian relations in Galicia 1921-1939 in Polish historiography |
| title_full | Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії |
| title_fullStr | Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії |
| title_full_unstemmed | Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії |
| title_short | Аграрні відносини в Галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії |
| title_sort | аграрні відносини в галичині 1921-1939 рр. у польській історіографії |
| topic | Історіографія вітчизняної історії |
| topic_facet | Історіографія вітчизняної історії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76841 |
| work_keys_str_mv | AT krûkovav agrarnívídnosinivgaličiní19211939rrupolʹsʹkíiístoríografíí AT krûkovav agrarnyeotnošeniâvgaličine19211939ggvpolʹskoiistoriografii AT krûkovav agrarianrelationsingalicia19211939inpolishhistoriography |