Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76944 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи) / О. Лазаренко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 232-236. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859886275897589760 |
|---|---|
| author | Лазаренко, О. |
| author_facet | Лазаренко, О. |
| citation_txt | Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи) / О. Лазаренко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 232-236. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| first_indexed | 2025-12-07T15:53:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
232
5. Рослинність УРСР//Степи, кам’янисті відслонення, піски. – К.: Наукова думка, 1973. – 428 с.
6. Хрестоматія з історії Дніпропетровщини: Навч.посібник для 5-11кл. загальноосвітньої
школи.- Дн.: ВАТ "Дніпрокнига", 2004. – 767 с.
7. Шеремет Л. Коли цвіте ковила// Суми і сумчани - 2003. -12 ч.
8. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків у трьох томах. т. І. – К.: Наукова думка, 1990.
– 591 с. exlibris.org.ua/cossacks/r102.html
9. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків у трьох томах. т. І. – К.: Наукова думка, 1990.
– 591 с. exlibris.org.ua/cossacks/r103.html
10. Яворницький Д.І. Дніпрові пороги: Геогр. – істор. нарис. – Дн.: Промінь, 1989. – 141.
11. http://ru.wikipedia.org/wiki/Дикое_поле.
Олеся Лазаренко (Київ), старший науковий співробітник
Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України,
кандидат філологічних наук
Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку
XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи)
Вивчаючи, реконструюючи і описуючи давню історію, сучасні дослідники вико-
ристовують багатий джерельний матеріал – хроніки, літописи, актові записи і книги,
статути, універсали. Ще однією групою документальних свідчень про старовину є
щоденники й епістолярії. Це автентичні документи, які містять не тільки інформацію
про ті чи інші події, висвітлюють історичну дійсність, в якій жили і творили адресан-
ти, але також дають уявлення про постать самих авторів листів, змальовують і відт-
ворюють їхній внутрішній світ, їхній світогляд, емоції та переживання.
Довгий час велися наукові дискусії щодо визначення, осмислення і коментування
епістолярного матеріалу. Поставало питання: листи як писемні пам’ятки епохи – це
зразки літературних творів, чи їх варто все ж таки трактувати як різновид документа-
льного чи актового джерела. Так, наприклад, російський вчений В. Сметанін розгля-
дає епістолу виключно як історичне джерело інформації: «Епістолографія як спеціа-
льна історична дисципліна вивчає листи не як особливий жанр літератури, а як
своєрідне історичне джерело»1. Однак з ним не погоджується, зокрема, український
дослідник М. Назарук, який вважає, що кореспонденція належить до літературного
жанру, оскільки має здатність викликати у читача естетичну рецепцію2.
На нашу думку, новий і цікавий підхід у трактуванні і вивченні епістолярію за-
пропонував В. І. Кузьменко, досліджуючи кореспонденцію українських письмен-
ників 20-50-х років ХХ ст. Він підкреслив поліфонічну природу епістолярію, акце-
нтуючи на тому, що листування не може розглядатися крізь призму тільки однієї
наукової дисципліни, як-от історії, мовознавства чи літературознавства: «Лист пи-
сьменника (у нашому випадку – політичних діячів – О. Л.) – це твір літературного
та історіографічного жанру, позначений яскраво вираженою психологічною інтро-
спекцією та особистісним ставленням автора до дійсності й конкретного адресата,
написаний з урахуванням специфіки кореспонденції певної історичної доби»3.
Листування певної епохи характеризується відповідними мовними зворотами і
композиційною структурою, воно має свою особливу архітектоніку, структуру і
233
побудову, які співзвучні тогочасним літературним тенденціям. На основі аналізу
наявних в листах стандартних, трафаретних словосполучень, так званих епістоляр-
них формул, була розроблена оригінальна методика датування кореспонденції. За-
вдяки цій методиці з’явилася можливість впроваджувати в науковий обіг також
недатовані листи, які раніше не бралися до уваги через відсутність хронологічного
опису, а це має неабияке практичне значення для досліджень нашої старовини4.
Епістолярна спадщина, в тому числі і польськомовна, козацьких гетьманів Бог-
дана Хмельницького й Івана Мазепи, яка є предметом нашого невеличкого дослі-
дження, зберігається нині не тільки у вітчизняних архівах Києва, Львова, Харкова,
Чернігова. Ці документи доступні для дослідження також в архівних установах Ро-
сії, Польщі, Угорщини, Німеччини, Австрії, Швеції. Писані вони були різними мо-
вами – староукраїнською, польською, латинською.
У 1961 р. у видавництві Академії наук Української РСР вийшли друком «Докумен-
ти Богдана Хмельницького (1648-1657)»5, упорядниками яких були І. Крип’якевич та І.
Бутич. Метою цього видання було зібрати воєдино розпорошені по архівах різних кра-
їн листи, універсали, накази козацького гетьмана. Як зазначив український дослідник
Я. Федорук, з часу виходу цього збірника «в українській історичній науці вже стало
традицією доповнювати його публікацією нових матеріалів»6. Так, у 1978 р. у «Гарва-
рдських українських студіях» побачили світ 15 листів (14 з них були написані польсь-
кою мовою) Богдана Хмельницького, упорядник – історик Франк Сисин7. А згадува-
ний вище Я. Федорук опублікував в 1996 р. ще кілька листів і універсалів Б.
Хмельницького, що зберігаються в архівних установах Польщі (Варшава, Краків)8.
До вивчення епістолярної спадщини козацького гетьмана зверталися також і
польські дослідники. Взявши за основу київське видання «Документів Богдана
Хмельницького», П. Борек намагався у своїх студіях розглянути кореспонденцію
гетьмана як вияв ментальності людини XVII ст. Його цікавили, передусім, контак-
ти Хмельницького з тогочасними можновладцями, його ставлення до Бога, до
релігії, влади, до шляхти і козацтва, його соціально-політичні погляди9.
Що ж стосується листування гетьмана Івана Мазепи, то відомо, що ще у 1938 р.
львівський історик П. Хрущ опублікував статтю під назвою «Незнані оригінальні
листи гетьмана Івана Мазепи до Адама Сенявського, воєводи бельзкого, з 1704 –
1708 рр.»10, і у цьому ж році з’явилися студії М. Андрусяка, де також описується і
розглядається цей епістолярний матеріал11.
Ці листи довгий час зберігалися в Бібліотеці Чарторизьких у Кракові як прива-
тні листи родини Синявських і не фігурували в каталогах. Опинилися вони тут че-
рез те, що єдина донька Адама Миколая Синявського Марія Софія стала дружиною
польського шляхтича, воєводи руського Олександра Августа Чарторизького12.
Вважається, що загалом перші дослідження цієї кореспонденції були здійснені
польськими істориками Л. Повідаєм у 1867 р.13, а згодом, майже сто років потому – Ю.
Гєровським14. Зокрема, Л. Повідай писав, що «зовсім випадково у нас з’явився шанс
пробачити і прочитати 40 (sic!) оригінальних листів Мазепи до Синявського, які до сьо-
годні ще не були опубліковані»15. Повністю листування Мазепи і Синявського було
опубліковане у 1975 р. в Нью-Йорку, упорядником якого виступив О. Субтельний16.
234
В Україні наприкінці 90-х років був опублікований величезний корпус листів І. Ма-
зепи, що стало вагомим і значним внеском в розвиток вітчизняної епістолографії17.
З листів обох гетьманів ми дізнаємося про стосунки козацької старшини із
Польщею і Великим князівством Литовським, із Кримським ханством. Адресатами
Б. Хмельницького були польські королі Владислав IV, Ян Казимир, польські шля-
хтичі і сенатори, російський цар і бояри, кримський хан, і навіть турецький султан,
господарі Волощини і Трансильванії: «Навіть побіжний огляд документів Богдана
Хмельницького показує, що вони висвітлюють різні сторони соціально-
економічних відносин на Україні в період визвольної війни і після неї, воєнні і по-
літичні події того часу, розвиток українсько-російських зв’язків, взаємовідносини
України з Польщею, Угорщиною, Швецією та ін.»18.
Нам стають відомими також події із внутрішнього життя Війська Запорізького,
як-от приборкання козацьких бунтів чи виступів19.
Як зазначає П. Борек, до 1654 р., дати укладання Переяславської угоди, Хмель-
ницький провадить кореспонденцію переважно із польськими адресатами відпові-
дно польською мовою, яка характеризується «чистотою» із подекуди латинськими
вставками20. Цікавим може видатися те, що цією ж мовою гетьман листувався з ту-
рецькими і татарськими керманичами. Староукраїнська ж мова є мовою писемного
спілкування козацького ватажка із царським двором, а також зі своїми підданими.
Латинською мовою складалися епістоли до Швеції, Трансильванії (Семигороддя),
Священної Римської Імперії і Венеції21.
Стиль листування і Б. Хмельницького, і І. Мазепи указує на їхній тісний зв’язок із
старопольською культурою. Відомо, що Б. Хмельницький навчався у Львівській єзу-
їтській колегії, а І. Мазепа – у Києво-Могилянському колегіумі, який був організова-
ний за західноєвропейськими зразками, точніше за латино-польськими. Одним із на-
вчальних предметів була риторика, в рамках якої викладалася також епітолографія22.
В листах використовується усталений набір формул – звертання, прощання, темати-
чних блоків – притаманний для тогочасної традиції укладання епістолярного тексту.
Етикетні формули звертання у листах Б. Хмельницького до кримського хана:
«Іasnie wielmożny msci panie Asłam aga, nasz wielce mści panie y dobrodzieju»23, до
польського короля: «Naiasnieyszy miłościwy królu, panie nasz wielce miłościwy»24,
«Najjaśniejszy miłościwy królu panie, panie nasz miłościwy i dоbrodzieju»25, до польсь-
ких шляхтичів: «Jaśnieoświecone miłościwe ks. Zasławskie, a nam wielce miłościwy
panie i dobrodzieju»26, «Jaśnie Wielmożny Miłościwy Panie Wojewodo Kijowski, a mni
Wielce Miłościwy Panie i Dobrodzieju»27 та інші співзвучні звертанням у листах І.
Мазепи до воєводи Белзького Адама Синявського: «Jaśnie Wielmożny mości Panie
woiewodo Bełzki Mnie wielce mości Panie y Bracie»28.
Звернімо увагу на особливість звертання брате у зачинах листів. Як стверджує
українська дослідниця О. Миронюк: «За допомогою формул ввічливості реалізувалася
фіктивна рівність шляхти, яка існувала у слові, в символі. Таким символом і було сло-
во брат, яким іменувався кожен шляхтич»29 – чи-то український, чи-то польський.
Заключні формули-прощання у листах Б. Хмельницького та І. Мазепи предста-
влені у таких варіантах: «Waszey krolewskiey mci, panu memu miłościwemu, uniżony
235
sługa y wierny poddany Bohdan Chmielnicki, hetman Woyska waszy kr. mści
Zaporozskiego», «W. ks. mci, pana naszego m., najniżsi słudzy, Bohdan Chmielnicki,
starszy z wojskiem, j. k. mci Zaporoskim», «Wielmożnościow waszych, naszych m. pp.,
najniższy słudzy, Bohdan Chmielnicki, starszy z wojskiem Zaporoskim», «Wielmożnego
mości Pana uprzeymie życzliwym Bratem y Sługą uniżonym Jan Mazepa Hetman y
Kawaler Jego Carskiego Przeswietnego Wieliczestwa Woysk Zaporożskich»30 та інших.
Ці традиційні усталені структури, що поширені і ускладнені різними означеннями,
є свідченням характеру епохи, віддзеркаленням тогочасної культури епістолярно-
го спілкування: «У листах (Б. Хмельницького – О. Л.) до польського уряду унаслі-
дувалась шляхетська багатослівність і ввічлива витонченість, що проявлялась у
вживанні виразів «вірні піддані», «покірні слуги» і т.д., і т.п.»31.
Дослідники польської мови листів Б. Хмельницького стверджують, що у порівнян-
ні із кореспонденцією польської шляхти XVII ст., козацький гетьман писав «чистою
польщизною» (з незначними вкрапленнями латинських макаронізмів)32. Синтаксичні
конструкції близькі латинському порядку слів, коли дієслово ставиться на кінець ре-
чення, натомість лексичний матеріал характеризується наявністю розмовних форм33.
Аналіз польськомовних епістол доводить, якого великого значення їм надава-
лося українською шляхтою. Виходячи з-під пера Б. Хмельницького, лист ставав
досконалим політичним знаряддям. Іноді він ставав навіть більш потужною і діє-
вою зброєю, ніж тисячі самопалів34.
Польськомовні кореспонденції Богдана Хмельницького та Івана Мазепи мають
особливе спрямування і зміст, оскільки в них порушуються питання суспільно-полі-
тичного і культурно-освітнього життя в Україні кінця XVII – початку XVIII ст. Вони є
своєрідним історичним джерелом, оригінальними писемними пам’ятками епохи, зраз-
ками мовностильових особливостей тогочасної української і польської епістолографії.
Список літератури
1. Сметанин В. Эпистолография. – Свердловск, 1970. – С. 4.
2. За В. І. Кузьменком: Назарук М. І. Українська епістолярна проза кінця XVI – поч. XVII ст.:
Дисертація на здобуття канд. філол. наук. – Львів, 1995. – 192 с.
3. Кузьменко В. І. Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20-50-
х років XX ст. – Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.01 /; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.
Шевченка. — К., 1999. — С. 5.
4. Там само. – С. 6.
5. Документи Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.) // Упор. І. Крип’якевич та І. Бутич. –
К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – 740 с.
6. Федорук Я. Універсали та листи Богдана Хмельницького (11 документів). – Україна Моде-
рна. – 1996. – №. 1. – С. 145. Див. також: о. Мицик Ю. З дипломатичної документації Б.
Хмельницького та І. Виговського. – Наукові записки НаУКМА . – Т. 14. (Історія. Історичні
джерела). – К.: КП ВД «Педагогіка», 1999. – С. 93–112.
7. Frank E. Sysyn. Documents of B. Xmel’nyc’kyj // Harvard Ukrainian Studies. – Vol. 2. – Nom. 4
(December 1978). – Pp. 500-524.
8. Федорук Я. Універсали та листи Богдана Хмельницького (11 документів). – Україна Моде-
рна. – 1996. – №. 1. – С. 145-165.
9. Borek P. O listach Bohdana Chmielnickiego // Szlakami dawnej Ukrainy. Studia staropolskie. –
Kraków, 2002. – S. 162-163.
236
10. Хрущ П. Незнані оригінальні листи гетьмана Івана Мазепи до Адама Сенявського, воєводи
бельзкого, з 1704–1708 рр. – Записки чину св. Василя Великого. – 1935. – Т. 6. – С. 219-223.
11. Андрусяк М. Мазепа і Правобережна Україна. – Львів, 1938.
12. За: Subtelny O. The letters of Ivan Mazepa. On the Eve of Poltava: The letters of Ivan Mazepa to
Adam Sieniawski (1704-1708). – New York, 1975. – P. 34.
13. Powidaj L. Jan Mazepa. – Przegląd Polski. – 1867. – T. X. – S. 100–287.
14. Gierowski J. W cieniu ligi północnej. – Wrocław-Warszawa-Kraków, 1971. – S. 47–48.
15. За: Subtelny O. The letters of Ivan Mazepa. On the Eve of Poltava: The letters of Ivan Mazepa to
Adam Sieniawski (1704–1708). – New York, 1975. – P. 34.
16. Subtelny O. The letters of Ivan Mazepa. On the Eve of Poltava: The letters of Ivan Mazepa to Ad-
am Sieniawski (1704–1708). – New York, 1975. – 159 p.
17. Див.: З епістолярної спадщини І. Мазепи / Упор. В. Станіславський. – К.,1996; Універсали
Івана Мазепи. 1687–1709 / Упор. І. Бутич. — К., Львів, 2002; Листи Івана Мазепи. 1687–
1691 /Упор. В. Станіславський. – Т. 1. – К., 2002; Мицик Ю. З документації гетьмана І.
Мазепи // Сіверянський літопис. – 1998. – № 1. – С. 91–103.
18. Документи Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.) … – С. 16.
19. Федорук Я. Зазнач. праця. – С. 145.
20. Borek P. Зазнач. праця. – S. 168.
21. Там само.
22. Borek P. Зазнач. праця. – S. 163.
23. Федорук Я. Зазнач. праця. – С. 148. Прим.: [тут] при публікації текст передається без змін в
орфографії, за винятком написання великих літер та розділових знаків.
24. Там само. – С. 149.
25. Документи Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.) … – С. 29. Прим.: [тут] «Тексти доку-
ментів Хмельницького польською, латинською, угорською, італійською і німецькими мо-
вами подані за новим правописом, відповідно до правил, які прийняті в цих країнах». – До-
кументи Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.) … – С. 16.
26. Там само. – С. 41.
27. Sysyn F. Зазнач. праця. – Р. 505.
28. Subtelny O. Зазнач. праця. – Р. 36.
29. Миронюк О. Історія українського мовного етикету. Звертання. – К.: Логос, 2006. – С. 77.
30. Див.: Федорук Я. Зазнач. праця. – С. 150; Документи Богдана Хмельницького 1648-1657 рр.
… – С. 43, 82; Subtelny O. Зазнач. праця. – Р. 45.
31. Документи Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. … – С. 16.
32. Borek P. Зазнач. праця. – S. 206.
33. Там само. – S. 207.
34. Там само. – S. 186.
Вероніка Візнюк (Хмельницький), старший
науковий cпівробітник Державного
історико-культурного аповідника «Межибіж»
Козацькі літописи про Богдана Хмельницького
Богдан Хмельницький – визначний військовий і політичний діяч України, яко-
му судилося відіграти важливу роль в українській та східноєвропейській історії.
Здобувши підтримку запорожців, він став гетьманом, авторитет якого був беззапе-
речним. Канадський історик Орест Субтельний характеризує козацького ватажка
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76944 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0850 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:53:22Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Лазаренко, О. 2015-02-14T16:53:02Z 2015-02-14T16:53:02Z 2013 Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи) / О. Лазаренко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 232-236. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76944 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Писемні джерела та історіографія Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи) Article published earlier |
| spellingShingle | Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи) Лазаренко, О. Писемні джерела та історіографія |
| title | Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи) |
| title_full | Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи) |
| title_fullStr | Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи) |
| title_full_unstemmed | Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи) |
| title_short | Польськомовні епістолярії української шляхти XVII - початку XVIII століття (листування Б. Хмельницького, І. Мазепи) |
| title_sort | польськомовні епістолярії української шляхти xvii - початку xviii століття (листування б. хмельницького, і. мазепи) |
| topic | Писемні джерела та історіографія |
| topic_facet | Писемні джерела та історіографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76944 |
| work_keys_str_mv | AT lazarenkoo polʹsʹkomovníepístolârííukraínsʹkoíšlâhtixviipočatkuxviiistolíttâlistuvannâbhmelʹnicʹkogoímazepi |