Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76981 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури / С. Савченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 153-159. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859926824540176384 |
|---|---|
| author | Савченко, С. |
| author_facet | Савченко, С. |
| citation_txt | Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури / С. Савченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 153-159. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| first_indexed | 2025-12-07T16:08:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
153
Цікаві деталі щодо історії пам’яток козацької доби стали суттєвим доповнення
для низки краєзнавчих розвідок [10; 11].
Прикро, що «подорожні вражіння…» Д. Дорошенка, як і історико-краєзнавчі
напрацювання його попередників, на сьогодні є малодоступними для широкого за-
галу, а тому потребують перевидання.
_______________________
*Збережено авторську стилістику і орфографію
Список літератури
1. Дорошенко Д. По рідному краю. (Подорожні вражіння й замітки) - Видання друге, пере-
роблене й доповнене. – Видання третє фотостатом другого видання (Львів 1930 р.) – Нью
Йорк, 1956. – С.125–129.
2. Там само. – С. 129–134.
3. Там само. – С. 134.
4. Там само. – С.136–139.
5. Там само. – С.141.
6. Там само. – С. 141.
7. Там само. – С.141–142.
8. Там само. – С. 141–142.
9. Там само. – С. 141–142.
10. Кукса Н. Іллінська церква у Суботові в студіях ХІХ—початку ХХ століття / Пам’ятки
України. Історія та культура. Національний історико-культурний заповідник «Чигирин».
Заповідники України. Спецвипуск. Число 5–6. – 2011. – С. 38–48.
11. Лавріненко Н., Кукса Н., Сиволап М. Гетьманський Пустинно-Миколаївський Медведів-
ський монастир. – Черкаси, 2012. — 88 с.
12. Тарас Шевченко. Альбом 1845 року. Факсимільне відтворення. – К., 2012 – С. 11.
13. 13. Там само. – С. 8 зв.
14. Дорошенко Д. Вказана праця. – С.141.
15. Там само. – С. 142.
Світлана Савченко (Київ), аспірантка
Київського університету імені Бориса Грінченка
Олена Апанович в діяльності Київської міської організації
Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
У радянський час пам’яткоохоронна робота була одним із пріоритетних напрям-
ків діяльності української інтелігенції, до якої належала і відома дослідниця україн-
ського козацтва Олена Михайлівна Апанович. Про це зазначають чимало дослідни-
ків її життя і наукової спадщини [1], говориться про це і у підручниках [2, 653-654].
Зокрема, розкриваючи біографію Олени Апанович, відомий історик Юрій Мицик
згадує про її пам’яткоохоронну діяльність [3]. Часто згадується вона і серед визнач-
них діячів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК)
1960 – 1970 років [4]. Ми зосередимось лише на її діяльності як голови секції істори-
чних пам’яток міського осередку, хоча вона була помітною фігурою і в інших струк-
турах Товариства, залучивши до наукового обігу матеріали з її особового архіву та
архіву міської організації УТОПІК, які раніше не оприлюднювались.
154
Слушною є думка історика І. Гирича про те, що саме завдяки діяльності київсь-
ких пам’яткоохоронців ми можемо милуватися «недонищеним» комплексом спо-
руд Братського Богоявленського монастиря та Києво-Могилянської академії. Саме
київські захисники культурної спадщини – невеличкий гурток ентузіастів осередку
УТОПІК виступив з ідеєю регенерації знищених пам’яток, відтворення Золотих
воріт та інших пам’яток [5, 431].
Олена Апанович брала діяльну участь у створенні міської організації УТОПІК.
Виконком Київської міської ради від 30 вересня 1966 р. на підставі рішень партій-
них і державних органів серпня - вересня 1965 р. затвердив склад оргкомітету місь-
кої організації. Очолив оргкомітет Вадим Архипович Дядиченко – доктор історич-
них наук, завідувач відділу історії феодалізму Інституту історії АН УРСР. Була
серед членів оргкомітету і Олена Апанович (у додатку до згаданого рішення вико-
нкому міськради її помилково названо доктором історичних наук) [6; 7].
Установча конференція міської організації відбулась 17 листопада 1966 р. На
ній Олена Апанович увійшла до мандатної комісії [8, 10–14]. Також її було обрано
членом президії [9, 3]. Серед членів секції пам’яток історії при правлінні Київської
міської організації УТОПІК, яку очолила Олена Михайлівна Апанович, бачимо
Зою Хижняк, Любов Гісцову, Людмилу Проценко, Ігоря Голобуцького, Валентину
Шевченко. Загалом - 23 особи [10].
З перших місяців існування міська організація УТОПІК розгорнула активну ді-
яльність. Так 31 травня 1967 р. на засіданні секції історичних пам’яток слухали по-
відомлення О. Апанович про висновки комісії (голова - І.Гончар, члени: К. Стецюк,
О. Апанович, М. Брайчевський, Г. Логвин) щодо становища Печерського історико-
культурного заповідника. Вчені зробили висновок: пам’ятка знаходиться в зане-
дбаному стані. Напрямок роботи – виключно атеїстичний, не відповідає назві
пам’ятки як історико-архітектурного. Зроблено пропозиції: змінити керівництво,
досягти високої кваліфікації екскурсоводів, врятувати Іонівську церкву на терито-
рії Ботанічного саду [11, 1].
2 серпня 1967 р. комісія, в якій були О. Апанович, М.Брайчевський та інші,
склали акт обстеження валу Печерської фортеці. Вони виявили, що частина його
була знищена будівельниками навесні 1967 р. Тоді було запропоновано земляні
роботи припинити. Однак це розпорядження не було виконано, більше того, буді-
вельні роботи продовжувались. Пам’яткоохоронці вважали необхідним негайно
припинити руйнування пам’ятки, домогтися виконання розпорядження про відно-
влення валу, притягти винних до суворої відповідальності [12, 3].
У вересні 1967 р. на засіданні секції детально розглядалось питання
(Ю.Терещенко) про складання реєстру історичних пам'яток архітектури та культу-
ри існуючих, а також зруйнованих; підлеглих державному контролю, вилучених з
державного реєстру. Також слухали Л.Проценко про наслідки роботи групи секції
із захоронення визначних осіб в місті Києві. Група ставила завданням виявлення та
облік захоронень визначних діячів від Нестора літописця до 1967 р. включно, скла-
сти покажчик визначних поховань «Київський пантеон», запобігти дальшому руй-
нуванню захоронень, які залишилися. На день засідання групою складено біля 2000
155
карток тільки по лівій стороні Байкового кладовища. О.Апанович запропонувала
скласти список визначних захоронень в зруйнованому стані і звернутись по допо-
могу в міськраду, до Спілки художників, композиторів, письменників. У той же час
Олена Апанович ставила питання про виявлення і взяття на облік або здачу в дер-
жавні архіви приватних архівів, нумізматичних та інших колекцій. Прийнято рі-
шення підготувати листи до міськради (О. Апанович) про увіковічення пам’яті П.
Сагайдачного і використання будинку Академії [11, 8 зв.-9 зв.].
У 1967 р. Олена Михайлівна вела нотатки засідань секції історичних пам’яток.
Так, на засіданні 7 жовтня 1967 р. В. Шевченко доповідала про зміни генерального
плану Києва і забудови міста з урахуванням історичних пам’яток. З. Хижняк ви-
ступила про підготовку путівника по історико-архітектурних пам’ятках Подолу та
про перевірку стану Флорівського монастиря на Подолі. Л.Проценко інформувала
про підготовку до друку «Київського некрополя» [13].
Одним з нагальних питань для київської організації був стан Золотих воріт. Так,
25 грудня 1967 р. на засіданні президії правління слухалась інформація Олени
Апанович (керівника комісії дожовтневого періоду – як тоді називався підрозділ)
та голови секції архітектури і мистецтва Григорія Логвина про стан пам’ятки. Вони
повідомили, що Золоті ворота знаходяться в аварійному стані. Було запропоновано
ретельно обстежити та вивчити пам’ятку, встановити біля воріт варту [14, 50].
Надзвичайно плідною була робота Олени Апанович у секції історичних
пам’яток і наступного 1968 р. Адже секції було необхідно закінчити і здати до дру-
ку книгу «Київський некрополь» обсягом 40 друк. арк. (відповідальна - Л.А. Про-
ценко), закінчити підготовчу роботу і приступити до обміру кожної пам’ятки і
складання на нього наукового опису (З.І. Хижняк). Олена Апанович була відпові-
дальною за систематичне проведення наукових доповідей про пам’ятки на засідан-
нях секції. Планувалось вивчити кріпосні вали Києва і скласти історичну карту, пе-
ревірити, чи є погодженість між генеральним планом забудови міста і збереженням
цих валів. Олена Михайлівна 9 квітня 1968 р. брала участь у засіданні ІІІ пленума
правління міської організації, де обговорювалось питання генерального плану за-
будови Києва (доповідав головний архітектор Києва Борис Приймак) [10].
20 травня 1968 р. на Президії правління Київської міської організації розгляда-
лось питання про стан роботи та підготовки кадрів-реставраторів. Доповідав дире-
ктор науково-дослідної реставраційної майстерні Е.А. Афанасьєв. В обговоренні
виступили Іван Гончар та Олена Апанович, яка запропонувала поставити питання
перед головою УТОПІК П.Т. Троньком про поїздку реставраторів за кордон в Че-
хословаччину для набуття досвіду [14, 74].
У програмі республіканського семінару-наради голів бюро секцій при правліннях
обласних організацій УТОПІК у жовтні 1968 р. першою була доповідь голови прав-
ління П.Т.Тронька. Олена Михайлівна виступила з доповіддю «Матеріальні пам’ятки
Запорозького козацтва». Далі - виступи провідних науковців і пам’яткоохоронців –
Олени Компан, Івана Гончара («Пам’ятники культового мистецтва на Україні, їх збе-
реження та популяризація»), Михайла Брайчевського та інших [6].
156
Ще однією пам’яткою Подолу, яка була у центрі уваги Олени Апанович і її секції,
був Флорівський монастир. Вона була головою комісії з перевірки стану монастиря.
До комісії увійшли К.І. Стецюк (голова правління Київської міської організації), В.П.
Шевченко, І.М. Гончар. С.П. Плачинда, З.І. Хижняк, Г.Н. Логвин, М.З. Петренко (за-
ступник директора Києво-Печерського історико-культурного заповідника) та інші.
Пам’яткоохоронці пропонували розпочати реставраційні роботи у трапезній церкві
монастиря, провести роботи із закріплення та упорядкування Замкової гори (Киселі-
вки), відтворення замку, який був тут у ранньоновий час. Порушити клопотання пе-
ред відповідними органами про негайне відселення підприємства (фабрики дитячого
одягу), яке зайняло житлові корпуси (11 корпус) і безконтрольно здійснювало пере-
будови. 26 лютого 1969 р. М. Петренком була складена доповідна записка про живо-
пис Вознесенської церкви Флорівського монастиря [15].
Протягом 1969 р. міська організація домоглася введення членів Товариства до
складу будівельно-архітектурної ради міського управління в справах будівництва,
вченої ради Держбуду. Так, спільно обговорювалось питання реставрації Видуби-
цького монастиря та благоустрою території, благоустрою і забудови Володимирсь-
кої гірки, площі Богдана Хмельницького. У місті взято на державний облік за дода-
тковим списком 57 цінних споруд, які знаходилися на території Подолу [16, 16].
У той же час щомісяця виходив в ефір республіканський радіожурнал
«Пам’ятники України», в якому найактивнішу участь брали члени міського осере-
дку: І.О. Ігнаткін, О.М. Апанович, І.М. Гончар та інші [16, 20].
Участь Олени Апанович у діяльності київської організації УТОПІК можемо
прослідкувати і за її щоденниковими нотатками. Так, у розділі «1970 рік. Позапла-
нова робота» відзначено, що 15 січня вона виступала в радіожурналі «Пам’ятники
України». 19 березня 1970 р. О. Апанович провела лекцію в Спілці письменників
«Козаки та Київ» у присутності 250 осіб. 18 лютого 1970 р. секція обговорювала
питання підготовки до наукової конференції з питань вивчення пам'яток історії та
культури Подолу [17, 8–9]. Конференція відбулась 27–30 березня 1970 р. На ній
Олена Михайлівна виступила з доповіддю «Запорізькі козаки та Київ», зазначивши
у своєму щоденнику кількість присутніх слухачів – 200 чоловік [13, 40 зв.-41 зв.].
7 квітня 1970 р. секція підвела підсумки конференції, яка пройшла на високому
науковому рівні, а на наступний рік планувалась конференція з вивчення пам’яток
Печерська [17, 11].
18 грудня 1970 р. на засіданні Президії міської організації УТОПІК про рестав-
рацію Золотих воріт доповідав Сергій Висоцький (це питання розглядалось вдру-
ге). Він вважав, що реконструкцію робити потрібно шляхом консервації і вигото-
вив відповідний макет. Г. Логвин, Ю. Асєєв і секція загалом схвалила такий
напрямок реконструкції. Іншої думки був Є.Холостенко. Тому вирішено було зве-
рнутись до Держбуду [17, 150–151].
У плані роботи секції на 1971 р. найбільш цікавим був другий розділ про пропа-
ганду та популяризацію пам'яток, який передбачав проведення спільної з секцією
історико-революційних пам’яток науково-теоретичної конференції з вивчення
пам’яток Печерського району (відповідальні - О.Апанович і З.Хижняк). Олена
157
Апанович також відповідала за видання у 2-3 кварталі матеріалів конференції по
пам’ятках Подолу, про яку згадувалось вище, за роботу в радіожурналі «Золоті во-
рота». Разом з Л.А. Проценко та редакцією газети «Вечірній Київ» мали організу-
вати та провести вікторину «Чи знаєте ви історію Києва?». У науково-
дослідницькій роботі планувалось обстеження пам’яток історії Подільського райо-
ну. У 2–3 кварталі разом з секціями пам’яток архітектури та громадської інспекції
прийняти участь в розробці проекту реставрації та відбудови Золотих воріт. Олена
Михайлівна була відповідальною за розширення тематики лекцій про пам’ятки Ки-
єва та організацію екскурсії до м. Запоріжжя [10]. У той час вона розробляла про-
позиції для експозиції Музею історії Подолу Києва ХІV – ХVІІ ст.
28 жовтня 1971 р. на засіданні президії правління Київської міської організації
слухалось питання про стан паспортизації пам’яток Києва. О.М. Апанович висло-
вила думку, що головне – це зробити картотеку, пов’язуючи роботу з іншими орга-
нізаціями [18]. Двічі на місяць вона проводила заняття народного університету
«Пам’ятники України» разом з С.Р. Килієвич [19,16-17]. Саме в цей час авторитет
міської організації УТОПІК зростає. Серед її найактивніших членів була і
О.М.Апанович.
У звіті про роботу секції пам’яток історії за 1972 р. вказується, що в ній працю-
вало 25 осіб. Протягом року секцією під керівництвом О. Апанович була зроблена
значна робота в справі виявлення, наукового дослідження, пропаганди та популя-
ризації пам’яток міста Києва. Проведено наукову конференцію (Ленінський та Ше-
вченківський райони міста), на якій Олена Апанович виступила з доповіддю
«Пам’ятні місця визвольної боротьби українського народу в ХVІ – ХVІІ столітті у
Києві» [20, 44]. 3 березня 1972 р. на засіданні секції історичних пам’яток розгляда-
лись питання про використання картографічних матеріалів для вивчення пам’яток,
про фотофіксацію пам’яток Подолу та інші [21].
Але продуктивна робота організації була перервана. У жовтні 1972 р. політбюро
ЦК Компартії України визнало, що в роботі УТОПІК «мають місце факти захоплен-
ня старовиною, її ідеалізації, некритичного ставлення до архаїчних форм в побуті і
звичаях». Зазначалося, що до Товариства потрапляють люди «сумнівної громадської
репутації, іноді з ідейно нечіткими поглядами» [22]. Серед них малась на увазі і Оле-
на Апанович, яку у вересні було звільнено з Інституту історії АН УРСР.
У рецензії на книгу Віктора Акуленка «Відлуння пам’яті: назад у майбутнє»
Анатолій Ситник слушно зауважує, що ця УТОПІК була виплекана подвижниць-
кою діяльністю Олени Апанович, Олени Компан, Михайла Брайчевського, Івана
Гончара та інших. Та на часі 1972 р. було терміново необхідно забезпечити «підбір
ідейно зрілих кваліфікованих кадрів» замість «осіб сумнівної громадської репута-
ції, інколи з ідейно нечіткими поглядами». Згаданих вище та ще багатьох фундато-
рів організації було піддано анафемі [23, 101–102].
Але і надалі Олена Михайлівна залишалась керівником секції історичних
пам’яток міської організації. У квітні 1973 р. вона ще входила до ради народного
університету «Пам’ятники України» правління міської організації УТОПІК [24,
14]. У тому ж році Олені Апанович було доручено написання путівника по місту
158
Києву [25, 45]. І лише в червні 1974 р. було затверджено нового керівника секції іс-
торичних пам’яток – Путро Олексія Івановича (тоді - кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР) [26]. Але вона все ж
залишилась у міській організації УТОПІК, хоча поступово і відходить від активної
роботи в ній. У плані роботи секції на 1975 рік за О.М. Апанович визначено фор-
мальну роботу – розробити положення про секції історичних пам'ятників Київської
міської організації УТОПІК [27, 17]. На 1976 рік їй було доручено вивчення і ре-
єстрацію пам’яток Подолу, складання картотеки пам’яток Києва [28, 20].
Таким чином, робота Олени Апанович у міській організації УТОПІК мала ор-
ганізаційний, науково-дослідний та популяризаторський характер та була спрямо-
вана на збереження і дослідження найвидатніших пам’яток Києва. Саме завдяки її
діяльності та друзів- однодумців по Товариству вдалося врятувати значну кількість
пам’яток історії та культури.
Список літератури
1. Трембіцький А. Олена Апанович – поет Козацької Січі (до 10- річчя від дня смерті) / Нові
дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Зб. наук. пр. – Вип. 19. – К., 2010. – 564 с.;
Бойко Л.О. Внесок членів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури у
справу збереження надбань минулого. Вісник Державної академії керівних кадрів культури
і мистецтв. 2010. – № 2. – С. 56–59.
2. Литвин Володимир. Історія України: Підручник. – К.: Наукова думка, 2006. – 728 с.
3. Мицик Ю. «Внучка» Дмитра Яворницького / Історичний календар. 2004. Упорядники Ана-
толій Денисенко, Василь Туркевич. – К.: Генеральна дирекція з обслуговування іноземних
представництв, 2004. – С. 438 – 441.
4. Бойко Л.О. Внесок членів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури у
справу збереження надбань минулого. Вісник Державної академії керівних кадрів культури
і мистецтв. 2010. - № 2. - С. 56-59.
5. Гирич І. Феномен Михайла Брайчевського / Історичний календар. 2004. Упорядники Ана-
толій Денисенко, Василь Туркевич. – К.: Генеральна дирекція з обслуговування іноземних
представництв, 2004. – С. 427 – 436.
6. Інститут рукопису Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського (далі - ІР НБУВ), Ф. 374,
оп.1, спр. 27. Тут і надалі у справах фонду посилання подаємо без зазначення аркушів, оскі-
льки нумерація відсутня.
7. Державний архів м. Києва (далі – ДАК), Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 1, арк. 1–5.
8. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 2.
9. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 3.
10. ІР НБУВ, Ф. 374, оп.1, спр. 23.
11. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 10.
12. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 15.
13. ІР НБУВ, Ф. 374, оп.1, спр. Щоденникові нотатки. 1951-1996 рр. Справа немає номера.
14. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 8.
15. ІР НБУВ, Ф. 374, оп.1, спр. 40.
16. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 28.
17. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 30.
18. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 53.
159
19. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 51.
20. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 75.
21. ІР НБУВ, Ф. 374, оп.1, спр. 26.
22. Акуленко Виктор Иванович. Відлуння пам’яті: назад у майбутнє. – К. : Бізнесполіграф,
2008. – 400 с.
23. Ситник А. Відлуння пам’яті: назад у майбутнє // Відлуння віків. - 2008. - № 2(10). - С. 101–102.
24. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 88.
25. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 89.
26. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 105.
27. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 123.
28. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 151.
Людмила Бевз (Київ), заступник директора
з питань наукової роботи Музею гетьманства,
кандидат історичних наук
Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства
Історія створення Музею гетьманства не була б повною без історії відносин з
родиною українських науковців, істориків, археологів, музеєзнавців Шовкопляс
Ганни Михайлівни та Івана Гавриловича.
І.Г.Шовкопляс та Г.М.Шовкопляс створили та підготували дуже багато науко-
вих праць, статей, досліджень. Студенти історичних факультетів основи професій-
них знань здобувають, знайомлячись з працями Івана Гавриловича [8]. Вивчаючи
історію українського музеєзнавства неможливо обійти стороною дослідження Ган-
ни Михайлівни [1; 5]. Загальні біографічні дані цих видатних людей представлено
в ряді енциклопедичних статей [2; 9; 10]. Дана стаття покликана відзначити внесок
Івана Гавриловича та Ганни Михайлівни в створення та розбудову нового музею в
молодій незалежній Україні.
Створюючи Музей гетьманства з нульового циклу, директор Галина Іванівна
Ярова залучала і своїх друзів та знайомих. Одними із перших була родина Шовко-
плясів. Ганна Михайлівна, поважний археолог Національного музею історії Украї-
ни та її чоловік, відома постать в наукових колах України, д-р іст. наук Іван Гаври-
лович. От як про це говорить Ярова Г.І.: «Коли в 1993 р. я перейшла працювати на
Поділ на Спаську, 16-б, до старовинного будиночку, за легендою „Будинку Мазе-
пи”, то Ганна Михайлівна Шовкопляс сказала Іванові Гавриловичу (а була вона
людиною величезної енергії): „треба Галі допомогти!”»
Тому, коли Музей гетьманства розпочав свою діяльність, родина Шовкоплясів ста-
ла частими гостями (1994–1996рр.). Іван Гаврилович любив працювати у бібліотеці му-
зею. Він казав: «що так дуже зручно, не треба нічого замовляти, протягнув руку і дістав
із шафи, все, що потрібно». Ганна Михайлівна, як досвідчений музейник, консультува-
ла та вчила наукових співробітників Музею гетьманства, як печатати двері фондів, екс-
позиційних залів, вести ключове господарство. Брала участь в усіх перших фондових
комісіях музею. Тобто, прагнула передати свої знання колегам, підсилити новостворе-
ний музей. Іван Гаврилович та Ганна Михайлівна брали активну участь у обговоренні
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-76981 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0850 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:08:02Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Савченко, С. 2015-02-14T17:23:01Z 2015-02-14T17:23:01Z 2013 Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури / С. Савченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 153-159. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2078-0850 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76981 uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Article published earlier |
| spellingShingle | Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Савченко, С. Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| title | Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| title_full | Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| title_fullStr | Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| title_full_unstemmed | Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| title_short | Олена Апанович в діяльності Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| title_sort | олена апанович в діяльності київської міської організації українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| topic | Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| topic_facet | Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/76981 |
| work_keys_str_mv | AT savčenkos olenaapanovičvdíâlʹnostíkiívsʹkoímísʹkoíorganízacííukraínsʹkogotovaristvaohoronipamâtokístoríítakulʹturi |