Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст.
Зроблено своєрідний історичний зріз напрямків наукової діяльності
 М.М. Боголюбова через призму його життєвого шляху. Проведено огляд наукових шкіл
 видатного вченого та їх значення для сучасної науки в цілому й окремих її галузей. Сделан своеобразный исторический срез направлений на...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77014 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст. / О.П. Руденко, О.В. Хорольський // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 41-46. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860193021578969088 |
|---|---|
| author | Руденко, О.П. Хорольський, О.В. |
| author_facet | Руденко, О.П. Хорольський, О.В. |
| citation_txt | Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст. / О.П. Руденко, О.В. Хорольський // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 41-46. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | Зроблено своєрідний історичний зріз напрямків наукової діяльності
М.М. Боголюбова через призму його життєвого шляху. Проведено огляд наукових шкіл
видатного вченого та їх значення для сучасної науки в цілому й окремих її галузей.
Сделан своеобразный исторический срез направлений научной деятельности Н.Н. Боголюбова через призму его жизненного пути. Проведен обзор научных школ выдающегося ученого и их значения для современной науки в
целом и отдельных ее отраслей.
The original historical cut of Nikolai Bogolubov’s
scientific activity through the prism of his curriculum vitae is done. The review of Bogolyubov’s scientific schools and their significance for modern science and its separate branches is conducted.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:06:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 41
УДК 510+530.1
БОГОЛЮБОВ М.М. ТА ПОСТУП ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ ДУМКИ
ХХ СТОЛІТТЯ
Руденко О.П., д-р фіз.-мат. наук, проф.
Хорольський О.В., аспірант
(Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка)
Зроблено своєрідний історичний зріз напрямків наукової діяльності
М.М. Боголюбова через призму його життєвого шляху. Проведено огляд наукових шкіл
видатного вченого та їх значення для сучасної науки в цілому й окремих її галузей.
Досліджуючи життєвий і творчий
шлях Миколи Миколайовича Боголю-
бова, що проліг від села Велика Круча
на Полтавщині до відомої всьому світо-
ві Дубни, ми тим самим можемо про-
слідкувати і становлення фізико-
математичної думки ХХ століття, поба-
чити основні етапи її розвитку.
Микола Миколайович був видатним
математиком та фізиком. Доктор наук,
засновник багатьох шкіл, член-корес-
пондент АН СРСР, член Болгарської,
Польської АН, АН Німеччини, Націона-
льної АН США і багатьох інших науко-
вих закладів [1, с. 55-67].
Становлення Бо-
голюбова як вченого
почалося в дитинстві.
Викладач арифметики
семирічної школи у с.
Велика Круча, що на
Полтавщині, П.А. Ясе-
нко на протязі свого
життя звертався до
арифметики далеко не
часто. Але людиною він був дуже від-
повідальною і тому взявся розв’язувати
задачі зі знаменитого задачника Малі-
ніна та Бурєніна та розв’язав їх всі, з
першої до останньої. Цим же зайнявся і
Микола. Отже, на початку шляху лежав
простенький арифметичний збірничок і
великокручанська семирічка.
Елементи алгебри викладав
О.О. Корсун. Микола випросив у нього
збірник задач з алгебри Шапошнікова
та Вальцева та розв’язав там також усі
задачі. Це було його наступним етапом.
Тим часом Микола закінчив 7 клас та
отримав свідоцтво.
Зі слів М.М. Бо-
голюбова: “Про пе-
дагогічний колектив
мало сказати, що він
був відмінним. Рідко
трапляється, коли в
одній школі збираю-
ться люди, захоплені
однією ідеєю та гли-
боким педагогічним
тактом. Пізніше ста-
ло зрозуміло, що це зас-
луга Корсуня, який керував колекти-
вом. Педагогічний колектив велико-
кручанської семирічки склав би честь
кращій з столичних шкіл. У тому, що
я став вченим, неабияка заслуга цієї
школи” [1, с. 88].
На наступний рік, за порадою ба-
тька, Микола знову почав ходити до
сьомого класу, щоб не втрачати часу.
Вільного часу тепер стало більше, і він
зміг не тільки розв’язувати задачі, а й
роздумувати над математикою. У цей
час виконана його перша наукова пра-
ця: Микола не зміг дістати підручник з
тригонометрії, але хтось, згадавши, на-
писав йому одне з тригонометричних
співвідношень. Цього було достатньо:
через деякий час він відновив всі інші
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 42
співвідношення.
Першим помітив талант хлопця ба-
тько, який, незважаючи на труднощі та
відсутність підручників, продовжував
займатися з синами вивченням інозем-
них мов. Ознайомивши синів з латинсь-
кою та грецькою, продовжував займа-
тися французькою.
З елементарною математикою у Ми-
коли було завершено. Правда, геомет-
рію він вчив за підручником Астряба,
дуже елементарним, проте цього виста-
чило. Тепер батько вирішив займатися з
ним математичним аналізом, яким ціка-
вився сам. Коли Миколі було 12 років,
батько у когось дістав два підручника
Гренвілля з диференціального та інтег-
рального числення, сам почав вивчати
їх і одночасно навчав сина основам ма-
тематичного аналізу. Незабаром вияви-
лося, що учень обігнав учителя.
Про Велику Кручу залишилась добра
пам’ять. Це село відіграло дуже важливу
роль в становленні майбутнього вченого.
Зі спогадів Олексія Миколайовича (мо-
лодшого брата М.М. Боголюбова): “...він
все рівно став би вченим. Та все ж умови
життя та побуту в селі, і позитивні, і не-
гативні, посприяли розвитку таланту.
Відсутність книжок посилило роботу
думки, доброзичливе ставлення вчителів
морально підтримувало, педагогічний
такт та участь батька допомагали “пере-
ступити” через складнощі. Нарешті, два
з лишком роки життя в селі дали силу та
енергію для подальшого шляху в житті.
Так село Велика Круча на Полтавщині з
честю ввійшло в історію фундаменталь-
них наук не тільки України, а й усього
світу” [1].
По приїзді до Києва у 1922 році Ми-
кола Боголюбов почав відвідувати лек-
ції Дмитра Олександровича Граве у Ки-
ївському національному університеті
імені Тараса Шевченка. Корифей київ-
ської алгебраїчної школи, випадково
довідавшись про захоплення Боголюбо-
ва, запропонував хлопцеві прослухати
частину свого курсу. Д.О. Граве поса-
див Миколу разом зі студентами удвічі
старшими за нього і придивлявся, як він
почуває себе не лише в незвичайних
обставинах, а й у тих складних речах,
які вчений викладав з кафедри.
Д.О. Граве ніби перевіряв практично
потенціально-математичний заряд Бо-
гомолова. І його висновок мав виріша-
льне значення в долі Миколи. Саме за
порадою Дмитра Олександровича Ми-
кола Боголюбов прийшов до
М.М. Крилова і попросив дозволу брати
участь у роботі семінару.
Микола Митрофанович Крилов (1879-
1955) – математик і механік, академік АН
України (1922), академік АН СРСР, за-
служений діяч науки України. Його праці
відносяться до основних проблем теорії
інтерполяції, наближеного інтегрування
диференційних рівнянь математичної фі-
зики, нелінійної механіки.
Для аспірантів при кафедрі працю-
вали семінари. Одним із них керував
Микола Митрофанович. Семінар мав
назву “Теорія інтерполяційних формул і
механічних квадратур”. На цей семінар
і був рекомендований М.М. Боголюбов.
М.М. Крилов побесідував з Миколою
коротко і по діловому дав йому декіль-
ка завдань. Микола посидів над задача-
ми Крилова і все ж таки розв’язав їх.
Коли наступного дня показав академіку
зошита, той детально вникнув в хід
розв’язку і пильно подивився на хлоп-
ця: “Однині щоб ходив на семінар, як
солдат на перевірку. Будеш учитися...”.
Так розпочалося навчання 14-
річного Боголюбова, а незабаром і спі-
льна наукова діяльність з Криловим. На
семінарі Крилова вчитися було цікаво,
але водночас і важко. Вчений створю-
вав для учнів такі складні ситуації, в
яких вдалося б перевірити всю їхню
творчу здатність, працьовитість, любов
до науки. Особливо діставалось тим, на
кого покладав він свої найбільші надії.
Крилов відразу помітив обдарованість,
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 43
працьовитість і наполегливість Боголю-
бова. Академіка дивувала виняткова
сприйнятливість Миколи, його тонка
математична інтуїція. Проте ця захоп-
леність не заважала бути гранично ви-
могливим, і він учив свого учня корис-
туватися не лише відомими і випробу-
ваними в математиці методами, а й шу-
кати, відкривати нові.
У 1924 році Микола Миколайович
написав першу наукову працю під кері-
вництвом Крилова, яка називалась “Про
принцип Редея в теорії диференціаль-
них рівнянь математичної фізики та про
одну ейлерову методику в варіаційному
численні”.
1 червня 1925 р. Мала Президія
Укрголовнауки на своєму засіданні
прийняла рішення: “Ввиду феноме-
нальных способностей по математике
считать Н. Боголюбова на положении
аспиранта кафедры математики в Кие-
ве. Включить его в список на заработ-
ную плату”. Так академік Крилов доби-
вся для свого учня надійного місця в
житті [1, с. 98].
Так, без диплому про вищу освіту,
Микола Миколайович був зарахований в
аспірантуру АН України. У 1928 р. Бого-
любов зайнявся розв’язком задачі, запро-
понованої Болонською академією наук на
премію імені Адольфа Мерлані. Задача
полягала в тому, щоб, користуючись
прямими методами, вивчити екстремаль-
ні властивості варіаційного інтегралу:
( )∫ ′′′′′′=
c
c dtyxyxyxfI ,,,,, .
Поставлена задача була розв’язана. 6
квітня 1930 р. Загальні збори фізико-
математичного відділу АН України, за
поданням М.М. Крилова й І.О. Граве,
присудили лауреату Болонської акаде-
мії наук М.М. Боголюбову вчену сту-
пінь доктора математичних наук.
Майже 20 років пропрацювали ра-
зом Микола Митрофанович та Микола
Миколайович. Були створені відомі ме-
тоди нелінійної механіки – метод усе-
реднення Крилова-Боголюбова і асимп-
тотичний метод Крилова-Боголюбова-
Митропольського. І ось Боголюбова ви-
кликають до Москви працювати в Мос-
ковському державному університеті. З
1943 по 1948 роки Микола Миколайо-
вич професор цього університету [2].
Робота в Москві просувалась швид-
ко. Багато часу вчений проводив у біб-
ліотеці, бував і просто серед людей. Він
не удавав з себе простачка, і не прихо-
вував свого імені, але й не демонстру-
вав навмисне своєї ерудиції. В 1944 ро-
ці Боголюбов був нагороджений орде-
ном “Знак Пошани” [2].
У 1946-1949 роках Микола Микола-
йович очолював механіко-
математичний факультет Київського
державного університету імені
Т.Г. Шевченка. Але разом з тим, він чи-
тав лекції і в Москві. Він уже носив со-
лідний вантаж титулів, нагород і від-
знак: став академіком, лауреатом дер-
жавної премії, – але М.М. Боголюбова
цікавило все нове, зокрема статистична
фізика. Він почав розробляти матема-
тичний апарат для опису нерівноваж-
них процесів у рідині [3].
З 1949 року очолює відділ теоретич-
ної фізики в Математичному інституті
імені В.А. Стєклова і кафедру в Мос-
ковському університеті.
Рідкісний хист Боголюбова знаходити
спільне в різнорідних галузях фізики не
раз обумовлював плідне перенесення ідей
і методів з освоєних ділянок на цілину.
Тому природно, що після праць зі статис-
тичної фізики М.М. Боголюбов почав до-
сліджувати основи квантової теорії поля.
У квантовому полі приховані таєм-
ниці речовини, першоджерела матерії, і
Боголюбов почав на цій ниві похід за
скарбами мікросвіту. Свої дослідження
в квантовій теорії поля Боголюбов по-
чав оригінально: не продовжуючи зроб-
леного попередниками, він узяв за ос-
нову для побудови нової теорії так зва-
ну матрицю розсіювання Гейзенберга і
картина з кожним днем прояснювалася.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 44
Боголюбов критично проаналізував усі
основні положення квантової теорії поля
і довів, що труднощі перенумерувань
мають лише математичний характер. І
сам строго і послідовно обґрунтував цю
процедуру в монографії “Вступ в теорію
квантових полів” (1957). За праці в цій
області Боголюбов одержав міжнародну
премію імені математика Хеймана.
У 1947 році М.М. Боголюбов обра-
ний членом-кореспондентом АН СРСР,
а в 1948 – дійсним членом АН України.
В цьому ж році Микола Миколайович
нагороджений орденом Трудового Чер-
воного Прапора. У 1958 році присудже-
на також Ленінська премія за розробку
нового методу в квантовій теорії поля.
Розвивалась ядерна фізика. Для
розв’язання складних завдань термо-
ядерних реакцій збирались сили всієї
теоретичної та експериментальної фізи-
ки, механіки, математики. На початку
п’ятидесятих років Микола Миколайо-
вич увійшов у сім’ю атомників-
практиків. Курчатов відразу залучив
його у групу фізиків, що розробляла
ідею магнітного термоядерного реакто-
ра. Роботи велись неподалік від Москви
у містечку Дубна, де створювалась одна
із атомних лабораторій. А незабаром
Дубна стала відомою на всю планету.
Одним із засновників Об’єднаного
інституту ядерних досліджень був і
М.М. Боголюбов, якому з самого поча-
тку доручили керівництво лабораторією
теоретичної фізики.
Функціонування лабораторії було
розпочате фактично з нуля. Було вирі-
шено побудувати для цієї лабораторії
спеціальне приміщення та забезпечити
її необхідною обчислювальною техні-
кою. Колектив дослідників
М.М. Боголюбов зібрав з випускників
Московського університету, в основно-
му з своїх учнів, і лабораторія розпоча-
ла працювати в щільному контакті з
іншими лабораторіями.
Починаючи з 1956 р. Боголюбов пра-
цював не тільки над методом дисперсій-
них співвідношень, справедливість якого
була ним доведена, а й показав, що цей
метод є потужним засобом проникнення
у сутність світу. Розвиваючи свої думки,
розробив математичну теорію надпрові-
дності. За дослідження в цій області Бо-
голюбову в 1957 р. було присуджено
премію імені М.В. Ломоносова, а в
1958 р. отримав Ленінську премію за
розробку нового методу в квантовій тео-
рії поля та статистичній фізиці, який
привів до заснування теорії надтекучості
та надпровідності.
Визнання вирішального вкладу
М.М. Боголюбова в побудову мікро-
скопічної теорії надпровідності відбу-
валося непросто. Визнаними авторите-
тами в цій області вважались
Л.Д. Ландау та В.Л. Гінзбург, проте мі-
кроскопічна теорія була побудована не
ними. Це викликало ревнощі, причому
особливо сильні до їх співвітчизника –
М.М. Боголюбова. Математик в ньому
доповнював фізика і “обоє” працювали
дружньо та продуктивно.
Необхідно сказати, що на протязі
всієї діяльності мав місце факт, що
М.М. Боголюбов одночасно був мате-
матиком, фізиком, механіком: таке по-
єднання трьох фундаментальних наук в
голові однієї людини є досить рідкіс-
ним. Норберт Вінер говорив: “А не су-
ществует ли несколько Боголюбовых,
каждый из которых крупнейший спе-
циалист в своей отрасли?” [3].
Вивчаючи історію появи та розвитку
теоретичної фізики, ми бачимо, що до
середини сорокових років існували дві
школи, які очолювали два відомі фізи-
ки: В.А. Фок та Л.Д. Ландау. Але в піс-
лявоєнні роки поступово дає про себе
знати третя течія, яка ще не виросла в
школу і яку очолює М.М. Боголюбов.
Суперечності між Ландау та Боголюбо-
вим тривали досить довго, було навіть
оголошено про спільний семінар з тео-
рії надпровідності. На першому засі-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 45
данні, після доповіді Боголюбова, Лан-
дау сказав, що на його думку такого
красивого та переконливого результату
в інших учених немає. Слова Ландау
виявилися прогностичними – це була
перемога школи М.М. Боголюбова над
школою Ландау, Боголюбова визнали
як фізика-математика.
У 1963 р. загальні збори АН СРСР
прийняли новий статут і нову структуру
АН: було засновано 3 секції Президії АН
СРСР та 13 спеціалізованих відділів. Від-
діл математики в цій структурі входив в
секцію фізико-технічних та математич-
них наук. Академіком-секретарем Відділу
математики було обрано М.М. Боголюбо-
ва. Таким чином, він став суміщати три
важливі наукові посади: завідування від-
ділом математики в АН, керівництво ла-
бораторією теоретичної фізики в ОІЯД,
та кафедрою квантової статистики фізич-
ного факультету МДУ.
На початку 60-х Боголюбов розробив
метод квазісередніх, що мало великий
вплив на подальший розвиток статисти-
чної фізики. У 1964-1965 рр. проводили-
ся дослідження за теорією симетрії та
динамічних кваркових моделей елемен-
тарних частинок. Внаслідок досліджень
було утворено динамічну кваркову мо-
дель, яка дозволила систематично опи-
сати як спостережені характеристики
елементарних частинок (магнітні момен-
ти, аксіально-векторні константи слаб-
ких переходів та інше), так і формфакто-
ри адронів. Ці дослідження дали по-
штовх для розвитку сучасних кваркових
моделей елементарних частинок.
У 1965 р. М.М. Боголюбова було об-
рано директором ОІЯД. З обранням Бо-
голюбова на посаду директора інститут
вступає в новий етап свого розвитку – в
етап широкого наукового співробітницт-
ва з відомими інститутами світу [2].
У кінці 60-х років в Києві зводився
комплекс приміщень Інституту теоре-
тичної фізики АН України. До 1970 р.
інститут було добудовано та включено
в реєстр діючих наукових організацій
АН України, директором було призна-
чено М.М. Боголюбова.
Далі йде період продуктивної твор-
чості М.М. Боголюбова, внаслідок яко-
го досягнуто багато нового, підкорено
величезну кількість вершин, встановле-
но ряд продуктивних взаємовідносин
між світовими інститутами Німеччини,
Угорщини, Польщі, Австрії, США, Ру-
мунії, Норвегії, Франції, Бельгії та Ра-
дянського Союзу. Внаслідок цих відно-
син був зроблений неоціненний внесок
у розвиток теоретичної фізики. Можна з
впевненістю сказати, що ці всі досяг-
нення здобуті завдяки Боголюбову.
Микола Миколайович і сам ніколи
не відрізнявся добрим здоров’ям, і гли-
боко переживав втрату тих, із ким пра-
цював пліч-о-пліч. Так у 1983 р. помер
директор Математичного інституту
імені В.О. Стєклова. У зв’язку з цим
Миколі Миколайовичу доводиться при-
йняти на себе посаду директора Мате-
матичного інституту АН СРСР.
У 1988 р. Боголюбова звільнили з
посади академіка-секретаря Відділу ма-
тематики та від посади директора Ма-
тематичного інституту АН СРСР у
зв’язку з дією указу про максимальний
вік. За статутом його переводять у рад-
ники при президенті Академії наук. Це
було першим ударом.
У 1989 р. М.М. Боголюбова було
звільнено з посади директора ОІЯД та
призначено почесним академіком Ака-
демії наук СРСР. Це було наступним
ударом, адже в свої 80 років Микола
Миколайович продовжував жити лише
завдяки своїй роботі. Відмову від нау-
кових досліджень, яким він присвятив
все життя, Боголюбов не хотів визнава-
ти і тому продовжував працювати за
власним письмовим столом.
Останнє приємне, що трапилося у
житті Боголюбова, було обрання його
дійсним членом Науково-технічного то-
вариства імені Т.Г. Шевченка у Львові.
Микола Миколайович Боголюбов не
просто мав учнів, більшість із яких ста-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 46
ли видатними вченими і організаторами
науки в Україні, він не просто є вчите-
лем і вихователем ряду поколінь фізи-
ків і математиків, а став одним із тих
небагатьох учених, яким вдалося
об’єднати своїх учнів у широко розга-
лужені, винятково продуктивні наукові
школи, що довгий час задавали тон у
фізиці і математиці, і вплив яких через
багато років відчувається й у наш час.
ЛІТЕРАТУРА
1. Боголюбов А.Н. Н.Н. Боголюбов. Жизнь. Творчество / Боголюбов А.Н.; [под общ. ред.
В.Г. Кадышевского]. – Дубна: ОИЯИ, 1996. – 182 с.
2. Боголюбов Н.Н. (мл.) Николай Николаевич Боголюбов. Очерк научной деятельности /
Н.Н. Боголюбов (мл.), Д.П. Санкович // Физика элементарных частиц и атомного ядра. – 1993. –
Т. 24, Вып. 5. – С. 1224-1293.
3. Владимиров В.С. Николай Николаевич Боголюбов и Математика / В.С. Владимиров
// Труды Математического института имени В.А. Стеклова. – 2000. – Т. 228.– С. 7–16.
Руденко А.П., Хорольский А.В. Боголюбов Н.Н. и развитие физико-
математической мысли ХХ века. Сделан своеобразный исторический срез направле-
ний научной деятельности Н.Н. Боголюбова через призму его жизненного пути. Прове-
ден обзор научных школ выдающегося ученого и их значения для современной науки в
целом и отдельных ее отраслей.
Rudenko A.P., Horolski A.V. Bogoljubov N.N. and development of physical and
mathematical thought of the XX-th century. The original historical cut of Nikolai Bo-
golubov’s scientific activity through the prism of his curriculum vitae is done. The review of
Bogolyubov’s scientific schools and their significance for modern science and its separate
branches is conducted.
УДК 625.1 (09)
ПРОФЕСОР О.В. ЛІВЕРОВСЬКИЙ (1867-1951):
ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ
Білик А.Ю.
(Державний економіко-технологічний університет транспорту)
Статтю присвячено характеристиці перших років навчання, формування світо-
гляду і сфери наукових інтересів видатного вітчизняного вченого, інженера-
залізничника О.В. Ліверовського (1867-1951).
Серед вітчизняних залізничників і
взагалі транспортників та будівельни-
ків транспортних комунікацій О.В.
Ліверовський займає особливе місце.
І хоча він не став академіком, однак
його непереборна тяга до знань, лю-
бов до вишукування, проектування і
залізничного будування, які поєдну-
валися у нього з великим працелюбс-
твом і працездатністю, сміливістю,
чіткістю і чесністю, сприяли його на-
уковому зростанню, дозволили йому
завоювати заслужений авторитет се-
ред транспортників світового рівня
останньої чверті ХІХ - першої поло-
вини ХХ століть.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77014 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:06:47Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Руденко, О.П. Хорольський, О.В. 2015-02-15T17:14:37Z 2015-02-15T17:14:37Z 2010 Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст. / О.П. Руденко, О.В. Хорольський // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 41-46. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77014 510+530.1 Зроблено своєрідний історичний зріз напрямків наукової діяльності
 М.М. Боголюбова через призму його життєвого шляху. Проведено огляд наукових шкіл
 видатного вченого та їх значення для сучасної науки в цілому й окремих її галузей. Сделан своеобразный исторический срез направлений научной деятельности Н.Н. Боголюбова через призму его жизненного пути. Проведен обзор научных школ выдающегося ученого и их значения для современной науки в
 целом и отдельных ее отраслей. The original historical cut of Nikolai Bogolubov’s
 scientific activity through the prism of his curriculum vitae is done. The review of Bogolyubov’s scientific schools and their significance for modern science and its separate branches is conducted. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Видатні науковці та інженери Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст. Боголюбов Н.Н. и развитие физико-математической мысли ХХ века Bogoljubov N.N. and development of physical and mathematical thought of the XX-th century Article published earlier |
| spellingShingle | Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст. Руденко, О.П. Хорольський, О.В. Видатні науковці та інженери |
| title | Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст. |
| title_alt | Боголюбов Н.Н. и развитие физико-математической мысли ХХ века Bogoljubov N.N. and development of physical and mathematical thought of the XX-th century |
| title_full | Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст. |
| title_fullStr | Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст. |
| title_full_unstemmed | Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст. |
| title_short | Боголюбов М.М. та поступ фізико-математичної думки ХХ ст. |
| title_sort | боголюбов м.м. та поступ фізико-математичної думки хх ст. |
| topic | Видатні науковці та інженери |
| topic_facet | Видатні науковці та інженери |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77014 |
| work_keys_str_mv | AT rudenkoop bogolûbovmmtapostupfízikomatematičnoídumkihhst AT horolʹsʹkiiov bogolûbovmmtapostupfízikomatematičnoídumkihhst AT rudenkoop bogolûbovnnirazvitiefizikomatematičeskoimyslihhveka AT horolʹsʹkiiov bogolûbovnnirazvitiefizikomatematičeskoimyslihhveka AT rudenkoop bogoljubovnnanddevelopmentofphysicalandmathematicalthoughtofthexxthcentury AT horolʹsʹkiiov bogoljubovnnanddevelopmentofphysicalandmathematicalthoughtofthexxthcentury |