Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.)
У статті розглядається технічне устаткування кондитерської промисловості від зародження галузі до індустріалізації 30-х років. Окремий акцент зроблено на специфіці кондитерської промисловості та її обладнання. В статье рассматривается техническое оснащение кондитерской промышленности от зарождения о...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77035 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.) / О.О. Коцюбанська // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 2. — С. 57-63. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859988315343683584 |
|---|---|
| author | Коцюбанська, О.О. |
| author_facet | Коцюбанська, О.О. |
| citation_txt | Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.) / О.О. Коцюбанська // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 2. — С. 57-63. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | У статті розглядається технічне устаткування кондитерської промисловості від зародження галузі до індустріалізації 30-х років. Окремий акцент зроблено на специфіці кондитерської промисловості та її обладнання.
В статье рассматривается техническое оснащение кондитерской промышленности от зарождения отрасли до индустриализации 30-х годов. Отдельный акцент сделан на специфике кондитерской промышленности и ее оборудования.
The paper is devoted to technical equipping of the confectionery industry from the beginning of this branch to the industrialization process of 30-th years.Also we accentuate the specific character of confectionery industry and it equipment.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:30:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 57
теріально-господарської бази інституту і селища після зняття німецької окупації.
Panina E.A. «Askania Nova» in the evacuation and reevakuatsion events (1941–1945). In an
overview article describes how to create and operate on the territory of the Ukrainian Council for
Evacuation Soviet of people komissars USSR. Analysis of documents stored in the departmental ar-
chives of the Institute of Livestock steppe areas «Askania Nova» them. MF Ivanov - National Research
Center for Genetic selection UAAS relating to the recovery of material and economic base of the insti-
tution and the village after the withdrawal of the German occupation.
УДК 664-058.234(477-25)18
РОЗВИТОК ОБЛАДНАННЯ КОНДИТЕРСЬКОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
(до індустріалізації 30-х рр. ХХ ст.)
Коцюбанська О.О., аспірантка
(Національний університет харчових технологій)
У статті розглядається технічне устаткування кондитерської промисловос-
ті від зародження галузі до індустріалізації 30-х років. Окремий акцент зроблено
на специфіці кондитерської промисловості та її обладнання.
Технічне оснащення кондитерської га-
лузі відносно інших галузей промисло-
вості почалося пізно, скоріше за все, по-
чатком його слід вважати кінець 70-х –
80-ті роки ХІХ століття [12-15]. Хоча і
до цього періоду зустрічаються пооди-
нокі випадки на кшталт одеської фабри-
ки братів Крохмальникових [19, с.85]
(1820 р.), першої кондитер-
ської фабрики на теренах
Російської імперії. Інтенси-
вний розвиток галузі був
обірваний громадянською
війною. І продовжився ли-
ше у 20-х роках ХХ століт-
тя, в період НЕПу, період
для галузі дуже складний та
суперечливий. В контексті
індустріалізації 30-х років ко-
ндитерська галузь проходить
значну реорганізацію виробництва. Ство-
рюються відповідні НДІ та лабораторії при
заводах, технологічні процеси у кондитер-
ському виробництві нарешті починають
розглядати з наукової точки зору. Систе-
мне дослідження цих процесів, як склад-
ного конгломерату фізичних та біохіміч-
них перетворень, зумовлюють появу пер-
ших технологічних схем. Створюються
уніфіковані рецептури, апаратурні лінії.
Проводиться заміна застарілого обладнан-
ня на фабриках, збільшення ринку збуту у
всесоюзних масштабах спрямовує галузь
на підвищення потужності та виробітку.
Таким чином, саме у поданих нами
хронологічних межах можна простежи-
ти складні метаморфози,
шляхом яких напівдомашнє
виробництво невеличких
масштабів перетворилося
на складну, жорстко струк-
туровану індустрію.
Кондитерське ремесло –
річ суто міська. Специфіч-
ність сировини – цукор, па-
тока, какао-боби, какао-
масло, прянощі, есенції, су-
хофрукти – все це поклада-
ється на можливості міст, як перехресть
торгівлі. Достатньо висока ціна – що ви-
магає певного рівня забезпеченості насе-
лення і логічно знаходиться у прямій за-
лежності від його підйомів та спадів.
Вибагливість смаків публіки та широкий
спектр соціальної зорієнтованості, що сприяє
розширенню асортименту, з’являється
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 58
потроху – по мірі того, як розширення
об’ємів, становлення промислового спо-
собу виробництва дає змогу дещо знизи-
ти ціну. Не буде зайвим припустити, що
поява кондитерської промисловості слу-
гує відносним показником повернення
грошових потоків та зростання ролі дано-
го міста. Таким чином, маємо найбільші
міста – промислові й торгові центри – в
яких акумулюються достатні ресурси, аби
малі цукерні перетворилися на промисло-
ві підприємства. І невеличкий ореол на-
вколо них, що вміщує напівкустарні і ку-
старні підприємства. Далі від центрів
осередки кондитерської промисловості не
зникають, та існують у вигляді цукерень
із фактично домашнім способом вироб-
ництва, навіть у невеличких містечках.
В 50-х роках ХІХ ст. більшість вироб-
ництва представляла собою мережу неве-
ликих крамниць, що поєднували виробни-
цтво та продаж [16, с.5-7]. Ринок збуту був
дуже вузьким, вироби виготовлялися за
домашніми схемами у малих кількостях
[5,с.2;16, с.7]. Особливо інтенсивно почала
розвиватися кондитерська промисловість
Харківської губернії [10, c.12-25].
З 70-х років ситуація починає потроху
змінюватися. Починає з’являтися перше,
хоч і примітивне обладнання.
Карамель та помадкові цукерки виго-
товлялися за допомогою ручних пресів,
уварювання карамельної маси проходило
у відкритих варочних котлах, виготов-
лення печива та решти борошняних кон-
дитерських виробів не відрізнялося від
домашнього. Засновуючись на архівних
матеріалах та інших джерелах, ми спро-
бували проаналізувати технологію виго-
товлення карамелі кінця ХІХ століття.
Патока зберігалася у бочках, та підйо-
мником подавалася до цехів, де вручну
завантажувалася в ті чи інші апарати.
Начинка варилася у відкритому вароч-
ному котлі до кінцевої вологості та
щільності. Така варка не потребувала
підготовчих апаратів (змішувачів), так як
уся сировина легко завантажувалася у
відкриті котли [7, с.42;1, с.83-84]. Так
само, у відкритому варочному котлі ува-
рювалася карамельна маса.
Охолодження готової карамельної ма-
си проводилося на мармурових столах,
що представляли з себе дерев’яну чи ме-
талеву основу, для якої кришкою слугу-
вала мармурова плита товщиною 80-120
мм. Розміри самого стола були приблиз-
но два до одного метра.
Готова гаряча карамельна маса виливала-
ся з котла на таку плиту і поступово, дуже
повільно віддавала своє тепло мармуру. Час
від часу масу перегортали. Такий спосіб ве-
льми незручний через значні витрати часу,
бо в процесі роботи мармур нагрівається
настільки, що не може виконувати охоло-
джуючу функцію[7, с.78].
Потім вручну формується карамельний
пиріг – заготовка, усередину якої заливають
начинку. Далі йде витягування карамельних
жил – вручну, на гарячому, обгорнутому
тканиною столі. Після витяжки жили доста-
тньої довжини її обрізають ножицями і
швидко (для збереження пластичності) пе-
редають на формування. Формування про-
водили за допомогою пресів, які поділялися
на ручні, ножні і гвинтові.
Ручні преси складаються з двох чавун-
них дощок, з’єднаних шарнірами. Обидві
дошки мають відфрезеровані на кінцях
канавки, діаметр яких відповідає розмі-
рам карамелі. Верхня дошка має рукоят-
ку, котрою при роботі притискають вер-
хню частину до нижньої. Від карамель-
ної жили ножицями відрізають шматок,
рівний довжині довгої дошки преса.
Шматки складають на нижню дошку по-
перек канавок та притискають нижню
частину до верхньої. Гострі краї канавок
розрізають жилу на окремі карамельки.
Користування даним обладнання потре-
бувало значної фізичної сили та витри-
валості. Формування не можна закінчи-
ти, доки не буде використана уся загото-
вка, адже маса втратить пластичність.
Гвинтові преси мали більшу потуж-
ність, і потребували менше зусиль. Піс-
ля формування карамель або робітника-
ми, або транспортером подавалася на
столи, де її вручну загортали [7, с.80].
Зростання попиту та розгортання масш-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 59
табів виробництва скеровують подаль-ший
розвиток машинобудування. Проте рівня,
достатнього, аби забезпечити потреби віт-
чизняної промисловості, воно не досягає.
Цей факт знаходить відображення і в пра-
цях сучасників. Так, у 1919 році, в книзі
«Послевоенные перспективы русской
промышленности» [4, с.19], її автор, про-
фессор Гриневецький В.І., зазначає: «Важ-
нейший элемент, машины для промыш-
ленности, из общего потребления 1912 го-
да, в сумме около 217 млн руб, были по-
крыты в 58 % иностранным ввозом».
Основними постачальниками обладнання
кондитерської галузі були: “Леман” (Герма-
нія); “Франке” (Германія); “Фолькмар-
Геніг” (Германія); “Саві” (Франція); “Рей-
хе” (Германія); “Бекер” (Англія).
На теренах Російської імперії напочат-
ку ХХ століття виготовленням конди-
терського обладнання займався лише
єдиний завод – завод. А. Єфімова в Мос-
кві [9, с.122]. Його вироби були досить
розповсюдженими, проте власники кон-
дитерських фабрик все одно віддавали
перевагу іноземним зразкам.
Лідером виробництва кондитерського
устаткування була фабрика Лемана у
Дрездені, яка заслужено вважалася ліде-
ром з продажу кондитерського обладнан-
ня у Европі. Заснована у 1834 році, фаб-
рика здобула визнання на багатьох про-
мислових виставках, зокрема у Москві
1872-го року, Амстердамі 1884 року, Па-
рижі 1900-го [18, див.додатки до справи-
Каталог «Леман-Дрезден» за 1925 р.].
Устаткування фабрики охоплювало
широкий спектр обладнання. Також ве-
ликою популярністю користувалися апа-
рати французького виробника Саві. Зок-
рема фабрика Жоржа Бормана в Харко-
ві, безумовно одна з найбільших конди-
терських фабрик на території України,
була фактично повністю укомплектована
його апаратами.
Обладнання карамельного та монпа-
сейного виробництва представлено ма-
шинами заводів Франке, Лемана, Саві та
Єфімова. В архівних матеріалах фігу-
рують наступні види устаткування:
• Ручні преси для монпас’є та караме-
лі (Єфімов, Франке).
• Гвинтові преси (Єфімов, Франке).
• Решітки для різки карамелі (Єфімов,
Франке).
• Рольні машини. Приводилися в дію
як від мотору, так і від ручного зусилля.
Особливо розповсюдженими були ма-
шинки для монпасє «Смесь», дуже типо-
ві для маленьких майстерень. Вони
складалися зі станку з двома гофровани-
ми валами, що приводилися до дії вруч-
ну. Також були розповсюджені машини
для прокочування та різки карамелі
«Му» (сучасна назва – ірис). Ці машинки
закріплювалися на столах, та складалися
з дерев’яної рухливої плити, на котру
вміщувалася карамель, прокатного та
ножового валів. Карамельна маса, про-
ходячи крізь прокатний вал, отримувала
потрібну товщину, а ножовим валом
розрізалася на частки заданої величини.
Цей пристрій також приводився до дії
вручну. Виробіток подібних пристроїв
становив 25-30 кг на годину.
• Котли для закатування драже, дра-
жировочні машини (Леман, Франке,
Єфімов). Котли були з паровим опалю-
ванням та без.
• Гуміровальні машини (Франке, Леман).
• Егалізір-машини. Слугували для виго-
товлення валків з карамельної маси, утво-
рюючи єдину по всій довжині щільність.
• Млини для розмелювання рафінаду;
цукрової пудри (Франке, Леман).
• Котли для варки карамельної маси з
чугунними паровими рубашками. На ве-
ликих фабриках також зустрічалися пе-
рші моделі вакуум-апаратів- «Еxelsior»
заводу Фолькмар-Геніг. Використання
розрідженого повітря дозволяє знизити
точку кипіння, що попереджує розкла-
дання цукру та хімічні зміни у інших ви-
дах сировини. Апарати випускалися міс-
ткістю 100 або ж 150 л.
Обладнання для виготовлення зефіру
та пастили представлено заводами Ефі-
мова, Лемана, Саві: машина для збиван-
ня білку. Конструкція цих машин була
дуже проста. Мідний котел та щітка з
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 60
довгою наруччю, що приводилася до дії
або вручну, або від пасового приводу;
протирочна машина з під’ємним бараба-
ном; машини для збивання пастили та
зефіру. Зустрічалися як фабричні, так і
саморобні; протирочні машини для яб-
лук, абрикосового і яблучного пюре.
Складалися з циліндричного сосуду з сі-
тчастим відокремлюваним дном. Проти-
рання продуктів проводилося за допомо-
гою двох щіток, приведених у дію меха-
нічним приводом; машини для збивання
помадки. Представляли з себе мідну чашу
із системою обертових ножів всередині,
над чашею – зрошувальна система для
охолодження маси, рідше – вентилятор.
Обладнання для виготовлення шоко-
ладу (представлені заводами Саві, Єфі-
мова, Лемана, Франке): какаобдирні ма-
шини. Складалися з приймальної ворон-
ки, дробильної вальцовки, сортувального
сита та вентилятору для видалення кака-
овелли та пилу. Принцип роботи даної
машини з деякими поліпшеннями вико-
ристовується і в сучасній кондитерській
промисловості; меланжери, ручні та ме-
ханічні; вальцовки. Як правило, конс-
трукція їх складалася з трьох або чоти-
рьох гранітних валів. Проте була і більш
ефективна модель, що належала заводові
Лемана – це трьохвальна вальцовка з ча-
вунними валами та водним охолоджен-
ням; мішалки різного роду; машини для
протирання шоколаду; Машини для ви-
далення пухирців повітря з шоколадної
маси; ручні та гідравлічні преси для від-
жимки какао-масла; парові столи різних
конструкцій; теплові шафи для шоколаду;
машини для чистки та поліровки шокола-
дних форм; машини для виготовлення
борошнистих кондитерських виробів: 1)
Тістомісильна машина (Єфімов); 2) Мі-
шальні машини різних конструкцій. Зу-
стрічається вертикальна – для здобного
та легкого тіста (Єфімов), та циліндрична
– для твердих бісквітів; 3) Машини для
прокатки, різки та штампування бісквітів;
4) Печі різних конструкцій. Серед них
найбільш оптимальними являлися патен-
товані печі неперервної дії англійської
фірми Беккер. проте вироблялися печі
неперервної дії і заводом Єфімова.
Ціни на обладнання мали великий
розбіг, і, звичайно, коливалися в першу
чергу в залежності від його складності.
Так, наприклад, прес для монпас’є Фра-
нке коштував 28 рублів, машина для ви-
готовлення ірису (карамель «Му») – 400
руб, машини для виготовлення помадки
– 1020-1500 руб.
Звичайно, навіть за наявності цього об-
ладнання, частка ручної праці продов-
жувала лишатися великою. Не був меха-
нізований процес відливання цукерок, від-
сутні загортальні машини. Саме поняття
технологічної лінії ще не було усвідом-
лене. Так само не було і наукового підходу
до виготовлення кондитерських виробів.
Проте переобладнання галузі, поступовий
відхід від домашніх схем, ускладнення
технологічних процесів саме по собі по-
ступово створювало умови, за яких за-
стосування наукового підходу необхідне.
В масштабах великого виробництва вияв-
лення необхідних температурних режимів,
розуміння хімічних та фізичних процесів,
що відбуваються при перетворенні сирови-
ни у готовий виріб стає нагальною потре-
бою галузі. Адже збій у виробництві тепер
означає великі втрати, псування дорогого
обладнання та простої. Питання наукового
підходу також ставить перед кондитерсь-
кою промисловістю питання підготовки ка-
дрів. Адже більшість працівників, включа-
ючи адміністрацію, не мала навіть технічної
освіти, тоді як вказаний нами процес вима-
гав не тільки освіти технічної, але і вузько-
спеціалізованої.
Однак природне поетапне формування
нового, індустріального обличчя конди-
терської галузі було перервано грома-
дянською війною. Згодом даний процес
знайшов інше відображення в стрибко-
подібному перетворенні за допомогою
командно-адміністративних методів.
З огляду на історичні реалії, немає сен-
су зосереджуватися на 20-х роках. Не-
зважаючи на поступову стабілізацію
становища, воно водночас впритул до
1929-30 року не було настільки благопо-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 61
лучним, аби підприємства могли дозво-
лити собі купівлю новітнього обладнан-
ня. Так, відлік підйому промисловості
можна покласти з 1921 року, проте на-
копичення виробничих і фінансових сил,
встановлення певних принципів держав-
ного регулювання, форм та методів ор-
ганізації промисловості створюють до-
статньо хаотичну картину, кінцевий
продукт якої викристалізувався лише в
тридцятих роках [10, с.3].
10 жовтня 1930 року на базі підпри-
ємств місцевої промисловості [3, с.2], що
входили до низки різноманітних трестів
(наказ № 289 від 28 вересня) було ство-
рено Укркондоб’єднання (УКО). Голо-
вою УКО був призначений Сабуров О.С.
В статуті УКО його функції визнача-
ються як “планування, регулювання та
керівництво кондитерською, макарон-
ною та крохмало-паточною промислові-
стю”. Згідно загального напрямку дер-
жавної політики, новостворене УКО на-
ділили широким колом повноважень та
обов’язків. Уся сфера промислових від-
носин була ними охоплена. Зокрема, до
обов’язків УКО входили і дослідження
та проведення технічної реконструкції і
раціоналізації [6, с. 4-7; 11, с.2-18].
Характеризуючи становище у галузі, і
зокрема у виробництві карамелі, Малінін
В. пише, що реконструктивний період у
кондитерській галузі пов’язаний з по-
всякчасним введенням машин та апара-
тів в усі фази виробництва. Спочатку
для реконструйованих кондитерських
фабрик єдиним джерелом обладнання
були іноземні фірми. Але на шляху до
позбавлення від іноземної залежності
радянська машинобудівна промисловість
на основі новітніх, обраних кондитерсь-
кою промисловістю моделей, створила
базу для виготовлення найбільш потріб-
них для масового виробництва машин та
апаратів. «С этого момента – наголошує
Малінін – механизация карамельного
производства стала на твердые ноги и в
настоящее время карамельная фабрика
не мыслится без вакуум-апаратов, ли-
нейных и заверточных машин и прочих
механизмов. К началу второй пятилетки
машиностроение настолько выросло, что
полностью снабжает карамельные фаб-
рики вакуум-аппаратами, карамельними
и начиночными автокеглями, тянульны-
ми машинами, линейными агрегатами,
охлаждающими транспортерами, завер-
точными машинами и всем прочим по-
дсобным оборудованием» 7, с. 2].
Так, дійсно, тенденції до заміни іноземного
обладнання власним намітилися, проте чи
були вони дійсно такими потужними?
Першим способом перевірки слів авто-
ра буде його власний підручник, адже
створюючи таку книгу, він має зупини-
тися на сучасних та найоптимальніших
зразках обладнання.
Поступово розбираючи стадії техноло-
гічного процесу, ми бачимо трошки іншу
ситуацію. Говорячи про карамельні ва-
куум-апарати, автор розглядає два осно-
вних типи – періодичної та безперервної
дії. В якості прикладу вакуум-апаратів
періодичної дії він наводить вакуум
апарат англійської фірми «Беккер-
Перкінс», безперервної – німецької «Фо-
лькмар-Геніг». Враховуючи жорсткі іде-
ологічні засади того часу, якби існував
радянський аналог достатньої якості, ав-
тор в першу чергу звернув би увагу на
нього. Так, характеризуючи тянульні
машини, він негайно наводить приклад
тянульної машини виробництва Боль-
шевського заводу, і другий – знову «Бе-
ккер-Перкінс». Згадує він і автокеглі
(себто прилади, що відповідають за
створення так званого «карамельного
пирога», цупкої маси, в яку згодом вмі-
щують начинку) Большевського заводу.
З формовочних машин – Гебель, Пауль,
Франке та Роост, американський «Ро-
мер» та німецький «Кунстнер». Із загор-
тувальних машин – загортувальна ма-
шина Гензеля [3, c. 20-91].
Розглядаючи технологію виробництва
цукерок з книги «Технология кондитер-
ського производства», зустрічаємо ана-
логічну ситуацію. У описі обладнання –
збивальна машина «Беккер-Перкінс»,
проте згадується і про механізацію у
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 62
1933 році фабрикою «Рот-Фронт» розма-
зних цукерок. В дослідній майстерні цієї
фабрики побудована також машина для
нарізки м’яких цукерок. Раніше ця опе-
рація проводилась вручну.
Переходячи до технології обробки какао,
знаходимо машини відомих німецьких
фірм – Лемана та Бауермейстера. Зокрема,
до них належать сортувальна машина Бау-
ермейстера, прес для какао Лемана та дро-
бильна машина Бауермейстера [2].
Також в підручнику представлена коншу-
вальна машина Лемана. Та, якщо порівняти
Леманівський каталог та підручник, стає
зрозуміло, що машина, представлена на ма-
люнку – стара модель 1925 року.
Проте важко заперечити тому, що саме
ці дві фірми завжди були флагманами у
постачанні обладнання кондитерської
галузі. Принцип вальцьового млина для
розмолу какао-крупки Бауермейера ви-
користовується і досі, що легко встано-
вити, відкривши будь-який сучасний
підручник з технології кондитерського
виробництва [8, с. 87].
Цікавий казус, також віднайдений на-
ми під час вивчення архівних докумен-
тів. У своїй книзі інженер Малінін стве-
рджує, що одним із досягнень радянської
влади є впровадження у промислові про-
цеси вакуум-апаратів. Як приклад, він
наводить вперше випущений у 1925 році
вакуум-апарат «Ексцельціор», яким не-
гайно була устаткована радянська кон-
дитерська промисловість. Проте, якщо
ми відкриємо «Материалы по оценке
фабрик и заводов Харьковской губер-
нии», випущеної ще у 1917 році [9, с.
134], а зокрема більшість даних, наведе-
них в книзі, стосується 1910 року, то в
переліку обладнання одразу ж декількох
харківських фабрик ми знайдемо ваку-
ум-апарат «Ексцельціор». Якщо б річ
йшлася про конкретну модель, то можна
було припустити лише прикру помилку,
або недостатність даних. Проте інженер
Малінін наполягає, що до 1925 року ва-
куум апаратів в кондитерській промис-
ловості не було взагалі.
Таким чином, матеріали радянських
часів, хоч і мають цінність як джерело,
проте потребують ретельного критично-
го аналізу. Особливо це стосується 30-х
років. Основним досягненням 30-х років
слід вважати перш за все власне велику
роботу, проведену з механізації вироб-
ництва, зменшення частки ручної праці,
збільшення його потужностей. Проте
про повну заміну іноземного обладнання
вітчизняним, говорити не можна.
Незаперечним фактом є те, що коман-
дно-адміністративна система змогла,
спираючись на власні, специфічні мето-
ди контролю промисловості, підняти за-
гальний рівень виробництва до великих
обсягів, вивести українські підприємства
на новий, індустріальний рівень розвит-
ку. Проте багаторічна ізоляція від євро-
пейського ринку, від загального руху на-
уково-технічного прогресу стала причи-
ною тотального відставання як в галузі
машинобудування, так і технологій.
ЛІТЕРАТУРА
1. Авдеичев И.Н. Производство фруктово-
ягодной карамели и монпасье.– М.Л.: Снабиздат
ВЦИК, 1934г. – 139 с.
2. Авдеичев И.Н. Технология кондитерского
производства. М.Л.: Пищепромиздат–Снабиздат
ВЦИК, 1936. – 584 с.
3. Акты о передаче фабрик Укркондтреста Гла-
вконду Наркомпищеторга СССР 1934 // ЦДАВО:Ф.
№786.– Оп. 4. Спр. 4. – арк. 5-142.
4. Гриневецкий В.И. Послевоенные перспективы
одесской промышленности. – Х.: ДНАБ, 1919. – 209 с.
5. Дело о выдаче свидетельств на право содержания
кондитерских и ресторанов от 18 декабря 1856 года .//
Державний архів м. Києва: Ф.17. Оп. 4. арк. 2-5
6. Ликвидационный отчет Укркондтреста 1934-35
гг. // ЦДАВО: Ф. № 786, Оп.4. Спр. 14––арк. 4-155.
7. Малинин В. Апараты и машины карамельного
и монпасейного производства. – М.: Снабтехиздат
тип. им. Лоханова,1934 г. – С. 3-78.
8. Маршалкин Г.А. Технологическое оборудование
кондитерських фабрик. – М.: Издательство «Легкая и
пищевая промышленность», 1984 г.– С. 7-109.
9. Материалы по оценке фабрик и заводов Харьков-
ской губернии – ХVIII-8а, Том IV–ДНАБ – С. 121-134.
10. Обзор развития промышленности Харьковской
губернии за 1875 год // Центральний Державний істо-
ричний архів: Ф. 090.– оп.1, од.зб. 1– арк. 12-25
11. Отчет УКО за особый квартал 1930 г. //
ЦДАВО: Ф. 786. – оп. 3, справа 8.–– арк. 2-39
12. Отчет Киевского губернатора за 1884 год //
Центральний Державний історичний архів: Ф.442.–
оп. 538, од. зб. 200. – арк.2-6.
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 63
13. Отчет Киевского губернатора за 1887 год //
Центральний Державний історичний архів.: Ф.442,
оп. 541, од.зб. 144.–арк.55-58
14. Отчет Киевского губернатора за 1888 год //
Центральний Державний історичний архів.: Ф. 442,
оп. 542, од. зб. 18.– арк. 23-25
15. Отчет Киевского губернатора за 1890 год //
Центральний Державний історичний архів: Ф. 442,
оп. 544, од. зб. 29 – арк. 20-21.
16. Прошение разных лиц о выдаче свидетельств
на право торговли .// Державний архів м. Києва: Ф.
17. оп. №4–1851-1852г.– арк. 2-8.
17. Соколов А. Я. Продовольственное машиност-
роение в СССР за 40 лет (1917-1957). – М.: Госпо-
литиздат, 1958. – 453 с.
18. Справа про надання субсидії кондитеру Під-
галичу Владиславу на розширення цукерні в м.
Львові // Державний архів Львівської області: Ф.
№ 165, Оп. № 9, № 178. – арк. 4-45.
19. Филатов К.Е. Основные этапы развития пи-
щевой промышленности. Под ред. Шатхана. –
М.,1965. – 200 с.
Коцюбанская О.А. Развитие оборудования кондитерской отрасли Украины (до индустриали-
зации 30-х годов ХХ в.). В статье рассматривается техническое оснащение кондитерской
промышленности от зарождения отрасли до индустриализации 30-х годов. Отдельный
акцент сделан на специфике кондитерской промышленности и ее оборудования.
Kcubanska O.O. Development of the equipping of the confectionery industry branch (to the industri-
alization process of 30-th years XX c.). The paper is devoted to technical equipping of the confec-
tionery industry from the beginning of this branch to the industrialization process of 30-th years.
Also we accentuate the specific character of confectionery industry and it equipment.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77035 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:30:20Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Коцюбанська, О.О. 2015-02-16T14:54:52Z 2015-02-16T14:54:52Z 2010 Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.) / О.О. Коцюбанська // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 2. — С. 57-63. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77035 664-058.234(477-25)18 У статті розглядається технічне устаткування кондитерської промисловості від зародження галузі до індустріалізації 30-х років. Окремий акцент зроблено на специфіці кондитерської промисловості та її обладнання. В статье рассматривается техническое оснащение кондитерской промышленности от зарождения отрасли до индустриализации 30-х годов. Отдельный акцент сделан на специфике кондитерской промышленности и ее оборудования. The paper is devoted to technical equipping of the confectionery industry from the beginning of this branch to the industrialization process of 30-th years.Also we accentuate the specific character of confectionery industry and it equipment. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Історія галузей і підприємств Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.) Развитие оборудования кондитерской отрасли Украины (до индустриализации 30-х годов ХХ в.) Development of the equipping of the confectionery industry branch (to the industrialization process of 30-th years XX c.) Article published earlier |
| spellingShingle | Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.) Коцюбанська, О.О. Історія галузей і підприємств |
| title | Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.) |
| title_alt | Развитие оборудования кондитерской отрасли Украины (до индустриализации 30-х годов ХХ в.) Development of the equipping of the confectionery industry branch (to the industrialization process of 30-th years XX c.) |
| title_full | Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.) |
| title_fullStr | Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed | Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.) |
| title_short | Розвиток обладнання кондитерської галузі України (до індустріалізації 30–х рр. ХХ ст.) |
| title_sort | розвиток обладнання кондитерської галузі україни (до індустріалізації 30–х рр. хх ст.) |
| topic | Історія галузей і підприємств |
| topic_facet | Історія галузей і підприємств |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77035 |
| work_keys_str_mv | AT kocûbansʹkaoo rozvitokobladnannâkonditersʹkoígaluzíukraínidoíndustríalízacíí30hrrhhst AT kocûbansʹkaoo razvitieoborudovaniâkonditerskoiotrasliukrainydoindustrializacii30hgodovhhv AT kocûbansʹkaoo developmentoftheequippingoftheconfectioneryindustrybranchtotheindustrializationprocessof30thyearsxxc |