С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин

У статті представлені результати історико-наукового дослідження співпраці на науковій ниві двох талановитих вчених у галузі агрохімії та ґрунтознавства С.П. Кулжинського та К.К. Гедройца. В статье представлены результаты историко-научного исследования сотрудничества на научной ниве двух талантливых...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Питання історії науки і техніки
Дата:	2010
Автор:	Черниш, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Теми:	Видатні науковці та інженери
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77050
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин / О.О. Черниш // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 54-60. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859823174784385024
author	Черниш, О.О.
author_facet	Черниш, О.О.
citation_txt	С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин / О.О. Черниш // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 54-60. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Питання історії науки і техніки
description	У статті представлені результати історико-наукового дослідження співпраці на науковій ниві двох талановитих вчених у галузі агрохімії та ґрунтознавства С.П. Кулжинського та К.К. Гедройца. В статье представлены результаты историко-научного исследования сотрудничества на научной ниве двух талантливых ученых в отрасли агрохимии и почвоведения С.П. Кулжинского и К.К. Гедройца. In article results of historical and scientific research of two talented scientists - S.P. Kulzhinsky and K.K. Gedrojts – which have cooperated in agrochemistry and soil science are presented.
first_indexed	2025-12-07T15:27:15Z
format	Article
fulltext	ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 54 УДК 378.1:63:63.001.5 (091) С.П. КУЛЖИНСЬКИЙ ТА К.К. ГЕДРОЙЦ: З ІСТОРІЇ ТВОРЧИХ ВЗАЄМИН Черниш О.О., канд .іст. наук (Центр аграрної історії ДНСГБ НААНУ) У статті представлені результати історико-наукового дослідження співпраці на науковій ниві двох талановитих вчених у галузі агрохімії та ґрунтознавства С.П. Кулжинського та К.К. Гедройца. Перші десятиріччя ХХ століття ста- ли роками заснування більшості сільсь- когосподарських дослідних станцій України. До них відноситься й Носівська селекційна дослідна станція Чернігівсь- кого інституту АПВ УААН, яка у 2011 р. святкуватиме свій 100-літній ювілей. Організована у червні 1911 року вона за період свого існування стала широко ві- домою не лише в нашій країні, а й за її межами. Серед імен, які принесли їй славу ще в перші роки діяльності, в першу чер- гу, слід назвати Костян- тина Каетановича Гед- ройца та Сергія Панте- леймоновича Кулжинсь- кого, які саме завдяки своїй творчій співпраці досягли чималих результатів в аграрній науці та практиці. Величезний внесок у наукові дося- гнення станції, які збагатили агрономі- чну науку, зробив її засновник та пер- ший директор Сергій Пантелеймонович Кулжинський. Він народився в м. Пол- таві 26 жовтня (за старим стилем) 1880 року в родині службовця. Середню освіту здобув у Харківській класичній гімназії в 1900 році, а вищу – у 1907 році в Київському політехнічному ін- ституті (КПІ), де вчився на агрономіч- ному відділенні. Слід звернути увагу на те, що КПІ з самого початку існування став визнач- ним центром підготовки висококвалі- фікованих наукових і педагогічних кад- рів. Цьому значною мірою сприяв ви- кладацький склад, сформований з тала- новитих вчених та педагогів. Так, у ро- ки навчання С.П. Кулжинського (1903- 1907) на агрономічному відділені пра- цювали такі видатні особистості, як професори Д.І. Мендєлєєв, Ю.М. Ваг- нер, Є.П Вотчал, П.Р. Сльотзкін, К.Г. Шиндлер, В.Г. Бажаєв та інші. Першим деканом був один з корифеїв зоо- технічної науки професор М.П. Чирвіський. Стає очевидним, що на формування світогляду майбутнього аграрія, який спрямував свою творчу дія- льність на дослідження аг- ротехніки та агрохімії сіль- ськогосподарських культур величезний вплив поряд з іншими мав видатний фахівець у цій галузі професор П.Р. Сльозкін, який працював над про- блемами родючості ґрунтів, систем удобрення полів, агрохімії зернових культур. Він тривалий час керував ка- федрою землеробства і читав для сту- дентів агрономічного відділення КПІ курс лекцій із загального землеробства. Цікавим є той факт, що саме у рік всту- пу С.П. Кулжинського до КПІ ординар- ним професором по кафедрі землеробс- тва Київського політехнічного інститу- ту згідно з клопотанням Ради та згоди Міністра фінансів був призначений П.Р. Сльозкін. Це відбулося 27 березня ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 55 1903 року. На ниві науково-освітньої агрономії він активно співпрацював з відомим вченим, агрономом В.Г. Бажаєвим (1865-1916). До моменту переходу на сільськогосподарське від- ділення КПІ, де він з 1903 року працю- вав професором сільськогосподарської економії та статистики, завідуючим ка- федрою, і, навіть, певний час деканом, В.Г. Бажаєв був земським агрономом в Московській губернії. Його агрономіч- на діяльність з популяризації польового травосіяння на низькородючих ґрунтах дерново-підзолистої зони отримали ви- соку оцінку тогочасних практиків. Як наслідок велика низка господарів в зоні достатнього зволоження почала виро- щувати багаторічні трави і, особливо конюшину. Такий підхід сприяв підви- щенню продуктивності не тільки сіль- ськогосподарських угідь, а й тваринни- цтва. Найбільш відомою була розробка В.Г. Бажаєва, яка отримала назву «во- локоламська сівозміна». Суть її поляга- ла в тому, що вчений пропонував пере- йти від зернового трьохпілля до коню- шинного господарства. Він також про- пагував травопільні сівозміни. У 1903 році в лабораторії органіч- ної технології Київського політехнічно- го інституту також розпочав роботу ви- датний вітчизняний вчений-агрохімік світового рівня, майбутній академік АН УРСР О.І. Душечкін (1874-1956), який дослідив динаміку основних елементів живлення в ґрунті, шляхи підвищення ефективності фосфорно-калійних доб- рив, обґрунтував раціональні методи внесення добрив [1]. По закінченню навчання С.П. Кул- жинському присвоїли звання ученого- агронома, що давало йому право заві- дувати сільськогосподарськими станці- ями, заводами, фермами, займати поса- ди на державній службі. Крім цього ди- плом про закінчення інституту відкри- вав шлях до викладацької роботи у спе- ціальних навчальних закладах [2]. Мо- лодий спеціаліст став викладати у Ні- жинському сільськогосподарському технічному училищі Чернігівської гу- бернії і одночасно вів курс природо- знавства в жіночій гімназії. Разом з цим у 1908-1909 роках С.П. Кул-жинський працював помічником губернського аг- ронома Чернігівського губернського земства, а у 1910 році його призначають повітовим агрономом Уманського пові- тового земства Київської губернії. Ба- жання прийняти активну участь у розв’язанні назрілих невідкладних про- блем сільського господарства з агротех- ніки, насінництва, агрономії, ґрунтознав- ства та інших важливих питань привела С.П. Кулжинського на дослідницьку ро- боту. У 1910-1911 роках він завідував Роменським сільськогосподарським до- слідним полем Полтавської губернії та за сумісництвом працював вченим секрета- рем Роменського повітового сільськогос- подарського товариства. В червні 1911 року С.П. Кулжин- ський став першим директором Носів- ської сільськогосподарської дослідної станції, організованої в цьому ж році за його безпосередньої участі. На цій по- саді беззмінно працював до 1930 року. За 20 років роботи на Носівській сіль- ськогосподарській дослідній станції вчений написав близько 50 наукових праць, а станція під керівництвом Сер- гія Пантелеймоновича в 70 спеціальних виданнях звітів і брошур широко висві- тлювала й пропагувала свою науково- дослідницьку роботу, основною метою якої було поліпшення сільського госпо- дарства. Одночасно впродовж 1911- 1915 років С.П. Кулжинський за суміс- ництвом працював директором мережі сільськогосподарських дослідних уста- нов Чернігівського губернського земст- ва, а також завідував мережею Черні- гівських колективних дослідів з зеле- ним люпиновим, органічними та міне- ральними добривами [3]. Організація мережі сільськогоспо- дарських дослідних установ Чернігів- щини носила своєрідний характер, від- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 56 мінний від інших районів. Це було пов’язано з тим, що, як писав С.П. Кульжинський, район Носівської сільськогосподарської станції лежав на північній границі чорнозему, в перехід- ній зоні, де чорнозем Лісостепу посту- пово переходить в лісові землі, опідзо- лені суглинки та ґрунти Полісся [4]. Саме завдяки цьому унікальному при- роднокліма- тичному рі- зноманіттю ґрунтові об- стеження Московсь- кого ґрунто- вого коміте- ту під керів- ництвом професора М.А. Дімо (1910 р.) ви- ділили в Че- рнігівській губернії бі- льше 20-ти ґрунтових різностей. Для їх обслугову- вання Чернігівським губернським земс- твом при складанні основного плану організації дослідної справи в Чернігів- ській губернії було намічено дві район- ні дослідні станції: Носівська – для чо- рноземів та суглинків й Новозибківська – для піщаних районів. Ще згідно пер- винного плану мережі сільськогоспо- дарських дослідних установ у Чернігів- ській губернії, складеного у 1907 році В.В. Вінером, було заплановано при південній Чорноземній дослідній стан- ції мати хімічну лабораторію. Відпові- дно до цього плану в 1910 році С.П. Кулжинським, який приступив до організації в губернії мережі дослідних полів, був складений план створення південної – Носівської дослідної станції з хімічною лабораторією. Однак, тоді губернське земство змінило цей план у тому сенсі, щоб у чорноземній смузі губернії створити не дослідну станцію, а дослідне поле без хімічної лаборато- рії, передбачаючи, що південь губернії увійде до району діяльності запланова- ної Київської сільськогосподарської обласної станції і саме вона буде обслу- говувати потреби південної сільського- сподарської дослідної мережі Чернігів- ської губернії. Але вже земське зібран- ня сесії 1912 року за особовою доповід- дю № 133 – щодо перетворення Носів- ського дослі- дного поля у сільськогос- подарську ра- йонну дослід- ну станцію постановило організувати при станції хімічну лабо- раторію з двома штат- ними одини- цями хіміка по відділу рільництва та по тютюново- му відділу станції. У 1914 році було розпочато обладнання лабораторії. На- весні цього ж року було запрошено хі- міка Полтавської сільськогосподарської дослідної станції Б.М. Вельбеля, але він не приступив до роботи тому, що пере- йшов на іншу посаду до Воронезької губернії. Щоб не сповільнювати облад- нання хімічної лабораторії було вирі- шено звернутися за допомогою до аг- рохіміка К.К. Гед-ройца, під керівницт- вом якого й було складено детальний план обладнання лабораторії та вегета- ційного будиночка на 500 судин. Крім того, було організовано ще 4 дослідних поля: Макіївське, Глухівське та Чемер- ське. Носівська станція як центральна повинна була вивчати ґрунти району і обслуговувати потреби вищезгаданих дослідних полів. Для здійснення цього плану з осені 1914 року й розпочала пра- цювати вже добре оснащена хімічна ла- бораторія, розташована у 8-ми спеціаль- но обладнаних кімнатах з водогоном, га- Кулжинський С.П. (1880-1947) К.К Гедройц (1872-1932) ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 57 зом та електрикою від динамо та акуму- ляторів. З цього часу бере початок тісне творче співробітництво двох таланови- тих вчених та організаторів дослідної справи Костянтина Каетановича Гед- ройца та Сергія Пантелеймоновича Ку- лжинського. Їх поєднало єдине праг- нення розв’язати ті складні завдання, які стояли перед теорією та практикою агрохімічної науки та потребами сіль- ського господарства. З перших років роботи лабораторії по вивченню ґрун- тових різностей Чернігівської губернії, взаємозв’язку між умовами ґрунтоутво- рення та чутливості до добрив викорис- товувалися наукові напрацювання К.К. Гедройца, який на той час працю- вав старшим фахівцем по сільськогоспо- дарській частині Департаменту земле- робства та науковим співробітником при Сільськогосподарській хімічній лабора- торії Міністерства землеробства і дер- жавного майна, а також науковим спів- робітником Бюро по землеробству та ґрунтознавству Вченого комітету Мініс- терства землеробства у Петрограді. Головну увагу в цей період своєї наукової діяльності К.К. Гедройц зосе- редив, зокрема, на вивченні потреб ґру- нтів у добривах, фосфорнокислому жи- вленню рослин. В деяких своїх роботах висловлював ряд думок й щодо ґрунто- вого розчину, у зв’язку з чим вчений ставив особливі досліди з вивчення впливу на рослини кислот та лугів [5]. Так, наприклад, як писала агроном- хімік носівської хімічної лабораторії Т.Ф. Сухенько, насиченість чорноземів лугами визначалась, способами, описа- ними К.К. Гедройцем та на основі вста- новленого ним положення, що ґрунти, насичені лугами, поглинають їх з нейт- ральних розчинів солей, вивільняючи кислоту, яка потребує для своєї нейтра- лізації луги [6]. В районі діяльності Но- сівської дослідної станції проявлялася слабка дія фосфоритів на зернові куль- тури. У 1916 році в агрохімічній лабо- раторії станції були поставлені досліди з удобренням фосфоритами, які базува- лися на даних К.К. Гедройца, викладе- них у його статті "На каких почвах дей- ствует фосфорит. Почвы насыщенные и ненасыщенные основаниями" та методі, прийнятому в Сільськогосподарській хімічній лабораторії П.С. Косовича в Петрограді, де працював К.К. Гедройц. Після смерті у 1919 році Т.Ф. Сухенко Сергій Пантелемонович запропонував завідувати хімічною ла- бораторією дослідної станції К.К. Гедройцу. Однак громадянська війна в Україні й пов’язані з цим труд- нощі в пересуванні країною та в нала- годженні наукової роботи не дала мож- ливість професору переїхати до Носів- ки. До вступу К.К. Гедройца на посаду інших співробітників не брали і роботи тимчасово не велися. Тільки на початку 1922 року Костянтин Каетанович при- ступив до виконання обов’язків завіду- ючого хімічним відділом, які полягали у загальному керівництві та виконанні ро- біт по з'ясуванню генезису, фізичних властивостей ґрунтів району Носівської станції, а також по вивченню солонців району. Як свідчить ЦДАВО України Костянтину Каетановичу від станції щомісячно виплачувалося, наприклад в січні 1925 року, 60 рублів заробітної платні. Більше мав тільки директор ста- нції С.П. Кулжинський – 110 руб. [7]. При цьому К.К. Гедройц постійно проживав у Петрограді, а на станцію приїжджав тільки в теплу пору року. Під його керівництвом працювали два хіміки – Ф.Н. Германов і В.Г. Бара- новська та три практиканти. Для озна- йомлення з новітніми методами дослі- дження ґрунтів та обговорення програми робіт хімічного відділу на запрошення Інституту з сільськогосподарської дослі- дної справи у Ленінграді Ф.Н. Германов і В.Г. Барановська були відкомандиро- вані до лабораторії професора К.К. Гедройца. До речі, завдяки активній ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 58 діяльності С.П. Кулжинского в наукових колах було організовано широке обгово- рення проекту програми хімічного від- ділу Носівської дослідної станції, скли- кана спеціальна нарада з цього приводу, на якій були вислухані різні точки зору таких авторитетних вчених як професо- ри А.І. Душечкін, К.К. Гедройц та ін- ших. Це питання було винесено на Гу- бернську агрономічну нараду, проведену в 1922 році на самій дослідній станції. Зрештою, за безпосередньої участі Кос- тянтина Каетановича було розроблено і у 1924 опубліковано у виданні Носівсь- кої станції програму робіт агрохімічного відділу, перейменованого так у 1923 р. Всеукраїнською Радою з сільськогоспо- дарської дослідної справи. На думку Н.П. Ремезова, бажання прийнять на себе керівництво агрохімі- чним відділом Носівської сільськогос- подарської станції пов’язано с тим, що К.К. Гедройц «…сам сознавал ограни- ченность возможностей лабораторного и вегетационного методов исследова- ния почв…» і тому мріяв «…перенести свои исследования непосредственно в природу» [8]. За час роботи на цій ста- нції він опублікував понад десять капі- тальних праць. Майже всі вони окрім глибокого теоретичного інтересу хара- ктерні ще й тим, що вивчали потреби місцевого сільського господарства. Так, ґрунти району діяльності дослідної ста- нції характеризувались слабкою дією фосфоритів на зернові культури. К.К. Гедройц глибоко дослідив це пи- тання і виклав результати роботи у сво- їй друкованій праці «К вопросу о при- чинах лучшего использования расте- ниями фосфорнокислых удобрений на полях Носовской с.-х. опытной стан- ции». У районі дослідної станції велике поширення мали солонці та осолоділі ґрунти, і К.К. Гедройц мав чудову мож- ливість для їх вивчення. Свої висновки він опублікував в монографіях "О соло- нцах", "Осолодение почв", "Солонцы, их происхождение, свойства и мелио- рация", де на основі аналітичних та експериментальних даних висвітлив питання походження солодей як проду- кту еволюції солонців. Велику цінність представляють напрацювання вченого, в яких він дає агрономічну інтерпретацію генетичних особливостей ґрунтів Носів- ської станції. Науково-популярний на- рис "Почва как культурная среда для сельскохозяйственных растений. По- чвенные коллоиды и солонцеватость по- чвы" став взірцем того, як дані щодо складу, властивостей та походження ґрунту можуть і повинні використовува- тися для вирішення агрономічних пи- тань. На сторінках цього ж нарису автор аналізує величезну роль конюшини на місцевих ґрунтах, що давно вивчалася на станції, зокрема особисто С.П. Кулжин- ським, який зацікавився цим питанням ще у студентські роки під впливом нау- кових думок його викладачів. З прихо- дом К.К. Гедройца агрохімічному відді- лу вдалося виявити ряд важливих моме- нтів - вплив культури конюшини на по- вітряний і водний режим ґрунту, на ніт- рифікаційну діяльність її та ін. Саме в носівський період своєї на- укової діяльності К.К. Гедройц закінчив найголовніші винятково важливі уза- гальнюючі генетичного характеру пра- ці, які підвели підсумок всім його до- слідженням колоїдних властивостей ґрунтів і в яких він запропонував нову класифікацію ґрунтів, основану на складі ґрунтових поглинутих катіонів – "Учение о поглотительной способности почв" (1922, 1929, 1932, 1933) та "По- чвенный поглощающий комплекс и по- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 59 чвенные поглощенные катионы как ос- нова генетической почвенной класси- фикации" (1925, 1927). Довгий час ви- датний вчений не міг опублікувати свої думки щодо зв’язку між типом ґрунто- утворення і поглинаючим комплексом ґрунту через фінансові проблеми (гро- мадянська війна, розруха в країні). І тільки завдяки Раді Носівської дослід- ної станції та її директору С.П. Кулжинському, які після доповіді К.К. Гедройца взимку 1923 року зага- льним зборам наукових працівників станції, зацікавилися цими питаннями було постановлено надрукувати праці вченого за рахунок коштів станції. Як писав Костянтин Каетанович, він зав- жди отримував підтримку від своїх ко- лег по агрохімічному відділу станції й особливо від її директора у відношенні його наукових досліджень [9]. Лише пі- сля того, як зусиллями українських вчених були опубліковані фундамента- льні праці видатного ґрунтознавця та з їх перекладом на англійську й німецьку мови К.К. Гедройца визнала наукова світова спільнота. З початком у 1930 роках реоргані- заційних змін дослідної справи Украї- ни, коли рішенням відповідних керів- них органів було змінено напрям дослі- джень Носівської дослідної станції, на- віть намагалися перетворити її на опор- ний пункт, С.П. Кулжинський був ви- мушений переїхати до Підмосков'я, де зайняв посаду директора Долгопруд- ненського дослідного поля. Доля знову звела його з К.К. Гедройцем, який за станом здоров'я залишив в кінці 1929 року завідування агрохімічною лабора- торією Носівської станції, а також у квітні 1930 – посаду директора Інститу- ту ґрунтознавства ім. В.В. Докучаєва АН СРСР. Для створення оптимальних умов праці й зменшення нервових на- вантажень К.К. Гедройцу, хворому на серце, було запропоновано очолити аг- рохімічну лабораторію Долгопруднен- ського досвідного поля. Очевидно, од- ним з аргументів на користь обрання Костянтином Каетановичем місця робо- ти стала можливість продовження спів- праці із своїм давнім колегою С.П. Кулжинським. Цей період наукової діяльності обох видатних вчених був та- кож досить результативним, але на жаль досить коротким. У жовтні 1932 року К.К. Гедройц помер. Наступного ж року С.П. Кулжинський залишає директорст- во й переходить на іншу роботу. Отже, як показало проведене істо- рико-наукове дослідження, поєднання на науковій ниві таланту блискучого вченого, глибоко відданого своїй справі дослідника, водночас скромного харак- теру схильного до самозаглиблення, усамітнення, уникнення великих зі- брань із надзвичайною енергійністю та активною життєвою позицією організа- тора дослідної справи забезпечило най- більшу наукову продуктивність. Ре- зультатом цього стали всесвітньо важ- ливі відкриття законів природи, що в свою чергу дали можливість вирішення актуальних проблем практики. ЛІТЕРАТУРА 1. Вергунов В.А. Професор П.Р. Сльозкін (1862-1927 рр.) / УААН, ДНСГБ. – К.: Аграрна наука, 2007. – 180 с. – (Історико-бібліографічна серія ”Аграрна наука України в особах, до- кументах, бібліографії”. Кн. 19). 2. Київський політехнічний ін- ститут. Нарис історії / Г. Ф. Бєляков, Є. ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 60 С. Василенко, М. Ф. Волков та ін. – К.: Наукова думка, 1995. – С. 28. 3. Бойко Є.І. Сергій Пантелеймо- нович Кулжинський. – К.: "Знання", 1963. – 39 с. 4. Кульжинский С. Предисловие / С. Кульжинский // Отчет агрохимиче- ского отдела за 1922-1923 гг. – Носов- ская с.-х. опытная станция им. 5-летия Октябрьской Революции, 1923. – С. 5. 5. Влияние объема почвы на по- требность растений в питательных ве- ществах. – Журн. опыт. агрономии, 1906. – Т. 7. – Кн. 1. – С. 10-32; К во- просу об изменяемости концентрации почвенного раствора и содержания в почве легко растворимых соединений в зависимости от внешних условий. – Журн. опыт. агрономии, 1906. – Т. 7. – Кн. 5. – С. 521-561; Материалы к во- просу о влиянии на растения кислот, щелочей и некоторых неорганических солей. – Журн. опыт. агрономии, 1910. – Т. 11. – Кн. 4. – С. 544-578, Кн. 5. – С. 641-678; На каких почвах действует фосфорит. Почвы насыщенные и нена- сыщенные основаниями. – Журн. опыт. агрономии, 1911. – Т. 12. – Кн. 4. – С. 529-546 и др. 6. Сухенько Т.Ф. Лабораторные исследования 1916 и 1917 г.г. С преди- словием С.П. Кулжинского. – Нежин: Печатник, 1918. – С. 18. 7. Носовская с.-х. опытная станция. Требовательная ведомость на выдачу зарплаты служащим и рабочим опытной станции за январь месяц 1925 год. – ЦГАВО Украины. – Ф. 27. – Оп. 6. – Д. 322. – Л. 58-60. 8. Ремезов Н. П. Предисловие к III тому // Академик К.К. Гедройц. Избранные сочинения. Т. III «Примение удобрений, мелиорация почв и вегетационные опыты». – М.: Госиздат с.-х. литературы. – 1958. – С. 5. 9. Гедройц К.К. Почвенный по- глощающий комплекс и почвенные поглощенные катионы как основа ге- нетической почвенной классифика- ции. 2-е доп. и исправл. изд-е. – Изд- е Носовской сельско-хозяйствен. опытной станции, 1927. – С. 3. Черныш О.А. С.П. Кулжинский и К.К. Гедройц: из истории творческих отно- шений. В статье представлены результаты историко-научного исследования сотруд- ничества на научной ниве двух талантливых ученых в отрасли агрохимии и почвоведе- ния С.П. Кулжинского и К.К. Гедройца. Chernysh O.A. S.P. Kulzhinsky and K.K. Gedrojts: In article results of historical and scientific research of two talented scientists - S.P. Kulzhinsky and K.K. Gedrojts – which have cooperated in agrochemistry and soil science are presented.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77050
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2077-9496
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:27:15Z
publishDate	2010
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Черниш, О.О. 2015-02-18T14:27:40Z 2015-02-18T14:27:40Z 2010 С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин / О.О. Черниш // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 54-60. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77050 378.1:63:63.001.5 (091) У статті представлені результати історико-наукового дослідження співпраці на науковій ниві двох талановитих вчених у галузі агрохімії та ґрунтознавства С.П. Кулжинського та К.К. Гедройца. В статье представлены результаты историко-научного исследования сотрудничества на научной ниве двух талантливых ученых в отрасли агрохимии и почвоведения С.П. Кулжинского и К.К. Гедройца. In article results of historical and scientific research of two talented scientists - S.P. Kulzhinsky and K.K. Gedrojts – which have cooperated in agrochemistry and soil science are presented. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Видатні науковці та інженери С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин С.П. Кулжинский и К.К. Гедройц: из истории творческих отношений Kulzhinsky and K.K. Gedrojts Article published earlier
spellingShingle	С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин Черниш, О.О. Видатні науковці та інженери
title	С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин
title_alt	С.П. Кулжинский и К.К. Гедройц: из истории творческих отношений Kulzhinsky and K.K. Gedrojts
title_full	С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин
title_fullStr	С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин
title_full_unstemmed	С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин
title_short	С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин
title_sort	с.п. кулжинський та к.к. гедройц: з історії творчих взаємин
topic	Видатні науковці та інженери
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77050
work_keys_str_mv	AT černišoo spkulžinsʹkiitakkgedroiczístoríítvorčihvzaêmin AT černišoo spkulžinskiiikkgedroicizistoriitvorčeskihotnošenii AT černišoo kulzhinskyandkkgedrojts

С.П. Кулжинський та К.К. Гедройц: з історії творчих взаємин

Репозитарії

Схожі ресурси