Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Питання історії науки і техніки
Дата:2010
Автор: Карамаш, С.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77053
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) / С.Ю. Карамаш // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 69-72. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860030251602542592
author Карамаш, С.Ю.
author_facet Карамаш, С.Ю.
citation_txt Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) / С.Ю. Карамаш // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 69-72. — укр.
collection DSpace DC
container_title Питання історії науки і техніки
first_indexed 2025-12-07T16:52:02Z
format Article
fulltext НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 69 ПАМ’ЯТІ ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО КОСМОНАВТА П.Р. ПОПОВИЧА (до 80-ти річчя від дня народження) Карамаш С.Ю. (Державний архів м. Києва) …Його називали “зоряним сином України” і він все своє життя проніс любов до свого рідного краю, до націо- нальної культури і рідної мови, україн- ської пісні. Перший космонавт- українець мав чудовий тенор і знав на пам’ять сотні українських пісень і часто співав їх у колі друзів. На орбіті під час першого свого польоту Павло Попович співав і відому на той час та популярну пісню “Четырнадцать минут до старта” на вірші Володимира Войновича, музика Оскара Фельцмана: “Заправлены в планшеты космические карты...” Павло Романович Попович народив- ся 5 жовтня 1930 року у с.Узині (селище міського типу Білоцерківського району Київської області) у сім’ї робітника. На- вчався у ремісничому училищі у місті Бі- ла Церква. 1951 року закінчив Магніто- горський індустріальний технікум, здо- бувши спеціальність техніка- будівельника. Призваний до лав армії то- го ж року, у 1954 р. закінчив Сталін- градське військово-авіаційне училище. 12-15 серпня 1962 р. на космічному кораблі-супутникові “Восток-4”, по- руч з А.В. Ніколаєвим, що летів на ко- раблі “Восток-3”, першим у світі здійс- нив груповий тривалий космічний політ (перебував у космосі 70 годин і 48 се- кунд, зробивши 48 обертів навколо Зе- млі, подолавши шлях у 1 млн. 980 тис. км. Параметри польоту – висота апогею 236,7 км, перигею 179,8 км. Вага кож- ного з кораблів становила 4722 кг., кут нахилу їх орбіт – близько 65 º.) Перший у світі груповий космічний політ фактично тривав більше трьох діб. Космонавтів почали називати “ко- смічними, зоряними, небесними брата- ми”. Космонавти здійснили кінозйомку Землі з космосу, ці кадри увійшли у документальний кінофільм “Небесные братья”. У польоті підтримувався ра- діозв’язок між кораблем та Землею. До Землі вперше транслювались телевізій- ні зображення космонавтів, безпосере- дній нагляд за ними вело телебачення – транслювалися телевізійною мережею СРСР та інтербаченням. Фактично, та- ким чином, народилося вперше у світі космобачення. Саме Ніколаєв і Попо- вич стали його зачинателями і практич- ними впроваджувачами. На орбіті П.Р. Попович вів щоден- ник, записував враження від побаченої неземної краси через ілюмінатор, коли космічний апарат знаходився над Ти- хим океаном. Космонавти на орбіті проводили наукові та медико-біологічні експерименти. У стані невагомості ко- смонавти вільно пливли у кабіні. Їх працездатність повністю зберігалася. Приземлення відбулося о 9 годині 59 сек. у заданому районі: поблизу се- лища Атасу Карагандинської області – катапультування і спуск на парашуті у точці 48º 10´північної широти, 71º 51´східної довготи. “Восток-3” з А.В. Ніколаєвим ста- ртував 11 серпня 1962 р., а “Восток-4” – через добу. На орбіті мінімально їх розділяло 5 км. Ніколаєв здійснив бі- льше 64-х обертів навколо Земної кулі за 94 години і 22 хвилини, подолавши 2 млн. 640 тис. км. Параметри польоту – висота апогею 234,6 км, перигею 180,7 км. Катапультування відбулося, точка приземлення на парашуті – 48º 02´ пів- нічної широти, 75º 45´ східної довго- ти., це сталося о 9 годині 52 сек. НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 70 Польоти “небесних братів” стали підставою для ствердження, нібито у космосі можна “взяти на абордаж” аме- риканців. Американці не повірили, оскільки пристроїв для маневрування і зближення космічних кораблів не існу- вало. Але їх розрекламували деякі пи- саки – автори книг про Ніколаєва та Поповича – Ф.Лушников та В. Михаль- ченко, з серії “Герої зоряних трас”. Во- ни навіть написали про нібито власне враження космонавтів від ручного ке- рування космічними апаратами... 18 серпня на трибуні Мавзолею космонавти вітали москвичів піднятими догори руками, трималися за руки, по- руч стояв Хрущов. Саме польотами «Восток-3» і «Вос- ток-4» практично вперше доводилася можливість багатодобового перебуван- ня людини у космічному просторі. 1962 року до космосу стартувала серія шту- чних супутників “Космос”. 1968 року Попович закінчив Війсь- ково-повітряну інженерну академію ім. М.Є. Жуковського. Автор цього матеріалу палко зу- стрічав П.Р. Поповича у Києві, коли той відвідав середню школу № 24, що зна- ходиться і нині на Сирці по вул. О.Теліги, 15. Автор цього матеріалу то- ді перебував у лавах піонерів і як “хо- рошисту” (так називали учнів, що мали оцінки без трійок) та Голові ради заго- ну завуч школи доручила мені асисту- вати прапор школи. Всі учні прийшли до спортзали по класах – рівними ко- лонами, разом з класними керівниками. Присутні перебували у піднесеному на- строї, піонери – у білих сорочках з чер- воними галстуками.. Спортзала вщерть заповнювалася учнями школи, всі стоя- ли по класах у шеренгах, центр зали був вільний. Ліворуч від мене крокува- ла дівчинка з іншого класу, ми тримали піонерський салют і йшли за прапором, витягуючи носок, а прапор виносив хтось зі старшокласників, хлопець ви- щий за нас і міцний Обійшовши усі шеренги. Пам’ятаю П.Р. Поповича – молоду, енергійну привітну, доброзич- ливу і усміхнену людину. Космонавт вітав нас, бажав нам добре вчитися, щоб ми змогли приносити користь Ба- тьківщині. Для нас, учнів, він був “ку- мир”, жива легенда! Адже саме космо- навти ставали взірцями для тогочасної молоді. Попович завершив свій невели- кий виступ традиційним закликом: “Піонери, у боротьбі за справу Кому- ністичної партії Радянського Союзу бу- дьте напоготові !” —“Завжди напогото- ві!”– відповіла хором зала і салютувала космонавтові № 4. Попович знаходився суто в руслі головних партійних про- пагандистських кроків і виконував свою місію сумлінно і старанно. Чле- ном КПРС він перебував з 1957 року. У ті далекі роки слова «космос», «космонавт», особливо для молоді лу- нали як дороговказ у майбуття, незві- дане і привабливе, світле комуністичне майбутнє. Всі мали рівнятися на космо- навтів, так писала преса і виховувало телебачення і космонавти завжди були овіяні героїчною славою. Про жодні неполадки і проблеми в освоєнні кос- мосу не повідомлялося, проблеми прос- то не висвітлювалися засобами масової інформації. Фактично ставши фаховим істориком, я дізнався про підготовку і загибель у барокамері першого наймо- лодшого кандидата у космонавти – українця Володимира Бондаренка, об- раного на цей політ самим Сергієм Ко- рольовим, за часів перебудови М.С. Горбачова. А та зустріч і залишилася зі мною у пам’яті як світле свято всієї школи і моє особисте, а тепер мені ви- пала нагода поділитися нею з істори- ками та дослідниками науки і техніки. На все життя я залишив у пам’яті ту зустріч з П.Р.Поповичем, адже асис- тентом при прапорі школи я був впер- ше і в останнє. І таких величних урочи- НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 71 стостей, як тоді – в приїзд Поповича, я не пригадую. Зазначу, що у вересні 1966 року сформували групу військових космона- втів, до якої разом з п’ятьма кандида- тами зараховано і П.Р. Поповича. До складу групи увійшли: Ю.Артюхін, О.Губарєв, В.Гуляєв, Б. Белоусов, Г. Колесников. Саме з останнім у цьому переліку – Геннадієм Колесниковим він готувався до нового надсекретного польоту на новому військовому косміч- ному кораблі “Союз ВИ”. Але нестача коштів і протиріччя у керівництві зго- рнули проект у грудні 1967 року. І все ж другий політ у космос П.Р. Попович здійснив 3-19 липня 1974 р. ра- зом з Юрієм Петровичем Артюхіним на космічному кораблі “Союз-14” і орбіта- льній станції “Салют-3”. Старт відбувся о 21 год. 51 хв. Артюхін (1930 р.нар.) був членом КПРС з 1957 року, як і По- пович закінчив Військово-повітряну ін- женерну академію ім. М.Є. Жуковського 1958), у загоні космонавтів перебував з 1963 р. Стиковка зі станцією, яка вже знаходилася на орбіті з 25 червня 1974 р., відбулася 5 липня за розрахунками – успішно, а власне стикувальний політ тривав 15 діб. Космонавти провели комплекс нау- ково-технічних і медико-біологічних експериментів. На борту станції знахо- дився мікробіологічний культиватор, на якому космонавти проводили засівання культур бактерій, вивчався особливий їх розвиток за умов невагомості. Виконали програму фотографічних робіт геолого- морфологічних утворень земної поверх- ні. Одночасно ці об’єкти фотографува- лися з літаків. Космонавти працювали разом, допомагаючи один одному. Екі- паж вивчав атмосферні утворення та явища, а також фізичні характеристики космічного простору, здійснював ме- дико-біологічні дослідження з вивчен- ня впливу факторів космічного польоту на організм людини та встановлення раціональних режимів роботи екіпажу, проводилися іспити вдосконалених си- стем станції, а також бортових систем та апаратури. Загальна вага станції після стиков- ки – більше 25 т., максимальний діа- метр – 4,15 м., обсяг герметизованого простору – 100 кв.м., загальна довжина у стикувальному стані 23 м. Станція складалася з герметичного блоку та не- герметичного відсіку рушійних уста- новок. Герметичний блок мав робочу, побутову зони, зону приладів та перехі- дну і поділений “підлогою” на “верх- ню” – житлову і “нижню” – апаратну. У відсіках станції підтримувалася постій- на температура 21-22˚С, атмосферний тиск дорівнював 835-850 мм. ртутного стовпчику. Розстикування зі станцією відбулося 19 липня о 12 год. 03 хви- лини. Станція ще працювала з космо- навтами Г.В. Сарафановим і Л.С. Дьоміним та в автоматичному режи- мові, 24 січня 1975 р. припинила іс- нування у щільних шарах атмосфери над Тихим океаном. Приземлення ж П.Р. Поповича та Ю.П. Артюхіна сталося 19 липня о 15 год. 21 сек. у заданому районі, у 140 км. південного сходу м. Джезказ- ган (Казахстан). А взагалі, за два космічних рейси Попович налітав 18 діб, 16 годин і 14 хвилин. Саме 1974 року відбулися ще запу- ски нової орбітальної станції “Салют- 4”, пілотованих кораблів “Союз-15” та “Союз-16”, штучних супутників Землі: наукового, прикладного та військового спрямувань, автоматичних станцій “Луна-22”, “Луна-23”, а до Марсу леті- ли станції “Марс-4”, “Марс-5”, “Марс- 6”, “Марс-7”, запущені 1973 року ... Павло Попович отримав вчений ступінь кандидата технічних наук (1977), носив звання «льотчик- космонавт СРСР» (1962), був генерал- майором авіації (1976). Космонавт вико- нував громадянські обов’язки, був без- змінним депутатом Верховної Ради НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 72 СРСР 7-9 скликань, нагороджений дво- ма орденами Леніна, які вручалися при присвоєнні звання героя СРСР (а це звання Попович отримував двічі – 18 серпня 1962 р., 20 липня 1974 р.), а та- кож орденом Червоної Зірки, медалями та ще він мав звання Героя Праці на той час Демократичної Республіки В’єтнам (1977) (нині СРВ). Неодноразо- во Попович приїздив до себе на батькі- вщину в Україну – майже кожного року відвідував Київщину і Київ, хоча меш- кав у Росії. 30 вересня 2009 року П.Р. Попови- ча не стало. Він раптово пішов з життя на відпочинку в Криму, не доживши п’ять днів до свого 79-ти річчя… Пі- шов з життя видатний космонавт і лю- дина, яку завжди пам’ятатиме людство. Саме пам’яті першого українця- космонавта присвячений мій матеріал, адже ім’я цієї людини гідно вписано в історію освоєння космічного простору. П.Р.Поповичу присвячені окремі книж- кові видання, короткі біографічні відо- мості про нього можна відшукати в ба- гатьох енциклопедіях, друком виходили численні статті та повідомлення. Мій матеріал може тільки додати до інших публікацій тепло моєї душі у ставленні до цієї героїчної і цілеспрямованої осо- бистості, яку я близько бачив на власні очі, стояв перед ним, чув його промову, вітав його; тут коротко зібрані найголо- вніші віхи його життєвого подвигу, який він здійснив на благо всього людс- тва. Його ім’ям названо гірський хребет в Антарктиді та одну з малих планет. ____________________________ ДО ВІДОМА АВТОРІВ Рукопис статті подавати українською (як виняток − російською) мовою, надрукованим на одній стороні аркушів паперу формату А4 шрифтом Times 14 через 1 інтервал (обсягом до 10 стор.) та електронну копію на дискеті (Word). Рукописи надсилати за адресою: 01015, м. Київ, вул. І. Мазепи, 21, корп. 19, Центр пам’якознавства НАНУ і УТОПІК, редакція журналу «Питання історії науки і техніки», а також електронною поштою (lagrif@mail.ru). Рукопис починати з УДК в верхньому лівому кутку аркуша, далі назва статті (великими лі- терами по центру), нижче прізвища та ініціали авторів з науковими ступенями і званнями − по центру; ще нижче в дужках назва організації. Перед основним текстом статті мають бути анотації російською (або українською, якщо стаття російською) та англійською мовами (300–500 знаків). В кінці статті подати відомості про авторів (фотографії, місця роботи, посади, поштові адреси, контактні телефони, електронні адреси). В основній частині статті у довільній формі повинні бути відбиті: постановка задачі і її ак- туальність, аналіз останніх досліджень з проблеми, виділення невирішених задач, виклад матеріа- лу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів, висновки і перспективи подальших дослі- джень. Перелік літературних джерел (у порядку посилань в тексті на номер джерела в квадра- тних дужках) подавати після тексту статті на мові джерел за загальними правилами. Рішення про публікацію статті приймає редколегія. До статті можуть бути внесені редак- ційні зміни без узгодження з авторами. Редколегія
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77053
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2077-9496
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:52:02Z
publishDate 2010
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format dspace
spelling Карамаш, С.Ю.
2015-02-18T14:28:41Z
2015-02-18T14:28:41Z
2010
Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) / С.Ю. Карамаш // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 69-72. — укр.
2077-9496
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77053
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Питання історії науки і техніки
Наукові публікації
Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження)
Article
published earlier
spellingShingle Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження)
Карамаш, С.Ю.
Наукові публікації
title Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження)
title_full Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження)
title_fullStr Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження)
title_full_unstemmed Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження)
title_short Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження)
title_sort пам’яті першого українського космонавта п.р. поповича (до 80-ти річчя від дня народження)
topic Наукові публікації
topic_facet Наукові публікації
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77053
work_keys_str_mv AT karamašsû pamâtíperšogoukraínsʹkogokosmonavtaprpopovičado80tiríččâvíddnânarodžennâ