Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77053 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) / С.Ю. Карамаш // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 69-72. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860030251602542592 |
|---|---|
| author | Карамаш, С.Ю. |
| author_facet | Карамаш, С.Ю. |
| citation_txt | Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) / С.Ю. Карамаш // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 69-72. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| first_indexed | 2025-12-07T16:52:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 69
ПАМ’ЯТІ ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО КОСМОНАВТА П.Р. ПОПОВИЧА
(до 80-ти річчя від дня народження)
Карамаш С.Ю.
(Державний архів м. Києва)
…Його називали “зоряним сином
України” і він все своє життя проніс
любов до свого рідного краю, до націо-
нальної культури і рідної мови, україн-
ської пісні. Перший космонавт-
українець мав чудовий тенор і знав на
пам’ять сотні українських пісень і часто
співав їх у колі друзів. На орбіті під час
першого свого польоту Павло Попович
співав і відому на той час та популярну
пісню “Четырнадцать минут до старта”
на вірші Володимира Войновича, музика
Оскара Фельцмана: “Заправлены в
планшеты космические карты...”
Павло Романович Попович народив-
ся 5 жовтня 1930 року у с.Узині (селище
міського типу Білоцерківського району
Київської області) у сім’ї робітника. На-
вчався у ремісничому училищі у місті Бі-
ла Церква. 1951 року закінчив Магніто-
горський індустріальний технікум, здо-
бувши спеціальність техніка-
будівельника. Призваний до лав армії то-
го ж року, у 1954 р. закінчив Сталін-
градське військово-авіаційне училище.
12-15 серпня 1962 р. на космічному
кораблі-супутникові “Восток-4”, по-
руч з А.В. Ніколаєвим, що летів на ко-
раблі “Восток-3”, першим у світі здійс-
нив груповий тривалий космічний політ
(перебував у космосі 70 годин і 48 се-
кунд, зробивши 48 обертів навколо Зе-
млі, подолавши шлях у 1 млн. 980 тис.
км. Параметри польоту – висота апогею
236,7 км, перигею 179,8 км. Вага кож-
ного з кораблів становила 4722 кг., кут
нахилу їх орбіт – близько 65 º.)
Перший у світі груповий космічний
політ фактично тривав більше трьох
діб. Космонавтів почали називати “ко-
смічними, зоряними, небесними брата-
ми”. Космонавти здійснили кінозйомку
Землі з космосу, ці кадри увійшли у
документальний кінофільм “Небесные
братья”. У польоті підтримувався ра-
діозв’язок між кораблем та Землею. До
Землі вперше транслювались телевізій-
ні зображення космонавтів, безпосере-
дній нагляд за ними вело телебачення –
транслювалися телевізійною мережею
СРСР та інтербаченням. Фактично, та-
ким чином, народилося вперше у світі
космобачення. Саме Ніколаєв і Попо-
вич стали його зачинателями і практич-
ними впроваджувачами.
На орбіті П.Р. Попович вів щоден-
ник, записував враження від побаченої
неземної краси через ілюмінатор, коли
космічний апарат знаходився над Ти-
хим океаном. Космонавти на орбіті
проводили наукові та медико-біологічні
експерименти. У стані невагомості ко-
смонавти вільно пливли у кабіні. Їх
працездатність повністю зберігалася.
Приземлення відбулося о 9 годині
59 сек. у заданому районі: поблизу се-
лища Атасу Карагандинської області –
катапультування і спуск на парашуті у
точці 48º 10´північної широти, 71º
51´східної довготи.
“Восток-3” з А.В. Ніколаєвим ста-
ртував 11 серпня 1962 р., а “Восток-4”
– через добу. На орбіті мінімально їх
розділяло 5 км. Ніколаєв здійснив бі-
льше 64-х обертів навколо Земної кулі
за 94 години і 22 хвилини, подолавши 2
млн. 640 тис. км. Параметри польоту –
висота апогею 234,6 км, перигею 180,7
км. Катапультування відбулося, точка
приземлення на парашуті – 48º 02´ пів-
нічної широти, 75º 45´ східної довго-
ти., це сталося о 9 годині 52 сек.
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 70
Польоти “небесних братів” стали
підставою для ствердження, нібито у
космосі можна “взяти на абордаж” аме-
риканців. Американці не повірили,
оскільки пристроїв для маневрування і
зближення космічних кораблів не існу-
вало. Але їх розрекламували деякі пи-
саки – автори книг про Ніколаєва та
Поповича – Ф.Лушников та В. Михаль-
ченко, з серії “Герої зоряних трас”. Во-
ни навіть написали про нібито власне
враження космонавтів від ручного ке-
рування космічними апаратами...
18 серпня на трибуні Мавзолею
космонавти вітали москвичів піднятими
догори руками, трималися за руки, по-
руч стояв Хрущов.
Саме польотами «Восток-3» і «Вос-
ток-4» практично вперше доводилася
можливість багатодобового перебуван-
ня людини у космічному просторі. 1962
року до космосу стартувала серія шту-
чних супутників “Космос”.
1968 року Попович закінчив Війсь-
ково-повітряну інженерну академію ім.
М.Є. Жуковського.
Автор цього матеріалу палко зу-
стрічав П.Р. Поповича у Києві, коли той
відвідав середню школу № 24, що зна-
ходиться і нині на Сирці по вул.
О.Теліги, 15. Автор цього матеріалу то-
ді перебував у лавах піонерів і як “хо-
рошисту” (так називали учнів, що мали
оцінки без трійок) та Голові ради заго-
ну завуч школи доручила мені асисту-
вати прапор школи. Всі учні прийшли
до спортзали по класах – рівними ко-
лонами, разом з класними керівниками.
Присутні перебували у піднесеному на-
строї, піонери – у білих сорочках з чер-
воними галстуками.. Спортзала вщерть
заповнювалася учнями школи, всі стоя-
ли по класах у шеренгах, центр зали
був вільний. Ліворуч від мене крокува-
ла дівчинка з іншого класу, ми тримали
піонерський салют і йшли за прапором,
витягуючи носок, а прапор виносив
хтось зі старшокласників, хлопець ви-
щий за нас і міцний Обійшовши усі
шеренги. Пам’ятаю П.Р. Поповича –
молоду, енергійну привітну, доброзич-
ливу і усміхнену людину. Космонавт
вітав нас, бажав нам добре вчитися,
щоб ми змогли приносити користь Ба-
тьківщині. Для нас, учнів, він був “ку-
мир”, жива легенда! Адже саме космо-
навти ставали взірцями для тогочасної
молоді. Попович завершив свій невели-
кий виступ традиційним закликом:
“Піонери, у боротьбі за справу Кому-
ністичної партії Радянського Союзу бу-
дьте напоготові !” —“Завжди напогото-
ві!”– відповіла хором зала і салютувала
космонавтові № 4. Попович знаходився
суто в руслі головних партійних про-
пагандистських кроків і виконував
свою місію сумлінно і старанно. Чле-
ном КПРС він перебував з 1957 року.
У ті далекі роки слова «космос»,
«космонавт», особливо для молоді лу-
нали як дороговказ у майбуття, незві-
дане і привабливе, світле комуністичне
майбутнє. Всі мали рівнятися на космо-
навтів, так писала преса і виховувало
телебачення і космонавти завжди були
овіяні героїчною славою. Про жодні
неполадки і проблеми в освоєнні кос-
мосу не повідомлялося, проблеми прос-
то не висвітлювалися засобами масової
інформації. Фактично ставши фаховим
істориком, я дізнався про підготовку і
загибель у барокамері першого наймо-
лодшого кандидата у космонавти –
українця Володимира Бондаренка, об-
раного на цей політ самим Сергієм Ко-
рольовим, за часів перебудови М.С.
Горбачова. А та зустріч і залишилася зі
мною у пам’яті як світле свято всієї
школи і моє особисте, а тепер мені ви-
пала нагода поділитися нею з істори-
ками та дослідниками науки і техніки.
На все життя я залишив у пам’яті
ту зустріч з П.Р.Поповичем, адже асис-
тентом при прапорі школи я був впер-
ше і в останнє. І таких величних урочи-
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 71
стостей, як тоді – в приїзд Поповича, я
не пригадую.
Зазначу, що у вересні 1966 року
сформували групу військових космона-
втів, до якої разом з п’ятьма кандида-
тами зараховано і П.Р. Поповича. До
складу групи увійшли: Ю.Артюхін,
О.Губарєв, В.Гуляєв, Б. Белоусов, Г.
Колесников. Саме з останнім у цьому
переліку – Геннадієм Колесниковим він
готувався до нового надсекретного
польоту на новому військовому косміч-
ному кораблі “Союз ВИ”. Але нестача
коштів і протиріччя у керівництві зго-
рнули проект у грудні 1967 року.
І все ж другий політ у космос П.Р.
Попович здійснив 3-19 липня 1974 р. ра-
зом з Юрієм Петровичем Артюхіним на
космічному кораблі “Союз-14” і орбіта-
льній станції “Салют-3”. Старт відбувся
о 21 год. 51 хв. Артюхін (1930 р.нар.)
був членом КПРС з 1957 року, як і По-
пович закінчив Військово-повітряну ін-
женерну академію ім. М.Є. Жуковського
1958), у загоні космонавтів перебував з
1963 р. Стиковка зі станцією, яка вже
знаходилася на орбіті з 25 червня 1974
р., відбулася 5 липня за розрахунками –
успішно, а власне стикувальний політ
тривав 15 діб.
Космонавти провели комплекс нау-
ково-технічних і медико-біологічних
експериментів. На борту станції знахо-
дився мікробіологічний культиватор, на
якому космонавти проводили засівання
культур бактерій, вивчався особливий їх
розвиток за умов невагомості. Виконали
програму фотографічних робіт геолого-
морфологічних утворень земної поверх-
ні. Одночасно ці об’єкти фотографува-
лися з літаків. Космонавти працювали
разом, допомагаючи один одному. Екі-
паж вивчав атмосферні утворення та
явища, а також фізичні характеристики
космічного простору, здійснював ме-
дико-біологічні дослідження з вивчен-
ня впливу факторів космічного польоту
на організм людини та встановлення
раціональних режимів роботи екіпажу,
проводилися іспити вдосконалених си-
стем станції, а також бортових систем
та апаратури.
Загальна вага станції після стиков-
ки – більше 25 т., максимальний діа-
метр – 4,15 м., обсяг герметизованого
простору – 100 кв.м., загальна довжина
у стикувальному стані 23 м. Станція
складалася з герметичного блоку та не-
герметичного відсіку рушійних уста-
новок. Герметичний блок мав робочу,
побутову зони, зону приладів та перехі-
дну і поділений “підлогою” на “верх-
ню” – житлову і “нижню” – апаратну. У
відсіках станції підтримувалася постій-
на температура 21-22˚С, атмосферний
тиск дорівнював 835-850 мм. ртутного
стовпчику. Розстикування зі станцією
відбулося 19 липня о 12 год. 03 хви-
лини. Станція ще працювала з космо-
навтами Г.В. Сарафановим і Л.С.
Дьоміним та в автоматичному режи-
мові, 24 січня 1975 р. припинила іс-
нування у щільних шарах атмосфери
над Тихим океаном.
Приземлення ж П.Р. Поповича та
Ю.П. Артюхіна сталося 19 липня о
15 год. 21 сек. у заданому районі, у
140 км. південного сходу м. Джезказ-
ган (Казахстан).
А взагалі, за два космічних рейси
Попович налітав 18 діб, 16 годин і 14
хвилин.
Саме 1974 року відбулися ще запу-
ски нової орбітальної станції “Салют-
4”, пілотованих кораблів “Союз-15” та
“Союз-16”, штучних супутників Землі:
наукового, прикладного та військового
спрямувань, автоматичних станцій
“Луна-22”, “Луна-23”, а до Марсу леті-
ли станції “Марс-4”, “Марс-5”, “Марс-
6”, “Марс-7”, запущені 1973 року ...
Павло Попович отримав вчений
ступінь кандидата технічних наук
(1977), носив звання «льотчик-
космонавт СРСР» (1962), був генерал-
майором авіації (1976). Космонавт вико-
нував громадянські обов’язки, був без-
змінним депутатом Верховної Ради
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 72
СРСР 7-9 скликань, нагороджений дво-
ма орденами Леніна, які вручалися при
присвоєнні звання героя СРСР (а це
звання Попович отримував двічі – 18
серпня 1962 р., 20 липня 1974 р.), а та-
кож орденом Червоної Зірки, медалями
та ще він мав звання Героя Праці на
той час Демократичної Республіки
В’єтнам (1977) (нині СРВ). Неодноразо-
во Попович приїздив до себе на батькі-
вщину в Україну – майже кожного року
відвідував Київщину і Київ, хоча меш-
кав у Росії.
30 вересня 2009 року П.Р. Попови-
ча не стало. Він раптово пішов з життя
на відпочинку в Криму, не доживши
п’ять днів до свого 79-ти річчя… Пі-
шов з життя видатний космонавт і лю-
дина, яку завжди пам’ятатиме людство.
Саме пам’яті першого українця-
космонавта присвячений мій матеріал,
адже ім’я цієї людини гідно вписано в
історію освоєння космічного простору.
П.Р.Поповичу присвячені окремі книж-
кові видання, короткі біографічні відо-
мості про нього можна відшукати в ба-
гатьох енциклопедіях, друком виходили
численні статті та повідомлення. Мій
матеріал може тільки додати до інших
публікацій тепло моєї душі у ставленні
до цієї героїчної і цілеспрямованої осо-
бистості, яку я близько бачив на власні
очі, стояв перед ним, чув його промову,
вітав його; тут коротко зібрані найголо-
вніші віхи його життєвого подвигу,
який він здійснив на благо всього людс-
тва. Його ім’ям названо гірський хребет
в Антарктиді та одну з малих планет.
____________________________
ДО ВІДОМА АВТОРІВ
Рукопис статті подавати українською (як виняток − російською) мовою, надрукованим на
одній стороні аркушів паперу формату А4 шрифтом Times 14 через 1 інтервал (обсягом до 10
стор.) та електронну копію на дискеті (Word). Рукописи надсилати за адресою: 01015, м. Київ,
вул. І. Мазепи, 21, корп. 19, Центр пам’якознавства НАНУ і УТОПІК, редакція журналу «Питання
історії науки і техніки», а також електронною поштою (lagrif@mail.ru).
Рукопис починати з УДК в верхньому лівому кутку аркуша, далі назва статті (великими лі-
терами по центру), нижче прізвища та ініціали авторів з науковими ступенями і званнями − по
центру; ще нижче в дужках назва організації. Перед основним текстом статті мають бути анотації
російською (або українською, якщо стаття російською) та англійською мовами (300–500 знаків).
В кінці статті подати відомості про авторів (фотографії, місця роботи, посади, поштові адреси,
контактні телефони, електронні адреси).
В основній частині статті у довільній формі повинні бути відбиті: постановка задачі і її ак-
туальність, аналіз останніх досліджень з проблеми, виділення невирішених задач, виклад матеріа-
лу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів, висновки і перспективи подальших дослі-
джень.
Перелік літературних джерел (у порядку посилань в тексті на номер джерела в квадра-
тних дужках) подавати після тексту статті на мові джерел за загальними правилами.
Рішення про публікацію статті приймає редколегія. До статті можуть бути внесені редак-
ційні зміни без узгодження з авторами.
Редколегія
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77053 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:52:02Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Карамаш, С.Ю. 2015-02-18T14:28:41Z 2015-02-18T14:28:41Z 2010 Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) / С.Ю. Карамаш // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 69-72. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77053 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Наукові публікації Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) Карамаш, С.Ю. Наукові публікації |
| title | Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) |
| title_full | Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) |
| title_fullStr | Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) |
| title_short | Пам’яті першого українського космонавта П.Р. Поповича (до 80-ти річчя від дня народження) |
| title_sort | пам’яті першого українського космонавта п.р. поповича (до 80-ти річчя від дня народження) |
| topic | Наукові публікації |
| topic_facet | Наукові публікації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77053 |
| work_keys_str_mv | AT karamašsû pamâtíperšogoukraínsʹkogokosmonavtaprpopovičado80tiríččâvíddnânarodžennâ |