Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України
Досліджено положення теоретичних концепцій та рекомендації вчених, які створення сприятливого середовища для залучення інвестицій розглядають як основу для забезпечення динамічного розвитку економіки; проведено аналіз динаміки і структури іноземних та загальних капітальних інвестицій в економіку Укр...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77074 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України / В.І. Борейко // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 13–16. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859712478806540288 |
|---|---|
| author | Борейко, В.І. |
| author_facet | Борейко, В.І. |
| citation_txt | Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України / В.І. Борейко // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 13–16. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Досліджено положення теоретичних концепцій та рекомендації вчених, які створення сприятливого середовища для залучення інвестицій розглядають як основу для забезпечення динамічного розвитку економіки; проведено аналіз динаміки і структури іноземних та загальних капітальних інвестицій в економіку України; розглянуто досвід іноземних країн із залучення на свою територію фінансових ресурсів інших країн; запропоновано заходи для створення сприятливого середовища з метою залучення інвестицій в економіку України.
Исследованы положения теоретических концепций и рекомендации ученых, которые создание благоприятной среды для привлечения инвестиций рассматривают как основу для обеспечения динамичного развития экономики; проведен анализ динамики и структуры иностранных и общих капитальных инвестиций в экономику Украины; рассмотрен опыт зарубежных стран по привлечению на свою территорию финансовых ресурсов других стран; предложены меры для создания благоприятной среды с целью привлечения инвестиций в экономику Украины.
In the article the provisions of theoretical concepts and the recommendations of scientists, who the creation an enabling environment for the involvement investment, seen as the basis for the software of dynamic development of economy are investigated; the analysis of the dynamics and structure of foreign capital and the total investment in Ukraine is conducted; the experience of foreign countries with the attract to its territory of financial resources of other countries is studied; the measuresto create an enabling environment to attract investment in Ukraine are offered.
|
| first_indexed | 2025-12-01T06:08:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
БОРЕЙКО В. І.
2014/№2 13
В. І. Борейко
академік АЕН України
м. Рівне
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Вступ. Сьогодні економіка України переживає
складний стагнаційний період. Відсутність достатніх
обсягів оборотних коштів та вільних фінансових ре-
сурсів не дозволяє вітчизняним підприємствам впро-
ваджувати інноваційні технології та підвищити кон-
курентоспроможність української продукції, з якою
можна було б «відвойовувати» національний та роз-
ширювати присутність на міжнародних ринках. Вод-
ночас більшість іноземних інвесторів ухиляється від
здійснення інвестицій в українську економіку, а влас-
ники українських підприємств також не показують
великого бажання вкладати свої кошти у їх оновлен-
ня, надаючи перевагу офшорним зонам. І населення
України через значне зниження купівельної спромо-
жності не здатне збільшити зі свого боку підтримку
національної економіки. Тому без створення сприят-
ливих умов для залучення іноземних та вітчизняних
інвестицій забезпечити динамічний розвиток націо-
нальної економіки неможливо.
Аналіз досліджень зазначеної проблеми. Переважна
більшість як зарубіжних, так і українських вчених
вважають, що саме створення сприятливого середо-
вища для залучення інвестицій в економіку країни є
основою для її успішного функціонування. Свої нау-
кові праці дослідженню зазначеної проблеми присвя-
тили О. Амоша, В. Геєць, А. Гриценко, Б. Данилишин,
П. Друкер, В. Ойкен, Дж. М. Кейнс, К. Коїма, С. Куз-
нець, Р. Лукас, В. Лановий, А. Маршалл, Дж. Мід,
Дж. Міль, В. Опарін, В. Пинзеник, Р. Солоу,
Дж. Сорос, М. Туган-Барановський, А. Філіпенко,
А. Чухно, Й. Шумпетер та ін.
Однак значна кількість публікацій на окреслену
тему та рекомендації провідних зарубіжних і вітчизня-
них вчених щодо створення в Україні сприятливого
середовища для залучення інвестиційних ресурсів не
спонукали вітчизняних законодавців та урядовців до
створення необхідної законодавчо-нормативної бази.
Зазначене визначило актуальність нашого досліджен-
ня.
Постановка завдання. Відповідно до наведеного
метою цієї статті визначено обґрунтування шляхів інве-
стиційного забезпечення економічного розвитку Украї-
ни.
Сформульована мета передбачає вирішення та-
ких завдань:
дослідження положень теоретичних концепцій
та рекомендацій вчених, які створення сприятливого
середовища для залучення інвестицій розглядають як
основу для забезпечення динамічного розвитку еко-
номіки;
проведення аналізу динаміки і структури інозем-
них та загальних капітальних інвестицій в економіку
України;
дослідження досвіду іноземних країн із залучен-
ня на свою територію фінансових ресурсів інших
країн;
розробка пропозицій для створення сприятливо-
го середовища з метою залучення інвестицій в еко-
номіку України.
Результати дослідження. Сьогоднішні економіки
промислово розвинутих країн є складними ієрархіч-
ними системами, тому управління ними вимагає вра-
хування теоретичних концепцій та закономірностей
їх розвитку. Без такого врахування та вироблення
відповідних механізмів управління всі зусилля держа-
вних органів та працюючої частини населення будуть
марними.
Тому з метою подолання нинішнього періоду
стагнації національної економіки Україні необхідно
скористатися пропозиціями всесвітньо відомих зару-
біжних та вітчизняних вчених щодо створення спри-
ятливого середовища для залучення інвестицій як
основи для відродження національної економіки.
Відомий німецький економіст В. Ойкен в основу
успішної економічної політики держави покладав
створення та удосконалення економічного порядку й
проведення політики економічного зростання і роз-
витку. При цьому цілі та механізми економічної полі-
тики держави мають бути спрямовані на реалізацію її
соціальної політики, а саме: політики соціальних га-
рантій, політики ефективної праці, політики самоза-
безпечення та перерозподілу доходів і власності.
Для цього вчений пропонував чотири регулю-
ючих принципи:
контроль за монополіями з метою недопущення
їх появи там, де це можливо, і регулювання там, де
вони неминучі;
коригування ринкового механізму розподілу до-
ходів за допомогою фінансової політики (прогресив-
ного оподаткування) без обмеження права підприєм-
ця до інвестування;
реалізація соціальної політики, спрямованої на
забезпечення мінімального прожиткового мінімуму;
захист природних ресурсів від хижацького вико-
ристання [1, с. 319-320].
При цьому саме в законодавчому обмеженні
спекулятивної діяльності монополій та олігополій,
посиленні регулюючої функції держави та створенні
сприятливого середовища для залучення інвестицій з
метою розширення бізнесу та інноваційного онов-
лення продукції В. Ойкен бачить можливість для ус-
пішної реалізації економічної політики держави.
Про те, що саме інвестиції, які можна спрямува-
ти на фінансування інновацій, є основою для подо-
лання економічного відставання України, на прикла-
ді досвіду КНР ще на початку нашого тисячоліття
століття обґрунтував М. Павловський. Протиставляю-
чи модель реформ Китайської Народної Республіки,
що базується на інноваційній теорії українського еко-
номіста М. Туган-Барановського, на інноваціях та
інвестиціях у пріоритетні галузі, «шоковій» моделі
Чиказької неоконсервативної школи, вчений зазна-
чав, що в ній головна роль відводиться стабілізації та
розвитку виробництва — у повній відповідності до
наукового визначення економічних реформ [2, с. 21].
Академік НАН України В. М. Геєць обґрунтував,
що для забезпечення економічного зростання Україні
«… необхідно насамперед переспрямувати бюджетні
витрати зі споживання на нагромадження шляхом
підвищення їх інвестиційної складової за рахунок
кратного збільшення фінансування інфраструктурних
проектів (без чого неможливий подальший розвиток
економіки і зростання майбутніх доходів держави)
замість здійсненого секвестру за рахунок, як уже за-
значалося, скорочення капітальних витрат» [3, с. 7].
БОРЕЙКО В. І.
14 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
На думку В. П. Кудряшова, «для формування
господарського комплексу, який буде здатний набли-
зитися до рівня розвитку країн, Україна потребує
значного збільшення обсягу інвестицій та забезпе-
чення їх раціональної структури [4, с. 49].
Погоджується з цією думкою М. І. Крупка, який
зазначає, що «ефективні економічні перетворення
неможливі без створення сучасного фінансового сек-
тора, який би мобілізував для господарства інвести-
ційні ресурси» [5, с. 406].
Отже, всі зазначені автори сходяться на думці,
що основою для відродження економічного зростан-
ня в нашій країні є сприятливе інвестиційне середо-
вище. Тому, визначаючи стратегію свого подальшого
розвитку, Україні слід враховувати, що в основі ме-
ханізмів, які стимулюватимуть зростання інвестицій,
лежить: створення сприятливого інвестиційного кліма-
ту, законодавче забезпечення інвестиційної діяльності,
правовий захист інвестицій, розробка державних, галу-
зевих та регіональних інвестиційних програм, експерти-
за та відбір інвестиційних проектів, удосконалення
фондового ринку, залучення інвесторів до приватиза-
ції, надання державних грантів, пільгове оподатку-
вання інвесторів та здешевлення кредитів. При цьо-
му необхідно враховувати як свій досвід із залучення
інвестицій у національну економіку, так і досвід із
цього питання інших країн.
У липні 1999 р. з метою підвищення стимулів
для суб’єктів, що бажають інвестувати кошти в онов-
лення національної економіки, був прийнятий Закон
України «Про спеціальний режим інвестиційної та
інноваційної діяльності технологічних парків» [6] із
передбаченими в ньому фінансовою підтримкою та
цільовими субсидіями підприємствам, що виконують
проекти технологічних парків. Проте постійна зміню-
ваність зазначеного закону, обмеженість його щодо
кола задіяних учасників і проектів та недостатня еко-
номічна обґрунтованість пільг для учасників техноло-
гічних парків, що впроваджують наукові проекти,
засвідчують, що існують значні відмінності між заде-
кларованими та реально наявними в законодавстві
України пріоритетами для розвитку науки, і що цілі,
які ставилися перед цим законом, не досягнуті.
До того ж, зазначений закон торкався діяльності
суб’єктів, які діяли тільки на окремих територіях, тоді
як такої підтримки вимагали всі підприємства України.
Проте навіть такий «обмежений» закон посилив
зацікавленість іноземних інвесторів у здійсненні інве-
стицій у економіку України. Немалою мірою саме
завдяки цьому закону обсяги прямих іноземних інве-
стицій в національну економіку зросли з 3,9 млрд
дол. США на початок 2001 р. до 16,9 млрд дол. США
на початок 2006 р., або в 4,3 рази (табл. 1).
І хоча в 2005 р. пільги щодо сплати ПДВ та по-
датку на прибуток підприємств, надані учасникам
технологічних парків, були скасовані, іноземні інвес-
тори, які відчули у попередні роки можливість отри-
мувати в Україні досить високі прибутки, продовжу-
вали вкладати свої кошти у вітчизняні підприємства,
що сприяло їхньому економічному зростанню.
Тому до початку 2009 (кризового) року іноземні
інвестиції в національну економіку зросли до 35,6
млрд грн, або в 9 разів порівняно з аналогічним пері-
одом 2001 р. Однак у наступні роки надходження
іноземних інвестицій в економіку України уповіль-
нилося і не перевищувало 12% порівняно з поперед-
нім роком, тоді як, наприклад, у 2006 р. цей показник
перевищував 80%.
Таблиця 1
Прямі іноземні інвестиції в економіку України,
на початок року, млрд дол. США
Країни Роки
2001 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Усього 3,9 16,9 21,6 29,5 35,6 40,1 44,8 50,3 54,5
У тому числі
Кіпр 0,4 1,6 3,2 5,9 7,6 9,0 10,0 13,3 17,3
Німеччина 0,2 5,5 5,6 5,9 6,4 6,6 7,1 7,4 6,3
Нідерланди 0,4 0,9 1,5 2,5 3,2 4,0 4,7 4,9 5,2
Росія 0,3 0,8 1,0 1,5 1,8 2,6 3,4 3,6 3,8
Австрія 0,1 1,4 1,6 2,1 2,4 2,6 2,7 3,4 3,4
Великобританія 0,3 1,2 1,6 2,0 2,2 2,3 2,3 2,6 2,6
Віргінські
Острови 0,2 0,7 0,8 1,1 1,3 1,3 1,5 1,7 1,9
Франція 0,04 0,1 0,1 1,0 1,2 1,6 2,4 2,3 1,8
Швеція 0,1 0,1 0,1 1,0 1,3 1,3 1.7 1,8 1,6
Швейцарія 0,2 0,5 0,6 0,6 0,7 0,8 0,9 0,9 1,1
Італія 0,1 0,1 0,1 0,2 0,9 1,0 1,0 1,0 1,0
США 0,6 1,4 1,4 1,4 1,5 1,3 1,2 1,0 0,9
Складено за даними джерела [7].
Ще гірша ситуація спостерігається у зміні протя-
гом досліджуваного періоду структури іноземних інве-
стицій у національну економіку. Якщо в 2006 р. з ін-
вестиції в 5,5 млрд дол., або 33% від загальної суми
іноземних інвестицій в економіку України, перше міс-
це займала Німеччина, а до провідної п’ятірки також
входили Кіпр, США, Австрія та Великобританія, то на
початок 2013 р. — 17,3 млрд дол., або 32% іноземних
інвестицій у національну економіку, вже припадало на
Кіпр. При цьому з 2006 по 2013 р. інвестиції з Кіпру в
економіку України зросли в 10,8 раза, тоді як інвести-
ції Німеччини за цей час зросли тільки на 14,5%, Ве-
ликобританії — в 2,2 раза, Австрії — в 2,4 раза, а
США — зменшилися на 36%.
Інші промислово розвинуті країни світу, такі як
Франція, Швеція, Швейцарія та Італія, у загальному
списку інвесторів в економіку України займали тільки
8-11 місця, а США — 12 місце, за цим показником їх
випереджала така країна, як Віргінські Острови.
Це засвідчує, що в умовах поширення світової
фінансово-економічної кризи Україна не змогла запро-
понувати іноземним інвесторам промислово розвинутих
країн такі умови, які б заохочували їх до подальшого
інвестування своїх коштів у нашу економіку та онов-
лення української продукції.
Натомість ні для кого не секрет, що інвестиції з
офшорних зон, до яких належать Кіпр та Віргінські
Острови, є поверненням в Україну спекулятивно ви-
ведених з неї вітчизняними олігархами фінансових
ресурсів, що було зроблено з метою уникнення опо-
даткування у власній країні. Зазначене, з одного бо-
ку. засвідчує про надмірне неправове прагнення до
самозбагачення власників українських підприємств,
але з іншого — про їх невпевненість у майбутньому та
правовому захисті свого приватного капіталу.
Щодо загальних капітальних інвестицій в еконо-
міку України в досліджуваний період, то вони також
мали нестабільний характер і залежали від динаміки
її розвитку. Так, якщо в докризовий період (2003-
2007 рр.) капітальні інвестиції в національну економіку
щорічно зростали на 30-50%, то вже в 2008 р. цей показ-
ник знизився до 22%, а в 2009 р. було зафіксоване їхнє
зменшення на 29% (табл. 2).
Хоча в 2011 р. капітальні інвестиції в економіку
України порівняно з попереднім роком зросли на
38%, вже в наступному році цей показник знизився
до 13%, що засвідчує насування нових загроз для на-
ціональної економіки. До того ж протягом досліджу-
ваного періоду більшу частину капітальних інвестицій
БОРЕЙКО В. І.
2014/№2 15
в економіку України складали власні інвестиції підп-
риємств та організацій (60-70%). Тоді як на іноземні
інвестиції протягом 2002-2012 рр. припадало не біль-
ше 5% загального обсягу капітальних інвестицій. При-
чому цей показник знизився з 4,2% в 2009 р. до 1,7% у
2012 р., або в 2,5 раза.
Таблиця 2
Капітальні інвестиції в економіку України
Показники Роки
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Капітальні
інвестиції, млрд
грн
47 60 89 111 149 223 272 193 189 260 294
Індекси капіта-
льних інвестицій
до попередньо-
го року,%
109
129
149
124 134
149
122
71
98 138 113
Частка капіта-
льних інвести-
цій за рахунок
коштів,%:
державного
бюджету
4,5 6,9 11,2 6,1 6,5 6,8 5,7 4,3 5,8 7,1 5,8
місцевих бю-
джетів
3,5 4,3 4,7 4,2 4,5 4,2 4,6 3,1 3,4 3,4 3,1
підприємств та
організацій
70,9 64,0 63,3 59,4 59,8 58,6 59,3 66,1 60,8 58,6 59,7
іноземних
інвесторів
4,8 5,0 3,2 4,9 3,4 3,3 3,0 4,2 2,1 2,8 1,7
населення 3,4** 3,0** 2,9** 2,8** 8,1 8,2 7,7 5,3 11,1 7,5 8,8
Складено за даними джерела [7].
* Без коштів населення інвестованих на будів-
ництво власних квартир.
Водночас і видатки державного та місцевих бю-
джетів України не носили інвестиційної спрямованос-
ті, оскільки на частку державного бюджету в загальному
обсязі капітальних інвестицій у 2002-2012 рр. (за виня-
тком 2004 р.) припадало не більше 7%, а на частку
місцевих бюджетів — не більше 5%.
Тому можна зробити однозначний висновок, що
без створення сприятливого середовища для залучен-
ня зовнішніх та внутрішніх інвестицій оздоровлення
й динамічний розвиток національної економіки немож-
ливі. Це визнано в економічній науці та більшості кра-
їн світу. Отже, Україні не потрібно нічого вигадувати,
а скористатися в цьому питанні досвідом інших кра-
їн.
Так, наприклад, Західна Німеччина з метою від-
родження після закінчення Другої світової війни на-
ціональної економіки практично відразу після свого
створення стала на шлях надання кредитів не тільки
власним експортерам, але й іноземним покупцям.
Також Німецька держава гарантувала страхування
ризиків своїх експортерів. Уряд взяв на себе відшко-
дування національним виробникам усіх збитків, у
випадку коли вони втрачали можливість виробляти
продукцію через те, що іноземні приватні кредитори
розорилися, або іноземний партнер-державна органі-
зація протягом 6 місяців не зробила оплату авансу,
або через зміну політичної ситуації в країні-імпортері
[8, с. 44-46].
Зрозуміло що такі дії Німецького уряду були од-
нією із форм залучення іноземних інвестицій, оскіль-
ки кредитні ресурси, виділені німецькими банками
на придбання німецьких товарів, поверталися назад
до Німеччини.
Німецькі законодавці значну увагу приділяють
стимулюванню інвестицій. Програми, направлені на
поліпшення регіональної економічної структури, на-
половину фінансуються державою і наполовину —
землями. Кожна земля розробляє план для своєї тери-
торії в рамках загального національного стратегічного
плану, обмежуючи територіально райони допомоги і
позначаючи основні напрями фінансової допомоги.
Райони, у яких здійснюється стимуляційна діяль-
ність, групуються за трьома категоріями, для кожної з
них максимальний розмір допомоги при капітальних
витратах становить 25, 20, 15%, поза ними — 10% [8,
с. 77].
З метою відродження післявоєнної економіки
Італії ліберальними урядами цієї країни були відки-
нуті пропозиції про введення прогресивного податку,
конфіскацію майна у тих, хто набув його за часів
фашизму, та введення оподаткування рухомого майна
пропорційно його кількості. Така політика сприяла
надходженню іноземних кредитів, які призначалися
для стабілізації валютно-фінансової ситуації в країні
[9, с. 33-34].
Цікавим для України є також досвід Китаю. Бу-
дучи соціалістичною країною, КНР вибрала свій
шлях для залучення іноземних інвестицій. Цьому
сприяла ліквідація в 1979 р. державної монополії на
зовнішню торгівлю. Для звільнення зарубіжних інвес-
торів та експортерів від бюрократичної експертизи по
всьому Китаю були створені спеціальні економічні
зони (зони обробки експорту). Також були запрова-
джені різноманітні експортні субсидії. Усе це зумови-
ло стрімке зростання іноземних інвестицій. Так, іно-
земні інвестиції, що були використані, зросли з
0,29 млрд дол. США у середньому в 1979-1982 рр. до
11,01 — у 1992 р., або в 38 разів [10, с. 80-84].
Саме залучення іноземних інвестицій на онов-
лення своєї економіки дозволило КНР протягом трьох
десятиліть забезпечувати середньорічне зростання наці-
ональної економіки на 10% та вийти сьогодні на лі-
дируючі позиції у світі.
Висновки. Проведене дослідження дозволяє
стверджувати, що основою для подолання стагнації та
забезпечення динамічного розвитку національної еко-
номіки є інвестиційні ресурси. Тому Україні необхід-
но створити сприятливе середовище для залучення у
вітчизняну економіку іноземних та вітчизняних інве-
стицій. Для цього, використавши зарубіжний досвід,
необхідно:
забезпечити державні гарантії і правовий захист
економічних інтересів іноземних та вітчизняних інте-
ресів;
надати пільгу в розмірі 50% від податку на прибу-
ток підприємств суб’єктам господарювання, які отри-
мали його завдяки здійсненню капітальних інвести-
цій в оновлення свого виробництва та впровадження
інноваційних технологій;
відновити повноцінні пільги та розширити роботу
вільних економічних зон, особливо в депресивних ре-
гіонах;
забезпечити надання безвідсоткових або з низь-
кими відсотками кредитів імпортерам вітчизняної
продукції та державне страхування ризиків експорте-
рів.
В окремих випадках, при здійсненні іноземними ін-
весторами великих інвестицій у національну економіку
на тривалий період шляхом купівлі акцій вітчизняних
підприємств та створенні нових робочих місць або
організації на території України власних виробництв,
держава може на 3-5 років повністю звільнити їх від
сплати податків, а наступні 3-5 років надати їм 50-
відсоткову пільгу.
При цьому будь-які втрати державного бюджету
через надання інвесторам податкових пільг будуть
ВОЛОВОДОВА О. В.
16 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
компенсовані збільшенням надходжень після віднов-
лення зростання національної економіки. До того ж
залучення додаткових інвестицій в економіку України
дозволить створити нові високооплачувані робочі
місця та підвищити добробут населення, що і є ме-
тою економічного розвитку країни.
Список використаних джерел
1. Юхименко П. І. Історія економічних учень:
підручник / П. І. Юхименко,
П. М. Леоненко. — К.: Знання, 2005. — 583 с.
2. Павловський М. Стратегія розвитку суспільст-
ва: Україна і світ (економіка,
політологія, соціологія) / М. Павловський. — К.:
Техніка, 2001. — 312 с.
3. Геєць В. М. Посткризові перспективи та
проблеми розвитку економік України й Росії (мак-
роекономічний спектр) / В. М. Геєць // Фінанси
України. — 2011. — № 3. — С. 3-18.
4. Кудряшов В. П. Державна підтримка еконо-
мічного зростання в Україні / В. П. Кудряшов //
Фінанси України. — 2009. — № 9. — С. 42-53.
5. Крупка М. І. Фінансово-кредитні механізми
інноваційного розвитку економіки України / М. І.
Крупка. — Львів: Видавничий центр Львівського на-
ціонального університету імені Івана Франка, 2001. —
608 с.
6. Закон України „Про спеціальний режим іннова-
ційної діяльності технологічних парків” від 16 липня
1999 р. № 991-ХІV із змінами і доповненнями та в
редакції Закону України від
12 січня 2006 р. № 3333-ІV.
7. [Электронный ресурс]. — Режим доступа:
http://www.ukrstat.gov.ua.
8. ФРГ / Отв. ред. Г. А. Буланов. — М.: Меж-
дунар. отношения, 1990. — 128 с.
9. Спессо Р. Итальянская экономика с после-
военных лет до наших дней / Р. Спессо. — М.:
Мысль, 1984. — 118 с.
10. Майєр Джеральд М. Основні проблеми еко-
номіки розвитку / Джеральд М. Майєр, Джеймс Е.
Раух, А. Філіпченко. — К.: Либідь, 2003. — 688 с.
О. В. Воловодова
канд. социол. наук
м. Донецьк
ВЗАЄМОДІЯ СУБ'ЄКТІВ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ — УМОВА
ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГРОМАД
Згідно з підсумковим документом Генеральної
асамблеї ООН, прийнятим у 2000 р., - "Декларації
тисячоліття", — у якому сформульовано цілі сталого
розвитку, а також підсумковим документом, прийня-
тим у 2012 р. на конференції ООН зі сталого розвит-
ку "Ріо+20", — "Майбутнє, яке ми обираємо", — реа-
лізація соціальної складової сталого розвитку перед-
бачає перш за все ліквідацію бідності, голоду, покра-
щення стану малозабезпечених людей та тих, що
опинились у важкій життєвій ситуації [1; 3].
У підсумковому документі конференції ООН
"Майбутнє, яке ми обираємо" зазначається необхід-
ність створення таких умов, "щоб плодами розвитку
користувались всі верстви населення … і щоб до
нього було залучено все суспільство" [1, п. 31]. Це
потребує залучення до процесів сталого розвитку і
активної участі в них різних зацікавлених сторін, се-
ред яких: місцеві громади, неурядові організації, лю-
ди похилого віку, інваліди тощо. Необхідно добива-
тись "їх активного залучення у процеси, які сприяють
виробленню рішень, плануванню й реалізації страте-
гій і програм в області сталого розвитку" [1, п. 43], а
також "підвищення узгодженості, покращення коор-
динації, недопущення дублювання зусиль" [1, п. 75] у
процесі співпраці.
Обов'язкова участь структур громадянського су-
спільства як суб'єктів сталого розвитку та доцільність
їх взаємодії з іншими суб'єктами закріплена в усіх
базових документах з питань сталого розвитку, при-
йнятих світовою спільнотою [1; 2; 4; 5].
Учасники саміту "Ріо+20", виходячи з того, що
для забезпечення сталого розвитку необхідним є
"укріплення та реформування інституційних ра-
мок" [1, п. 76], у підсумковому документі "Майбутнє,
яке ми обираємо" заявили "про свою рішучість укріп-
ляти інституційні рамки сталого розвитку, які будуть,
зокрема, … розширювати участь громадянського сус-
пільства…" [1, п. 76]. У цьому документі відзначаєть-
ся також "важливість усунення причин бідності і ви-
рішення обумовлених нею проблем шляхом здійс-
нення комплексних, скоординованих і послідовних
стратегій на всіх рівнях" [1, п. 107]. Відносно місце-
вого рівня це потребує використання "комплексного
підходу до планування і створення таких, що стало
функціонують, міст та населених пунктів міського
типу, в тому числі шляхом підтримки місцевої влади,
підвищення рівня інформованості громадськості та
розширення масштабів участі міських жителів, у тому
числі бідних, у процесах прийняття рішень" [1,
п. 134]. Важливим заходом є також підтримка місце-
вих ініціатив, які мають бути спрямовані "на забезпе-
чення мінімального рівня соціального захисту для
всіх громадян" [1, п. 156].
Однією з основних причин бідності в західних
країнах визнається нездатність людей впливати на
владу, їх безправ'я як наслідок неучасті у процесах
прийняття управлінських рішень. Визнання даного
факту призвело до того, що в цих країнах у процесі
подолання бідності беруть активну участь люди, які
проживають на одній території і мають спільні про-
блеми і потреби, тобто місцеві спільноти/общини
[10; 11; 12; 13].
Завдяки просуненню ініціатив бідних, залучен-
ню їх шляхом демократії прямої дії до процесу при-
йняття рішень і співпраці з іншими суб'єктами роз-
витку соціально незахищені люди отримують можли-
вість здійснювати певний контроль за ресурсами за-
безпечення власної життєдіяльності.
Участь членів общин у процесах подолання бід-
ності та забезпечення сталого розвитку в західних
країнах здійснюється головним чином за рахунок
підтримки з боку держави, регіональних та (або) му-
ніципальних органів влади, фондів (донорських орга-
нізацій), наукових установ, різноманітних неурядових
Макет_2-2014_Part13
Макет_2-2014_Part14
Макет_2-2014_Part15
Макет_2-2014_Part16
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77074 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T06:08:15Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Борейко, В.І. 2015-02-19T17:38:53Z 2015-02-19T17:38:53Z 2014 Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України / В.І. Борейко // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 13–16. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77074 Досліджено положення теоретичних концепцій та рекомендації вчених, які створення сприятливого середовища для залучення інвестицій розглядають як основу для забезпечення динамічного розвитку економіки; проведено аналіз динаміки і структури іноземних та загальних капітальних інвестицій в економіку України; розглянуто досвід іноземних країн із залучення на свою територію фінансових ресурсів інших країн; запропоновано заходи для створення сприятливого середовища з метою залучення інвестицій в економіку України. Исследованы положения теоретических концепций и рекомендации ученых, которые создание благоприятной среды для привлечения инвестиций рассматривают как основу для обеспечения динамичного развития экономики; проведен анализ динамики и структуры иностранных и общих капитальных инвестиций в экономику Украины; рассмотрен опыт зарубежных стран по привлечению на свою территорию финансовых ресурсов других стран; предложены меры для создания благоприятной среды с целью привлечения инвестиций в экономику Украины. In the article the provisions of theoretical concepts and the recommendations of scientists, who the creation an enabling environment for the involvement investment, seen as the basis for the software of dynamic development of economy are investigated; the analysis of the dynamics and structure of foreign capital and the total investment in Ukraine is conducted; the experience of foreign countries with the attract to its territory of financial resources of other countries is studied; the measuresto create an enabling environment to attract investment in Ukraine are offered. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України Инвестиционное обеспечение экономического развития Украины Investment support of economic development of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України Борейко, В.І. Наукові статті |
| title | Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України |
| title_alt | Инвестиционное обеспечение экономического развития Украины Investment support of economic development of Ukraine |
| title_full | Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України |
| title_fullStr | Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України |
| title_full_unstemmed | Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України |
| title_short | Інвестиційне забезпечення економічного розвитку України |
| title_sort | інвестиційне забезпечення економічного розвитку україни |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77074 |
| work_keys_str_mv | AT boreikoví ínvesticíinezabezpečennâekonomíčnogorozvitkuukraíni AT boreikoví investicionnoeobespečenieékonomičeskogorazvitiâukrainy AT boreikoví investmentsupportofeconomicdevelopmentofukraine |